ЧУБИТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
[аж] воло́сся (чуб) підніма́ється (підійма́ється, встає́, лі́зе і т.ін.) / підняло́ся (вста́ло, полі́зло і т.ін.) вго́ру (догори́) у кого і без додатка; [аж] чуб підня́вся (встав, полі́з і т.ін.) вго́ру (догори́) у кого і без додатка.
Кому-небудь стає дуже страшно.
Приклади
- Аж ось… загавкав собацюга. За ним недалеко другий, далі третій, четвертий… Чуб угору поліз у хлопців, і що далі було,— вже вони не пам'ятають (С. Васильченко)
- Полегшало йому трохи. Задрімав був, а потім враз як застогне, як закомандує — аж волосся догори стало (Ю. Збанацький)
- Хто спускався на громаку з високої гори?.. Спершу не то спускатись, униз страшно глянути… Як уперше сядеш на громака, як подумаєш, де той у Бога низ, волосся подереться вгору… (Панас Мирний)
- Василько похолов з остраху. Волосся полізло догори, серце перестало стукати в грудях (М. Коцюбинський)
- Уляна, припавши до трупа,— затихла. У людей піднялося волосся угору, і всі, глибоко зітхнувши,— перехрестились (Панас Мирний)
- — Я пам'ятаю ті люті муки! Ще досі волосся догори встає та мороз по шкурі подирає (М. Коцюбинський)
- [Зачепиха:] Мій батько був з запорожців! Господи! Як почне було розказувать про ту войну [війну], — волосся догори підіймається (М. Кропивницький)
нам'я́ти (наскубти́) / намина́ти (скубти́) чу́б[а] (чупри́ну) кому і без додатка.
Побити, покарати ( перев. тягаючи за волосся) кого-небудь за провину.
Приклади
- Микита ледве стримував себе, щоб не бурчати. Кілька разів таки підіймав бучу, погрожував спіймати Сапуна і наскубти чуприну (І. Рябокляч)
- За Катерину та й нам'яли чуприну (Укр. присл.)
- Була вона якась утла на здоров'я і завжди кисла, як кислиця, і через неї мені часто доводилося од матері пробувати кислиць: оце було зачеплю її або штовхну так, що вона й ноги задере, то вона зараз біжить до матері жаліться; а мати мені зараз тиць кислицю в зуби: було добре намне чуба або наскубе вуха (І. Нечуй-Левицький)
- — А скоро вже біда прийшла. То обороннику од нас бува ще й лихо: Всі лихословити почнуть, І якщо чуба не намнуть, То ще й тихо (М. Старицький)
- Дивлюсь — до мене суне Гася… Ну, чуба, думаю, намне!.. І відкіля вона взялася? Неначе стерегла мене (Л. Глібов)
- Паллант, любесенький хлопчина, скріпивсь, стоїть, як твердий дуб, І жде, яка то зла личина Йому нам'яти хоче чуб (І. Котляревський)
Дуже вилаяти, покритикувати кого-небудь за яку-небудь провину, невиконання чогось.
Приклади
- — То вам ніколи, то вас… немає… То,— з неприхованою іронією додав він,— хтось інший чуба намне і вже не хочеться за другою порцією ходити (С. Журахович)
- У них хто хитрий, то і старший, І знай всім наминає парші, Чуприну всякому скубе (І. Котляревський)
Дивіться також