ЇСТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

ї́сти не про́сить.

Що-небудь комусь не заважає, не завдає турбот. Приклади

Всі речі, що [діду Марку] вірно служили, або акуратно на гвіздках розвішані, або складені на полицях. Он і хомут від коня… приберіг (Хай висить, їсти не просить) (А. Дімаров)
Нехай лежить: воно їсти не просить (М. Номис)
Ліда слухала докори… і відказувала: — Чого викидатиму, коли та макітра ціла? Хай стоїть, їсти не просить. А тільки борщ у горщику смачніший, ніж у каструлі (Є. Гуцало)

за сім верст киселю́ ї́сти.

Витрачати багато зусиль на незначну справу, яка того не варта, не має суттєвого значення, не приносить результату. Приклади

Виступити на семінарі не довелось, тому і вийшло за сім верст киселю їсти (З газети)

ка́ші (ї́сти) про́сить, жарт.

Подертий і потребує лагодження (про взуття та одяг). Приклади

І чоботи в мене роти пороззявляли, їсти просять (Г. Квітка-Основ'яненко)
Він дав Дикунові свою стару кирею і майже нові чоботи, бо козакове взуття вже давно просило каші (С. Добровольський)

ї́сти мордачі́ (духопе́ли) від кого і без додатка.

Одержувати стусани від кого-небудь. Приклади

— От побачиш, що й далі духопели від нас їстимуть, та таки й не дамо нам у кашу наплювати (Б. Грінченко)
Люди почали умоляти старосту, щоб змилостивився над чоловіком. Але начальство вперлося на своєму, бо йому не хочеться їсти мордачі від станового (М. Стельмах)

ї́сти (лови́ти, хапа́ти) дрижаки́ / наї́стися (нахапа́тися) дрижакі́в.

Тремтіти від холоду, страху. Приклади

лови́ти дрижака́. Лежу, не дихаю і не сплю — дрижака ловлю (О. Ковінька)
— А ти замерз, либонь? — плескав по плечі Заруба.— Наївся дрижаків у кабінеті? (В. Кучер)
Перебрів [Тарас Демидович] усе озеро — води всього по шию. Виліз, одягався, ловлячи дрижаків (Ю. Збанацький)
— На дорогу не дала [жінка] мені теплої одежі, так і випхнула в одній сорочці, а тепер хапай дрижаки (І. Нечуй-Левицький)
А Пархім ходить та голодний дрижаки їсть по холодній зорі, не маючи у віщо і одягтись (Г. Квітка-Основ'яненко)

ї́сти хліб.

чий. Бути на чиємусь утриманні, забезпеченні. Приклади

Він аж плечі розправив від гордощів зи сина.., його син… недаром їсть хліб народний (О. Гончар)
— Я краще кози доїтиму.., а не буду їсти його хліба! (М. Коцюбинський)

Мати все необхідне для життя. Приклади

Я торгую яблуками і з того хліб їм (М. Старицький)

ї́сти / з'ї́сти живце́м кого і без додатка.

Не давати спокою, настирливими доріканнями, лайкою допікати когось. Приклади

— В кінці вересня маю платити до банку. Як не заплачу, то з'їдять мене живцем! (М. Коцюбинський)

ї́сти біду́.

Жити в нужді, в неволі; терпіти нестатки, утиски. Приклади

Вашими б, д. Франко, устами та мед пити! Але ми дивимось на стан речей сумніше і думаєм, що нам ще не рік, не два їсти біду, поки здобудемо… політичну волю… (Леся Українка)

[ду́рно (даре́мно, ма́рно і т.ін.)] хліб (харч і т.ін.) перево́дити (ї́сти і т.ін.).

Не давати ніякої користі. Приклади

— Бійці… стали спиняти жартами своїх артилеристів. Даром, мовляв, хліб їсте (О. Гончар)
— Нічого не робиш, ледащо! Дурно мій хліб їси! (Марко Вовчок)
— А збирайся лишень, Чіпко, на завтра в найми,— каже.. Мотря.— Годі вдома сидіти та хліб переводити,— пора й самому заробляти (Панас Мирний)
Батько й мати журяться: — Що нам з тобою, сину, робить, що ти ні до чого не дотепний? Чужі діти своїм батькам у поміч стають, а ти тільки дурно хліб переводиш! (Укр. казки)

ї́сти чужи́й хліб.

Бути на чиїх-небудь харчах. Приклади

Незвичним було для нього їсти чужий хліб. (З газети)

се́рце ї́сти.

Переживати, журитися, каратися, мучитися і т.ін.. Приклади

— Я сама на себе гніваюсь…— Ото вже й не варт,— вихопилась Соломія.— Нащо тобі серце їсти. (В. Кучер)

ї́сти казе́нний хліб.

