ХВАЛИТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
хвали́ти Бо́га.
у знач. вставн. словосп. Уживається для вираження задоволення, заспокоєння, морального полегшення у зв'язку з чим-небудь.
Приклади
- — Ну, хвалить Бога, що Настя знайшла собі роботу! — думала баба Зінька, поглядаючи на дочку,— а то ходе [ходить], як нежива (І. Нечуй-Левицький)
- Він поволі обводив поглядом і говорив їй тільки одно: — Хвалити Бога, перезимуємо. Держіться, діти, плуга! (М. Стельмах)
Добре, гаразд.
Приклади
- — А-а-а, чумаченько..,— мертво проскрипів Гарматій. — Як ся маєш? — Хвалити Бога (М. Стельмах)
- хвали́ти до́лю. — Живенькі-здоровенькі? — Та нічого,— кажу,— хвалити долю! Все гаразд! (Остап Вишня)
- хвала́ Бо́гу (Бога́м). — А не приходить, ні… Та й хвала Богу, бо засмутилась би небіжка (М. Коцюбинський)