СИМ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
то сим, то тим бо́ком.
Як-небудь, якось.
Приклади
- — То сим, то тим боком зиму перебудемо. Аби через зиму, а там, як люди кажуть, вовка самі ноги годують! — казали одрадяни (Панас Мирний)
хай (неха́й) йому́ (їй, тобі́, їм і т.ін.) чорт (сім чорті́в, га́спид), лайл.
Уживається для вираження сильного незадоволення ким-, чим-небудь, перев. із втратою інтересу до нього.
Приклади
- Дочко! чого ти проклинаєш? Що він тобі винен? — Та хай йому сім чортів і все лихе; чи я ж проклинаю? І чого ви вчепились? (А. Свидницький)
- Не люби, Христе, нікого і ніколи. Хай йому гаспид (Панас Мирний)
- — О, нехай йому чорт! Як забився! — крикнув він до Івася (Панас Мирний)
- — Ну як агітатор? — допитується Євдоким Юрченко у задуманого Величка. — Хай йому чорт! — з серцем відповідає той (М. Стельмах)
- — Хай їм [бикам].. чорт, — каже. — Щоб не клопотаться — продав.— Отак, кажу,— нахазяйнував, синочок!.. (А. Тесленко)
перево́дитися / перевести́ся ніна́що (на ніщо́).
Ставати набагато гіршим.
Приклади
- Сам [Кирик] на себе став не схожий, і цю переміну помітили люди: якась гризота гризе Кирика, бач, перевівся чоловік на ніщо (Є. Гуцало)
- Мартин і справді став сторонитися людей і нікого не зачіпав, а сам перевівся нінащо (Народні оповідання)
Ставати непридатним.
Приклади
- Журиться й жінка його роботяща: Перевелись огороди нінащо (І. Манжура)
Втрачати попереднє значення, вагу, гідність і т.ін.
Приклади
- перевести́ся ні на се, ні на те. Не буде… з таких хазяїнів добра; переведуться ні на се, ні на те (Г. Квітка-Основ'яненко)
- перевести́ся нінаві́що. — Багато вашого брата туди [на Амур] пішло; були люди із достатками, та й ті знищились, перевелись нінавіщо (Панас Мирний)
- [Іван:] Отакі тепер козаки на світі… Нінащо переведеться Запорожжя. Де ж пак — там похід задумали, а він по селі байдики б'є (С. Васильченко)
виганя́ти / ви́гнати сім поті́в (сьо́мий піт) з кого.
Змушувати кого-небудь напружено, з останніх сил працювати або виснажувати непосильною роботою.
Приклади
- Вона підійшла до мене, подивилася, як вправно я маніпулюю кнопками в пульті, як виганяю сьомий піт з нетямкуватого Кривцуна (П. Загребельний)
безос. Хто-небудь дуже виснажується, втомлюється від напруженої або дуже непосильної роботи, діяльності.
Приклади
- — А ось я, наприклад, не можу в іншому вагоні. Навіть купейний мене не влаштовує. Хоч, мушу вам сказати, і нелегко даються ці м'які. Сім потів з тебе вижене, поки оббілетишся (Ю. Збанацький)
за сім верст киселю́ ї́сти.
Витрачати багато зусиль на незначну справу, яка того не варта, не має суттєвого значення, не приносить результату.
Приклади
- Виступити на семінарі не довелось, тому і вийшло за сім верст киселю їсти (З газети)
І на цей (сей) раз.
Знову.
Приклади
- І на сей раз Мартоха через Гапку передала свій головний хатній обов'язок Дарці (Леся Українка)
сім фу́тів під кі́лем.
Усталена форма побажання успіху, удачі.
Приклади
- Дівчина приємно посміхнулась і побажала моряку сім футів під кілем, тобто вдалого рейсу (З газети)
стопта́ти бага́то (не одну́ па́ру, сім пар і т.ін.) підошо́в (підме́ток, чобі́т і т.ін.).
Довго ходити, чекати, добиваючись чого-небудь.
Приклади
- [Макар:] Ще не одну пару підметок стопче [Артем], поки дійде до генерала (І. Корнієнко)
по цей (сей) день.
Досі, до цього часу, назавжди.
Приклади
- Тяжко вдарив [Роланд] Тим своїм мечем Дюрандо. В скелю, що сліди зостались і по сей день на камінні (Леся Українка)
- Дід лишився, бо хотів умерти на своїй стороні, а дядько Панас як пішов, так і по сей день (М. Коцюбинський)
то се, то те.
Що-небудь різне; будь-що.
Приклади
- Дикун… робив то се, то те по господарству (С. Добровольський)
- Любив [Пилип] після вечері побалакати з батюшкою та проводив його до самого двору, розмовляючи то про се, то про те (І. Нечуй-Левицький)
де́рти шку́ру (шкі́ру) з кого.
Оббирати, жорстоко експлуатувати кого-небудь.
Приклади
- де́рти сім шкур. Ксьондзи і монахи закликали уярмлений народ до смирення.., а колонізатори дерли з нього сім шкур (П. Козланюк)
- де́рти [по] три шку́ри. — А млин паровий наш же, незаможницький, компанією в оренду собі взяв [Матюха].., а тепер і дере з бідного по три шкури за помол (А. Головко)
- де́рти оста́нню шку́ру. — Отсе так! — загула громада: — Коли чоловікові біда, так з нього останню шкуру дери! (Г. Квітка-Основ'яненко)
- — Я тут знаю одного панка, — сказав Микита.— Він дере з людей шкіру так, як липову кору (Казки Буковини..)
- — Чого ж він, Дарино, шкуру дере з людей? Де це видано, за карбованець брати карбованець проценту? (М. Стельмах)
Бити, карати кого-небудь.
Приклади
- — А якби й загубив [ножа], то що? — лукаво задирався хлопець.— Я би з тебе тоді шкуру пасами на гамани дер би!.. От що (О. Гончар)
- Кого слова не беруть, з того шкуру деруть (Укр. присл.)
як (мов, ні́би і т.ін.) сім баб пошепта́ло.
Набагато кращий.
Приклади
- — Під час маневрів ставав [полковник] такий добрий, немов сім баб… пошептало (Переклад С. Масляка)
сім п'я́тниць (неді́ль) на ти́ждень у кого.
Хто-небудь дуже часто і легко змінює свої рішення, наміри, настрій і т.ін.
Приклади
- на ти́ждень сім п'я́тниць. — В нього почали боліти зуби та стало судомить у ногах. Та й на вдачу він легковажний — в його було на тиждень сім п'ятниць (І. Нечуй-Левицький)
- [Марта:] У вас, тату, сім п'ятниць на тиждень: то хвалите Артема, то гудите (М. Зарудний)
- — Того дядька Панаса всі знають, бо в нього сім п'ятниць на тиждень, і він жне там, де не сіє (Є. Гуцало)
не від ми́ру сього́.
Не такий, як усі; особливий, незвичайний, дивний і т.ін.
Приклади
- — Людей і питайте, а я чоловік не от мира [не від миру] сього! (О. Кониський)
- У моїй юній селянській уяві письменник поставав не від миру сього. Малювався в образі не менше двокрилого ангела небесного (С. Ковалів)
ні в сих ні в тих.
Зніяковіло, розгублено або відчуваючи незручність.
Приклади
- Мовчить господар. Іншим разом назвав би Мину свистуном: тобі, мовляв, що не дай, усе просвистиш, а зараз мовчить, поринув у задуму ми стоїмо знічені, почуваємось ні в сих ні в тих (О. Гончар)
- Мелашка знала, що не догодила свекрусі, і стояла ні в сих ні в тих серед хати (І. Нечуй-Левицький)
В нерішучості.
Приклади
- Параска стояла ні в тих ні в сих, не могла дібрати, що навколо діється (К. Гордієнко)
- ні в тих ні в сих. Пріська стояла ні в тих ні в сих (Л. Яновська)
- Нерішуче озвався Андрій, стоячи ні в сих ні в тих, оскільки йому не було наказано йти (Ю. Бедзик)
- — Тітко!.. не плачте, тітко… ось хліб… Семен стояв ні в сих ні в тих, тримаючи в руках торбинку, не знаючи, чи залишиться тут, чи тікати (М. Коцюбинський)
хоч мак (ма́ком) сій.
зі сл. ти́ша. Надзвичайна, велика.
Приклади
- Тиша у лісі, хоч мак сій (І. Муратов)
зі сл. ти́хо. Дуже.
Приклади
- У хаті стало так тихо, хоч мак сій (Панас Мирний)
- Тихо надворі, хоч мак сій. Не шелесне листочок, не схитнеться билиночка (Ю. Мушкетик)
всім по сім.
Порівну, так, щоб усі були задоволені.
Приклади
- Треба землю поділити так, щоб усім по сім (П. Панч)
- — От скоро почне голота землю ділити… Ха-ха! Нащо багатьом стільки землі? Щоб, значить, усім по сім… Ха-ха!.. (М. Коцюбинський)
- Налив [дідич] горілки й сказав селянинові: — Ану, ґаздо, вип'ємо за то [те], аби всім було по сім (Казки Буковини..)
покида́ти / поки́нути бі́лий (цей, сей) світ.
Помирати.
Приклади
- — Так ще мати робила, коли дівувала. І в тітки такі ж — з прошвою. Давно вони з матір'ю покинули цей світ, а рушники на згадку їй — Гальці (З газети)
- Запровадь мене додому Меж мою родину: Там без жалю і без скарги Білий світ покину (С. Руданський)
- — Я вже, братику,— обернувсь Кирило Тур ізнов до Петра,— покидав зовсім сей світ (П. Куліш)
цей (сей) світ.
Земне життя як протиставлення потойбічному, загробному.
Приклади
- — Сей світ, як маків цвіт; як-то на тім буде! — каже було стара, похитуючи головою (Марко Вовчок)
- Пішла вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Т. Шевченко)
- Ще забила вона [Горпина] собі в голову, що вже не побачить на цім світі сина (Грицько Григоренко)
як сім га́лок, зі сл. чо́рний.
Дуже, надзвичайно.
Приклади
- На моє щастя полковник їхав не сам. З ним була дочка — чорна, як сім галок. Їй було років шістнадцять (Л. Яновська)
ні з то́го ні з сьо́го.
Без будь-якої причини, без жодного приводу; несподівано, раптово, зненацька.
Приклади
- [Антошка:] Сів він [солдат] оце вчора на лаві, закурив тої махорки, що від неї аж очі на лоба лізуть, і ні з цього ні з того каже: Бідно живете (В. Гжицький)
- ні з сьо́го (цьо́го) ні з то́го. Слуги боялись малого Готліба, як огню, бо він любив ні з сього ні з того причепитись (І. Франко)
- А той, п'яний, пришелепкуватий Чинбас, ні з того ні з сього накинувся на Микиту. Зопалу.. Як Пилип з конопель (М. Рудь)
- Панна Анеля жвавіше ходить по хаті, розмовляє зо мною і ні з того ні з сього аж двічі цілує пана Адама в чоло (М. Коцюбинський)
сім мішкі́в греча́ної во́вни [і (та) всі непо́вні], жарт. , зі сл. наговори́ти, наплести і т.ін.
Багато зайвого, безглуздого.
Приклади
- сім міхі́в горі́хів, греча́ної во́вни та всі непо́вні. Наговорив сім міхів горіхів, гречаної вовни,— та всі неповні (Укр. присл.)
- сім мішкі́в греча́ного Гаври́ла. Балакала-говорила сім мішків гречаного Гаврила (Укр. присл.)
- — Станеш потім питати, де чув, а він тобі сім мішків гречаної вовни нарозказу всякого, тльки слухай (О. Гончар)
- сім мішкі́в греча́ної во́вни та чоти́ри копи́ гре́чки. — Ваша жінка приїхала сюди й наговорила сім мішків гречаної вовни та чотири копи гречки (І. Нечуй-Левицький)
- Мельхиседен сердито глянув на свою жінку; вона догадалась, що вже наговорила сім мішків гречаної вовни, й прикусила язика (І. Нечуй-Левицький)
- — Та з цього й кінь би сміявся — наплели ось сім мішків гречаної вовни.. І ви в це вірите? (П. Козланюк)
сім верств пі́шки за шмат ки́шки, зі сл. бі́гти.
Багато зусиль, але даремно.
Приклади
- — Пані Наталко! Вас кличе панотець на якусь там розмову. Щоб зараз… як кажуть, кидайте печене-варене і біжить притьмом… сім верств пішки за шмат кишки (М. Лазорський)
здира́ти (лупи́ти і т.ін.) / зідра́ти (зня́ти, здійня́ти, злупи́ти і т.ін.) шку́ру (по три шку́ри, сім шкур і т.ін.), з кого і без додатка.
Брати високу плату за щось.
Приклади
- Князь був на торговищі, скаржились-бо йому новгородці, що купці захожі луплять по три шкури за все (П. Загребельний)
- — Яка ваша ціна? — Шкури не здеру. Християнин же я. Думаю, що вам не першина чути, які ціни на такі куски [землі] (У. Самчук)
Оббирати кого-небудь, визискувати, експлуатувати.
Приклади
- Все думав: Та й жартівливий же який наш пан, пошли йому, Боже, здоров'я — жартуючи й шкуру здійме! (Панас Мирний)
- — Прийдуть до нього [багатія] селяни зерна позичать, меду на кутю дасть, а прийдеться до віддачі — десяту шкуру здере (Григорій Тютюнник)
- — Вони [багачі] на людей капкани ставлять, як на вовка. Спіймавсь,— здеруть із тебе шкуру, оббілують дочиста, а те, що їм непотрібне, викинуть в гній (М. Коцюбинський)
- Вони [поміщики] здирали по три шкури з українського селянина (І. Цюпа)
Нещадно бити, карати когось.
Приклади
- Закипіло в мене серце — сім шкур би з них зідрав за таку шкоду (Григорій Тютюнник)
- [Ївга:] Приходь, Мусієчку, голубчику, любий! [Мусій:] Та я б на крилах радий летіти, дак коли ж Мартин сказав, що й шкуру здере (Б. Грінченко)
- Скільки знали Протасія, він усе робив не так, як люди… Ще малим здирав із нього шкуру батько за оту віслячу упертість (А. Дімаров)
за три́дев'ять (за три́десять) земе́ль, нар.-поет.
Дуже далеко.
Приклади
- Єсть за тридесять земель попович Ясат (Сл. Б. Грінченка)
- за сім земе́ль. Той пломінь у собі за сім земель поніс [батько] (М. Рудь)
- — Ти також проси батька, щоб нікуди ми не їхали за тридев'ять земель (М. Стельмах)
- — Очі видючі — за тридев'ять земель бачить (Ю. Яновський)
- — ..Не для того ми за тим деревом їздили за тридев'ять земель, щоб тратить та марнувати його по-дурному (Григорій Тютюнник)
[як (мов, ні́би і т.ін.)] чорт сім кіп горо́ху змолоти́в у кого, перев. зі сл. на виду і под., жарт.
Хто-небудь має віспини або шрами від них.
Приклади
- У його на виду чорт сім кіп гороху змолотив (Укр. присл.)