Жити за рахунок держави. Приклади

Довелося їй на старість казенний хліб їсти (М. Коцюбинський)

по́їдом (їдьма́, їдо́м) ї́сти кого і без додатка.

Завдавати моральних страждань, мучити (про думки, почуття і т.ін.). Приклади

Поїдом їла нудьга, бо відчував [Микоша] у собі якісь сили й не знав, до чого їх докласти (О. Полторацький)

Дуже дошкуляти, подразнюючи. Приклади

Нам остогидли переднівки… в невимолочених скиртах, де весь день над самим вухом шарудять, трублять зерно миші і від того не можна заснути, а потім ще кілька днів поїдом їдять остюки (В. Земляк)

Висловлювати незадоволення ким-небудь. Приклади

Деякі з моїх личних [особистих] приятелів-суперечників українофілів почали поїдом їсти мене, нащо я, будучи космополітом, берусь до такого щиро національного діла, як виховання народних учителів (М. Драгоманов)

Не давати кому-небудь спокою нестримними доріканнями, лайкою; допікати. Приклади

Невістка їдьма їсть бабу та діда (Ганна Барвінок)
Що вже боялася [Зінька] після тієї ночі: думала, прожене Матюха. Коли ж ні. Тільки поїдом їсть, слова не скаже без образи (А. Головко)
Марина ця була взаміжжю у великій та лихій сім'ї, де її, як дівку, відкілясь здалеку взяту, поїдом їли (Грицько Григоренко)

ї́сти сухи́й хліб.

Жити у нестатках, у бідності, нужді. Приклади

Люди зі своєї роботи щось мають, а ти весь вік сухий хліб їси (Григорій Тютюнник)

ї́сти о́близні.

Заздрісно дивитися на що-небудь принадне, але недоступне. Приклади

[Юда:] Я дбав про харч, про хату для гурту цілого і про старців, що меткою за нами волочились, а сам голодний, збіганий, як пес, їв облизні та думкою, як дурень, мав багатіти… (Леся Українка)

ї́сти (поїда́ти, же́рти, пожира́ти і т.ін.) очи́ма (о́ком)

кого--що. Дуже уважно, з великим інтересом розглядати кого-, що-небудь, стежити за ким-небудь. Приклади

Комісар не зводив з Уляни водяних очей, Грабовський шепотів на вухо йому переклад і так само жер її очима (О. Довженко)
Виявилося, що він [фельдфебель] уміє хвацько стукати закаблуками, в одну мить ховати свою люльку в кишеню шинелі, викидати вперед руку, пожирати очима начальство (П. Загребельний)
Захекані від бігу, ми спинились поодаль, зачудованими очима буквально їли і небачену машину, і панів (В. Минко)
Урядник порівнявся, придержав коня, пригнувся до людей. — Ви нічого не знаходили сьогодні? — їсть очима і Мар'яна, і Матвія (М. Стельмах)
Емене так і їла очима провідника. А він, круто упершись рукою в бік, випинав золотом шиті груди (М. Коцюбинський)

кого. Невідривно, пильно дивитися на кого-небудь, виявляючи при цьому певні почуття (любові, неприязні, ненависті і т.ін.). Приклади

— Він мене буде… брати за руки,— думала Балабушиха, жеручи Гануша очима (І. Нечуй-Левицький)
— Стань, Олесю! Вона раптово зупинилася, дивуючись з його забаганки, а він поїдав її очима (М. Тарновський)
Парубки мовчки одійшли.., стали один проти одного, схрестили похмурі погляди.— Кажи, що маєш,— Дзвонар їсть очима Щербину і мимоволі стискає кулаки (М. Стельмах)
— Уже всі помітили, як заспіваєш, він стає сам не свій. Очима тебе їсть (В. Речмедін)
І знайшли царю дівчину з іорданських берегів, Прехорошу, мов картину, Цар її очима їв (С. Чорнобривець)

на при́пічку ка́шу їсти.

Бути в дитячому віці, бути малолітнім. Приклади

Про одруження ніколи й мови не заводив [Грицько].. А якщо дівчина сама, бувало, підведе його до цієї теми, признавався одверто: Моя молода ще на припічку кашу їсть! (А. Головко)
— Я ще на припічку кашу їла та гусенята пасла, а вона [Параска] вже ганяла по вулицях та по досвітках за хлопцями (І. Нечуй-Левицький)

тря́сця йому́ (їй, тобі́, вам, їм) в печінки́ (в печі́нку, в пуп, в бік і т.ін.), лайл.

