СПАЛИТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

спали́ти [за собо́ю] мости́.

Рішуче порвати з ким-, чим-небудь; зробити неможливим повернення до когось-, чогось. Приклади

Уявивши себе між студентів, Денис скривився. Ні, назад не було вороття. Він сам спалив мости і не шкодує (М. Ю. Тарновський)
А проте й у роки реакції Винниченко, як мовиться, не спалив за собою мости (В. Винниченко)
спали́ти місто́к за собо́ю. Тварина — і та свою матір чує, а моя як пішла з хати, то й місток за собою спалила, — журилася Одарка (Григорій Тютюнник)

Спалити кораблі.

Вислів походить з книги грецького письменника й історика І—II ст. н. е. Плутарха «Про доброчесність жінок», де розповідається про те, що після падіння Трої жінки відрізали шлях відступу своїм чоловікам, спаливши їхні кораблі.
У переносному значенні — рішуче порвати з минулим. Існує також тотожний за значенням вислів «спалити мости». Приклади

Тільки — життя за життя! Мріє, станься живою!
Слово, коли ти живе, статися тілом пора.
Хто моря переплив і спалив кораблі за собою,
Той не вмре, не здобувши нового добра.
(Леся Українка, Мріє, не зрадь…)
Наш теперішній контакт зі світом — це уникання, поминання смертельної для нас зустрічі. Тільки так можна зберегтися, адже мости назад — давно попалено. (В. Стус, «Зникоме розцвітання»)

бода́й (хай би і т.ін.) грець спали́в у діжі́ кого, що, лайл. , перев. жарт.

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, зневаги до когось--чогось, бажання позбутися когось, чогось. Приклади

— А те приключилось, що твій бойовий побратим усі мої нетрудові заощадження викрав із матраца, хай би його грець спалив у діжі (Є. Гуцало)
Бодай тебе грець спалив у діжі! (Укр. присл.)

щоб грім поби́в (прибив і т.ін.) кого, що, лайл. , перев. жарт.

Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чого-небудь, недоброго побажання комусь. Приклади

[Химка:] Обдурив мене… отой вражий син, щоб його грім побив (Панас Мирний)
щоб грім уби́в і бли́скавка спали́ла. Щоб тебе грім убив і блискавка спалила! (Укр. присл.)

куди́ о́чі [ба́чать (ди́вляться, спа́ли і т.ін.)], зі сл. іти, бі́гти, тіка́ти і т.ін.

Не вибираючи шляху, в будь-якому напрямі; будь-куди, навмання. Приклади

Я, не довго думавши, зараз навтіки, куди очі зирнули, а ноги понесли (Марко Вовчок)
В важкі хвилини скорбі [скорботи] та недуг Я тихо йшов, куди гляділи очі (А. Кримський)
Як побачила вона, що вже на волю пускають,— бігти кинулася, куди очі спали,— насилу її зловили (Марко Вовчок)
Іноді після роботи я не йшла додому, я йшла куди очі дивляться. Тоді городяни здивовано оглядали мене (М. Хвильовий)
[Килина:] Я крадькома вийшла з кімнати і пішла куди очі дивились… (М. Кропивницький)
Він правильно вирішив: треба збирати лахи і тікати, не оглядаючись, куди очі бачать (В. Дрозд)
З диким гиком ударився [Марко] тікать, куди бачили очі (С. Васильченко)
— Я проведу тебе додому,— сказав Микола.— Не хочу додому. Ходімо, куди очі бачать,— відповіла Софійка (В. Москалець)
Він, швидко поробивши човни, На синє море попускав, Троянців насаджавши повні, І куди очі почухрав (І. Котляревський)
Надворі мороз лютів; Хлопчик плентав куди очі, Весь посинів та тремтів (П. Грабовський)
Я був за селом, ішов куди очі, як у тумані (Олена Пчілка)