ТАКИМ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

і (та й) був таки́й.

Безслідно, швидко хтось зник, пропав. Приклади

Шурх [Гарасько] поміж соснами — і був такий. А я стою — з місця не зрушу (Григорій Тютюнник)

плати́ти / відплати́ти тако́ю (тіє́ю, рідко то́ю) са́мою моне́тою кому.

Відповідати кому-небудь на щось подібним вчинком, ставленням і т.ін. Приклади

Легіник ображався і платив тою ж самою монетою, негречно вдаючися в подробиці, чіпаючи навіть таку делікатну матерію, як питання літ (Г. Хоткевич)
Йойна зависливим оком дивився на Нуту, щодня бажав, щоб його ями позавалювалися.. Здається, що й Нута платив Йойні такою самою монетою (І. Франко)

на таки́й мані́р, з дієсл.

Таким способом; так. Приклади

— Дай мені, батю, в зуби. Це він на такий манір просить у батька закурити (О. Гончар)

таки́х уде́нь з вогне́м (та ще зі сві́тлом, при со́нці і т.ін.) пошука́ти, жарт.

Немає подібного до кого-небудь; хтось особливий, надзвичайний. Приклади

Торохтів Шаблистий, розливаючи портвейн.— Із Закриниччя хлопець, таких у районі удень з огнем пошукати (Є. Гуцало)
Такий був син, що пошукати таких удень, та ще з світлом (М. Коцюбинський)
тако́го пошука́ти уде́нь, при я́сно́му со́нцеві. Смільчака такого… пошукати удень, при ясному сонцеві (Марко Вовчок)

таки́х [уже́] ба́чив (ба́чили).

Уживається для вираження застереження від залякування; не боюся, не страшно. Приклади

— Ви на мене не кричіть,— я таких уже бачив! (М. Зарудний)
не таки́х ба́чили. — Подумаєш, розкричався. Ми не таких бачили,— прошипіла вона і закрила віконце (Григорій Тютюнник)

на вербі́ гру́ші, жарт.

Неправда, брехня. Приклади

А може то така правда, Як на вербі груші (Т. Шевченко)

зі сл. наговори́ти, набала́кати і т.ін. Нісенітниці, дурниці. Приклади

Ти розкажеш такого, що на вербі груші, а на сосні яблука ростуть! (М. Вовчок)
тако́го, що на ве́рбі гру́ші, а на сосні́ яблу́ка росту́ть. — Годі тобі, дівчино; Шпак нісенітницю таку тобі розкаже, Що й груші на вербі ростуть! (Л. Глібов)
що на вербі́ [й́] гру́ші росту́ть. Він набалакає, що на вербі груші ростуть! (Укр. присл.)
Наказав на вербі груш (Сл. Гр.)
на вербі́ гру́ші, а на оси́ці кисли́ці. — Вже ви, мамо, наговорите на вербі груші, а на осиці кислиці (І. Нечуй-Левицький)
— Це, мабуть, свекрушище тобі наговорила на вербі груші..,— говорила Мотря (І. Нечуй-Левицький)
[Ївга:] Наговорить [писар] на вербі груші.. Та він… рад Левка живого з'їсти, бо хоче, щоб я замість Левка та пішла за нього! (Г. Квітка-Основ'яненко)

зі сл. обіця́ти і под. Щось нездійсненне, нереальне. Приклади

Нема ніде нічого, а вона якогось дуба смаленого править та обіцяє груші на вербі! (Леся Українка)

не з тих (з таки́х, з такі́вських).

Який має сили протистояти чомусь, не здатний на певні вчинки; не схожий на когось. Приклади

— Соня не з таківських; вона серйозно цікавиться наукою й усякими ідеями (І. Нечуй-Левицький)
Куди б це подівся Андрій? Не придумаю. Забрали сонного в полон? Та не з таких Андрій (О. Довженко)
Помітивши, що хлопці присмутилися, дядько Іван знову усміхнувся: — Ну, та ми не з тих, щоб духом падати, нам це геть заборонено нашими інспекторськими правилами (О. Гончар)

[і] коне́м (на коні́) не об'ї́деш кого, чого.

Великий (про щось). Приклади

во́зом не об'ї́деш. Пика — возом не об'їдеш. Солодка така й нахабна водночас (А. Крижанівський)

Не обминеш, не уникнеш кого-, чого-небудь. Приклади

Долі й на коні не об'їдеш, не знаєш, звідки й що впаде на тебе (Є. Гуцало)
Долі й конем не об'їдеш (Укр. присл.)
— Доля химерна, мої панове! Її і конем не об'їдеш (Б. Лепкий)
— От несподіванка! Видно, справді-таки судженої конем не об'їдеш! (А. Головко)

жарт. Дуже товстий, огрядний і т.ін. (про кого-небудь). Приклади

такий, що й коне́м за день не об'ї́деш. — Сам [батько], як гачок, слабосилий, сухенький. А бабу собі роздобув — років сорока, огрядну, таку, що й конем за день не об'їдеш (Ю. Збанацький)

вига́дувати (ви́гадати) таке́, що і в борщ не кри́шать.

Говорити нісенітниці, дурниці. Приклади

— От химерна Шумиха! Се вона все вигадує про мене таке, що і в борщ не кришать (Д. Мордовець)

таки́й собі́.

Який нічим не вирізняється серед інших; звичайний, посередній. Приклади

Я не майстер мартена, а такий собі сталевар… (Ю. Яновський)

бог (Госпо́дь) зна що таке́.

Невідомо що; щось неймовірне. Приклади

— Маша! Прошу тебе звернути увагу вчительки нашої на те, як балакають наші діти!.. Се бог зна що таке… се ні на що не схоже… (М. Коцюбинський)

не близьки́й (дале́кий, таки́й) світ.

Дуже далеко. Приклади

[Іван:] Що ж, далеко був? [Семен:] Та занесло мене аж у Бассарабію [Бессарабію]! [Іван:] Еге, близенький світ! (М. Кропивницький)
близе́нький світ. — Ох синочку ж, мій голубчику, чи близенький же світ? Аж півтораста верстов (Г. Квітка-Основ'яненко)
[Христина:] А звідки ти, хлопчику? [Хлопчик:] Я з Головчинців. [Христина:] Бідне, такий світ перло проти ночі! (С. Васильченко)
Небоже, їдь ти, мабуть, у Новосельці. Далекий світ, щоправда, але байдуже. Візьмеш моїх пару коней (С. Добровольський)
[Прочанин:] Світ не близький мені додому йти. Я з Галілеї (Леся Українка)
Баба Марійка усяк її [Поночівну] од тої мандрівки відговорювала: Це ж не близький світ, не скраю живемо, а, вважай, через усе село пробиратися (В. Дрозд)
— Не близький світ,— озвалась Килина,— аж до столиці. Я питала панотця: каже, показний гетьман Полуботок їхав берлиною аж чотири з половиною тижні. — Ото! — здивувався не на жарт пан Павло.— Далеченько… далі, як до Туреччини (М. Лазорський)

сяки́й, таки́й; [і] сяки́й і таки́й.

Який відзначається позитивними якостями, здібностями і т. п. Приклади

Яку б вона розмову не розпочала, з ким би не побачилася, уже вона завжди зверне на Василя, І сякий, і такий, звізди з неба здіймає (Панас Мирний)

Непорядний, не такий, як інші люди ( перев. лайл. ). Приклади

А тут його за мішок — сіп! — Нащо ти груші узяв? Сякий, такий сину! (Г. Квітка-Основ'яненко)

Поганий. Приклади

Хто це міг казати йому, що Бузана сякий і такий, тупий і недалекий! Яка низькопробна брехня! (П. Загребельний)

як таки́й.

Узятий сам по собі, безвідносно до іншого. Приклади

Грабунок як такий ніколи не лежав йому [Довбушу] на серці (Г. Хоткевич)

отака́ (от така́) лови́сь!

Уживається для вираження здивування, радості, захоплення і т.ін. Приклади

оттака́ лови́ся. За правду б'ють, за брехню віри не дають. Оттака ловися! (Сл. Б. Грінченка)
Глянули на мене сірі очі..Тільки очі — от така ловись! — Очі не хлопчачі, а дівочі (І. Вирган)
— Отака ловись! — каже голова.— Був Чіпка, а став Никихвор Іванович… Що то значить гроші! (Панас Мирний)

у тако́му ра́зі.

За цих обставин, умов; тоді. Приклади

— Вам права старшини відомі?.. — Відомі. — То чому ж ви в такому разі своїх підлеглих повкладали спати, а самі стоїте над ними в ролі няньки (О. Гончар)
— Нам треба домогтися окремого клаптя землі для осідку війська.. Тільки в такому разі ми зможемо захистити козацтво від усяких напасників і врятувати козацькі вільності [вольності] (С. Добровольський)

додава́ти / дода́ти со́лі (та пе́рцю).

Робити дотепнішим, гострішим, дошкульнішим, уїдливішим (про висловлювання). Приклади

додава́ти тако́го пе́рцю. Молодички аж з реготу падають, а самі то одна, то друга додадуть такого перцю, що замалим гори не регочуть (Г. Хоткевич)
Треба їх [байки] не тільки гаразденько вигладити, а деякі зовсім переробити, розмову в їх розширити, солі та перцю додати (Панас Мирний)

пошука́ти тако́го кого, чого.

Немає подібного до кого-, чого-небудь; хтось незвичайний, щось рідкісне. Приклади

Скажу тобі, Демиде, такий кожух, що по всій Таврії пошукати (О. Гончар)
таки́й, що пошука́ти, перев. де. — А той Василь Коваленко, каже [Пріська], такий гарний, що по всьому світу пошукати… Як картина… (Панас Мирний)
Такої сливи, як у нас, пошукати треба (С. Журахович)
Он яка вона, їхній снайпер і майбутній історик, Марія Богучар! Пошукайте такої дівчини на інших полках! (В. Кучер)
Та нехай би там хоч і сто невісток було, а я Дарки не дам, бо я без неї як без рук. Пошукай-но ще такої дівки (Леся Українка)
Я сказав лиш, що в тебе краса Чарівна, пошукати такої (І. Франко)

не з тако́го ті́ста.

Особливий, зовсім інший. Приклади

Та що це? Куди він [Павло] її [Оленку] штовхає? Тікати з Ковалівки? О, ції Заруби не з такого тіста (В. Кучер)
не то́го ті́ста книш. Мій батько… не брехав і синові не звелів (Марко Вовчок)

де [ж] таки́ (пак, це, таке́) ви́дано.

Уживається для вираження здивування або обурення чим-небудь незвичним або неприйнятним. Приклади

де́ ж таки́. — А вам заздро на мого чоловіка? — Та ще б, дивіться, не заздро було! Де ж таки — чужу жінку зовсім від дому одбив (Панас Мирний)
Де таке видано, щоб бороди слухали безвусого хлопця? (К. Гордієнко)
— А чого ж він, Дарино, шкуру дере з людей. Де це видано, за карбованець брати карбованець проценту? (М. Стельмах)
— Люди… пани… Вони сказали, що він убив Грицька.— Де ж це видано, щоб на Зінька таку напрасну вигадувати? (Б. Грінченко)
— Все одно я дробу не поклав йому [онукові] у рушницю. Де ж пак видано — дитині смерть у руки давати (Г. Хоткевич)
— Дивлюсь — мій Стефанко лежить, як колода спухлий. Чи баба бреше, чи вона дурна. Де ж таки видано, щоб зарізані були від того спухлими? (М. Коцюбинський)

не на тако́го (то́го) напа́в (натра́пив, згруб.

нарва́вся). Хто-небудь не такий наївний, некмітливий, нерозумний і т.ін., як це здається. Приклади

— Сеньйор Помідор кинувся хапати порушника, та не на такого натрапив, щоб дався в руки (О. Гончар)
— Мовчить? — усміхнувся Сагайдак.— А ви хочете, щоб він одразу свої карти виклав на столі? Дзуськи! Не на такого нарвалися (В. Кучер)
[Гиря:] Ну, йди, доню, до нього… Та гляди лишень, щоб не обдурив!.. [Лизя:] Пхи! Ще що вигадаєте! Не на таку напав… (М. Куліш)