СЕРДЕНЬКО — ФРАЗЕОЛОГІЯ

вийма́ти / ви́йняти ду́шу (се́рце).

для кого, тільки вийма́ти / ви́йняти ду́шу. Приклади
  • Робити для когось все, навіть неможливе.— Я не милостині просити прийшла. Я душу для тебе вийняла, а ти!.. (Григорій Тютюнник)
з кого, у кого і без додатка. Зворушувати, розчулювати кого-небудь. Приклади
  • вийма́ти се́рденько. [Мавка:] Як солодко грає, Як глибоко крає, розтинає білі груди, серденько виймає! (Леся Українка)
  • [Мар'яна:] Ох, люблю я твої очі! Вийняли вони у мене моє серце (С. Васильченко)
  • Вирізав фото, повісив над ліжком і щовечора, лягаючи спати, замалим не молився на нього. Красуня усміхалася — серце виймала! (А. Дімаров)
  • Тільки б я не так заспівав, як співають наші співаки. Я б душу вийняв із слухачів своїм співом (Остап Вишня)
Завдавати кому-небудь страждань, клопоту і т.ін.; мучити. Приклади
  • А в Антона була ще більша криза — боржники виймали душу (С. Чорнобривець)
кому, з кого. Убивати кого-небудь або жорстоко, бездушно знущатися з когось. Приклади
  • Не раз його шабля і спис, добиваючись шляхетства, виймали душу із своїх братів: у злобному тілі владолюбця легко прищепилася жорстокість вельмож і королів (М. Стельмах)

суши́ти / ви́сушити се́рце.

чиє, кому і без додатка. Завдавати кому-небудь душевних страждань, мук. Приклади
  • суши́ти се́рде́нько. Тихо, любо жилося дитині. І ніщо не сушило серденька (Леся Українка)
  • Скільки синів і дочок занапастили вороги, скільки нездійснених зачать висушило матернє [материнське] серце! (О. Довженко)
  • Е, гетьте, думки сумнії, не суши, журбо, серця!.. (М. Коцюбинський)
  • — Нащо ти, Любочко, козацьке серце сушиш?.. (П. Гулак-Артемовський)
Уболівати, переживати за ким-небудь. Приклади
  • Вона глянула в повиті сумом Оленчині очі і сказала: — Не треба так побиватися… сушити серце (А. Хижняк)

розби́лося се́рце у кого, чиє і без додатка.

Хто-небудь став нещасним; потерпів крах у чому-небудь. Приклади
  • розби́те се́рце. Так молодіж наша і зрости не успіє Та по-молодецьки на світі пожити, Дивись, а у нього волосся сивіє, Поглянь, вже у нього і серце розбите (М. Коцюбинський)
  • розби́лося се́рденько. Щастя ж коли їй судилось, Хай їй в покір не стає, Що через неї розбилось Серденько щире моє (І. Манжура)
  • Розбилось серце, знемилів світ. Завіяв навіки надії цвіт. Пречиста мати, прийми мене (Переклад М. Лукаша)

се́рце ни́є (млі́є, тлі́є і т.ін.) / зани́ло (обімлі́ло, зотлі́ло і т.ін.); душа́ ни́є (млі́є, тлі́є і т.ін.) / зани́ла (обімлі́ла, зітлі́ла і т.ін.) чиє (чия), у кого і без додатка.

Хто-небудь дуже переживає, страждає. Приклади
  • Як хороше, як весело На білім світі жить!.. Чого ж у мене серденько І мліє і болить! (Л. Глібов)
  • се́рденько млі́є. Моє серденько мліє, Мліє (П. Чубинський)
  • — Думати? Се ти думатимеш, коли в мене серце тліє! (Марко Вовчок)
  • — Мамочко, на ось краплі свої випий,— підійшла з чашечкою в руках Настя. — Може, тобі краще стане,— а в самої болем нила душа (І. Цюпа)
  • Коли їхали через знайоме місто…, серце його боляче стискалось і німіло (П. Колесник)
  • Господи! Де ж се вона ділася!.. Ниє-омліває материне серце (Панас Мирний)
  • Бридко йому було на душі, серце нило… Та — нічого, казав собі, все минеться, вляжеться (Є. Гуцало)

прийма́ти / прийня́ти се́рцем (до се́рця) що.

Глибоко відчувати, розуміти, усвідомлювати що-небудь. Приклади
  • щи́рим се́рде́ньком прийня́ти. ..Я віру Щирим серденьком прийняв (Леся Українка)
  • Тож не цурайтесь видом бідним, нескладним гамоном її [пісні] А серцем Прийміть і полюбіть її (І. Франко)
  • Летіли вдаль думки, немов осіннє листя, і серцем прийняла Оксана жах війни (В. Сосюра)
  • Що гарячіше прийматимемо до серця чужі страждання, то частіше звертатимемося до вічності, до зірок (З журналу)

схова́ти у се́рці кого, що.

Глибоко затаїти, приховати якісь почуття до кого-небудь, думки. Приклади
  • Чом ти мене у серці не сховаєш? Чом поглядом навік не затримаєш? (Леся Українка)
  • схова́ти на се́рденьку. Чи ти між тієї пишноти Розкішних осяяних залів [зал] До рідного краю й голоти сховаєш на серденьку жаль (М. Старицький)

припа́сти до се́рця (до душі́) кому.

Викликати у когось симпатію, почуття кохання, сподобатися кому-небудь. Приклади
  • припада́ти до се́рця. А дівчата шукали свого щастя перебірливо, ніхто із місцевих парубків не припадав їм до серця (Легенди..)
  • — Кажуть, тобі дуже припала до душі моя половина і ти наче б хочеш відбити її в мене? (З газети)
  • Уболіває за нього так, неначе рідна мати або дружина… Чим він припав до серця цій мудрій чистій дівчині?.. (В. Шевчук)
  • Якщо припала до серця [дівчина] — підійшов, взяв за руку й повів. На це без любові духу не вистачить (О. Гончар)
  • Настя якось зразу припала йому до серця (М. Коцюбинський)
  • [Лукія:] Певно, вона вже впала Хвилимонові в око!.. А що він їй до серця припав, то се вже видко… (М. Кропивницький)
  • Чоловіка її було вбито десь у бойовиську. І ніхто їй більше не припав до серця. Так і вікувала сама (Легенди..)
Зворушити кого-небудь, сподобатися комусь (про художні твори, музику і т.ін.). Приклади
  • припа́сти до се́рденька. Чим я маю привернути Серце милої — не знаю! Може б, краще їй припали до серденька серенади?.. (Леся Українка)
  • — Раз чув, як ти комусь читала вголос мою повість…— так можна читати тільки те, що до душі припадає (Леся Українка)
  • Невже вам могли так припасти до серця мої вірші? (Леся Українка)
  • Лісту була знайома і припала до серця українська народна музика; про це свідчать дві фортепіанні п'єси.., для яких тематичним матеріалом послужили популярні народні пісні Віють вітри та Ой не ходи, Грицю (З журналу)
Відповідати чиїмсь думкам, сподіванням, нахилам, здібностям і т.ін.; імпонувати комусь. Приклади
  • приста́ти до душі́. Мені це дуже пристало до душі (Народні оповідання)
  • Правда, з містечком Вадим ще не встиг ознайомитись, але робота йому припала до душі (П. Кочура)
  • Висловлена Бовдюгом премудрість припала до серця всім запорожцям (О. Довженко)

носи́ти в (на) се́рці кого, що.

Завжди добре пам'ятати про когось--щось. Приклади
  • носи́ти в се́рденьку чиєму. Прийде той, чий образ я носила з піснями вкупі в серденьку свому [своєму] (Леся Українка)
  • Треба тілько її [правду] мати в душі, носити в серці своєму (Панас Мирний)
  • Те, що я створив собі культ моєї дружини і ношу його в серці, може, видасться тобі нудним і нецікавим (М. Коцюбинський)

ну́ди́ти / зану́ди́ти [бі́лим] сві́том.

по кому, за ким, без кого--чого і без додатка. Перебувати в стані тривоги, неспокою, втомлюватися від журби, туги за ким-, чим-небудь, без когось, чогось. Приклади
  • Не співає чорнобрива,..Білим світом нудить. Без милого батько, мати — як чужії люде (Т. Шевченко)
  • — Та й він мене так само любив та й отак світом нудив без мене. А ти цього не знаєш (Л. Мартович)
  • [Чумак:] Зірко моя, серце моє. Я ж по тобі світом нуджу (С. Руданський)
  • [Маруся:] Ох, Микито,.. Нудиш світом за Одаркою, а вона й дивитись не хоче на тебе!.. (М. Кропивницький)
Жити в тяжких умовах, не відчуваючи смислу життя; животіти. Приклади
  • — Як світом нудити, то краще й не жити! (М. Вороний)
  • В час, як ти [про Т. Г. Шевченка] в неволі нудив світом На чужині, В твоїй душі все квітли пишним цвітом Твої пісні (В. Самійленко)
Перебувати в стані апатії, знемагати від бездіяльності, нудьгувати. Приклади
  • нуди́ти серде́ньком. — Чого вночі блудиш і серденьком нудиш? (П. Куліш)
  • Засумував же тяжко наш Осауленко після сього, занудив світом несказанно (П. Куліш)
  • — Князь Домінік, певно, занудив світом без молодої компанії (І. Нечуй-Левицький)
  • Сидиш та світом нудиш (Укр. присл.)
  • — Що робити? Як бути? Нуджу світом. То в цей куток загляну, то в той (А. Тесленко)
Бути незадоволеним життям, не хотіти жити. Приклади
  • Він журився, вибухаючи кашлюком під комином, та нудився світом, думаючи, що без долі пропаде (Д. Косарик)
  • Вона мала шматок хліба, теплу хату,..чого ж сумувати їй, чого нудити світом? (Л. Яновська)