СЛОВЕЧКАМИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

[а́ні] ні сло́ва.

Нічого не сказати, не промовити. Приклади
  • ні слівця́, ні півслівця́. — Живе собі жінка тихо, нікому ні слівця, ні півслівця (Г. Тютюнник)
  • а́ні слове́чка. — Ну, добре. Ти знаєш, Сузя, мені не вільно про се говорити. Я тобі скажу, а ти — гляди мені — ша! ані словечка нікому (М. Коцюбинський)
  • ні сло́ва, ні півсло́ва. Уже Хома раз виніс, удруге, а Павло сидить курить і ні слова, ні півслова (Г. Тютюнник)
  • Хотілося їй [мачусі] криків болю, лайки; оправдання своїх знущань, а дівка, мов на злість,— ні слова ніколи (Г. Хоткевич)
  • Потім зібгав мокру хусточку і загорнув її в газету. — Навіщо? Пошепки спитала Наталка. — А щоб дехто не бачив,— моргнув він і насварив пальцем.— Дивись мені, ані слова (С. Журахович)

го́стре (заго́стре) сло́во.

Висловлена ким-небудь образа; щось дуже неприємне. Приклади
  • Дідок повертається на другий бік, а баба не вгаває: — Що — гостре словечко коле сердечко?.. (В. Большак)
  • го́стре слівце́ (слове́чко). Запальна Варя Кочубей насурмилась, ладна вже була кольнути Сою якимсь гострим слівцем (Д. Ткач)
  • Він любить сказати гостре слово (В. Гжицький)

замо́вити (заки́нути) [до́бре (прихи́льне і т.ін.)] сло́во кому, за кого.

Звернутися до когось із клопотанням про кого-небудь. Приклади
  • замо́вити слове́чко. Перед виконробом та кухарками замовив [батько] за неї словечко, Ліні аж незручно було за цю його непотрібну протекцію (О. Гончар)
  • заки́нути слівце́. — Хочеш, я за тебе [матері] слівце закину? — Не треба. Хочу бути вдома (Ю. Збанацький)
  • Моє прохання до Вас: замовте за мене д. Уманцеві прихильне слово (М. Коцюбинський)

і (ні, жо́дним і т.ін.) сло́вом не обмо́витися.

до кого, з ким. Не розмовляти, не заговорити з кимсь. Приклади
  • До Сергія так і не обмовилися [хлопці] ні словом, наче забули про його присутність (О. Гуреїв)
  • Павло чув, що жінка говорить нікчемне, тому більше не обмовився з нею й словом (Григорій Тютюнник)
про кого--що. Нічого не сказати, не спитати і т.ін. про кого-, що-небудь. Приклади
  • слове́чком не обмо́витися. Сімейне життя не дуже витанцювалося, матері це видно аж надто ясно, та син навіть словечком не обмовиться про теє (О. Бердник)
  • Вона цікавилась всіма подіями в Кленах, але жодним словом не обмовилась про Василя Герберу (С. Скляренко)
  • Ковальчук… лишився таким же простим і скромним, як і був, і тому ні словом не обмовився про свої успіхи (О. Гуреїв)
  • Коли Ніна підійшла до вогнища, ніхто й словом не обмовився, що вона відстала від усіх… (О. Донченко)
  • Про свій сон хлопець не обмовився й словом (І. Волошин)
  • Потім Іван про все питав, тільки про Ярину й словом не обмовився (М. Зарудний)
без додатка. Зовсім нічого не говорити, не сказати; мовчати. Приклади
  • Закам'яніла на стільці Франка Данилівна, сидить, зітхає і словом не обмовиться (А. Хижняк)
  • — Ти чого мою доньку габзуєш [неславиш]? — скипів Окунь..— Більше ні словом не обмовлюся, то я спересердя (М. Стельмах)