- Хотина, як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (І. Нечуй-Левицький)
як ся ма́єш (ма́єте і т.ін.).
Усталена форма запитування про здоров'я, життя (при зустрічі, вітанні з кимсь).
Приклади
- [Виборний:] Помагай-бі, Наталко! Як ся маєш, як поживаєш? (І. Котляревський)
- — А-а-а, чумаченько винозорий, — мертво проскрипів Гарматій. Як ся маєш? — Хвалити Бога. —. .Молодець, молодець! Козарлюга з тебе хоч куди, справжня чумацька кров (М. Стельмах)
- Іван підійшов до старого гуцула і голосно привітався: — Здоровенькі були, діду Лукіяне! Як ся маєте? (І. Муратов)
- [Орленко:] Як ся має твоя небога — як її? Еге, Настя! (І. Кочерга)
[хоч] по три (по сім) за цибу́лю, перев. зі сл. продава́ти.
Дуже дешево, майже даремно, недорого.
Приклади
- Сказать по щирій правді, моїх женихів хоч по сім за цибулю продавай на богуславському ярмарку, та й то ніхто не купить (І. Нечуй-Левицький)
Недорогий, дешевий.
Приклади
- — Наб'є тебе пан як слід на дорогу та й викине на шлях, мов те паршиве цуценя. Таких, як ти, скільки завгодно: по три за цибулю! (А. Кримський)
ні се ні те.
Непевно, невизначено.
Приклади
- Балаш одказував старостам ні се, ні те (І. Нечуй-Левицький)
Що-небудь непевне, невиразне, непримітне.
Приклади
- — Сину! покинь читати оту книжку,— обізвалася стара,— це не божа книжка. Ет!.. Ні се, ні те! (І. Нечуй-Левицький)
Який нічим не виділяється, посередній (про людину).
Приклади
- — Не знаєш Юрка? Він же в нас ні се, ні те!.. Не вміє показати себе… (І. Рябокляч)
оста́тися (лиши́тися і т.ін.) ні в сих, ні в тих.
Потрапити в незручне, неприємне і т.ін. становище.
Приклади
- А Гвинтовка оставсь тепер перед Шрамом ні в сих, ні в тих. Бачить, що вже Шрам розкусив його (П. Куліш)
спусти́ти шку́ру (шкі́ру, сім шкур і т.ін.) з кого і без додатка.
Нещадно побити, відшмагати або суворо покарати кого-небудь.
Приклади
- попуска́ти шкі́ру. Але третього дня ввечері уперше забалакав батько: — Понадувались. Образив. Немилосердний. Що ви там собі не думайте, але коли мені не шануватиметесь то шкіру з вас поспускаю (У. Самчук)
- А моя [мама] завжди обіцяла спустити з мене сім шкур (В. Собко)
- — У мене он брат: самопалом замалим очі не вибив! Тато із нього сім шкур спустили, а він знов за своє (А. Дімаров)
- — Гляди ж мені, Семене, коли програєш — шкуру спущу! (А. Шиян)
- — Вилазь, собачий сину! Шкуру спущу! — чобатиська батька перед підпіччю незграбно затупали. Голос його з-поза заціплених зубів виривається. Шипучий якийсь (У. Самчук)
[по] сім неді́ль на ти́ждень справля́ти (ма́ти).
Нічого не робити, уникати праці.
Приклади
- — Там, у го́роді [місті], розкіш їм, воля, страху немає… От воно і звикне без діла сидіти, по сім неділь на тиждень справляти! (Панас Мирний)
іти́ / піти́ з [цього́] сві́ту.
Умирати.
Приклади
- Прощай, ряба кобило! Через тебе з світу іду (Укр. присл.)
- піти́ з сьо́го сві́та. Поставили громадою Хрест над сиротою Й розійшлися… Як билина, Як лист за водою, Пішов козак з сього світа (Т. Шевченко)
си́льні сві́ту [сього́, цього́], книжн.
Ті, які займають високе суспільне становище і від яких залежить доля інших (іноді ірон. ).
Приклади
- Втім, обоє вони тепер були в позиції до сильних світу цього (Д. Гуменко)
- Інший живе, наче гриб у теплиці, і то пасує на кожнім кроці перед сильними світу сього (В. Дрозд)
- Нема нічого на світі такого, чого не було вже колись,— так тоді говорили сильні світу (П. Загребельний)
- Відреклись нас сильні світу — і князі, і воєводи (І. Франко)
Сім днів творіння.
За Біблією, Бог сотворив світ і людину за шість днів, а сьомий день призначив для відпочинку від праці (Буття, і, 1-3U 2,1-3).
У переносному значенні — основна, найважча робота. Приклади
У переносному значенні — основна, найважча робота. Приклади
- Янголи підмітали рештки глини, проте динозаврів ще не було видно. Навколо було так гарно, що, здавалося, тривав лише перший тиждень після семи днів творіння. (Ю. Вівташ, Чорні кульбаби)
- В пейзажах Свідзінського, подекуди просто геніальних, світ оживлений і одушевлений за настроєм краси і добра. Здається, що ця краса і добро були законопокладені при виведенні світу — вже в перший день творіння. (В. Стус, «Зникоме розцвітання»)
Сім корів худих і сім корів товстих.
За біблійною оповіддю, єгипетському фараонові приснилося, як сім худих корів з'їли сім корів товстих, але залишилися такі ж худі, як були доти. Майбутній правитель країни Йосиф, витлумачуючи цей сон, сказав, що він віщує настання в Єгипті семи врожайних і семи голодних років (Буття, 41, 4).
У наш час вислів уживається переважно з іронічним забарвленням. Приклади
У наш час вислів уживається переважно з іронічним забарвленням. Приклади
-
І сниться сон: пасуться корови —
Сім тучних, але більше тощих.
Скубуть озиме, нищать ярину,
Ще й гидять, гудять, ратицями крешуть.
Трагічна мово! Вже тобі труну
Не тільки вороги, а й діти власні тешуть.
(Л. Костенко, Біль єдиної зброї) -
Та ще мудрішим може показатись,
Коли столець лояльності поставиш
На користі столець і аж наверха
Сам сядеш, вищий понад тих нездарів,
Що на самих худих лояльних стільцях
Сидять, худі, мов сім корів з Єгипту.
Амінь, амінь, кажу тобі, мій сину,
Що не худі товстих їдять корови,
Але товсті худих з'їдять з кістками
І не подохнуть, тільки потовстіють.
(І. Франко, Послухай, сину, що премудрість каже…)
Смертний гріх. Сім смертних гріхів.
Смертний гріх — найтяжчий, за релігійними уявленнями, гріх. Його не можна спокутувати, він вічно карається в загробному житті. Вислів походить з Першого соборного послання Івана Богослова («Є гріх смертний…», 5, 16). Існує сім смертних гріхів: заздрощі, скнарість, розпуста, ненажерливість, гордощі, зневіра, гнів.
У переносному значенні «смертний гріх» — найтяжчий злочин. Приклади
У переносному значенні «смертний гріх» — найтяжчий злочин. Приклади
- Гаптують, шиють, і печуть, і варять, купують, продають, про свято дбають. Лиш той не дбає, хто шага не має, але й такий волів би заробити гіркою працею, ніж так «не дбати», бо гірші злидні в свято, ніж у будень, буденна одіж, наче смертний гріх, темніє серед ясних шат святкових… (Леся Українка, Що дасть нам силу?)
- …стала вп'ять молитися і Бога прохати, щоб простив їй сей тяжкий, смертельний гріх. (Г. Квітка-Основ'яненко, Сердешна Оксана)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання
Дивіться також