СЕРДЕНЬКО — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

вийма́ти / ви́йняти ду́шу (се́рце).

для кого, тільки вийма́ти / ви́йняти ду́шу. Приклади

Робити для когось все, навіть неможливе.— Я не милостині просити прийшла. Я душу для тебе вийняла, а ти!.. (Григорій Тютюнник)

з кого, у кого і без додатка. Зворушувати, розчулювати кого-небудь. Приклади

вийма́ти се́рденько. [Мавка:] Як солодко грає, Як глибоко крає, розтинає білі груди, серденько виймає! (Леся Українка)
[Мар'яна:] Ох, люблю я твої очі! Вийняли вони у мене моє серце (С. Васильченко)
Вирізав фото, повісив над ліжком і щовечора, лягаючи спати, замалим не молився на нього. Красуня усміхалася — серце виймала! (А. Дімаров)
Тільки б я не так заспівав, як співають наші співаки. Я б душу вийняв із слухачів своїм співом (Остап Вишня)

Завдавати кому-небудь страждань, клопоту і т.ін.; мучити. Приклади

А в Антона була ще більша криза — боржники виймали душу (С. Чорнобривець)

кому, з кого. Убивати кого-небудь або жорстоко, бездушно знущатися з когось. Приклади

Не раз його шабля і спис, добиваючись шляхетства, виймали душу із своїх братів: у злобному тілі владолюбця легко прищепилася жорстокість вельмож і королів (М. Стельмах)

суши́ти / ви́сушити се́рце.

чиє, кому і без додатка. Завдавати кому-небудь душевних страждань, мук. Приклади

суши́ти се́рде́нько. Тихо, любо жилося дитині. І ніщо не сушило серденька (Леся Українка)
Скільки синів і дочок занапастили вороги, скільки нездійснених зачать висушило матернє [материнське] серце! (О. Довженко)
Е, гетьте, думки сумнії, не суши, журбо, серця!.. (М. Коцюбинський)
— Нащо ти, Любочко, козацьке серце сушиш?.. (П. Гулак-Артемовський)

Уболівати, переживати за ким-небудь. Приклади

Вона глянула в повиті сумом Оленчині очі і сказала: — Не треба так побиватися… сушити серце (А. Хижняк)

розби́лося се́рце у кого, чиє і без додатка.

Хто-небудь став нещасним; потерпів крах у чому-небудь. Приклади

розби́те се́рце. Так молодіж наша і зрости не успіє Та по-молодецьки на світі пожити, Дивись, а у нього волосся сивіє, Поглянь, вже у нього і серце розбите (М. Коцюбинський)
розби́лося се́рденько. Щастя ж коли їй судилось, Хай їй в покір не стає, Що через неї розбилось Серденько щире моє (І. Манжура)
Розбилось серце, знемилів світ. Завіяв навіки надії цвіт. Пречиста мати, прийми мене (Переклад М. Лукаша)

се́рце ни́є (млі́є, тлі́є і т.ін.) / зани́ло (обімлі́ло, зотлі́ло і т.ін.); душа́ ни́є (млі́є, тлі́є і т.ін.) / зани́ла (обімлі́ла, зітлі́ла і т.ін.) чиє (чия), у кого і без додатка.

Хто-небудь дуже переживає, страждає. Приклади

Як хороше, як весело На білім світі жить!.. Чого ж у мене серденько І мліє і болить! (Л. Глібов)
се́рденько млі́є. Моє серденько мліє, Мліє (П. Чубинський)
— Думати? Се ти думатимеш, коли в мене серце тліє! (Марко Вовчок)
— Мамочко, на ось краплі свої випий,— підійшла з чашечкою в руках Настя. — Може, тобі краще стане,— а в самої болем нила душа (І. Цюпа)
Коли їхали через знайоме місто…, серце його боляче стискалось і німіло (П. Колесник)
Господи! Де ж се вона ділася!.. Ниє-омліває материне серце (Панас Мирний)
Бридко йому було на душі, серце нило… Та — нічого, казав собі, все минеться, вляжеться (Є. Гуцало)

прийма́ти / прийня́ти се́рцем (до се́рця) що.

Глибоко відчувати, розуміти, усвідомлювати що-небудь. Приклади

щи́рим се́рде́ньком прийня́ти. ..Я віру Щирим серденьком прийняв (Леся Українка)
Тож не цурайтесь видом бідним, нескладним гамоном її [пісні] А серцем Прийміть і полюбіть її (І. Франко)
Летіли вдаль думки, немов осіннє листя, і серцем прийняла Оксана жах війни (В. Сосюра)
Що гарячіше прийматимемо до серця чужі страждання, то частіше звертатимемося до вічності, до зірок (З журналу)

схова́ти у се́рці кого, що.

Глибоко затаїти, приховати якісь почуття до кого-небудь, думки. Приклади

Чом ти мене у серці не сховаєш? Чом поглядом навік не затримаєш? (Леся Українка)
схова́ти на се́рденьку. Чи ти між тієї пишноти Розкішних осяяних залів [зал] До рідного краю й голоти сховаєш на серденьку жаль (М. Старицький)

припа́сти до се́рця (до душі́) кому.

Викликати у когось симпатію, почуття кохання, сподобатися кому-небудь. Приклади

припада́ти до се́рця. А дівчата шукали свого щастя перебірливо, ніхто із місцевих парубків не припадав їм до серця (Легенди..)
— Кажуть, тобі дуже припала до душі моя половина і ти наче б хочеш відбити її в мене? (З газети)
Уболіває за нього так, неначе рідна мати або дружина… Чим він припав до серця цій мудрій чистій дівчині?.. (В. Шевчук)
Якщо припала до серця [дівчина] — підійшов, взяв за руку й повів. На це без любові духу не вистачить (О. Гончар)
Настя якось зразу припала йому до серця (М. Коцюбинський)
[Лукія:] Певно, вона вже впала Хвилимонові в око!.. А що він їй до серця припав, то се вже видко… (М. Кропивницький)
Чоловіка її було вбито десь у бойовиську. І ніхто їй більше не припав до серця. Так і вікувала сама (Легенди..)

Зворушити кого-небудь, сподобатися комусь (про художні твори, музику і т.ін.). Приклади

припа́сти до се́рденька. Чим я маю привернути Серце милої — не знаю! Може б, краще їй припали до серденька серенади?.. (Леся Українка)
— Раз чув, як ти комусь читала вголос мою повість…— так можна читати тільки те, що до душі припадає (Леся Українка)
Невже вам могли так припасти до серця мої вірші? (Леся Українка)
Лісту була знайома і припала до серця українська народна музика; про це свідчать дві фортепіанні п'єси.., для яких тематичним матеріалом послужили популярні народні пісні Віють вітри та Ой не ходи, Грицю (З журналу)

Відповідати чиїмсь думкам, сподіванням, нахилам, здібностям і т.ін.; імпонувати комусь. Приклади

приста́ти до душі́. Мені це дуже пристало до душі (Народні оповідання)
Правда, з містечком Вадим ще не встиг ознайомитись, але робота йому припала до душі (П. Кочура)
Висловлена Бовдюгом премудрість припала до серця всім запорожцям (О. Довженко)

носи́ти в (на) се́рці кого, що.

Завжди добре пам'ятати про когось--щось. Приклади

носи́ти в се́рденьку чиєму. Прийде той, чий образ я носила з піснями вкупі в серденьку свому [своєму] (Леся Українка)
Треба тілько її [правду] мати в душі, носити в серці своєму (Панас Мирний)
Те, що я створив собі культ моєї дружини і ношу його в серці, може, видасться тобі нудним і нецікавим (М. Коцюбинський)

ну́ди́ти / зану́ди́ти [бі́лим] сві́том.

по кому, за ким, без кого--чого і без додатка. Перебувати в стані тривоги, неспокою, втомлюватися від журби, туги за ким-, чим-небудь, без когось, чогось. Приклади

Не співає чорнобрива,..Білим світом нудить. Без милого батько, мати — як чужії люде (Т. Шевченко)
— Та й він мене так само любив та й отак світом нудив без мене. А ти цього не знаєш (Л. Мартович)
[Чумак:] Зірко моя, серце моє. Я ж по тобі світом нуджу (С. Руданський)
[Маруся:] Ох, Микито,.. Нудиш світом за Одаркою, а вона й дивитись не хоче на тебе!.. (М. Кропивницький)

Жити в тяжких умовах, не відчуваючи смислу життя; животіти. Приклади

— Як світом нудити, то краще й не жити! (М. Вороний)
В час, як ти [про Т. Г. Шевченка] в неволі нудив світом На чужині, В твоїй душі все квітли пишним цвітом Твої пісні (В. Самійленко)

Перебувати в стані апатії, знемагати від бездіяльності, нудьгувати. Приклади

нуди́ти серде́ньком. — Чого вночі блудиш і серденьком нудиш? (П. Куліш)
Засумував же тяжко наш Осауленко після сього, занудив світом несказанно (П. Куліш)
— Князь Домінік, певно, занудив світом без молодої компанії (І. Нечуй-Левицький)
Сидиш та світом нудиш (Укр. присл.)
— Що робити? Як бути? Нуджу світом. То в цей куток загляну, то в той (А. Тесленко)

Бути незадоволеним життям, не хотіти жити. Приклади

Він журився, вибухаючи кашлюком під комином, та нудився світом, думаючи, що без долі пропаде (Д. Косарик)
Вона мала шматок хліба, теплу хату,..чого ж сумувати їй, чого нудити світом? (Л. Яновська)