ЦЬОГО — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

до то́го (до цьо́го) то́ргу і пі́шки.

Дуже радий тому, що є, із задоволенням погоджується з цим. Приклади

— От і добре братіку [братику],— сказав Кочубей,— як оддаси чолом ясновельможному панові гетьманові… та зараз приходь до мене з товариством.. У нас хрестини.. — Спасибі, братіку [братику] Василю, я до сього торгу й пішки, як ото кажуть,— осміхнувся Палій (Д. Мордовець)
[Химка:] Гості ж, певно, не обманять — прийдуть. [Палажка:] О-о, вони до того торгу і пішки! (Панас Мирний)

ні з то́го ні з сьо́го.

Без будь-якої причини, без жодного приводу; несподівано, раптово, зненацька. Приклади

[Антошка:] Сів він [солдат] оце вчора на лаві, закурив тої махорки, що від неї аж очі на лоба лізуть, і ні з цього ні з того каже: Бідно живете (В. Гжицький)
ні з сьо́го (цьо́го) ні з то́го. Слуги боялись малого Готліба, як огню, бо він любив ні з сього ні з того причепитись (І. Франко)
А той, п'яний, пришелепкуватий Чинбас, ні з того ні з сього накинувся на Микиту. Зопалу.. Як Пилип з конопель (М. Рудь)
Панна Анеля жвавіше ходить по хаті, розмовляє зо мною і ні з того ні з сього аж двічі цілує пана Адама в чоло (М. Коцюбинський)

не від сві́ту цьо́го.

Той, хто має незвичайні властивості або своєю поведінкою і вчинками викликає здивування. Приклади

Усяких гіпнотизерів, телепатів, екстрасенсів, парапсихологів я завжди вважав людьми не від світу цього (З журналу)
Кеша вирішив пробити собі шлях у велику науку, він зробив ставку на Розума. Той був трохи не від світу цього (В. Тарновський)
А вона не боїться смерті — Душа її вже давно живе у квітах — Червоно, жовто синьо, бузково, біло, солодко, дико — як не від світу цього (Г. Тарасюк)

іти́ / піти́ з [цього́] сві́ту.

Умирати. Приклади

Прощай, ряба кобило! Через тебе з світу іду (Укр. присл.)
піти́ з сьо́го сві́та. Поставили громадою Хрест над сиротою Й розійшлися… Як билина, Як лист за водою, Пішов козак з сього світа (Т. Шевченко)

си́льні сві́ту [сього́, цього́], книжн.

Ті, які займають високе суспільне становище і від яких залежить доля інших (іноді ірон. ). Приклади

Втім, обоє вони тепер були в позиції до сильних світу цього (Д. Гуменко)
Інший живе, наче гриб у теплиці, і то пасує на кожнім кроці перед сильними світу сього (В. Дрозд)
Нема нічого на світі такого, чого не було вже колись,— так тоді говорили сильні світу (П. Загребельний)
Відреклись нас сильні світу — і князі, і воєводи (І. Франко)

Не від світу цього.

Цитата з Євангелія, слова Ісуса Христа: «Царство Моє не від світу цього» (Іван, 18, 36).
Характеризує людей, далеких від реального життя з його турботами. Приклади

— Громадянине слідчий! То ви абсолютно не знаєте Курбаса! Та він поза театром, поза своїми мистецькими візіями, поза літературою та філософією мистецтва світу не бачив. Він не від світу сього! (Й. Гірняк, Спомини)

Сильні світу цього.

Біблійний вислів: «Не надійтеся на князя і на сильних світу цього» (Псалом и8).
Сильні світу цього — узагальнений образ влади, могутності, багатства. Часом вживається з іронічним забарвленням. Приклади

Відреклись нас сильні світа
І князі, і воєводи.
(І. Франко, Іван Вишєнський)
В цих принципах ідея демократизму виринає перед нами без жадних компромісів, без опортуністичних залицянь перед «сильнилш мира цього», як це трапляється у Шіллера. (С. Петлюра, Пам'яті поета-борця)
«Сильні миру сього» були розгнівані й на батька нашого за те, що то ж власне він давав юридичну пораду братові нещасної дівчини. (Олена Пчілка, Спогади про Михайла Драгоманова)

Царство Моє не від світу цього.

Цитата з Євангелія. Коли Пілат спитав Христа, за що саме його переслідують юдеї, Христос відповів: «Царство Моє не від світу цього. Якби воно було від цього світу, то слуги Мої воювали б, щоб не був Я виданий юдеям» (Іван, 18, 36).
У сучасній мові вислів уживають, коли йдеться про протиставлення матеріального і духовного. Приклади

Противно до Максима був Іван характером не практик, а ідеаліст — «чоловік не від миру сього», як у гніві казала на нього Максимова Марта. (Ю. Смолич, Рік народження 1917)
Єпископ: Той викуп там, на небі. Наше царство не сього світу. Хай тіла вмирають, аби повік жили блаженні душі. (Леся Українка, У катакомбах)

іти́ (ходи́ти) / піти́ одніє́ю (ціє́ю ж) сте́жкою з ким і без додатка.

