СНІГИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
як торі́шній (поза́торішній) сніг, зі сл. потрі́бен і под., ірон.
Уживається для вираження повного заперечення змісту зазначених слів; зовсім не.
Приклади
- — Дайте спокій. Ваш гетьман так мені потрібен, як торішній сніг! (П. Панч)
- — Потрібна ти тому Лимареві, як торішній сніг. Той, хто за неї ладен душу віддати, в тюрмі більшовицький сидить (І. Цюпа)
- — Не бійтесь, діду, ви тим бандитам потрібні, як торішній сніг (О. Слісаренко)
зі сл. вплива́ти і под. Зовсім не.
Приклади
- Сидів на гауптвахті, та все це так на нього впливало, як торішній сніг (І. Микитенко)
- як поза́торі́шній сніг на лі́тню пого́ду. — То що ж гадаєте? Вплинуло це на отця Нокентія? Як позаторішній сніг на літню погоду. Тільки й того, що тепер уже молебні свої правив не в хаті (Ю. Збанацький)
як (мов, ні́би і т.ін.) сніг (дощ) на го́лову [з я́сно́го не́ба], зі сл. па́дати і под.
Зовсім несподівано; раптово.
Приклади
- Червоні оголили шаблі і врубалися в гайдамацькі лави — як дощ на голову з ясного неба (Ю. Смолич)
- Неждано-негадано, мов сніг на начальникову голову, звалилась ревізія (Ю. Збанацький)
- Донійка здивовано глянула на подругу. — Що ти! Нащо таке кажеш? — Чую, сестро, що впаде на мене лихл, як сніг на голову… несподівано (М. Лазорський)
- Татари рухаються завжди в цілковитій таємничості, падають, як сніг на голову, вриваються, мов летючий вітер (П. Загребельний)
- Не світ неждано-негадано, як сніг на голову, упала біда (М. Чабанівський)
як сніг, зі сл. бі́лий і под.
Дуже, надзвичайно.
Приклади
- Еней, пожар такий уздрівши, Злякався, побілів, як сніг, І бігти всім туди звелівши, Чимдуж до човнів сам побіг (І. Котляревський)
- — А я ото посивіла отак,— додала Ольга Семенівна, перебираючи пальцями прядку сивого, як сніг, волосся (Г. Хоткевич)
до глибо́кого сні́гу.
До справжньої зими; до морозів.
Приклади
- — Як напровесні випустиш свиноту з подвір'я, то вона без догляду аж до глибокого снігу нагулює жир (М. Стельмах)
до [пе́ршого] сні́гу.
До початку зими.
Приклади
- — Ви, тату, не журіться,— підбадьорюю його.— Ви ж читати он як умієте! — Та навчився ж,— ходив у школи аж до першого снігу (М. Стельмах)
до бі́лого сні́гу.
Дуже довго, тривалий час.
Приклади
- — Я вам, дядьку Славко, як дам, то до білого снігу не забудете (М. Зарудний)
[аж] сні́гом си́пле за шку́ру, безос.
У кого-небудь з'являється неприємне відчуття холоду від страху, тривоги, хвороби і т.ін.
Приклади
- Так аж снігом сипле за шкуру (М. Номис)
як (мов, на́че і т.ін.) го́лка в соло́мі (в снігу́), зі сл. зни́кнути, губи́тися і т.ін.
Так, що не можна знайти; безслідно.
Приклади
- Наче голка в соломі, зник [Кирило] у натовпі людей (Н. Рибак)
- Внизу — косогір, забитий снігом, а далі — царство лісів, у яких людина губиться, як голка в снігу (Г. Тютюнник)
як торі́шнього сні́гу, зі сл. боя́тися і под., ірон.
Уживається для вираження повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не.
Приклади
- Боюся я тебе, як торішнього снігу (Укр. присл.)
- — Ну й язик у тебе, — тільки здивовано брови підвів Мірошниченко. — Гляди, Іванові скажу. — Боюсь я його, як торішньго снігу, — стрепенулась Марійка (М. Стельмах)
як з торі́шнього сні́гу, зі сл. бу́де і под., ірон.
Уживається для вираження повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не.
Приклади
- — Прийду та допоможу тобі, хоч і з мене, певно, буде користі, як з торішнього снігу (І. Нечуй-Левицький)
сні́гу зимо́ю (посере́д зими́, взи́мку) не діста́неш у кого.
Хто-небудь дуже скупий.
Приклади
- — Не йди до Мотрі позичати хліба, бо ноги рогачем поперебиваю! В неї снігу зимою не дістанеш (І. Нечуй-Левицький)
- — Це б попросити [Шуряка], щоб дав [коня] поїздити, але хіба дасть? У нього снігу посеред зими не дістанеш (Є. Гуцало)
Крізь бурю й сніг.
Назва збірки поезій (1925) M. Рильського, яка набула метафоричного значення: подолання вкрай несприятливих зовнішніх обставин, які заважають жити й творити.
Приклади
- Замерзлі біло-палеві пелюстки мертвої троянди на страснім українськім шляху, крізь бурю й сніг жорстокої епохи. (Є. Маланюк, Крізь бурю й сніг)
- О гроно п'ятірне нездоланих співців, Крізь бурю й сніг гримить твій переможний спів, Що розбиває лід одчаю і зневіри. Дерзайте, лебеді: з неволі, з небуття Веде вас у світи ясне сузір'я Ліри, Де пінить океан кипучого життя. (М. Драй-Хмара, Лебеді)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання