СПЛЯЧИЙ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
Спляча красуня.
Героїня багатьох казок (Ш. Перро у збірці «Казки моєї матусі-гуски», 1697; «Казки про мертву царівну та про сімох богатирів» О. Пушкіна, 1833 та ін.), зачарована принцеса, яку збудив від мертвого сну закоханий у неї королевич.
Приклади
- Гніздовський був тоді ще в шуканні своєї сплячої царівни (як він згодом писав про шукання самого себе), яку невдовзі знайшов у своїх неповторних дереворізах… (І. Кошелівець, Розмови в дорозі до себе)
- Тужу за тобою, Чорногоро, дика, могутня красуня спляча.Хто збудить тебе? (Г. Хоткевич, Гірські акварелі)
- Старенька фея, найрозумніша з фей, вже навчила людей тій повній сонця і сміху пісеньці, що, її здалеку почувши, прокинеться заснула красуня, а з нею і ввесь замок, і зникнуть гадюки, й замовкне звіряче виття. (М. Могилянський, Честь)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання
Дивіться також