Займатися тією ж справою, що й інший, наслідувати когось. Приклади

Мій брат був літературним працівником, я теж, напевне, піду цією ж стежкою… (І. Волошин)
Її батько не раз і не двічі нахиляв [схиляв] зятя, щоб той ішов з їм [ним] однією стежкою (Б. Грінченко)

І на цей (сей) раз.

Знову. Приклади

І на сей раз Мартоха через Гапку передала свій головний хатній обов'язок Дарці (Леся Українка)

[цей] но́мер не про́йде (не ви́йде) у кого, кому і без додатка.

Так не буде, не вдасться що-небудь, не станеться. Приклади

— Вважайте, номер не вийшов. У нас пильність, як на кордоні (З журналу)
— А ми не віддамо [хлопчика]! — рішуче заявив кашовар… — Ні, ні, цей номер не пройде! (Є. Кравченко)
— Ні, брат.. Цей номер вам [ледарям] не пройде (В. Кучер)

по цей (сей) день.

Досі, до цього часу, назавжди. Приклади

Тяжко вдарив [Роланд] Тим своїм мечем Дюрандо. В скелю, що сліди зостались і по сей день на камінні (Леся Українка)
Дід лишився, бо хотів умерти на своїй стороні, а дядько Панас як пішов, так і по сей день (М. Коцюбинський)

з яко́ї ра́дості?

Чому, через що, для чого. Приклади

на яки́х це ра́дощах? Аж перед світом приплівся Чіпка додому.. Як глянула Мотря на його, та й перелякалася. — Що це, сину?.. на яких це радощах? (Панас Мирний)
— Хочете, щоб і мені піднесли печеного чи сирого гарбуза. Батько засміявся: — Дурний, тобі не піднесе.— І чого це та з якої радості? Може, я багатший за тих, що сватались до неї? (М. Стельмах)

грім би вда́рив (поби́в і т.ін.).

зі сл. мене. Уживається як заприсягання у правдивості своїх слів, щирості намірів, запевнення в чомусь. Приклади

— Я вже вас так буду шанувати, як нікого в світі, побий мене грім! (М. Стельмах)
грім би вда́рив на цьо́му мі́сці. — Грім би мене вдарив на цьому місці, коли брешу… (В. Кучер)
грім поби́й. Що за славний рік новий! Отже, грім мене побий, Він сподобався мені, я складу йому пісні (В. Самійленко)

кого, що, лайл. ., перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чого-небудь, недоброго побажання комусь. Приклади

— Знову діло в бандитизм упирається.. То Шепель, то Гальчевський, то чорт, то біс, грім би їх на битій дорозі навіки прибив (М. Стельмах)
грім би поби́в (приби́в) [наві́ки] на би́тій доро́зі. — Що зараз робити, Устино? Хоч би грім побив на битій дорозі і управителя, і пана (М. Стельмах)
— Грім би їх побив.. з їх порядками! — воркотів.. Бовдур (І. Франко)

в цьо́му ду́сі .

Подібне. Приклади

— Що вчинене зло з закономірністю бумеранга має до лиходійника повернутись, то це, я гадаю, й наука з часом пояснить… Невідомі ще якісь біоструми відкриє чи щось у цьому дусі (О. Гончар)

це ді́ло.

Уживається на знак згоди з чим-небудь, підтвердження чиїх-небудь слів, думок, переконань і т.ін. Приклади

— А я женитися не думаю,— відповів Рубін з серйозністю..— До тридцяти років не оженюся.— І це діло,— відповів Каленик Романович.— Поспішати нікуди (І. Сенченко)

оце (це) [й] я розумі́ю!

Уживається для вираження захоплення чим-небудь, схвалення чого-небудь, заохочення до чогось. Приклади

Слова, фрази.. А от ділом довести відвагу — й то не нерозсудливу відвагу, а таку, щоб давала змогу повсякчасної праці — се я розумію! (М. Коцюбинський)
— Молодець! Оце я розумію, оце боєць! Під хлороформом, з-під ножа подає сигнали! — казав хірург (О. Довженко)

у цю хвили́ну (хви́лю).

