СИЛА — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

недо́бра си́ла.

Те, що приносить людям нещастя, горе. Приклади

Здається, вперш людська нога на мох оцей ступила, здається, скрізь підстеріга тебе недобра сила (І. Гончаренко)

руші́йна си́ла.

Те, що спонукає до чого-небудь, сприяє росту, розвиткові чогось. Приклади

Словом душалюди різних мов називають, по суті, одне й те саме — певну невидиму рушійну силу, яка щось здійснює, дає дихання й життя (Людина..)

чорт (ді́дько, нечи́стий, нечи́ста [си́ла] і т.ін.) несе́ / прині́с (поні́с); нечи́ста [си́ла] принесла́ (понесла́) кого, грубо.

Уживається для вираження незадоволення з приводу небажаної появи кого-, чого-небудь або чийогось небажаного відправляння кудись. Приклади

— І понаносив дідько на нашу голову всяку… шваль (Переклад С. Масляка)
чортя́ка понесла́. [Сербин:] Понесла мене чортяка так зарані — і набрів замість Мар'яни старого диявола (С. Васильченко)
— Я тобі казала: не гукай! — корила його Марія.. — А я знав, що їх там чорт позносив… (Панас Мирний)
чорт (ді́дько┌30081) нані́с (позно́сив, понано́сив) (про всіх або багатьох). [Храпко:] А чорт їх [дітей] наніс сюди (Панас Мирний)
чорти́ притаска́ли. — Так от кого чорти притаскали до нього. Так от хто щосили тарабанить у двері (М. Тельмах)
— Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія, — а може й сьогодні вночі. Не лежати ж йому отут у хаті? Ще когось чорти принесуть (В. Кучер)
чо́рти несу́ть / прине́сли. — Сафрон Варчук! — здивовано промовив Тимофій. — Тьху! Куди його чорти несуть проти ночі? Чи не на відрізану землю подивитися? — аж підвівся Мірошниченко (М. Стельмах)
— І звідкіль принесла його нечиста сила! — казали другі. — Тільки де два-три чоловіки зійдуться, то вже й його чортяка хоч-нехоч внесе туди! Не дав начитатися уволю (С. Васильченко)
Нечистий поніс мене восени в гості до куми на перець (І. Нечуй-Левицький)
— Я не бачу тут нічого незвичайного, крім пороху і вибоїн. Чорт мене поніс у цю діру (О. Довженко)
— Німців чорт приніс — і ті нас не минули. Двоє курей були — постріляли (Ю. Збанацький)
— Та хто іде? — Максим! Який Максим?.. Ой горе… Дідько знов несе… (М. Стельмах)
Яєць… нанесла [качка]. За дітей помовка. Аж нечистая несе Голодного вовка (С. Руданський)
Стукіт у двері. Всі обертаються. [Шалімов:] Ще когось чорт несе (І. Кочерга)

Великих слов велика сила.

Вислів з поеми Т. Шевченка «І мертвим, і живим…»(1845):
Несли, несли з чужого поля
І в Україну принесли
Великих слів велику силу,
Та й більш нічого.
Вживається для характеристики бездіяльних людей, пустопорожніх балакунів. Приклади

Взагалі, на нашу думку, в статті д. Стешенка є «великих слів велика сила та Й більш нічого». (С. Петлюра, Записки українського наукового товариства в Києві)
Ніколи ті, що б'ються з-за якогось шматка, не скажуть, що вони б'ються саме з-за шматка, а наговорять «великих слів велику силу» — така думка, що нерозумне потомство так зразу Й повірить їм, се звичайний хід історії. (П. Грабовський, Лист до Б. Грінченка, 14.ХП.1901 р.)

Пропаща сила.

Під такою назвою вийшов у 1903 р. на Україні роман Панаса Мирного та І. Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (1875). «Пропаща сила» — це насамперед головний герой роману селянин Чіпка, що став на хибний шлях розбійництва, а також злодій Гудзь і товариші Чіпки — Матня, Пацюк, Люшня. Вислів уживається також у розширеному значенні. Приклади

Микола мав чуття слова й добру культуру, щоб розвинутися, я певен цього, на справжнього майстра в поезії, а скінчив пропащою силою. (І. Кошелівець, Розмови в дорозі до себе)
Горе тій країні, де цькують таких людей, як І. Дзюба, де їх прагнуть обернути на пропащу силу, де безмозкі чорні чоловічки вбивають при цвіті тисячі талантів, так трудно народжуваних матерями. (В. Стус, 3 приводу статті Л. Дмитерка «Місце в бою»)

вбива́тися (вбира́тися) / вби́тися (вбра́тися) в си́лу.

Розвиватися, набувати перспективи. Приклади

Одружившись, він перебрався до Києва й завів майстерню. А в Києві цехи саме тільки вбивалися в силу і потрапити новакові в майстри було дуже легко (З. Тулуб)

Ставати заможним; багатіти. Приклади

Трохи та потроху обжився він, почав підніматись на ноги, у силу вбиратись (Панас Мирний)
— Денис і так уже вбився у силу велику, а скоро купить пересельську землю, то запанує тоді він із своїм товариством нечестивим (Б. Грінченко)

Ставати впливовим. Приклади

Хазяїн із тих розбитних гуляйпільських хурщиків, що розжилися до революції на торгівлі хлібом і які перед [імперіалістичною] війною вже настільки вбилися в силу, що не дозволили навіть залізничну станцію будувати в самому Гуляй-Полі, відсунули її від містечка в степ, щоб заробляти на перевозках хліба… (О. Гончар)

Ставати сильним, дужим; зміцнюватися фізично. Приклади

[Івась:] Дайте йому [візничому] швидше пшениці Та свіженької водиці, Щоб як слід підгодувався, Щоб одужав, в силу вбрався (М. Кропивницький)
— Підростай, небораче, та в силу вбирайся (Д. Бедзик)
Ну, а тоді мені ще й тридцяти не стукнуло, саме в силу чоловік вбився (І. Муратов)

Виростати, міцніти. Приклади

Яблуньки вбиваються у силу, Бруняться у місячній імлі (І. Вирган)

з оста́нніх сил.

З найбільшим, неймовірним напруженням. Приклади

З криком ох, Боже мій!.. ох, Боже!.. вона шарпнулась з останніх сил і наосліп кинулась в очерет (М. Коцюбинський)

про́бувати [свої́] си́ли (рідше себе́) в чому, як хто.

Починати займатися чимсь, перевіряти свої здібності, можливості, талант у чомусь. Приклади

Крім поезій ліричних і гумористичних пробував себе [поет] й у драматичному роді (В. Самійленко)
Під впливом свого приятеля Федькович і сам почав пробувати сили в літературі (Леся Українка)
Наші молоді прозаїки пробують свої сили і в надзвичайно важливому жанрі — в літературі для дітей (Ю. Смолич)
Зовсім самостійною моєю роботою, де я пробував свої сили як сценарист, режисер і актор одночасно, був фільм За стіною (А. Бучма)

ма́ти си́лу.

над ким--чим. Впливати на кого-, що-небудь, керувати чиїмись діями. Приклади

Слава й ганьба не повинні Над Гафізом мати силу (А. Кримський). Не мати сили над колективом. ма́ти насті́льки си́ли. Що з того, що батько і мати хоч і відпустили дочку.., але дорого дали б, щоби не відпускати, щоби мати настільки сили над нею? (Г. Хоткевич)

перев. де. Бути відомим, впливовим і т.ін. (про людину). Приклади

ма́ти вели́ку си́лу. [Хуса:] Публій сам не так мені потрібен, як горда Марція, його жона,— вона з родини цезаря і має велику силу там, у Палатині (Леся Українка)

Бути дійсним, чинним. Приклади

В керівництві університету появилась нова особа… без санкції якого накази ректора не мали сили (Ф. Бурлака)
— Завітрюжить, видно, завтра,— каже Корній.— А ось для нас ці прикмети вже не дійсні,— зауважує льотчик трохи сумовито.—..Лише до цього обрію, доки око вхопить, ці прикмети мають силу (О. Гончар)

з інфін. Могти, бути спроможним зробити щось. Приклади

— Почула, що автомобіль поїхав, і я довго не мала сили подзвонити біля дверей (Ю. Яновський)
— Коли Ви маєте силу до осені підождати, то зашліть — у жовтні або в листопаді (Панас Мирний)

перев. де. Бути вагомим, значним, авторитетним (про слово, виступ, статтю і т.ін.). Приклади

— А там, у районі, голос його [сількора] силу має (О. Гончар)

не жалі́ти рук (сил).

Працювати, робити що-небудь з великим напруженням, з найбільшою віддачею. Приклади

П'єса пройшла з таким успіхом, що після завіси глядачі кинулись на сцену й почали, не жаліючи рук, качати своїх перших артистів (М. Стельмах)
Он уже помітили його роботу розумні люди, уже й молоком дарують, бо він таки рук не жаліє і не з лінивих (Григорій Тютюнник)
Як вона рук не жаліла, обмазуючи та обліплюючи хату, щоб і холод не заходив зимою (Панас Мирний)

рва́ти / порва́ти жи́ли (ру́ки, си́лу).

Дуже важко, багато, з надмірним напруженням; над силу працювати. Приклади

рва́ти на собі́ жи́ли. Добру годину рвали на собі жили, пересаджуючи через ручиці важкі колоди (Григорій Тютюнник)
— Ти звідки… знаєш, що таке земля і чи дорожча вона за крові!? Зароби її перше, порви спершу свої жили на ній (М. Стельмах)
Рве [хлопець] силу, аби догодить господареві (К. Гордієнко)
Блукати по наймах — це добре знає кожен із них: гірко! Рвати руки на чужій праці, ламати спину, губити здоров'я… (А. Головко)
Це вони [нинішні пенсіонери], живучи, по суті, в нужді, рвали жили заради світлого майбутнього, що й не маячило на горизонті (З газети)

у мі́ру сил, перев. чиїх.

Як хтось може, міг і т.ін., наскільки можливо; по змозі. Приклади

Всю ніч чесно, в міру своїх сил, виконував він [дід] з молоддю свої вироки, розбиваючи німецькі каски березовим прикладом (О. Довженко)

скріпля́ти / скріпи́ти дух (си́ли) чий (чиї), кому.

Робити кого-небудь морально стійким, непохитним. Приклади

[Друга жінка (Молодша. Так само склоняється перед Прісціллою):] Скріпи мій дух, він немічний, сестрице! (Леся Українка)
[Степан:] Дома щоденне пекло,— тільки тією мрією і жив, тільки вона мені сили скріпляла… (М. Старицький)
Надійся лиш на себе і свій дух Скріпляй, зміцняй (М. Старицький)

від си́ли.

Щонайбільше. Приклади

Побачив [гебітс комісар] невелику кам'яну чашу. Визначив на око, скільки могло бути там води. Три-чотири відра, не більше. Ну, від сили п'ять (В. Поліщук)
Цим чоботям од сили три карбованці ціна (Б. Грінченко)
Менш їх [козаків] було зараз: од сили з півсотні (А. Головко)

набира́тися на си́лі.

Міцніти, розвиватися. Приклади

Деякі зони заповідника [Поліського] є місцями осінніх скупчень журавлів: тут вони набирають на силі перед відльотом у вирій (З журналу)

Набувати більшого вияву, зростати; ставати досконалішим. Приклади

набира́ти на си́лі. Північний вітер набирав на силі (З журналу)
Атомна артилерія УФТІ набиралася на силі, народжувалась плеяда потужних атомних машин (З журналу)

не ма́ти [своє́ї] во́лі (си́ли во́лі).

Легко піддаватися різним впливам; бути нестійким, нерішучим, безвольним і т.ін. Приклади

ма́ти вели́ку си́лу ду́ха. [Матушка гуменя:] Треба, кажу, дуже берегтися, велику силу духа мати, щоб від його [лукавого] захиститися (П. Мирний)
Отже-таки вкінці послухав [Славко] просьби. Не мав своєї волі. Перед котрим чоловіком почував пошану, то не міг опертись його намові (Л. Мартович)

мі́рятися / помі́рятися си́лою (си́лами), перев. з ким.

Змагатися в чомусь з ким-небудь. Приклади

На батьківщині Шекспіра ще не з'явилося драматургів, які могли б помірятися силою з великим предком і учителем (З журналу)
[Лотоцький:] Я хотів чесно мірятись з тобою силами (І. Микитенко)
[Норма:] Я готова помірятися силами з вашими шпигунами, містер Петерсон (Я. Галан)
Яснозорівська [футбольна] команда в останні роки була чемпіоном у районі і навіть їздила мірятись силами у Черкаси (В. Минко)

Боротися, битися з ким-небудь. Приклади

Ці думки не лякали Козакова, а тільки заохочували, під'юджували швидше видертися туди [на висоту] і помірятися силами з ворогом (О. Гончар)
Він пригадував найтяжчі бої, в яких йому доводилось мірятися силами з ворогом (С. Добровольський)
І не раз мірявся [Антоша] силою з найміцнішими парубками (М. Коцюбинський)

без додатка. Перевіряти свою спроможність у чомусь; випробовувати себе. Приклади

мі́ряти си́ли. Інші [юнаки] потому в борінні виснажливім міряли сили,— В ньому найкращих борців переміг Евріал нездоланний (Перекл. Бориса Тена)
Нерідко на майдан… сходилася молодь — випробувати себе, помірятися силами (З журналу)
Вони, оці [двопудові] гирі, лежали на площі, і кожної неділі парубки ходили сюди мірятися силою (М. Чабанівський)

що ма́єш (мав і т.ін.) си́ли (сил, ду́ху), з дієсл.

З усією енергією, з максимальним напруженням, завзяттям; дуже сильно. Приклади

Бий тільки об камінь [мурену] що маєш сили, бо вкусить, наче собака (М. Коцюбинський)
А ти пляшки Грицьку, й чарки Трощи, що маєш духу! (П. Гулак-Артемовський)

вибива́тися / ви́битися з сил (з си́ли).

Слабнути, знесилюватися від тривалої, надмірної, напруженої роботи, хвороби тощо. Приклади

Дув, дув [Вітер], аж потом весь облився, Із моці вибився, сердешний (Є. Гребінка)
ви́битися з мо́чі (з мо́ці). Від Йосипа все такі нерадісні листи приходять, — то занедужав, з мочі вибився, життя йому остогидло (Панас Мирний)
Нещасний Буланко вибився із сили; ходором йому ходили боки, парою курилася спина… а проте він по заметах ще біг (М. Старицький)
Пам'ятаючи весь час про сліди на снігу, що лишав на собі, Роман петляв по завулках, аж доки не вибився із сил (А. Головко)
Стежка щодалі ставала важчою. Лікар Павелко вибивався із сил (Л. Первомайський)
Бачить дядько Мусій, що хлопець із сил вибивається, вхопив багра, підбіг… й витяг на берег (Остап Вишня)