ХАЛЕП — ФРАЗЕОЛОГІЯ

підсува́ти (підсо́вувати) / підсу́нути ха́ле́пу кому.

Завдавати кому-небудь неприємностей, клопоту і т.ін. Приклади
  • — Хитра ти людина, Семене,— каже старий комісарові,— ніколи не знаєш, яку ти мені халепу підсунеш (Ю. Яновський)

ма́ти ха́ле́пу.

Зазнати неприємностей. Приклади
  • Далі чумак каже погоничеві: Вимий казан. Та гляди, не вишкрібай решток з казана на дні, бо матимеш халепу (І. Цюпа)
  • — Не послухав ти мене, от і маєш халепу (А. Хорунжий)

підво́дити / підвести́ під ха́ле́пу кого.

Завдавати клопоту, неприємностей, несподіваної біди кому-небудь. Приклади
  • — Якова не слухайте. Баламут він. Собі погано зробить і вас під халепу підведе. .. (Ю. Смолич)

вско́чити (встря́ти) в ха́ле́пу (в раху́бу).

Виявлятися причетним до чого-небудь поганого, осудливого, бути замішаним у чомусь. Приклади
  • Здоровань-лісничий заставив скидати стояки на те місце, звідки вони були взяті, склав акта і поїхав геть, не сказавши ні слова, Йонька плювався всю дорогу.., всю вину звалив на хлопців: — Через вас, белебенів, у халепу вскочив (Григорій Тютюнник)
Потрапити в неприємну ситуацію, зробивши щось необдумане, допустивши якусь помилку і т.ін.; зробити собі клопіт. Приклади
  • Він підтюпцем рушив униз, розуміючи вже, що встряв у якусь рахубу (С. Голованівський)
  • — Отак і повинні ми відчувати твердість влади, — глибокодумно прорік Кошіль, тільки зараз збагнувши, в яку халепу він ускочив через свою дурість (М. Стельмах)
  • — Потім на розпити Смирнова Артемові довелось розповісти, де він зіткнувся з Лиходієм і як замалим не вскочив в халепу з своєю липовою посвідкою (А. Головко)

вли́пнути в істо́рію (в ха́ле́пу).

Стати, виявитися причетним до якоїсь неприємної справи. Приклади
  • — Невже вас батько не навчив, як треба жити в світі? Влипли по самі вуха в цю халепу, то хто ж має вас задарма тягнути звідти? (М. Стельмах)
  • Язик мій заплітався, я нічого не міг до ладу пояснити їй і вже сердився сам на себе, що взагалі влип у цю історію (Є. Гуцало)

завари́ти ка́шу (пи́во, ха́ле́пу).

Затіяти щось дуже складне, клопітне, що загрожує неприємними наслідками. Приклади
  • — Так чому ж мовчав? — промовив нарешті той самий Тур, що заварив усю халепу (С. Скляренко)
  • Поїхав я до батька і розказав йому всю подію; він одмовив: — Сам заварив пиво, сам і хлебчи його! (Збірник про М. Кропивницького)
  • — За що ж вам така покута чи кара? — Спитайте в Сагайдака. Він заварив цю кашу (М. Стельмах)
  • Наймичка Килина, побачивши, яку кашу заварив Яків, побігла сказати Насті (Панас Мирний)