СЬОМІ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

виганя́ти / ви́гнати сім поті́в (сьо́мий піт) з кого.

Змушувати кого-небудь напружено, з останніх сил працювати або виснажувати непосильною роботою. Приклади
  • Вона підійшла до мене, подивилася, як вправно я маніпулюю кнопками в пульті, як виганяю сьомий піт з нетямкуватого Кривцуна (П. Загребельний)
безос. Хто-небудь дуже виснажується, втомлюється від напруженої або дуже непосильної роботи, діяльності. Приклади
  • — А ось я, наприклад, не можу в іншому вагоні. Навіть купейний мене не влаштовує. Хоч, мушу вам сказати, і нелегко даються ці м'які. Сім потів з тебе вижене, поки оббілетишся (Ю. Збанацький)

деся́та (сьо́ма) вода́ на киселі́, ірон.

Дуже далека рідня. Приклади
  • — Він їй, кажуть, доводиться родичем — десята вода на киселі (О. Донченко)
  • Одного прекрасного вечора приходить у гості до Скоробагатьків якась далека їх родичка, того ступеня родичання, що називається десятою водою на киселі (Г. Хоткевич)

на сьо́мому не́бі, перев. зі сл. бу́ти, відчу́вати себе і т.ін.

Дуже задоволений, радісний, безмежно щасливий; у стані небувалого піднесення. Приклади
  • По всьому видно було, що він зараз перебував на сьомому небі. Аж вилиці на змарнілому, обтягнутому шкірою обличчі заясніли (В. Речмедін)
  • Коли Маркевич заграв з скрипачем Стером концерт Ліпінського, Тарас відчув себе на сьомому небі (О. Іваненко)
  • Олег уже двічі балотувався в депутати і завжди обирався одноголосно. Никодим Динька [батько] був на сьомому небі (М. Зарудний)

до сьо́мого (деся́того, тре́тього і т.ін.) колі́на

зі сл. карати, кля́сти і т.ін. Дуже гостро, нестримно, жорстоко. Приклади
  • Фальшива присяга, кажуть, аж до третього коліна карає (Ірина Вільде)
  • Обріза я не боюсь! — блиснули завзяттям батькові очі.— Опасаюсь [побоююсь] рідні, яка почне тебе клясти до сьомого коліна (М. Стельмах)
зі сл. не забува́ти і под. Довгий час, дуже довго. Приклади
  • До десятого коліна в селі не забували крадіжки. Хай дід твій колись прокрався, але й ти, онук, мусив на собі нести гнебну печать злодійського роду (Ю. Збанацький)

до нови́х (зеле́них, тре́тіх, сьо́мих) ві́ників, зі сл. пам'ята́ти і под.

Дуже довго, тривалий період. Приклади
  • — Який Сашко? — аж звився хлопець.— Сашко Глушак? От наб'ю я йому морду, щоб не ліз у чужі справи, так і ти, і він до сьомих віників не забудете (В. Собко)
  • Тож і виклич його до свого кабінету, постав перед собою, висповідай так, щоб до зелених віників пам'ятав (М. Ю. Тарновський)
  • Щось забули ви, Маркіяне Левковичу, про мене, сиротину. Мабуть, до нових віників доведеться все виглядати (Л. Гроха)
  • [Павло:] Ну, стружіть, ноги, прудчіш, — бо як доженуть, то всиплють таких, що й до нових віників згадуватиму!.. (М. Кропивницький)
  • — Та провчу ж, провчу, тітусю, так що до нових віників буде тямити (Г. Квітка-Основ'яненко)
На тривалий час; надовго. Приклади
  • Макуха запевняв, що боятися нема чого, що це свої місця, куди німчура й ноги не суне. Одного разу наскочили, так їм до третіх віників заказали сюди дорогу (Ю. Бедзик)
  • — Але ж ми, Настечко, добре йому дали — до нових віників запам'ятає! — втішає її братик (М. Стельмах)

без [тре́тьої (сьо́мої і т.ін.)] кле́пки [в голові́ (у ті́м'ї)]; без кле́пок у голові́ (у ті́м'ї), зневажл.

Хто-небудь дурний, розумово обмежений, недоумкуватий. Приклади
  • — Він став якийсь, мов без сьомої клепки у тім'ї, змарнів геть (П. Козланюк)
  • — Хто б подумав: Гриня і в академію! — кинула одна з конторниць, а чабан Бунтій… мовив неголосно: — Нема таких академій, щоб набирали без клепок, а випускали з усіма клепками (О. Гончар)

до сьо́мого (деся́того, крива́вого і т.ін.) по́ту, зі сл. працюва́ти, труди́тися і т.ін.

Дуже виснажливо, понад силу; тяжко. Приклади
  • Хіба закон працював на тих виноградниках до поту кривавого?.. (М. Коцюбинський)
  • — Я ще на панських плантаціях до десятого поту прополювала буряки, кров'ю руки сходили — знаю ціну отим клятим зайвим росткам (З журналу)
  • Скоро, дуже скоро життя змусить нас поставити державний заслін повальній хімізації землі.. .Більше органічних добрив,.. більше самовідданості в роботі. До самозабуття, до ломоти в кістках, до сьомого поту. І хліб родитиме (З газети)
  • Порався найзаповзятливіше, до сьомого поту, до самозабуття (З журналу)
  • Хаблак трудиться до сьомого поту, вечори просиджує над замітками (В. Дрозд)
  • Гармаші капітана Заруби працюють до сьомого поту, установлюючи гаубиці в німецьких котлованах, відбитих у противника ще вночі партизанами (П. Автомонов)

да́ти під [сьо́ме] ребро́ кому.

Боляче вибити, покарати кого-небудь. Приклади
  • Козаки.. дали йому.. під сьоме ребро, напутили двома прикладами (Я. Качура)

На сьомому небі.

Грецький філософ Арістотель (384—322 до н. е.) у праці «Про небо» вживає цей вислів при поясненні будови неба. Він вважав, що небо складається з семи нерухомих кришталевих сфер, до яких прикріплені зірки й планети. Про сім небес не раз згадано й у Корані; сам Коран був начебто принесений янголом з сьомого неба.
Вираз вживається на позначення найвищої міри радощів, щастя, блаженства.
Приклади
  • Батько новонародженого… був просто на сьомому небі, що в життя приходить ще один Мамайчук. (О. Гончар, Тронка)
  • Коли Маркевич заграв з скрипачем Стером концерт Ліпінського, Тарас відчув себе на сьомому небі. (О. Іваненко, Тарасові шляхи)

Сьома печать. За сімома печатями (замками).

Цитата з Апокаліпсиса: «І я бачив у правиці Того, Хто сидить на престолі, книгу,., запечатану сімома печатями… І не міг ніхто ні на небі, ні на землі, ані під землею розгорнути книги, ані навіть зазирнути в неї» (5, 1-3).
У метафоричному вживанні «зберігатися за сімома печатями (замками)» — бути неприступним, вкритим таємницею.
Приклади
  • Я не знаю, чи будемо жити після смерті. Може, коли затрубить ангел страшного суду, ти, який стільки разів чув сурму серед арени, яка сповіщає вхід бика, ти встанеш відразу, кажучи: «Це я, Антонів Pico Пастор, з моїм чорно-гаптованим одягом, з серцем відкритим, немов сьома печать». (П. Килинa, Плач на смерть Антонія Pica Пастора)
  • Володимир виховується й виховує, вчить і вчиться. Не тримає своїх знань, мов дорогоцінний скарб, за сімома замками. (Р. Галешко, Людині дано)

Сьоме небо.

Грецький філософ Арістотель (384—322 до н. е.) У своєму творі «Про небо» вважав, що небо складається з семи непорушних кришталевих сфер, до яких прикріплено зірки та планети. Про сім небес згадує й Коран, що його нібито приніс янгол із сьомого неба.
У переносному значенні — найвища радість і щастя.
Приклади
  • Що ти надбав? Увесь у ґрунт угруз,
    з семи небес упав сторч головою.
    (В. Стус, Ще трохи краще край Господніх брам…)
  • Дуже дивний пейзаж: косяками ідуть таланти.
    Сьоме небо своє пригинає собі суєта.
    При майстрах якось легше. Вони — як Атланти.
    Держать небо на плечах. Тому і є висота.
    (Л. Костенко, Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану…)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання