СІВ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

сіда́ти / сі́сти ка́менем.

Починати виконувати якусь роботу наполегливо, без перерви. Приклади

Постановили:. .гонити без жалю весняні спокуси,. .каменем на все літо сісти за книжки (С. Васильченко)

сіда́ти (вила́зити) / сі́сти (ви́лізти) на го́лову кому і без додатка.

Цілком підкоряти кого-небудь собі, своїй волі. Приклади

[Михайло:] Чи шкода, чи не шкода, а зайняли на своїм чужу скотину, нехай платить штрап [штраф], коли не глядить, бо тільки попусти їм, то й на голову вилізуть! (І. Карпенко-Карий)
— Чекайте, — казав він сам до себе і лють його швидко, мов буревій, минала. — Тепер я з вами поговорю інакше. Їм тільки попусти — на голову вилізуть. Чортове хам'я! (У. Самчук)

ні сі́ло ні (ані́) впа́ло (па́ло), перев. у знач. вставн. словосп.

Зовсім несподівано, раптово. Приклади

— Ось, тату, ні сіло ні пало, маємо собі нового читальника, прошу любити і жалувати, — каже батькові син, і вони обоє починають сміятися (М. Стельмах)
— Враз ні сіло, ані впало З брязком відчинились двері (І. Франко)
— Не гнівайтесь на мене, стареньку, що я оце, ні сіло ні впало увійшла, нікого не спитавши (Д. Ткач)
— Ти чогось шукаєш, Олю? — Ні, бабуню. Їду.— Куди? Що ти, моя дитино? Отак ні сіло ні впало… (П. Дорошко)

Без будь-якої причини; безпідставно; невідомо чому. Приклади

— Неможливо собі уявити, щоб він перший, ні сіло ні впало, узяв та й облив грязюкою ні в чім не винну людину (І. Муратов)
— Може, це на вас, ні сіло, ні пало, накидається Сагайдак? — звернувся Гавриленко до Коржа (С. Добровольський)
— Чи не здається їм дуже дивним те, що я, ні сіло ні впало, берусь учити діти [дітей] дурно (Б. Грінченко)

сіда́ти / сі́сти за стіл перегово́рів.

Починати обговорення чого-небудь, щоб прийти до згоди. Приклади

Наш уряд не раз пропонував урядам західних держав сісти за стіл переговорів і домовитися про те, щоб назавжди знищити всі види озброєнь — до останньої бомби й останнього снаряддя (З газети)

не дава́ти / не да́ти [і] пили́ні (пороши́ні і т.ін.) впа́сти (сі́сти).

на що. Дуже оберігати, захищаючи від кого-, чого-небудь; зберігати щось. Приклади

пороши́нці не да́ти впа́сти. Він порошинці не дав би впасти на її біле личко (Ю. Бедзик)
і кра́плі не да́ти упа́сти. — Берегтиму [листа], як ока, і краплі не дам упасти (Панас Мирний)

на кого. Дбайливо доглядати, опікувати кого-небудь, піклуватися про когось--щось. Приклади

не дава́ти пили́нці впа́сти. Він знав Іру за білоручку, на яку мати не давала впасти пилинці (П. Панч)
— Хіба моя Марина мала? Хіба в неї руки чужі, щоб вона сина не виняньчила та не виносила?.. Не дала і порошині на нього впасти! (Панас Мирний)

ни́зько сі́сти.

Втратити колишнє високе становище, колишню впливовість (про того, хто поводився зарозуміло, хизувався перед іншими). Приклади

Ти з кого так смієшся і за що? З такого смійсь, що розганявсь до неба. А низько сів, пошився сам в ніщо (П. Грабовський)

сіда́ти / сі́сти на ши́ю (на пле́чі) кому.

Використовувати кого-небудь у своїх інтересах; вести паразитичне життя, визискуючи кого-небудь. Приклади

А ви, баї, захопили владу і знову сіли [бідним] на плечі!.. (О. Десняк)
— Ви їм [поденщикам] нічого не даруйте, а то вони й на шию сядуть… (О. Кониський)
— А й справді, братця,— скрикнув Васюта,— не можна ж давати їм [багатіям] собі на шию сідати! (Б. Грінченко)

Переходити на чиєсь утримання, під чиюсь опіку, матеріально обтяжуючи когось. Приклади

— Мусить же вона думати про себе, про своє майбутнє! Уже й війні, видно, кінець. Не сидіти ж їй на батьківській шиї (М. Олійник)
Та що ж це, справді, я каліка, Щоб друзям та на шию сів? (С. Воскрекасенко)
Людські діти самі на себе гроші заробляють, а цей сів мені верхи на шию і злізати не думає?! (Григорій Тютюнник)
[Хуса:] Тоді згадала, що є ще тута десь твій чоловік, то час уже йому на шию сісти, проциндривши весь посаг свій? (Леся Українка)

сі́сти на столі́ ́(на стіл), іст.

Стати князем; здобути князівство, владу. Приклади

Що це за княжий муж, усі дізнались пізніше, коли… вбили княза Ігоря, і коли на столі в Києві сіла Ольга (С. Скляренко)
Поки Ярослав був на Півночі, Мстислав встиг захопити частину його земель і сісти на столі в Чернігові (З журналу)

сі́сти на мілину́ (на мілизну́ і т.ін.).

Потрапити в скрутне, безвихідне або незручне становище. Приклади

[Любов:] Це так якось вийшло, ми сіли на мілизну (Леся Українка)
Треба ж переустаткувати механізми, інакше токарі в наступному зовсім сядуть на мілину (П. Автомонов)
[Костя Квач:] Думав на Курильські брати курс — і на тобі! Сів на мілину! (Ю. Мокрієв)

сіда́ти / сі́сти на свого́ ко́ника (конька́).

Починати розмову на улюблену тему або починати діяти власними випробуваними методами, прийомами. Приклади

Відразу ж [доярка Харитя] сіла на свого конька: хто ж то такий розумний, що відмінив додаткову оплату дояркам? (М. Чабанівський)
— Я, безумовно, не нав'язую своїх думок… Я в порядку обговорення,— сів він на свого випробуваного коника (Ю. Збанацький)

сиді́ти (сіда́ти) / сі́сти за па́ртою (за па́рту).

Здобувати освіту, починати навчатися. Приклади

учи́тися за па́ртою. Хай буде мир, щоб нам щодня учитися за партою (І. Нехода)
— Ти, говорять, Хомо, вже академію соціалізму пройшов, а ми тільки за парту сідаємо! (О. Гончар)
Хочу закінчити хоч тепер гірничий інститут. Як ти на це дивишся? [Ольга:] Скажу щиро, не думала, що ти вирішиш систі за парту (О. Корнійчук)

сіда́ти / сі́сти (влі́зти) не в (на) свої́ (чужі́) са́ни.

Братися не за свою справу; займати невідповідне місце на роботі, в суспільстві тощо. Приклади

Не в свої сани вліз (Укр. присл.)
[Василь (сумно):] Ех! сіла ти, Марусе, на чужі сани, ускочила, рибонько, в ятерину, б'ється, тріпаєшся там — немає тобі виходу! (Панас Мирний)

сі́сти ма́ком.

Потрапити в скрутне, безвихідне становище, зазнати невдачі в чому-небудь. Приклади

Проценко сам дивується, як він міг так ловко сісти маком. Досі ж йому щастило в житті (Д. Бедзик)
[Прядка (вбігає схвильований):] Вороги… чекали інтервенцію. Ну, й сіли маком! (І. Микитенко)
Поки ми ще мали речі — вивозили їх у села і вимінювали у селян на борошно, картоплю й інші продукти, а як того добра не стало — сіли маком (В. Гжицький)

сіда́ти / сі́сти ве́рхи на кого.

Підкорити кого-небудь своїй волі; примусити виконувати свої бажання, примхи тощо; командувати ким-небудь. Приклади

Те, що сказав професорів син, вкинуло його в таку глибоку прострацію, що зараз кожний, кому тільки наверзеться, може сісти на нього верхи (Ю. Шовкопляс)

хоч [сядь та й (ти)] плач.

Уживається для вираження скрутного або безвихідного становища, відчаю, досади і т.ін. Приклади

[Федір:] Тепер з одною конячкою ніхто в супрягу не приймає — хоч сядь та й плач (І. Карпенко-Карий)
Поривається бігти Катря, а ноги мов самі прикипіли до землі. Ніяк не несуть, хоч плач (В. Кучер)
Знову… дощ. Хоч ти плач (В. Мисик)

сі́сти, як (мов, ні́би і т.ін.) рак на мілині́ (на мілко́му).

Потрапити в скрутне, безвихідне або незручне становище. Приклади

— А ніяк не йметься віри, що сіли, мов рак на мілкому (Є. Гуцало)
Це так якось вийшло, що він сів, як рак на мілині (З газети)

не зна́ти, на яки́й стіле́ць сі́сти.

Бути нерішучим, розгубленим, відчувати сором. Приклади

Харкевич був певен: Рудь через те й не знає, на який стілець сісти, що вважає себе неправим, але не має мужності визнати цього (С. Голованівський)

(а́ні́) ні сі́сти, ні ста́ти де.

Скупчення кого-, чого-небудь; обмаль вільного місця, простору де-небудь. Приклади

А як випав сніг школи не можна було впізнати. Навалило стільки дітвори, що ані сісти, ані стати, ніби у церкві на велике свято (У. Самчук)

ні лягти́, ні сі́сти.

зі сл. тіснота і под. Уживається для підсилення висловлення; велика, страшенна і т.ін. Приклади

Попойшов [етапом] щось місяців коло двох в тісноті, що ні лягти, ні сісти (А. Тесленко)

Дуже болить (щось або все у когось); боляче комусь. Приклади

Узяли його лакеї на стайню, та так оджарили, що ні лягти, ні сісти (Панас Мирний)

Дуже тісно де-небудь. Приклади

У кімнаті ні лягти, ні сісти.