ШКІРАМИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

з шкі́рою не відірва́ти (не віді́рвеш) від чого, зі сл. прили́пнути, приста́ти і т.ін.

Дуже міцно. Приклади

І не занадто вже тлустий [управитель] Гервасій Салоган, тільки темні щоки трохи розпухли внизу, а от противне прізвисько шевською смолою влипло в нього — з шкірою не відірвати (М. Стельмах)

[аж] моро́з дере́ (подира́є, пробира́є і т.ін.) / поде́р (подра́в, пробра́в і т.ін.) по спи́ні (по шкі́рі, за пле́чі і т.ін.) кого, у кого і без додатка.

Хтось відчуває озноб, здригається, тремтить від холоду, хвилювання, впливу чого-небудь на органи чуття і т.ін. Приклади

моро́зе́ць дере́ по́між лопа́тками. Виїхав у поле — і війнуло на мене духом землі,.. й раптом весь я набубнявів свіжою радістю, такою прохолодною втіхою, од якої морозець дер поміж лопатками (Є. Гуцало)
Мороз подрав Христю поза спиною, серце так трудно заколотилося… (Панас Мирний)
Калинович перший раз почув у оцій канцелярії, як мороз подер його за плечі (І. Франко)
У Чіпки аж мороз подрав по спині: він ніколи не чув такого дідового голосу… (Панас Мирний)
— Я пам'ятаю ті люті муки! Ще досі волосся догори стає та мороз по шкурі подирає (М. Коцюбинський)

Комусь стає неприємно, моторошно, страшно і т.ін. від чогось. Приклади

аж холодо́к подра́в по спи́ні. Соломію аж холодок подрав по спині від того погляду (В. Кучер)
аж холодо́к дере́ за шкі́ру. Аж холодок дере за шкіру, коли подумає, що доведеться завтра сказати Атанасу (М. Стельмах)
Одійшов я подалі від мерців, від жаху мороз по шкірі пробирає, швидше б утекти звідсіль (В. Собко)
моро́зе́ць дере́ по спи́ні. Дивишся на Музичука,..й морозець дере тебе по спині, бо жартує не хто-небудь, а дядько, що звідав смерть (Є. Гуцало)
Подирає мороз поза шкурою веселих гуляк, як глянуть вони на хрест, що геть-геть здалека чорніє над Ромоданом (Панас Мирний)
У неї мороз поза спиною драв від тих злиднів та убожества, яке вона тут стріла (Панас Мирний)
Що се за страхіття балакаєш? У мене аж мороз По шкурі дре [дере]! (І. Франко)

шагре́нева шкі́ра.

Те, що має здатність поступово і невпинно скорочуватися, зменшуватися. Приклади

— Ми заклали і перезаклали три чверті дворянських маєтків. І що найстрашніше: борги ростуть швидше, аніж ціни на землю. І от з наших рук щороку відвалюється чотириста тисяч спадкоємних десятин. Бійтеся, чоловіче, щоб вся родова земля не стала шагреневою шкірою (М. Стельмах)

моро́з по́за (за) спи́ною (за плечи́ма, по́за шкі́рою і т.ін.) хо́дить (бі́гає і т.ін.) у кого і без додатка.

Комусь холодно, хтось мерзне. Приклади

За плечима бігає мороз. І втома чеше волос посивілий (М. Рильський)
Христя задумалась. Поза спиною у неї мороз ходе [ходить] (Панас Мирний)

Хтось відчуває озноб, когось трясе від збудження, хвилювання і т.ін. Приклади

аж холодо́к хо́дить під соро́чкою. Там під сорочкою аж холодок ходив, а Хома гріб руками землю і, обламуючи нігті, шепотів: — Пронеси! (О. Гончар)
Грицько замовк; у Івася мороз ходив поза спиною, і він боязко струшувався (Панас Мирний)

Комусь стає неприємно, моторошно, страшно і т.ін. Приклади

моро́з по́за шкі́рою. І от пройшла війна. Страшна. Грізна. Згадати, і то мороз поза шкірою… (В. Собко)
Навколо якісь кущі, хащі і холод могильний, аж мороз поза шкурою ходить (Григорій Тютюнник)
— Як згадаю оті кулачні бої парубоцькі, то й тепер мороз поза шкірою ходить (З газети)
Як… стануть вони розкривати один одному свої думки та виявляти темні свої діла — мороз ходе [ходить] за спиною (С. Васильченко)

де́рти шку́ру (шкі́ру) з кого.

Оббирати, жорстоко експлуатувати кого-небудь. Приклади

де́рти сім шкур. Ксьондзи і монахи закликали уярмлений народ до смирення.., а колонізатори дерли з нього сім шкур (П. Козланюк)
де́рти [по] три шку́ри. — А млин паровий наш же, незаможницький, компанією в оренду собі взяв [Матюха].., а тепер і дере з бідного по три шкури за помол (А. Головко)
де́рти оста́нню шку́ру. — Отсе так! — загула громада: — Коли чоловікові біда, так з нього останню шкуру дери! (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Я тут знаю одного панка, — сказав Микита.— Він дере з людей шкіру так, як липову кору (Казки Буковини..)
— Чого ж він, Дарино, шкуру дере з людей? Де це видано, за карбованець брати карбованець проценту? (М. Стельмах)

Бити, карати кого-небудь. Приклади

— А якби й загубив [ножа], то що? — лукаво задирався хлопець.— Я би з тебе тоді шкуру пасами на гамани дер би!.. От що (О. Гончар)
Кого слова не беруть, з того шкуру деруть (Укр. присл.)

списа́ти / спи́сувати спи́ну (шку́ру, шкі́ру) кому, чию.

Шмагати, залишаючи сліди ударів. Приклади

[Гордій:] Прийшов, а хазяїн як почав мене ретязем катувать… Ось як списав спину (Підніма сорочку, показує┌97185) (М. Кропивницький)
Взяв гарапника, відшмагав Івана і пригрозив: — Як не будуть вилискувати [коні], мов люстерко, то я спишу тобі шкіру, що посинієш (Казки..)
— Чи бач, як пан Рябка почастовав [почастував]… Що так з його юшить і пасьока тече! Та тож-то так звелів всю шкуру скрізь списати, що тобі нема і курці де клювати (П. Гулак-Артемовський)
списа́ти шку́ру вздовж і впо́перек.— Але я колись таки спишу твою шкуру вздовж і впоперек! — у жовтих очах [Терентія] густішає злоба (М. Стельмах)

моро́з по шкі́рі продира́є.

Хтось відчуває неприємний холод від несподіваного, сильного переляку, збудження і т.ін. Приклади

Чи вистачить вам сміливості взяти в руки живу двометрову кобру? У більшості людей, вихованих в європейських традиціях, від самої думки про це мороз по шкірі продирає (З журналу)

[аж] шку́ра (шкі́ра) те́рпне у кого, на кому і без додатка.

Кого-небудь охоплює почуття великого страху. Приклади

[Рябина:] Пробував бити [жінку], та сам такого облизня спіймав, що й досі шкура терпне (І. Франко)
— Василю, не дуже мені подобається ті твої нічні мандри. Як подумаю, що з тобою може щось статись, то аж шкіра терпне на мені (Ірина Вільде)

[аж] моро́з іде́ (прохо́дить, пробіга́є і т.ін.) / пішо́в (пройшо́в, пробі́г і т.ін.) по́за шкі́рою (по́за спи́ною, по спи́ні і т.ін.) кому, у кого, від чого і без додатка.

Комусь стає дуже неприємно, моторошно, страшно і т.ін. Приклади

аж холодо́к пройшо́в по́за спи́ною. Він подивився на мене важким поглядом, од якого аж холодок пройшов мені поза спиною (П. Панч)
хо́лод пробі́г по спи́ні. Якийсь неприємний холод пробіг по спині, — у голову закралась підозра.— Куди ви мене завели? — спитав інженер (В. Гжицький)
— Я хоч і не страхополох, але й у мене морозець поза шкірою пробіг, коли вибухнула вода (О. Донченко)
моро́зе́ць пробі́г по спи́ні (по́за шкі́рою). Він стріляв по таких машинах в повітрі,.. не раз чув, як поряд рвалися снаряди, випущені з їхніх гармат. Морозець пробіг по спині (А. Хорунжий)
Коли це зразу — щось загуло коло двору і стихло. Поза спиною у Петра Федоровича пробіг мороз (Панас Мирний)
Погляд якийсь собачий — як гляне, то аж мороз по кожі піде (С. Васильченко)
Посидівши трохи й не зводячи очей з Остапа, він [вовк] раптом витяг шию, подавсь наперед і так жалібно завив, що Остапові аж мороз пішов поза шкуру (М. Коцюбинський)
У Петра од таких речей аж мороз пішов поза шкурою (П. Куліш)
І знову Панько. Аж мороз пробігає поза плечима. Та що воно за напасть така — оцей Панько? Все життя він ніби невмолима кара, ніби пугало якесь стоїть над матір'ю (Ю. Збанацький)
Від такого сміху мороз проходив поза шкірою (М. Полторацький)
Оповідання й повісті Івана Франка з селянського та робітничого побуту — це ж такі, мовляв автор, образки з життя робочого люду, від яких мороз пробігає по шкірі (М. Рильський)
Хіба забудеш рядки Шевченка, пройняті таким гострим почуттям самоти, що аж серце стискується і мороз іде по шкірі (С. Крижанівський)
А тії окаяннії… хваляться такими добрими вчинками, що аж мороз іде поза спиною (П. Куліш)
З острахом поглядав я на неї, і мороз ішов поза шкірою (Ю. Збанацький)

Хтось відчуває озноб, здригається, тремтить від холоду, хвилювання, раптового впливу чого-небудь на органи чуття і т.ін. Приклади

холодо́к перебі́г по́за шкі́рою. З хвилювання в мене поза шкірою перебіг холодок (Н. Тихий)
Буває, сотник зненацька зловить на собі погляд, та такий, що й мороз пробіжить поза шкірою (З газети)
Чи то від сонячної спеки, чи від вогкості в хаті — йому пробіг мороз поза плечима (І. Франко)
У Христі мороз пробіг поза спиною від того реготу (Панас Мирний)
Передні раптом пристанули і задеревіли. А за ними всі. І гаряч облила все тіло, і мороз пройшов від голови до п'ят (Мирослав Ірчан)
[Назаренко:] Знаєш, Василю, коли вчора Сокіл сказав своє слово до демобілізованих, у мене аж мороз по спині пройшов (М. Зарудний)
— Я як подумаю, що мою Галю знівечить який пан, то аж мороз пройде поза спиною… (С. Васильченко)
— А він як глянув на мене, так аж мороз пішов поза плечима (М. Ю. Тарновський)
Від того сміху [дівчат]… аж мороз поза шкурою пройшов у пана Роздобудька (О. Ільченко)
Роздягли братчики Кирила Тура, а в Петра аж мороз пішов поза шкурою, як побачив він білу його сорочку… в крові (П. Куліш)
Гнатові аж мороз пішов поза спину. А й справді стало холодніше в повітрі (М. Коцюбинський)
— Де вона там тепла? Аж мороз поза шкурою пішов, як черкнувся ногою! — каже Яким і якось неймовірно поглядає на воду (Панас Мирний)
Від цього погляду у хлопців мороз пішов поза шкірою (Ю. Збанацький)
Скрикнув таким диким голосом, що мені мороз пішов поза шкірою (О. Досвітній)
І хоч мороз проходив по спині, Сергій Коляда стримував тремтіння і стояв непорушно (І. Багмут)
Холодно було, і мороз йшов поза шкуру, коли вилітали перші свистячі звуки (М. Коцюбинський)
— Співав про князя Ігоря,— мороз ішов по спині.— Чарівна пісня (В. Шевчук)

в'ї́стися / в'їда́тися в печінки́ кому.

Дуже набриднути, надокучити, допекти кому-небудь. Приклади

в'ї́стися в шкі́ру. Що наші куркулі попри панів не одному в'їлися в шкіру — це правда: всі їх маєтки з злодійства та людської кривди (П. Козланюк)
Горіли червоним полум'ям пишні маєтки, сотнями тікали до козаків селюки — хлопи, яким у печінки в'їлася панська неволя (М. Пригара)
І коли вже хтось дуже сердився на нього [бугая], комусь він у печінки в'їдався своєю хижою вдачею, тоді його називали не просто Імперіалізмом, а й зі смаком додавали: Міжнародний (Є. Гуцало)
[Писар:] Благотворитель! Він мені в печінки в'ївся (І. Карпенко-Карий)
Та як його не сумувати, коли злидні та недостачі в печінки в'їлися (Панас Мирний)

Добре запам'ятатися, досадивши комусь. Приклади

Добре в'ївся він [пан] у печінки своїм підлеглим (Легенди та перекази)
— Візьми та й купи хоч тепер своїй Олесі циганські сережки. Пам'ятаєш, років з двадцять тому вона з сльозами на очах попросила їх у тебе, а ти… і не зібрався й досі купити…— В'їлися ж тобі ці сережки в печінки. Я менше б, на твоєму місці, прислухався до бабських примх (М. Стельмах)

дрижаки́ пробіга́ють (хо́дять і т.ін.) / пробі́гли (пішли́ і т.ін.) по спи́ні (по шкі́рі, по ті́лу і т.ін.) чиїсь, у кого і без додатка.

Хто-небудь тремтить від холоду, страху, хворобливого стану, нервового напруження і т.ін. Приклади

ходи́ли дрижаки́. У Маріки теж уже сині від холоду губи, під благою сорочиною хвилями ходили дрижаки (С. Васильченко)
Тіні насправді ворушаться. Вони хутко перебігають від одного стовбура до другого. В цей час щось зашкряботіло під вікном. По його тілу пробігли дрижаки (П. Панч)
— Зачепіть-но тільки,— не відступив Савка, хоч від Кузьменкової загрози пішли по його спині дрижаки (З. Тулуб)
Несподівана туга за чимось невимовно дорогим струшувала діда, аж дрижаки пробігали по шкірі (Є. Гуцало)

кра́яти ре́мені зі шкі́ри.

Нещадно, жорстоко карати. Приклади

І сам він [отаман] якось опустився. Вислухав мовчки такі речі, такі слова, за одного з котрих давніше ремені би зі шкіри краяв (Г. Хоткевич)

як (мов, ні́би і т.ін.) кома́шки полі́зли (поповзли́ і т.ін.) по спи́ні у кого.

Хто-небудь відчув страх, переляк і т.ін. Приклади

Мати тихо застогнала, розплющила очі, ледь чутно вимовила: — Сирітки мої… У Гриші немов комашки холодні поповзли по спині (В. Большак)
кома́шки забі́гали під шкі́рою. Нараз він відчув на своїй спині чийсь пильний погляд. Неприємні холодні комашки забігали під шкірою. Але Джавадов не поворухнувся (О. Донченко)
Крик Соломії пронизав його.. В Романа ніби полізли по спині комашки (І. Нечуй-Левицький)

на свої́й (на вла́сній) шку́рі (шкі́рі), зі сл. випро́бувати, відчу́ти і т.ін.

Сам, особисто, на практиці. Приклади

— Це фігура потужне. Ферзь..— фігура всевладна і всемогутня, як і всяка жінка, це ви відчули на своїй шкірі… (Григір Тютюнник)
Всю принадність приватної антрепризи, вічного кочування, гоніння і утисків австро-угорської адміністрації довелось випробувати на власній шкірі (З глибин душі)
То було слово самого життя; слово чоловіка, котрий не тільки бачив лихо, а й на своїй шкурі звідав його (Панас Мирний)

[аж] моро́зом сипну́ло (сипону́ло) [за (по́за) спи́ною (шкі́рою), по спи́ні] в кого, безос.

У кого-небудь з'явилося неприємне відчуття холоду від страху, переляку. Приклади

Недокус посміхався, а в мене морозом сипнуло поза шкірою (Ю. Збанацький)
сипну́ло моро́зцем по спи́ні. І раптом почувся сплеск, наче скинулась велика риба, і в Журила по спині морозцем сипнуло (Є. Гуцало)
Страшно Петрові стало… Він зупинився, став прислухатись. За спиною аж морозом сипнуло (Б. Грінченко)
У Грицька морозом сипнуло від того Христининого крику (Панас Мирний)

[самі́ (ті́льки)] кістки́ та шкі́ра (шку́ра).

Дуже, надто худий. Приклади

Були вони [партизани] — сама шкіра та кості (О. Гончар)
одні́ ко́сті, шкі́рою обши́ті. — Та його ж вітром занесе аж у Сумську область. Одні ж кості, шкірою обшиті (Григорій Тютюнник)
[сама́] шку́ра (шкі́ра) та ко́сті. От назбиралися прохані гості, Бліді, намучені — шкура та кості (П. Грабовський)
З тим Павлом їй ще буде клопоту. Геть занехаяв себе, кістки самі та шкіра (Ю. Бедзик)
— Не здужають [підпанки]! Сухі, як хорти: самі кістки та шкура (З. Тулуб)

міня́ти личи́ну (шкі́ру), зневажл.

Інакше себе поводити й набувати іншого вигляду; маскуватися, пристосовуватися. Приклади

міня́ти шкі́ру як оде́жу. Шкіру міняють як одежу. І нашим і вашим (З газети)
Фашизм не так-то просто здає позиції. Міняє шкіру, заповзає в нори (О. Гончар)
Нітрохи не збентежився [Ясь], коли Василь став на порозі. Сміх ще не зійшов з його товстих губ, тільки малі очі часто забігали. Вміє гусінь міняти личину, — подумав Василь і привітався (Р. Іванчук)
— Міняють [недруги] личини, братовбивчу ворожнечу між нами посіяти хочуть… (О. Гончар)

спусти́ти шку́ру (шкі́ру, сім шкур і т.ін.) з кого і без додатка.

Нещадно побити, відшмагати або суворо покарати кого-небудь. Приклади

попуска́ти шкі́ру. Але третього дня ввечері уперше забалакав батько: — Понадувались. Образив. Немилосердний. Що ви там собі не думайте, але коли мені не шануватиметесь то шкіру з вас поспускаю (У. Самчук)
А моя [мама] завжди обіцяла спустити з мене сім шкур (В. Собко)
— У мене он брат: самопалом замалим очі не вибив! Тато із нього сім шкур спустили, а він знов за своє (А. Дімаров)
— Гляди ж мені, Семене, коли програєш — шкуру спущу! (А. Шиян)
— Вилазь, собачий сину! Шкуру спущу! — чобатиська батька перед підпіччю незграбно затупали. Голос його з-поза заціплених зубів виривається. Шипучий якийсь (У. Самчук)

із шку́ри лі́зти (рідше вила́зити).

Запопадливо вислужуватися перед ким-небудь, догоджати комусь. Приклади

лі́зти з шкі́ри. І хай не лізуть братовбивці з шкіри —. .Не вийде з ката й холуя поет! (Д. Павличко)
Посилав своїх лакуз, і ті з шкури вилазили, щоб виправдати і возвеличити образ свого брістольського господаря (М. Стельмах)

Докладати великих, надмірних зусиль для досягнення чого-небудь; дуже важко працювати, дуже старатися і т.ін. Приклади

вила́зити з шкі́ри. Всі рвуться, вилазять з шкіри, аби скінчити роботу до 1-го (М. Коцюбинський)
лі́зти із шкі́ри. — Батьки, будучи самі малописьменними, з шкіри лізли, щоб дати нам, дітям, якесь ремесло в руки… Шматок хліба… (П. Інгульський)
— Чи не уявляєте ви мене одним з тих йолопів, що… з головою навантажуються працею, лізуть із шкури, щоб висунутись, заробити грошей, одне слово — досягти становища й заможності, як тепер кажуть? (В. Підмогильний)
Той із шкури лізе, та голодний сидить, а той і пальцем не кивне, та кабаком діло живе (А. Тесленко)
Він уже свого доскочив. Чого ж йому з шкури вилазити (Панас Мирний)
Він справді зі шкури ліз та старався…. І до сходу сонця приправив таки своїх пасажирів до табору (І. Головченко і О. Мусієнко)
Сокіл не любив відставати. Побачивши поперед себе коня, із шкури ліз, аби порівнятися, випередити, іти тільки першим (Д. Міщенко)

Шагренева шкіра.

Назва повісті О. де Бальзака (1799—1850), в якій шкірка дикого звірка шагреня має чудодійну властивість зменшуватися в міру наближення смерті її володаря. Приклади

Уже тоді його доїдав пістряк сечового міхура; він добре знав неминуче наближення кінця, шагренева шкура його життя збігалася вже на маленьку латочку, але при тому він умів не обтяжувати товариство печаткою приреченого на обличчі. (І. Кошелівець, Розмови в дорозі до себе)