СПАСТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

спада́ти / спа́сти з ті́ла (в ті́лі, на ті́лі).

Худнути, втрачаючи звичний вигляд. Приклади
  • Стара попадя над дочками тремтіла Та посаг у скрині складала для них, Ниділа й сивіла, спадаючи з тіла (Л. Первомайський)
  • Його [кота] завивання ставало дедалі одчайдушним. Сусід прив'язав страдника, щоб не бігав уночі й не спадав на тілі (З. Мороз)
  • Роман спостився, змарнів, зблід, спав з тіла (І. Нечуй-Левицький)

спада́ти / спа́сти (сплисти́) з ро́зуму.

Божеволіти. Приклади
  • з ро́зуму спа́стися. З ледащим спознався, з розуму спався (Укр. присл.)
  • [Рябина:] Чи ти, старий, здурів, Чи з розуму сплив? Та за що дерево путаєш? (І. Франко)
  • Ні, наші козаки ще з розуму не спали, Щоб Вовка од біди сховали! (Л. Глібов)

спа́сти на о́чі кому.

Раптово стати поміченим ким-небудь. Приклади
  • Він тримав зброю напоготові і йшов не по самій стежці, а обабіч, щоб першому не спасти на очі ворогові (О. Слісаренко)

спа́сти на ду́шу кому.

Сподобатися кому-небудь. Приклади
  • А той кум таки чимало спав їй [жінці] на душу, вхибнув — таки жменьку куминої ласки (Україна сміється)

спада́ти (прихо́дити, сплива́ти і т.ін.) / спа́сти (прийти́, спливти́ і т.ін.) на ду́мку (на па́м'ять, в го́лову) кому і без додатка.

Згадуватися, пригадуватися. Приклади
  • Чудовий такий був вечір весняний, що сама веснянка на думку наверталась (Марко Вовчок)
  • Образ брата Петра та дружна компанія його друзів льотчиків, з якими він заїздив, спливають на думку Тоні (О. Гончар)
Хто-небудь придумує щось, додумується до чогось. Приклади
  • спада́ти на га́дку. Дорога ж бита поряд, і мало якому гаспиду спаде на гадку заглянути до мене на горище (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • спа́лося у го́лову. — Що, мамо, як не зазеленіє? — запитався вдруге Івась. —. .Як-то не зазеленіє? Що тобі.. у голову спалося (Ю. Яновський)
  • Батьківщиною тюльпана є наші Чорноморські степи! Але чи нашому русинові спливло б у голову робити ґешефти на тюльпанах? (Ірина Вільде)
Хто-небудь починає згадувати, думати про кого-, що-небудь, задумуватися над чимсь. Приклади
  • наверта́лося на ду́мку, безособ. Мимоволі наверталось на думку: що буде з нами? З людьми, заводами, соборами? (О. Гончар)
  • Спадали на пам'ять [Микиті] усі ліки та знадіб'я, які вживають підвереджені [з підірваним здоров'ям] люди (Л. Яновська)
  • Харкевич усе дужче й дужче хвилювався, йому спадало на думку неймовірне, від усіх тих здогадів почала боліти голова (С. Голованівський)
  • Спадав на думку і сам Гаркун-Задунайський, але думка цього образу якось не могла схопить виразно (В. Винниченко)

ка́менем (ка́мнем) з се́рця спа́сти.

Позбутися чого-небудь неприємного, важкого. Приклади
  • Коли б швидше.. Звіздочка засяяла, От тогді [тоді] б то болість злая Камнем з серця спала (П. Гулак-Артемовський)

сплива́ти (спада́ти) / спливти́ (спа́сти) на язи́к кому і без додатка.

Згадавши, вимовляти вголос (фразу і т.ін.). Приклади
  • Князь розумів, що треба щось сказати.. .Але спасенна думка утікала від нього, ніяк не хотіла спливати на язик (Д. Міщенко)
  • Але суворий добродій так вже вичерпався, що на язик йому не спадала жодна соковита лайка (Я. Гашек, перекл. Масляка)

спада́ти / спа́сти з ціни́ (у ціні́).

Втрачати своє значення; ставати менш важливим. Приклади
  • — А пани — все пани — з ціни не спадають! (С. Руданський)

спада́ти / спа́сти з лиця́ (на лиці́, на виду́).

Ставати блідим, змученим; худнути, марніти. Приклади
  • спа́лий з лиця́. Десь тільки згодом Єльчині очі побачать людей, до виснаги зморених, спалих з лиця, ніби вичавлених (О. Гончар)
  • Три дні, тиждень ти криєшся… Вже в тебе всі питають, чого ти з личенька спала (П. Куліш)
  • А ти ж би змерзла була, а ти ж би рознемоглася, з личенька спала (Л. Костенко)
  • — Мабуть, тебе, сину, там так понівечили, що кістки цілої не оставили? Дивись, як на виду спав… поблід, позеленів (Панас Мирний)
  • з ли́ченька спа́сти. Дарма, що з личенька спала, а справдешня козачка! (Марко Вовчок)
  • — Молодая дівчинонька, Чого з лиця спала? (Укр. думи..)

оско́ма спада́є / спаде́ у кого.

У когось зникає бажання чинити неприємність, зло і т.ін. Приклади
  • Про що вони там? Ясно, що про нього.. Попав їм Заруба на гострі зуби. Тепер не скоро оскома спаде (В. Кучер)

ду́мка спа́ла / спада́є [на ро́зум] кому.

Хто-небудь додумався до чогось. Приклади
  • Одній Марині спала думка на розум повернутися якнайшвидше додому (Ю. Яновський)
  • — Я і сам додумався, і з стариками радився, так нікому така думка не спала на розум (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Хто б міг подумати, що… доведеться воювати не лише з армією, а з цілою Росією. Ні, такі думки не спадали Наполеонові (П. Кочура)

[як (мов, на́че і т.ін.)] полу́да (рідше лу́да) з оче́й спа́ла (опа́ла, спливла́ і т.ін.) у кого, кому і без додатка.

Хтось правильно зрозумів, усвідомив, переосмислив і т.ін. що-небудь; прозрів. Приклади
  • Спадає з очей полуда.. у людей, які не перебувають у полоні ідеології минулого (З журналу)
  • спада́є з оче́й полу́да. В людей спадає з очей полуда і прокидаються ті здорові думки, які дрімали в голові (С. Васильченко)
  • Мені наче опала полуда з очей: я з сірого побачила раптом світ кольоровим (Ірина Вільде)
  • Але настали дні! Спливла з очей полуда, і ми побачили, де ворог і де брат (В. Сосюра)
  • Мені зараз мов луда з очей спала (І. Франко)
  • За один день та за ніч важких роздумів у багатьох вітробалчан наче полуда з очей спала (А. Головко)
  • Всім міністрам і слугам царським відразу мов полуда з очей спала. Та ж се Лис! (І. Франко)

[мрі́йна] поволо́ка спа́ла з оче́й.

Хто-небудь правильно зрозумів те, що раніше усвідомлювалось по-іншому. Приклади
  • Приємне марево раптом розвіялось, мрійна поволока спала з очей — дівоче серце розкрилося іншому,— прийшла твереза думка, хлопець охляв, осунувся (К. Гордієнко)

як (мов, на́че і т.ін.) гора́ з плече́й (з пліч) звали́лася (спа́ла, впа́ла, зсу́нулася, зійшла́ і т.ін.) / зва́люється (па́дає, зсува́ється, схо́дить і т.ін.) у кого, кому і без додатка.

