СОВІСТЬ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

со́вість му́чить кого і без додатка.

Хто-небудь відчуває гризоту, сором за свою провину, несправедливість і т.ін. Приклади
  • Совість його мучила, що так товариша кинули (Панас Мирний)
  • Нехай буде ще один захід, щоб не мучила совість (О. Донченко)

не за страх, а за со́вість.

Дуже сумлінно. Приклади
  • Він належав до тих рідкісних питів людей, які все роблять не поспішаючи і працюють, як кажуть, не за страх, а за совість (З газети)
  • — Чимало допомагав йому в цьому досвід сталевара і теоретичний багаж… Сенін навчався не за страх, а за совість (В. Попов)

на со́вість, перев. зі сл. працюва́ти, роби́ти і т.ін.

Дуже добре, хо́роше, якісно. Приклади
  • — А ми, виходить, робимо ремонт не на совість! — кинув роздратовано директор (І. Сочивець)
  • До Максима чомусь несуть поношене [взуття], щоб полагодив. Чи не тому, що все в нього на совість — каблучок поставить, підківку прицвяхує (Є. Гуцало)
  • Якось виступали у нашому цеху аси художньої інтелігенції. Здорово виступали! Одразу видно — працюють на совість (А. Крижанівський)

ходя́ча со́вість (чесно́та).

Людина, основною рисою якої є чесність, порядність. Приклади
  • Учив він сумлінно, бо сам він був ходяча совість людська (Остап Вишня)
  • Мудрий чоловік той Гриць Прутик. Працює на диво всім зразково, віддає кожному, що належиться, словом, ходяча чеснота (О. Ковінька)

пора́ і честь зна́ти кому і без додатка.

Настав час залишити когось, іти звідкись, закінчити, припинити щось. Приклади
  • пора й со́вість зна́ти. Ну, годі вже мені пащекувати.. Пора вже й совість знати. Прощай, моє ластовенятко любе! (М. Драй-Хмара)
  • Хтось кинув з гостей: — Чи не пора вже нам і честь знати? Старицький підтакнув: — Авжеж, авжеж! І перший підвівся з-за столу (М. Олійник)

лягти́ на со́вість чию, кого і без додатка.

Викликати почуття провини, сорому, ніяковості і т.ін. за що-небудь. Приклади
  • Цей квітчастий шовк не оповив голову, а глибоким докором ліг на совість. Галя ніяково заховала хустину (М. Стельмах)

заговори́ла (проки́нулася) со́вість у кого, рідко у кому і без додатка.

Хто-небудь став чесним, справедливим; кому-небудь стає соромно за свої вчинки. Приклади
  • Андрій стояв, спустивши голову й почервонівши. Перший раз в життю [житті] у ньому прокинулась совість (М. Коцюбинський)
  • І тут, подейкують люди, чи перелякався тих оглядин Плачинда, чи, може, совість заговорила в нього, але він відмахнувся від купчої (М. Стельмах)

диви́тися [пря́мо (зі спокі́йною со́вістю, сміли́во і т.ін.)] в о́чі кому--чому.

Не відчувати своєї провини перед кимсь, не соромитися за свої дії, вчинки. Приклади
  • [Мандрика:] Я зразу хотів сказати… вам, що я дуже радий, що можу чесно дивитися вам в очі (О. Довженко)
  • Кожен повинен працювати так, щоб не було соромно перед самим собою, щоб можна було з спокійною совістю дивитися в очі товаришам (З газети)

з чи́стою (спокі́йною) со́вістю; з чи́стим (спокі́йним) сумлі́нням.

Будучи переконаним у своїй правоті; не відчуваючи гризоти, сорому і т.ін. Приклади
  • Посол Вєльовейський прилюдно заявляє, що любить русинів. Ну, кого такі пани люблять, того я з спокійним сумлінням можу не любити (І. Франко)
  • Піти б у школу та сказати: Ось я вернувся й на минулому ставлю хрест! Наше гасло: На свободу — з чистою совістю! (О. Гончар)
Чесно. Приклади
  • Ми по чистій совісті можемо сказати, що свої обов'язки перед львів'янами сповняємо, а взаємин не бачимо (М. Драгоманов)
  • по [чи́стій] со́вісті. — Коли по совісті [вибрали] — нічого не скажу: мій синаш ніколи, Свириде, в Сірка очей не позичав (М. Стельмах)
  • Жити [треба] з чистою совістю, як мама ото казала (О. Гончар)