СКРИПИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

скрегота́ти (скреготі́ти, скри́гати, скрипі́ти і т.ін.) / заскрегота́ти (заскреготі́ти, заскрипі́ти, скри́пнути, скреготну́ти і т.ін.) зуба́ми.

Виявляти гнів, роздратування, невдоволення і т.ін. Приклади
  • В пастуха надулись жили, і він зубами заскрипів: Ну, стій. Розправлюсь я з тобою, проклятий пане! Буде бій! (В. Сосюра)
  • В нього зануртувалося всередині, він скрипнув зубами і стис щелепи, що його боляче шпигонуло в скроні (Григорій Тютюнник)
  • Ти скрегнув зубами і стис кулака: — А це що? (А. Головко)
  • А сам аж зубами скреготав [князь], що міг так забутися (І. Франко)
  • Не скрипи зубами, Не лютуй, вороже, Марні твої мрії — Нас не переможеш! (Укр. нар. пісні)

зуби скрипля́ть, у кого і без додатка.

Хтось дуже розлючений, сповнений гніву, ненависті. Приклади
  • [Варка:] Оце ж у свахи Кондашихи аж зуби скрипітимуть від заздрості (М. Кропивницький)

скрипі́ти се́рцем.

Робити що-небудь дуже неохоче, всупереч власному бажанню. Приклади
  • Дядько змушений нарешті взяти до себе племінницю, хоч і скрипів серцем (Г. Хоткевич)

з скри́пом (з ри́пом).

З великими труднощами, нелегко. Приклади
  • з скри́пом-ри́пом. Інші дівчата входили в життя майстерні з скрипом-рипом, часто з сльозами й наріканням (І. Сенченко)
  • Неспокійне життя Крутогори зі скрипом, непередбаченими зупинками, поволі, але неухильно ішло вперед (М. Ю. Тарновський)