ХОЛОДНЕ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

ду́ти на холо́дне, ірон.

Виявляти надмірну обачність, обережність. Приклади
  • Ти [Савко] чоловік, звісно, обачний — дуєш на холодне (В. Конвісар)

і на холо́дне дму́хати (ду́ти) перев. зі словоспол.

таки́й що. Бути занадто обережним. Приклади
  • — Мій чоловік… такий вже був обережний, що й на холодне дмухав (Гашек, перекл. Масляка)

цига́нський (холо́дний) піт пройма́є (охо́плює, пробира́є і т.ін.) / пройня́в (охопи́в, пробра́в і т.ін.) кого і без додатка.

Хто-небудь дрижить від нервового збудження, страху, холоду і т.ін.; когось лихоманить. Приклади
  • — Зосю, циганський піт не проймає тебе? — гукають подруги (М. Стельмах)
  • Холодний піт його пройма, Затіпавсь весь плечима, Що хоче пити,.. сил нема… Мана перед очима (П. Грабовський)
  • Танцює без чобіт [Роман], умився так умився! Оце пробрав циганський піт, оце протверезився! (П. Дорошко)

облива́тися / обли́тися холо́дним по́том.

Дуже хвилюватися, переживати (від почуття страху, несподіваного переляку, очікування чогось невідомого, неприємного і т.ін.) Приклади
  • обми́тий холо́дним по́том. Спав тривожно. Від жахливих кошмарів, загадкових снів він раптом прокидався, весь обмитий холодним потом (Ю. Збанацький)
  • облива́тися по́том. [Сухарик:] Книги!.. Ви обливаєтесь потом, коли який-небудь невіглас мусолить брудними пальцями вашого Фауста (І. Кочерга)
  • Осатанів [Турн] і затрусився, Холодним потом ввесь облився, Од гніву сумно застогнав (І. Котляревський)
  • Тут завченим рухом [крамар] виймає з божниці кольорову пачку перев'язаних розписок.., милується своїм дрібним письмом. Від цього письма не раз холодним потом обливалися нахмурені триаршинні дядьки (М. Стельмах)
  • Калинович стояв, обливаючися холодним потом, і ждав, що буде далі (І. Франко)
  • Холодним потом обливалась Маланка, вся терпла і гострим оком вдивлялась у пітьму, наче питала: як буде? (М. Коцюбинський)

як (мов, на́че і т.ін.) холо́дний душ [на го́лову], зі сл. поді́яти і под.

Несподівано, приголомшливо когось. Приклади
  • Слова на Якова — як холодний душ на голову: він притих одразу й одійшов до вікна (А. Головко)
  • На Дрюпіна це подіяло, мов холодний душ: вмить утратив войовничий запал (Канівець)

ні (ані́) за холо́дну во́ду.

зі сл. взя́тися, із запереч. Ні за що. Приклади
  • — Ті, кому треба було перекрити хату, запрошували Степана, обіцяли добру плату й харчі… Степан одказував їм одне: Доки не проведу своїх лелек в ирій, не візьмуся ані за холодну воду! Мені лелек доглядати треба (Григір Тютюнник)
Нічого не робити; нічим не займатися. Приклади
  • — То ж десь, видно, щаслива твоя, синочку, ненька. А мої лобуряки — ні за холодну воду (Ю. Збанацький)
  • Степанида пече-варе [варить] і біля корови, і біля кабана, і коноплі тіпа, а Горпина вже ні за холодну воду (Л. Яновська)

холо́дна жа́ба сиди́ть під се́рцем у кого.

Кого-небудь охоплює передчуття чогось поганого, неприємного. Приклади
  • — Навіть самі слова — прокурор, тюрма, слідчий — все життя викликали в усьому моєму єстві дріж і страх. А тепер у мене якась холодна жаба сидить під серцем (В. Собко)

як (мов, на́че і т.ін.) [холо́дною] водо́ю обли́тий.

Розгублений, пригнічений, приголомшений і т.ін. (про кого-небудь). Приклади
  • мов обли́тий зи́мною водо́ю. Петрусь стояв перед нею, мов облитий зимною водою (І. Франко)
  • Вона повернулась додому наче водою облита (Я. Баш)
  • Денис стояв покірливий, як водою облитий, і тільки холодний погляд очей говорив про те, що він не збирається когось слухати (М. Ю. Тарновський)

ли́ти холо́дну во́ду [за ко́мір кому ] на кого.

Приголомшувати, лякати і т.ін. когось чимось сказаним. Приклади
  • лину́ти холо́дною водою, зі сл. зга́дки, слова і т.ін. Згадки линули на нього холодною водою і скували вільність рухів (М. Коцюбинський)
  • Командуючий фронтом гмикнув у трубку і сердито сказав: — Ти мені, Рагузін, не лий холодну воду за комір. Скажи краще, що будете робити? (П. Гуріненко)

не бра́тися / не взя́тися [і (ні, ані́)] за холо́дну во́ду.

Нічого не робити; нічим не займатися. Приклади
  • і за холо́дну во́ду бра́тись. Її Катруся зросла білоручкою, мати не дозволяла їй і за холодну воду братись (Ю. Збанацький)
  • Поки бряжчали ще тітчині карбованці, було й за холодну воду не візьметься, думали, — навіки зледащіє людина (М. Коцюбинський);— Ну та нічого! — мріяла Стася,— ось тільки забагатіємо в Америці, я сама трьох наймичок матиму, за холодну воду не візьмусь (І. Муратов)

як (мов, нена́че і т.ін.) лину́ли (хто лину́в) холо́дною водо́ю (водо́ю з льо́дом) на кого.

Хтось дуже вражений, приголомшений чимось; раптом став смутним, мовчазним і т.ін. Приклади
  • — Адже ж ото моя мати!.. А ондечки й моя свекруха… На Мелашку неначе хто линув водою з льодом. Вона одхилилась за ворота (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, на́че і т.ін.) холо́дною водо́ю обда́ти (обли́ти і т.ін.) кого і без додатка.

зі сл. по́гляд і под. Сердитий, неприязний, непривітний і т.ін. Приклади
  • Зарічний окинув майстра таким поглядом, мовби облив його з ніг до голови холодною водою (М. Ю. Тарновський)
зі сл. прийня́ти, гля́нути і т.ін. Сердито, неприязно, непривітно і т.ін. Приклади
  • Часом і Яків гримне — де швендяє. Часом і невістка прийме, мов холодною водою обдасть,— дарма (Панас Мирний)
Відразу вплинути, подіяти на кого-небудь. Приклади
  • Господи, як тяжко розлучатися з солодким ранішнім сном! Та суворе батькове слово мов водою холодною обіллє і прожене сон… (М. Коцюбинський)
Раптово викликати у когось сильне збентеження, хвилювання і т.ін.; приголомшити кого-небудь. Приклади
  • на́че холо́дним ду́шем обда́ти. — Сталося це саме тоді, коли вийшов декрет.., який отих цвиндриків, що звикли щотижня жінок міняти, наче холодним душем обдав (Ю. Мокрієв)
  • Василинка й справді збентежилась. Якийсь страх напав на неї, неначе облив її холодною водою (І. Нечуй-Левицький)
  • — І не подумай [народити]! — каже..— Як же се так? — питаю.— Де ж мені його діти? — Де хоч..— Повіриш, як сказав він мені те, то наче холодною водою обдав мене!.. (Панас Мирний)

[аж] мура́шки бі́гають (пробіга́ють, лі́зуть і т.ін.) / побі́гли (пробі́гли, забі́гали, полі́зли і т.ін.) по спи́ні (по ті́лу, за плечи́ма і т.ін.) чиїй (чиєму, чиїми), у кого, кому і без додатка.

