СКЛАДУ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

без ла́ду́ і скла́ду.

зі сл. говори́ти і под. Нескладно, плутано і т.ін. Приклади

Говорили довго, без ладу і складу (З журналу)

Негарний, непоказний, непривабливий і т.ін. Приклади

Хоч ти [кобила] крива, без ладу й складу, Хоч я на тебе вже чи й сяду, Але тоді.. Ти йшла, лишаючи позаду Усіх сусід (Переклад О. Мисика)

не до ла́ду́.

зі сл. говори́ти і под. Не те, що треба; недоречно, невпопад і т.ін. Приклади

не до скла́ду — не до ла́ду. Може я й помилюсь або й поязичусь, не до складу — не до ладу.. — дарма! (Марко Вовчок)
На уроках він завжди про щось своє думає, а як спитають, завжди скаже не до речі, не до ладу,— як Пилип з конопель вистрибне (О. Іваненко)
Буду їй говорить не до ладу, що її так не любить ніхто… (В. Сосюра)
На людях молодий вчений був неуважний, відповідав не до ладу (О. Іваненко)
[Прісцілла (стискає руку):] Вибачай! Я справді щось не до ладу сказала (Леся Українка)
Говорила небіжка до самої смерті, а все не до ладу (М. Номис)

Погано, невправно, невдало і т.ін. Приклади

Парубок ударив кресалом по кремню,.. а губка не жевріє. Чи зволожіла, чи вим'ята не до ладу (Д. Косарик)
Був собі батько та й мати, та був у них син. Тільки що не зробить,— то все, по-їхньому, не до ладу (П. Тичина)
Йти не хочу і зоставатись дома не хочу, і все не до ладу, і нічого мені не треба (Марко Вовчок)

Уживається для вираження незадоволення чимось; не те, що треба. Приклади

— О бодай вас!.. Що то літа? Ні, вже не до ладу… Минулося (Т. Шевченко)

ні ла́ду́ ні скла́ду.

Безладдя, безпорядки і т.ін. Приклади

[Микита:] Там отак-то на гетьманщині все переплуталось та заборсалось, як волосінь у повсті: ні ладу ні складу (М. Кропивницький)
[Пан Зефірин:] Ви [слуги] тут навалили, накопичили, ні ладу ні складу (І. Франко)

зі сл. нема, ́не було і т.ін. Ніякого порядку, зв'язку і т.ін. Приклади

Понаписували… такеє, що книжка б то товста, та немає в ній ні ладу ні переладу (Г. Квітка-Основ'яненко)
ні ла́ду́ ні пола́ду (перела́ду). Ні ладу ні поладу нема (М. Номис)

Негарний, непоказний, непривабливий і т.ін. Приклади

Господарство — ні ладу ні складу. ні скла́ду ні ла́ду́. Вона [Марта] й зроду така. Як то кажуть: ні складу ні ладу. (І. Рябокляч)

склада́ти / скла́сти ду́мку про кого--що.

Уявляти, думати що-небудь про когось, щось. Приклади

Борис Савович, той мовчун у морському кітелі, нарешті теж втрутився в розмову.— Ми не бюрократи,— сказав суворим тоном,— не з паперів складаєм про тебе думку (О. Гончар)

склада́ти / скла́сти до ніг кому.

Виявляти покору, залежність. Приклади

Вірно складаю до ніг тобі дань дивування й покори (М. Зеров)

принести́ (скла́сти і т.ін.) прино́сити (склада́ти і т.ін.) на ві́вта́р (олта́р) чого, чий, що, уроч.

Віддавати, не шкодуючи, найдорожче в ім'я великої мети, суспільних ідеалів тощо. Приклади

У передсмертній записці вони [герої-панфіловці] писали: Ми приносимо своє життя на олтар Вітчизни (З газети)
Тобі [Україні] несу я сили всі, що маю; І працю тиху, і мої пісні На вівтар твій побожно я складаю (В. Самійленко)

згорта́ти (склада́ти) / згорну́ти (скла́сти) ру́ки.

тільки док. Умерти. Приклади

скла́сти ру́ки на гру́дях. Як складу на грудях руки, За тюрмою на шпилі, Під хрестом (ознака муки┌65388) поховайте у гіллі (П. Грабовський)
згорну́ти ру́ченьки. Ой, як я прийду, Тебе не застану, Згорну я рученьки, Згорну я біленькі Та й не жив я стану (Пісні та романси..)
— Боже мій! Як же він житиме?.. Ще таки хоч поки я [мати] це ворочаюсь, біля печі хоч, а згорну я руки? (А. Тесленко)

Переставати щось робити, ставати пасивним. Приклади

Зінька взяла кухоль і, обхлюпуючи руки над цеберкою, сказала через плече: — Бачите — не сиджу, не згорнула ж руки (А. Головко)
Старість білим волосом припорошила його голову, але він не згортав рук, не кидав праці (М. Коцюбинський)

здава́ти / зда́ти в архі́в (до архі́ву).

