ТОЧИВ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

гостри́ти ( рідше точи́ти) зу́би, несхв.

Мати на меті відібрати щось у кого-небудь. Приклади

Не гостри зубів на чужеє (М. Номис)
остри́ти зу́би діал. Нехай собі не острить зуби на батькове добро (І. Франко)
Почулися слова [Христі]: — Ви, отче, як вовк. Де вглядите [побачите] овечку, вже й зуби точите (В. Речмедін)
— Ми підемо шарпати кримські береги, коли Жолкевський точить зуби на нашу волю! (З. Тулуб)

на кого--що і без додатка. Прагнути здобути чиюсь прихильність або заволодіти ким-, чим-небудь; посягати. Приклади

Чи був же хоч один з них [парубків], щоб не гострив зубів на неї [дівчину] (Г. Квітка-Основ'яненко)
Батьки та матері гострили на його [нього] зуби, як на корисного жениха (Панас Мирний)

на що. Прагнути одержати вигоду з чогось. Приклади

Керівництво гострить зуби на обчислювальну техніку, роздобути з неймовірними труднощами.. Можливості її використання уявляє туманно, та дуже вже хочеться відрапортувати про виконання (чергової) постанови про впровадження комп'ютерів (З журналу)
В похоронному закладі… не мають прейскуранта.. Для Клавди ясно, що вони вже п'ять днів гострять зуби на похорон у Річинських (Ірина Вільде)

на кого, рідше проти (супроти) кого. Прагнути заподіяти комусь прикрість, шкоду і т.ін.; гніватися на когось. Приклади

гостри́ти зу́ба. Здається, ніхто не гострив на нього зуба (З газети)
— Я тебе наскрізь бачу. Давно ви точите зуби на Борзня, ось тепер і радієте, що звели з ним рахунки (Ю. Бедзик)
Дійшло до його вух, що бояри знов гострять супроти нього зуби (А. Хижняк)
На Полтавщину нема вороття. Там на мене управитель зуби гострить, закатує (П. Кочура)
— Ну, вже я на того Стецька гострю зуби. Прохав бісового квакала зорати ниву ще з осені,— ніколи — каже (Панас Мирний)

гостри́ти ( рідше точи́ти і т.ін.) ніж (меч, соки́ру і т.ін.) на кого--що і без додатка, несхв.

Виношувати якісь недобрі наміри щодо когось, чогось; замишляти щось. Приклади

Дарма палій війни нагострює сокиру і атомам своїм погрожує дарма (І. Гончаренко)
Гриб Боровик насупився… і рубонув, як завше, без підтексту: — Нащо на добре діло гострити сокиру? (М. Стельмах)
Закликав [Т. Шевченко] громадою обух сталить, сокиру гострити на проклятих тиранів (П. Тичина)
Прожив життя тихе, богобоязливе, ні на кого він меча не гострив, не важили й сусіди на нього (Б. Федорів)
[Монтаньяр:] Хто хоче буть республіканцем добрим, хай гострить меч на Брута перш за все (Леся Українка)
[Зося:] Сава його [Гната] так любить, а він на Саву ножа гострить (І. Карпенко-Карий)
[Яків:] Не помічав, щоб Віктор точив на тебе ніж (П. Автомонов)
Тим часом над Європою насувалися хмари, вирувала буря. Вже рвався до влади Гітлер, Муссоліні гострив ніж на Абіссінію (З газети)

точи́ти (розво́дити) / поточи́ти ля́си (баля́си, баляндра́си, ба́ли).

Весело розмовляти, жартувати, розповідаючи про щось незначне, несерйозне. Приклади

підпуска́ти ля́си. Добре ж, коли парубок не розсердиться, та ще удруге стане ляси підпускати, так ще не зовсім біда (Г. Квітка-Основ'яненко)
Частина вільних козаків видивлялась на польський табір і точила баляси, від яких схоплювався то тут, то там регіт (П. Панч)
Він точив ляси, оповідаючи всілякі смішні побрехеньки, жартом розважаючи всіх, хто потрапляв до його компанії (В. Кучер)

зневажл. Вести пусті, беззмістовні розмови, марнуючи час. Приклади

— Чого ж мовчиш, бабо? — Нема мені про що з тобою бали розводити (М. Стельмах)
— Нам, старче, ніколи точити ляси,— розшнуровує варги Стьопочка й осуркувато оглядає торбешника (М. Стельмах)
— Чуєте, як шумить буря народного повстання? Ми тут баляси точимо, а там в цей час, може, ллється кров наших братів і сестер! (Я. Мамонтов)

Розмовляти, розповідати про що-небудь ( перев. на дозвіллі). Приклади

точи́ти баля́си з баляндра́сами. Сидять хлопці [в чорній].. Лежать собі, висипляються, та точать один одному баляси з баляндрасами (Панас Мирний)
Поговорили про оперу, згадали Давіда, віддали належне Лафонтену і трохи поточили ляси з приводу Ламартіна (Н. Рибак)
Дорогою Тур точив баляндраси (П. Куліш)
А баби точили бали, Горілочку пивши, свахи пісеньок співали, Між ними сидівши (Укр. поети-романтики..)

точи́ти кров з се́рця чийого.

Завдавати комусь душевного болю, страждань. Приклади

кров точи́ло з се́рця, безос. Замикався тісний залізний обруч над нещасливою голівонькою, гострими ранами, замість цвітів [квітів], сипало, кров точило з серця (Г. Хоткевич)
[Рябина:] Пане писарю, не точи ти послідньої [останньої] крови [крові] з мого серця! (І. Франко)

ва́лом вали́ти / повали́ти.

Рухатися суцільною масою. Приклади

ва́лом точи́ти. — Ей, доню, доню, бач, з півночі Чорная хмара валом точить?.. (І. Франко)
Чорний дим валом валив вище містка, а під містком догори колесами лежала машина (Ю. Смолич)
Поміж виноградниками, курною польовою доріжкою, валом валить карнавал (О. Гончар)

Іти чи їхати у великій кількості (про людей). Приклади

ва́лом пе́рти, несхв. Між рядняних наметів пруть валом люди (М. Коцюбинський)
Коли в село повернувся із Таврії Роман Волошин, люди валом повалили до нього (М. Стельмах)
[Палажка:] А як приїхав новий лікар, та як почули про його лікування, валом повалили хворі (А. Головко)
Заробітчани валом валили з північних губерній (О. Гончар)

черв'я́к то́чить се́рце кого, рідше кому.

Кого-небудь щось постійно хвилює, турбує, мучить, завдаючи душевного болю. Приклади

[Неофіт-раб:] Маю гієну ту щодня і щогодини, навколо себе чую плач і скрегіт, щодня мені черв'як той точить серце. То ж він мене привів сюди до вас шукати правди, волі і спокою (Леся Українка)

точи́ти (справля́ти) бре́хні (побрехе́ньки).

Вести пусті, беззмістовні розмови, марнуючи час. Приклади

— А чи не пора б нам кинути брехні точити та заходитись коло роботи? — мовив Корж (С. Добровольський)
[Хуторянин:] Позалазивши в холодок, грали в хвильки, в гарби, в дурня та точили різні побрехеньки (Григорій Тютюнник)
— Годі тобі брехні справлять. Вставай та в печі розтоплюй (І. Нечуй-Левицький)

точи́ти кров.

з чого. Обкрадати, використовувати з метою наживи. Приклади

А той, щедрий та розкошний, Все храми мурує; Та отечество так любить, Так за ним бідкує, Так із його, сердешного, Кров, як воду, точить (Т. Шевченко)

з кого. Експлуатувати, виснажувати кого-небудь тяжкою працею, знущанням і т.ін. Приклади

— Кому воля, а кому неволя! — сумно одповів дід.—. .Ще ми мало робили, ще з нас мало.. крові точили (Панас Мирний)
— А доки вони нами руки потиратимуть? Ми їх не чіпаємо, ми до них не ліземо, а вони? Що вони з нас кров точать? Чим ми перед ними винуваті? (О. Гончар)
точи́ти кров з жил чиїх. В нужді та утисках ми бились, А з наших жил точили кров. Над нами багачі глумились, А ми. ..корилися їм знов (М. Вороний)

точи́ти ду́шу (се́рце) чию (чиє), кому і без додатка.

Викликати постійну тривогу, неспокій, страждання в кого-небудь. Приклади

Не знаю, чи здужаєте ви порозуміти, що ця думка точить мою душу?! (Л. Мартович)
Все-таки,— точив серце сумнів,— може, Петро Гнатович тільки захоплення, все пройде, і знову… повернеться любов до Кирила (В. Вільний)
Їсть нудота без справжнього діла. А ще більше точить серце розставання (О. Копиленко)
Досада точила йому серце, що він,. .стільки проковтнув того книжкового мотлоху, а до істотного, виходить, і не пригубився (Ірина Вільде)

точи́ти / поточи́ти язики́ (язика́).

на чому і без додатка. Весело розмовляти, розповідати про щось незначне, несерйозне. Приклади

точи́ти язика́. Ромця точив язика на дотепах (О. Гончар)
Скільки не точили язиків, а харч сам собою не йшов до їхньої порожньої, напівтемної і непривітної кімнати (Ю. Збанацький)

зневажл. Говорити про що-небудь. Приклади

Чоловік зо три іще й досі точать язики на цю ж таки тему — про ступи, а то всі в крамниці вже (А. Головко)

на кому і без додатка. Недоброзичливо висловлюватися про когось, лихословити на чию-небудь адресу. Приклади

Може, все-таки прийде Марко Бовкун до Клави?. .Зник, ніби у воду впав, Марко. Гуртожитківські плетухи поточили язики і знайшли собі інші теми (В. Собко)
Михайлові шкода стало дівчину, що зараз село точить язики на ній (М. Томчаній)

ша́шіль то́чить.

кого, рідше кому і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, мучиться, хвилюється від чогось. Приклади

[Петро (сам):] Вони зовсім налягли, пригнітили, а та шашіль не перестає точити, не дає спокою, одно нашіптує та допитується: хіба це життя? (Панас Мирний)
Той злякався братової могутності, шашіль заздрощів точив йому душу (П. Загребельний)

що. Що-небудь поступово руйнується, знищується. Приклади

Одарка не зважилася заводити сперечок, і Микита ще довгий час не знав, що шашіль уже точить підвалину його оселі (Л. Яновська)

Крапля камінь точить.

Вислів знаходимо у «Листах з Понту» римського поета Овідія (43—18 до н. е.): «Крапля точить камінь не силою, а частим падінням» (латинською мовою — «Gutta cavat lapidem»). Схожий вислів знаходимо в грецького поета V ст. до н. е. Хоїрілоса з Самосу, у християнських церковних письменників Середньовіччя Григорія Богослова та Івана Дамаскіна, а також у комедії Дж. Бруно «Свічник».
Gutta cavat lapidem — це був завше мій девіз, це найліпший політичний девіз. (М. Драгоманов, Лист до старої Громади, 8.11.1886 р.) Приклади

Крапля камінь розіб'є і до болю призове те, що розум обезболив, все, притлумлене морозом, знову болем оживе… (О. Сенатович, Будь тут мудрою, коли…)
До зачеплених питань ще не раз доведеться повертатись, але ми знаємо, що «крапля довбе й камінь». (М. Хвильовий, Україна чи Малоросія?)