Хтось відчув полегшення, звільнившись від важких обов'язків, сумнівів, турбот тощо. Приклади
  • Вже пройдено третину шляху.. У Маргіт ніби звалювалася гора з плечей (О. Гончар)
  • В Пантелея Потаповича наче гора з пліч зійшла.., то він тільки не докумекався, скільки треба вносити добрив у пари (П. Оровецький)
  • [Химка:] Яка я після вашої розмови стала весела,— наче гора з плечей звалилася! (Панас Мирний)
  • Артемові наче гора зсунулася з пліч. Усміхнувся щасливий та мерщій до галушок (А. Головко)

і волоси́на (во́лос) не впаде́ (не спаде́) з голови́ чиєї, у кого і без додатка.

Нічого не трапиться з ким-небудь. Приклади
  • і волоси́нка не впа́ла з кого. Не могли нарадуватися чоловік і жінка своєму синові, боялися, щоб із нього і волосинка не впала (Казки Буковини..)
  • — Ми одно знаємо, що і суха волосина не спаде з голови без волі всевидящого (Панас Мирний)
  • — Я вас розумію, ви боїтесь таким чином комусь заподіяти зло. Даю вам слово офіцера, що ні в кого й волосина не впаде з голови! (А. Дімаров)

куди́ о́чі [ба́чать (ди́вляться, спа́ли і т.ін.)], зі сл. іти, бі́гти, тіка́ти і т.ін.

Не вибираючи шляху, в будь-якому напрямі; будь-куди, навмання. Приклади
  • Я, не довго думавши, зараз навтіки, куди очі зирнули, а ноги понесли (Марко Вовчок)
  • В важкі хвилини скорбі [скорботи] та недуг Я тихо йшов, куди гляділи очі (А. Кримський)
  • Як побачила вона, що вже на волю пускають,— бігти кинулася, куди очі спали,— насилу її зловили (Марко Вовчок)
  • Іноді після роботи я не йшла додому, я йшла куди очі дивляться. Тоді городяни здивовано оглядали мене (М. Хвильовий)
  • [Килина:] Я крадькома вийшла з кімнати і пішла куди очі дивились (М. Кропивницький)
  • Він правильно вирішив: треба збирати лахи і тікати, не оглядаючись, куди очі бачать (В. Дрозд)
  • З диким гиком ударився [Марко] тікать, куди бачили очі (С. Васильченко)
  • — Я проведу тебе додому,— сказав Микола.— Не хочу додому. Ходімо, куди очі бачать,— відповіла Софійка (В. Москалець)
  • Він, швидко поробивши човни, На синє море попускав, Троянців насаджавши повні, І куди очі почухрав (І. Котляревський)
  • Надворі мороз лютів; Хлопчик плентав куди очі, Весь посинів та тремтів (П. Грабовський)
  • Я був за селом, ішов куди очі, як у тумані (Олена Пчілка)

дур [уве́сь] спав з кого.

Хто-небудь нормально, тверезо оцінив свої вчинки. Приклади
  • Як тільки я зостався сам, переможцем, — з мене відразу спав увесь дур (Моє життя в мист.)

аж вага́ з груде́й спа́ла.

Стало легше, спокійніше і т.ін. Приклади
  • Серце моє, я так втішився, коли дістав від тебе листа, аж легше дихати мені, аж вага з грудей спала (М. Коцюбинський)

[як (мов, на́че і т.ін.)] ка́мінь з душі́ (з груде́й) спав (звали́вся і т.ін.) кому, в кого і без додатка.

Кому-небудь стало легко, спокійно; хто-небудь відчуває душевну полегкість; хтось заспокоївся. Приклади
  • на́че ка́мінь скоти́вся з душі́. — Нічого, налагодилося усе, — мати втомлено відкинула з чола мокрого волосся і пішла в хату, В Сергія наче камінь скотився з душі (Ю. Мушкетик)
  • Йонові наче камінь з грудей спав. Легше якось зробилося на серці (М. Коцюбинський). Почувся зумер — дзвонив майор Терещенко. Він доповів,. .що вибух стався не на греблі.. Шумаков коротко буркнув дякую і поклав трубку. Камінь звалився з душі (С. Голованівський)