ФАЕТОН — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

Фаетон.

У грецькій міфології — син бога сонця Геліоса, який випросив у батька на один день дозвіл правити сонячною колісницею. Фаетон випустив віжки, і колісниця стала швидко наближатися до землі, на якій від нестерпного жару зайнялися ліси й стали пересихати річки. Тоді Зевс, щоб урятувати землю, вбив Фаетона блискавкою.
У сучасній мові Фаетон — людина, що гине через власну необережність. Приклади

Був серпень, ніч; розбитий Фаетон
Жалібно поринав у вогкість яру;
Цвіли над обрієм огні Стожару,
І лівим боком сходив Оріон.
(М. Зеров, Зодіак)
Не біль над горем світа, не змія
Знання підгризла м'я!
З прудкого воза
Піднебних поривів,
як Фаетон, не впав я…
(І. Франко, Нове життя)

Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання

Дивіться також