УСУ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

хоч би [тобі́ (собі́, вам)] ву́сом (у́сом, ву́хом, брово́ю і т.ін.) повести́.

Не зважати, не реагувати на кого-, що-небудь, ні на що. Приклади

— Та я ж,— каже [Омелько], — скілько [скільки] разів і сам довідувався, і Параску засилав. Разом гукали на вас: Пане! пора вставати! А ви хоч би собі усом повели (Панас Мирний)

тягти́ (тягну́ти, витяга́ти, витя́гувати) / ви́тягти (ви́тягнути) [оста́нні (усі́)] жи́ли.

з кого-чого. Забирати у когось усі кошти. Приклади

Гульбища потребували грошей, дозорці тягли жили з посполитих, а вони щодень більше повставали проти своїх душманів і тікали світ за очі (П. Панч)
Останні жили тягне вже з хати ця школа. Але, може, скоро закінчить [дочка] цю семінарію та й піде на свій хліб, учительський (П. Козланюк)

Вимотувати, вимучувати когось важкою, обтяжливою роботою. Приклади

— Так що ти, чоловіче,.. жил не витягуй! — глянув у далечінь, мовби там, за вікном, стояв пан (М. Стельмах)
Проклятий рудий пес Никифор, тіун боярський, висмоктує кров, жили витягає (А. Хижняк)

з кого. Тяжко експлуатувати кого-небудь. Приклади

Ми в сонячній журбі віки на вас робили, з крові й кісток своїх складали вам двірці, з глузливим реготом тягли з нас.. жили ви, паралітики, життя мерці! (В. Сосюра)
Зарилися [живоглоти] в добрі, як свиня в багні, та й тягнуть з людей жили! (О. Ковінька)

і (ні, на́віть) ву́сом (брово́ю) не моргну́ти.

Не звертати (не звернути) ніякої уваги на що-небудь; не (з) реагувати. Приклади

Юрко й бровою не моргнув (Л. Мартович)
і у́сом не морга́ти. Цу-цу, Рябко!.. — тут всі, повибігавши з хат: — Цу-цу, Рябко… на-на!.. гукнули, як на ґвалт. А наш Рябко тобі і вусом не моргає (П. Гулак-Артемовський). * Образно. Уявіть собі — пікейна ковдра! Сама справжня: біла з рожевим. Розляглась собі на ліжку й бровою не моргне!.. (Д. Бузько)
Щохвилі ціле зібрання переривало його оповідання грімким реготом, але бесідник навіть вусом не моргнув (І. Франко)
Гей ти, проклятий стариганю! На землю з неба не зиркнеш, Не чуєш, як тебе я ганю, Зевес! — ні усом не моргнеш… (І. Котляревський)
Приговорює [Охрім]: Кабака гарна, терла жінка Ганна!… Солдат нічичирк! і усом не моргне (Г. Квітка-Основ'яненко)

перебира́ти (розбира́ти і т.ін.) / перебра́ти (розібра́ти і т.ін.) по кісточка́х ([усі́] кісточки́, [усі́] жи́лочки) кого, що.

До дрібниць обговорювати кого-, що-небудь, займаючись пересудами. Приклади

Безжалісні дівчатка почали по кісточках розбирати нового вчителя (О. Іваненко)
— Перебирають один одного по кісточках — то із заздрощів, то з власної неприязні (І. Цюпа)
Наперед уже уявляв їхню зустріч.. Перебравши кісточки однокурсників, перейдуть до викладачів, згадуватимуть їхні дивацтва (Є. Гуцало)
—Та замовчіть ви, язикаті! — жбурляє цигарку Петро і береться за лопату.— Звикли всіх по кісточках перебирати (М. Чабанівський)

Глибоко обдумуючи, детально аналізувати що-небудь. Приклади

— Перш ніж почати працювати із цим приладдям, мусимо оцю роботу — показав Петро Михайлович малюнок на папері — розібрати по кісточках (С. Васильченко)
Скільки раз за ці два місяці перебрав по кісточках Іван Федорович своє життя (З газети)

Дуже лаяти, ганьбити кого-небудь. Приклади

розбира́лося по кісточка́х, безос. І далі вже розбиралося по кісточках Уласа. Наприкінці із усіма подробицями описувалося, як і при яких обставинах Улас підривав авторитет Гната і які слова говорив при цьому (Григорій Тютюнник)
І не було того дня, щоб не було суду над Яковом; вона.. перебирала усі жилочки його,— так не ворогують чужі, так не гризуться запеклі вороги (Панас Мирний)

мота́ти (рідше намо́тувати) / намота́ти [собі́] на вус (на ву́са) що і без додатка.

Запам'ятовувати, брати до уваги що-небудь. Приклади

намота́ти собі́. — Ну, щастя твоє, що ти не знаєш! І намотай собі — знайдеш листок який, не тич свою морду, а хазяїнам оддай!.. І щоб ні гу-гу нікому! Чув? (А. Головко)
— У погребі в нього [багача] скриня стоїть, залізним цепом до стовпа прикована…Парубок намотав на ус (Укр. казки)
Так от що, Кузьмін, поїдеш до Чернігова на нараду. Виступати там не доведеться, послухаєш та намотаєш на вус (Ю. Збанацький)
Радивон усе примічає,.. все намотує на вуса, хмарніє, кида неприязні погляди (К. Гордієнко)
Уляна Григорівна точно інформувала гостя про свої достатки, а обачливий ротмістр все мотав на вуса (С. Добровольський)
Увесь вечір хазяйка усе розказувала, як поводиться в панів, а Ївга все, як там кажуть, на ус мотала (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Вчиться тобі треба, багато вчитися та придивлятися, та мотати на вус (Ю. Збанацький)
Хто що говорить добреє, а ти на ус мотай (М. Номис)

Робити висновки з чого-небудь; враховувати. Приклади

намота́ти на свої ву́са. Вони, бач, уже намотали на свої завжди наставлені в бік вищих інстанцій вуса, уже роблять відповідні висновки (А. Дімаров)
закрути́ти на ус. [Филимон (дворецький):] Знаю панову думку: він подума тілько, а я вже й зробив. От він тільки спитав та й годі, а я зараз і на ус закрутив, треба услужить (І. Карпенко-Карий)
Розповідав йому якось про тебе, сміється, каже: Отаких нам і треба, енергійних, завзятих. Ти, Павлушо, намотай собі це на вус! (А. Головко)
— Староста дав Радивонові виговоритися, хоч дещо і намотав на вус (К. Гордієнко)
— Найперше робота отака, як ваша, лишає слід,— мовив розважно професор.— Мотай на вус, Кузьмо,— підморгнув до хлопця Левко Іванович (О. Гончар)
[Хома:] О, друзі, братіє! Міркуйте та на вус мотайте (М. Кропивницький)
І між людьми такі ж бувають, Як і на яворі, Шелестуни; Нехай же баєчку вони На вус собі мотають (Л. Глібов)

Розбиратися в чомусь, з'ясовувати що-небудь. Приклади

На все вважай і на ус собі мотай (М. Номис)
Ласточкін таки щось намотав на вус, і в очах його блимнули іскорки (Ю. Смолич)
Вся інформація в книгах, бери, вичитуй, мотай на вус (Ю. Збанацький)

Придивлятися, прислухатися до чого-небудь. Приклади

Він не міг очей відвести, хоч розумів, що цим нашкодить Феодосії: в селі все бачать, усе на вус намотують… (В. Шевчук)
Ти все на вус мотай собі годяще й непутяще (С. Воскрекасенко)
— Я людина військова, все мотаю на вус (С. Голованівський)
— Так що ти, Кириле, мотай на вус та вчися, як з підлеглими поводити себе, може, пригодиться (Ю. Збанацький)

