СКИНУТЬ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

скида́ти / ски́нути [з се́бе] ма́ску.

Показувати, виявляти свою справжню сутність; переставати прикидатися ким-небудь або яким-небудь. Приклади
  • Обставини примусили його скинути з себе маску і всі побачили його справжнє обличчя, яке він приховував довгі роки, прикидаючися добрим і благородним (З газети)

одни́м о́ком ски́нути на кого--що і без додатка.

Глянути на кого-, що-небудь мимохідь, ненароком. Приклади
  • — Хоч би собі хоч одним оком скинути! — скрикнув місяць і, наче дзиґа, на одному місці разів зо сто покрутився (Панас Мирний)

скида́ти (здійма́ти) / ски́нути (здійня́ти) ша́пку (капелю́х і т.ін.) перед ким, рідше перед чим і без додатка.

Цінувати когось, щось. Приклади
  • І усміхнуться їм брати так тепло, радісно й знайомо на фоні гнівному заграв, стальні здіймаючи шоломи перед геройством тих, хто впав (В. Сосюра)
  • Треба знайти для її [краси] вираження відповідні форми, і такі, що коли художник переносить її, розуміючи, відчуваючи життя, то щоб перед картиною люди шапки скидали (О. Довженко)
  • Сам пан сотник, людина поважна й бундючна, перед яким скидали шапки всі, навіть пан оконом [економ],— так от сам пан сотник підійшов до Розумихи, святочно облобизав її й поззоровив з таким гойним сином (М. Лазорський)
  • Записую школярів, а батьки їх утаюють від мене. Утаюють майбутніх професорів і вчених, перед якими колись, може, держави скидатимуть шапки! (М. Стельмах)

як (мов, на́че ́і т.ін.) пуд ваги́ ски́нути [з се́бе].

Відчути велике полегшення. Приклади
  • Побанишся, попаришся, то наче пуд ваги з себе скинеш, наче на десять років помолодшаєш (І. Багмут)

скида́ти / ски́нути (списа́ти) з раху́нку (з раху́нків, рідко з рахівни́ці) кого, що.

Переставати рахуватися з ким-, чим-небудь, не зважати на когось, щось. Приклади
  • У вищих сферах вирішено списати вас із рахунку й не роздмухувати конфлікту (І. Головченко і О. Мусієнко)

ски́нути з не́ба (з небе́с) на зе́млю кого.

Допомогти комусь звільнитися від ілюзій, тверезо сприйняти реальну дійсність. Приклади
  • Відповів [гуцул] таке, що зразу скинуло мене з… небес на землю (Г. Хоткевич)

скі́льки о́ком ки́неш (кинь, захо́пиш і т.ін.).

На просторі, який можна побачити; скрізь до самого обрію. Приклади
  • Понад потоком зеленіли густі очерети, скільки можна було осягти оком (І. Нечуй-Левицький)
  • Польський табір розташувався над річкою понад берегами та по невисоких горбах, скільки можна було засягти оком (І. Нечуй-Левицький)
  • скі́льки [мо́жна було́] ски́нути (засягти́, осягти́ і т.ін.) о́ком. Кругом, скілько [скільки] оком скинути, гоготіла пожежа (Панас Мирний)
  • І дивись: скинув [Мирон] рушницю на плече та й потяг подовж поля, скільки оком зглянеш (Панас Мирний)
  • Справа і зліва, скільки оком захопиш, чорніли свіжою ріллею зорані на зяблю гори (М. Коцюбинський)
  • Округи, скільки оком докинеш, рівний, білий степ (Л. Яновська)
  • Скільки оком скинеш — леліє Дніпро (М. Коцюбинський)
  • Геть-чисто вся ріка, скільки оком кинь, праворуч і ліворуч, рясніла бійцями (О. Довженко)
  • Навколо них [переселенців], скільки оком кинеш, підіймаються засніжені поля (М. Стельмах)

скида́ти / ски́нути з плече́й що.

Позбуватися чогось. Приклади
  • — В тім-то й біда, Степане, що немолодий уже. А коли б так років хоч двадцять скинути з плечей — полетів би, не те, що побіг (М. Ю. Тарновський)

скида́ти / ски́нути ярмо́ (пу́та) [з се́бе (з ши́ї, з пліч)].

Визволятися від залежності, здобувати волю. Приклади
  • Далеко десь од станцій, З зірками на чолі, Живуть в горах повстанці, — й до них зібрався Лі, щоб відплатить за тата, за себе і за всіх, Хто ще ярмо прокляття не скинув з пліч своїх (В. Сосюра)
  • Народи встають, скидають ярмо капіталу (В. Сосюра)
  • Утомлені своїм довічним рабством, вони [раби] гадають розірвать пута і скинути ярмо з своєї шиї (Леся Українка)

і о́ком не ски́нути чого, що.

Надзвичайно багато чого-небудь; не осягнути. Приклади
  • — Поля багато, сінокосу й оком не скинути, сінокіс над самою Росею, ще й левада така здорова (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, ні́би і т.ін.) ски́нути (звали́ти) го́ру (тяга́р) з плече́й.

Відчути велике полегшення. Приклади
  • Пан маршалок глубоко [глибоко] зітхає, немов скинув з плечей якийсь великий тягар, і звішує голову, мов підрізаний (І. Франко)
  • Висповідавшись, Кабанець ніби гору скинув з плечей. Ми з ним подружили по-справжньому (Ю. Збанацький)
  • Після зборів у Гната відлягло на серці, а на душі стало легко, ніби з плечей звалив гору (С. Чорнобривець)

скида́ти / ски́нути о́ком (очи́ма, по́глядом, зо́ром і т.ін.) на кого--що і без додатка.

Дивитися на кого-, що-небудь. Приклади
  • не ски́нути оче́й. У дверях стала висока дівчина,.. вклонилася мені низько, а очей на мене не скинула (Марко Вовчко)
  • Христя скинула на Горпину журливий погляд і задумалася (Панас Мирний)
  • Уляна скинула на нього [Прокопа] сині здивовані очі (І. Микитенко)
  • скида́ти / ски́нути о́чі (по́гляд). Він скидає очі на струнку дівочу постать (Ю.Бедзик)
  • Він з ненавистю скинув гострим зором усю світлицю (М. Стельмах)
  • ски́нути оченя́тами. Дівчина сміливо скинула на нього оченятами і, вихопивши з води жердину, пустотливо протягла на берег: — Хапай, служавий, бо втону! (О. Гончар)
  • — Але де вона [Маріора]? — скинув Замфір очима по винограднику (М. Коцюбинський)
  • — А скільки вас,— питає становий.— Та скільки ж? — обізвався передній, волосний писар, скинувши очима на купку товаришів-гласних (Панас Мирний)
  • — Мушу зачинити вікно, бо роботи не буде. — Бекеш лукаво скинув оком на Ровдича (Є. Куртяк)
  • Жінки мали велику цікавість до Єльки, але… з хапливою крадливістю скидали поглядами на цю високошию… обраницю (О. Гончар)
  • Іван або Каленик скидали оком на його руки (М. Коцюбинський)

куди́ не кинь / не скинь (не гля́неш, не оки́неш і т.ін.) о́ком.

Кругом, скрізь, усюди, де тільки видно. Приклади
  • Веселяться гори аж лунають від співаночок, аж мліються, куди оком не окинеш, маковим цвітом — запасками, фустками [хустками] жінок та дівчат, білими сорочками косарів (Г. Хоткевич)
  • І куди не глянеш оком, біло все кругом (В. Сосюра)
  • Куди не кинь оком — степ, голий, дзвінкий і вітряний (М. Чабанівський)
  • — Оце й Московщина починається,— сказав хтось.— Оце?! Та й невесела ж яка вона!.. все ліси та бори, куди оком не скинь (Панас Мирний)

скида́ти / ски́нути полу́ду з оче́й.

Починати сприймати що-небудь таким, яким воно є в дійсності, насправді. Приклади
  • Варка мов стрепенулася: — Ти лікуєш німців? О господи праведний!.. То ходи ж до нас у Севастополь та подивися, що вони, прокляті душі, роблять своїми бомбами. Прийди та подивися. Скинь полуду з очей (В. Кучер)
  • Ой, скиньбо з очей ти колишню полуду, Та праведно глянь, необачний (М. Старицький)

оста́нню соро́чку ски́нути і (та) відда́ти.

Поділитися з ким-небудь усім, що маєш. Приклади
  • оста́нню соро́чку відда́ти. — Я.. мужик, селянин,— ледве чутно пробурмотів полонений. — А батько твій окупантам.. останню сорочку віддає! (О. Довженко)
  • — Любить [жінка], щоб про неї сказали: Он як Андріїха-баба, так от богомільна… І як хто взнав уже оцю її примху, то знай тільки грай отакої, так вона й сорочку останню скине та віддасть (Г. Хоткевич)

ски́нути [своє́] о́ко на кого--що і без додатка.

Помітити кого-, що-небудь, звернути увагу на когось, щось; приглядатися до когось, чогось. Приклади
  • Що було там звіру та птиці усякої. Ніхто не рушав їх таємного покою. Аж поки молодий Гамза не скинув свого ока (Панас Мирний)

скида́ти / ски́нути з плече́й (з груде́й, з душі́, з се́рця) тяга́р.

Звільнятися від чого-небудь гнітючого, позбуватися чогось небажаного, відчуваючи полегкість. Приклади
  • Я читаю в ваших втомлених очах жаль і бажання щирого каяття… ви прагнете через всяту оповідь скинути тягар з серця, що стільки часу гнітить вас (І. Вільде)
  • Єдина істота в світі спроможна погасить вогонь, що спалює його єство, скинути з грудей тягар, що не дає дихати (В. Речмедін)
  • Сів [Іван] писати повість. Треба ж було скинути з душі страшний тягар баченого (П. Колесник)
  • Цілі століття злигоднів викарбували на ньому свої сліди. Як важко було йому скидати з плечей цей тягар (О. Довженко)