ЯЗИКУ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

понести́ на язика́х (на язику́) кого, що.

Поширювати якісь відомості ( перев. негативні) про когось, про щось; обсудити, обговорити кого-, що-небудь. Приклади

Вже зранку старого Кавуна понесли баби на язиках,— скрізь розливалася повіддю масна новина: Старого Кавуна приловили на крадіжці (П. Козланюк)

ви́сі́ти на язиці (на язику́, на кі́нчику язика́).

у кого, чиїм. Хто-небудь дуже хоче сказати або спитати щось. Приклади

Вони посміялися вдвох, і запитання а коли ж весілля?, яке висіло на кінчику язика в Крутояра, так і не вимовилось (В. Собко)
Те, що він уважав за свою виключну таємницю, відоме було цій старій, висіло на її балакучім язиці! (І. Франко)

Бути добре відомим, знайомим і разом з тим таким, що в цей момент забулося і ніяк не пригадується. Приклади

Ті слова висіли на кінчику язика, і разом з тим я їх не знаходив (Ю. Збанацький)
Слова мимоволі, самі просто на язику висіли (П. Козланюк)

ве́ртиться (кру́титься) на язиці́ (на язику́) у кого і без додатка.

Хто-небудь готовий або хоче сказати щось. Приклади

Отруйні, ущипливі слова вже крутилися на язиці, але у Малахова стало глузду їх не вимовити (В. Собко)
Зараз Василь із сумом пригадував, скільки важливого він забув сказати, на язику вертілося, та от вислизнуло (Ю. Яновcький)
Він глянув на Покотила — той ледве стримувався, аби не випалити те, що у нього вертілося на язику… (С. Голованівський)
Як він любо говорить! Де й ділися ті паскудні, стиляжно-дикунські слова, що раніше вертілися в нього на язиці (В. Речмедін)
—Як спали, Палагночко, душко? — На язиці у неї вертілась одповідь: — Гаразд, як ви? (М. Коцюбинський)

[і] язика́ (язи́к) злама́єш.

Дуже важко вимовляється (слово, фраза тощо). Приклади

—Дре-дре-древ… Дрепер! — аж скрикнув становий, читаючи далі, і сплюнув.— Ну й прізвище?! І язика зламаєш (Панас Мирний)

ЯЗИ́К ЯК БРИ́ТВА у кого.

Хто-небудь вміє висловлюватися дошкульно, влучно, дотепно. Приклади

— В тебе слово як свердел, язик як бритва (І. Нечуй-Левицький)
— Не сплю ніч, сам з собою вголос розмовляю, а Серафима моя, нащо вже в неї язик як бритва, мовчить — ні слова (Л. Первомайський)
[Кость:] Серце моє полонила одна дівчина. Очі в неї голубі-голубі, як небо весняне, голос ніжний-ніжний, як струмочок, а язик — як бритва (М. Зарудний)

наверта́тися / наверну́тися на язи́к кому і без додатка.

Вимовлятися. Приклади

Може, якби не випила, то й не навернулось таке на язик (Є. Гуцало)
Слова наверталися на язик безвартні і жалюгідні (Н. Рибак)
— Чого тобі це слово перше навернулось на язик? (І. Нечуй-Левицький)

Хто-небудь хоче сказати щось перев. неприємне для співрозмовника або те, що раптово пригадалось, прийшло на думку. Приклади

Дає йому раду — першу-ліпшу, яка їй навернулася на язик (І. Франко)
Князеві так і наверталось на язик нагадати, що Костянтин теж недалеко відійшов од простого люду (П. Загребельний)

потра́пити (попа́сти і т.ін.) на язи́к кому.

Стати об'єктом розмов, пересудів, дотепів, жартів і т.ін. Приклади

Жінкам тільки попади на язик, засічуть, мов ті оси! (К. Гордієнко)
Тільки попади їй на язик. На весь куток іде слава (О. Копиленко)
Потрапила їм сьогодні на язик незлобива тітка Іваниха, що ніколи й ні про кого не сказала лихого слова (З газети)
— Вам вже й потрап на язик, Ярино Іванівно,— посміхнувся я (Ю. Збанацький)

про́ситься на язи́к.

Дуже хочеться сказати щось. Приклади

— Будеш тут контролювати слово, коли прокльони на язик просяться (Іван Ле)

прово́рний (шви́дкий) на язи́к.

Говіркий, балакучий. Приклади

І гарна б жінка була Хвеська, усім гарна, та тільки на язик швидка (З журналу)
Хай же друга невістка, що була тільки на язик проворна, кида їх разом з своєю коровою (Грицько Григоренко)

держки́й на язи́к.

Який уміє мовчати, не розголошувати таємниць. Приклади

[Оля:] Скажіть же хоч мені, тату, що ви думаєте зробити? [Микита:] Тобі не скажу, бо ти не держка на язик (В. Самійленко)
— Гляди ж, жінко, держи язик за зубами, та ще й добре, бо. . ти таки язиката й не держка на язик зроду (І. Нечуй-Левицький)

клепа́ти язико́м.

Вести пусті, несерйозні, беззмістовні розмови; говорити все, про що думається. Приклади

Чимало жінок з дітьми посідало тут [коло волості] таки поблизу, лузали насіння та клепали язиками (Б. Грінченко)
— Мене тутечки в Києві усякі старосвітські лисини та старі жалтирниці вже обсудили, оббрехали, бо ти сам знаєш добре, що їм в Києві нема ж про що язиком в салонах клепать (І. Нечуй-Левицький)
Язиком що хоч клепай, а руки при собі тримай (М. Номис)

язи́к розв'я́зується / розв'яза́вся у кого, кому, чий.

Хто-небудь починає багато говорити, стає балакучим. Приклади

І почала [Христя] розказувати.. Далі та далі язик її розв'язувався, пам'ять яснішала, голос дужчав… (Панас Мирний)
Випив він добре, язик йому розв'язався, став він похвалятись (Народні оповідання)
В приміщенні стало тепло. Розв'язались [у юнаків] язики, посипались дотепи (Д. Ткач)

ціка́вий на язи́к.

Який уміє влучно, майстерно і дотепно висловлювати думки. Приклади

— Кого ж би то попросити в свати? — спитав Балабуха.— Бери, сину, дядька… та прихопи ще на пристяжку й тітку. Тітка цікава на язик, та й дядько добрий торохтій: щось таки та виторохтять (І. Нечуй-Левицький )

прикуси́ти язика́,́ жарт.

Утриматися від висловлювань; замовкнути. Приклади

прикуси́ти язичка́. — Язички там!.. А далі не сказала, щоб прикусили язички. Дівчата одразу примовкли (В. Кучер)
прику́шувати язика́. Олена завжди вміла гостро відповісти Михасеві, і йому часто доводилось прикушувати язика (О. Донченко)
Хвала альтруїстам, меценатам, шейлокам і гобсекам! — волала трійця, окуповуючи затишний столик. І прикусила язика, засліплена чародійною посмішкою феї (А. Крижанівський)
Прикусила Оксана язика, а стара Кухтиха ще й пожурила невістку (А. Іщук)
Вона догадалась, що вже наговорила сім мішків гречаної вовни, й прикусила язика (І. Нечуй-Левицький)
А що хочеш збрехать, язика прикуси (М. Номис)

сла́ти язи́к під но́ги.

Підлещуватися до кого-небудь. Приклади

Цей плазував на череві І догоджати звик, Начальникові килимом Під ноги слав язик (В. Симоненко)

укороти́ти / укоро́чувати язика́ (язи́к).

чий, чийого. Помовчати, не говорити зайвого. Приклади

— Раджу панові вкоротити свій язик! — Я, здається, тут начальник? — спалахнув Заславський (Я. Качура)

кому. Примушувати кого-небудь замовкнути або менше говорити. Приклади

Сама аж киплю. Рада б і на досвітки її послати, щоб укоротити цокотухам язика (Ганна Барвінок)

ЯЗИ́К СВЕРБИ́ТЬ / ЗАСВЕРБІ́В у кого, кому і без додатка.

Хто-небудь має велике бажання розповісти, повідомити щось або поговорити про щось. Приклади

— Та підожди! Не спіши,— зупинив його голова комнезаму.— Ще ж є промовці! Ось, може, Євген Панасович щось скаже. Та і в мене ще язик свербить (В. Речмедін)
[Карпо:] Дідько вас, бабів, знає, який у вас язик: як засвербить, то кого ви тільки не опаскудите! (М. Кропивницький)
— І тут знову засвербів язик Мотрі — не стерпіла: — Бабо, ви вже хоч себе на таке діло не виставляйте (М. Понеділок)

дотя́ти [го́стрим] язико́м кому.

Сказати, відповісти гостро, дошкульно будь-кому. Приклади

Жарту або якогось іншого радого та щирого слова не чув від неї [Лесихи] ніхто. Кожному, аби хто, вміла дотяти острим [гострим] язиком (І. Франко)

теліпа́ти (теле́нькати) язико́м, зневажл.

Вести беззмістовні, пусті розмови. Приклади

Марко говорив і говорив.., а Тимко мовчав тому, що треба було робити діло, а не теліпати язиком (Григорій Тютюнник)
Ти не теленькай поки що язиком, бо я його обценьками висмикну (М. Чабанівський)

гостри́ти / нагостри́ти язи́к (язи́ка), несхв.

на кого і без додатка. Збиратися влучно і дошкульно сказати щось, готуватися до неприємної для когось розмови. Приклади

остри́ти язички́ діал. Таким, як я, ви [жінки] повинні би ще заплатити, щоби прийшли на ваше віче,. .щоб ви мали на кім свої язички острити (І. Франко)
Нагострить добре язика Й на перших зборах у промові Розпушить вщент керівника (С. Воскрекасенко)
Язики на мене гострять (Сл. Гр.)
Баба, кленучи тих, що злобу в серці замишляють і гострять язик.., сипала прокльони і на його голову (Ю. Бедзик)

Дотепно, дошкульно висловлюватися, а також говорити взагалі. Приклади

Шахтарі (щоб не дрімать!) все язики гострили, ось на старого вже летять колючі їхні стріли (П. Дорошко)

ви́везти / виво́зити [язико́м] як (мов, ні́би і т.ін.) на лопа́ті.

Сказати що-небудь недоречно, недоладно. Приклади

ви́везти язичко́м як на лопа́ті. — Але, але…— передражнювала його Христина,— вивіз язичком як на лопаті, сказав би просто: треба, мовляв, стару Каралаєву передніше видати заміж, тоді й Маруся буде моя. Чи так? (І. Нечуй-Левицький)

зі сл. говори́ти і под. Що-небудь зовсім недоречне, недоладне або недоречно, недоладно. Приклади

— Ха-ха-ха! Ти, Хомо Хомовичу, говориш мов на лопаті вивозиш (Є. Гуцало)
Сказав як на лопаті вивіз (Укр. присл.)
— Чому ти ніколи не погадаєш наперед, що маєш сказати, а все десь таке ляпнеш, мов на лопаті вивіз? (І. Франко)

язи́к по́за ву́хами (вуши́ма) теліпа́ється (мота́ється) у кого.

Хто-небудь любить багато говорити, брехати. Приклади

У його [нього] язик поза вушима мотається (М. Номис)

лихи́й на язи́к, несхв.

Який дошкульно висловлюється, говорить неприємні, непристойні речі і т.ін. Приклади

Такий був лихий на язик чоловік, що з ним краще не вести розмови (З газети)

язи́к як ло́патень (помело́, млин і т.ін.) у кого.

Хто-небудь дуже балакучий, любить говорити багато зайвого, непотрібного. Приклади

Я їй наказував, щоб нікому анітелень, одначе вона таки розказала про все своїй сестрі Хотині, а в тієї язик як лопатень,— так усі й довідалися (Б. Грінченко)
— А вже ж язик у тебе, парубче, ну, чисто як помело! — буркнув Охрім (Григорій Тютюнник)
[Вітровий (до Батури):] У нього язик як млин, нікому слова не дасть сказати… (О. Корнійчук)

що на язи́к набіжи́ть (понесло́ і т.ін.) зі сл. говори́ти і под.

Усе підряд; не задумуючись. Приклади

Повибігали надвір і челядь, і своя сім'я; всі раді, кожне щебече, що на язик набіжить (А. Свидницький)
Точильник за оці слова потягнув Гайдучка на поліцію, тут його збили на квасне яблуко, от він і виспівав їм усе, що на язик понесло (П. Козланюк)

з чужо́го язика́.

Не власна думка, а почута від інших. Приклади

Втихомирся, Супруне. Втихомирся, дорогий! Дитя нерозумне, сказало щось з чужого язика (М. Стельмах)

сіль тобі́ на язи́к [печи́на в зу́би (у ві́чі)].

Уживається як прокляття і виражає побажання невдачі, лиха, всього недоброго. Приклади

— Щоб ти окаменіла, як Лотова жінка, за такі речі! — крикнув з досади Шрам.. — Сіль тобі на язик, печина в зуби! — оддала потиху Ковалиха, бо була трохи п'яненька (П. Куліш)

тягти́ (тягну́ти) за язи́к кого і без додатка.

Спонукати, змушувати кого-небудь сказати щось, висловитися з якогось приводу. Приклади

О. Катехит почав випитувати одного по однім, почав, як то кажуть, тягти за язик (І. Франко)
Він скинув свиту і став над помийницею мити руки. Оляна зливала йому. Мовчки. Бо не було такої у них звички — тягти за язик. Сам усе скаже, як прийде час (А. Головко)

різки́й на язи́к.

Здатний говорити грубо, з образливою прямотою. Приклади

Різкий на язик, грубуватий, як усі сини півдня, Селаброс часом грубо різав правду в вічі (І. Нечуй-Левицький)

до́вгий язи́к.

Балакучість, невміння мовчати, стримуватися від зайвих, неправдивих розмов. Приклади

— Все може бути,— погоджується дідусь.— Іноді навіть за довгий язик буває така-сяка нарізка на іншому місці (М. Стельмах)
Я бачив, що моя розповідь схвилювала її, і жорстоко картав себе за довгий язик (М. Трублаїні)
Він [лицар] своїм язиком довгим руйнував ворожі міста… (Леся Українка)

у кого. Хто-небудь дуже балакучий, любить пліткувати, говорити багато зайвого, неправдивого. Приклади

В тебе розум добрий, та язик дуже довгий (І. Нечуй-Левицький)
— Що тобі люди про мене говорять,— бо знаю, що в людей язики довгі,— то ти не вір тому (І. Франко)
В жінок, знає світ, дуже довгий язик (Укр. поети-романтики..)

зав'яза́ти язи́к (язика́, ро́та і т.ін.) кому.

Примусити кого-небудь замовкнути, не дати можливості висловитися. Приклади

Такий несподіваний випадок зав'язав рота свекрусі й невістці (І. Нечуй-Левицький)
Людям язика не зав'яжеш (Укр. присл.)
Я жінці язика не зав'яжу (І. Франко)

на весь язи́к, зі сл. говори́ти і под.

Не стримуючись, дуже детально, вільно або голосно. Приклади

Увечері баби на вулиці сиділи попід плотами та на весь язик цокотіли про новину (Дніпрова Чайка)

врі́зати язика́ кому.

Примусити когось мовчати. Приклади

Воріженьки нехай не дуже-то брешуть, бо єсть тут тепер такі, що вріжуть їм язика врешті (Леся Українка)

язи́к запліта́ється у кого і без додатка.

Хто-небудь говорить невиразно або через силу (про п'яного, хворого і т.ін.). Приклади

Коли ж Зуянці ставало тісно в хаті, двері з гуркотом відчинялися і на порозі вже похитувалась буйно-розпатлана постать. І хоч язик заплітався, стара бралась когось клясти, намагалася з усіх сил викрикувати щось брутальне (О. Гончар)

го́стрий язи́к.

Здатність говорити дотепно, влучно або дошкульно. Приклади

То поранення, то гострий язик, то якась випадковість відсовували його у тінь, а тим часом двадцятип'ятилітні жевжики вибивалися у міністри чи посли (М. Стельмах)

Дотепна, влучна або дошкульна мова. Приклади

го́стрий язичо́к. Знаю руки в чорнильних плямах. Сміх веселий, гострий язичок. Як це в серце, любий до нестями, Тихий твій прокрався голосок? (М. Гірник)
На жарти Марко ображався, а сам мав гострий язик і вмів зачіпати товариша за найболючіше місце (О. Копиленко)
Омелян викликав Гриця Духоту. Байда поважав цього слюсаря з качиним носом за розважність і за гострий язик (П. Панч)

язи́к (язика́) ви́солопити (ви́валити), зневажл.

Дуже задихатися, захекатися від швидкого бігу, напруженої роботи. Приклади

— Гляньте, як працює, бідолаха, аж язика висолопив (І. Нечуй-Левицький)
Микита й Дорофтей побігли за бричкою. Доки добігли, аж язики вивалили (Казки Буковини. Казки Верховини)
Як повів [Сенько] Славка тими стежками, то він аж язик вивалив із утоми, бо ті стежки крутилися дебрями й горбами (Л. Мартович)
[Максим:] Геть чисто шию спекло, а Юхим зовсім язика вивалив… Буде знати, як зо мною робити!.. (С. Васильченко)

ви́солопивши (ви́валивши) язи́к (язика́), зі сл. бі́гати і под., зневажл.

До повного виснаження, надзвичайно напружуючи сили. Приклади

— А в селі в цей час робилось таке: лисий Лукан, висолопивши язика, бігав з подвір'я на подвір'я, збирав білі, як лебедине пір'я, листівки (Ю. Збанацький)
— Тепер, якщо потрібні тобі гроші,— побігаєш не день, не два, висолопивши язика, заким позичиш (М. Коцюбинський)

Дуже швидко. Приклади

— Ну, що тобі таке? Чого ти прилетів, язик висолопивши? Що там таке сталося, що за тобою мов собаки гнали? — накинулася пані на Галину з докорами (І. Франко)

лопоті́ти язико́м, зневажл.

Багато і безцільно говорити, говорити зайве; базікати. Приклади

[Іван Андрійович (до Анни Петрівни):] Тільки ж я вас прошу… не лопотіть язиком багато, бо спортите [зіпсуєте] діло (М. Старицький)

трима́ти (держа́ти) язи́к (язика́) за зуба́ми.

Мовчати, не розголошувати чого-небудь, утримуватись від висловлювання. Приклади

трима́ти язи́к на за́щіпці. — Ну, вже візьмемо тебе до компанії. Тільки з умовою: по-перше, язик маєш міцно тримати на защіпці і, по-друге, мусиш покірно виконувати все, що тобі звелять у дорозі (І. Коцюба)
держа́ти язи́к на за́шморзі. Держи язик на зашморзі (Укр. присл.)
трима́ти язи́к на припо́ні. Звичайно ж найбільше цього щастя перепадало Духновичу, проте й після помкомвзводової надбавки він не міг тримати свій язик на припоні (О. Гончар)
— У тебе є свої бабські діла! Сюди не мішайся і держи язик на прив'язі (І. Чендей)
держа́ти язи́к на при́в'язі. — А що я набридаю тобі, не обижайся [не ображайся] Василю, з хорошою людиною любо й поговорити. Взагалі я держу язик на прив'язі (А. Хижняк)
трима́ти язики́ за зуба́ми. Боцман… підморгував і гнув і відповів Костеві бравим покахикуванням, яке мало показати, що на його судні всі вміють тримати язики за зубами (Ю. Яновський)
— Чого заманулося? паничів! — усміхнулась Зайчиха, не вміючи держати язик за зубами (Панас Мирний)
Він [пан] ще налив стаканчик, я викушала. Знову почав розмовлять, силкуючись випитати, але я цупко держала язик за зубами (М. Кропивницький)
У нас є дані, що твої приятелі, особливо той, Артур, теж не дуже тримають язика за зубами (Валерій Шевчук)
Так… Мамка наказала мені тримати язик за зубами (П. Гуріненко)
Чи певні ви.., що серед двох десятків людей… не знайдеться хоч би один, що не вміє тримати язик за зубами? А діло таке, що вимагає найсуворішої таємниці (А. Головко)

сми́кало / смикну́ло за язи́к (за язика́), безос.

кого і без додатка. Комусь дуже хочеться щось сказати. Приклади

Матросові Марусику все хотілося сказати за свою гармошку, так і смикало за язик, та стримувався (Є. Гуцало)

кого. Невідомо для чого треба було говорити про щось (про каяття, досаду з нагоди власного або чийогось невдалого, недоречного висловлювання). Приклади

— Ну, брат, і смикнуло ж мене за язик рекомендувати тебе (Ю. Збанацький)

як (мов, нена́че і т.ін.) коро́ва язико́м злиза́ла кого, що.

Хто або що-небудь безслідно зник (зникло), пропав (пропало) і т.ін. Приклади

Я погорів; Уся худібонька пропала, Неначе язиком корова ізлизала… (Л. Глібов)
Коли вщухла радісна буря зустрічі з давнім другом, Ярошенко обернувся, щоб далі наступати на ворога, але отця Софронія мов корова язиком злизала (Речмедін)
Покарали в тресті Сагуру карбованцем. Місячну зарплату як корова язиком злизала (І. Цюпа)

моло́ти язико́м, зневажл.

Багато, довго говорити. Приклади

помоло́ти язико́м. Обидві вони, і Люда й Аниська, люблять помолоти язиком… (Л. Первомайський)
намоло́ти язико́м. Намоловши язиком досхочу, він, нарешті, пішов нагору до канцелярії, де знайшов поручника Лукаша (Переклад С. Масляка)
[Одарка (підвела очі):] Та хоч ти собі що хочеш вигадуй, мели собі язиком, скільки влізе, а мені аж нічогісенько!.. (М. Кропивницький)
І ляскають, доки язик не стане колом. І не тільки жінки — у них, кажуть, звичка молоти язиком природжена,— а й чоловіки (М. Рудь)

Говорити швидко, безупинно і т.ін. Приклади

моло́ти язико́м, ні́би млин. Вальчиха розгортала стрічки, молола язиком, ніби млин, та вихвалювала свій крам (І.Нечуй-Левицький)
Шарлота… голосно молола язиком [по-французьки], розкидала руками, вигиналася (Л. Мартович)

Говорити, висловлюватися. Приклади

замоло́ти язико́м. — Я вже так дбаю, так дбаю про ваше добро, що й господи! — замолов язиком Юруш (І.Нечуй-Левицький)
— Та що тут розповідати,— змахує рукою дід.— Самі пусті слова. Даремно тільки молоти язиком (Ю. Збанацький)
Язиком уміє, мабуть, той телепень молоти (В. Большак)
А Лушня за те, що добре вміє язиком молоти, частує товариство, примовляючи: Щоб пани здорові були, щоб нам худібки придбали! (Панас Мирний)

Вести несерйозні розмови, займатися пустими балачками; базікати. Приклади

моло́ти, що на язи́к наверне́ться. Не перевелись ще люди, у котрих слово українське не на те тільки є, щоб молотити ні в дрова ні в тріски, що на якик навернеться (І. Франко)
моло́ти язико́м небили́ці. — Він уже другий день меле язиком небилиці у хаті (П. Козланюк)
В житті потрібно щось уміти, А не молоти язиком (С. Воскрекасенко). — Знаю, що ти не з добра мелеш язиком, не хочеш згадувати про дот (З газети)

дава́ти / да́ти во́лю язико́ві.

Не стримуватися, не контролювати себе у висловах, дозволяти собі говорити зайве. Приклади

— А я кажу, що думаю! — Думати думай, а язикові волю не давай,— мовив похмуро Пугало (П. Панч)
— Не дуже лишень давай волю язикові, бо як почує Яремка, то й за це посмажить нас на вишкварки,— обізвався Лисенко (І. Нечуй-Левицький)

Висловлювати незадоволення; скаржитися. Приклади

Наївні люди дають волю своїм язикам. .і списують стоси паперу. А тоді з них пил летить, і вже після того вони взагалі не скаржаться й нічого не пишуть (І. Багряний)

як (мов, ні́би і т.ін.) язико́м злиза́ло кого, що, жарт.

Хтось або щось швидко, непомітно чи безслідно зник (зникло). Приклади

Баба обійшла всі чотири кімнати, заглянула навіть у комору, але піч мов язиком злизало (В. Бабляк)
Рік, другий — і хатку, повітку, бичків та кобилу як язиком злизало (Л. Яновська)

лама́ти / полама́ти [собі́] язи́к (язика́).

З трудом вимовляти незрозумілі або нерозбірливо написані слова, фрази. Приклади

Невже не можна краще писати?.. поки вимовиш — то й язика поламаєш! (Панас Мирний)
Тямлю, як я не раз цілими вечорами ломав [ламав] собі язик, виучуючи ті фрази (І. Франко)

Навмисне неправильно вимовляти слова. Приклади

Часом юнаки і юнки штучно ламають язика і вигадливо, але недоречно починають гаркавити (О. Ковінька)

чим і без додатка, ірон. Вивчати іноземну мову; говорити іноземною мовою. Приклади

Нащо б, здавалося, тріпати мозок, ламати язик такою маловідомою в світі мовою? А ось, бач (Іван Ле)

лепетли́вий на язи́к.

Той, хто багато говорить; балакун. Приклади

— Зануда на язик лепетливий, а ми люди убогі: боїмося поговору (І. Нечуй-Левицький)

Той, хто почуте переказує іншим, може розголосити таємницю. Приклади

— А Палладій лепетливий на язик, скаже ще комусь, а хтось довідається (І. Нечуй-Левицький)

кле́паний на язи́к.

Здатний дотепно і влучно говорити. Приклади

Дарма, що малий, а на язик клепаний (З газети)
Була у них дочка-одиначка, дівчина-підліток, та така клепана на язик (Українські народні казки)

бра́ти / взя́ти язика́ на гапли́к.

Замовкати, мовчати. Приклади

взя́ти язика́ на гапличо́к. — Ох,— зітхнула полегшено тьотя Настя,— візьми язика на гапличок і нікому ні слова (Л. Первомайський)

язи́к у петлю́ скрути́ло кому, безос.

Хто-небудь втратив здатність говорити від хвилювання, злості і т.ін. Приклади

— А ти хвостом не крути. Як Оксена не було — до гурту підпрягався, а побачив — зараз тобі язик у петлю скрутило (Григорій Тютюнник)

поверта́ти / поверну́ти язико́м (язика́).

Бути спроможним говорити; примусити себе сказати що-небудь. Приклади

Мусить [Нечипір] щось-то і сказати, так і.. язика не поверне (Г. Квітка-Основ'яненко)
Від Аркадія Павловича тхнуло міцним горілчаним перегаром. Він ледве повертав язиком (А. Шиян)
Найгірший був йому посел [посол] з Юрка, а проте мусив повернути язика, прощаючись (П. Куліш)
Смикнули гості [горілки] таки добре, але так, що спромоглись ще повертати язиком (І. Нечуй-Левицький)

ЯЗИ́К БЕЗ КІСТО́К у кого.

смикну́в чорт за язика́ (за язи́к) кого.

Хто-небудь необдумано, невчасн, недоречно сказав щось. Приклади

І смикнув мене чорт за язика з тими шуриками-муриками! (Є. Гуцало)

мозо́лити [свій] язи́к (язика́), зневажл.

Говорити багато зайвого, несуттєвого; базікати. Приклади

Як би там не мозолили свої язики, але політика… і далі йтиме (Ю. Мельничук)
Даремно язик свій мозолив оратор (З газети)

зрива́тися / зірва́тися (ско́чити) з язика́ (з вуст).

Швидко, спонтанно промовлятися (про слова). Приклади

Але голос йому не зрадив, і слова все так само впевнено зривалися з уст (Іван Ле)
Але Балабуха заговорився, й од старого, академічного звичаю з його язика почали зриватись латинські слова (І. Нечуй-Левицький)

Раптово, мимоволі з'являтися, звучати (про думки, пропозиції і т.ін.). Приклади

Пропозиція моя виникла якось несподівано для мене самого і зірвалася з язика, наче з власної своєї ініціативи (Л. Яновська)

бра́ти / взяти на язика́ кого.

Розпускати плітки про кого-небудь, судити, гудити когось. Приклади

взя́ти в свої́ язики́. Люблю дівчину самую Хорошую, молодую, Іно [тільки] превражі розлучники Взяли нас в свої язики (Укр. пісні)
взя́ти на язички́. Як відомо, в Сосниці таємниць не існувало, тож і взяли на язички молодиці Марту і Ладька (М. Зарудний)
— Я люблю його, Платоне,— прошептала дівчина..— Про це ніхто не мусить знати, бо як візьмуть на язики… (М. Зарудний)
— Якби її [Іваниху] другі жінки взяли на язик за газету [що читає], то вона би з сорому… під землю провалилася (Л. Мартович)
О, добре, що зайшли, Михею, може, чарочку? — Хай, мовляв, краще вип'є та йде з богом, ніж на язика колись візьме… (М. Зарудний)

вкороти́ти язи́к (язика́) кому.

Примусити кого-небудь менше говорити, обачніше висловлюватися. Приклади

— Ох, і лютував тоді дядько Володимир і все обіцяв комусь вкоротити язик (М. Стельмах)

що ті́льки язико́м натра́пить, зі сл. говори́ти і под.

Будь-що, не задумуючись, не обдумуючи. Приклади

І починає Щур молоти, що тільки язиком натрапить (С. Васильченко)

злі (лихі́) язики́.

Люди, які пліткують, ведуть недоброзичливі розмови; пліткарі. Приклади

— Потоцький на Сейм не їздив, саме захворів, хоч злі язики плескали, що навмисне замкнувся в замку… (Я. Стецюк)
Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький)
— Оце і все, як на духу, розказав. А лихі язики ще всяке несусвітне додають (М. Стельмах)

молоти́ти зуба́ми (язико́м), зневажл.

Говорити непотрібне. Приклади

зу́бом молоти́ти. — Раз робити, так робити, а не зубом молотити… Кидай свою сигару та берімося за пилку… (В. Кучер)
молоти́ти язико́м, як ці́пом. Вона, як ціпом, молотить.. язиком (Д. Бедзик)
— Її за тоту [ту] політику вигнали з гімназії, а вона.. молотить і далі язиком (Д. Бедзик)

си́патися з язика́.

Вимовлятися швидко та у великій кількості (про слова, фрази і т.ін.). Приклади

Бородавкін смішив усіх, розказував українські анекдоти, котрі так і сипались з його язика (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, на́че і т.ін.) ви́лизаний [язико́м].

Дуже чистий. Приклади

Вночі… був великий дощ. Це я побачив вранці, коли вибіг за ворота,— вся трава нахилилася в один бік, а колії були наче вилизані язиком (П. Панч)

ЯЗИ́К НЕ ВІДПАДЕ́ кому, у кого, фам.

Уживається при вираженні прохання, або поради сказати про кого-, що-небудь. Приклади

— Язик не відпаде, як замовиш слово про мене,— сказав хлопець. хіба́ язи́к одпаде́. — Не діждуть [Чумаки], щоб я їх просив.— Так для мене ж, Миколо. Хіба тобі язик одпаде, як і попросиш раз у житті! — не вгавав Павло (В. Кучер)

ЯЗИ́К ПІДВІ́ШЕНИЙ (прив'я́заний і т.ін.) ДО́БРЕ (непога́но).

у кого і без додатка. Хто-небудь уміє вільно, влучно, дотепно висловлюватися, має ораторські здібності. Приклади

До столу вихопився Тихін Фіялко. Сход насторожився. Ну, цей щось скаже. Язик у нього підвішений добре. Вміє давати чосу глитайні… (В. Речмедін)
— Не дурна голова у Павла. Не забереш цього від нього. І язик підвішений добре! (А. Головко)

Уміння вільно, влучно, дотепно висловлюватися; ораторські здібності. Приклади

Горлань і демагог з непогано підвішеним язиком, він має певний вплив, і не лише серед сезонників (А. Головко)

ско́вувати / скува́ти язи́к (язика́) кому і без додатка.

Позбавляти кого-небудь можливості вільно висловлювати свою думку. Приклади

Хвилювання сковувало мені язик, заважало правильно відповідати (З газети)

перебира́ти (перетира́ти і т.ін.) / перебра́ти (перете́рти і т.ін.) язико́м (язика́ми) кого, що.

Детально обговорювати кого-, що-небудь або обмовляти когось. Приклади

— От ви, баби,— без злості говорить Нечипір,— кого хочеш перетруть язиками. Дівчина як дівчина (М. Зарудний)
Молодиці перебрали язиком усіх дівчат на селі, пересудили і багатих, і бідних (І. Нечуй-Левицький)

ма́ти до́брого язи́ка (до́брий язи́к), жарт.

Уміти доладно, влучно, переконливо і т.ін. говорити; а також багато говорити. Приклади

— Намолов сім мішків… — пробурчав нарешті кооператор.— Язика доброго має,— сказав Дмитро (В. Підмогильний)
— Або ми з тобою в голодний край, а не поміж людей йдемо? — не втрачав надії Прокопчук.— Говоріть. Гаразд, що язика маєте доброго (Григорій Тютюнник)

приде́ржати / приде́ржувати язи́к ([свого́] язика́) [за зуба́ми].

Утриматися від розмови, від висловлення; змовчати. Приклади

— І ти, Павле Григоровичу, придержав язика за зубами (П. Панч)
Але на цей раз я таки придержав свого язика і не розповів нічого (Л. Смілянський)

язи́к (язика́) проковтне́ш.

Дуже смачне що-небудь. Приклади

[Явдоким:] Мабуть, смачна [горілка], що й язика з нею проковтнеш, як покуштуєш?.. (М. Кропивницький)
А тут грибне місце, назбираю боровичків своїй жінці. Вона їх так смажить на сметані, що можна і язика проковтнути (М. Стельмах)
язика́ проковтну́в би хто. Якби мені хоч одну ложку теї щирби, яку я тоді їв з галушками, здається, що аж поздоровшав би. То ж я вам кажу, така була щирба, що язика проковтнув би (Нар. оповідання)

ЯЗИ́К [як (мов, ні́би і т.ін.)] ПРИРІ́С (приста́в, присо́х) ДО ПІДНЕБІ́ННЯ (у ро́ті) у кого, чий і без додатка.

Хто-небудь замовк, втратив здатність говорити. Приклади

Не сподіваючись цієї зустрічі, я відхилив двері в коридор, а навпроти вона. Спалахано глянула в очі, опустила довгі вії. У мене язик мов приріс до піднебення (Ю. Збанацький)
Його благородіє не забалакало, воно, правда, поривалось сказати щось, та язик пристав у роті, не повертався (Панас Мирний)
— Чуєте, який я красномовний… А примусьте мене зараз заговорити, хоч словечко витиснути, коли язик присох до піднебіння (В. Речмедін)
язики́ поприсиха́ли в ро́ті (про багатьох). Нам сиділося, як собаці на човні, а язики наші в роті поприсихали (Ю. Яновський)

сплива́ти (спада́ти) / спливти́ (спа́сти) на язи́к кому і без додатка.

Згадавши, вимовляти вголос (фразу і т.ін.). Приклади

Князь розумів, що треба щось сказати.. .Але спасенна думка утікала від нього, ніяк не хотіла спливати на язик (Д. Міщенко)
Але суворий добродій так вже вичерпався, що на язик йому не спадала жодна соковита лайка (Я. Гашек, перекл. Масляка)

як (мов і т.ін.) заці́пило [рот] кому, зневажл.

Хто-небудь утратив здатність говорити, замовк. Приклади

заці́пило язи́к. Заціпило йому язик (М. Номис)
Як натякнув я за гроші, зараз моїй Берчисі як рот заціпило. Вже й не гримає, й не сердиться! (І. Нечуй-Левицький)

сверби́ть на кінці́ (на кі́нчику) язика́ кому, у кого.

Кому-небудь дуже хочеться розповісти щось. Приклади

По розпалених обличчях молдуван видко було, що якась цікава новина свербить їм на кінці язика (М. Коцюбинський)

ма́ти до́вгого язика́ (до́вгий язи́к), зневажл.

Не стримуватися у розмовах, говорити багато зайвого, розголошувати таємниці. Приклади

— Вона ж лепетлива і сама ж таки рознесе по сусідах недобру славу про мене.. Нехай лепече язиком, коли довгий язик має (І.Нечуй-Левицький)
[Золотницький:] Ти скажи спершу, чи довгого язика маєш? [Яким:] Як до чого. До таємниць — короткого (Б. Грінченко)

го́стрий на язи́к (на сло́во, на слова́, на мо́ву і т.ін.).

Здатний влучно, дошкульно і т.ін. висловлюватися; дотепний. Приклади

бадьо́рий на язи́к. Навіть Тетяна, сусідка, нічого не могла вигадати про Ярину. Нащо вже на язик бадьора (О. Копиленко)
І змалку росло воно хитре, пронозливе, гостре на речі (Дніпрова Чайка)
[Василь:] Ну й гостра ж на мову! На нашім кутку таких дівчат і заводу нема (М. Кропивницький)
[Іван:] Гострий ти на слова, та який то з тебе на ділі козак? (С. Васильченко)
Два козаки виїхали наперед із запорозьких рядів. Один був молодий, другий старіший, обидва гострі на слова (О. Довженко)
Гострий на слово, з доброю реакцією, з іронічною посмішкою,.. він спочатку багатьох буквально зачарував (Б. Олійник)
А була в нас дівка, бідова така, на слово гостра, і рішила вона… скупатись у тому ставу одної ночі (Легенди і перекази)
Смішне найбільше впадало в очі спостережливій і гострій на язик Каті (В. Козаченко)
Гострий раніше на язик, Убогий став тепер потайкуватий, обережний (П. Панч)
Надто гострий він на язик, не змовчить, не стерпить неправди (К. Гордієнко)
Замолоду була [Мар'я] красива, швидка, весела… і на язик гостра (Панас Мирний)

розв'яза́ти / розв'я́зувати язи́к (язика́, ро́та, мо́ву і т.ін.).

