УЧЕННЯ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

Вічний учень.

Так (латинською мовою — «semper tiro») називав себе І. Франко — автор збірки поезій під цією назвою (1905). Першоджерелом вислову є епіграми римського поета Марціала (40—102 н. є.), де сказано, що хороша людина є вічним учнем. Приклади
  • Я ніколи не шкодував такого марнування часу, бо при цій літературі почував себе вічним учнем, безсистемно (та в цьому ділі мені не дуже й прагнулося системи), але дедалі більше поповнюючи знання з історії, мистецтва й літератури. (І. Кошелівець, Розмови в дорозі до себе)
  • Ми повинні засвоїти найвищу культуру нашого часу не тільки в її останніх вислідах, а і в її основах, бо без розуміння основи ми лишимося «вічними учнями», які ніколи не можуть з учителями зрівнятися. (М. Зєров, Ad fontes)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання