ТВІЙ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

ваш (твій) покі́рний слуга́.

Усталена форма переважно ввічливого закінчення листа. Приклади

З пошаною зостаюсь ваш покірний слуга (М. Драгоманов)

не твій (не його́, не ваш і т.ін.) кло́піт.

Не стосується кого-небудь, не повинно турбувати когось. Приклади

— Бачу я, що кортить вам їх [сорочки] пропити, дурні все [завжди] нещасні..— Це вже не твій клопіт (З. Тулуб)

чорт би побра́в (узя́в, забра́в) кого, що, лайл.

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, побажання позбуття їх. Приклади

— Куди не глянь — скрізь верби, чорт би їх побрав.. Вся наша величезна північ споконвіку цвіту не бачить! (О. Довженко)
— От, чорт би її забрав —. .віднесла когутика, а тепер сліпкуй та журися, як не заспати! висварився Василь (І. Чендей)
чорти́ б взяли́ (забра́ли). — І от ще й продасть Новакович землю… може бестія продати, бо й йому грошей треба!.. Чорти б його взяли… цю скотиняку Новаковича!.. (Б. Грінченко)
— Чорти б вас [гусарів] забрали до себе у пекло. Що мені робити голіруч?! — вилаявся пошепки Корж.— Ані шаблі, ані мушкета (З. Тулуб)
чортя́ка б взяла́. Прозора сутінь полягла На гай, на поле і на хати.. (Але, чортяка б їх взяла! Як тяжко римів добирати!) (В. Самійленко)
чорт би побра́в твою́ маті́р. Тарас склав султанові таку відповідь на його грізне послання: Не годен ти синів християнських мати. Війська твого не боїмося… Землею і водою битимось з тобою, проклятий сину, чорт би побрав твою матір (О. Довженко)

ті́льки [й] твого́.

Єдине, що належить кому-небудь, що хтось може собі дозволити, на що має право. Приклади

[Оришка:].. На яку хвилинку приляжеш після обід [обіду] — ото тільки й твого!.. (М. Кропивницький)
Мати вносить сорочину, А мережка ж — як огонь! — Погуляй, моя дитино, Тільки, сину, і твого (Б. Олійник)

твоя́ ха́та мої́й ха́ті трою́рідний по́гріб, жарт.

Дуже далека рідня або зовсім не родич. Приклади

— Аякже, родич! Твоя хата моїй хаті троюрідний погріб,— відповів Остап (З журналу)

во́ля ва́ша (твоя́).

Уживається для шанобливого вираження згоди з ким-небудь; хай буде так. Приклади

[Наталка:] Воля ваша, добродію, а ви так з-письменна говорите, що я того і не розумію (І. Котляревський)

ща́стя твоє́ (ва́ше, на́ше і т.ін.).

Кому-небудь поталанило, пощастило. Приклади

— Ну, щастя твоє, що ти не знаєш! І намотай собі — знайдеш листок який, не тич свою морду, а хазяїнам оддай (А. Головко)
Це Ваше щастя, що маєте веселу вдачу, добрий гумор, І це треба берегти, бо воно підтримує сили (М. Коцюбинський)
— І я живий! — десь у самім кутку бадьоро дзвенить Маковей.— Наше щастя, що добра кроква попалась над нами (О. Гончар)

тря́сця його́ (її́, ї́хній, твої́й, ва́шій) ма́тері лайл.

Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади і т.ін. ким-, чим-небудь. Приклади

тря́сця ї́хній ті́тці. А тут оці щиглики, трясця їхній тітці, сторч головою, мов дурні пуголовки, не питаючись броду, кидаються в політику (М. Стельмах)
ба́тьку його́ тря́сця. Е, глянь же! Батьку його трясця… Тут, мабуть, щось таке та є! Хотілось би мені дізнаться, чи то чуже, чи то своє!.. (Укр. поети-романтики..)
тря́сця його́ ма́мі. — Дожилися, трясця його мамі, щоб син до батька в командировку їздив (В. Кучер)
Хлоп біду по боку, коли докучає,— трясця її матері, нехай мене знає (Укр. присл.)
Проспали, трясця вашій матері! — зразу стає неприступним обличчя управителя (М. Стельмах)
— Еге, дітки,— сказав дід, поцілувавши чарку в денце й витерши двома пальцями губи,— тепер так довго не гуляють [на весіллі], як колись, тепер час подорожчав, трясця його матері (Ю. Яновський)
— Бач, трясця його матері! — желіпнув Грицько.— І землю їй дай, ще й податки за неї плати (Панас Мирний)

куди́ твоє́ (рідко ва́ше) ді́ло, ірон.

Уживається для вираження незвичайності чогось, захоплення чи здивування ким-, чим-небудь. Приклади

— Е,— скажете ви, то ж большак [великий шлях]. Шлях, куди ваше діло. Ви спробуйте попід вербичками, по отій крутій дорозі проїхати. Ото штука! (О. Ковінька)
Купив [Юхим] лоша.. І вже так його кохав, так доглядав, що куди твоє діло (Григір Тютюнник)
— Не всяка риба годиться, щоб її в'ялити.. А от в'ялений лящ — куди твоє діло, можна бочку пива випити з одним хвостом (Є. Гуцало)
— Вийшла в тамбур подихати, коли бачу — він на пероні. Не у спецівці.., а в гарному коверкотовому костюмі, в сірій кепці, з чемоданчиком — куди твоє діло! (Ю. Мушкетик)

ма́тері твої́й ду́ля, лайл.

Уживається для вираження незадоволення, обурення з приводу чого-небудь. Приклади

— Матері твоїй дуля! — ударивши по зашийкові воловика, сказав коваль і… поволік його за собою на гору (Панас Мирний)

твоє́ зве́рху.

Ти переміг у чомусь. Приклади

[Гордій:] Вистоїш проти біди, не даси себе придавити, от уже й твоє зверху, а наберешся сили, випростаєшся,— дивись, і спіймаєш свою жар-птицю (Л. Юхвід)
— Таки на своєму хочеш поставити? Щоб твоє було зверху? — І поставлю,— відповів Кирик, який тільки й чекав на таке запитання (Є. Гуцало)

не твого́ (мого́, його́ і т.ін.) ро́зуму (ума́, но́са) ді́ло.

Хто-небудь не розуміє, не здатний розібратися в чомусь. Приклади

— Ет, одчепись! Не твого розуму діло. Неблагочестиво для мене голитись та чепуритись, — одказував Соломії Роман (І. Нечуй-Левицький)

Хто-небудь не повинен втручатися; кого-небудь не стосується щось. Приклади

[Семен:] Ти даремно ображаєш Оксану. [Андрій:] Не твого носа це діло (З. Мороз)
— Доки вже вони [багатії] будуть і драти? — Не нашого то ума діло.. Сказано — дай, то й віддай (Панас Мирний)
— Послано тебе орати, так ори.— Ти розумний вказувати, а попробуй сам. Норми такі попридумували, що доки віл виконає, сам ляже в борозну.— Не твого розуму діло (Григорій Тютюнник)
Коли дівчина зрозуміла, що то з торгу продають її молодість, ускочила в хату з плачем.— Тату.. Нікуди я не піду від вас…— А це не твого розуму діло! (М. Стельмах)

ви́йти / вихо́дити на моє́ ( на твоє́, на її́ і т.ін.).

Здійснитися, відбутися, статися так, як хочеться кому-небудь. Приклади

Якби я був усе розмно виговорив, хто знає, чи не на моє би вийшло (Л. Мартович)
— То будемо моноплан будувати? — Моноплан! Моноплан! А що? На моє вийшло! — радів Андрій (С. Васильченко)
— А що, сину, кажу тоді, не на моє вийшло? (Марко Вовчок)
І побачиш, як не на моє вийде (М. Куліш)