ТАК — ФРАЗЕОЛОГІЯ
та́к собі.
Непоганий, такий, як треба; підходящий.
Приклади
- Городок наш — так собі городок, нічого (Марко Вовчок)
- Я швидше втік з монастиря та подався до царського двірка. Так собі дімочок; перед ним фонтан б'є вгору, навкруги квітки (М. Коцюбинський)
Який нічим не виділяється, нічого особливого не становить; посередній, пересічний.
Приклади
- Був Максим удовець, мав дві дочки. Одна — Катрею звали — вже дівчина доросла, а хороша та пишна, як королівна; друга — Тетяна, так собі підліток, невеличка (Марко Вовчок)
- А якщо ви… скажете, що Одеса так собі — він [одесит] огляне вас презирливо (Ю. Яновський)
Ні добре, ні погано; посередньо.
Приклади
- — Живу я так собі, запевне [напевно], не так весело, як з тобою [матір'ю] (Леся Українка)
- Вчилася вона так собі і завжди клянчила, щоб їй підказували (О. Гончар)
Без спеціального наміру; без особливої причини; випадково.
Приклади
- Знайте, мов, що й я пан, хоч і сиджу на козлах з батогом, але мені личило б і було б удобніше [зручніше] сидіти з вами рядом [поряд] в фаетоні. А коли я на козлах тепер, то це так собі випадком випало… (І. Нечуй-Левицький)
- — Буду хліб вам молотити,— заговорив Дикун, боячись, як би пані суддьова не подумала, що він прибув у Новосельці так собі, на гулянку (С. Добровольський)
як (мов, на́че і т.ін.) жа́ром (кип'ятко́м, при́ском і т.ін.) обдало́ кого, безос.
Хтось раптом відчув збентеження, хвилювання, переляк і т.ін., дуже вражений чимсь.
Приклади
- нена́че хто жа́ром обда́в. — А се що за вечірня пташка? — пита він [панич], уставивши очі на Христю. Христю неначе хто жаром обдав… (Панас Мирний)
- Помітив своє прізвище. Мене враз обдало жаром і холодом. Побачив фатальне слово — звільнити (Ю. Збанацький)
- обдало́ хо́лодом (жа́ром і хо́лодом). Македониху обдало холодом, стисло від ущімливого болю серце (А. Шиян)
- — Не повернеться? Мене як жаром обдало (З журналу)
- так жа́ром і обдало́. При згадці… усього так жаром і обдало (А. Дімаров)
- Ваш лист нагадав мені, що сьогодні уже і той день, котрий Ви виставили у нашій умові. Як приском мене обдало (Панас Мирний)
- Слова батькові сплили їй на думку, і наче її кип'ятком обдало… (Панас Мирний)
не так (не тим ду́хом) ди́хати.
Дивно, не так, як звичайно, поводитися.
Приклади
- — Я давно помічаю, що він [фельдфебель] не так дише. Мені давно доводили, що він хвалився: коли б знайти яку заможну міщанку — оженився б (Панас Мирний)
так і підкида́є кого, з дієсл.
Кому-небудь дуже хочеться, кортить зробити щось.
Приклади
- Оленку так і підкидало побігти до них [дівчат], взятись за руки й самій заспівати разом з ними (В. Кучер)
ті́льки [так (і)] подава́й / пода́й.
Уживається для підкреслення чиєї-небудь можливості, потреби, чийогось бажання робити щось.
Приклади
- — Це хлопці навмисно придумали вам для буксира танка послати. А Єгипті цього тільки подавай… (О. Гончар)
давно́ б так.
Уживається на знак схвалення чиїх-небудь дій, вчинків; правильно, добре.
Приклади
- ота́к би й давно́. — От… Отак би й давно. А то наче справді, яка велика пані — її кличуть, а вона уклалась спати (Панас Мирний)
- [Муза:] Прощай. Тепер ти вільний, Живи собі по моді! (Зникає). [Поет:] Давно б так!.. Я в пригоді поможу й сам собі (Леся Українка)
вали́тися (па́дати) від ві́тру.
Бути знесиленим, дуже виснаженим, слабим.
