ЧУХАТИСЯ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

чу́хати / почу́хати поти́лицю (рідше го́лову, чу́ба, чупри́ну і т.ін.).

Замислюватися над чим-небудь, не знаючи, як вийти із скрутного становища. Приклади

Замислився козак, і йому досталось.. почухать потилицю (О. Стороженко)
чу́хатися в поти́лицю. Данило чекав. Його… план затемнювався, він чухався в потилицю і несміливо заглядав у город [пана] (В. Стефаник)
Підростаємо ми. Оддали нас у школу… щоб розумні були. Тому свитину, тому чобітки. Чухає голову батько, не знає, де взять (А. Тесленко)

Нічого не робити, бути нерішучим у чому-небудь. Приклади

— Про міст треба було всім нам думати раніше. А то чухали потилиці (І. Цюпа)

Шкодувати, відчувати незадоволення, гіркоту від того, що зроблене щось не так, як треба. Приклади

— Отак мене випроваджуєш, хазяїне? Ну, що ж. Я піду… піду… Але ти ще почухаєш свою потилицю! (Шиян.)
Оренда пішла вгору, земля подорожчала.. Не раз і не два доводилось глибоко чухати потилиці тим, хто відкинувся наділів (Панас Мириний)

Дивіться також