ҐВИНТИК — ФРАЗЕОЛОГІЯ
Ґвинтик.
Улюблена комуністичними вождями метафора людини та її духовної діяльності. В. Ленін у статті «Партійна організація і партійна література» закликав літературу стати «коліщатком і ґвинтиком загально-пролетарської справи», тобто підпорядкуватися наказам партії. Й. Сталін у «Тості за великий російський народ» (1945) хвалив людей-ґвинтиків, які безвідмовно виконували доручені їм справи.
Вживається у значенні: людина, поневолена бездушною державною машиною. Приклади
Вживається у значенні: людина, поневолена бездушною державною машиною. Приклади
-
Він числивсь ґвинтиком в державі,
Хоч в грудях людське мав тепло
І чисте серце, неіржаве,
Якому зносу не було.
(М. Василенко, Ґвинтик) - Не можна суверенну державу будувати з ґвинтиків, — і не є важливо, які це «ґвинтики», за кого вони — «за Сталіна», чи «за Горбачова», чи «за дядька Тараса» з «Мини Мазайла» Миколи Куліша. (Н. Корнієнко, Українська та російська ментальність: проекція в сучасне)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання
Дивіться також