Саме тоді. Приклади

Прекрасний був Чиж у цю хвилину, прекрасна була кожна його риса і кожний рух (О. Довженко)
Річард мовчить. В сю хвилину в хату входять Дженні і Деві і спиняються коло порога (Леся Українка)
Та в цю хвилю двері розчинились і ввійшли: якийсь рудобородий,. .за ним дідок кошлатий (П. Тичина)
Все швидше й швидше почав перевертатися камінь.., але в сю хвилю одним скоком догнав його опришок і, поставивши ногу, затримав на місці (Г. Хоткевич)

не жиле́ць (не жите́ць) [на цьо́му сві́ті].

Хтось довго не проживе через слабке здоров'я, хвороби і т.ін. Приклади

Курило скрипів зубами від болю і благально повторяв: — Добий мене, друже, я вже не житець… (Д. Бедзик)
— Доведеться ділитися з ними роботою. Щоправда, дід Омелько не робітник і навіть не житець на світі, зате Павло та Остап… (З. Тулуб)
— Учись! Ой, учись, Олег! — сказала [мати] гаряче, схвильовано, пильно дивлячись на нього.— Чує моє серце: не жилець уже я на цьому світі (І. Рябокляч)
— Не жилець він, ні, не жилець! — промовив, махнувши рукою, Грицько.— Таким кашлем і старий всі печінки порве (Панас Мирний)

на цьо́му кра́пка.

Все, кінець. Приклади

В той липневий ранок 1945 року, коли всі радіостанції світу все ще вели мову про капітуляцію Німеччини, старший лейтенант Максим Нерчин спокійно виключив приймача. Досить! На цьому крапка (Н. Рибак)

покида́ти / поки́нути бі́лий (цей, сей) світ.

Помирати. Приклади

— Так ще мати робила, коли дівувала. І в тітки такі ж — з прошвою. Давно вони з матір'ю покинули цей світ, а рушники на згадку їй — Гальці (З газети)
Запровадь мене додому Меж мою родину: Там без жалю і без скарги Білий світ покину (С. Руданський)
— Я вже, братику,— обернувсь Кирило Тур ізнов до Петра,— покидав зовсім сей світ (П. Куліш)

цей (сей) світ.

Земне життя як протиставлення потойбічному, загробному. Приклади

— Сей світ, як маків цвіт; як-то на тім буде! — каже було стара, похитуючи головою (Марко Вовчок)
Пішла вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Т. Шевченко)
Ще забила вона [Горпина] собі в голову, що вже не побачить на цім світі сина (Грицько Григоренко)

що [це] за мо́да [пішла́].

Уживається для вираження несхвалення чогось, незадоволення ким-, чим-небудь; чому. Приклади

І що це за мода пішла: не встигнеш босоніж вискочити з хати, як одразу сварять, а то й духопелять тебе (М. Стельмах)

на цей раз.

Зараз, тепер, у даний час, момент. Приклади

Простіть за короткий та безладний лист. На цей раз не можу і думок зібрати докупи (М. Коцюбинський)

поверну́ти но́са в той (цей і т.ін.) бік.

Різко змінити попередні погляди, переконання і т.ін. Приклади

Одразу носи повернули в той бік. Взимку за Радянську владу розпиналися, а насправді, видно, тільки й ждали, доки ліси листям вкриються (О. Гончар)

де [ж] таки́ (пак, це, таке́) ви́дано.

Уживається для вираження здивування або обурення чим-небудь незвичним або неприйнятним. Приклади

де́ ж таки́. — А вам заздро на мого чоловіка? — Та ще б, дивіться, не заздро було! Де ж таки — чужу жінку зовсім від дому одбив (Панас Мирний)
Де таке видано, щоб бороди слухали безвусого хлопця? (К. Гордієнко)
— А чого ж він, Дарино, шкуру дере з людей. Де це видано, за карбованець брати карбованець проценту? (М. Стельмах)
— Люди… пани… Вони сказали, що він убив Грицька.— Де ж це видано, щоб на Зінька таку напрасну вигадувати? (Б. Грінченко)
— Все одно я дробу не поклав йому [онукові] у рушницю. Де ж пак видано — дитині смерть у руки давати (Г. Хоткевич)
— Дивлюсь — мій Стефанко лежить, як колода спухлий. Чи баба бреше, чи вона дурна. Де ж таки видано, щоб зарізані були від того спухлими? (М. Коцюбинський)

Вірую, бо це абсурд.

Вислів «Credo, quia absurdum» приписується блаженному Августину (354—430 н. е.), відомому середньовічному богослову. Проте у цій формі, за свідченням дослідників, вислів у творах Августина не зустрічається. Його скоріше можна пов'язати з фразою богослова II—III ст. н. е. Тертулліана: «І помер Син Божий, що цілком варте віри, бо неймовірне. І поховано Його, і воскрес Він, що вірно, бо неможливо».
Вживається для характеристики сліпої віри. Приклади

К'юс познайомив своїх гостей з високим, зовсім сивим мужем науки, по все своє життя присвятив вивченню і математичному обґрунтуванню такого методологічного принципу, як «вірую, бо неймовірно». (Ю. Герасименко, Коли вмирає безсмертний)

Все йде на краще в цьому найкращому зі світів.

Цитата з філософської повісті Вольтера «Кандід» (1759). Слова Панглоса, в образі якого автор висміяв німецького філософа Лейбніца, що створив учення про «наперед встановлену гармонію». Приклади

А хтось зітхає так глибокодумно,
Немовби зауважити хотів:
— Це дуже сумно. Боже, як це сумно!
Адже ж цей світ —
Не кращий із світів.
(М. Руденко, Геоцентризм)
Все передбачене, і ніби есе йде найкраще в цьому найкращому зі світів, навіть ми, радянські люди, допомагаємо Індії топити сталь. (І. Кошелівець, Про «Собор» Олеся Гончара)
Ще зовсім недавно типових конфлікт був приблизно таким: наше суспільне буття недовершене, але завдяки особистій ініціативі людина може багато що змінити на краще у цьому найкращому зі світів. (Т. Свербілова, Момент істини в драматургії)

Держава — це я.

Вислів «L'Estat c'est moi» приписують французькому королеві Людовіку XIV (1638—1715); який нібито промовив його на засіданні парламенту в 1655 р. Проте історики заперечують його авторство, бо в протоколі засідання, який зберігався в секретному державному архіві, цих слів нема. Деякі автори приписують вислів англійській королеві Єлизаветі І (1533—1603).
Вислів характеризує людей, які переоцінюють значення своєї особи і вдаються до грубого свавілля. Приклади

Тут і кружковщини настоящої нема в сих людей, а єсть тільки в кожного з них mania grandiosa (манія величі) в великій степені, іменно кожний з них думає: L'Estat c'est тоі. (Леся Українка, Лист до М. Драгоманова, 5.IV.1894 р.)

Нехай обмине ця чаша Мене.

Цитата з Євангелія. Слова Ісуса Христа, який молився у Гефсиманському саді напередодні страти: «Отче мій! Коли можна, нехай обмине ця чаша Мене» (Матв., 26, 39).
У переносному значенні: надія на те, що вдасться уникнути тяжких випробувань, мук фізичних і душевних. Приклади

…Боротьбою за самовизначення мусила займатися національно свідома творча інтелігенція. Не минула «чаша сія» і представників «празької школи», а також — і Олену Телігу, літературна спадщина якої назавжди увійшла до фонду української літератури. (Ю. Ковалів, Олена Теліга)
Добре, друзі, нас не минула
Чаша ця, і офірний дим,
Не розсіяло, не зігнуло
І судило зійти молодим.
(Є. Сверстюк, Реквієм)
Я знав: ся чаша не мине,
Та доля в мене
Жорстока, вибравши мене, —
Благословенна.
(І. Світличний, Шевченко)

Стиль — це людина.

Вислів належить французькому природознавцеві Ж. Бюффону. У промові 25 серпня 1763 р. при обранні його до Французької академії Бюффон сказав, що стиль є неповторною особливістю людини, яка відрізняє її від інших, тоді як ідеї можуть належати багатьом.
Згодом вислів було переосмислено: стиль відображає природні здібності та особисті якості людини. Приклади

Особистість людини-творця визначає неповторність її стилю. Стиль — це людина, але людина — не тільки стиль. (С. Крижанівський, Художні відкриття)
То був виразно біблійний стиль, стиль старозавітніх пророків, з прирівнянням пролетаріату до «вибраного народу», з натяком на власну ролю вождя й Мойсея. Недарма сказано, що стиль — це сама істота автора. (Є. Маланюк, До проблеми большевизму)

Час — це гроші.

Цитата з «Поради молодому купцеві» американського вченого і політичного діяча Б. Франкліна (1700—1790). Наводиться також англійською мовою: «Time is money». Приклади

— Це дуже важливо, бо, хоч що ви там говоріть, а час — гроші… (О. Вишня, Усмішки)

Цим побідиш!

У «Житті царя Костянтина» Є. Памфіла (III—IV ст. н. е.) розповідається, що римський імператор Костянтин Великий у 312 р. напередодні вирішальної битви побачив на небі хрест і грецький напис: «Сим знаменом побідиші». Пророцтво справдилося, і Костянтин після перемоги припинив переслідування християн і оголосив християнство державною релігією.
У переносному значенні — вираз твердої певності в успіхові розпочатої справи. Приклади

Товариші русини! Несіть слово його глибоко в народ свій і до сусідів. Цим побідите! (М. Драгоманов, Телеграма учасникам Шевченківського вечора у Відні 5.ИІ.1883 р.)