СТАНЕМ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

стоя́ти на платфо́рмі якій.

Займати певну сторону, бути прибічником, захисником чогось (напряму, учення і т.ін.). Приклади
  • ста́ти на платфо́рму. Дівчина ніяк не могла примиритися з тим, що старші подруги стали на платформу, яка нічого спільного з її поглядами не має, і постоявши трохи, тихенько вийшла (З газети)

нема́ (нема́є, не було́, не ста́ло і т.ін.) життя́ перев. кому.

через кого, від кого. Хто-небудь дуже докучає, завдає великих неприємностей комусь. Приклади
  • Він сердито жалівся: і так од голоти життя не стало, а тут ще Гущу пустили (М. Коцюбинський)
  • — Собаки й вівчарі твої, Усі ви — вороги мої, Од вас мені життя немає (Л. Глібов)
перев. без кого--чого. Хто-небудь позбавлений душевного спокою; комусь дуже погано. Приклади
  • — Дотягну до осені, а там подамся на шахти або на заводи. Все рівно дома життя не буде (Григір Тютюнник)
  • — Так-так,— підхопили двораки,— без землі що?.. Без землі життя нема! (Панас Мирний)
  • А тепер я ходжу, світом нуджу, нема мені життя без Насті… Як не буду з нею жити, то буду в сирій землі гнити (М. Коцюбинський)

става́ти / ста́ти до сті́нки.

Йти на розстріл, на страту. Приклади
  • Я до стінки знову стану — обличчя й груди під вогонь (В. Сосюра)

ста́ти люди́ною.

Зрости духовно, виробити кращі риси характеру і поведінки. Приклади
  • Усі за тебе переживають, хочуть, щоб ти людиною став, маму свою не соромив… (О. Гончар)

що б там (то) не було́ (не ко́штувало, не ста́ло і т.ін.).

За будь-яких умов і обставин; неодмінно. Приклади
  • — Пронести ось це наше почуття, це розуміння життя через все, все що б там не було (О. Довженко)
  • Ми вирішили, що б то не було, виконати своє завдання (З журналу)
  • Що б там не коштувало, одривай [хату], а ні, я сама одірву,— говорила Мотря (І. Нечуй-Левицький)
  • Пам'ятав я: треба дійти до своїх [в штаб], що б то не коштувало (Ю. Яновський)
  • Цей завзятий хлопець що б то не стало хоче здобути вищу освіту (З газети)

става́ти / ста́ти ду́бала.

Підніматися догори ногами; займати вертикальне положення. Приклади
  • Він перекинувся головою вниз, покотився в яр, став там дубала, подригав ногами (С. Васильченко)
  • Тормознув той коник вороної масті Так, що аж оглоблі стали дубала (С. Олійник)

ста́ти / става́ти до ла́ду.

Розпочати діяти, працювати (про підприємства, механізми і т.ін.). Приклади
  • У Бухарі став до ладу унікальний завод по виробництву геліоенергетичних установок (З журналу)

стоя́ти / ста́ти лу́бом.

Втрачати еластичність, ставати цупким (про одяг, взуття і т.ін.). Приклади
  • Брови йому падають на очі двома очіпками, свита стоїть лубом,— він приїхав з холодної негоди (І. Микитенко)
Заклякати, втрачаючи рухливість (про язик). Приклади
  • Беруся я до люльки. Ти ба! Язик задубів, став лубом, у горлі пече (Л. Мартович)

ного́ю ступи́ти (ста́ти) ні́де.

Немає вільного місця, все заповнено чимось. Приклади
  • ступну́ти ні́де. А квітник біля хати — це вже Гаїнчине діло. Стільки квіток, що й ступнути скоро ніде буде (Б. Грінченко)
  • Ідеш, а на землі ніде ногою ступити: гнізда, яйця, голенькі пташата плутаються в траві, одні вже вбираються в пух, а ті лише вилуплюються (О. Гончар)

става́ти / ста́ти грудьми́.

Самовіддано захищати, обороняти кого-, що-небудь; мужньо битися, заступатися за кого-, що-небудь. Приклади
  • Ховатись безглуздо, треба ставати грудьми. Роман ощадливо перелічує в кишенях патрони (О. Гончар)
  • Розумів [Сеспель] — він напередодні відповідальних подій, знав — доведеться і йому стати грудьми проти ворога (Ю. Збанацький)
  • А сурма до бою кличе, за край свій ми станемо грудьми (В. Сосюра)
  • З почуттям глибокої поваги ми думаємо сьогодні про тих, хто грудьми став на захист країни у перші місяці війни (З журналу)
  • Син коханий, господар молоденький, між тими, що грудьми стали за матір Вітчизну (Ірина Вільде)

[аж (і)] не́бу (не́бові) [бу́де (ста́не)] жа́рко.

Уживається для вираження найвищого ступеня інтенсивності якоїсь дії, діяльності; активніше, енергійніше і т.ін. вже не може бути. Приклади
  • — Бігли, мабуть, так, що небу жарко стало! (О. Довженко)
  • Пили — аж небові жарко! (Панас Мирний)
  • Захар… зрадів: оце школярка! Якщо і подруги такі, то буде й небу жарко (П. Дорошко)
  • Знов пост [охорона] біжить, клене, аж небу жарко (І. Франко)

ста́ти / стоя́ти над душе́ю у кого і без додатка.