Уживається для висловлювання недоброго побажання кому-небудь або як вияв невдоволення, гніву, досади і т.ін. з якогось приводу. Приклади

— Застряли! І тут, трясця б йому в печінку, застряли! Тепер нічого і думати, щоб вкластися в намічений графік (І. Головченко і О. Мусієнко)
Вдарили червоні полки, вигнали гайдамацьку нечисть, щоб їм трясця в бік (Д. Прилюк)
— Виродок! Виродок! — ледве повертаючи язик у роті,— мовив Загнибіда.— Трясця тобі в пуп! — гукнув, червоніючи, як Буряк, Колісник (Панас Мирний)
Першою почула [Дорошенчиха] і про ці океанські [атомні] випроби.. .— Що вони роблять, трясця їм у печінки! (О. Гончар)
тря́сця тобі́! — Трясця тобі! — не видержала Пріська і гукнула на всю хату (Панас Мирний)

хоч зе́млю їж.

Що не роби, незважаючи ні на що, не переконати когось. Приклади

— Паспорт — це, Єлько, сключається [виключається], — категорично сказав [бухгалтер].. Безпачпортною [безпаспортною], дівчино, не далеко зайдеш… Там швидко підберуть! А документа… аніяк. Хоч землю отут їж. І не видав (О. Гончар)
— А ти знаєш мою Ганну: сказала, як одрубала! Хоч землю їж — все одно не вступить! Характер у неї… (П. Рєзніков)
тро́хи зе́млю не їв. Переконувати. По щоках [Гальки] котилися сльози… але сльози ті були не жалісливі, не пробачливі, як два дні тому, коли він з'явився додому геть безголовим і трохи землю не їв, що це уже востаннє, а недобрі, злі (В. Дрозд)

хоч вовк траву́ їж.

Абсолютно байдуже, що буде. Приклади

— Чи вам тільки б рекорд узяти, а там хоч вовк траву їж? (Ю. Шовкопляс)
— Кожен потихеньку якось перебереться на той бік — і добре! А після мене, мовляв, хоч вовк траву їж! (В. Малик)

хай (неха́й) йому́ (їй, тобі́, їм і т.ін.) чорт (сім чорті́в, га́спид), лайл.

Уживається для вираження сильного незадоволення ким-, чим-небудь, перев. із втратою інтересу до нього. Приклади

Дочко! чого ти проклинаєш? Що він тобі винен? — Та хай йому сім чортів і все лихе; чи я ж проклинаю? І чого ви вчепились? (А. Свидницький)
Не люби, Христе, нікого і ніколи. Хай йому гаспид (Панас Мирний)
— О, нехай йому чорт! Як забився! — крикнув він до Івася (Панас Мирний)
— Ну як агітатор? — допитується Євдоким Юрченко у задуманого Величка. — Хай йому чорт! — з серцем відповідає той (М. Стельмах)
— Хай їм [бикам].. чорт, — каже. — Щоб не клопотаться — продав.— Отак, кажу,— нахазяйнував, синочок!.. (А. Тесленко)

плюва́ти мені́ (йому́, їм і т.ін.) на кого--що, безос.

Хто-небудь нехтує кимсь. Приклади

— Плювати мені на тебе та на твого преосвященного. Як жила, так і житиму! — відказала вона (Панас Мирний)

хай [би] йому (їй, тобі, їм, вам) трясця, лайл.

Уживається як недобре побажання кому-небудь або при висловленні незадоволення, досади і т.ін. з якогось приводу. Приклади

— Хай йому трясця, ще вскочимо в пащу Гітлера, а які в нього порядки, чули вже (П. Панч)
— Хай йому трясця, цьому улемові! Підемо вранці до Каффи (З. Тулуб)
— Та в трест викликали, хай би йому трясця,— зі словом сказала вона, ніби Арсен тут к чомусь завинив (Є. Гуцало)
— А хай вам трясця! — тріснув голос тітки Марії (Я. Баш)

з чим його́ (її і т.ін.) їдя́ть.

Що це таке. Приклади

— Візьміть мене. За Миколи я й не чув про газету, не знав, з чим її їдять, а тепер от — читаю (В. Речмедін)

як (мов, на́че і т.ін.) три дні (ти́ждень і т.ін.) [хлі́ба] не їв.

Дуже повільно, мляво. Приклади

— Працює ця наволоч, наче не їли тиждень! — промовив раптом оберст, рукою кинувши на яр (П. Автомонов)
Чвала, як три дні не їв (Укр. присл.)

Тихо, неголосно. Приклади

Говорить так, як три дні хліба не їв (М. Номис)

со́ром їсть (кри́є і т.ін.) о́чі чиї, кому і без додатка.

Хтось мучиться, страждає від докорів совісті; кому-небудь дуже соромно. Приклади

[Гнат:] Одну хвилину мені жаль Софії і сором їсть очі, а другу… другу — вся душа, всі думки у Варки! (І. Карпенко-Карий)
Як дізнаються, бува? Ото дівка? з паничем цілуватися?! Матінко!.. І Христя чує, як її обличчя горить-палає, як її очі сором криє (Панас Мирний)

хай (неха́й) йому́ (їй і т.ін.) грець, з ким--чим і без додатка, лайл. , перев. жарт.

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось і т.ін. Приклади

Ці круті гори, хай їм грець, можуть ухекати найкращого бігуна (В. Кучер)
хай би їм грець. — Як там Кащубенкова бригада — норму дає? —..Штурмівщина і тут, хай би їм грець (О. Гончар)
—..Рана гоїться добре? — Та гоїться, хай їй грець (А. Шиян)
Нарешті згадав це прізвище, хай йому грець! (В. Дрозд)
А вітер такий, що нехай йому грець!.. (І. Нехода)
— Отаке-то! Хай йому грець! Тепер зроду від колективу не відірвуся! (О. Ковінька)
— Хай йому грець з тим куривом! Давайте краще перекусимо (Григорій Тютюнник)

цур тобі́ (йому́, їй, їм, вам) [[та (і)] пек тобі́ (йому́, їм, їй, вам)].

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. Приклади

Цур тобі, пек тобі, як запишався, що в новую свитку прибрався! (Укр. присл.)
— Недостойні мужики, щоб над ними голови стільки ламали. Не розуміє свого інтересу — цур йому пек (М. Хвильовий)
Та цур їм [панам]! Шкода на них часу й паперу (М. Коцюбинський)
— Цур вам! — підхопився Петру.— Що це ви таке верзете, чоловіче? Отямтеся! (М. Чабанівський)
цур та (і) пек. Коли ж побачила завтра Хведька, та ще з чужого села, то вже Стецькові цур і пек (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Денис? Щось у старого звихнулося ще тоді… цур та пек згадувати (П. Козланюк)

їдя́ть [його] му́хи [з комара́ми] кого, що.

лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, роздратування, досади і т.ін. Приклади

не їдя́ть його́ му́хи. Він… скоріше почув, ніж побачив у сірій імлі, як орачі погейкували на своїх пругах. — Та не їдять його мухи,— ображено ляпнув він по штанях і ще більше напосів на трактористів: — Дітки, дітки, рушайте в добру годину! (П. Панч)
ї́ли б му́хи. — Самі винуваті, їли б нас мухи! (Є. Гуцало)
— Без мене ви тут, хлопці, нічого не зробите, їдять його мухи з комарами (М. Зарудний)
А, їдять вас мухи! (Укр. присл.)
А та грамота, їдять її мухи, не подається колишньому панському пастухові, хоч голову об стінку!.. (В. Бабляк)

жарт. Уживається для вираження захоплення чим-небудь. Приклади

Мої думи заклопотаними горобцями, — за сніжинками, за летючими… Ех, їдять його мухи з комарями!.. (В. Сосюра)
— Рахубиста товаряка [верблюд], — засміявся Кузь.— Їсть і п'є раз на місяць. Отаку б, їдять його мухи, до нас у артіль! (Григорій Тютюнник)

[і] соба́ки не їдя́ть чого.

Дуже, надзвичайно багато. Приклади

Оратор винувато посміхнувся: — Землі у нас хіба що під нігтями… А тут ось у пана її собаки не їдять (П. Панч)

Ім'я їм легіон.

Вислів з Євангелія (Лука, 8, 30; Марк, 5, 9). Коли Ісус Христос запитав біснуватого: «Як тобі ім'я?», той відповів «Легіон», маючи на увазі, що багато бісів увійшло в нього. В Євангелії слово «легіон» вжите у значенні величезної кількості, безлічі. З цим же значенням вислів став крилатим. Приклади

Є особистості, котрих вибирає література. Шевченко і Леся Українка, Бальзак і Анатоль Франс, Пушкін і Лев Толстой, Байрон і Голсуорсі, Міцкевич і Реймонт, Гете і Фейхтвангер… Поставимо тут багато крапок: ці імена тільки найперші в першому ряді, а взагалі їх легіон. (Ю. Смолич, Я вибираю літературу)
Як дим перед огнем щезає,
Так щезла духохульна зграя
Брехак, ім'я ж їм — легіон.
(П. Куліш, Куліш у пеклі)

Хто не працює, той не їсть.

Вислів походить з Другого послання апостола Павла до солунян: «Коли ми були у вас, то заповідали вам: якщо хто не хоче працювати, той нехай і не їсть» (3, 10). Виражає осуд дармоїдів та нероб. Приклади

Ще мерз М. Могилянський у холодних коморах петроградського «Госиздата», розбираючи книжки та сумирно підкоряючись законові «Хто не працює — той не їсть», як він сам іронізував, а душа вже линула до Києва. (Н. Шумило, «Життя людське — храм, а не морг!»)