СКИДАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

скида́ти / ски́нути [з се́бе] ма́ску.

Показувати, виявляти свою справжню сутність; переставати прикидатися ким-небудь або яким-небудь. Приклади

Обставини примусили його скинути з себе маску і всі побачили його справжнє обличчя, яке він приховував довгі роки, прикидаючися добрим і благородним (З газети)

скида́ти (здійма́ти) / ски́нути (здійня́ти) ша́пку (капелю́х і т.ін.) перед ким, рідше перед чим і без додатка.

Цінувати когось, щось. Приклади

І усміхнуться їм брати так тепло, радісно й знайомо на фоні гнівному заграв, стальні здіймаючи шоломи перед геройством тих, хто впав (В. Сосюра)
Треба знайти для її [краси] вираження відповідні форми, і такі, що коли художник переносить її, розуміючи, відчуваючи життя, то щоб перед картиною люди шапки скидали (О. Довженко)
Сам пан сотник, людина поважна й бундючна, перед яким скидали шапки всі, навіть пан оконом [економ],— так от сам пан сотник підійшов до Розумихи, святочно облобизав її й поззоровив з таким гойним сином (М. Лазорський)
Записую школярів, а батьки їх утаюють від мене. Утаюють майбутніх професорів і вчених, перед якими колись, може, держави скидатимуть шапки! (М. Стельмах)

скида́ти / ски́нути (списа́ти) з раху́нку (з раху́нків, рідко з рахівни́ці) кого, що.

Переставати рахуватися з ким-, чим-небудь, не зважати на когось, щось. Приклади

У вищих сферах вирішено списати вас із рахунку й не роздмухувати конфлікту (І. Головченко і О. Мусієнко)

скида́ти / ски́нути з плече́й що.

Позбуватися чогось. Приклади

— В тім-то й біда, Степане, що немолодий уже. А коли б так років хоч двадцять скинути з плечей — полетів би, не те, що побіг (М. Ю. Тарновський)

скида́ти / ски́нути ярмо́ (пу́та) [з се́бе (з ши́ї, з пліч)].

Визволятися від залежності, здобувати волю. Приклади

Далеко десь од станцій, З зірками на чолі, Живуть в горах повстанці, — й до них зібрався Лі, щоб відплатить за тата, за себе і за всіх, Хто ще ярмо прокляття не скинув з пліч своїх (В. Сосюра)
Народи встають, скидають ярмо капіталу (В. Сосюра)
Утомлені своїм довічним рабством, вони [раби] гадають розірвать пута і скинути ярмо з своєї шиї (Леся Українка)

скида́ти / ски́нути о́ком (очи́ма, по́глядом, зо́ром і т.ін.) на кого--що і без додатка.

Дивитися на кого-, що-небудь. Приклади

не ски́нути оче́й. У дверях стала висока дівчина,.. вклонилася мені низько, а очей на мене не скинула (Марко Вовчко)
Христя скинула на Горпину журливий погляд і задумалася (Панас Мирний)
Уляна скинула на нього [Прокопа] сині здивовані очі (І. Микитенко)
скида́ти / ски́нути о́чі (по́гляд). Він скидає очі на струнку дівочу постать (Ю.Бедзик)
Він з ненавистю скинув гострим зором усю світлицю (М. Стельмах)
ски́нути оченя́тами. Дівчина сміливо скинула на нього оченятами і, вихопивши з води жердину, пустотливо протягла на берег: — Хапай, служавий, бо втону! (О. Гончар)
— Але де вона [Маріора]? — скинув Замфір очима по винограднику (М. Коцюбинський)
— А скільки вас,— питає становий.— Та скільки ж? — обізвався передній, волосний писар, скинувши очима на купку товаришів-гласних (Панас Мирний)
— Мушу зачинити вікно, бо роботи не буде. — Бекеш лукаво скинув оком на Ровдича (Є. Куртяк)
Жінки мали велику цікавість до Єльки, але… з хапливою крадливістю скидали поглядами на цю високошию… обраницю (О. Гончар)
Іван або Каленик скидали оком на його руки (М. Коцюбинський)

скида́ти / ски́нути полу́ду з оче́й.

Починати сприймати що-небудь таким, яким воно є в дійсності, насправді. Приклади

Варка мов стрепенулася: — Ти лікуєш німців? О господи праведний!.. То ходи ж до нас у Севастополь та подивися, що вони, прокляті душі, роблять своїми бомбами. Прийди та подивися. Скинь полуду з очей (В. Кучер)
Ой, скиньбо з очей ти колишню полуду, Та праведно глянь, необачний (М. Старицький)

скида́ти / ски́нути з плече́й (з груде́й, з душі́, з се́рця) тяга́р.

Звільнятися від чого-небудь гнітючого, позбуватися чогось небажаного, відчуваючи полегкість. Приклади

Я читаю в ваших втомлених очах жаль і бажання щирого каяття… ви прагнете через всяту оповідь скинути тягар з серця, що стільки часу гнітить вас (І. Вільде)
Єдина істота в світі спроможна погасить вогонь, що спалює його єство, скинути з грудей тягар, що не дає дихати (В. Речмедін)
Сів [Іван] писати повість. Треба ж було скинути з душі страшний тягар баченого (П. Колесник)
Цілі століття злигоднів викарбували на ньому свої сліди. Як важко було йому скидати з плечей цей тягар (О. Довженко)