СХОПИТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

взя́ти (схопи́ти і т.н.) на (в) обере́мок кого--що.

Підняти кого-, що-небудь, обхопивши руками. Приклади

Він [комсомолець] нахилився і взяв на оберемок безвольне, наче мертве, Харитинине тіло (Г. Епік)
Юрко.. схопив дівчину в оберемок, труснув нею, мов лялькою (М. Стельмах)
[Самрось:] А що ти мені вдієш? [Роман:] Візьму на оберемок та й укину у хургона [у фургон] (М. Кропивницький)

бра́ти / взя́ти за жа́бри (за зя́бра) кого і без додатка.

Притискати кого-небудь, обмежувати в діях. Приклади

схопи́ти за зя́бра. — Допустим, у цьому році пани збільшать нам плату, на рік ми скажемо ще більше дати, а потім так своєю ціною.. схопимо за зябра, що вже земля усім Стадницьким не буде давати ніякого зиску (М. Стельмах)
— На нашу долю теж роботи вистачить,— заспокоював Хома товаришів.— Ми їх [фашистів] з півдня за жабри візьмемо (О. Гончар)
— Браконьєрів брати за жабри — це, звичайно, діло, і воно, думаю, від тебе не втече (О. Гончар)

Примушувати кого-небудь виконувати, робити щось; настирливо домагатися чогось. Приклади

— А ти з характером, за зябра береш (Ю. Збанацький)
Воронцов не міг на цьому заспокоїтись і сам теж невтомно снував від підрозділу до підрозділу, виступаючи, де треба, з промовою, а в іншому місці.. брав когось за жабри не гірше, ніж Самієв (О. Гончар)

бра́ти / взя́ти (схопи́ти) за ро́ги кого.

Діяти рішуче, настирливо вимагаючи чого-небудь від когось. Приклади

— Я, князю, ледь-ледь пишу, недавно лише навчився…— почав було викручуватися, та князь схопив його за роги: — Знаю, що ти великий книжник, що ти сидів два роки в хаті у Бориславича й читав літописи,— всміхнувся (В. Шевчук)

діста́ти (покуштува́ти і т.ін.) [пече́ного] гарбуза́ від кого і без додатка, жарт.

Одержати відмову під час сватання, женихання, залицяння. Приклади

схопи́ти гарбуза́. [Назар Петрович:] Так що тобі, хлопче, мабуть доведеться схопити гарбуза. [Сергій:] Хай так. Я хочу почути це від неї самої (Л. Дмитерко)
Не один з магнатів і князів… залицявся [до княжної].. і кожному довелось.. покоштувать [покуштувати] гарбуза (О. Стороженко)
Орися при першій же розмові нагадала йому Настю з Пісок.— Дістав гарбуза від дочки хазяйської, то тепер уже й біднячкою не гребуєш! (А. Головко)

вхопи́ти (схопи́ти) / бра́ти (хапа́ти) за ба́рки кого.

Рішуче домогтися чогось від кого-небудь. Приклади

— Пригадуєш, як куркульню брали за барки? (О. Гончар)
Стоколос [бурщик] брав за барки компресорщиків, примушував їх ремонтувати труби (Ю. Яновський)

Загрожуючи бійкою, примусити кого-небудь зробити щось, виконати свою волю ( перев. під час сварки, суперечки). Приклади

Бачачи, що я молодого за барки беру, що молодий не знає, як від мене боронитися, наспіли парубки, родичі молодого (Є. Гуцало)
— Він приїхав кіньми, а я не пускаю на виноградник… Кажу: батька рідного не пущу… А він вхопив мене за барки (М. Коцюбинський)
Кинувся [Улас] на Івана, неначе звір, одним скоком і вхопив його за барки (І. Нечуй-Левицький)

бра́ти (хапа́ти і т.ін.) / взяти (схопи́ти) за го́рло кого.

Настирливо або силою домагатися чогось. Приклади

[Олена:] Куркульські недобитки пробують піднести голову. Товариші, нас хотять [хочуть] схопити за горло… (І. Микитенко)
Почалися виступи делегатів з місць.., тут же грізно клялися, що твердою рукою.. візьмуть саботажників за горло (О. Гончар)

Сваритися з кимось, чіплятися, придиратися до когось. Приклади

Вони [французи] і на владику лають, За горло всякого хватають, Гризуться і проміж себе (І. Котляревський)
— От вони й хапатимуть один одного за горло з приводу кожної дрібниці… А знаєш, я не від того, щоб вони посперечались (Ю. Шовкопляс)

схопи́ти запоти́личника.

Бути побитим за що-небудь. Приклади

Коли б у домівці був тато, Максим би отак не витворяв, і не тому, що боявся схопити запотиличника, а просто: при батькові якось самі по собі смирнішали і ноги, і руки (М. Стельмах)

спійма́ти (вхопи́ти, схопи́ти і т.ін.) / лови́ти (хапа́ти) о́близня.

Одержати відмову при сватанні, залицянні. Приклади

Роман заслав старостів до однієї дуже гарної дівчини, але вхопив од неї облизня, потім заслав старостів до другої і потяг гарбуза (І. Нечуй-Левицький)
— Мотря Коваленкова, що за нею усі парубки упадали та й облизня спіймали, сміялась, а проте подавала йому рушники (Грицько Григоренко)

Лишитися без того, на що розраховував, сподівався; не отримати нічого; зазнати невдачі в чомусь. Приклади

У цьому одвічно бентежному місті ловлять облизня і моторніші та спритніші за мене (М. Рудь)
— Скуштував облизня! А що не молодець Василь! (Панас Мирний)
І чого він… оце Наставив вухо, щоб слухати, але його ходу почули, і він… мусив схопити облизня (Д. Бедзик)
— Віриш ти, що ця свердловина… дасть нафту чи газ, чи отак, спіймавши облизня, ми підемо звідси? (І. Цюпа)
Вже другий день Тарас никав селом в такому стані.. .Поткнувсь додому, та довелось тікати, спіймавши облизня (В. Шевчук)
Ледар літо спав, восени облизня спіймав (Укр. присл.)

тря́сця вхо́пить (схо́пить) кого, зневажл.

Станеться лихо, нещастя з ким-небудь; прийде час помирати. Приклади

Казала я тобі [Дарці], не лазь по сонці! Так от же буде лазити, поки знов її трясця вхопить! (Леся Українка)
— Баба собі така [упирка], ніяк її трясця не вхопить,— знехотя сказав батько,— знахурка [знахарка] (А. Головко)
З похмілля нудяться, їдять за горобця. Об Семені дрижать, об Петрі — з ранку мліють; А схопить трясця — Ґвалт!.. покличте панотця — Хай сповіда (П. Гулак-Артемовський)