СПАС — ФРАЗЕОЛОГІЯ
спада́ти / спа́сти з ті́ла (в ті́лі, на ті́лі).
Худнути, втрачаючи звичний вигляд.
Приклади
- Стара попадя над дочками тремтіла Та посаг у скрині складала для них, Ниділа й сивіла, спадаючи з тіла (Л. Первомайський)
- Його [кота] завивання ставало дедалі одчайдушним. Сусід прив'язав страдника, щоб не бігав уночі й не спадав на тілі (З. Мороз)
- Роман спостився, змарнів, зблід, спав з тіла (І. Нечуй-Левицький)
спада́ти / спа́сти (сплисти́) з ро́зуму.
Божеволіти.
Приклади
- з ро́зуму спа́стися. З ледащим спознався, з розуму спався (Укр. присл.)
- [Рябина:] Чи ти, старий, здурів, Чи з розуму сплив? Та за що дерево путаєш? (І. Франко)
- Ні, наші козаки ще з розуму не спали, Щоб Вовка од біди сховали! (Л. Глібов)
спа́сти на о́чі кому.
Раптово стати поміченим ким-небудь.
Приклади
- Він тримав зброю напоготові і йшов не по самій стежці, а обабіч, щоб першому не спасти на очі ворогові (О. Слісаренко)
спа́сти на ду́шу кому.
Сподобатися кому-небудь.
Приклади
- А той кум таки чимало спав їй [жінці] на душу, вхибнув — таки жменьку куминої ласки (Україна сміється)
спада́ти (прихо́дити, сплива́ти і т.ін.) / спа́сти (прийти́, спливти́ і т.ін.) на ду́мку (на па́м'ять, в го́лову) кому і без додатка.
Згадуватися, пригадуватися.
Приклади
- Чудовий такий був вечір весняний, що сама веснянка на думку наверталась (Марко Вовчок)
- Образ брата Петра та дружна компанія його друзів льотчиків, з якими він заїздив, спливають на думку Тоні (О. Гончар)
Хто-небудь придумує щось, додумується до чогось.
Приклади
- спада́ти на га́дку. Дорога ж бита поряд, і мало якому гаспиду спаде на гадку заглянути до мене на горище (І. Головченко і О. Мусієнко)
- спа́лося у го́лову. — Що, мамо, як не зазеленіє? — запитався вдруге Івась. —. .Як-то не зазеленіє? Що тобі.. у голову спалося (Ю. Яновський)
- Батьківщиною тюльпана є наші Чорноморські степи! Але чи нашому русинові спливло б у голову робити ґешефти на тюльпанах? (Ірина Вільде)
Хто-небудь починає згадувати, думати про кого-, що-небудь, задумуватися над чимсь.
Приклади
- наверта́лося на ду́мку, безособ. Мимоволі наверталось на думку: що буде з нами? З людьми, заводами, соборами? (О. Гончар)
- Спадали на пам'ять [Микиті] усі ліки та знадіб'я, які вживають підвереджені [з підірваним здоров'ям] люди (Л. Яновська)
- Харкевич усе дужче й дужче хвилювався, йому спадало на думку неймовірне, від усіх тих здогадів почала боліти голова (С. Голованівський)
- Спадав на думку і сам Гаркун-Задунайський, але думка цього образу якось не могла схопить виразно (В. Винниченко)
ка́менем (ка́мнем) з се́рця спа́сти.
Позбутися чого-небудь неприємного, важкого.
Приклади
- Коли б швидше.. Звіздочка засяяла, От тогді [тоді] б то болість злая Камнем з серця спала (П. Гулак-Артемовський)
сплива́ти (спада́ти) / спливти́ (спа́сти) на язи́к кому і без додатка.
Згадавши, вимовляти вголос (фразу і т.ін.).
Приклади
- Князь розумів, що треба щось сказати.. .Але спасенна думка утікала від нього, ніяк не хотіла спливати на язик (Д. Міщенко)
- Але суворий добродій так вже вичерпався, що на язик йому не спадала жодна соковита лайка (Я. Гашек, перекл. Масляка)
спада́ти / спа́сти з ціни́ (у ціні́).
Втрачати своє значення; ставати менш важливим.
Приклади
- — А пани — все пани — з ціни не спадають! (С. Руданський)
спада́ти / спа́сти з лиця́ (на лиці́, на виду́).
Ставати блідим, змученим; худнути, марніти.
Приклади
- спа́лий з лиця́. Десь тільки згодом Єльчині очі побачать людей, до виснаги зморених, спалих з лиця, ніби вичавлених (О. Гончар)
- Три дні, тиждень ти криєшся… Вже в тебе всі питають, чого ти з личенька спала (П. Куліш)
- А ти ж би змерзла була, а ти ж би рознемоглася, з личенька спала (Л. Костенко)
- — Мабуть, тебе, сину, там так понівечили, що кістки цілої не оставили? Дивись, як на виду спав… поблід, позеленів (Панас Мирний)
- з ли́ченька спа́сти. Дарма, що з личенька спала, а справдешня козачка! (Марко Вовчок)
- — Молодая дівчинонька, Чого з лиця спала? (Укр. думи..)
Дивіться також