кого. Визнавати кого-небудь непридатним для чогось. Приклади

[Орест:] Коли пропало, то вже не поправиш… [Острожин:] Як ви можете так спокійно? Се ж значить, здати себе в архів? (Леся Українка)

що. Відкидати, забувати що-небудь як застаріле, непотрібне. Приклади

Щоб дідько взяв злобу й ненависить, А лють і заздрість здав в архів (С. Караванський)
здава́ти на склад. Тяжко було розставатися із мрією стільки літ, здавати на склад усю свою дія́льність (Г. Хоткевич)
[Божко:] Е, Гришо, рано ви здаєте до архіву свій скальпель. Поки що операція — радикальна допомога (С. Голованівський)

склада́ти / скла́сти вину́ на кого.

Несправедливо звинувачувати кого-небудь у чомусь. Приклади

— Бач, десь там двір злодії обікрали,— ніхто не міг на їх напасти слід, тож шандарі вину на мене склали (І. Франко)

віддава́ти (кла́сти, склада́ти) / відда́ти (скла́сти) [земни́й (низьки́й, поясни́й)] поклі́н (уклі́н) кому і без додатка.

Кланятися, поклонятися. Приклади

Вийшла дівчина на кін, глянувши привітно в залу, склала всім низький уклін (С. Воскрекасенко)
Побачивши гостя, матушка зразу ж здригнулася всередині і по-чернечи віддала поясний уклін (М. Стельмах)
Пішли усі поклони йому віддати — Волхви, царі і вбогі пастухи (Леся Українка)
Не молилася за мене, поклони не клала моя мати; а так собі мене повивала (Т. Шевченко)
Які чуття із мрій напівзабутих плачем вставали в синій далі гін, коли земний віддаючи поклін, вони торкались рук його закутих! (А. Малишко)

кому. Схилятися перед ким-, чим-небудь, виявляючи глибоку пошану, повагу. Приклади

Кавказу вартовий, Казбеку, Тобі складаю я поклін (М. Зеров)
Народе! Я кладу земний уклін твоєму полю і твоєму дому! (М. Рильський)

склада́ти / скла́сти (зложи́ти) збро́ю.

Відмовлятися від будь-яких дій, не опиратися, визнаючи перевагу чогось над собою або відступати перед труднощами. Приклади

Сповнений енергії, рішучості й мужності, Зубін звик ніколи не складати зброї (П. Загребельний)
На його запитання Ліда реготала й кокетливо докоряла, що погано не довіряти своїй вірній кізоньці. Сохацький складав зброю і вірив їй. Вірив, бо хотів вірити (Л. Дмитерко)

Припиняти збройні дії, переставати воювати. Приклади

Хто ж він, цей далекий учитель, який зложив свою зброю перед глухою стіною догматизму, начотництва, ідеологічного пристосуванства? (М. Хвильовий)
Курсанти з кулеметами вже оточували ніжинців.— Іменем Реввійськради Республіки наказую скласти зброю (З газети)

ви́тримати (скла́сти) і́спит.

Підтвердити на практиці свої найкращі якості, властивості і т.ін. Приклади

— Цю працю, марудну і непросту, він взяв як іспит своєї вартості у господарстві. І цей іспит він склав перед родиною… (М. Понеділок)
— Наша сталь витримала іспит в грізні роки війни (Н. Рибак)
Наша країна з честю витримала іспит у жорстокій війні з німецько-фашистськими загарбниками (З газети)

скла́сти ла́пки (кри́льця).

Відмовлятися від будь-яких дій, не суперечити, не опиратися, з усім погоджуватися і т.ін.; скорятися. Приклади

Він і лапки склав (Укр. присл.)
Зачувши голос ненависного професора, Микоша найменше був подібний до жертви, що готова скласти крильця й потрапити в пащеку до собаки (Полторацький)

скла́сти / склада́ти го́лови (життя́, кістки́, ко́сті).

Гинути, вмирати. Приклади

Кричали за святую Русь, а виявились просто ландскнехтами, найманим військом, що з чужою зброєю в руках, з чужими радниками при штабах складали свої голови в боях за чуже (О. Гончар)
скла́сти голіво́ньку. [Цар:] Ти вчинив по-молодецькому, Удалий боєць та купецький син, Що сказав усе ти по совісті. Сам же йди по-молодецькому на високеє місце лобнеє, Склади свою буйную голівоньку (Переклад за ред. М. Рильського)
І скінчиться його довічна мандрівка, і складе він… свої старі натруджені кістки (М. Коцюбинський)
За цю насмішку свої кості складеш (М. Стельмах)
У львівській цитаделі [за pоки гітлерівців] склали голови багато поляків, чехів, французів (П. Інгульський)

[і] ціни́ не [мо́жна] скла́сти (не складе́ш) кому, чому.

Хто-небудь (або що-небудь) надзвичайно цінний, важливий (цінне, важливе) своїми особливостями, властивостями, якостями. Приклади

— Та ж він наш Левко, а не ваш! У нього руки, що за руки — ціни їм не складеш! І розбитний же він у нас — і до плуга, і до рала (І. Драч)
Ця мандрівка для мене — втіха і багатство, якому не скласти ціни! (Т. Масенко)
— На шиї в мене було намисто з таких здорових та дорогих діамантів, що їм і ціни не скласти (І. Нечуй-Левицький)