Хтось тремтить, здригається від холоду, хвилювання, радості, впливу чого-небудь на органи чуття і т.ін. Приклади
  • Вони співали так гарно, що у Терезки мурашки пішли спиною (М. Томчаній)
  • — Я пишу, а він [Ауер] підходить і зеленими очима дивиться, дивиться, аж мурашки по спині поповзли (А. Хижняк)
  • Синявін… від тих мажорних, сильних акордів здригнувся, відчув, як мурашки полізли по тілу (Іван Ле)
  • В Жежері поза плечі забігали мурашки. Ще не вистачало, щоб за наймита був вішальник! (В. Речмедін)
  • Гриць побачив вперті в нього гадючі очі генерала і знову почув, як мурашки забігали у нього за плечима (І. Франко)
  • Аж мурашки забігали по Даниловій спині. Він не міг усидіти спокійно в сідлі від обурення (А. Хижняк)
  • Іван… ще раз проказав ці рядки з таким жаром, з таким піднесенням, що по спині його пробігли мурашки (П. Колесник)
  • Вовк [пес] одійшов убік, але не втих,— він жалібно й тривожно повискував, аж мурашки в людей нишпорили по спинах (Є. Гуцало)
  • Слухаєш — і трепетливі мурашки по спині бігають (О. Ковінька)
  • Єлька і слів його не чула, їй аж мурашки бігали по тілу від його фальшивих нот, все боялась, що він таки на півня зірветься (О. Гончар)
зі сл. стра́шно, мо́торошно і т.ін. Уживається для підсилення зазначених слів; дуже, надзвичайно страшно. Приклади
  • аж холо́дні мура́шки ла́зили по спи́нах. Навкруги було темно, моторошно, аж холодні мурашки лазили хлопцям по спинах (П. Козланюк)
Комусь стає моторошно, страшно, неспокійно і т.ін. Приклади
  • за плечи́ма — мура́хи. Андрієві очі лізуть на лоб, а за плечима — мурахи. Хома божевільний… Що він говорить? (М. Коцюбинський)
  • мурашва́ побі́гла спи́ною. Юрко глянув на сестру такими очима, що в неї мурашва побігла спиною (М. Томчаній)
  • — Ні, Сашко, мені здалося, що хтось тихенько, нишком пройшов на горищі недалеко від нас. В мене знову по спині сипнули мурашки (Л. Смілянський)
  • Коли Маруся підходила до цього місця, їй стало моторошно, по тілу забігали мурашки (Ф. Бурлака)
  • Глянув з високості вниз, і голова йому пішла обертом, а по тілу пробігли мурашки. Він схопився за граніт (П. Панч)
  • Темінь дихнула глибоко, безнадійно. Порожнеча стисла серце, аж мурашки побігли по спині (Ю. Мушкетик)
  • Коли ці сталеві громади [танки] з'явились зі степу перед лінією укріплень, не одному з бійців мурашки пробігли по тілу (О. Гончар)
  • Надворі щораз темніше, Михась добачає тут і там ніби зайців, ніби якихось страхопудів — аж мурашки йдуть йому поза плечі (О. Маковей)
  • При одній думці про те, що на його шиї може зненацька затягнутися зашморг, по спині Паршецького пробігають мурашки (М. Ю. Тарновський)
  • Мурашки бігали по спині, але цікавість перемогла страх (В. Гжицький)

холо́дним ві́тром пові́яло.

Змінилися обставини, настрої і т.ін. на гірше. Приклади
  • То йому привиджується удача: земля знову його, він такий радий.. Аж ось повіяло холодним вітром з другого боку… Нема землі!.. (Панас Мирний)
  • Минули літа молодії, Холодним вітром од надії Уже повіяло (Т. Шевченко)

Будь гарячий або холодний, але не теплий.

Вислів походить з Нового Заповіту: «Якби то холодний чи гарячий ти був! А що ти літеплий, і ні гарячий, ані холодний, то виплюну тебе з Своїх уст» (Апокаліпсис, 3,15-16).
Вживається як образна характеристика людини, яка не має стійких і виразних моральних засад чи політичних переконань.
Приклади
  • Автор «Апокаліпсиса» дав добру науку не так людям взагалі, як власне поетам та артистам: будь гарячий або холодний, але не теплий. (Леся Українка, Лист до І. Франка, 13-14.І.1903 р.)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання