ТІЛЬ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

Тіль Уленшпігель.

Герой середньовічних фламандських і німецьких народних переказів, веселий і дотепний юнак. У всесвітньовідомому романі Ш. де Костера «Легенда про героїчні, веселі й доблесні пригоди Тіля Уленшпігеля і Ламме Гудзака у Фландрії та інших країнах» (1867) син вугляра Клааса Уленшпігель — борець за свободу народу від іноземного поневолення. Приклади

Марно ми шукали б подібності стилів між «химерним романом» про українського Тіля Уленшпігеля «Козацькому роду нема переводу»… і твором про життя Т. Шевченка «Петербурзька осінь». А написані вони одним автором — О. Ільченком. (Б. Буряк, Художник і життя)
Вставай, Уленшпігель! З вітром
Бреди у прозору безвість,
Заглядуй у сині вікна,
Читай, усміхайся, сни,
Пройди по моїй країні,
Як щастям проходить промінь,
І в каламуті квітня
Від сонця мого розтань.
(К. Герасименко, Ствердження)

спада́ти / спа́сти з ті́ла (в ті́лі, на ті́лі).

Худнути, втрачаючи звичний вигляд. Приклади

Стара попадя над дочками тремтіла Та посаг у скрині складала для них, Ниділа й сивіла, спадаючи з тіла (Л. Первомайський)
Його [кота] завивання ставало дедалі одчайдушним. Сусід прив'язав страдника, щоб не бігав уночі й не спадав на тілі (З. Мороз)
Роман спостився, змарнів, зблід, спав з тіла (І. Нечуй-Левицький)

ті́льки душа́ в ті́лі.

Бідний, убогий. Приклади

Отак увесь вік свій прожила,— дума… баба Сикліта,— тільки душа в тілі (Грицько Григоренко)

душа́ де́ржиться (трима́ється) в ті́лі чим, у кого, чия і без додатка.

Хто-небудь ледве животіє, підтримуючи своє існування чим-небудь, живе впроголодь. Приклади

Передачі [в тюрму] приносили дуже рідко. Милосердніші роздавали одержану паляницю на всіх — по шматочку. Тим і трималась душа в тілі (Ю. Збанацький)

ле́две (наси́лу) душа́ де́ржиться (трима́ється) в ті́лі у кого, чия.

Хто-небудь дуже слабий, кволий, ледве живий. Приклади

Вже насилу душа моя [Палажчина] держиться в тілі (І. Нечуй-Левицький)
Значить, Ви ще пам'ятаєте, що десь далеко… живе прихильна до Вас душа. Правда, та душа ледве держиться в тілі (М. Коцюбинський)

в (при) ті́лі.

Не худий, в міру повний (про людину). Приклади

Сам він був середнього зросту, не те, щоб гладкий, але при тілі, вбирався чисто (І. Муратов)
— А яка вона з себе? — запитав я.— Дівка, як дівка. З ногами, руками, косами. При здоров'ї і в тілі (Є. Кравченко)

Вгодований (про худобу). Приклади

В гарній артілі й худоба в тілі (Укр. присл.)

держа́ти (трима́ти) в чо́рному ті́лі кого.

Суворо поводитися з ким-небудь, позбавляти волі, свободи, дій. Приклади

трима́ти в найчорні́шому ті́лі. Тримав [Юхим] її в найчорнішому тілі і водночас тремтів і божеволів від однієї думки, що хтось зазіхне на єдине його багатство — на вроду дружини (В. Речмедін)
Їх [узбеків] не вчили, забороняли, не давали можливості вчитись, тримали в чорному тілі, бо темну людину краще обдурювати (Іван Ле)
Куррадо велів ув'язнити винуватців у різних місцях, наказавши держати їх у чорному тілі (Бакаччо, перек. Лукаша)

рі́зати ноже́м кого.

Завдавати комусь душевних мук, переживань; неприємно вражати, ображати кого-небудь. Приклади

різону́ти по живо́му ті́лі. Краще хай буде гірше одному, а не всім,— промовив розсудливо і лише опісля помітив, що різонув брата по живому тілі (М. Стельмах)
різону́ти ду́шу кому. Очам стало боляче дивитись на залляті сонцем будинки, а зневіра різонула йому душу, як батіг по голому тілу (В. Підмогильний)
ноже́м різону́ти кого. — Ти що, молодичко, всіх п'яних з рову витягаєш? І чоловік не боронить? Га? Ха-ха-ха! Ножем різонув Ганну той сміх (Є. Куртяк)
Йдіть уже, тітко Ярино, йдіть!.. Хіба сліпі, що в неї [матері] душа болить, серце крається, що ви її… ножем ріжете? (Є. Гуцало)

Здоровий дух у здоровому тілі.

Вислів з сатири римського поета Ювенала (60—після 127 н. е.), де сказано: «Треба молити (богів), щоб розум (дух) був здоровий у тілі здоровім».
У сучасній мові — словесна формула гармонійного фізичного й духовного здоров'я людини. Приклади

Тільки, цінуючи мою моральну подобу, май на увазі: Mens sana in corpore sano! Я знаю се краще, ніж хто.
(Леся Українка, Лист до О. Косач, 5.ІХ.1896 р.)