Приклади
- хили́тися од ві́тру. — А схожа вона знаєте на кого? — Ні, не знаю. — На лісову мавку. Хороша дівчина. — Нічого, тільки од вітру хилиться (М. Стельмах)
- так від ві́тру і ва́литься. Очиці її почервоніли і позапухали (видко було, усю ніч плакала), а сама так від вітру і валиться (Г. Квітка-Основ'яненко)
- За час переходів усі вже так вимотались, що й од вітру падали (Я. Баш)
- [Вантажник:] У нас конячка яка? Од вітру пада (І. Микитенко)
- — Куди тобі пішки: від вітру валишся (О. Гончар)
- А як вийду за ворота,— Од вітру валюся (П. Чубинський)
- Прокіп блідий, аж зчорнілий, од вітру валиться (М. Коцюбинський)
обсипа́є (осипа́є) / обси́пало (оси́пало) жа́ром ([гаря́чим] при́ском) кого, безос.
перев. док. Хтось раптово відчуває сильне хвилювання, збентеження і т.ін. від чогось; хвилюється хтось.
Приклади
- жа́ром так і обси́пало. Нахилилась [Тоня] до Віталика і в темряві раптом хап його за руку. Жаром його так і обсипало! І фільму вже не бачив, і не чув нічого… (О. Гончар)
- — Мамо, а хто мій тато? —.. ждала цього запитання. Ждала, й боялась,.. застало воно її зненацька, жаром обсипало всю (О. Гончар)
- Марту аж приском осипало: невже-таки прийшов за її приданим? (М. Стельмах)
- Від цих думок враз обсипало [Данила] жаром (Ю. Смолич)
- В її очах світилися сині вогники, і коли він уловлював їх, його обсипало жаром (Ю. Мушкетик)
перев. недок. Хтось відчуває значне підвищення температури тіла; когось палить (у зв'язку з хворобою).
Приклади
- Лікар спитав: — Морозить? — То морозить, то обсипає жаром. Серце ніби зупиняється,— скаржився Григорій (П. Автомонов)
- Настунею тіпала пропасниця, її то жаром обсипало, то проймало холодом, а чому, вона й сама не знала (Ю. Збанацький)
не в лоб, так по ло́бі (по ло́бу), жарт.
Нема ніякої різниці; все одно, однаково.
Приклади
- — Не з релігією кепсько, а з боротьбою проти релігійного впливу… — поправив Михайло.— Не в лоб, так по лобі… (П. Автомонов)
от (оце́) [так] шту́ка (штуко́вина)!
Уживається для вираження здивування або захоплення чим-небудь, радості з приводу чогось і т.ін.
Приклади
- от так штуке́рія бу́де. [Василь:] От так штукерія буде! [Антон:] Ой, не радій заздалегідь! (М. Кропивницький)
- Чуров відхилився від гама-телескопа, з яким працював, повільно підплив до Юрія.. Зиркнув на схвильоване обличчя Гука і похитав головою.— Оце так штука! — Підтверджується найпарадоксальніші припущення (О. Бердник)
- [Павло:] От так штука! Леонід Петрович приїхали, я зразу їх пізнав (М. Кропивницький)
- Сава Андрійович очунює. Оглядається: де він? Оце штука!.. (О. Довженко)
о́чі [так і] сві́тяться у кого, чиї.
Чийсь погляд, вигляд передає радість, задоволення тощо; хтось веселий, радісний, збуджений і т.ін.
Приклади
- Вона [Параска] підвелась, усміхнулася і прикро-прикро подивилась на Власова, у котрого очі так і світились (Панас Мирний)
так чи сяк.
У той чи інший спосіб, якось.
Приклади
- Мені вже хотілось би так чи сяк заспокоїти зарозумілу цікавість авторову (М. Коцюбинський)
коли́ (як, раз, якщо́) [вже] на те пішло́ / іде́ться.
За таких, цих умов сталося, так повинно бути.
Приклади
- коли́ вже так пішло́ся. Коли вже так пішлося, що придбав собі верещуху, що проти тебе не мовчить, то навчи, щоб мовчала (Марко Вовчок)
- Якщо вже на те пішло, то я згоден відповідальність за прапор взяти на себе (О. Гончар)
- — А як уже воювати, так воювати — хай же і я, старий, щось до добра причинюся, коли на те йдеться (П. Козланюк)
- — Твої збитки, раз на те пішло, на себе беру,— розщедрився Плачинда (М. Стельмах)
- А вже як на те пішло, щоб умирати, то нікому з них не доведеться так умирати! (О. Довженко)
- — Не осуди, жінко, не осуди, любко! Пускаю твої вишивані соловейки на високі гори! Летіть, коли вже на те пішло!.. (О. Гончар)
і так і сяк.
Як забагнеться, як завгодно.
