ІСТОТУ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
усіма́ фі́брами душі́ (се́рця, істоти́ і т.ін.).
Надзвичайно, дуже або пристрасно.
Приклади
- Була це та сама правда, яку вона передчувала, а водночас боролася проти неї всіма фібрами душі (Ірина Вільде)
- — А святий для нас хліб… художник написав так, наче він його ненавидить всіма фібрами душі і ніколи не їв (П. Гуріненко)
- — Не люблю [панночки] рішуче і безповоротно і то саме через те, що я естет всіма фібрами своєї істоти (Леся Українка)
Людина — істота суспільна.
Слова грецького філософа Арістотеля (384—322 до н. е.) з його твору «Політика»: «Людина за природою своєю — істота суспільна». Вислів набув поширення після використання його в «Персидських листах» (1721) французького письменника Ш. Л. Монтеск'є.
Приклади
- Тема «людина й природа» належить до так званих вічних тем художнього письменства, і не треба, власне кажучи, пояснювати, чому це так: людина сама є часткою природи… і разом з тим, як істота розумна й соціальна, вона протистоїть природному світові, перебуваючи з ним у складних, суперечливих, завжди історично обумовлених взаємозв'язках. (Л. Новиченко, «Вся безліч животвору»)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання