СИХ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

ні в сих ні в тих.

Зніяковіло, розгублено або відчуваючи незручність. Приклади

Мовчить господар. Іншим разом назвав би Мину свистуном: тобі, мовляв, що не дай, усе просвистиш, а зараз мовчить, поринув у задуму ми стоїмо знічені, почуваємось ні в сих ні в тих (О. Гончар)
Мелашка знала, що не догодила свекрусі, і стояла ні в сих ні в тих серед хати (І. Нечуй-Левицький)

В нерішучості. Приклади

Параска стояла ні в тих ні в сих, не могла дібрати, що навколо діється (К. Гордієнко)
ні в тих ні в сих. Пріська стояла ні в тих ні в сих (Л. Яновська)
Нерішуче озвався Андрій, стоячи ні в сих ні в тих, оскільки йому не було наказано йти (Ю. Бедзик)
— Тітко!.. не плачте, тітко… ось хліб… Семен стояв ні в сих ні в тих, тримаючи в руках торбинку, не знаючи, чи залишиться тут, чи тікати (М. Коцюбинський)

оста́тися (лиши́тися і т.ін.) ні в сих, ні в тих.

Потрапити в незручне, неприємне і т.ін. становище. Приклади

А Гвинтовка оставсь тепер перед Шрамом ні в сих, ні в тих. Бачить, що вже Шрам розкусив його (П. Куліш)

хай (неха́й) йому́ (їй, тобі́, їм і т.ін.) чорт (сім чорті́в, га́спид), лайл.

Уживається для вираження сильного незадоволення ким-, чим-небудь, перев. із втратою інтересу до нього. Приклади

Дочко! чого ти проклинаєш? Що він тобі винен? — Та хай йому сім чортів і все лихе; чи я ж проклинаю? І чого ви вчепились? (А. Свидницький)
Не люби, Христе, нікого і ніколи. Хай йому гаспид (Панас Мирний)
— О, нехай йому чорт! Як забився! — крикнув він до Івася (Панас Мирний)
— Ну як агітатор? — допитується Євдоким Юрченко у задуманого Величка. — Хай йому чорт! — з серцем відповідає той (М. Стельмах)
— Хай їм [бикам].. чорт, — каже. — Щоб не клопотаться — продав.— Отак, кажу,— нахазяйнував, синочок!.. (А. Тесленко)

перево́дитися / перевести́ся ніна́що (на ніщо́).

Ставати набагато гіршим. Приклади

Сам [Кирик] на себе став не схожий, і цю переміну помітили люди: якась гризота гризе Кирика, бач, перевівся чоловік на ніщо (Є. Гуцало)
Мартин і справді став сторонитися людей і нікого не зачіпав, а сам перевівся нінащо (Народні оповідання)

Ставати непридатним. Приклади

Журиться й жінка його роботяща: Перевелись огороди нінащо (І. Манжура)

Втрачати попереднє значення, вагу, гідність і т.ін. Приклади

перевести́ся ні на се, ні на те. Не буде… з таких хазяїнів добра; переведуться ні на се, ні на те (Г. Квітка-Основ'яненко)
перевести́ся нінаві́що. — Багато вашого брата туди [на Амур] пішло; були люди із достатками, та й ті знищились, перевелись нінавіщо (Панас Мирний)
[Іван:] Отакі тепер козаки на світі… Нінащо переведеться Запорожжя. Де ж пак — там похід задумали, а він по селі байдики б'є (С. Васильченко)

виганя́ти / ви́гнати сім поті́в (сьо́мий піт) з кого.

Змушувати кого-небудь напружено, з останніх сил працювати або виснажувати непосильною роботою. Приклади

Вона підійшла до мене, подивилася, як вправно я маніпулюю кнопками в пульті, як виганяю сьомий піт з нетямкуватого Кривцуна (П. Загребельний)

безос. Хто-небудь дуже виснажується, втомлюється від напруженої або дуже непосильної роботи, діяльності. Приклади

— А ось я, наприклад, не можу в іншому вагоні. Навіть купейний мене не влаштовує. Хоч, мушу вам сказати, і нелегко даються ці м'які. Сім потів з тебе вижене, поки оббілетишся (Ю. Збанацький)

за сім верст киселю́ ї́сти.

Витрачати багато зусиль на незначну справу, яка того не варта, не має суттєвого значення, не приносить результату. Приклади

Виступити на семінарі не довелось, тому і вийшло за сім верст киселю їсти (З газети)

І на цей (сей) раз.

Знову. Приклади

І на сей раз Мартоха через Гапку передала свій головний хатній обов'язок Дарці (Леся Українка)

сім фу́тів під кі́лем.

Усталена форма побажання успіху, удачі. Приклади

Дівчина приємно посміхнулась і побажала моряку сім футів під кілем, тобто вдалого рейсу (З газети)

стопта́ти бага́то (не одну́ па́ру, сім пар і т.ін.) підошо́в (підме́ток, чобі́т і т.ін.).

Довго ходити, чекати, добиваючись чого-небудь. Приклади

[Макар:] Ще не одну пару підметок стопче [Артем], поки дійде до генерала (І. Корнієнко)

по цей (сей) день.

Досі, до цього часу, назавжди. Приклади

Тяжко вдарив [Роланд] Тим своїм мечем Дюрандо. В скелю, що сліди зостались і по сей день на камінні (Леся Українка)
Дід лишився, бо хотів умерти на своїй стороні, а дядько Панас як пішов, так і по сей день (М. Коцюбинський)

то се, то те.

Що-небудь різне; будь-що. Приклади

Дикун… робив то се, то те по господарству (С. Добровольський)
Любив [Пилип] після вечері побалакати з батюшкою та проводив його до самого двору, розмовляючи то про се, то про те (І. Нечуй-Левицький)

де́рти шку́ру (шкі́ру) з кого.

Оббирати, жорстоко експлуатувати кого-небудь. Приклади

де́рти сім шкур. Ксьондзи і монахи закликали уярмлений народ до смирення.., а колонізатори дерли з нього сім шкур (П. Козланюк)
де́рти [по] три шку́ри. — А млин паровий наш же, незаможницький, компанією в оренду собі взяв [Матюха].., а тепер і дере з бідного по три шкури за помол (А. Головко)
де́рти оста́нню шку́ру. — Отсе так! — загула громада: — Коли чоловікові біда, так з нього останню шкуру дери! (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Я тут знаю одного панка, — сказав Микита.— Він дере з людей шкіру так, як липову кору (Казки Буковини..)
— Чого ж він, Дарино, шкуру дере з людей? Де це видано, за карбованець брати карбованець проценту? (М. Стельмах)

Бити, карати кого-небудь. Приклади

— А якби й загубив [ножа], то що? — лукаво задирався хлопець.— Я би з тебе тоді шкуру пасами на гамани дер би!.. От що (О. Гончар)
Кого слова не беруть, з того шкуру деруть (Укр. присл.)

як (мов, ні́би і т.ін.) сім баб пошепта́ло.

Набагато кращий. Приклади

— Під час маневрів ставав [полковник] такий добрий, немов сім баб… пошептало (Переклад С. Масляка)

то сим, то тим бо́ком.

Як-небудь, якось. Приклади

— То сим, то тим боком зиму перебудемо. Аби через зиму, а там, як люди кажуть, вовка самі ноги годують! — казали одрадяни (Панас Мирний)

сім п'я́тниць (неді́ль) на ти́ждень у кого.

Хто-небудь дуже часто і легко змінює свої рішення, наміри, настрій і т.ін. Приклади

на ти́ждень сім п'я́тниць. — В нього почали боліти зуби та стало судомить у ногах. Та й на вдачу він легковажний — в його було на тиждень сім п'ятниць (І. Нечуй-Левицький)
[Марта:] У вас, тату, сім п'ятниць на тиждень: то хвалите Артема, то гудите (М. Зарудний)
— Того дядька Панаса всі знають, бо в нього сім п'ятниць на тиждень, і він жне там, де не сіє (Є. Гуцало)

не від ми́ру сього́.

Не такий, як усі; особливий, незвичайний, дивний і т.ін. Приклади

— Людей і питайте, а я чоловік не от мира [не від миру] сього! (О. Кониський)
У моїй юній селянській уяві письменник поставав не від миру сього. Малювався в образі не менше двокрилого ангела небесного (С. Ковалів)

хоч мак (ма́ком) сій.

зі сл. ти́ша. Надзвичайна, велика. Приклади

Тиша у лісі, хоч мак сій (І. Муратов)

зі сл. ти́хо. Дуже. Приклади

У хаті стало так тихо, хоч мак сій (Панас Мирний)
Тихо надворі, хоч мак сій. Не шелесне листочок, не схитнеться билиночка (Ю. Мушкетик)

всім по сім.

Порівну, так, щоб усі були задоволені. Приклади

Треба землю поділити так, щоб усім по сім (П. Панч)
— От скоро почне голота землю ділити… Ха-ха! Нащо багатьом стільки землі? Щоб, значить, усім по сім… Ха-ха!.. (М. Коцюбинський)
Налив [дідич] горілки й сказав селянинові: — Ану, ґаздо, вип'ємо за то [те], аби всім було по сім (Казки Буковини..)

покида́ти / поки́нути бі́лий (цей, сей) світ.

Помирати. Приклади

— Так ще мати робила, коли дівувала. І в тітки такі ж — з прошвою. Давно вони з матір'ю покинули цей світ, а рушники на згадку їй — Гальці (З газети)
Запровадь мене додому Меж мою родину: Там без жалю і без скарги Білий світ покину (С. Руданський)
— Я вже, братику,— обернувсь Кирило Тур ізнов до Петра,— покидав зовсім сей світ (П. Куліш)

цей (сей) світ.

Земне життя як протиставлення потойбічному, загробному. Приклади

— Сей світ, як маків цвіт; як-то на тім буде! — каже було стара, похитуючи головою (Марко Вовчок)
Пішла вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Т. Шевченко)
Ще забила вона [Горпина] собі в голову, що вже не побачить на цім світі сина (Грицько Григоренко)

як сім га́лок, зі сл. чо́рний.

Дуже, надзвичайно. Приклади

На моє щастя полковник їхав не сам. З ним була дочка — чорна, як сім галок. Їй було років шістнадцять (Л. Яновська)

ні з то́го ні з сьо́го.

Без будь-якої причини, без жодного приводу; несподівано, раптово, зненацька. Приклади

[Антошка:] Сів він [солдат] оце вчора на лаві, закурив тої махорки, що від неї аж очі на лоба лізуть, і ні з цього ні з того каже: Бідно живете (В. Гжицький)
ні з сьо́го (цьо́го) ні з то́го. Слуги боялись малого Готліба, як огню, бо він любив ні з сього ні з того причепитись (І. Франко)
А той, п'яний, пришелепкуватий Чинбас, ні з того ні з сього накинувся на Микиту. Зопалу.. Як Пилип з конопель (М. Рудь)
Панна Анеля жвавіше ходить по хаті, розмовляє зо мною і ні з того ні з сього аж двічі цілує пана Адама в чоло (М. Коцюбинський)

сім мішкі́в греча́ної во́вни [і (та) всі непо́вні], жарт. , зі сл. наговори́ти, наплести і т.ін.

Багато зайвого, безглуздого. Приклади

сім міхі́в горі́хів, греча́ної во́вни та всі непо́вні. Наговорив сім міхів горіхів, гречаної вовни,— та всі неповні (Укр. присл.)
сім мішкі́в греча́ного Гаври́ла. Балакала-говорила сім мішків гречаного Гаврила (Укр. присл.)
— Станеш потім питати, де чув, а він тобі сім мішків гречаної вовни нарозказу всякого, тльки слухай (О. Гончар)
сім мішкі́в греча́ної во́вни та чоти́ри копи́ гре́чки. — Ваша жінка приїхала сюди й наговорила сім мішків гречаної вовни та чотири копи гречки (І. Нечуй-Левицький)
Мельхиседен сердито глянув на свою жінку; вона догадалась, що вже наговорила сім мішків гречаної вовни, й прикусила язика (І. Нечуй-Левицький)
— Та з цього й кінь би сміявся — наплели ось сім мішків гречаної вовни.. І ви в це вірите? (П. Козланюк)

сім верств пі́шки за шмат ки́шки, зі сл. бі́гти.

Багато зусиль, але даремно. Приклади

— Пані Наталко! Вас кличе панотець на якусь там розмову. Щоб зараз… як кажуть, кидайте печене-варене і біжить притьмом… сім верств пішки за шмат кишки (М. Лазорський)

здира́ти (лупи́ти і т.ін.) / зідра́ти (зня́ти, здійня́ти, злупи́ти і т.ін.) шку́ру (по три шку́ри, сім шкур і т.ін.), з кого і без додатка.

Брати високу плату за щось. Приклади

Князь був на торговищі, скаржились-бо йому новгородці, що купці захожі луплять по три шкури за все (П. Загребельний)
— Яка ваша ціна? — Шкури не здеру. Християнин же я. Думаю, що вам не першина чути, які ціни на такі куски [землі] (У. Самчук)

Оббирати кого-небудь, визискувати, експлуатувати. Приклади

Все думав: Та й жартівливий же який наш пан, пошли йому, Боже, здоров'я — жартуючи й шкуру здійме! (Панас Мирний)
— Прийдуть до нього [багатія] селяни зерна позичать, меду на кутю дасть, а прийдеться до віддачі — десяту шкуру здере (Григорій Тютюнник)
— Вони [багачі] на людей капкани ставлять, як на вовка. Спіймавсь,— здеруть із тебе шкуру, оббілують дочиста, а те, що їм непотрібне, викинуть в гній (М. Коцюбинський)
Вони [поміщики] здирали по три шкури з українського селянина (І. Цюпа)

Нещадно бити, карати когось. Приклади

Закипіло в мене серце — сім шкур би з них зідрав за таку шкоду (Григорій Тютюнник)
[Ївга:] Приходь, Мусієчку, голубчику, любий! [Мусій:] Та я б на крилах радий летіти, дак коли ж Мартин сказав, що й шкуру здере (Б. Грінченко)
Скільки знали Протасія, він усе робив не так, як люди… Ще малим здирав із нього шкуру батько за оту віслячу упертість (А. Дімаров)

за три́дев'ять (за три́десять) земе́ль, нар.-поет.

Дуже далеко. Приклади

Єсть за тридесять земель попович Ясат (Сл. Б. Грінченка)
за сім земе́ль. Той пломінь у собі за сім земель поніс [батько] (М. Рудь)
— Ти також проси батька, щоб нікуди ми не їхали за тридев'ять земель (М. Стельмах)
— Очі видючі — за тридев'ять земель бачить (Ю. Яновський)
— ..Не для того ми за тим деревом їздили за тридев'ять земель, щоб тратить та марнувати його по-дурному (Григорій Тютюнник)

[як (мов, ні́би і т.ін.)] чорт сім кіп горо́ху змолоти́в у кого, перев. зі сл. на виду і под., жарт.

Хто-небудь має віспини або шрами від них. Приклади

У його на виду чорт сім кіп гороху змолотив (Укр. присл.)
Хотина, як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (І. Нечуй-Левицький)

як ся ма́єш (ма́єте і т.ін.).

Усталена форма запитування про здоров'я, життя (при зустрічі, вітанні з кимсь). Приклади

[Виборний:] Помагай-бі, Наталко! Як ся маєш, як поживаєш? (І. Котляревський)
— А-а-а, чумаченько винозорий, — мертво проскрипів Гарматій. Як ся маєш? — Хвалити Бога. —. .Молодець, молодець! Козарлюга з тебе хоч куди, справжня чумацька кров (М. Стельмах)
Іван підійшов до старого гуцула і голосно привітався: — Здоровенькі були, діду Лукіяне! Як ся маєте? (І. Муратов)
[Орленко:] Як ся має твоя небога — як її? Еге, Настя! (І. Кочерга)

[хоч] по три (по сім) за цибу́лю, перев. зі сл. продава́ти.

Дуже дешево, майже даремно, недорого. Приклади

Сказать по щирій правді, моїх женихів хоч по сім за цибулю продавай на богуславському ярмарку, та й то ніхто не купить (І. Нечуй-Левицький)

Недорогий, дешевий. Приклади

— Наб'є тебе пан як слід на дорогу та й викине на шлях, мов те паршиве цуценя. Таких, як ти, скільки завгодно: по три за цибулю! (А. Кримський)

ні се ні те.

Непевно, невизначено. Приклади

Балаш одказував старостам ні се, ні те (І. Нечуй-Левицький)

Що-небудь непевне, невиразне, непримітне. Приклади

— Сину! покинь читати оту книжку,— обізвалася стара,— це не божа книжка. Ет!.. Ні се, ні те! (І. Нечуй-Левицький)

Який нічим не виділяється, посередній (про людину). Приклади

— Не знаєш Юрка? Він же в нас ні се, ні те!.. Не вміє показати себе… (І. Рябокляч)

спусти́ти шку́ру (шкі́ру, сім шкур і т.ін.) з кого і без додатка.

Нещадно побити, відшмагати або суворо покарати кого-небудь. Приклади

попуска́ти шкі́ру. Але третього дня ввечері уперше забалакав батько: — Понадувались. Образив. Немилосердний. Що ви там собі не думайте, але коли мені не шануватиметесь то шкіру з вас поспускаю (У. Самчук)
А моя [мама] завжди обіцяла спустити з мене сім шкур (В. Собко)
— У мене он брат: самопалом замалим очі не вибив! Тато із нього сім шкур спустили, а він знов за своє (А. Дімаров)
— Гляди ж мені, Семене, коли програєш — шкуру спущу! (А. Шиян)
— Вилазь, собачий сину! Шкуру спущу! — чобатиська батька перед підпіччю незграбно затупали. Голос його з-поза заціплених зубів виривається. Шипучий якийсь (У. Самчук)

[по] сім неді́ль на ти́ждень справля́ти (ма́ти).

Нічого не робити, уникати праці. Приклади

— Там, у го́роді [місті], розкіш їм, воля, страху немає… От воно і звикне без діла сидіти, по сім неділь на тиждень справляти! (Панас Мирний)

іти́ / піти́ з [цього́] сві́ту.

Умирати. Приклади

Прощай, ряба кобило! Через тебе з світу іду (Укр. присл.)
піти́ з сьо́го сві́та. Поставили громадою Хрест над сиротою Й розійшлися… Як билина, Як лист за водою, Пішов козак з сього світа (Т. Шевченко)

си́льні сві́ту [сього́, цього́], книжн.

Ті, які займають високе суспільне становище і від яких залежить доля інших (іноді ірон. ). Приклади

Втім, обоє вони тепер були в позиції до сильних світу цього (Д. Гуменко)
Інший живе, наче гриб у теплиці, і то пасує на кожнім кроці перед сильними світу сього (В. Дрозд)
Нема нічого на світі такого, чого не було вже колись,— так тоді говорили сильні світу (П. Загребельний)
Відреклись нас сильні світу — і князі, і воєводи (І. Франко)

Сім днів творіння.

За Біблією, Бог сотворив світ і людину за шість днів, а сьомий день призначив для відпочинку від праці (Буття, і, 1-3U 2,1-3).
У переносному значенні — основна, найважча робота. Приклади

Янголи підмітали рештки глини, проте динозаврів ще не було видно. Навколо було так гарно, що, здавалося, тривав лише перший тиждень після семи днів творіння. (Ю. Вівташ, Чорні кульбаби)
В пейзажах Свідзінського, подекуди просто геніальних, світ оживлений і одушевлений за настроєм краси і добра. Здається, що ця краса і добро були законопокладені при виведенні світу — вже в перший день творіння. (В. Стус, «Зникоме розцвітання»)

Сім корів худих і сім корів товстих.

За біблійною оповіддю, єгипетському фараонові приснилося, як сім худих корів з'їли сім корів товстих, але залишилися такі ж худі, як були доти. Майбутній правитель країни Йосиф, витлумачуючи цей сон, сказав, що він віщує настання в Єгипті семи врожайних і семи голодних років (Буття, 41, 4).
У наш час вислів уживається переважно з іронічним забарвленням. Приклади

І сниться сон: пасуться корови —
Сім тучних, але більше тощих.
Скубуть озиме, нищать ярину,
Ще й гидять, гудять, ратицями крешуть.
Трагічна мово! Вже тобі труну
Не тільки вороги, а й діти власні тешуть.
(Л. Костенко, Біль єдиної зброї)
Та ще мудрішим може показатись,
Коли столець лояльності поставиш
На користі столець і аж наверха
Сам сядеш, вищий понад тих нездарів,
Що на самих худих лояльних стільцях
Сидять, худі, мов сім корів з Єгипту.
Амінь, амінь, кажу тобі, мій сину,
Що не худі товстих їдять корови,
Але товсті худих з'їдять з кістками
І не подохнуть, тільки потовстіють.
(І. Франко, Послухай, сину, що премудрість каже…)

Смертний гріх. Сім смертних гріхів.

Смертний гріх — найтяжчий, за релігійними уявленнями, гріх. Його не можна спокутувати, він вічно карається в загробному житті. Вислів походить з Першого соборного послання Івана Богослова («Є гріх смертний…», 5, 16). Існує сім смертних гріхів: заздрощі, скнарість, розпуста, ненажерливість, гордощі, зневіра, гнів.
У переносному значенні «смертний гріх» — найтяжчий злочин. Приклади

Гаптують, шиють, і печуть, і варять, купують, продають, про свято дбають. Лиш той не дбає, хто шага не має, але й такий волів би заробити гіркою працею, ніж так «не дбати», бо гірші злидні в свято, ніж у будень, буденна одіж, наче смертний гріх, темніє серед ясних шат святкових… (Леся Українка, Що дасть нам силу?)
…стала вп'ять молитися і Бога прохати, щоб простив їй сей тяжкий, смертельний гріх. (Г. Квітка-Основ'яненко, Сердешна Оксана)