Приклади
- сяк і так. Я до тебе — ти, як від мари, втікаєш, вподобав я не з тим твою уроду, Щоб долею вертіть твоєю сяк і так (П. Гулак-Артемовський)
По-всякому; і краще, і гірше.
Приклади
- і сяк і так. Ще поки бабуся жила, і сяк і так жилося (Панас Мирний)
- Критики, бувало, й знаменитості І про мене тискали слівце: Що, мовляв, і так і сяк у нього, От якби поменше зоряниць… (А. Малишко)
- Канючать [дітки] хліба шмат під вікнами з торбами… та се ще й так і сяк (П. Гулак-Артемовський)
По-різному, різними способами; як тільки можна.
Приклади
- і так і перета́к. Знайшовся божевільний Шпак, І брата меншого він став дурить брехнею і так і перетак (Л. Глібов)
- Щодня в подвір'я наше заліта Упертий дятел.. Мурко вже закрадався до хвоста І сяк і так, неначе справжній злодій (М. Рильський)
- [і] сяк і так. Пан міркував про своє положення сяк і так, та не міг надумати нічого ліпшого понад те, що прирадив візник (І. Франко)
- Я розсудив не так,— верзе другий Вітряк,— Щоб в світі живучи, ніколи не блудити, Підлажуйсь [підладжуйсь] до людей, вертись і так і сяк… (Л. Глібов)
- Мишко відпрошується, відговорюється і так і сяк. Цар сказав, що відпустить, але тоді, як йому приведе від другого царя золотогривого коня (Казки Буковини..)
[як (мов, ні́би і т.ін.)] лихома́нка стрепену́ла (взяла́ і т.ін.) кого.
Хтось відчув озноб, здригнувся, затремтів; комусь раптом стало моторошно, страшно і т.ін.
Приклади
- мов лихора́дка так із-за плече́й і ві́зьме. Як один на одного разом зглянуть, так Марусю мов лихорадка так із-за плече́й і озьме [візьме], і все б вона плакала (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Мов лихоманка стрепенула Василя; поблід, як полотно, та аж руками схопивсь за коляску (Г. Квітка-Основ'яненко)
обсипа́є (осипа́є, си́пле) / обси́пало (оси́пало) моро́зом (дрижака́ми і т.ін.) кого, рідше що, по чому, перев. безос.
Хтось відчуває озноб від хвилювання, несподіванки і т.ін.; хтось хвилюється, дуже вражений чимсь.
Приклади
- по плеча́х так і си́пле моро́зом. Добре співав! Як було заспіває Нечая… По плечах так і сипле морозом (Марко Вовчок)
- моро́зом обси́пало всю спи́ну чию, кому. Друзеві [лікарю] всю спину морозом обсипало: так одверто визирала з очей хворого раптова віра в його всемогутність (Ю. Шовкопляс)
- аж моро́зцем обси́пало. Чоловіка аж морозцем обсипало від наглої радості (Є. Гуцало)
- Остовпіла [Катря] й завмерла від несподіванки, злякано притулившись до чийогось тину. Так і обсипало всю дрижаками (В. Кучер)
- — Знаєш: як розказала мені твоя мати, яку ви нужду, яке лишенько замолоду терпіли, то мене то в огонь укине, то морозом обсипле (Панас Мирний)
- — Примарилося, наче хтось у вікно стукає… Мене морозом усю обсипало — думаю, батько (Є. Гуцало)
Когось проймає дрож ( перев. від хвороби).
Приклади
- То морозом її осипає, вона біліє, то у жар укине (Панас Мирний)
- Чи не напосіла на мене ота пропасниця, що голову приском пече, а по тілу морозом сипле, аж зуби цокотять (Панас Мирний)
о́чі гра́ють / загра́ли у кого, чиї, рідко кому, які.
Чий-небудь погляд, вигляд виражає хороший настрій, доброзичливе ставлення до когось і т.ін.
Приклади
- ка́рі о́чі гра́ють до́брим бли́ском. Він виходить з гурту і зустрічається з Олександром Палійчуком.— Чого, Євдокиме, зажурився? — посміхаються смаглі уста, а карі очі грають добрим блиском (М. Стельмах)
Хтось перебуває у радісному настрої, збудженому стані і т.ін.; веселий.
