УКОРОТИВ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

укороти́ти / укоро́чувати язика́ (язи́к).

чий, чийого. Помовчати, не говорити зайвого. Приклади
  • — Раджу панові вкоротити свій язик! — Я, здається, тут начальник? — спалахнув Заславський (Я. Качура)
кому. Примушувати кого-небудь замовкнути або менше говорити. Приклади
  • Сама аж киплю. Рада б і на досвітки її послати, щоб укоротити цокотухам язика (Ганна Барвінок)

укоро́чувати / укороти́ти ві́ку (вік, життя́, заст.

живота́) кому, чийого і без додатка. Призводити кого-небудь до передчасної смерті. Приклади
  • — Помиріться з Олександрою та живіть, як люди, у згоді! Не крайте мого серця на старість, не вкорочуйте мого віку (М. Коцюбинський)
  • Придавлю, причавлю пана, мов змію підколодну! — і руками показав [Роман], як вкоротить життя Стадницькому (М. Стельмах)
  • — Його [Анхиза] сивуха запалила і живота укоротила (І. Котляревський)