СКРУТИМО — ФРАЗЕОЛОГІЯ

воло́ві ши́ю (ро́ги) скру́тить хто.

Надзвичайно сильний, дужий. Приклади
  • Рахнівський сотник Діденко — козарлюга, волові шию скрутить, нежонатий (Я. Качура)

скрути́ти / скру́чувати го́лову.

кому. Убити, знищити кого-небудь. Приклади
  • Руки засвербіли скрутити голову тут пану Енгельгардту, а потім усім до Кармелюка спішити треба (Д. Косарик)
2.Загинути або покалічитися. Приклади
  • — Роби ти, що хоти [хочеш]. Хоч голову скрути. Про мене (П. Гулак-Артемовський)
Уживається як погроза. Приклади
  • [Жандарм:] Я кождому [кожному] голову скручу, хто би посмів з тебе сміятися (І. Франко)

карк лама́ти / злама́ти (скрути́ти).

Ризикувати життям; гинути. Приклади
  • — Що ти не надіявся, то ще не рація, щоб я кидався, карк ламав, аби рятувати інших (І. Франко)
на чому. Не діставати бажаного результату, зазнавати невдачі, поразки і т.ін. Приклади
  • [Омелян:] Але на таких речах він може карк скрутити (І. Франко)

вкрути́ти (скрути́ти, утну́ти) ро́ги (хвоста́) кому.

Присмирити, приборкати когось; обмежити кому-небудь свободу дій. Приклади
  • ро́ги пра́вити. — Заводоуправління йому нової хати не дасть — поскаче, поскаче, а потім пошле-таки свою каргу к бісу і приповзе до мене на колінах! Не таким роги правили (С. Тельнюк)
  • — Чухаєтесь, Кириле Остаповичу? — проходячи поблизу, насмішкувато кинув якийсь чаплинський гольтіпака.— Хочуть і вам хвоста утнути, га? (О. Гончар)
  • І в Ліщинівці був [прикажчик], і в Глибоку Долину за десять верст мотався, але і там вкрутили хвоста (А. Головко)
  • Вкрутив гетьман хвоста цьому Терновому. А то вже такий став, що куди тобі! І на Москву їздив, і коло Капусти крутився, і на Дон посилали (Н. Рибак)
  • А Омелькові роги скрутимо (В. Речмедін)
  • — Та постривайте, постривайте, пани кармазини, — гукнув один товстопикий синьокаштанник, — швидко ми вам хвоста вкрутимо! Не довго гордуватиме нами! (П. Куліш)
  • — А цьому Пилипу ми таки вкрутимо роги, зробимо з нього чоловіка (В. Кучер)

скрути́ти / скру́чувати собі́ в'я́зи.

Не справитися з чим-небудь. Приклади
  • Вони, ці молоді інженери, не можуть критично поставитися до себе. Тому часто скручують собі в'язи (Ю. Шовкопляс)
Покалічитися або вбитися; загинути. Приклади
  • — Не скакати ж мені з оцієї кручі в море!. .Але ж я собі скручу в'язи! — крикнув Ломицький (І. Нечуй-Левицький)

язи́к у петлю́ скрути́ло кому, безос.

Хто-небудь втратив здатність говорити від хвилювання, злості і т.ін. Приклади
  • — А ти хвостом не крути. Як Оксена не було — до гурту підпрягався, а побачив — зараз тобі язик у петлю скрутило (Григорій Тютюнник)

скрути́ти на гужа́ кого.

Примусити кого-небудь бути слухняним, покірним, дисциплінованим. Приклади
  • — Коли ти кепський вояка, то він тебе на гужа скрутить, а коли чесно виконуєш свою місію, то від нього тобі шана і хвала (О. Гончар)

зігну́ти (скрути́ти) в бара́нячий ріг кого.

Примусити бути сумирним, слухняним, покірним. Приклади
  • [Бобочка:] Дама з таким характером в одну мить скрутить вас у баранячий ріг (В. Собко)
  • — А що може вдіяти Нехльода, коли ми всі згуртуємось? — Доки згуртуємось, то він тебе в баранячий ріг зігне (А. Шиян)

мо́же воло́ві (во́лу) ро́ги скрути́ти, фам.

Дужий, сильний і т.ін. (про людину). Приклади
  • Наталка глянула на свої худі, тоненькі руки і зітхнула. Справді, їй не рівнятися з дужою і відчайдушною Параскою, що може волові роги скрутити (С. Добровольський)

скрути́ти (рідше вкрути́ти і т.ін.) в'я́зи (ка́рка, карк).

Зазнати невдачі, поразки в чому-небудь. Приклади
  • При такому ставленні, як у вас, тут який завгодно директор в'язи скрутить (Ю. Збанацький)
  • [Омелян:] Але на таких річах [речах] він може карк скрутити (І. Франко)
Уживається як погроза. Приклади
  • [Печериця:] Я підглядів, як він у руку їх цілував. [Храпко:] Він? блазень! Та я йому рота набік поверну! Я йому в'язи вкручу, бісовому синові (Панас Мирний)
  • Коли питали, де Микола, чоловік цей… пахвалявся.. скрутити в'язи тому, хто чіплятиметься до нього (М. Лазорський)
кому і без додатка. Сильно побити, покалічити кого-небудь. Приклади
  • Про людське око він трусонув Степана, дав йому запотиличника, а Данькові скрутив карка (М. Стельмах)
  • Терпить гуцул біль, як ніхто.. Кидається у бій і валить топірцем направо-наліво, аж поки не скрутить в'язи, не вдушать (Г. Хоткевич)
Покалічитися або загинути. Приклади
  • — Звісно, куди в таку тьму? — підтримав котрийсь із шоферів. — Десь у кюветі в'язи скрутиш. Або налетиш на міну. Краще до ранку (О. Гончар)

гну́ти (згина́ти, скру́чувати) / зігну́ти (скрути́ти) в дугу́ (в три поги́белі і т.ін.) кого.

Суворістю, утисками примушувати скорятися, бути покірним; пригноблювати, придушувати. Приклади
  • — А отих хлопів та українських ходачкових дворян ми скрутимо в три погибелі (І. Нечуй-Левицький)
  • В дугу усякого він [магнат] гнув, Аж поки то якась Зозуля Його із міста не зіпхнула (Панас Мирний)
Мучити, гнітити. Приклади
  • гну́ти в сук. Оп'ять [знову] війна і різанина, Оп'ять біда гне в сук Латина (І. Котляревський)
  • — Ще, брат, Федора сплоха не зігнеш… Гнули його в три погибелі всякі недолі, гнули, як лозу на каблучку… А що — зігнули?.. (Панас Мирний)

скрути́ти ро́ги само́му чо́ртові (чо́рту).

Подолати, подужати будь-кого, будь-що. Приклади
  • Нехай вона скаже лиш одне слово, і він буде щасливий, і завтра скрутить роги самому чортові (П. Автомонов)
  • — З усього видно: люди стоящі… Такі самому чорту, як раз плюнути, роги скрутять (І. Головченко і О. Мусієнко)