Розмірковувати над чимсь, прикидати, обдумувати що-небудь. Приклади

Він кому підтакує, кого підбадьорює, а то все прислухається і на вус мотає (Д. Прилюк)
— Земство прислало дуже вченого чоловіка, пана Тугаєвича. Послухайте його і на вус намотайте, що воно, як, чому і до чого (М. Стельмах)
Дідона зараз одгадала, Чого сумує пан Еней, І все на ус собі мотала (І. Котляревський)

перемива́ти (ми́ти, перетира́ти і т.ін.) / переми́ти (перете́рти і т.ін.) [усі] кісточки́ (кістки́) кому, кого, чиї і без додатка.

Займатися пересудами, обмовляти кого-небудь. Приклади

переме́лювати кісточки́. Перемелюєте мої кісточки? — сказав [шеф-кухар] незлобивим баском і опромінив хлопців таким добрим, батьківським усміхом, що їм від сорому позаціплювало (Ю. Бедзик)
— Баба поки не перемиє кісточки всій Тернівці, не одпустить (І. Григурко)
— От візьми подивись, якими наші баби стали. То раніше зберуться — усі кісточки одна одній перемиють, усі брехні в одне рядно стягнуть, за яйце одна одній очі видряпає (М. Стельмах)
Вже вони встигли перемити кісточки коханці якогось дивізійного начальника (О. Гончар)
І не було того дня, щоб не було суду над Яковом; вона перетирала усі кісточки.. його, — так не ворогують чужі, так не гризуться запеклі вороги між собою! (Панас Мирний)
Федір пішов на квартиру.., люди мили та перемивали всім Покришням кістки, а він не звертав на те уваги (Ю. Збанацький)
Від одного того, що з ним сиджу на очах у всіх, не по собі робиться, всі дивляться, хоч провались з сорому, будуть кісточки потім перемивати (А. Хижняк)
Проте жінки якось одразу облишили перемивати кісточки дружині колгоспного бухгалтера (М. Колесников)

усі́ і вся.

Абсолютно все, що оточує. Приклади

Люди не можуть жити кожен сам по собі, тремтячи й остерігаючись усіх і вся. Це дикий, тваринний стан (В. Шевчук)

дзвони́ти (видзво́нювати) в усі́ дзво́ни.

Розповідати про що-небудь буквально всім; широко розголошувати щось. Приклади

як у дзво́ни дзвони́ти. А скрізь по селу як у дзвони дзвонять про крадіжку [пшениці], про сторожа (Панас Мирний)
Та не буває, скажете ви, щоб село не довідалось, бо село то завжди все знає, завжди в усі дзвони видзвонює (Є. Гуцало)
Іще й великий дзвін не бовкнув, а у вдовиному дворі… уво всі дзвони дзвонили. Ведуть Ігната під руки до розправи (П. Куліш)

[усе] схо́дить / зійшло́ [з рук] кому і без додатка.

Залишається безкарним, не поміченим. Приклади

Вона… намагалася верховодити і… коверзувати. І теж нічого — сходило з рук (М. Стельмах)
На нього частенько ображались… Писали, скаржились — все йому сходило з рук (А. Дімаров)
Коли завинить простий робітник — його покарають. Та коли адміністрація, верхівка — їм усе сходить (Ю. Щербак)

Минає, уладнується як-небудь. Приклади

[Єфрем:] Іншим якось сходить з рук, а я спіткнувся; підвівся, та вже ґрунту під ногами не почув (М. Кропивницький)

ЇЖАКО́М УСЕ́.

Недовірливо, підозріливо, вороже і т.ін. ставитися до кого-небудь; виражати недовіру до когось. Приклади

— Давно не бачив тебе, Миколо. Ти все такий же? З догматиками воюєш? Я теж їм спуску не даю… Ну а твої димовловлювачі? Де вони? — Під сукном. — У кого? — У вашого брата. — Бач, ти який. Їжаком усе. А я ж тебе ще на шиї катав (О. Гончар)

усі ко́зи в зо́лоті кому.

Все здається, сприймається кращим, ніж є насправді. Приклади

і ко́зи в зо́лоті хо́дять. — Еге ж, там [в Америці] і кози в золоті ходять, — безневинно каже Лесь Якубенко, і дядьки починають реготати (М. Стельмах)
П'яному — всі кози в золоті (В. Речмедін)

вимо́тувати (висо́тувати) / ви́мотати (ви́сотати) [усі́] жи́ли.

з кого і без додатка. Виснажувати, знесилювати кого-небудь непосильною, надмірною роботою, експлуатацією або посиленими вимогами. Приклади

Особливо у фаворі в нього був малий Маковей. Йому лейтенант дарував різні пільги, вимотуючи жили з Маковейчикових напарників-телефоністів (О. Гончар)
— Думаєш, довіку отак будуть пани над нами панувати, жили вимотувати, на нашій кривавиці розкошувати? (А. Головко)
— Це тобі тепер не на економії за п'ятнадцять копійок жили вимотувати (М. Стельмах)

зі словосп. з себе. Тяжко працюючи, знесилюватися, виснажуватися. Приклади

У неї вже руки посохли од праці, вона вже жили з себе висотала, аби не здохнути, прости господи, з голоду (М. Коцюбинський)

Знущатися з кого-небудь, завдавати страждань комусь. Приклади

повимо́тувати усі́ жи́ли (повністю або про багатьох). Я багато горя зазнав від бояр наших, повимотували усі жили, а тут ще й угорські бояри лізуть (А. Хижняк)
— Швидше, швидше вже йдіть, кати! Не вимотуйте жил, не катуйте цим до божевілля страшним чеканням, стріляйте вже, мерзотники, хай швидше всьому буде кінець!.. (Ю. Збанацький)

Забирати багато сил, завдаючи надмірних клопотів, турбот кому-небудь. Приклади

Не знаєте, що мені ваша школа ось тут — о, що ви мені всі жили вимотали (А. Пастушенко)
І враз на мить згадалися… довгі роки безпросвітньої роботи, що вимотувала жили (О. Донченко)
— Вимотає цей сад усі жили з нас… А чи окупиться? (О. Гончар)
— Не зобижають вас, Григорію Стратоновичу, в нашому селі? — Та, здається, поки що я більше декого зобижаю. Безбородько скаржиться, що жили вимотую з нього будівництвом школи (М. Стельмах)

ко́зир (усі́ ко́зирі) у ру́ки (до рук). кому, кого і без додатка.

Перевага у чому-небудь. Приклади

Дочасне виготовлення днища дає деякий козир у руки (Г. Коцюба)
Швидкісний режим роботи, на який перейшли майже всі ткалі, — ось козир у руках шовковиків для підвищення продуктивності праці (З газети)

У кого-небудь є можливость показати свої знання, уміння, здібності і т.ін. Приклади

— Ви хоч би шаховий [гурток] узяли на себе. У вас же, здається, третя категорія, Леоніде Артемовичу?..— Друга.— От бачите,— розбіглись у завуча на обличчі зморшки.— Вам усі козирі до рук (Ю. Мушкетик)

як (мов, на́че і т.ін.) курча́т (усі́ шляхи́) погуби́в.

Хто-небудь розгублений, має розпачливий вигляд і т.ін. Приклади

Він сумно дивився, вона ж наче усі шляхи погубила, тільки усе до його ближче горнулася (Марко Вовчок)
Коли дощ або робота пильна не дасть нам побачитись, то журби не обберешся; ходиш, як курчат погубила (Панас Мирний)

вида́влювати (вижима́ти, витяга́ти і т.ін.) / ви́давити (ви́жати, ви́тягнути і т.ін.) [усі́] со́ки з кого.

Нещадно експлуатувати, визискувати кого-небудь. Приклади

Вижмуть підприємці з таких, як він, соки,.. награбують доларів, заюшених кров'ю, а їх, трудівників, згодом виженуть на вулицю (І. Цюпа)
Витягав соки пан Кшивокольський і з своїх хлопів. Він хотів би, аби вони й не спали, і не їли, а все би робили, робили (Г. Хоткевич)
Пришельці-колонізатори гидкі, а хіба менш гидкі вислужники їхні, холуї? Запроданці, що сіли на тих уранах і вичавлюють соки з своїх одноплемінців (О. Гончар)
[Шкереберть:] Я пускав з торбою вдів і сиріт, я видавлював усі соки з робітників, робив їх рабами своїми (М. Кропивницький)

Дуже знесилювати, виснажувати кого-небудь важкою роботою. Приклади

виїда́ти усі со́ки. Старий Щербат із жури скоро зійшов у могилу, зосталася удова з дочкою. Ще погіршало! Василь переривався на роботі, але куракінська панщина виїдала усі соки (Г. Хоткевич)
Колись за Франца-Йосифа та польського панства бідак все життя пнувся на свою хатину, витягав з себе соки й з нової хати поганяв до ями (С. Чорнобривець)

проспа́ти [усе́] ца́рство небе́сне.

Утратити, прогавити щось важливе, потрібне, не скористатися якоюсь можливістю. Приклади

Гайворона розбудив високий зчіплювач вагонів з ліхтарем у руках: — Проспиш усе царство небесне. Зараз ось автобус на Косопілля піде (М. Зарудний)
— Бачите, проспали царство небесне,— сміється чоловік з рушницею.— І сотню свою проспали, і вістових, і коні (В. Гжицький)

[і] мо́ре по колі́на (рідше по колі́но) кому.

Хтось нічого не боїться, ніщо не лякає кого-небудь; не страшно комусь. Приклади

Отакий може й полетіти. Їм що, жевжикам. Їм і в космос — море по коліна (Ю. Мокрієв)
Їм, як кажуть, море по коліна, зовсім незнане почуття страху (З газети)
— Коли ти з конем — тобі й море по коліна! Можна з ким завгодно балакати (М. Рудь)
Смілому й море по коліна (Укр. присл.)
Нічого не страшно [Потапові] і по коліна море (М. Коцюбинський)

Ніщо не бентежить, не турбує когось; усе байдуже комусь. Приклади

Деякі остерігаються, а деяким — море по коліно (І. Муратов)
— Мені воно чомусь було байдуже,— зізнався Андрій.— Бо молодий, що тобі? Море по коліна (М. Олійник)
Їм немає діла до Олечки. І нікому нема. Всі гуляють, веселяться, кожному море по коліна (В. Кучер)
— Йому що? Гульня, море по коліна, а вам біда, вам горе, вам смерть! (М. Старицький)

Все можна, все дозволено комусь. Приклади

усе мо́ре по колі́но. — А я хіба що кажу. Тільки дивіться, хлопці, вам усе море по коліно (П. Панч)
й мо́ре по пу́па. — З такими гренадерами тобі й море по пупа (О. Гончар)
Теперішні дівки нічого не бояться, море їм по коліна, а потім на старість каятимуться, та пізно буде (Є. Гуцало)
Перші вдалі запровадження в механічному цеху запаморочили йому голову, і він гадає, що тепер йому море по коліна (П. Автомонов)
Дурневі ж, якийсь казав, море по коліна (Л. Мартович)

Ніщо не стримує кого-небудь, не контролює хтось себе. Приклади

Допомагають своїй міліції — гамувати і тамувати отих, кому море по коліна (О. Ковінька)
П'яному і море по коліна (Укр. присл.)

Усе видається комусь легким, доступним, простим і т.ін. Приклади

— Що ж, мрійникам море по коліна… (В. Підмогильний)
— Що ж це ти, дорогий синок? Думаєш, інститут закінчив, то вже й море по коліна? (С. Журахович)

усі́ ши́шки́ летя́ть (па́дають) [на го́лову] на кого.

