СКІЛЬКИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

скі́льки о́ка.

Як далеко можна побачити. Приклади

Скільки ока — Дніпро перед нами лелів І байдуже котив свої хвилі (М. Старицький)

скі́льки [мо́жна] осягти́ (осягну́ти, охопи́ти і т.ін.) о́ком.

На всьому видимому просторі; скрізь, до самого обрію. Приклади

Понад потоком зеленіли густі очерети, скільки можна було осягти оком (І. Нечуй-Левицький)

скі́льки о́ком ки́неш (кинь, захо́пиш і т.ін.).

На просторі, який можна побачити; скрізь до самого обрію. Приклади

Понад потоком зеленіли густі очерети, скільки можна було осягти оком (І. Нечуй-Левицький)
Польський табір розташувався над річкою понад берегами та по невисоких горбах, скільки можна було засягти оком (І. Нечуй-Левицький)
скі́льки [мо́жна було́] ски́нути (засягти́, осягти́ і т.ін.) о́ком. Кругом, скілько [скільки] оком скинути, гоготіла пожежа (Панас Мирний)
І дивись: скинув [Мирон] рушницю на плече та й потяг подовж поля, скільки оком зглянеш (Панас Мирний)
Справа і зліва, скільки оком захопиш, чорніли свіжою ріллею зорані на зяблю гори (М. Коцюбинський)
Округи, скільки оком докинеш, рівний, білий степ (Л. Яновська)
Скільки оком скинеш — леліє Дніпро (М. Коцюбинський)
Геть-чисто вся ріка, скільки оком кинь, праворуч і ліворуч, рясніла бійцями (О. Довженко)
Навколо них [переселенців], скільки оком кинеш, підіймаються засніжені поля (М. Стельмах)

скі́льки ду́ху ви́стачить, з дієсл. руху.

На повну силу; щосили. Приклади

[Огнєв:] А ми з основними силами разом з твоїми кіннотниками, як тільки смеркне,— сюди вийдемо, на цю нову доріжку і рвонем скільки духу вистачить, прямо в задні ворота (О. Корнійчук)

скі́льки [є ] ду́ху; що є ду́ху, з дієсл.

З максимальним напруженням; щосили. Приклади

Дві баби… лаялися скільки було духу, і далеко розносилися їх міцні… голоси (Г. Хоткевич)
Тікай, що.. є духу! (І. Нечуй-Левицький)
Тільки й чути, що корови скільки є духу ревуть, затим, що хазяйки не йдуть їх доїти (Г. Квітка-Основ'яненко)

Дуже швидко, з максимальною швидкістю. Приклади

Марина що є духу біжить левадами (Г. Епік)
Біжу скільки духу, шпичаки колють у ноги, я падаю, але встаю й ще прудкіше біжу (О. Ковінька)

скі́льки літ, [і] скі́льки зим!

Уживається як привітання і вираження радості від зустрічі з тим, кого давно не бачили. Приклади

В цей час без стуку зайшов Решетов, безцеремонно кинув на стіл шапку і подав Орловій руку. — Здоров, Нонна. Скільки літ і скільки зим! (О. Сизоненко)
— Євмен?! Живий?! — Ні, мертвий! — Скільки ж літ, скільки зим! (Остап Вишня)

з усіє́ї (що є, скі́льки [є] і т.ін.) мо́чі, з дієсл.

тільки скі́льки мо́чі. Дуже багато. Приклади

Випивали скілько [скільки] мочі Аж до самої півночі… (І. Манжура)

Наскільки можливо; дуже, сильно, дуже сильно. Приклади

— Та деріть дужче! — крикнув що є мочі сам пан сотник конотопський (Г. Квітка-Основ'яненко)
Параска так вихваляє його і з усієї мочі тягнеться стати нарівні з сином багатого одкупщика (Панас Мирний)
Одбиває й мене хвиля І зо всеї [з усієї] мочі (Пісні та романси..)

скі́льки хо́чеш (хоч, хо́четься).

Вдосталь. Приклади

Пий, душе, скільки хоч, призволяйся усмак! А любив він гарненько поїсти… (П. Грабовський)
— Дивуєтесь, може, чому мені така фантазія прийшла в голову? Ну, дивуйтеся собі скільки хочеться (Г. Хоткевич)
Та не було, видно, ще ні в Антанти, ні в самого чорта таких снарядів, які могли би видовбати хлопці із схованої рідної землі, з портових підвалів та погребів! Бий, сади собі, скільки хочеш, коли снарядів не жалко! (О. Гончар)

скі́льки сяга́є (ба́чить, обхо́плює і т.ін.) / сягне́ (осягне́, захо́пить і т.ін.) о́ко.

На всьому видимому просторі; скрізь, до самого обрію. Приклади

скі́льки й о́ку. — Ото, скільки й оку, усе-усе ваше! Допоки рів (В. Дрозд)
скі́льки о́ка. Скільки ока — Дніпро перед нами лелів і байдуже котив свої хвилі (М. Старицький)
до́ки о́ко вхо́пить. Хіба вже не віриш [у прикмети]? — Не в тім річ. Лише до цього обрію, доки око вхопить, ці прикмети мають силу (О. Гончар)
скі́льки зір сягне́. Ковилі, ковилі, ковилі… За сонцем сталево-тьмяні, а там, під сонцем,— скільки зір сягне,— сяючі, молочні, як шумовиння (О. Гончар)
скі́льки о́ко моє́ сяга́ло. Далеко внизу був берег, а далі — скільки око моє сягало — вилискувало синє море (Ю. Яновський)
Ці похилі спадисті гори, скільки захопить око, нижчі од Бріярки і через це вони засіяні житом, ячменем, вівсом (І. Нечуй-Левицький)
Скільки око осягне — біліє Гречка переливом сніговим (О. Мисик)
Скільки око сягне, розкинулось біле безмежжя донецького степу (З газети)
Земля лежить, скільки око сягне, розмерзла й чорна (В. Козаченко)
Перед нами, скільки брало око, простирався [простягався] степ (Н. Тихий)
Скільки око обхоплювало — всюди рівний, трохи вже припечений сонцем жовтий простір (Г. Хоткевич)
Хліб! Скільки сягає око, хвилями перекочується, гойдається важке колосся (Д. Ткач)
Внизу, скільки бачить око, виднілися освітлені сонцем просторі луги (Ю. Мокрієв)
За садком в бережині слалися зелені луки, блищали плеса мочарів, зеленіла осока та високі очерети, скільки сягало око (І. Нечуй-Левицький)

скі́льки влі́зе.

Уволю, вдосталь, без будь-яких обмежень. Приклади

— Хай, кажуть, хоч раз поспить для експерименту скільки влізе. Казали, що ви три дні можете спати без просипу (О. Гончар)
[Одарка (підвела очі):] І ти… думаєш уразити мене такими речами? Та хоч ти собі що хочеш вигадуй, мели собі язиком, скільки влізе, а мені аж нічогісінько!.. (М. Кропивницький)

скі́льки душа́ забажа́є (запра́гне, захо́че і т.ін.).

чия. Дуже багато, у великій кількості. Приклади

[Юсуф:] В мене срібла-золота скільки твоя душа забажає. Я всю тебе обсиплю золотом, тільки будь весела! (І. Нечуй-Левицький)

чия і без додатка. Досхочу, без будь-яких обмежень. Приклади

Корова здоїлася без вибриків. Йонька продмухав у піні дірочку і цмолив, скільки душеньці забажалося (Григорій Тютюнник)
скі́льки душі́ (ду́шеньці┌33293) забажа́ється. — Він [Захар] міг над нею [жінкою] куражитись, скільки душі забажається (Грицько Григоренко)
— Ти мені махорки дай, скільки душа моя потребує. Без махорки я не воїн (О. Довженко). — Гей, куме! — гукає Хома до Романа Блаженка.— Ходіть-но до мене персиків їсти. Їжте, скільки душа ваша запрагне (О. Гончар)
[Куче:] Там.. [у холодній] співайте собі.., скільки душа забажає (Леся Українка)
Тут саме… прийшла чутка, що… дають там [в Сибіру] землі, скільки душа схоче (Грицько Григоренко)