Невідступно, набридливо перебувати біля когось. Приклади
  • Став над душею… Того не розуміє, що людина мусить бути вільною і думкою, і всіма інстинктами тіла… (Т. Осьмачка)
  • — Ось вона, свобода! Гуляй — скільки хачеш —. .ніякий Саламур не стоїть над душею (О. Гончар)

ста́ти (вста́ти) / става́ти [на] ди́би.

Не погодитися з чим-небудь, запротестувати. Приклади
  • Навіщо ждать, щоб хтось мене Почав критикувати? Я краще встану гнівно сам Супроти себе дибки (С. Олійник)
  • ста́ти (вста́ти┌20856) [на] ди́бки. Молодий поїхав кликати на весілля родичів та сусід… Мельхиседек був би радий їхати, але.. Марта стала на дибки (І. Нечуй-Левицький)
  • — Ти чого стаєш на диби? — спитався Олешко у Сластьона. — Хочеш покривати мошенство [шахрайство]? (О. Кониський)
  • Тут стала на диби й Орися. Вона категорично відмовилася грати дівчину подружку Оксани (Ірина Вільде)

як на папе́рі спи́саний (став і т.ін.).

Дуже швидко. Приклади
  • [Самрось:] От бачиш, який я справний? Хоч і додому тепер… В мент вродився, як на папері списаний! Поганяй!.. (М. Кропивницький)

[аж] о́чі ро́гом лі́зуть / полі́зли, перев. у кого, кому, чиї.

Хтось виявляє здивування, дуже вражений чим-небудь. Приклади
  • й о́чі ро́гом ста́ли. — У розпал веселощів дістає томик Гегеля.., примощується в кутку, читає. У мене й очі рогом стали (В. Дрозд)
  • В мене аж очі рогом полізли від несподіванки, аж дух перехопило, коли я вдихнув незрівнянний запах лісових полуниць (Ю. Збанацький)
  • Очі їй полізли рогом від здивування: Куди ти, молодице? Що ти надумала? (О. Гончар)
  • У дядька Барака очі лізуть рогом.— Молодих коней на м'ясо? Та вони що, почманіли? (Ю. Збанацький)
Стає погано, неприємно, моторошно і т.ін. комусь. Приклади
  • о́чі почина́ють лі́зти ро́гом. — Тільки-но розмова з нею наблизиться до висновків,— і своїм, і стороннім очі починають лізти рогом (Ю. Шовкопляс)
  • — А сльози так і заливають! Аж очі рогом лізуть!.. Ох, лишенько!.. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Вона так наїдалася того незносного чаду, що очі рогом лізли. Але зате, як привчилася трохи, дивувала усіх своїми писанками (Г. Хоткевич)
Комусь дуже подобається хто-, що-небудь. Приклади
  • Тут, братця, такого треба на тую виставку приставити, щоб у всіх очі рогом полізли (Остап Вишня)
  • Як глянув на неї [дівчину] дід, аж очі йому рогом лізуть — така гарна (О. Стороженко)
Хтось надмірно натужується, через силу робить що-небудь; дуже важко комусь. Приклади
  • Грабарювали, аж очі рогом лізли, возили землю, за три роки й завод виріс (А. Хижняк)
  • — Кермо кріпше! Кріпше!? Коли воно [море] вириває, вибиває, висмикує?! Держу, аж очі рогом лізуть! (Остап Вишня)
  • Дерево ломиться, все, що йде-їде дорогою, стає осторонь: то значить Харук з Якіб'юком женуть! Але як!.. Очі рогом у коней лізуть (Г. Хоткевич)

ста́ти / стоя́ти стовпо́м.

Зависнути в повітрі (про пил, кіптяву, дим тощо). Приклади
  • Курява на дорозі стояла стовпом (З усн. мови)
  • Писарі у війську… сидять, скриплять перами, коли тихо і коли дим стовпом стоїть, — їм однакова робота (Нар. опов..)
тільки ста́ти стовпо́м. Застигнути нерухомо. Приклади
  • Мелашка ввійшла в свою убогу хату й стовпом стала (І. Нечуй-Левицький)
  • Клим стовпом став з дива (І. Нечуй-Левицький)

за чим ді́ло ста́ло?

У чому причина затримки, що заважає. Приклади
  • Неодмінно треба звільнити [заарештованого]. І — негайно.— Ну, то за чим же діло стало,— перший озвався вусатий солдат (А. Головко)
  • [Любов:] Мені власне сі діти подобаються. Я б навіть готова взяти їх до себе. [Орест:] За чим же діло стало? (Леся Українка)

перехо́дити (става́ти) / перейти́ (ста́ти) на ре́йки які, чого.

Змінювати певний спосіб життя, напрям діяльності і т.ін. Приклади
  • перехі́д на ре́йки. Усім… треба пам'ятати, що від зусиль кожного залежатиме надійність фундаменту, на якому зараз відбувається перехід всього народного господарства країни на інтенсивні рейки (З журналу)
  • Країна перейшла на мирні рейки будівництва нового життя (Вісник НАНУ)
  • Ви заявляєте, що хочете стати на рейки трудового життя? Хочете працювати на користь державі? Прекрасно (І. Микитенко)
  • — Як там у вас діла на фермі? — На нові рейки переходимо, діду (С. Добровольський)

стоя́ти / ста́ти сті́ною (му́ром) за кого--що і без додатка.

