ТРУНУТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

лягти́ в моги́лу (в домови́ну, в я́му і т.ін.).

Померти, загинути. Приклади
  • ляга́ти в труну́. Образно. Нехай ще раз усміхнеться Серце на чужині, Поки ляже в чужу землю. В чужій домовині (Т. Шевченко)
  • Лягала молодь у труну.. з одважним успіхом, немов байдужа (Леся Українка)
  • — Як ляжу у ямі, тоді вже згадають,— я знаю,— Й мене словом теплим та щирим! (М. Старицький)
  • — Уб'ють тебе, вона [мати] в гріб ляже; живи для неї, я прошу (І. Котляревський)
  • Недалеко моя яма, Та я в яму ще не ліг (С. Руданський)
  • Чи я знайду спочинок за життя, А чи тоді, як ляжу в домовину..? (М. Вороний)
  • Грабовський… залишився до кінця незламним, хоча й передчасно ліг у могилу! (З журналу)
  • Ніяк не збагну, що воно за людина. Коли отак про себе турбуватиметься та дбатиме — ляже в домовину (Ю. Збанацький)
Бути знищеним, розгромленим ( перев. про ворогів). Приклади
  • В могилу ляже проклята звірота. І смерть її — нам золоті ворота (П. Тичина)

зво́дити / звести́ в моги́лу (в труну́ і т.ін.) кого.

Доводити до загибелі, до смерті. Приклади
  • У тій церковці кам'яній… Пом'яну і попелом розвіяного батька… і матір, що звела я у труну (Л. Костенко)
  • — Не плач, Анно, нічого не вдієш, стара людина князь Мстислав, хвороба його в могилу звела (А. Хижняк)
  • [Тамара:] Господи! Ця анатомія зведе мене в могилу (І. Кочерга)