Призвести до невимушеної розмови, бесіди. Приклади

порозв'я́зувати язики́ (про всіх або багатьох). Горілка порозв'язувала язики. Той журиться вголос… Той розказує про зрадливу дівчину (Панас Мирний)
Нічна пізня доба, чарка горілки — розгортують душу, розв'язують мову (І. Нечуй-Левицький)
Перерва, на якій учасники засідань звичайно відпочивають від часу суперечок, на цей раз ще більше розв'язала язики (С. Добровольський)
Гульня розв'язала язики, розбуркала зомлілі, пригнічені душі (Панас Мирний)

Почати говорити після мовчання. Приклади

Насилу розв'язав [Василь] рота! Не велика розмова та велика втіха (М. Кропивницький)
Я уперто мовчав і не хотів ні співати, ні казати вірші. Всі присутні ласкаво заохочували мене розв'язати язика (Думки про театр)

Почати давати якісь свідчення, зізнаватися в чомусь, розголошувати таємниці. Приклади

Так гомонить [отаман]. Думаю — от коли язика старому розв'язало. Ну, прийшов нам край. Потім почоломкався він з сусідом, і ми за ним (М. Грушевський)
— Умова така: я розв'яжу тобі руки, а ти — свого язика розв'яжеш (В. Поліщук)
— Я знала, що моє тіло, моя ласка розв'яже вам язик, і… до осені ви будете сидіти у підвалі (М. Хвильовий)

кому. Дати можливість кому-небудь вільно висловлювати свою думку. Приклади

— Ми, інтелігенти, повинні вказати народові законні форми, розв'язати йому язик і старатися пізнати його потреби (І. Франко)

Багато, без міри говорити. Приклади

порозв'я́зувати язики́ (про всіх або багатьох). Дисципліна в усьому була!.. А зараз порозв'язували язики! Мелють таке за що раніш давно б уже на соловецьких випасах білих ведмедів пасли (О. Гончар)
Ах ноче! Вибач, що так охоче Я розв'язав свого язика! Це вже звичка в мене така — Поговорити! (Є. Плужник)
Що тільки не говорив йому той пронира!.. мабуть, сп'яна розв'язав свій язик (І. Цюпа)

розпуска́ти / розпусти́ти язика́, зневажл.

Говорити багато взагалі, ставати говірким. Приклади

— Він [Аква] не знав, що я з вами… знайомий, і розпустив язика. Ба хвалиться він, звичайно, полюбляє (В. Дрозд)
розпусти́ти язички́. Ніхто [з дівчат] за голосом спочатку й не помітив, що він [учитель] уже давненько стоїть у дверях. А вони так розпустили язички, що в порожньому залі луни ходили (В. Речмедін)
Кума сіла проти мене та й розпустила язика. Та вже й вміє балакати! (І. Нечуй-Левицький)

Не стримуватися у розмові, багато говорити. Приклади

— Ти от що, куме, розтягни рота і язика не розпускай. — Послав би я тебе, своячок, але боюся, що не повернешся (А. Крижанівський)
— Ну то й знай своє діло: сторожи, а не розпускай язики, — обізвалася Варка. — Декому дуже неприємно слухати ваші речі (Л. Яновська)
Зрозуміли одне — не розпускай язика навіть у камері (Ю. Збанацький)
Онилька вже й не рада була, що з дурного розуму розпустила язика — все Явдосі розказала про діло (Грицько Григоренко)

лиза́ти [язико́м] два боки́, ірон. , зневажл.

Служити одночасно двом протилежним сторонам, групам, ворогуючим особам і т.ін.; підтримувати протилежні погляди. Приклади

— А-а,— ревів на нього Інокентій.— Смиренний. Язиком два боки лижеш? І ти пощезнеш! Пощезнеш! (Григорій Тютюнник)

чеса́ти / почеса́ти язика́ (язико́м, язика́ми).

Вести несерйозні, пусті, неправдиві розмови. Приклади

І знову говорить і говорить — любить же Петрович язика почесати (Є. Кротевич)
Якби ми так чесали язиками, то вже б давно Вкраїну віддали, не мавши часу бути козаками (Л. Костенко)
— Нарешті справжнє діло підвертається! А то гасаємо, як навіжені, по селах та язики чешемо… (І. Головченко і О. Мусієнко)
Людей накличем, зробим перепросини, щоб знали всі, хто чеше язиком (Л. Костенко)
— Як не має хтось роботи, то й чеше язика (М. Стельмах)
Її веселі, язикаті сусіди вважають за потрібне піклуватися про неї? Вже, мабуть, добре почесали язики і в кімнатах гуртожитку, і на фабриці (В. Собко)

прищикну́ти язи́ка́ кому.

Змусити когось перестати говорити про кого-, що-небудь; обірвати на слові. Приклади

прищикну́ти язичка́. Поєдинок цей продовжувався в затаєних намірах, що їх викохував про себе Гнат, настирливо шукаючи такого випадку, щоб прищикнути Уласові язичка (Григорій Тютюнник)

ЯЗИ́К СТАЄ́ / СТАВ РУ́БА (ко́лом) [у ро́ті] кому, у кого, без додатка.

Хто-небудь втрачає здатність говорити, вимовляти слова. Приклади

[Передерій:] І язик їм руба у роті стане, коли такого батька почнуть ганити! [Храпко:] Хіба тепер четверту заповідь почитають? (Панас Мирний)
— Хочу поспитати — де вона [Марія], що з нею, а язик як став руба, так і не ворухнеш ним (М. Коцюбинський)
Люблять у Січовому поляскати. І ляскають, доки язик не стане колом (М. Рудь)

налама́ти язика́.

Навчитися добре говорити. Приклади

— Думаю, коли відкалатаєте в армії стільки, скільки я, то й ви не гірше язика наламаєте (Переклад С. Масляка)

держа́ти (трима́ти) язи́к дале́ко від ро́зуму.

Говорити що-небудь безглузде, нерозумне. Приклади

— А ти [Харитоне] язика далеко від розуму не держи! — вже замирливо кинув Боженко, добуваючи копшук, щоб перекурити, після хвилювання. — На, от, закури, дурило! (Ю. Смолич)

забу́ти язика́ в ро́ті.

Втратити здатність говорити (через переляк, розгубленість тощо). Приклади

Андрій з ляком дивився на Ґудзя. Він навіть язика забув у роті (М. Коцюбинський)

ля́пати (ля́скати, маха́ти і т.ін.) язико́м що і без додатка, зневажл.

Витрачати час для непотрібних розмов; займатися пустослів'ям. Приклади

— А… йди від гріха… Чого так язиком ляскати? (М. Хвильовий)
— Працювати треба, а не ляпати язиком (М. Зарудний)
Вони тільки язиком ляскають (Сл. Б. Грінченка)

Говорити що-небудь нерозумне, недоречне, дурниці і т.ін.; базікати. Приклади

[Ліна:] Ти мені, задрипанко, дивися: перед паничами зуби не скаль і язиком не ляскай! (Я. Мамонтов)
Як собака з утіхи відчуває непереможну потребу махати хвостом, так він відчував потребу махати язиком (Л. Мартович)
Їм що не ляпать язиком, аби ляпать. Та ще й іржуть собі! І що там вони знайшли такого смішного? (С. Васильченко)
Не ляпай язиком! (Сл. Б. Грінченка)

проковтну́ти (затягну́ти) язика́ (язи́к).

Зробитися мовчазним, замовкнути. Приклади

Хоч би слово сказав, а то затягнув язик і мовчить (І. Цюпа)
затягну́ло язика́ кому, безос. Затихли тости і промови, Всім затягнуло язика (С. Воскрекасенко)
Вчений музика тут-таки пожалував, що не проковтнув язика, а язик тим часом зовсім розперезався і наплів сім мешків вовни щодо експансії глухих музикантів, яких породив і розбестив мікрофон (А. Крижанівський)
Ярина злякано глянула на нього [міліціонера], примкнула сполохані вії, притулилась до коня. — Ви, громадяночко, може проковтнули язик? (М. Стельмах)
— Цить-бо,— урвав пісню бандит.— Сказав же: проковтніть язики (І. Муратов)

ЯЗИ́К ДО ЗЕМЛІ́ у кого.

Хто-небудь нестриманий, не вміє зберігати таємницю. Приклади

Хіба втаїти про ваш приїзд, коли у сусідів язик до землі (З газети)

на ЯЗИЦІ́.

Бути предметом постійних розмов. Приклади

Подмуха цілющий легіт, П'ю живі його струмці; А в ушах — зубовий скрегіт, Ремство скрізь на язиці (П. Грабовський)

у кого. Хто-небудь говорить про щось. Приклади

Що п'яному дивуватись,— втомлено відказав Остап.— Ого, п'яному! Що в тверезого на умі, те в п'яного на язиці,— не вгавав Гулька (М. І. Тарновський)

плеска́ти (патя́кати, плести́) язико́м (язика́ми).

Говорити, поширювати плітки, вигадувати що-небудь таке, чого немає і не було. Приклади

поплеска́ти язика́ми (певний час). Тижнів два тому Віктор і Люда повернулися з відпустки і минулої неділі справили своє весілля. В селищі з цього приводу трохи поплескали язиками і замовкли (Є. Журахович)
— Верзеш ти щось, хлопче. Де ти був, що бачив — нас то не стосується: наше діло теляче.. Його [Михайла Івановича] підтримали й інші. Нема чого, мовляв, даремно плести язиком (Ю. Збанацький)
Подумала [Зоя], що в містечку завтра про неї плескатимуть язиками бознащо, але це враз і забулося (А. Хорунжий)

Багато говорити про щось неістотне, пусте; базікати, теревенити. Приклади

поплеска́ти язико́м (певний час). Вона подумала, що син поплеще язиком про поле та насіння і замовкне, як було досі (С. Чорнобривець)
Його підтримали й інші. Нема чого, мовляв, даремно плести язиком (Ю. Збанацький)
— Перестань! — прикрикнув на Даню Льошка.— Треба працювати, а не язиком патякати (Ю. Мокрієв)
— Перестаньте плескати язиком! Мужчина називається! — з презирством кинула Оксана (П. Автомонов)

присо́хнути на язиці.

Залишитися невисловленим (про слова, думки і т.ін.). Приклади

Міг би сказати Порфир, як матір не слухався, з двійок не вилазив, як тинявся цілими днями по пристанях, що аж у порт його занесло… Міг би, міг, одначе відповідь чомусь так і присохла на язиці (О. Гончар)

точи́ти / поточи́ти язики́ (язика́).

на чому і без додатка. Весело розмовляти, розповідати про щось незначне, несерйозне. Приклади

точи́ти язика́. Ромця точив язика на дотепах (О. Гончар)
Скільки не точили язиків, а харч сам собою не йшов до їхньої порожньої, напівтемної і непривітної кімнати (Ю. Збанацький)

зневажл. Говорити про що-небудь. Приклади

Чоловік зо три іще й досі точать язики на цю ж таки тему — про ступи, а то всі в крамниці вже (А. Головко)

на кому і без додатка. Недоброзичливо висловлюватися про когось, лихословити на чию-небудь адресу. Приклади

Може, все-таки прийде Марко Бовкун до Клави?. .Зник, ніби у воду впав, Марко. Гуртожитківські плетухи поточили язики і знайшли собі інші теми (В. Собко)
Михайлові шкода стало дівчину, що зараз село точить язики на ній (М. Томчаній)

не вде́ржати (не втри́мати) [свого́] язика́.

Не змогти промовчати, зберегти якусь таємницю. Приклади

Ну, нехай тепер сама на себе ремствує, коли ображена Соломія сказиться і не вдержить свого язика… (В. Кучер)
[Сидір Свиридович:] Цить, цить, цить! (Затуляє рота Євдокії Корніївні). Ніяк не вдержить свого язика! Ще й дочці розкаже (І. Нечуй-Левицький)

ЯЗИ́К НЕ ПОВЕРТА́ЄТЬСЯ / НЕ ПОВЕРНУ́ВСЯ у кого, кому і без додатка.

Хто-небудь не може, не наважується або соромиться говорити про щось. Приклади

Хто таки вимовляв виразно дяку, у других язик не повертався, і вони дякували поцілунками (Панас Мирний)
Все б дядькові Йванові відповів без брехні, бо є такі люди, що їм сказати неправду просто не можеш, язик не повертається (О. Гончар)
— У мене і язик не повернеться умовляти тебе (Головко)
Насті кортіло і про тих дві сотні сказати, але язик не повернувся (О. Шеренговий)
язи́к поверта́ється / поверну́вся. [Таня:] Ви чуєте, що він говорить! Та як у вас язик повернувся таке про Ракитіна подумати (І. Кочерга)
— Два роки — це таки строк… Може, й забувати стала? Таке запитати повернувся йому язик. Холодом мовчання відповіла на таку безтактність (О. Гончар)

укуси́тися за язи́к, розм.

Утриматися від висловлювання; замовкнути. Приклади

— Ей ти, Чумак, чи як тебе! Іди товариша купати будемо.— Що, вже готовий [помер]! — прибіг захеканий Чумаченко.— За язик укусись! — грізно глянула на нього Уляна (Григорій Тютюнник)

На отмщеніє язикам.

Цитата з біблійної Книги Псалмів (149,7), де розповідається про боротьбу між Ізраїлем і ворожими племенами.
Значення вислову: для покарання народів. Вислів використовується також для створення урочистого настрою. Приклади

І мечі в руках їх добрі,
Острі обоюду,
На отмщеніє язикам
І в науку людям.
Окують царей неситих
В залізнії пута…
(Т. Шевченко, Давидові псалми)