Виступати одностайно, згуртовано на захист кого-, чого-небудь. Приклади
  • [Яків:] За Кубу переживаю,.. щоб народ вистояв.. Вистоять.. Тільки щоб піднялися всі, як один, стіною стали (М. Зарудний)
  • Трудящі Києва, стіною стали на захист Вітчизни (З газети)
  • Взяти сокири і муром стати біля своєї землі (М. Стельмах)

нема́ (нема́є, не було́, не ви́дно, не ста́ло і т.ін.) і слі́ду

від кого--чого, рідше з кого--чого і без додатка. Хтось (щось) перестав (перестало) існувати, зник (зникло), пропав (пропало). Приклади
  • Під горою стояла ще друга хата, але вона була засипана глиною тоді, як обвалився бік гори. Тепер не видно і сліду того провалля (І. Нечуй-Левицький)
  • Оглянувся — Галайди немає…— Де Галайда? — Максим кличе. І сліду не стало (Т. Шевченко)
  • На другий день рано діти кинулись до пиріжків…— пиріжків і сліду немає (М. Коцюбинський)
  • І сліду вже нема з тої столярні на бориславськім тракті в Дрогобичі, де мені довелось пробути перші три роки міського життя (І. Франко)
кого, чого. Хтось (щось) абсолютно відсутній (відсутнє). Приклади
  • Пес виполохував лише із трави птахів і зайців, але людей ніде не було й сліду (О. Маковей)
  • В тих віршах нема й сліду поезії (І. Франко)
  • Вже в душі зростає до нього [батька] недобре почуття, а вдячності нема й сліду (Моє життя в мист.)

става́ти / ста́ти сторчака́ (ца́па).

Чинити опір, протидіяти чому-небудь; заперечувати проти чогось. Приклади
  • [Нартал:] Кубло гадюче! Перед ворогами під ноги стеляться, мов поздихали, а перед братом сторчака стають і раді закусати! (Леся Українка)

ста́ти / става́ти на рушнику́, перев. з ким.

Взяти шлюб, одружитися. Приклади
  • — Миколо, Миколочко любий, я не знаю, чого ти хочеш… — Привітної усмішки,— шепотів козак, не випускаючи плечей удови.. — І ходімо до церкви, станемо на рушники… — А в тебе багато грошей? (М. Лазорський)
  • на рушники́ ста́ти. Не зглянулись, як ще місяць злетів, коли ми з Марією на рушники стали (І. Муратов)
  • Пошли, Боже, нам з тобою на рушничку стати (Л. Глібов)
  • на рушничку́ ста́ти. Допоможи, Боже, на рушничку стати. Тоді не розлучать ні батько, ні мати (Укр. пісні..)
  • [Химка:] Усі бачили, сам Бог бачив, як ми перед ним у церкві на рушнику ставали, шлюб приймали… (Панас Мирний)
  • Отак воно велося до Покрови, а тоді й до церкви пішла Пріся та, на рушник ставши, взяла з Микитою чесний шлюб (А. Кащенко)
  • — Ми дякували, а він: Що мені з такої дяки? Тоді мені подякуєте, як на рушнику з вашею кралею стану (П. Куліш)

ста́ти / става́ти пе́ред я́сні о́чі чиї, кого, перев. жарт.

З'явитися раптово, прийти кудись. Приклади
  • — Ну що мені робити, як не стати перед ясні очі начальства, а там буде видно (З газети)
  • Коли покличуть до вельмож… та князів, а найпаче коли скажуть стати перед ясні очі її величності, тоді для сміливості вихилиш,— шкода не тернівки, її там не роблять, не вміють,— а простої сивухи (М. Лазорський)

ста́ти на близьку́ (коро́тку) но́гу з ким.

Зійтися, порозумітися, зріднитися з ким-небудь. Приклади
  • З майором Хаєцький став на близьку ногу, ще митарствуючи по Трансільванських Альпах (О. Гончар)
  • *Образно. Федеві стати на коротку ногу з Мельпоменою не пощастило. А його друг з першого знайомства відчув себе з цією музою за панібрата (Ю. Шовкопляс)

стоя́ти / ста́ти горо́ю за кого--що.

Невідступно, всіма силами захищати, відстоювати кого-, що-небудь. Приклади
  • — За народом горою стоїть [Тарас Дніпровець] І, видно, не простий собі чоловік (Д. Бедзик)
  • — Вислужується, — буркнув Ґалаґан, — а ми за нього горою стояли (А. Крижанівський)
  • — Євгене Панасовичу! — полум'яніючи, стиха озвалася вона.— Не журіться! Все буде гаразд. От побачите! Ми всі за вас горою станемо (В. Речмедін)

та́нути як (мов, ні́би і т.ін.) сві́чка (віск [на со́нці]).

Швидко втрачати сили, здоров'я через хворобу, горе; марніти, худнути. Приклади
  • Мама весь час заплакана, їй жалко тата, що тане як свічка (А. Дімаров)
  • Втративши майже всю кров, він [Орлюк] якось немовби втратив злість, засумував і, танучи як віск на сонці, упав (О. Довженко)
  • та́нути як сві́чечка. Танула вона [Настя], як свічечка. Нікого не пізнає, дивиться страшно і все за голову себе хапає (Марко Вовчок)
  • ста́нути як віск. Скільки вона [Настя] сліз вилила, Боже мій, світе мій! Станула як віск (Марко Вовчок)

ста́ти (вста́ти, звести́ся, підня́тися і т.ін.) / става́ти (зво́дитися, підніма́тися і т.ін.) на [свої (вла́сні, рі́вні)] но́ги.

перен. Досягти певного рівня розвитку; зміцнитися. Приклади
  • Я розтлумачив мету трохи незвичного візиту. Чому б не допомогти… владі, яка в перебудовний час активно стає на ноги (З журналу)
  • Ні, я таки не розумію, як можна животіти в теплій затишку на чужині. Тоді, коли Велика Україна стає на ноги і потребує рук, умів (Р. Іваничук)
  • Ми [українці] стали нацією, яку через її мученицький героїзм не можна знищити, і котра через свою непрактичність не може стати на ноги (Р. Іваничук)
Переборюючи бідність, нужду, стати заможним; збагатитися. Приклади
  • Спромігся трішки Трохим, піднявся на ноги (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Обжився він, почав підніматися на ноги (Панас Мирний)
  • Обжилися ми, значить, з Зіною, потроху на ноги встали. Приробили грошенят, та вже таких, що й до ощадної каси звернулися (В. Логвиненко)
  • Таки, що не кажи, а їхня сім'я поволеньки на ноги стає. Хоч і не завжди є хліб на столі, так на молоко не бідуємо, і хата ж своя (М. Стельмах)
  • Щоби запомогтися бідному чоловікові з того заробітку, придбати щось для господарства або на ноги стати, з наймита зробитися господарем, як то давно бувало,— про те нині нема що й думати (І. Франко)
  • Тепер і на корову спромігся, і коненята купив, і вівці мешкають на оборі. Гнат став на ноги, зробивсь хазяїном (М. Коцюбинський)
Підрости, зробитися дужим, самостійним. Приклади
  • Пригадую, що мені тоді сповнилось одинадцять, дванадцятий пішов. Таких років людина стає вже на свої ноги, починає жити власним розумом (І. Микитенко)
  • Як піднявся хлопець на ноги, то дід його узяв до себе в поміч коло отари (Панас Мирний)
  • Тут, у степах, ледве звівшись на ноги, я вперше торкнувся рукою чепіги плуга і… ручки від кісся (Є. Кравченко)
  • Державна поневолена нація стає на свої власні ноги, як тільки-но ослабне гніт. А недержавна кличе на допомогу чужинців (Р. Іваничук)
  • — Дай Боже. Ти не гівайся… Я не борець… Прибили нас, поламали… — Ми мусимо підвестись знову, стати на рівні ноги! (В. Шевчук)
  • Ще змалечку була [дочка] для нього і помічницею, і порадницею. Може, тому так рано стала на власні ноги (В. Речмедін)
Видужати, поправитися після хвороби. Приклади
  • — А що пан твій Петрусь? Як мається? — Тут ізо мною. Насилу, бідний, на ноги знявсь (П. Куліш)
  • Олена вирішила, як тільки Аркадій зведеться на ноги, виїхати з ним на відпочинок у Карпати (Ірина Вільде)
  • — І справді, чому б вам не залишитися в нас… — Може, й залишимось. Коли б тільки йому [чоловікові] на ноги стати. — Через два тижні поправиться (І. Цюпа)
  • — Забираю тебе, сину! Віддав комісар! Сама дома лікуватиму — в рідній хаті швидше на ноги станеш (О. Гончар)

става́ти (ступа́ти) / ста́ти (ступи́ти) на слизьки́й шлях (на слизьку́ доро́гу).

Втрачати правильний напрямок у житті, поведінці, діяльності. Приклади
  • Притиківна, закохавши панича, ступає на слизький шлях (Панас Мирний)
  • [Ярошенко:] Ви стали на слизький шлях, товаришу Заболотний. [Віктор:] Я не знаю, чому ви надумались повчати мене (О. Левада)

ста́ти на ножі́ з ким.

Загострити взаємини з ким-небудь. Приклади
  • Заради Надії він готовий стати на ножі з начальством (Я. Баш)
  • З попом, гонористим протоієреєм місцевого собору… став [учитель] на ножі, примусивши його поводитись чемно (С. Васильченко)

стоя́ти (става́ти) / ста́ти клубко́м в го́рлі.

Не давати можливості вільно дихати; душити (про біль, образу і т.ін.). Приклади
  • Сльози безсилого розпачу й образи палили груби, ставали в горлі клубком (З. Тулуб)

стоя́ти / ста́ти кілко́м (коло́м) в го́рлі.

Дуже набридати, остогидіти. Приклади
  • — Вже мені ті його вірші кілком в горлі стоять! (І. Франко)
Не проходити, застрявати (про несмачну, важку, суху їжу). Приклади
  • — А криницю під вербою хто почистив од муляки, вода вже встоялась, чиста й студена, хай би та чиста й студена вода кілком у горлі твоєму стала! (Є. Гуцало)

во́лос (воло́сся) ди́бом (ду́бом, ду́ба) стає́ / став (ста́ло) у кого, рідко кому.

Кого-небудь охоплює великий страх, гнів, подив і т.ін. Приклади
  • — Густа балка [Кучерява] і чималенька балка. Ох, і вовка там! Як завиють, — волосся дротом! (Остап Вишня)
  • Та й розповів мені таке, що аж волосся сторч стало (Ю. Збанацький)
  • воло́сся дро́том [стає́]. Сидиш часом не фастівському вокзалі, а дівиця як ударить з репродуктора басом-профундо.., — так волосся на голові дротом і стає (Ф. Маківчук)
  • воло́сся сторч ста́ло. Вони дивились через труп синички на свого капітана з такою ненавистю, що волосся б стало сторч у найхоробрішої людини (О. Довженко)
  • Волосся на голові дибом стало, а уста страшно та грізно кривилися (Панас Мирний)
  • А ось Іван Рило має одну таку прикмету, що вам волос дубом стане, слухаючи про неї (Л. Мартович)
  • Все, що налипло на йому [велеті], одразу стане руба… Хлоп'я спинилось. Нам обом волосся стало дуба (Леся Українка)
  • Все волосся у пані Іванни стає дубом (О. Кобилянська)
  • Ми часто забуваємо про дуже важливі речі, не бачимо їх, і потім, коли вони нагадують про себе, у нас волосся стає дибом: куди ж ми досі дивилися? (О. Довженко)

стоя́ти / ста́ти більмо́м в о́ці перев. кому.

Заважати, дратувати. Приклади
  • більмо́м стоя́ти. — Більше не говори про них [спекулянтів], Павлику.. — Хай їм грець.., вони ж більмом стоять на всю Ковалівку… Назад нас тянуть… (В. Кучер)
  • Гола гора Мар'янові більмом стала в оці (С. Чорнобривець)

става́ти / ста́ти в по́зу (в пози́цію).

Удавати з себе кого-небудь; приймати який-небудь вигляд, тон, щоб справити певне враження на когось. Приклади
  • Я не беру на себе роль судді чи обвинувачувача — тепер, через багато місяців після аварії [на ЧАЕС], легко розмахувати кулаками. Не хочу ставати в позу всевідаючого прокурора. Але хочеться все-таки зрозуміти — що сталося? (Ю. Щерабак)
  • Вірші Василя Глотова — прості, задушевні, щирі… Читаючи їх, поет не стає в позу (З газети)
  • Бунчук-Балаба розгнівався й став у позу ображеного генія (Л. Дмитерко)
  • [Степан Демидович:] Так вам прочитати [вірші]? [Писар:] Кажу ж вам, що горю. Ставайте в позицію та зразу й смаліть (В. Самійленко)
  • Йон крутнувсь по льохові, витяг з кутка мітлу з довгим держалом, став у позицію, підняв кумедно догори плечі, так що голова сховалась межи ними (М. Коцюбинський)

на порі́ ста́ти.

Досягти, дійти зрілого, заміжнього віку ( перев. про дівчину). Приклади
  • — Інші дівчата в твоєму віці як? Стала на порі — шукає пару, виходить заміж, народжує дітей. Бо того життя не так і багато… (Є. Гуцало)
  • Їй чогось було сумно, як і завше матері, що схилилась над сином, котрий став на порі (О. Ільченко)
  • Видавши одну, незчулася Яресьчиха, як і друга стала на порі, треба було і Вусті приданого дати (О. Гончар)
  • Я стала дівка на порі, хоть боязка, похила й тиха, мій ґазда приглядівсь мені (І. Франко)
  • Тепер Килина давно вже на порі стала, давно дівує (Панас Мирний)
  • Отож небога Уже чимала піднялась, Росла собі та виростала І на порі Марія стала (Т. Шевченко)

става́ти (станови́тися) / ста́ти ру́ба.

Рішуче протестувати, не погоджуватися з ким-, чим-небудь. Приклади
  • Настала осінь. Почали загадувати до школи. Наум гадав віддати Семена, але Наумиха стала руба і затялась, що не пустить (М. Коцюбинський)

ста́ти / става́ти го́пки.

Не погодитися з ким-, чим-небудь, запротестувати. Приклади
  • Балабуха знав, що його жінка стане гопки, як углядить цю всю компанію в своїй світлиці (І. Нечуй-Левицький)
  • — Як стане було отой Гонченко гопки, то вже не зіб'єш його нічим, — хоч плач, хоч скач, а зробить, як сказав!.. (Ю. Яновський)

в голові́ кебе́та догори́ дри́гом ста́ла у кого.

Хто-небудь збожеволів, утратив здатність чітко мислити. Приклади
  • Одного разу серед ночі. .він будить тих, що поснули, і наказує хутко вдягатись. Коли б він не підморгнув до кожного, можна було б подумати, що в нього в голові кебета догори дригом стала (Олесь Досвітній)

душі́ не ста́ло у кого.

Хтось дуже злякався. Приклади
  • — Чого ж,— каже [Кирило Тур],— ви поторопіли? Батько пошутковав [пошуткував], а в їх уже й душі не стало (П. Куліш)

ста́ти / стоя́ти (става́ти) на доро́зі (попере́к доро́ги) кому.

Бути перешкодою комусь у досягненні якоїсь мети. Приклади
  • Чи стати мені синові на дорозі, чи ні? Шкода й сина, шкода й себе… Треба людей попитати, чи не лиха, чи робоча Соломія (М. Коцюбинський)
  • [Батура:] Я випадково став їм на дорозі… Треба зійти… (О. Корнійчук)
  • — То, може, ти хочеш задля своєї шкури їм [страйкарям] поперек дороги стати? (І. Муратов)
  • — Ні, слухай, Трохиме, — спираючи ложку на край листка, заговорив.. Андрій. —. .Ти раз у раз чіпляєшся до мене. Чи я тобі поперек дороги став?.. (В. Винниченко)
  • Вона була активна й наполеглива, настирлива й нещадна до тих, хто ставав їй на дорозі (Ю. Яновський)

ста́ти на ге́рці з ким--чим.

Мужньо виступити на боротьбу з ким-, чим-небудь. Приклади
  • Винісши на своїх плечах неймовірно важкий тридцять сьомий, молоді не зламалися і, коли грянула Велика Вітчизняна, пліч-о-пліч стали на герць з фашистською нечистю (З журналу)

прекра́сна (слаба́) стать (полови́на) [ро́ду людсько́го] збірн., жарт.

Жінки. Приклади
  • сла́бша полови́на. І жінка звільнена — не слабша половина! Біля державного стоїть керма (М. Рильський)
  • — З дівчатами у розмови не встрявав,.. намагався [Дмитро] триматися подалі від представників прекрасної статі (П. Гуріненко)

стоя́ти / ста́ти на своє́му (на свої́м).

Дотримуючись певних поглядів, думок, уперто відстоювати їх. Приклади
  • Вони стояли на своєму: їх ніхто не присилує жити вкупі (М. Коцюбинський)
  • Що хочете кажіть, шановні друзі, А я уперто на своїм стою (М. Рильський)
  • — Ну що ви! — червоніє мій професор.. .Але ми — я й Юлія Шпол — стоїмо на свойому [своєму]: ..мовляв, він не знає, що в цьому році ми таки зуміли провести кількох своїх кандидатів (М. Хвильовий)

на чім би не ста́ло.

За будь-яких умов, незважаючи ні на які перепони, труднощі; обов'язково. Приклади
  • — Задача наша бойова така — розшукати партизанів на чім би не стало (А. Головко)

ста́ти (бу́ти) у [вели́кій і т.ін.] приго́ді кому.

Прислужитися кому-небудь. Приклади
  • Дощик-дощику, іди На левади, на сади,.. Ще пройдися й по городі, Стань нам, любий, у пригоді (М. Познанська)
  • [Риндичка (до старшини):] Ой, розсудіть же мене; а я батечку, вам завжди у пригоді стану (М. Кропивницький)
Виявлятися потрібним, необхідним. Приклади
  • [Олексій:] А зайвий розум не завжди бува в пригоді людині (М. Кропивницький)
  • Коли розлучалися, дівчина дала Миркові пляшечку із живлющою водою: — Бережи сю пляшечку. Вона буде тобі у пригоді (Три золоті сл.)
  • — Поживеш, — побачиш, як стануть у пригоді гроші (І. Нечуй-Левицький)
Допомагати кому-небудь, виручаючи когось. Приклади
  • — Слухай, Кириле, — каже чорт, знявши шапку і вклонившись, — поможи мені у моїм ділі, а я тобі у великій пригоді стану (О. Стороженко)
  • — Рости, моя дитино, — було їй каже вона, — рости, та хоч у якій-небудь пригоді будеш мені біля печі хоч (А. Тесленко)
  • Цього вечора у Василя і Наталки, може, ще й не вистачило б сміливості обнятись, але тут у пригоді їм став споконвічний дівочий помічник — страх (О. Довженко)

става́ти / ста́ти на прю з ким, проти кого--чого і без додатка, книжн.

Вступати в боротьбу з ким-, чим-небудь. Приклади
  • Кров кипить… Ставай на прю! Хто відважний? Згинь же, вороже проклятий! (М. Вороний)
  • На прю ми стали проти царства тьми, Що оскверняє море й суходоли (М. Рильський)
  • Чому тепер боюся смерті? Мабуть, тому, що вона невидима, що неможливо стати з нею віч-на-віч на прю (О. Іваничук)
  • — Колись, як Байрон гордий оповів, в такій же хаті Манфред відпочив. Щоб знов на прю із фатумом устати (М. Рильський)
  • * Образно. На прю стає холодний ранок: ще схід дрімає в сизій млі, а голубий як льон, серпанок затлівсь над скибами ріллі (М. Драй-Хмара)

душа́ ста́ла на мі́сце чия.

Хто-небудь заспокоївся, перестав тривожитися, хвилюватися. Приклади
  • Тільки тепер, коли він [Єгипта] повернувся і з ним нічого не сталось, Ліна відчула, що душа її стала на місце і спатиме вона спокійно (О. Гончар)

ста́ти / стоя́ти кі́сткою в го́рлі (попере́к го́рла).

Бути остогидним, ненависним кому-небудь. Приклади
  • — Твій хліб давно мені кісткою в горлі став, бо не тільки вдень, а навіть вночі, крізь сон, чую паскудства свого рідного брата (М. Стельмах)
  • — Тарасе Овсійовичу, а що мені казати,— тоном скривдженої людини озвався Корж.— Коли вже вам Давид Онопрійович став поперек горла, то що ж я маю робити? (С. Добровольський)
  • Слухаю я ваші слова, все чернь та чернь. Поперек горла кісткою стала чернь… А де були б ви, шановні райці й лавники, коли б не та чернь, котру клянете і гудите? (Н. Рибак)
Заважати кому-небудь, дуже непокоїти когось, викликати заздрість у когось. Приклади
  • Бідні люди любили Івана. А дукачам його язик і характер кісткою в горлі стояли (І. Муратов)
  • — І тут поперек горла став панові людський шматок хліба,— краєчком хустки провела дівчина по очах (М. Стельмах)
  • Крищук слухав, занотував у щоденнику, а думками витав у полі, біля того злощасного клину. Кому стали поперек горла оті кілька гектарів? (М. Олійник)
Стати на перешкоді кому-, чому-небудь. Приклади
  • [Бурлака:] Ти думаєш, що так собі пройде? Ні, я тобі кісткою в горлі стану, подавишся! (І. Карпенко-Карий)
  • — А ви ж їм що… кісткою в горлі стали? — прогунявив Юхим, знов виймаючи люльку з своїх латаних і перелатаних бруків, як він називав свої штани (В. Винниченко)
  • ста́ти го́стрим ноже́м впо́перек го́рла. Кожного з своїх перебирали та перетирали пани на зубах і всякий раз верталися вони до тієї проклятої волі, котра гострим ножем стала впоперек їх горла (Панас Мирний)

ста́ти на одну́ лі́нію з ким.

