СЛУХУ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
[а́ні] ні слу́ху, [а́ні] ні ду́ху про кого--що, від кого--чого і без додатка.
Нічого невідомо про кого-, що-небудь.
Приклади
- ні слу́ху, ні мо́ви. Вона зникла від нього… Гукнув [Ярослав] у безнадію пітьми. Ні слуху, ні мови (П. Загребельний)
- ні слу́ху, ні ві́сті. Од тьоті Елі нема ще ні слуху, ні вісті (Леся Українка)
- Поїхав той… ще улітку — і ні слуху, ні духу до самого Різдва (В. Дрозд)
- І більше про спорт — ані слуху, ні духу!.. Та ось діяча фізкультурного руху Зовуть звітувати в зал виконкому, Щоб дать йому перцю, сякому-такому! (С. Олійник)
- В магазині Ставропігійської книгарні… ані слуху, ані духу про неї [книжку віршів Глушкевича] (І. Франко)
- Одержала від нього лист із Києва, а потім ні слуху ні духу (В. Минко)
- Не добувши відпустки, кинулись молоді офіцери до поїзда, і відтоді од них — ні слуху ні духу (О. Гончар)
- Узяли її [Парасчиного] Федора та як погнали [на війну], то аж уже третій рік ні слуху, ні духу! (Панас Мирний)
на слух; по слу́ху.
перев. зі сл. сприйма́ти, розпізнава́ти і т.ін. Лише слухаючи, прислухаючись.
Приклади
- Роман по слуху пішов до воріт і враз зупинився (М. Стельмах)
- Досвідчений і допитливий механізатор на слух розпізнає неполадки у двигуні (З журналу)
- [Батура:] Я вам вдвадцяте кажу,— на слух не сприймаю вірші (О. Корнійчук)
перев. зі сл. співа́ти, гра́ти і т.ін. По пам'яті, без нот.
Приклади
- В нашому роді всі дуже полюбляли музику, дід і батько по слуху грали на скрипочці (М. Стельмах)
- [Олена:] Ніяк не доберу, що в них [нотах] до чого. Стоять переді мною на папері, як пуголовки. Я більше на слух беру (Ю. Мокрієв)
на слуху́ перев. зі сл. бу́ти і под.
Відомий, знаменитий, не раз почутий.
Приклади
- Кожен може сказати, що зробив у науці І. Ньютон, Д. Менделєєв, М. Вавилов. А завдяки чому знамениті… Далі йшов перелік імен, які були, як-то кажуть, на слуху (З журналу)
рі́зати ву́хо (ву́ха, слух) кому і без додатка.
чим і без додатка. Дратувати, вражати кого-небудь, неприємно діяти на органи слуху.
Приклади
- — Від телефону відривається жвава дівчина в голубій косинці. — Ви до кого, бабусю? — різнуло вуха прикре слово. — До секретаря… (А. Хижняк)
- різону́ти (різну́ти┌113011) ву́хо (ву́ха) кому, що. — Мухо, ти? — запитав [Федір] розгублено. На це прізвисько Муся раніше покірно і навіть охоче озивалася. Тепер воно різонуло їй вухо прозвучало образливо і принизливо (Д. Ткач)
- Поема до друку не годилася, а серед віршів були цікаві. Брунькасті і важкі, вони трохи різали слух, але й будили думку (Ю. Мушкетик)
- Я не вбачаю ні одного виразу [в сонетах Грінченка], щоб різав ухо та потребував зміни (В. Самійленко)
- На розхряпаних вікнах сиділи хлопці й співали. А їхні голоси високі, неодностайні, різали вухо дзвінким і гострим склом (І. Микитенко)
Неприємно, різко, грубо звучати (про звуки, слова).
Приклади
- Різали вуха незвичні слова власників отих рундуків і крамничок: — Мадам, тільки для вас, справжнє Коті… (Натан Рибак)
без додатка. Виділятися серед чого-небудь, знижуючи його якість.
Приклади
- У маленькому творі кожна зайвина і неточність одразу впадає в око, ріже слух, калічить художню тканину (З газети)
[і] слух запа́в (загу́в) про кого, за кого.
Не стало ніяких відомостей про когось.
Приклади
- і слу́хи загули за ким. Минули жнива — за Довбанюком і слухи загули (І. Франко)
- Змандрував [Жук] кудись. На заробітки пішов — чи що; тілько як пішов — то й слух за його запав… (Панас Мирний)
рва́ти слух (ву́ха).
Викликати неприємні почуття, вражати ( перев. про звуки).
Приклади
- Плач і стогін рвали вуха (П.Панч)
- Вереск і гармидер, п'яні співи і завзяті торги рвали слух (І. Франко)
оберну́тися / оберта́тися на слух, перев. зі сл. уве́сь і под.
Почати уважно слухати, прислухатися до чого-небудь.
Приклади
- Величезна казарма солдатів вся обернулась на слух, не ворухнеться.Один тільки солдат весь час піднімає руку. Підніме і опустить (О. Довженко)