Хто-небудь змушений відповідати за провини, промахи інших. Приклади

Такі, як Кумов, Багнюк, Овчаренко, завалюють одну справу за другою, а ти відповідай за них… А всі шишки на твою голову падають… (І. Рябокляч)
усі́ ши́шки на кого. — Просто жаль Сиромолотного. Величко розвалив бригаду й утік. А на Сашка — тепер усі шишки (І. Муратов)

Усе моє ношу з собою.

Цей вислів (поширений також у латинській формі — «Omnia mea mecum porto») приписують грецькому філософові VI ст. до н. е. Біанту. Коли перське військо напало на місто Прієну, мешканці його, рятуючись від ворога, втекли, забравши своє майно. Біант також залишив місто, але без речей. Коли його запитали, чому він нічого не взяв, він відповів: «Усе своє (майно) я ношу з собою». Цим він хотів сказати, що лише духовні цінності є справжнім багатством. Приклади

Ми люди тихі, незаздрі, чесні. Нам досить дещиці. В чини не ліземо. Ґрунтів не стягуємо й грошей у бодні не складаємо. Як казали римляни: omnia mea mecum porto. (Вас. Шевчук, Григорій Сковорода)
Він носить все своє з собою.
Носи, лебедику, носи.
І звідки ти такий єси
Мудрований!
(І. Світличний, Анти-Сковорода)

Усе тече, все змінюється.

Так формулюється важливе положення вчення грецького філософа Геракліта з Ефеса (близько 530—470 до н. е.), видатного представника античної діалектики.
Вживається на позначення змін у природі та суспільстві. Приклади

І хоча немає нічого вічного в бутті і все тече, змінюючись у потоці часу, та є, одначе, у минулому щось таке, що хочеться назвати неминущим, вічним, берегти, як святиню, і заповісти майбутньому як нетлінний знак доблесті своїх предків, як дар їх нащадкам. (О. Довженко, Велике товариство)
Поет — пророк,
Що зможе з'єднати у струмінь всеєдиний
Кінці і початий натхненності своєї
Всемудрим і одвічним: «Пантареї».
(Л. Мосендз, Пантареї)

Усі дороги (шляхи) ведуть у Рим.

Це середньовічне прислів'я увійшло в літературну мову через байку французького письменника Ж. Лафонтена (1621—1695) «Третейський суддя, брат милосердя і пустельник».
Значення вислову: кінцева мета одна й та сама, хоча шляхи її досягнення різні. Приклади

В час квітування модернізму, коли всі шляхи художницькі, здавалося, вели в Італію чи до Парижа, він (М. Ешер) спробував цього ігристого питва й утік із Рима до тихого містечка в Нідерландах. (М. Зінєць, Вербуй)

Усі жанри добрі, крім нудного.

Вислів французького письменника Вольтера з передмови до комедії «Блудний син» (1733). Вольтер підкреслював необхідність утвердження нового в мистецтві, обстоював рівноправність різних жанрів літератури. Приклади

На перший погляд здається дивним вибір жанру. Трагедія Афганістану — й мелодрама? Чи не зниження це? Вбачається, що ні. Давно відомо, що всі жанри добрі, крім нудного. (Т. Свербілова, Момент істини в драматургії)

Хто бере — усе той тратить, хто дає — усе придбав.

Цитата з «Витязя в тигровій шкурі» грузинського поета Ш. Руставелі (ХІІ—ХІІІ ст.) у перекладі М. Бажана.
Вживається як поетична формула дружньої допомоги людям. Приклади

Ума й таланту вистачало,
А, як Шота колись прорік,
«Все, що зберіг ти — те пропало,
А що роздав — твоє навік!»
(С. Крижанівський, Роздавай!)
«Хто бере — усе той тратить, хто дає — усе придбав…»
Чи не він, поет, це слово для нащадків проказав?
І така його поема, ніби щедрості рукав,
Що широко розсипає сотні сот квіток і трав.
(М. Рильський, Шота Руставелі)