Уподібнитися кому-небудь, зрівнятися з кимсь. Приклади
  • [Степан:] А дітей треба поженити, Невірно робиш, Часник… В цьому ділі ти на одну лінію став з Галушкою (О. Корнійчук)
  • ста́ти на платфо́рму яку. Дівчина ніяк не могла примиритися з тим, що старші подруги стали на платформу, яка нічого спільного з її поглядами не має, і постоявши трохи, тихенько вийшла (З газети)
  • — Хто вони, оті ваші знайомі? — Воєнком, видно, ждав цього запитання. — Та то ж усе наші українські ліві,— відповів ніби жартома.— Різних партій, різних течій були, а тепер на єдину платформу Раувлади стали (О. Гончар)

як на пню ста́ти.

Упертися, настійно вимагаючи чого-небудь. Приклади
  • От же як стара одмагалась! А внучечка як на пню стала: лікаря та й лікаря! (Марко Вовчок)

лиця́ нема́ (нема́є, не зна́ти, не було́) / не ста́ло на кому.

Хто-небудь змінюється на виду, стає дуже блідим від раптового сильного хвилювання, приступу хвороби і т.ін. Приклади
  • Як почула таке Мотря, то й лиця на їй не стало: поблідла, як крейда, затряслась, як лист на осині (Панас Мирний)
  • Уляна стояла по один бік хати,.. лиця на ній не знати! (Панас Мирний)
  • На скуйовдженому завгоспові лиця не було: — Біжіть до медпункту! Там… (В. Бабляк)
  • Одімкнула скриню Марія. Яків порився в ній і… щось на ходу сказав Марії. А на ній лиця немає, як із воску виліплене (А. Головко)
  • Глянула мати на сина — жахнулася! Глянув батько — розгубився! — Що сталося, сину? На тобі лиця нема! (З газети)

ЯЗИ́К СТАЄ́ / СТАВ РУ́БА (ко́лом) [у ро́ті] кому, у кого, без додатка.

Хто-небудь втрачає здатність говорити, вимовляти слова. Приклади
  • [Передерій:] І язик їм руба у роті стане, коли такого батька почнуть ганити! [Храпко:] Хіба тепер четверту заповідь почитають? (Панас Мирний)
  • — Хочу поспитати — де вона [Марія], що з нею, а язик як став руба, так і не ворухнеш ним (М. Коцюбинський)
  • Люблять у Січовому поляскати. І ляскають, доки язик не стане колом (М. Рудь)

си́льна стать.

Чоловіки. Приклади
  • Не обійдені увагою [на Київській ювелірній фабриці] і представники сильної статі. Вони будуть вдячні нам за набори запонок з філігранню, широкі золоті обручки (З газети)

става́ти / ста́ти (перехо́дити / перейти і т.ін.) на сто́рону кого, чого.

Поділяти чиїсь думки, одстоювати інтереси, підтримувати когось, бути чиїмсь прибічником. Приклади
  • Здавалося їй, що її прихильники відцурались від неї й переходять на сторону її мужа (Л. Мартович)

става́ти / ста́ти в [оди́н] ряд з ким--чим.

Досягати певного рівня, дорівнювати чомусь. Приклади
  • Творчість цього письменника [Яна Костри] стає в ряд з кращими досягненнями… передової поезії (З журналу)
  • Пимоненко.. став в один ряд з видатними майстрами, творчість яких визначала характер українського мистецтва другої половини ХІХ — початку ХХ ст. (З журналу)

става́ти / ста́ти ду́ба (ду́бом).

Підніматися догори, сторч. Приклади
  • Нам обом волосся стало дуба (Леся Українка)
  • Воднораз за валами, ліворуч, гупнуло так, що вози в тому місці підскочили і стали дуба (М. Лазорський)
  • А ось Іван… має одну таку прикмету, що вам волос дубом стане, Слухаючи про неї (Л. Мартович)

нема́ (нема́є, браку́є, не ста́ло) кебе́ти кому і без додатка.

У кого-небудь недостатні розумові здібності. Приклади
  • [Маруся:] І на се, мабуть, кебети не стало! І самі не знають, чого прийшли (М. Костомаров)
  • Де ж пак! Такі очевидні речі, а витлумачити людям нема кебети (А. Головко)
  • [Тірца:] Справді, коли бракує ватагам кебети, хай встане жінка, як нова Дебора, і скрикне: встань, Ізраїлю, повстань (Леся Українка)

ко́зубом ста́ти.

Дуже зашкарубнути, задубіти (про одяг, покривало тощо). Приклади
  • Поки до санок дійшов [о. Гервасій], підрясник козубом став, аж до шкури прикипів (А. Свидницький)

става́ти / ста́ти на колі́на перед ким.

Підкорятися. Приклади
  • Незважаючи на нестерпний соціальний і національний гніт, український народ не став на коліна перед поневолювачами і протягом віків вів героїчну боротьбу за своє визволення (З газети)
  • — Павло добре знає матір, і своїх односельчан. Вони не стануть перед ворогом на коліна (В. Кучер)
Просити кого-небудь, принижуючись. Приклади
  • [Марійка:] А може, ти попросив би пана Шльому.. [Василь:] Я перед юхманом ставати на коліна не буду! (І. Чендей)

ста́ти / става́ти під віне́ць з ким і без додатка.

Обвінчатися, одружитися. Приклади
  • — Уперше ви приходили до мене радитись, Іване Семеновичу, коли небіжчиця… тільки-но мала ото стати з вами під вінець? (Ю. Яновський)
  • Коли майбутнє подружжя уже мало стати під вінець — традиція ця була тоді ще міцна, — місцеві духовні власті категорично відмовилися його звінчати, бо за святцями Михайло Тютюнник і Ївга Буденна були родичі (Григір Тютюнник)
Вінчатися. Приклади
  • стоя́ти під вінце́м. Чом її грім не вбив або земля не запалася під кого, коли вона стояла під вінцем! (Марко Вовчок)

ді́ло не ста́не за ким--чим.

Затримки не буде. Приклади
  • — За реманентом діло не стане, тільки вугілля малувато (Григорій Тютюнник)
  • — За платою діло не стане,— сказав Юрій (Ф. Бурлака)
  • — Який же в нас батюшка розумний.. Хоч в архиреї висвячуй його.— Прийде час — і висвятять, за цим діло не стане,— байдуже говорить господар (М. Стельмах)

поверта́тися (оберта́тися, става́ти) / поверну́тися (оберну́тися, ста́ти) обли́ччям (лице́м) до кого--чого.

Спрямовувати свою увагу на кого-, що-небудь. Приклади
  • Сам Пепусовський говорив, що до села треба обернутися обличчям (М. Стельмах)
  • Тим відрадніше пам'ятати, що скрізь у світі є.. вірні трудящим люди, подібні Луї Арагону, що відійшов від сюрреалізму і повернувся обличчям до живого життя (М. Рильський)

става́ти / ста́ти між (помі́ж) ким.

Ускладнювати взаємини між ким-небудь, не допускаючи щирості, безпосередності, простоти і т.ін. Приклади
  • Дні минали безрадісно, в'яло і без того тепла, якого я так прагнув зазнати в родині. Щось стало між нами. Я не смів притулитись до материних грудей, обняти сестру (М. Коцюбинський)
Увійшовши в які-небудь стосунки з однією з двох близьких осіб, призводити до втрати їх дружби, єдності, злагоди і т.ін. Приклади
  • [Милевський:] Я не раз пробував остерігати і вас, і Ореста Михайловича, але стрівав завжди таку різку відсіч.. [Любов:] Ідіть від мене краще, не ставайте між нами (Леся Українка)
  • [Сестра Мархва:] Через його вона і в черниці захотіла. Там третя якась замішалася, що стала між ними (Панас Мирний)

свічки́ в оча́х засві́чуються (стаю́ть) / засвіти́лися (ста́ли), перев. чиїх.

У кого-небудь від сильного удару або болю з'являється зорове відчуття мерехтіння, ряботіння. Приклади
  • сто свічо́к в оча́х засвіти́лось. Тієї ж хвилини переразливо свиснув дріт, і в Матвійових очах сто свічок засвітилось (М. Ірчан)
  • — Ну й вперіщила, Фросинко, мене халявою!.. Єй-бо, в очах свічки стали (В. Бабляк)
  • В очах Андрія засвічуються блискучі жовті й червоні свічки, він чує якийсь гострий, неможливий біль у голові (І. Микитенко)

става́ти / ста́ти на я́кір.

Зупинятися, розташовуватися де-небудь. Приклади
  • Тепер не було ні тієї кімнатки, ні хазяйки. А саме в неї й збирався тимчасово стати на якір його брат (З газети)

на стану́ ста́ти, заст.

Набратися сил, поліпшити здоров'я, відновити колишнє самопочуття. Приклади
  • Хоч у домовину клади, неначе він год нездужав; а тепер знову на стану став (Сл. Б. Грінченка)
Дівувати, думати про заміжжя. Приклади
  • на стано́чку ста́ти. А коли я вже велика на станочку стала, Тепер же я та до серця каждому [кожному] припала (Коломийки)
Вирости, змужніти. Приклади
  • Став на стану — ні в лавці, ні к столу (Укр. присл.)

(а́ні́) ні сі́сти, ні ста́ти де.

Скупчення кого-, чого-небудь; обмаль вільного місця, простору де-небудь. Приклади
  • А як випав сніг школи не можна було впізнати. Навалило стільки дітвори, що ані сісти, ані стати, ніби у церкві на велике свято (У. Самчук)

ста́ти / става́ти під пра́пор чий, кого, чого.

Виступати на чиємусь боці. Приклади
  • Я нікого не силую, ми всі добровольці, але коли хто вже став під наш прапор, то… виконуй свій революційний обов'язок до кінця (О. Гончар)

Таємне стане явним.

Вислів походить з Євангелія: «Нема нічого таємного, що не стало б явним» (Марк, 4, 22; Лука, 8,17). Приклади
  • — Ось бачиш, — вів далі печатник Остафій. — Нема нічого тайного, котре не стало б явним. Та не в цьому річ. (Р. Федорів, Отчий світильник)
  • Досить скромний і в усіх відношеннях статечний керівник почав нишком стрибати в гречку, аж поки «тайное не стало явным». (М. Тарновський, Незримий горизонт)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання