СІВ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

сіда́ти / сі́сти ка́менем.

Починати виконувати якусь роботу наполегливо, без перерви. Приклади
  • Постановили:. .гонити без жалю весняні спокуси,. .каменем на все літо сісти за книжки (С. Васильченко)

сіда́ти (вила́зити) / сі́сти (ви́лізти) на го́лову кому і без додатка.

Цілком підкоряти кого-небудь собі, своїй волі. Приклади
  • [Михайло:] Чи шкода, чи не шкода, а зайняли на своїм чужу скотину, нехай платить штрап [штраф], коли не глядить, бо тільки попусти їм, то й на голову вилізуть! (І. Карпенко-Карий)
  • — Чекайте, — казав він сам до себе і лють його швидко, мов буревій, минала. — Тепер я з вами поговорю інакше. Їм тільки попусти — на голову вилізуть. Чортове хам'я! (У. Самчук)

ні сі́ло ні (ані́) впа́ло (па́ло), перев. у знач. вставн. словосп.

Зовсім несподівано, раптово. Приклади
  • — Ось, тату, ні сіло ні пало, маємо собі нового читальника, прошу любити і жалувати, — каже батькові син, і вони обоє починають сміятися (М. Стельмах)
  • — Враз ні сіло, ані впало З брязком відчинились двері (І. Франко)
  • — Не гнівайтесь на мене, стареньку, що я оце, ні сіло ні впало увійшла, нікого не спитавши (Д. Ткач)
  • — Ти чогось шукаєш, Олю? — Ні, бабуню. Їду.— Куди? Що ти, моя дитино? Отак ні сіло ні впало (П. Дорошко)
Без будь-якої причини; безпідставно; невідомо чому. Приклади
  • — Неможливо собі уявити, щоб він перший, ні сіло ні впало, узяв та й облив грязюкою ні в чім не винну людину (І. Муратов)
  • — Може, це на вас, ні сіло, ні пало, накидається Сагайдак? — звернувся Гавриленко до Коржа (С. Добровольський)
  • — Чи не здається їм дуже дивним те, що я, ні сіло ні впало, берусь учити діти [дітей] дурно (Б. Грінченко)

сіда́ти / сі́сти за стіл перегово́рів.

Починати обговорення чого-небудь, щоб прийти до згоди. Приклади
  • Наш уряд не раз пропонував урядам західних держав сісти за стіл переговорів і домовитися про те, щоб назавжди знищити всі види озброєнь — до останньої бомби й останнього снаряддя (З газети)

не дава́ти / не да́ти [і] пили́ні (пороши́ні і т.ін.) впа́сти (сі́сти).

на що. Дуже оберігати, захищаючи від кого-, чого-небудь; зберігати щось. Приклади
  • пороши́нці не да́ти впа́сти. Він порошинці не дав би впасти на її біле личко (Ю. Бедзик)
  • і кра́плі не да́ти упа́сти. — Берегтиму [листа], як ока, і краплі не дам упасти (Панас Мирний)
на кого. Дбайливо доглядати, опікувати кого-небудь, піклуватися про когось--щось. Приклади
  • не дава́ти пили́нці впа́сти. Він знав Іру за білоручку, на яку мати не давала впасти пилинці (П. Панч)
  • — Хіба моя Марина мала? Хіба в неї руки чужі, щоб вона сина не виняньчила та не виносила?.. Не дала і порошині на нього впасти! (Панас Мирний)

ни́зько сі́сти.

Втратити колишнє високе становище, колишню впливовість (про того, хто поводився зарозуміло, хизувався перед іншими). Приклади
  • Ти з кого так смієшся і за що? З такого смійсь, що розганявсь до неба. А низько сів, пошився сам в ніщо (П. Грабовський)

сіда́ти / сі́сти на ши́ю (на пле́чі) кому.

Використовувати кого-небудь у своїх інтересах; вести паразитичне життя, визискуючи кого-небудь. Приклади
  • А ви, баї, захопили владу і знову сіли [бідним] на плечі!.. (О. Десняк)
  • — Ви їм [поденщикам] нічого не даруйте, а то вони й на шию сядуть (О. Кониський)
  • — А й справді, братця,— скрикнув Васюта,— не можна ж давати їм [багатіям] собі на шию сідати! (Б. Грінченко)
Переходити на чиєсь утримання, під чиюсь опіку, матеріально обтяжуючи когось. Приклади
  • — Мусить же вона думати про себе, про своє майбутнє! Уже й війні, видно, кінець. Не сидіти ж їй на батьківській шиї (М. Олійник)
  • Та що ж це, справді, я каліка, Щоб друзям та на шию сів? (С. Воскрекасенко)
  • Людські діти самі на себе гроші заробляють, а цей сів мені верхи на шию і злізати не думає?! (Григорій Тютюнник)
  • [Хуса:] Тоді згадала, що є ще тута десь твій чоловік, то час уже йому на шию сісти, проциндривши весь посаг свій? (Леся Українка)

сі́сти на столі́ ́(на стіл), іст.

Стати князем; здобути князівство, владу. Приклади
  • Що це за княжий муж, усі дізнались пізніше, коли… вбили княза Ігоря, і коли на столі в Києві сіла Ольга (С. Скляренко)
  • Поки Ярослав був на Півночі, Мстислав встиг захопити частину його земель і сісти на столі в Чернігові (З журналу)

сі́сти на мілину́ (на мілизну́ і т.ін.).

Потрапити в скрутне, безвихідне або незручне становище. Приклади
  • [Любов:] Це так якось вийшло, ми сіли на мілизну (Леся Українка)
  • Треба ж переустаткувати механізми, інакше токарі в наступному зовсім сядуть на мілину (П. Автомонов)
  • [Костя Квач:] Думав на Курильські брати курс — і на тобі! Сів на мілину! (Ю. Мокрієв)

сіда́ти / сі́сти на свого́ ко́ника (конька́).

Починати розмову на улюблену тему або починати діяти власними випробуваними методами, прийомами. Приклади
  • Відразу ж [доярка Харитя] сіла на свого конька: хто ж то такий розумний, що відмінив додаткову оплату дояркам? (М. Чабанівський)
  • — Я, безумовно, не нав'язую своїх думок… Я в порядку обговорення,— сів він на свого випробуваного коника (Ю. Збанацький)

сиді́ти (сіда́ти) / сі́сти за па́ртою (за па́рту).

Здобувати освіту, починати навчатися. Приклади
  • учи́тися за па́ртою. Хай буде мир, щоб нам щодня учитися за партою (І. Нехода)
  • — Ти, говорять, Хомо, вже академію соціалізму пройшов, а ми тільки за парту сідаємо! (О. Гончар)
  • Хочу закінчити хоч тепер гірничий інститут. Як ти на це дивишся? [Ольга:] Скажу щиро, не думала, що ти вирішиш систі за парту (О. Корнійчук)

сіда́ти / сі́сти (влі́зти) не в (на) свої́ (чужі́) са́ни.

Братися не за свою справу; займати невідповідне місце на роботі, в суспільстві тощо. Приклади
  • Не в свої сани вліз (Укр. присл.)
  • [Василь (сумно):] Ех! сіла ти, Марусе, на чужі сани, ускочила, рибонько, в ятерину, б'ється, тріпаєшся там — немає тобі виходу! (Панас Мирний)

сі́сти ма́ком.

Потрапити в скрутне, безвихідне становище, зазнати невдачі в чому-небудь. Приклади
  • Проценко сам дивується, як він міг так ловко сісти маком. Досі ж йому щастило в житті (Д. Бедзик)
  • [Прядка (вбігає схвильований):] Вороги… чекали інтервенцію. Ну, й сіли маком! (І. Микитенко)
  • Поки ми ще мали речі — вивозили їх у села і вимінювали у селян на борошно, картоплю й інші продукти, а як того добра не стало — сіли маком (В. Гжицький)

сіда́ти / сі́сти ве́рхи на кого.

Підкорити кого-небудь своїй волі; примусити виконувати свої бажання, примхи тощо; командувати ким-небудь. Приклади
  • Те, що сказав професорів син, вкинуло його в таку глибоку прострацію, що зараз кожний, кому тільки наверзеться, може сісти на нього верхи (Ю. Шовкопляс)

хоч [сядь та й (ти)] плач.

Уживається для вираження скрутного або безвихідного становища, відчаю, досади і т.ін. Приклади
  • [Федір:] Тепер з одною конячкою ніхто в супрягу не приймає — хоч сядь та й плач (І. Карпенко-Карий)
  • Поривається бігти Катря, а ноги мов самі прикипіли до землі. Ніяк не несуть, хоч плач (В. Кучер)
  • Знову… дощ. Хоч ти плач (В. Мисик)

сі́сти, як (мов, ні́би і т.ін.) рак на мілині́ (на мілко́му).

Потрапити в скрутне, безвихідне або незручне становище. Приклади
  • — А ніяк не йметься віри, що сіли, мов рак на мілкому (Є. Гуцало)
  • Це так якось вийшло, що він сів, як рак на мілині (З газети)

не зна́ти, на яки́й стіле́ць сі́сти.

Бути нерішучим, розгубленим, відчувати сором. Приклади
  • Харкевич був певен: Рудь через те й не знає, на який стілець сісти, що вважає себе неправим, але не має мужності визнати цього (С. Голованівський)

(а́ні́) ні сі́сти, ні ста́ти де.

Скупчення кого-, чого-небудь; обмаль вільного місця, простору де-небудь. Приклади
  • А як випав сніг школи не можна було впізнати. Навалило стільки дітвори, що ані сісти, ані стати, ніби у церкві на велике свято (У. Самчук)

ні лягти́, ні сі́сти.

зі сл. тіснота і под. Уживається для підсилення висловлення; велика, страшенна і т.ін. Приклади
  • Попойшов [етапом] щось місяців коло двох в тісноті, що ні лягти, ні сісти (А. Тесленко)
Дуже болить (щось або все у когось); боляче комусь. Приклади
  • Узяли його лакеї на стайню, та так оджарили, що ні лягти, ні сісти (Панас Мирний)
Дуже тісно де-небудь. Приклади
  • У кімнаті ні лягти, ні сісти.