Приклади
- — Ти вже встав, проснувся? — спитала вона таким любим голосом, що у хлопчика очиці заграли (Панас Мирний)
- очи́ці так і гра́ють (загра́ли). То закриє [татарочка] личко, то відкриє,— А очиці.. Так і грають з-попід брівок темних! (Леся Українка)
- о́чі як гра́ють. — Чого се ти так розшарілася? І очі як грають, щоки аж пашать (Панас Мирний)
- І що ж? Юнак як юнак, але справжній Стенька: очі йому, як невиїждженому коникові, грають… (М. Хвильовий)
- В Дарки щоки спалахнули й очі заграли (Леся Українка)
- Вернувся Тимофій уже другим чоловіком: вирівнявся-випрямився, очі грають (Панас Мирний)
як день, так ніч.
Безперервно, безперестанку; весь час.
Приклади
- Ось забудусь ненароком (Все я сам, як день, так ніч) І дивлюсь надійним оком На розвалену вже піч (П. Грабовський)
- Гнали кіньми як день, так ніч (Г. Хоткевич)
ні так ні сяк.
Жодним способом, ніяк.
Приклади
- Світила лампочка й перегоріла. Трагедія — це розуміє всяк. Та не годиться вже вона для діла — Ні так ні сяк (Л. Дмитерко)
так і про́ситься в рот (на губу́).
Дуже смачний, такий, що хочеться з'їсти.
Приклади
- Без мене коровая не спечуть.. Уже як спечу, то так і сяє, як сонце. Як пух, як дух. Так і проситься на губу (Григорій Тютюнник)
ті́льки (про́сто) так.
Без певної мети, причини, не маючи серйозних підстав, намірів.
Приклади
- так ті́льки. — Ну, як же тобі там, Василю, живеться у своїх хазяїв? — Та нічого поки що. Старий тільки все бурчить, але то так тільки (Г. Хоткевич)
- — Чого ти на мене так дивишся? — питав він, усміхаючись.— Хто, я? Я нічого. Я просто так…— паленіла вона обличчям, ховаючи під довгі вії тугу своїх очей (Григорій Тютюнник)
- Сусід до себе кликав кума: Приходь лиш, брате, на часок: По чарці вип'ємо, сальця з'їмо шматок. А справді — так не те він дума: То кумові сказав він тільки так (Л. Глібов)
то так то сяк.
У будь-якому випадку, за будь-яких умов.
Приклади
- то сяк то так. Отже, то сяк то так, а вона князька дочка (Марко Вовчок)
Усякими способами; будь-яким чином.
Приклади
- До вечора сп'яніле село гуляло біля церкви, до вечора він то так то сяк опинявся біля дівчини, але, видно, не муляв їй очі (М. Стельмах)
- то сяк то так. Агент примовочками, смішком.. то сяк то так підкочується до дядьків, втирається в довір'я, але не квапиться розповідати про Америку (М. Стельмах)
аж за (по́за) ву́хами (рідше уша́ми) лящи́ть, зі сл. ї́сти і под., жарт.
Жадібно, з великим апетитом; швидко.
Приклади
- аж за ву́хами тріщи́ть. Їв Іван, аж за вухами тріщало (І. Франко)
- так.., що аж за ву́хами ляща́ло. Варивон так уминав пиріжки, що аж за вухами лящало (М. Стельмах)
- аж по́за у́хами лящи́ть. Оце їсть! аж поза ухами лящить (М. Номис)
- Все військо добре убирало, Аж поза вухами лящало, Один перед другим хватав (І. Котляревський)
- Тепер тільки справжнє свято і наступило:. .той п'є, той убирає, аж за вухами лящить, довго дожидали, зате ж і діждалися (Панас Мирний)
- З яким смаком трощиться їстівне! Аж за ушами лящить… (М. Коцюбинський)
- — Своє сало в торбі тримає, а моїх курей їдять, аж за вухами лящить (Григорій Тютюнник)
- Ізліз пан Коцький на стіл та й почав їсти, аж за ушами лящить (Укр. дит. фольк. )
- Хлопці уминали [рибу], аж за вухами лящало (В. Поліщук)
- Буде юшка. І їстимемо її — аж за вухами лящатиме (П. Автомонов)
- Він… уминав яєшню, аж за вухами лящало (Панас Мирний)
- — Кинулись на гуску, як вовки на вівцю. Тереблять аж за вухами лящить (І. Нечуй-Левицький)
- [Явдока:] Думаєш, не знаю, що ти щовечора запихаєшся солодким, аж за вухами лящить (І. Кропивницький)
оце́ (ото́) [так (яка́)] прити́чина.
Уживається для вираження незадоволення з приводу чогось несподіваного, незрозумілого або захоплення тим, що сталося.
Приклади
- — І хто б це такий був? Ото притичина! (І. Нечуй-Левицький)
- — Оце, яка притичина! Оце випадок!.. Неначе щось недобре віщує.. Ото шкода!..— говоріла неспокійно Сусана Уласівна (І. Нечуй-Левицький)
- Перелякався й Причепа і все намагався розтулити Савчині зуби.— Горілки! Та голову набік!.. Оце так притичина… (З. Тулуб)
аж у ву́хах лящи́ть.
Який сильно діє на слух; дуже голосний, гучний і т.ін.
Приклади
- З парубками йдуть і дівчата. Вони теж співають, і пісня аж лящить у вухах, луною відбивається в левадках (П. Панч)
зі сл. шумі́ти, вигу́кувати і т.ін. Дуже голосно, гучно, сильно і т.ін.
Приклади
- Заливався [песик] так, що у вухах лящало (Ю. Збанацький)
- так, що [аж] у ву́хах лящи́ть. Веселий барабанщик так брязкотів мідними тарілками, що аж у вухах лящало (Д. Ткач)
- Малий хлопчик, Матвійко,.. жирує на подушках та вигукує, аж у вухах лящить (С. Васильченко)
- Як заговорять разом усі ув один голос, так нічого і не второпаєш: мов на лотоках вода шумить, аж у вухах лящить! (Г. Квітка-Основ'яненко)
у кого від чого. Когось дратують якісь голосні, гучні, різкі і т.ін. звуки, комусь стає неприємно від почутого.
Приклади
- У Лукії аж у вухах лящало від цього стоголосого хору. Вона потрапила в невідому жаб'ячу країну (О. Донченко)
- —Та годі вже верещать! В мене вже аж в вухах лящить од твоїх пісень (І. Нечуй-Левицький)
так куди́ [ж пак].
Уживається для вираження незгоди з чим-небудь, заперечення чогось.
Приклади
- — Ну, так! Придбаєш, дочко, свекруху на весь світ…— Та то, може, вона вам, мамо, так на перший погляд здалася,— одказує Галя.— Так куди!.. Кинулась Явдоха в жаль та сльози (Панас Мирний)
- Шрам не раз починав говорити, так куди! Голос той так і покриває слова його (П. Куліш)
- — Змалечку не вчились, бо не до наук було, а виросли, уже б і вчились — так куди ж пак — ми й так уже письменні (Ю. Збанацький)
так (ота́к) і так.
Уживається як вступ, зачин до короткого викладу суті якоїсь справи.
Приклади
- А жіночка молодая Кинулась до пана, Розказала — отак і так (Т. Шевченко)
- — Збігай до тітки Насті й скажи: так і так, мовляв, чиста сорочка й спідниця бабині в коморі… (Григір Тютюнник)
- Пішов би… до самої столиці, впав би навколішки і сказав би: царю мій ясний! так і так, поля в нас обмаль, випасу нема, без лісу бідуємо… (М. Коцюбинський)
скака́ти так, як загра́є хто.
Підкорятися кому-небудь, діяти за чиєюсь вказівкою.
Приклади
- — Тепер ви будете скакати так, як заграю! (І. Франко)
[так] не мине_ться кому, що і без додатка.
Не уникнути чогось ( перев. небажаного); дістанеться комусь.
Приклади
- Що у людях ведеться, то й нам не минеться (М. Номис)
щоб так по пра́вді ди́хав, перев. з особ. займ., лайл.
Уживається для вираження незадоволення ким-небудь, зневаги до когось, побажання чогось поганого та лихого; прокляття.
Приклади
- — Козаки сидять згорнувши руки! — каже Шрам. — Щоб ви так по правді дихали. Коли б не козаки, то давно б вас чорт ізлизав (П. Куліш)
так чи іна́к (іна́кше).
Всупереч усьому.
Приклади
- Так чи інак, а чомусь запав у душу [Роман] міцно, назавжди (О. Гончар)
- Він ще сам ледь віддихався й хворобливо розважав: чинитиме над ним Боярин командирський суд за боягузтво, чи не чинитеме? Так чи інакше, але Панько Гурович Лиштва знайде, як виправдатись (В. Логвиненко)
У той чи інший спосіб; в будь-якому випадку.
Приклади
- В своїм оповіданні вона [баба] багато наплутала.. .Так чи інак, а щось же її допровадило до такого нещасного стану (М. Коцюбинський)
- Мало розважила ця звістка Луценка. Так чи інак, а все-таки він вигнанець з рідного села й не раз, а двічі (А. Тесленко)
- Тепер вони [фашисти] знали, що він загине так чи інакше: або сконає сам, змучений спрагою, розкльований птицями, або впаде під кулями, відстрілюючись до останнього, коли на нього наступатимуть (О. Гончар)
Неодмінно, за будь-яких умов, незалежно від обставин; все ж таки.
Приклади
- — У Собакаря коник добрий. Так чи інак він повинен незабаром повернутись (С. Добровольський)
- Так чи інакше вона [Лариса] повинна знати, що братства уже нема (Валерій Шевчук)
аж (так і) киши́ть кого, чого.
Дуже багато.
Приклади
- — На галявині попід дубами безліч слуг, аж кишить (І. Нечуй-Левицький)
- — Ну, не кендюх! Сидить собі у хаті. А там баришень аж кишить. Збирайсь та ходімо (Панас Мирний)
Так минає слава мирська.
Автором вислову є середньовічний філософ і теолог Тома Кемпійський, який вжив його у книзі «Наслідування Христа» (близько 1427). Цей вислів трикратно повторюють при возведенні в сан Папи Римського. У переносному значенні — скороминущість людського життя; швидкі зміни становища людини. Вживається й латинською мовою: «Sic transit gloria mundi».
Приклади
-
І на бронзі, і на корунді
Видко гострі кігті часу.
Так. Sic transit gloria mundi
І на мудрість, і на красу.
(Є. Маланюк, Вавілон був і Ассірія…) -
Це вже наслідок недокрів'я:
Небагато хліба в півфунті!
Пам'ятаєш таке прислів'я:
«Transit gloria mundi…»
(Є. Плужник, Галілей) - Розірву груди. Розшматую серце. І побачу — надходить невідома голуба гроза. Sic transit gloria mundi! (M. Хвильовий, Санаторій на зона)
Так мовив Заратустра.
Назва твору (1883—1891) німецького філософа Ф. Ніцше. У книжці йдеться про культ «надлюдини», героя, що стоїть над юрбою, яка повинна йому коритися. Твір Ніцше не пов'язаний з ідеями Заратустри — засновника давньоперської релігії зороастризму.
Приклади
- Чи то жалість до нещасної сироти, чи, може, й справді те, що в книжках називається коханням. Але яка може бути жалість, коли так говорив Заратустра: «Ти йдеш до жінок? Не забудь нагайку!» (М. Стельмах, Кров людська — не водиця)
плати́ти / відплати́ти тако́ю (тіє́ю, рідко то́ю) са́мою моне́тою кому.
Відповідати кому-небудь на щось подібним вчинком, ставленням і т.ін.
Приклади
- Легіник ображався і платив тою ж самою монетою, негречно вдаючися в подробиці, чіпаючи навіть таку делікатну матерію, як питання літ (Г. Хоткевич)
- Йойна зависливим оком дивився на Нуту, щодня бажав, щоб його ями позавалювалися.. Здається, що й Нута платив Йойні такою самою монетою (І. Франко)
отака́ (от така́) лови́сь!
Уживається для вираження здивування, радості, захоплення і т.ін.
Приклади
- оттака́ лови́ся. За правду б'ють, за брехню віри не дають. Оттака ловися! (Сл. Б. Грінченка)
- Глянули на мене сірі очі..Тільки очі — от така ловись! — Очі не хлопчачі, а дівочі (І. Вирган)
- — Отака ловись! — каже голова.— Був Чіпка, а став Никихвор Іванович… Що то значить гроші! (Панас Мирний)
де [ж] таки́ (пак, це, таке́) ви́дано.
Уживається для вираження здивування або обурення чим-небудь незвичним або неприйнятним.
Приклади
- де́ ж таки́. — А вам заздро на мого чоловіка? — Та ще б, дивіться, не заздро було! Де ж таки — чужу жінку зовсім від дому одбив (Панас Мирний)
- Де таке видано, щоб бороди слухали безвусого хлопця? (К. Гордієнко)
- — А чого ж він, Дарино, шкуру дере з людей. Де це видано, за карбованець брати карбованець проценту? (М. Стельмах)
- — Люди… пани… Вони сказали, що він убив Грицька.— Де ж це видано, щоб на Зінька таку напрасну вигадувати? (Б. Грінченко)
- — Все одно я дробу не поклав йому [онукові] у рушницю. Де ж пак видано — дитині смерть у руки давати (Г. Хоткевич)
- — Дивлюсь — мій Стефанко лежить, як колода спухлий. Чи баба бреше, чи вона дурна. Де ж таки видано, щоб зарізані були від того спухлими? (М. Коцюбинський)