ЇЛА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

тря́сця йому́ (їй, тобі́, вам, їм) в печінки́ (в печі́нку, в пуп, в бік і т.ін.), лайл.

Уживається для висловлювання недоброго побажання кому-небудь або як вияв невдоволення, гніву, досади і т.ін. з якогось приводу. Приклади
  • — Застряли! І тут, трясця б йому в печінку, застряли! Тепер нічого і думати, щоб вкластися в намічений графік (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • Вдарили червоні полки, вигнали гайдамацьку нечисть, щоб їм трясця в бік (Д. Прилюк)
  • — Виродок! Виродок! — ледве повертаючи язик у роті,— мовив Загнибіда.— Трясця тобі в пуп! — гукнув, червоніючи, як Буряк, Колісник (Панас Мирний)
  • Першою почула [Дорошенчиха] і про ці океанські [атомні] випроби.. .— Що вони роблять, трясця їм у печінки! (О. Гончар)
  • тря́сця тобі́!Трясця тобі! — не видержала Пріська і гукнула на всю хату (Панас Мирний)

хоч зе́млю їж.

Що не роби, незважаючи ні на що, не переконати когось. Приклади
  • — Паспорт — це, Єлько, сключається [виключається], — категорично сказав [бухгалтер].. Безпачпортною [безпаспортною], дівчино, не далеко зайдеш… Там швидко підберуть! А документа… аніяк. Хоч землю отут їж. І не видав (О. Гончар)
  • — А ти знаєш мою Ганну: сказала, як одрубала! Хоч землю їж — все одно не вступить! Характер у неї… (П. Рєзніков)
  • тро́хи зе́млю не їв. Переконувати. По щоках [Гальки] котилися сльози… але сльози ті були не жалісливі, не пробачливі, як два дні тому, коли він з'явився додому геть безголовим і трохи землю не їв, що це уже востаннє, а недобрі, злі (В. Дрозд)

хоч вовк траву́ їж.

Абсолютно байдуже, що буде. Приклади
  • — Чи вам тільки б рекорд узяти, а там хоч вовк траву їж? (Ю. Шовкопляс)
  • — Кожен потихеньку якось перебереться на той бік — і добре! А після мене, мовляв, хоч вовк траву їж! (В. Малик)

хай (неха́й) йому́ (їй, тобі́, їм і т.ін.) чорт (сім чорті́в, га́спид), лайл.

Уживається для вираження сильного незадоволення ким-, чим-небудь, перев. із втратою інтересу до нього. Приклади
  • Дочко! чого ти проклинаєш? Що він тобі винен? — Та хай йому сім чортів і все лихе; чи я ж проклинаю? І чого ви вчепились? (А. Свидницький)
  • Не люби, Христе, нікого і ніколи. Хай йому гаспид (Панас Мирний)
  • — О, нехай йому чорт! Як забився! — крикнув він до Івася (Панас Мирний)
  • — Ну як агітатор? — допитується Євдоким Юрченко у задуманого Величка. — Хай йому чорт! — з серцем відповідає той (М. Стельмах)
  • Хай їм [бикам].. чорт, — каже. — Щоб не клопотаться — продав.— Отак, кажу,— нахазяйнував, синочок!.. (А. Тесленко)

ї́сти не про́сить.

Що-небудь комусь не заважає, не завдає турбот. Приклади
  • Всі речі, що [діду Марку] вірно служили, або акуратно на гвіздках розвішані, або складені на полицях. Он і хомут від коня… приберіг (Хай висить, їсти не просить) (А. Дімаров)
  • Нехай лежить: воно їсти не просить (М. Номис)
  • Ліда слухала докори… і відказувала: — Чого викидатиму, коли та макітра ціла? Хай стоїть, їсти не просить. А тільки борщ у горщику смачніший, ніж у каструлі (Є. Гуцало)

плюва́ти мені́ (йому́, їм і т.ін.) на кого--що, безос.

Хто-небудь нехтує кимсь. Приклади
  • Плювати мені на тебе та на твого преосвященного. Як жила, так і житиму! — відказала вона (Панас Мирний)

хай [би] йому (їй, тобі, їм, вам) трясця, лайл.

Уживається як недобре побажання кому-небудь або при висловленні незадоволення, досади і т.ін. з якогось приводу. Приклади
  • Хай йому трясця, ще вскочимо в пащу Гітлера, а які в нього порядки, чули вже (П. Панч)
  • Хай йому трясця, цьому улемові! Підемо вранці до Каффи (З. Тулуб)
  • — Та в трест викликали, хай би йому трясця,— зі словом сказала вона, ніби Арсен тут к чомусь завинив (Є. Гуцало)
  • — А хай вам трясця! — тріснув голос тітки Марії (Я. Баш)

за сім верст киселю́ ї́сти.

Витрачати багато зусиль на незначну справу, яка того не варта, не має суттєвого значення, не приносить результату. Приклади
  • Виступити на семінарі не довелось, тому і вийшло за сім верст киселю їсти (З газети)

з чим його́ (її і т.ін.) їдя́ть.

Що це таке. Приклади
  • — Візьміть мене. За Миколи я й не чув про газету, не знав, з чим її їдять, а тепер от — читаю (В. Речмедін)

як (мов, на́че і т.ін.) три дні (ти́ждень і т.ін.) [хлі́ба] не їв.

Дуже повільно, мляво. Приклади
  • — Працює ця наволоч, наче не їли тиждень! — промовив раптом оберст, рукою кинувши на яр (П. Автомонов)
  • Чвала, як три дні не їв (Укр. присл.)
Тихо, неголосно. Приклади
  • Говорить так, як три дні хліба не їв (М. Номис)

ка́ші (ї́сти) про́сить, жарт.

Подертий і потребує лагодження (про взуття та одяг). Приклади
  • І чоботи в мене роти пороззявляли, їсти просять (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Він дав Дикунові свою стару кирею і майже нові чоботи, бо козакове взуття вже давно просило каші (С. Добровольський)

ї́сти мордачі́ (духопе́ли) від кого і без додатка.

Одержувати стусани від кого-небудь. Приклади
  • — От побачиш, що й далі духопели від нас їстимуть, та таки й не дамо нам у кашу наплювати (Б. Грінченко)
  • Люди почали умоляти старосту, щоб змилостивився над чоловіком. Але начальство вперлося на своєму, бо йому не хочеться їсти мордачі від станового (М. Стельмах)

ї́сти (лови́ти, хапа́ти) дрижаки́ / наї́стися (нахапа́тися) дрижакі́в.

Тремтіти від холоду, страху. Приклади
  • лови́ти дрижака́. Лежу, не дихаю і не сплю — дрижака ловлю (О. Ковінька)
  • — А ти замерз, либонь? — плескав по плечі Заруба.— Наївся дрижаків у кабінеті? (В. Кучер)
  • Перебрів [Тарас Демидович] усе озеро — води всього по шию. Виліз, одягався, ловлячи дрижаків (Ю. Збанацький)
  • — На дорогу не дала [жінка] мені теплої одежі, так і випхнула в одній сорочці, а тепер хапай дрижаки (І. Нечуй-Левицький)
  • А Пархім ходить та голодний дрижаки їсть по холодній зорі, не маючи у віщо і одягтись (Г. Квітка-Основ'яненко)

со́ром їсть (кри́є і т.ін.) о́чі чиї, кому і без додатка.

Хтось мучиться, страждає від докорів совісті; кому-небудь дуже соромно. Приклади
  • [Гнат:] Одну хвилину мені жаль Софії і сором їсть очі, а другу… другу — вся душа, всі думки у Варки! (І. Карпенко-Карий)
  • Як дізнаються, бува? Ото дівка? з паничем цілуватися?! Матінко!.. І Христя чує, як її обличчя горить-палає, як її очі сором криє (Панас Мирний)

ї́сти хліб.

чий. Бути на чиємусь утриманні, забезпеченні. Приклади
  • Він аж плечі розправив від гордощів зи сина.., його син… недаром їсть хліб народний (О. Гончар)
  • — Я краще кози доїтиму.., а не буду їсти його хліба! (М. Коцюбинський)
Мати все необхідне для життя. Приклади
  • Я торгую яблуками і з того хліб їм (М. Старицький)

ї́сти / з'ї́сти живце́м кого і без додатка.

Не давати спокою, настирливими доріканнями, лайкою допікати когось. Приклади
  • — В кінці вересня маю платити до банку. Як не заплачу, то з'їдять мене живцем! (М. Коцюбинський)

ї́сти біду́.

Жити в нужді, в неволі; терпіти нестатки, утиски. Приклади
  • Вашими б, д. Франко, устами та мед пити! Але ми дивимось на стан речей сумніше і думаєм, що нам ще не рік, не два їсти біду, поки здобудемо… політичну волю… (Леся Українка)

[ду́рно (даре́мно, ма́рно і т.ін.)] хліб (харч і т.ін.) перево́дити (ї́сти і т.ін.).

Не давати ніякої користі. Приклади
  • — Бійці… стали спиняти жартами своїх артилеристів. Даром, мовляв, хліб їсте (О. Гончар)
  • — Нічого не робиш, ледащо! Дурно мій хліб їси! (Марко Вовчок)
  • — А збирайся лишень, Чіпко, на завтра в найми,— каже.. Мотря.— Годі вдома сидіти та хліб переводити,— пора й самому заробляти (Панас Мирний)
  • Батько й мати журяться: — Що нам з тобою, сину, робить, що ти ні до чого не дотепний? Чужі діти своїм батькам у поміч стають, а ти тільки дурно хліб переводиш! (Укр. казки)

ї́сти чужи́й хліб.

Бути на чиїх-небудь харчах. Приклади
  • Незвичним було для нього їсти чужий хліб. (З газети)

се́рце ї́сти.

Переживати, журитися, каратися, мучитися і т.ін.. Приклади
  • — Я сама на себе гніваюсь…— Ото вже й не варт,— вихопилась Соломія.— Нащо тобі серце їсти. (В. Кучер)

ї́сти казе́нний хліб.

Жити за рахунок держави. Приклади
  • Довелося їй на старість казенний хліб їсти (М. Коцюбинський)

по́їдом (їдьма́, їдо́м) ї́сти кого і без додатка.

Завдавати моральних страждань, мучити (про думки, почуття і т.ін.). Приклади
  • Поїдом їла нудьга, бо відчував [Микоша] у собі якісь сили й не знав, до чого їх докласти (О. Полторацький)
Дуже дошкуляти, подразнюючи. Приклади
  • Нам остогидли переднівки… в невимолочених скиртах, де весь день над самим вухом шарудять, трублять зерно миші і від того не можна заснути, а потім ще кілька днів поїдом їдять остюки (В. Земляк)
Висловлювати незадоволення ким-небудь. Приклади
  • Деякі з моїх личних [особистих] приятелів-суперечників українофілів почали поїдом їсти мене, нащо я, будучи космополітом, берусь до такого щиро національного діла, як виховання народних учителів (М. Драгоманов)
Не давати кому-небудь спокою нестримними доріканнями, лайкою; допікати. Приклади
  • Невістка їдьма їсть бабу та діда (Ганна Барвінок)
  • Що вже боялася [Зінька] після тієї ночі: думала, прожене Матюха. Коли ж ні. Тільки поїдом їсть, слова не скаже без образи (А. Головко)
  • Марина ця була взаміжжю у великій та лихій сім'ї, де її, як дівку, відкілясь здалеку взяту, поїдом їли (Грицько Григоренко)

хай (неха́й) йому́ (їй і т.ін.) грець, з ким--чим і без додатка, лайл. , перев. жарт.

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось і т.ін. Приклади
  • Ці круті гори, хай їм грець, можуть ухекати найкращого бігуна (В. Кучер)
  • хай би їм грець. — Як там Кащубенкова бригада — норму дає? —..Штурмівщина і тут, хай би їм грець (О. Гончар)
  • —..Рана гоїться добре? — Та гоїться, хай їй грець (А. Шиян)
  • Нарешті згадав це прізвище, хай йому грець! (В. Дрозд)
  • А вітер такий, що нехай йому грець!.. (І. Нехода)
  • — Отаке-то! Хай йому грець! Тепер зроду від колективу не відірвуся! (О. Ковінька)
  • Хай йому грець з тим куривом! Давайте краще перекусимо (Григорій Тютюнник)

цур тобі́ (йому́, їй, їм, вам) [[та (і)] пек тобі́ (йому́, їм, їй, вам)].

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. Приклади
  • Цур тобі, пек тобі, як запишався, що в новую свитку прибрався! (Укр. присл.)
  • — Недостойні мужики, щоб над ними голови стільки ламали. Не розуміє свого інтересу — цур йому пек (М. Хвильовий)
  • Та цур їм [панам]! Шкода на них часу й паперу (М. Коцюбинський)
  • Цур вам! — підхопився Петру.— Що це ви таке верзете, чоловіче? Отямтеся! (М. Чабанівський)
  • цур та (і) пек. Коли ж побачила завтра Хведька, та ще з чужого села, то вже Стецькові цур і пек (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Денис? Щось у старого звихнулося ще тоді… цур та пек згадувати (П. Козланюк)

ї́сти сухи́й хліб.

Жити у нестатках, у бідності, нужді. Приклади
  • Люди зі своєї роботи щось мають, а ти весь вік сухий хліб їси (Григорій Тютюнник)

їдя́ть [його] му́хи [з комара́ми] кого, що.

лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, роздратування, досади і т.ін. Приклади
  • не їдя́ть його́ му́хи. Він… скоріше почув, ніж побачив у сірій імлі, як орачі погейкували на своїх пругах. — Та не їдять його мухи,— ображено ляпнув він по штанях і ще більше напосів на трактористів: — Дітки, дітки, рушайте в добру годину! (П. Панч)
  • ї́ли б му́хи. — Самі винуваті, їли б нас мухи! (Є. Гуцало)
  • — Без мене ви тут, хлопці, нічого не зробите, їдять його мухи з комарами (М. Зарудний)
  • А, їдять вас мухи! (Укр. присл.)
  • А та грамота, їдять її мухи, не подається колишньому панському пастухові, хоч голову об стінку!.. (В. Бабляк)
жарт. Уживається для вираження захоплення чим-небудь. Приклади
  • Мої думи заклопотаними горобцями, — за сніжинками, за летючими… Ех, їдять його мухи з комарями!.. (В. Сосюра)
  • — Рахубиста товаряка [верблюд], — засміявся Кузь.— Їсть і п'є раз на місяць. Отаку б, їдять його мухи, до нас у артіль! (Григорій Тютюнник)

ї́сти о́близні.

Заздрісно дивитися на що-небудь принадне, але недоступне. Приклади
  • [Юда:] Я дбав про харч, про хату для гурту цілого і про старців, що меткою за нами волочились, а сам голодний, збіганий, як пес, їв облизні та думкою, як дурень, мав багатіти… (Леся Українка)

ї́сти (поїда́ти, же́рти, пожира́ти і т.ін.) очи́ма (о́ком)

кого--що. Дуже уважно, з великим інтересом розглядати кого-, що-небудь, стежити за ким-небудь. Приклади
  • Комісар не зводив з Уляни водяних очей, Грабовський шепотів на вухо йому переклад і так само жер її очима (О. Довженко)
  • Виявилося, що він [фельдфебель] уміє хвацько стукати закаблуками, в одну мить ховати свою люльку в кишеню шинелі, викидати вперед руку, пожирати очима начальство (П. Загребельний)
  • Захекані від бігу, ми спинились поодаль, зачудованими очима буквально їли і небачену машину, і панів (В. Минко)
  • Урядник порівнявся, придержав коня, пригнувся до людей. — Ви нічого не знаходили сьогодні? — їсть очима і Мар'яна, і Матвія (М. Стельмах)
  • Емене так і їла очима провідника. А він, круто упершись рукою в бік, випинав золотом шиті груди (М. Коцюбинський)
кого. Невідривно, пильно дивитися на кого-небудь, виявляючи при цьому певні почуття (любові, неприязні, ненависті і т.ін.). Приклади
  • — Він мене буде… брати за руки,— думала Балабушиха, жеручи Гануша очима (І. Нечуй-Левицький)
  • — Стань, Олесю! Вона раптово зупинилася, дивуючись з його забаганки, а він поїдав її очима (М. Тарновський)
  • Парубки мовчки одійшли.., стали один проти одного, схрестили похмурі погляди.— Кажи, що маєш,— Дзвонар їсть очима Щербину і мимоволі стискає кулаки (М. Стельмах)
  • — Уже всі помітили, як заспіваєш, він стає сам не свій. Очима тебе їсть (В. Речмедін)
  • І знайшли царю дівчину з іорданських берегів, Прехорошу, мов картину, Цар її очима їв (С. Чорнобривець)

на при́пічку ка́шу їсти.

Бути в дитячому віці, бути малолітнім. Приклади
  • Про одруження ніколи й мови не заводив [Грицько].. А якщо дівчина сама, бувало, підведе його до цієї теми, признавався одверто: Моя молода ще на припічку кашу їсть! (А. Головко)
  • — Я ще на припічку кашу їла та гусенята пасла, а вона [Параска] вже ганяла по вулицях та по досвітках за хлопцями (І. Нечуй-Левицький)

[і] соба́ки не їдя́ть чого.

Дуже, надзвичайно багато. Приклади
  • Оратор винувато посміхнувся: — Землі у нас хіба що під нігтями… А тут ось у пана її собаки не їдять (П. Панч)

Ім'я їм легіон.

Вислів з Євангелія (Лука, 8, 30; Марк, 5, 9). Коли Ісус Христос запитав біснуватого: «Як тобі ім'я?», той відповів «Легіон», маючи на увазі, що багато бісів увійшло в нього. В Євангелії слово «легіон» вжите у значенні величезної кількості, безлічі. З цим же значенням вислів став крилатим. Приклади
  • Є особистості, котрих вибирає література. Шевченко і Леся Українка, Бальзак і Анатоль Франс, Пушкін і Лев Толстой, Байрон і Голсуорсі, Міцкевич і Реймонт, Гете і Фейхтвангер… Поставимо тут багато крапок: ці імена тільки найперші в першому ряді, а взагалі їх легіон. (Ю. Смолич, Я вибираю літературу)
  • Як дим перед огнем щезає,
    Так щезла духохульна зграя
    Брехак, ім'я ж їм — легіон.
    (П. Куліш, Куліш у пеклі)

Хто не працює, той не їсть.

Вислів походить з Другого послання апостола Павла до солунян: «Коли ми були у вас, то заповідали вам: якщо хто не хоче працювати, той нехай і не їсть» (3, 10). Виражає осуд дармоїдів та нероб. Приклади
  • Ще мерз М. Могилянський у холодних коморах петроградського «Госиздата», розбираючи книжки та сумирно підкоряючись законові «Хто не працює — той не їсть», як він сам іронізував, а душа вже линула до Києва. (Н. Шумило, «Життя людське — храм, а не морг!»)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання