Підтримати проєкт!

СЕБЕ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

видава́ти / ви́дати себе́.

Власними діями, вчинками, словами і т.ін. мимоволі виявляти свою причетність до чого-небудь або свою таємницю. Приклади
  • Раптом Марина ніби оце тільки згадала: — Да, але це так, між іншим,— і одразу ж самим оцим вступом уже видала себе з головою.— Ви ж таки і не спитали тоді мене. Про якусь… ізюмську дівчину (А. Головко)

про се́бе.

зі сл. ду́мати, чита́ти. Не вимовляючи вголос. Приклади
  • сам про се́бе. Більше любив [Роман] читати… читати сам про себе, щоб ніхто не перебаранчав йому (І. Нечуй-Левицький)
  • Мусив відзначити про себе Функе: новин багато буде на Україні. Недарма шість років вів… баталії с польською шляхтою Хмельницький (Н. Рибак)
  • [В'язні] ніби зважують у темряві кожний про себе: мене вб'ють чи когось іншого? (Ю. Збанацький)
зі сл. говори́ти, співа́ти і т.ін. Ледь чутно, пошепки. Приклади
  • Був [Ярошенко] веселий і намугикував про себе… (В. Речмедін)
  • Раб іде, мимрячи щось тихо про себе (Леся Українка)

прихиля́ти / прихили́ти до се́бе се́рце (серця́) чиє (чиї), кого і без додатка.

Привертати до себе чиюсь приязнь, чиїсь симпатії. Приклади
  • Там, на чужині, вони зуміли прихилить до себе серця. Народи увінчували лаврами, підносили на Парнас їх, видатних співаків України (З журналу)
  • Маленька, кругловиденька, з терновими мрійними очима, вона зразу прихиляла до себе серце всякої людини (С. Васильченко)

розкрива́ти / розкри́ти себе́.

Виявляти, реалізувати свої здібності, можливості у чому-небудь. Приклади
  • М. Рильський розкриває себе як майстер філологічного аналізу творів Т. Шевченка, О. Пушкіна, М. Гоголя… та ін. (З газети)

сам за се́бе.

Тільки що-небудь одне. Приклади
  • В борщі була сама за себе бутвина [ботвина] та квас (І. Нечуй-Левицький)

[аж] вбира́ти / бра́ти [в се́бе] о́чі (о́ко).

Вабити своєю красою, яскравістю барвів і т.ін. Приклади
  • Ясна прозелень озимих хлібів око вбира (К. Гордієнко)
  • о́чі відбира́ти. Привіз Петро одно ліжко з бази, сітка панцирна, бильця з нікелю… все з нікелю, очі одбирає (З газети)
  • Кругом кладовища — то зеленіє жито, аж очі бере в себе, то шумить золотим колосом пшениця (І. Нечуй-Левицький)
  • Всі вони [хусточки] красиві. Аж вбирають очі. Кожна запинає Доленьку жіночу (Г. Чубач)
  • Лежали персні, увінчані коштовними камінцями, які аж вбирали в себе очі (В. Кучер)
  • Її краса очі вбирала, і не хотілося думати — дурна вона чи розумна, добра чи скажена (Ю. Яновський)
  • Вся долівка кімнати була вистелена барвистими килимами, що вбирали очі своїм червоно-синім мереживом (Олесь Досвітній)

ма́ти себе́ (ма́тися) на ба́чності (на обере́жності і т.ін.).

Бути обачним, насторожі; остерігатися, пильнувати. Приклади
  • Зрадлива дівчина, очевидячки, тільки й чатувала, аби стягти хустину з шиї. Та Йон мавсь на обережності (М. Коцюбинський)
  • Максим шепнув… деяким із своїх товаришів, щоб малися на бачності (І. Франко)
  • Воно [нещастя] приходить і відходить, а коли не маєш себе на бачності.., то відтак приходять другі і кажуть тобі, що ти є.., і ти є пропащий (О. Кобилянська)

[живце́м] відрива́ти / відірва́ти від се́рця (від се́бе) кого, що.

Дуже тяжко розлучатися з ким-небудь близьким або покидати, віддавати що-небудь особливо дороге. Приклади
  • Хоч серце боліло іншим, але прощався і з кабінетом. Відчував [Василь], як відриває щось від серця (Ю. Мушкетик)
  • Мусить вона [Яресьчиха] розлучатися з сином, з дочкою, живцем відриваючи їх від серця (О. Гончар)

тягти́ (тягну́ти) ко́вдру на се́бе.

скида́ти / ски́нути [з се́бе] ма́ску.

Показувати, виявляти свою справжню сутність; переставати прикидатися ким-небудь або яким-небудь. Приклади
  • Обставини примусили його скинути з себе маску і всі побачили його справжнє обличчя, яке він приховував довгі роки, прикидаючися добрим і благородним (З газети)

стро́їти з се́бе кого.

Удавати кого-небудь, створювати якийсь образ. Приклади
  • Це кара божа — не сестра. Там училася в гімназії — баришню строїла з себе: прибратись і духами напахатись.. (А. Головко)
  • Їм було вигідно строїти з себе революціонерів (Ю. Яновський)

мо́рщити із се́бе сироту́, зневажл.

Видавати себе за бідного, нещасного; прибіднятися. Приклади
  • Особливо ж смішна була величезна, могуча [могутня] стать Вовкуна, коли він кулився, і кривився, і морщив із себе сироту (І. Франко)

всмо́ктувати (всиса́ти, вбира́ти в се́бе і т.ін.,) / всмокта́ти (ввісса́ти, ввібра́ти в се́бе і т.ін.) з молоко́м ма́тері що.

Засвоювати щось з дитинства. Приклади
  • вбира́ти в се́бе з молоко́м ма́тері. Вірність Батьківщині. Її ми всотуємо, вбираємо в себе з молоком матері. Змалечку дихаємо цим високим словом вірність (З газети)
  • Цілком природно звучать пісні сина коваля [І. Франка], який зріс серед сільської бідноти і з молоком матері всмоктав красу народного слова, народної мелодії (М. Рильський)
  • Більшість їх [дівчат] вийшла з родин убогих, із таких, де кожне ще з молоком матері всисає потребу праці для шматка хліба (М. Коцюбинський)

знайти́ себе́.

Визначити своє покликання, проявити себе в чому-небудь. Приклади
  • І. Драч весь час прагне знайти себе у мистецтві: свою тематику, образи, поетику, стиль (З журналу)
  • Творча доля художника [І. П. Похитонова] була складною і не зовсім звичайною. Довго він не міг знайти себе, свого справжнього покликання (З журналу)

би́ти себе́ [кулако́м] в гру́ди.

Твердити щось, запевняти, переконувати кого-небудь у чомусь. Приклади
  • Микита Чугай бив себе кулаком у груди, гув, як мідний дзвін: — Брехня! Трактори весняної оранки не затягували. Ви самі її затягли (Григорій Тютюнник)
  • — Хто вас сюди запрошував? Яка ваша професія? — Ділок бив себе в груди, доводячи, що йому тут належить керівна посада (М. Ю. Тарновський)
  • Давид… поволеньки пнувся в керівники, був добре письменний, частенько бив себе в груди й присягався (С. Добровольський)

перела́мувати (перело́млювати) / перелама́ти (переломи́ти) [само́го] себе́.

Виявляти стійкість, непохитність всупереч своїм бажанням, прагненням, звичкам і т.ін. Приклади
  • І все-таки він дуже змінився за ці роки. Адже вистачило в нього витримки не потрапляти на очі Любі, переламати себе (В. Собко)
  • Коли вже Євген не може переламати себе, коли це для нього перша й остання… Коли й вона його щиро серцем обрала… То тут потрібен інший підхід (О. Гончар)

перехитри́ти само́го себе́.

Хитруючи, виявити свої наміри або помилитися в розрахунках. Приклади
  • — Так, тату! Ти дуже хитрий, такий хитрий, що аж самого себе перехитрив (І. Франко)

шука́ти себе́.

Виявляти, визначати власне покликання. Приклади
  • Вже приїхавши з Берліна, де він учивсь в художній школі, Довженко почав шукати себе (Ю. Яновський)

ма́тися (ма́ти се́бе) гара́зд.

Добре себе почувати, бути здоровим і щасливим. Приклади
  • — Майтеся гаразд, дітки, майтеся гаразд, люди добрі (М. Стельмах)

прийма́ти / прийня́ти на се́бе що.

Зазнавати якогось впливу, дії чого-небудь ( перев. чого-небудь неприємного). Приклади
  • Завили й загавкали спущені з цепу собаки. Їхню злобну навалу прийняв на себе парубок, який відступав останнім… (О. Донченко)
  • Весь шквал обурення за простій приймає на себе виконроб товариш Красуля (О. Гончар)
Розділяти чиїсь переживання, переймаючись чужими болями, бідами і т.ін. Приклади
  • Сам нахилявся над крихітним тільцем, що змагалося за життя, і мовчки приймав на себе той біль, той крик, той вибираючий душу доньчин плач (О. Гончар)
  • Часто згадую ті легенди, де одна людина приймає на себе чужу біду і слабість, і жаль мені, що се можливо тільки в казці! (Леся Українка)
Вважати щось таким, що стосується себе. Приклади
  • Моя байка Ні бійка, ні лайка: Нехай ніхто на себе не приймає, А всяк на вус собі мотає (Л. Боровиковський)

як (мов, на́че ́і т.ін.) пуд ваги́ ски́нути [з се́бе].

Відчути велике полегшення. Приклади
  • Побанишся, попаришся, то наче пуд ваги з себе скинеш, наче на десять років помолодшаєш (І. Багмут)

віднайти́ себе́.

Правильно визначити, виявити свої здібності, уподобання, своє покликання. Приклади
  • В Ірини рано виявилися здібності зовсім в інших сферах — у музиці, живописі, у балеті. Але вона сама обрала спорт. І, що називається, віднайшла себе (З газети)
  • Піди між люди, моє гарне, ніжне дитя, помір твої сили й розумові здатності на других — і ти віднайдеш себе (О. Кобилянська)

не чу́ти себе́.

Бути у надзвичайно піднесеному стані. Приклади
  • — Так, Галочко, так,— сказав Семен Іванович, не чуючи себе з радості (Г. Квітка-Основ'яненко)
Бути схвильованим, стурбованим. Приклади
  • Ілонка стояла, не чуючи себе, приголомшена незвичайним виглядом сержанта (О. Гончар)

трима́ти (держа́ти) себе́ в рука́х (в шо́рах і т.ін.).

Стримувати свої почуття, намагатися бути спокійним; володіти собою в незвичайній, складній ситуації. Приклади
  • Не визнання провини й не ніяковість, а бажання приховати від батька, як важко тримати себе в шорах, що в спілкуванні з дітьми важливо тримати нерви в руках (З газети)
  • Пиши мені хоч по кілька слів щодня, а то я забуду свою обіцянку держати себе в руках і зовсім скисну (М. Коцюбинський)
  • — Прошу не клопотатися: все піде найкраще,— запевнив Первоцвіт, який хоч і хвилювався, але умів тримати себе в руках (М. Ю. Тарновський)
  • От з ними [ледарями] й воюєш мало не щодня… Кипиш увесь, тамуєш у собі лютий вогонь і боїшся, щоб не зірватися, не розійтись, і дуже дорогою ціною тримаєш себе в руках (В. Кучер)

вида́влювати / ви́давити з се́бе.

Неохоче або з притиском говорити що-небудь. Приклади
  • — В ліс, кажеш? — видавив з себе [Сидорчук] одним подихом так, начебто в тому короткому слові таїлись для нього всі сто смертей.— А за селом, гадаєш, дозорів немає? (Ю. Бедзик)

вихо́дити / ви́йти з рівнова́ги (з се́бе).

Перебувати в стані сильного роздратування, нервового збудження; втрачати спокій, самовладання, терпіння. Приклади
  • Я розумію Галю, що вона було завжди металась і виходила з себе в такі часи [весною] (Леся Українка)
  • — Кидати роботу треба! — виходили вони з рівноваги.— Роботу знайти де завгодно можна (Іван Ле)

про́бувати [свої́] си́ли (рідше себе́) в чому, як хто.

Починати займатися чимсь, перевіряти свої здібності, можливості, талант у чомусь. Приклади
  • Крім поезій ліричних і гумористичних пробував себе [поет] й у драматичному роді (В. Самійленко)
  • Під впливом свого приятеля Федькович і сам почав пробувати сили в літературі (Леся Українка)
  • Наші молоді прозаїки пробують свої сили і в надзвичайно важливому жанрі — в літературі для дітей (Ю. Смолич)
  • Зовсім самостійною моєю роботою, де я пробував свої сили як сценарист, режисер і актор одночасно, був фільм За стіною (А. Бучма)

ніс під се́бе.

Засоромитися, злякатися. Приклади
  • Наче й чоловік щирий, а як прийдеться до діла, то й ніс під себе (Сл. Б. Грінченка)

гово́рить сам за се́бе.

Не потребує доказів, пояснень. Приклади
  • Те, що кращі стрічки останніх років, це екранізації творів М. Коцюбинського, В. Стефаника та інших класиків красного письменства, — факт, який говорить сам за себе (З журналу)
  • Знизав плечима агент. — Вільному воля, — знизав плечима агент. — Я своїм товаром не набиваюсь — він сам за себе говорить (М. Стельмах)

бра́ти / взя́ти на се́бе бага́то (забага́то).

Діяти, поводити себе не відповідно до власних можливостей, повноважень, прав тощо. Приклади
  • — Слюсар-наладчик, шостий розряд, багато на себе бере, носиться з модернізацією, як дурень з торбою, капає директору (А. Крижанівський)
  • Дмитро забагато бере на себе. Перші вдалі запровадження в механічному цеху запаморочили йому голову, і він гадає, що тепер йому море по коліна (П. Автомонов)

лови́ти / злови́ти (рідше упійма́ти і т.ін.) себе́ на ду́мці якій.

Усвідомлювати, розуміти щось. Приклади
  • І Степан,.. чи не вперше, сидячи з Юлькою, зловив себе на думці, що і йому вже пора обзавестися сім'єю і дітьми (М. Стельмах)
  • Дивні діла! То він [Бачура] поспішає в Білоцерківку, то ловить себе на думці, що весь час думає про Бабаї (М. Чабанівський)
  • Ловила себе на думці, що пишається сином. Але на те вона й мати (І. Цюпа)
Робити несподіваний висновок щодо чого-небудь. Приклади
  • Він упіймав себе на цій думці — світла! Щоб кожну рису, кожний злом і лінію його твору було освітлено (О. Донченко)
  • Не раз ловиш себе на думці, що вік Миколи Миколайовича виявився закоротким для повного вивершення справи (З газети)
  • Ой, щось занадто мені усе красиве! — зловила себе на думці Надія (Я. Баш)

приткну́ти го́лову де, куди.

чию, яку. Направити когось куди-небудь, використати десь. Приклади
  • Вона [старша дівчина] стільки ж знає, як і всі — куди їх везуть, де спинять їхні долі, куди приткнуть дівочі голови… (Іван Ле)
Знайти якийсь притулок, пристановище; зупинитися десь. Приклади
  • — Я бажаю собі гніздо звести, щоб було де голову приткнути під час лихої години… (Панас Мирний)
  • себе́ приткну́ти. Хіба мало таких, як я? Хіба трохи тиняється по світу, де б свою голову прихилити, де б себе приткнути?!.. (Панас Мирний)

наклада́ти / накла́сти (наложи́ти) на се́бе ру́ки.

Заподіювати собі смерть. Приклади
  • А другого дня вся камера піднялася на ноги: отой чоловік наклав на себе руки (А. Дімаров)
  • — Від різок, діду, і в печі не сховаєшся! Вже коли їх присуджено, так і доведеться або прийняти, або руки на себе наложити (О. Кониський)
  • Не накладати ж на себе руки, не лягати ж заживо в землю (І. Цюпа)
  • [Антон:] Нехай накладають на себе руки ті, за котрими є кому жалкувати (М. Кропивницький)

бра́ти / взя́ти гріх на [свою́] ду́шу (на се́бе).

Чинити злочин, убивати кого-небудь. Приклади
  • Лежать вони десь отам порубані, в лантухах на дно річки пішли. І це все Ганна? Такого гріха не побоялася на душу взяти? (О. Гончар)
Діяти проти власної совісті, релігійних норм; робити щось несхвальне. Приклади
  • — Грішниця я, — буркотіла стара. — Але не можу, дівонько, ще й такий гріх узяти на себе. Не можу, саму молодою ошукано такечки (Я. Баш)
  • — Піди лишень до Галі та поговори з нею хорошенько по-своєму..— Казав пан — кожух дам, та й слово його тепле. І я тільки гріх на душу візьму (Т. Шевченко)
  • — Ти знаєш, може, та, що цю спідницю носила, лежить під землею,.. я доношую це рам'я… мучуся… беру гріх на себе… (Панас Мирний)
іноді жарт. Нести моральну відповідальність за кого-небудь, за чиїсь вчинки, дії. Приклади
  • Глянув Варава на близнят і враз рішуче вдарив рукою по своїй сквирській смушевій шапці.— Їдьте, хлопці, до мене! — Як це? — виривається в Левка.— Просто. Беру гріх на свою душу (М. Стельмах)

скида́ти / ски́нути ярмо́ (пу́та) [з се́бе (з ши́ї, з пліч)].

Визволятися від залежності, здобувати волю. Приклади
  • Далеко десь од станцій, З зірками на чолі, Живуть в горах повстанці, — й до них зібрався Лі, щоб відплатить за тата, за себе і за всіх, Хто ще ярмо прокляття не скинув з пліч своїх (В. Сосюра)
  • Народи встають, скидають ярмо капіталу (В. Сосюра)
  • Утомлені своїм довічним рабством, вони [раби] гадають розірвать пута і скинути ярмо з своєї шиї (Леся Українка)

підставля́ти / підста́вити го́лову (лоб, ло́ба і т.ін.) під ку́лю.

Ставити себе під загрозу, ризикувати бути вбитим; наражатися на небезпеку. Приклади
  • підставля́ти себе́ під соки́ру. Запекло пробивалися рицарі, вони.. підставляли себе під сокири (А. Хижняк)
  • Та і навіщо тобі лоба під кулю підставляти? Краще проберись до наших і передай (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • Ніколи й голови за віру й батьківщину Під кулю ти не підставляв (Я. Щоголів)

роби́ти з се́бе ду́рня (ду́рника).

Прикидатися таким, що нічого не розуміє, не знає. Приклади
  • Не робіть із себе дурня, Йойно! Адже при вас учора Нута возив кип'ячку — свою, не вашу. Ще якраз під парканом одна бочка трісла. Ви самі бачили, самі сміялися! (І. Франко)

би́тися (би́ти [се́бе]) об по́ли [рука́ми].

Дуже переживати, побиватися і т.ін. Приклади
  • Переляканий батько метушився, безтямно бив себе об поли й бурмотів: — Ой лихо, ой лихо! Хто тебе, голубонько, зобидив? Що трапилось? Заспокойся, зозуленько моя! (М. Лазорський)
  • [Христя (до Олени):] Батько об поли руками б'ються та бідкаються, мати плачуть (М. Кропивницький)
  • Міряє він хату — то вздовж, то впоперек, б'є об поли руками (Панас Мирний)
  • Як вони розгуляються,.. ми тут панночку хап, та до брички, та навтікача до шлюбу… Нехай собі, будучи, об поли руками б'ються, а завтра нічого робити, самі зап'ють весілля (Г. Квітка-Основ'яненко)

показа́ти / пока́зувати себе́ на ді́лі.

Виявити діяльністю свої здібності, можливості, позитивні якості і т.ін. Приклади
  • З нальоту кожен, сто чортів, до праці взявсь завзято, бо кожен сам себе хотів на ділі показати (П. Дорошко)
  • Покажи себе на ділі — Так говорять в нас в артілі (С. Воскрекасенко)
  • [Галя:] Ні! Ти спочатку вивчи та покажи себе на ділі, а тоді вже й давай декламацію (І. Микитенко)

мани́ти [до се́бе] о́чі чиї, кого, чим і без додатка.

Приваблювати своїм виглядом, красою, свіжістю і т.ін. Приклади
  • Узькі глибокі щілини темніли внизу, вкриті тінню, і манили до себе очі своєю чарівничою свіжиною та прохолодою (І. Нечуй-Левицький)
Викликати інтерес; цікавити. Приклади
  • А поета манить не лише минуле.. Його очі манить світлий завтрашній день (З журналу)

гребти́ під (до) се́бе [обома́ рука́ми (обіру́ч) і т.ін.] що і без додатка, зневажл.

Бути зажерливим, збагачуватися, перев. нечесним шляхом. Приклади
  • Є такі, що обома руками гребуть до себе, і хоч би що. Ще й на інших спогорда поглядають (В. Дрозд)
  • І в чому ж він помилився сам?. .Чому ж такий нещасливий? І вдома, й на роботі. Не гріб під себе, не чіплявся в чужі горлянки (Ю. Мушкетик)

накида́ти (наклада́ти і т.ін.) / наки́нути (накла́сти і т.ін.) ярмо́ (петлю́) [на [свою́] ши́ю (діал. на карк, на се́бе)] кому і без додатка.

Взятися за важку роботу, за виконання обтяжливих обов'язків і т.ін. Приклади
  • — Чом же мені не вийти заміж? — сказала Маруся.— І не думай. Надінеш ярмо на шию, то й будеш каятись цілий вік (І. Нечуй-Левицький)
  • Куди ж іти? В попи? Накласти на себе вічне ярмо, що його ні скинути, ні послабити? (Г. Хоткевич)
  • Горпина з молодих літ була не гуляка, не хотілось їй і тепер сорому: одне те, що чоловіка боялась,.. а друге те, що не хотілось і ярма на свою шию накладати (Грицько Григоренко)
Ставити когось у залежність, підкоряти своїй владі; поневолювати. Приклади
  • Життя наложило ярмо на карк і казало орати (Б. Лепкий)
  • Люди дурні. Дали на себе ярмо накинути, а скинути нема кебети (Панас Мирний)
  • Чув він, яке ярмо накладає йому Ґава на шию, але не бачив змоги обминути його і, недовго думавши, згодився на те, що виложив йому Ґава (І. Франко)
  • — А це ж усе люди, яких власть на ноги землею поставила, то що за інтерес їм накидати петлю? (М. Стельмах)

ті́шити себе́ наді́єю (ду́мкою, мрі́єю і т.ін.).

Заспокоювати себе чим-небудь, сподіватися на щось. Приклади
  • І нехай інші тішать себе надією, що десь на старість стягнуться хоча б на Запорожця, а йому це потрібно зараз, у тридцять, ба, навіть неповних тридцять (З газети)
  • Він [пан] тільки тішив себе тією думкою, що дасть Миколі кілька сотень різок, помститься над ним і оддасть його в москалі (І. Нечуй-Левицький)
  • ті́шитися наді́єю. Пишалася я вами, дітки, тішилась надією, що мою старість зігрієте (П. Панч)

лови́ти / злови́ти себе́ на чому.

Пересвідчуватися в чому-небудь, усвідомлювати щось. Приклади
  • Рогов зловив себе на тому, що радий за похвалу (І. Волошин)
  • Я зловила себе на тому, що зовсім не слухаю [перекладача] (Ю. Яновський)
  • На одному лише ловив себе, що вже постарів (А. Хорунжий)
  • Він все ж таки ловив себе на тому, що такий-то розділ знає гірше, ніж інший (Григорій Тютюнник)
  • Він… частіше ловив себе на тому, що думає про неї (Д. Ткач)
  • Я часто ловив себе на тому, що мені до всього байдуже (Ю. Яновський)

ста́вити / поста́вити себе́ на мі́сце чиє, кого.

Уявляти себе в тих обставинах, ситуації, в яких перебуває хто-небудь інший. Приклади
  • Балабушиха зачиталася і в думці все ставила себе на місце героїні романа [роману] (І. Нечуй-Левицький)

бра́ти / взя́ти на се́бе.

що. Зобов'язуватися, погоджуватися, вирішувати і т.ін. здійснити, зробити що-небудь самому, самостійно. Приклади
  • бра́ти на свою́ ду́шу. Бери це на свою душу (Нар… присл.)
  • — Дивлюся на вас і думаю: така ви молода і згодились піти на чужих дітей: взяти на себе клопоти з найтруднішими… (О. Гончар)
  • Походити коло війта, щоби дав на ту просьбу громадську печатку та й свій підпис, то вже брав Микола на себе (Л. Мартович)
Робити що-небудь, переважно замість когось, вирішувати чиїсь проблеми. Приклади
  • — З твоїми копійками? — перехопив ініціативу Саунський — каву беру на себе! (А. Крижанівський)
  • — Твої збитки, раз на те пішло, на себе беру,— розщедрився Плачинда. (М. Стельмах)
кого. Опікати кого-небудь, займатися кимсь, чимсь. Приклади
  • — А ніяких особливих обіцянок від нас ніхто не вимагає. Просто побудемо, поговоримо, окреслимо для себе коло можливостей… Взагалі, дозвольте мені словаків узяти на себе (І. Головченко і О. Мусієнко)

як (мов, на́че і т.ін.) за се́бе ки́дати / ки́нути, зі сл. ї́сти.

Жадібно, з апетитом, дуже швидко й енергійно. Приклади
  • Ще ніколи не бачила мати Мишка таким збудженим і щасливим. Він їв так, наче кидав за себе (Ю. Збанацький)

де (куди́) діва́ти (діва́тися) / ді́ти (поді́ти) себе́; де (куди́) поді́тися, зі сл. не зна́ти.

Чим зайнятися, щоб уникнути нудьги, апатії, бездіяльності і т.ін. Приклади
  • Максим не знав, де подітися, що з собою робити в такім клопоті (В. Стефаник)
  • Першу зиму Олені було так тяжко і так сумно, що вона не знала, куди подітися (Григорій Тютюнник)
  • Не знаючи, де себе подіти, Вихор брів навмання гомірними вулицями (В. Кучер)
  • Не знаючи… куди себе подіти, Раїса бігла до своєї матушки (М. Коцюбинський)

почува́ти себе́ бо́гом.

Бути впевненим у своїх діях, маючи добру підготовку, міцні знання тощо. Приклади
  • — Хоч ти, Єгипто, й механізатор широкого профілю, на всіх машинах богом почуваєш себе, але шануйся: ще один лівак — і вилетиш аж за космос! (О. Гончар)

залиша́ти (лиша́ти) / залиши́ти (лиши́ти) поза́ду (за собо́ю, поза́д се́бе) кого, що.

Випереджати, перевершувати кого-, що-небудь у досягненні чогось. Приклади
  • Поет [Т. Шевченко], який вийшов з кріпаків, яскравістю свого таланту, ніжністю ліричних почуттів залишив позаду багатьох видатних майстрів європейської лірики (З журналу)

дава́ти / да́ти себе́ зна́ти (взнаки́).

Бути помітним, відчутним, нагадувати чимсь про себе; відчуватися. Приклади
  • Чи дівоцькі очі, чи ясні зорі зворушили його душу.., а чи може дев'ятнадцята весна дає себе узнаки (Л. Яновська)
  • Біля штабу Козаков зустрів своїх розвідників. Їх любив увесь полк, і це з часом давало себе знати в незалежній упевненості поведінки (О. Гончар)
Неприємно виявлятися в чомусь; дошкуляти. Приклади
  • Лихо не спало і чатувало на них [селян] і спідтиха та, як прийшла пора, дало себе взнаки, як і слід, тому лихові (І. Франко)
  • Йому [Ю. Яновському] важко довго пробути в задушному приміщенні, хворе серце дає себе взнаки (З журналу)
  • Максим лежав, підпливши водою, і помалу його огортав відчай, тупий відчай.. Також давала себе знати пропасниця (І. Багряний)
  • Їм давали трудніші диктанти, більш заплутані арифметичні задачі; їх мучили й мордували довше, ніж інших,— одне слово, сердечна опіка давала себе знати на кожному кроці (Г. Хоткевич)

виво́дити / ви́вести з се́бе кого.

Своєю поведінкою змушувати кого-небудь нервувати, викликаючи почуття злості, гніву, роздратування і т.ін. Приклади
  • ви́вести з терпцю́. Патер Гаудентій знов усміхнувся іронічно, немов почував вдоволеннє [вдоволення] із-за того, що так швидко вивів з терпцю старого пріора (І. Франко)
  • — По-перше, хай встане,— різко сказала Оля Боніфатьєва. Її різкий тон зовсім вивів із себе Сашка Христолобенка (Є. Гуцало)
  • Мені було сумно вдома, я шукав якогось виходу. Мене пригнічувала домашня обстановка, виводила з себе буденними розмовами дружина (Ю. Збанацький)

прико́вувати / прикува́ти [до се́бе] о́чі (зір і т.ін.) чиї (чий).

Привертати чиюсь увагу, приваблюючи своїм виглядом. Приклади
  • Дивився, як вона йде поміж високих старих осокорів. Щось було в її поставі таке, що подобалось, що приваблювало, що приковувало його зір… (Є. Гуцало)
  • Простягся кучерявий гай вербовий і стоїть на сторожі поміж річкою та шпичастими горами, що блакитними тінями лягли на блакитному небі і приковують до себе очі (М. Коцюбинський)

як (мов, на́че і т.ін.) [у се́бе] до́ма.

зі сл. жи́ти, пово́дитися, почува́ти се́бе і т.ін. Добре, безтурботно, безпечно. Приклади
  • Зажила вона [Христя] в Перепилихи, як у себе дома (Панас Мирний)
Безцеремонно, нахабно. Приклади
  • Небезпеки були близько, під боком. Про них щоразу нагадували стрекотання ворожих гідропланів, що ходили по небу над Хорлами, як дома (О. Гончар)
зі сл. бу́ти і под. Почувати себе невимушено, вільно, нескуто. Приклади
  • — Та чого ж ви стоїте? Сідайте в коло, дорогі наші браття, і будьте як дома (Григорій Тютюнник)
  • Сапіга підходив до кожного, діловито потискуючи руки. — Роздягайся,— сказав Льоня..— Будь як дома (О. Гончар)
Впевнено. Приклади
  • Горбань хазяйновито, наче в себе дома, подався до хлівця.., а невдовзі з'явився, перегнувшись під вагою стовпця (Є. Гуцало)
  • Не сподобалося Рубінові те, що біля горна він [Лукійченко] поводився, як дома, все знав і вмів, а Рубін ще нічого не знав і нічого не вмів (І. Сенченко)

віддава́ти / відда́ти всього́ себе́.

Максимально напружувати свої сили в чомусь. Приклади
  • Ось уже ряд років Михайло Єгорович знову ковалює. І де б не трудився, він завжди віддає всього себе роботі (З журналу)
Присвячувати весь свій час, сили і т.ін. чомусь. Приклади
  • Неможливо жити без любові до чогось або ж до когось, — жити, не віддаючи чи не всього себе цій любові… (Ю. Шовкопляс)

прийня́ти [на се́бе] уда́р (вого́нь і т.ін.).

Прикрити, уберегти кого-небудь від небезпеки, неприємностей, ганьби і т.ін.; заступитися за когось, захистити когось. Приклади
  • Артем залишився один, прийнявши на себе вогонь, щоб дати можливість Миколі вислизнути з пастки і донести до своїх карту (М. Ю. Тарновський)
  • [Богушова:] Певно, Марійка прийняла на себе удар, який мав упасти на Ганю (В. Собко)

бра́ти / взя́ти себе́ в ру́ки.

Оволодівати своїми почуттями, заспокоюватися. Приклади
  • Я не можу не послухати тебе: тому-то обіцяю взяти себе в руки і не киснути, терпіти, не нарікати (М. Коцюбинський)
  • Із останніх сил, як наполоханого коня, беру себе в руки, щоб перед самим собою не осоромитися (З газети)
Ставати іншим — зібраним, цілеспрямованим, діяльним. Приклади
  • Я взяла себе в руки, роздумалась і прийшла до можливості писати більш-менш по-людськи (Леся Українка)
  • — Вітру у тебе в голові багато,— казала Ганна Сильвестрівна.— Я буду брати себе в руки,— обіцяв Рубін, і це була чесна обіцянка, і він дотримувався її до… наступного разу (І. Сенченко)

виклика́ти / ви́кликати вого́нь на се́бе.

Навмисне брати на себе всю складність, чиюсь вину або відповідальність за щось. Приклади
  • Спаський [шахіст] сміливо викликає вогонь на себе, хоча це іноді ставить його в скрутне становище (З газети)
  • — Може, й справді ми бездарний колектив, а я його безталанний керівник?. — Навіщо така сувора й нищівна самокритика? Колись це звалося викликати вогонь на себе. Зараз не воєнний час, такі надзвичайні заходи непотрібні (В. Собко)

як (мов, немо́в і т.ін.) не в се́бе, зі сл. ї́сти, пи́ти і т.ін.

Дуже багато. Приклади
  • Єдине, що вмів Санько робити з успіхом, — це їсти. Їв він немов не в себе (З газети)
  • Гості пили і їли як не в себе. Особливо старався панок. Він допався до курятини, до ковбас (В. Большак)

прибра́ти себе́ до рук.

Зусиллям волі заспокоїтися, повернутися до стану нормального сприйняття навколишнього світу. Приклади
  • Відсутність рівноваги захопила його на одну мить: Марченко вже знову встиг прибрати себе до рук (М. Хвильовий)
  • Нічого не чув [Андрій], що говорила сестра, так гуділа йому голова. Але він прибрав себе до рук (І. Багряний)

прийти́ / прихо́дити в се́бе.

Опам'ятатися, заспокоїтися, отямитися (після страху, хвилювання і т.ін.). Приклади
  • Усі кинулись, поторопіли. Поки прийшли в себе, до їх [до них] убігає Пріська (Панас Мирний)
Повернутися до свідомості після непритомності, наркозу і т. ін; повернутися до нормального фізичного стану, до доброго самопочуття. Приклади
  • Прийти в себе після операції.
  • Останнє вприскування прийшлось дуже тяжко, я насилу прийшла в себе і вже більш не дам робить експериментів (Леся Українка)
Повернутися до нормального життя. Приклади
  • прихо́дити до се́бе. — Від тої ночі я почав приходити до себе (І. Франко)

перемага́ти / перемогти́ себе́ (своє́ се́рце і т.ін.).

Тамувати в собі які-небудь почуття, емоції і т.ін., боротися з якимсь станом. Приклади
  • Вона перемогла себе й почала казати далі: — Я… сама підпалила хату (Б. Грінченко)
  • Став шинкар свою жінку зневажати.., а Чайченко не переміг свого серця, уступився (Марко Вовчок)
  • Борис, перемагаючи себе, дивлячись не на друга, а на вулицю, на тіні, на одиноких перехожих, сказав: — Ти пам'ятаєш, я тобі колись говорив, що збираюсь одружитися (В. Собко)

притяга́ти (притя́гувати) [до се́бе] о́чі (по́гляд, зір і т.ін.) чиї (чий), які (який), кого і без додатка.

Привертати чиюсь увагу, вабити. Приклади
  • Ненароком зелене вікно притягає зір (Н. Рибак)
  • Любов Прохорівна притягала до себе заздрі погляди (Іван Ле)
  • Оселедець, бринза притягували голодні очі косарів (К. Гордієнко)
  • Ті шлейки, нові, блакитні,.. притягували до себе заздрісні очі парубоцтва та приязні — дівоцтва (М. Коцюбинський)

переве́ршив сам себе́.

Зробив що-небудь краще, ніж раніше; відзначився більше, ніж можна було чекати. Приклади
  • Стефан Потоцький часто влаштовував урочисті бенкети,.. але на цей раз він перевершив сам себе (З. Тулуб)

зжива́ти / зжи́ти себе́.

Вичерпуватися, ставати непотрібним. Приклади
  • В новій обстановці і керівники держав почали розуміти, що холодна війна зжила себе, що потрібна нова, більш розумна і реалістична політика (З газети)

трима́ти (держа́ти) себе́.

Поводитися певним чином. Приклади
  • Їй [Галі] шкода й Гриця, той хоч і одсторонь держить себе, та все ж ніколи не зробив їй злого (Панас Мирний)
  • Юрій тримав себе так, ніби був знайомий з Дорном вже багато років (В. Собко)
  • Критикували в ньому все: і його розгойдану ходу, і його довгі, як у бузька, ноги,.. і його манеру тримати себе (Ірина Вільде)
  • Гріхів у тебе я не бачу. Ти не могла інакше себе тримати (Ю. Яновський)
Мати усталені звички, манери, постійно керуватися в своїй поведінці певними принципами. Приклади
  • Вона [Кайдашиха] любила чепуритись і держала себе дуже чисто (І. Нечуй-Левицький)

опано́вувати / опанува́ти себе́ (собо́ю).

Долати вияв почуттів, емоційне піднесення, переживання і т.ін.; заспокоюватися. Приклади
  • Катерина повагом сіла, сердита на саму себе, що відразу не опанувала себе (С. Журахович)
  • — Так сидіти і не тікати…— Постояв якусь мить, опанував себе й повернувся на своє місце (І. Багряний)
  • [Евфрозіна:] Та що ти кажеш?! (На хвилину німіє з дива та обурення, потім опановує собою) (Леся Українка)

трима́ти себе́ короле́м.

Поводитися гордовити, поважно. Приклади
  • На вулицю виходив [Васько] завжди в новому вбранні — в сардаці з тонкого сукна, сивій шапці, чоботях-лаківцях,.. серед парубоцтва тримав себе королем, хоч був іще малим (А. Хорунжий)
  • трима́тися го́голем. Тримався [Вадим] гоголем, бо завважив, з якою цікавістю на їхній гурт оглядаються: кільканадцять дівчат і він один поміж ними (Н. Кащук)

зв'я́зувати / зв'яза́ти своє́ життя́ (себе́, свою́ до́лю) з ким.

Вступати до шлюбу, одружуватися з ким-небудь. Приклади
  • Не вдалося [Уляні] колись з ним зв'язати своєї долі, то хоч зараз посидить коло нього (Д. Бедзик)
  • Відтоді, як вона зв'язала себе з тим пияком, вигляд у неї стає дедалі згорьованіший, змучений (О. Гончар)
  • Чи кохала його, йдучи до шлюбу, зв'язуючи з ним своє життя, чи знала тоді це почуття? Мабуть, що ні (Г. Коцюба)

[сам (сама́)] себе́ не тя́мить (не пам'ята́є).

Перебуває в стані дуже сильного збудження, хвилювання; діє несвідомо. Приклади
  • Олександра дико скрикнула. Той крик ще більше розлютив Гната. Не тямлячи себе, кинувся він на Олександру (М. Коцюбинський)
  • — Жінка є в мене.. Чуєш, дівчино? Знатимеш… Стенулась од його бігти, сама себе не пам'ятаючи (Марко Вовчок)
  • [Орест:] Тоді було таке щастя, воно зрушило тебе, нерви не витримали, я сам теж не тямив себе тоді (Леся Українка)
  • Ходить [Денис], перебіга з-під одного дерева під друге, руки ломить, сам себе не тямить (Г. Квітка-Основ'яненко)

показа́ти себе́.

Виявити свої здібності, можливості, позитивні якості і т.ін. Приклади
  • — Не знаєш Юрка? Він же в нас ні се, ні те… Вайлуватий, нерішучий!.. Не вміє показати себе… (І. Рябокляч)
  • —Григорію Петровичу, будемо говорити прямо. Ви наробили багато дурниць — і на роботі, і в особистому житті.. Тепер вам дають змогу показати себе (Д. Ткач)
Видати себе за людину з певними якостями. Приклади
  • Кожна полонянка старається показати себе здоровою, ні на що не скаржиться (А. Хижняк)
  • Мені хочеться.. показати себе веселим і цікавим, і. .. красивим (Ю. Яновський)
  • Не жили старші в миру й між собою: кожному бажалося вискочити перед начальством, показати себе за найкращого (Панас Мирний)

пережи́ти себе́ (свій вік).

Втратити своє значення ще за життя; ставати непотрібним, зайвим, застарілим. Приклади
  • [Криштоф:] Упадають останки середньовіччини [середньовіччя], дрібна продукція пережила свій вік — капітал концентрується (І. Франко)
  • Багато чого у промисловості трималося на традиціях, які давно пережили себе, а не на здоровому глузді (З газети)
Зберегти своє значення після смерті. Приклади
  • Хто цілком на послугу народу Віддає своє життя слабе В боротьбі за щастя, за свободу — Тільки той переживе себе! (М. Старицький)

ко́рчити [з се́бе] ду́рня (ду́рника, бла́зня і т.ін.).

Робити вигляд, що нічого не розумієш, не знаєш. Приклади
  • Хлопчина дивиться в небо, усміхається й не поспішає… Та що ти дурника з себе корчиш? До сховища! — гукає йому під саме вухо редактор (Т. Масенко)
  • — Це тип хитрий і підступний… Він і раніше на весіллях, на хрестинах блазня з себе корчив (П. Автомонов)

Лікарю, вилікуй себе самого.

Євангельський вислів (Лука, 4, 23). Сучасне вживання цих слів: виправ свою поведінку, перш ніж осуджувати когось. Приклади
  • Олекса Загайчик, якому Бронко не переставав допікати боягузтвом, міг тепер йому відповісти: «Лікар, вилікуй себе самого». (І. Вільдє, Сестри Річинські)
  • — Дикий приклад. Вам самому треба лікуватися.
    — Знаю. Та й не нове. Лікарю… і так далі.
     (Ю. Мушкетик, Позиція)

Пізнай самого себе.

Цю думку поширював і пояснював Сократ (469—399 до н. е.), але Платон у діалозі «Протагор» наводить переказ, за яким її сформулювали сім мудреців, що зійшлися у храмі Аполлона в Дельфах.
Значення вислову: найбільшою загадкою для людини залишається сама людина; найважче у процесі пізнання — зрозуміти саму людину. Приклади
  • Олімпіада Іванівна: Нащо ви, Якове Григоровичу, дратуєте Мілевського старістю, він цього не любить. Лікар: Ба, не любить! А нащо сказано: пізнай самого себе! (Леся Українка, Блакитна троянда)
  • Було і страшно, й солодко. Лякала густа самотність, а веселила душу та філософська, незрима єдність між ним і світом, яку збагнув допіру. Воістину, пізнай себе, і ти пізнаєш усе! Не пам'ятав, чия це мудрість, але був певен в її правдивості. (Вас. Шевчук, Григорій Сковорода)

поді́яти з собо́ю.

Покінчити життя самогубством. Приклади
  • — Василю.. Одумайся лиш краще. Пожалій і себе, і її [Мотрю]. Вона всю ніч тілько про тебе і балакала. Тебе візьмуть — вона з собою що-небудь подіє (Панас Мирний)

іди́ [собі́] к бі́совому ба́тькові (к нечи́стій ма́тері), лайл.

Уживається для вираження зла на кого-небудь, незадоволення, обурення з приводу чогось, бажання позбутися когось. Приклади
  • — Тілько [тільки] наш чернечий устав кращий од монастирського. У нас скоро чоловіка спантеличить мирська суєта, то в куну або до кози не саджають, а зараз — іди собі к нечистій матері (П. Куліш)
  • — По копі з шагом…більше не можна дати [за хліб]… — Іди ти к бісовому батькові, — одрубав Чіпка та й пішов сам до хати (Панас Мирний)

трима́ти (держа́ти) при собі́.

що. Не висловлювати вголос, публічно (думки, погляди і т.ін.). Приклади
  • [Олена:] Професоре, я прошу вас тримати при собі ваші думки про культурний рівень цієї аудиторії (І. Микитенко)
  • Микита поблажливо всміхався, але свої думки тримав при собі (Іван Ле)
кого. Не відпускати від себе. Приклади
  • Вони були люди вже не молоді, мали в подружжі дітей, а найменший син, котрого хотіли держати при собі, вмер парубком (Н. Кобринська)

хоч би [тобі́ (собі́, вам)] ву́сом (у́сом, ву́хом, брово́ю і т.ін.) повести́.

Не зважати, не реагувати на кого-, що-небудь, ні на що. Приклади
  • — Та я ж,— каже [Омелько], — скілько [скільки] разів і сам довідувався, і Параску засилав. Разом гукали на вас: Пане! пора вставати! А ви хоч би собі усом повели (Панас Мирний)

душі́ [в собі́] не чу́ти.

Дуже сильно, самовіддано. Приклади
  • — Павло любить Катрю, душі в ній не чує (В. Кучер)
  • [Качинська:] Ясновельможний пане! Мій покійний муж, царство йому небесне, любив мене, я його кохала, душі в собі не чула і плакала три дні, як він помер… (І. Карпенко-Карий)
в кому, за ким. Дуже любити, жаліти кого-небудь, бути ним дуже захопленим. Приклади
  • Душі в доньці не чув, думав онуків за ручку водити, а тепер маєте (М. Рудь)
  • Дай, Боже, аби той наймолодший і всі вчились так, як той найстарший, Андрусь, що мама за ним душі в собі не чує (О. Маковей)
  • Товариші душі в ньому не чули (Панас Мирний)

бра́ти / взя́ти (забра́ти) [собі́] в го́лову.

Уявляти що-небудь. Приклади
  • Голова вдався собі разом тупиця і гординя. Колись він був унтером і забрав у голову, що він дуже великий птах (П. Куліш)
  • [Горина (до Гордія):] О, бодай вас! Ви вже так розмалювали мене, що я й невість-що заберу собі в голову (М. Кропивницький)
Думати про що-небудь, задумуватись над чимсь. Приклади
  • — Побачать начальники, що не поступаємось і візьмуть собі в голову: мабуть суд не по правді — треба пересудити (Б. Грінченко)
Міркуючи, вирішувати що-небудь; надумувати. Приклади
  • Що він [Матвій] собі у голову забрав? (Л. Первомайський)
  • — Та що се ти узяла в голову? Чи він же тобі рівня?. ..Крепак [кріпак]! (Г. Квітка-Основ'яненко)

не чу́ти (не відчува́ти) ніг [під собо́ю].

Бути надзвичайно енергійним, піднесеним. Приклади
  • А Палажка, там хвастуха така, не чує вже ніг під собою (А. Тесленко)
  • Запорожець рушив на свою квартиру, ніг під собою не чуючи від радості (Ф. Бурлака)
Відчувати сильну втому від надмірного, швидкого бігання, ходіння і т.ін. Приклади
  • — Вже ось ніг не чую, так бігав по всіх артілях і майстернях (В. Кучер)
  • аж не чу́ти підошо́в. Швиденько поспішала [Сивилла], Еней не чув аж підошов, Хватаючися за ягою (І. Котляревський)
  • Так намориться Терень, що не чує під собою ніг (А. Шиян)
з дієсл. руху. Дуже швидко. Приклади
  • Відпустив Степку. Побігла не чуючи під собою ніг (Ю. Бедзик)
  • Назад вертались неохочі, всі бігли, аж не чули ніг (І. Котляревський)
  • не чу́ючи ніг [під собо́ю]. Данило пішов не чуючи ніг, в очах зосталася довга біла Шведова шабля і двір, повний квітів (Ю. Яновський)

мі́сця [собі́] Не прибра́ти.

Втратити душевну рівновагу, спокій, самовладання; переживати. Приклади
  • Івашко нудиться, місця собі, сердешний, не прибере (О. Стороженко)

як собі́ хо́чеш (хо́чете, хо́чте).

Незважаючи ні на що. Приклади
  • — От, тату, дали мені жінку, тепер візьміть її собі, бо я з нею не житиму. — Чому ж це так?.. — Як собі хочете, а ми вкупі не будемо… (М. Коцюбинський)
  • — Головний приз буде мій, це вже як собі хочте (О. Гончар)

руба́ти гі́лку, на які́й сидимо́ (під собо́ю).

Підривати основи власного життя, добробуту, престижу тощо. Приклади
  • руба́ти сучка́, на яко́му сидимо́. Рубати сучака, на якому сидимо, ми вже вміємо з такою ретельністю, що аж нечиста сила нам заздрить (І. Драч)
  • По суті, однією рукою даємо селянинові, а другою забираємо.. .Отже, і далі рубаємо гілку під собою. Бо де бідне село, там і бідна країна (З газети)
  • Невже у тих, хто псує нашу землю, немає дітей, онуків?.. Нехай приїдуть у Ковель, подивляться на водосховище… з гнилою водою, на поля.., де нічого не родить.. .Досить рубати гілку, на якій сидимо (З журналу)

вино́сити (нести́) / ви́нести на свої́х пле́ча́х (на собі́).

Зазнавати на собі тягар чого-небудь. Приклади
  • Те [погане життя], що було колись в Ковалівці, люди винесли на своїх плечах, бодай воно більше не верталося (В. Кучер)
  • — Орали ми землю на коровах? Орали. Їли хліб пополам з половою? Їли. Винесли війну на своїх плечах? Винесли (А. Хорунжий)
Виконувати тяжкі, відповідальні обов'язки, долати якісь труднощі і т.ін. самостійно, без чиєї-небудь допомоги. Приклади
  • Я сам учителював довгенько, починаючи з важкого дня для нашого народу та й для нашої школи 1919 року, я на власні очі бачив, яку многотрудну, воістину подвижницьку роботу несли на своїх плечах і сільські, і міські вчителі (М. Рильський)
  • Головний тягар наступу в ці дні виносили на собі сапери (О. Гончар)

та́к собі.

Непоганий, такий, як треба; підходящий. Приклади
  • Городок наш — так собі городок, нічого (Марко Вовчок)
  • Я швидше втік з монастиря та подався до царського двірка. Так собі дімочок; перед ним фонтан б'є вгору, навкруги квітки (М. Коцюбинський)
Який нічим не виділяється, нічого особливого не становить; посередній, пересічний. Приклади
  • Був Максим удовець, мав дві дочки. Одна — Катрею звали — вже дівчина доросла, а хороша та пишна, як королівна; друга — Тетяна, так собі підліток, невеличка (Марко Вовчок)
  • А якщо ви… скажете, що Одеса так собі — він [одесит] огляне вас презирливо (Ю. Яновський)
Ні добре, ні погано; посередньо. Приклади
  • — Живу я так собі, запевне [напевно], не так весело, як з тобою [матір'ю] (Леся Українка)
  • Вчилася вона так собі і завжди клянчила, щоб їй підказували (О. Гончар)
Без спеціального наміру; без особливої причини; випадково. Приклади
  • Знайте, мов, що й я пан, хоч і сиджу на козлах з батогом, але мені личило б і було б удобніше [зручніше] сидіти з вами рядом [поряд] в фаетоні. А коли я на козлах тепер, то це так собі випадком випало… (І. Нечуй-Левицький)
  • — Буду хліб вам молотити,— заговорив Дикун, боячись, як би пані суддьова не подумала, що він прибув у Новосельці так собі, на гулянку (С. Добровольський)

замкну́тися (закри́тися і т.ін.) / замика́тися (закрива́тися і т.ін.) в собі́.

Заглибитися у власні думки, переживання, стати мовчазним, відлюдькуватим. Приклади
  • Замкнута в собі, недовірлива — вона всі справи своєї сім'ї вирішувала сама (Ірина Вільде)
  • за́мкнений (за́мкнутий┌39604) у собі́. Серед дітей одиначок є два типи: один — меланхолік, мовчазна, сувора, замкнена в собі дитина, як квітка, що в бур'яні виросла, другий — жвава, весела, властолюбива, примхувата, що похожа на реп'ях… чіпляється за кожного (Грицько Григоренко)
  • Арсен закрився в собі, мов слимак у мушлі (Л. Дмитерко)
  • Андрій не приймав тих повчань, він або огризався, або істерично кричав і замикався в собі (Ю. Мушкетик)
  • Кілька днів.. Іраклій не озивався словом ні до кого. І майже не відкривав очей..— отак замкнувшися в собі, в мовчанні, тужив за своїм другом (А. Головко)

не чу́ти (не відчува́ти) землі́ [під собо́ю (під нога́ми)].

Бути у назвичайно піднесеному стані. Приклади
  • Михасеву статтю прочитав редактор і сказав — молодець! Від похвали він не чув під ногами землі! (С. Чорнобривець)
  • — Як він живе з Соломією? — Душа в душу. Соломія тепер землі не чує під собою (М. Стельмах)
  • Ходить мій братик на танець, ходжу і я, та гуляємо, як ті соколи межи соколами, землі під собою не чуємо (А. Федькович)
з дієсл. руху. Дуже швидко, енергійно. Приклади
  • Від дядькової оселі я проворно вискакую в завулок і мету на ковзанку — землі під собою не чую (М. Стельмах)
  • Ілько ступав за батьком, не відчуваючи під собою землі (П. Панч)
  • Не чуючи під собою землі,.. хутко-хутко пішла, потім побігла на сільський майдан (О. Довженко)
  • Вона біжить, не чуючи під ногами землі (В. Речмедін)

[і] га́дки не ма́ти.

Бути усім задоволеним, ні про що не турбуватися; не журитися, не переживати. Приклади
  • не ма́ти собі́ нія́кої га́дки. — Прокурор викликає Гузиря до Дрогобича, а він, мов кавалер, ходить по вулиці та й не має собі ніякої гадки (С. Чорнобривець)
  • А калина з ялиною.. Думки-гадоньки не мають, В'ються-гнуться та співають (Т. Шевченко)
  • ду́мки-га́дки (га́доньки┌21794) не ма́ти. Повбирані, заквічані [заквітчані] Та з таланом заручені, Думки-гадки не мають (Т. Шевченко)
  • і га́дки-га́доньки не ма́ти. І гадки-гадоньки не має [чабан], Пасе, і доїть, і стриже Свою худобу та співає (Т. Шевченко)
  • — Поки в мене в таборі козаки да [та] гармати, я ні про що й гадки не маю (П. Куліш)
  • й га́дки не ма́ти ні про що. — Нам, панам, треба збільшувати своє двірське військо. Тоді король нас боятиметься.. Тоді ми, усі пани, й гадки не матимемо ні про що! Будемо королями (І. Нечуй-Левицький)
  • Антосьо нічого не знав, що дома діється, жив собі у Волоської і гадки не мав (А. Свидницький)
  • Зумів збити собі копійчину.., не то, що ми, дурні; тепер і гадки не має… (С. Васильченко)
  • [Трохим:] Діточок приодягну; на зиму дровець роздобуду і усього придбаю, і будемо жити, гадки не маючи (Г. Квітка-Основ'яненко)
Забути про щось. Приклади
  • І гадки не має, що до хати треба принести води (М. Стельмах)
Не підозрівати чого-небудь. Приклади
  • Вони [молоді референтки] й гадки не мали, що за краснобайством залицяльника ховалася дрібна душа (В. Большак)
  • Куліш був певний, що робить велику честь Тарасові, запрошуючи його бути боярином на своєму весіллі, а Тарас про це й гадки не мав! (О. Іваненко)
Не сподіватися на що-небудь. Приклади
  • Ніколи й гадки не мала, що їй доведеться працювати разом з ним (О. Донченко)
Не здогадуватися про щось. Приклади
  • Ніхто й гадки не мав, що Маріо Баніто — це син померлої прачки, колишній безпритульний мешканець горищ і забутих вагонів, маленький різнобровий Марко (Д. Ткач)
перев. з інфін. Не виявляти наміру, бажання, не збиратися щось робити. Приклади
  • Щоб не мав і думки вбивця потай навіть порадіти з свого ганебного злочину,..прошу вас: коли вже загинув мій Василь за нове життя, поховайте його теж по-новому (О. Довженко)
  • і ду́мки не ма́ти. — Я й думки не маю тікати од тебе, коли я сама сюди прийшла (І. Нечуй-Левицький)
  • Пани постерегли [зрозуміли], що вони пошились в дурні, що Богдан і гадки не має миритись (І.Нечуй-Левицький)
  • Сумні почуття [Сохацького] підігрівалися натяками й докорами матері та, зрештою, й повсякденною поведінкою дружини, яка й гадки не мала міняти свої звички та уподобання (Л. Дмитерко)
про що. Нічого не знати про щось. Приклади
  • Він, малий Меркурій [хлопчик], ще й гадки не мав про політику, що так схожа на людоїдку (М. Стельмах)
  • Циклотрон значно розширив можливості експерименту і дав змогу вивчати фізичні ефекти, про які досі науковці й гадки не мали (З журналу)
  • Андрій від несподіванки розкрив рота. Про санбат він гадки не мав (Ю. Бедзик)
  • Теперішні молоді женяться та віддаються, а як то заведено — і гадки не мають. Хіба колись дівка ішла заміж і не знала, як то весілля грати? (Є. Гуцало)
Не уявляти, не могти уявити чогось. Приклади
  • Ніхто навіть і гадки не мав, що командир вагається або хвилюється (Ю. Яновський)
  • Чимало прочитала такого в газетах, але чомусь і гадки не мала, що воно може стосуватися й її (С. Голованівський)
про кого--що. Зовсім, ніколи не думати про кого-, що-небудь, не згадувати когось, щось. Приклади
  • і га́дки й ду́мки не ма́ти. І старий запорожець, і гадки й думки не маючи про свою неминучу смерть, зареготався щирим реготом (І.Нечуй-Левицький)
  • й га́дки нія́кої не ма́ти. Про такі ж речі, як доля або недоля, щастя або безталання, вона й гадки ніякої не мала (Панас Мирний)
  • — Князю! Що вийде з нашого кохання? Ви, князі, про це й гадки не маєте (І.Нечуй-Левицький)
  • І гадки не мала [Тоня] про якогось там Віталика (О. Гончар)

наби́ти / набива́ти [собі́] ру́ку на (в) чому і без додатка.

Набути досвіду, уміння, вправності, майстерності в чому-небудь. Приклади
  • наби́та рука́ у кого. Оте кіно у нас буває щонеділі, З району приїздить. Ну, я при цьому ділі Допомагаю їм: у мене.. На всяке майстерство набита, бач, рука (М. Рильський)
  • налама́ти ру́ки. По очах Марко знав, чому скотина нудиться, доглядав, годив, наламав руки, вміло роздоював (К. Гордієнко)
  • — Руку набив, можна сказати, на ремонті машин, а хотілося більшого — щоб не підправляти, а обновляти машини (З журналу)
  • Він [поет], як кваліфікований ремісник, набив собі руку і пише зразу, швидко (Деякі пит. поет. майстерн.)
  • Кріпкі дід були, руку на житті набили (Остап Вишня)
  • Є загроза, що після війни з'явиться… багато письменників,..що наб'ють собі руку на нарисах (О. Довженко)

злама́ти [собі́] ши́ю.

Зазнати поразки, невдачі в чому-небудь. Приклади
  • Доживу віка, докалічю. Допоки жили не зірву чи не зламаю шиї (В. Стус)

лама́ти [собі́] го́лову над чим, рідше про що, заради чого і без додатка.

Перейматися турботами, переживати, шукаючи розв'язання якогось питання, здійснення чого-небудь. Приклади
  • — А зараз ламайте голову над тим, як узяти ці висоти хитрістю, розумом (П. Гуріненко)
  • Не день, не два.. ламав він собі голову, роздумуючи над тим, як мені викараскатися з того скрутного становища (Я. Гримайло)
  • Мелашка з матір'ю перешіптувалися, ламали голову, як вшанувати дорогого гостя (К. Гордієнко)
Розмірковувати над чимсь, гадати про що-небудь. Приклади
  • ломи́ти собі́ го́лову. Вона ломила собі голову над іншою загадкою: — Мені лише цікаво, яку штуку втне нам тітка Клавда (Ірина Вільде)
  • Дядьки гомоніли собі та ламали голови, куди то їм випаде їхати (Григорій Тютюнник)
  • Дивувались пастухи, ламали в гадках голови: — Хто він? Був, мабуть, важною птицею (О. Гончар)
  • лама́ти [в гадка́х] го́лови (про всіх або багатьох). В дебатах приймає участь і Варвара.. — А я так скажу оце: недостойні мужики, щоб над ними голови стільки ламали. Не розуміє свого інтересу — цур йому пек (М. Хвильовий)
  • — А я ламаю дурно голову. Десь бачив ніби, а де… (В. Шевчук)
  • Дід ще довго стояв серед хати, ламаючи голову, який саме з двадцяти запечатаних млинів порушив заборону, але так і не дійшов якогось певного висновку (І. Кириленко)
Напружено працювати над розв'язанням якогось складного питання; робити щось. Приклади
  • пополама́ти го́лову (тривалий час). Господи, скільки я голову пополамав, поки дошпортався, в чім діло… (І. Нечуй-Левицький)
  • Став би я заради грошей голову ламати! (Ю. Яновський)
  • Цілий колектив досвідчених інженерів ламав голову над проблемою дамби! (Я. Баш)
  • Вчені ламають голову над тим, як людям епохи НТР найдоцільніше використовувати дозвілля (П. Загребельний)
  • А Шавкун ламав уже голову, нишпорив по товстелезних томах законів (Панас Мирний)
Напружено думати, намагаючись зрозуміти щось, розібратися в чомусь. Приклади
  • Про це нічого й голову ламати (І. Нечуй-Левицький)
  • Василь.. ламав собі голову, чому не сподобалися Петрові такі мудрування про любов (О. Маркуш)
  • Хлопець часом починав вірити в ті пророкування, відчував себе науковцем, марно ламаючи голову над з'ясуванням суті такої наукової професії (Іван Ле)
  • Сам собі ламав голову над тим — що ж таки трапилось? (А. Головко)

вбива́ти / вби́ти собі́ в го́лову що.

Вперто, невідступно триматися якихось думок, переконань, намірів. Приклади
  • Клим і синок Олександра Підіпригори найкраще вчилися в церковноприходській школі, а тепер вбили собі в голови, що мають десь далі вчитися (М. Стельмах)
  • — Ви, пане Франко, таки справді чудний чоловік! Написати мені листа, приїхати до Коломиї, а потім вбити собі в голову, пробачте на слові, якусь дурницю (П. Колесник)

заруба́ти [собі́] на но́сі.

Добре, надовго запам'ятати. Приклади
  • — Дивіться всі на їхні муки — і зарубайте собі на носі: така смерть жде кожного (В. Малик)
  • — Передусім ти от що зарубай на носі, Сергію: всяка щаслива в шлюбі жінка активно зичить такого ж щастя усім своїм подругам та чоловіковим друзям (Ю. Шовкопляс)
Укріпитися в певному намірі. Приклади
  • Не я буду, а панування добуду! — зарубала [Параска] на носі і ніколи не викидала з голови (Панас Мирний)

покі́нчити з собо́ю.

Позбавити себе життя, вчинити самогубство. Приклади
  • І саме тому, що — на випадок катастрофи — у нього було тепер чим покінчити з собою, він почував себе майже в цілковитій безпеці (О. Гончар)

спали́ти [за собо́ю] мости́.

Рішуче порвати з ким-, чим-небудь; зробити неможливим повернення до когось-, чогось. Приклади
  • Уявивши себе між студентів, Денис скривився. Ні, назад не було вороття. Він сам спалив мости і не шкодує (М. Ю. Тарновський)
  • А проте й у роки реакції Винниченко, як мовиться, не спалив за собою мости (В. Винниченко)
  • спали́ти місто́к за собо́ю. Тварина — і та свою матір чує, а моя як пішла з хати, то й місток за собою спалила, — журилася Одарка (Григорій Тютюнник)

ані́ (ні) га́дки [собі́ (ані́ ду́мки)].

Ні про що не думати. Приклади
  • П'яний заснув серед улиці, вид устромивши в болото, І — ані гадки: хропе, мов на м'яких подушках (В. Самійленко)
  • Аниця ні гадки собі, йде та розповідає за пшеницю (Л. Мартович)
присл., кому. Байдуже. Приклади
  • Почав [горобчик] знов гуляти веселенько. Ні гадки йому (Леся Українка)
Кого-небудь не цікавить, не обходить щось; хто-небудь нечутливий, байдужий до всього, не звертає уваги на кого-, що-небудь. Приклади
  • Її наб'ють, а вона ні гадки! (Панас Мирний)
  • Бачите, бачите, сусідо? Сидить собі і ні гадки, ані думки. Йому байдуже, що, може, і хату спалять, і хазяйство пограбують, і старцями по світу пустять (Г. Тютюнник)
перев. про кого--що і без додатка. Зовсім не турбуватися про кого-, що-небудь, не згадувати кого-, що-небудь. Приклади
  • Усе, коли б собі та собі, а про сиріт та безталанних ні гадки!.. (Панас Мирний)
  • Їм [панам] що? — четвертий каже.— Вони собі повбирались в управу, лущитимуть з нас грошики та й ані гадки (Панас Мирний)
  • Жде вже Ранця три неділі, ходить, сердиться, кричить,— ані гадки про про весілля, Мирко чує все й мовчить (О. Маковей)

мота́ти (рідше намо́тувати) / намота́ти [собі́] на вус (на ву́са) що і без додатка.

Запам'ятовувати, брати до уваги що-небудь. Приклади
  • намота́ти собі́. — Ну, щастя твоє, що ти не знаєш! І намотай собі — знайдеш листок який, не тич свою морду, а хазяїнам оддай!.. І щоб ні гу-гу нікому! Чув? (А. Головко)
  • — У погребі в нього [багача] скриня стоїть, залізним цепом до стовпа прикована…Парубок намотав на ус (Укр. казки)
  • Так от що, Кузьмін, поїдеш до Чернігова на нараду. Виступати там не доведеться, послухаєш та намотаєш на вус (Ю. Збанацький)
  • Радивон усе примічає,.. все намотує на вуса, хмарніє, кида неприязні погляди (К. Гордієнко)
  • Уляна Григорівна точно інформувала гостя про свої достатки, а обачливий ротмістр все мотав на вуса (С. Добровольський)
  • Увесь вечір хазяйка усе розказувала, як поводиться в панів, а Ївга все, як там кажуть, на ус мотала (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Вчиться тобі треба, багато вчитися та придивлятися, та мотати на вус (Ю. Збанацький)
  • Хто що говорить добреє, а ти на ус мотай (М. Номис)
Робити висновки з чого-небудь; враховувати. Приклади
  • намота́ти на свої ву́са. Вони, бач, уже намотали на свої завжди наставлені в бік вищих інстанцій вуса, уже роблять відповідні висновки (А. Дімаров)
  • закрути́ти на ус. [Филимон (дворецький):] Знаю панову думку: він подума тілько, а я вже й зробив. От він тільки спитав та й годі, а я зараз і на ус закрутив, треба услужить (І. Карпенко-Карий)
  • Розповідав йому якось про тебе, сміється, каже: Отаких нам і треба, енергійних, завзятих. Ти, Павлушо, намотай собі це на вус! (А. Головко)
  • — Староста дав Радивонові виговоритися, хоч дещо і намотав на вус (К. Гордієнко)
  • — Найперше робота отака, як ваша, лишає слід,— мовив розважно професор.— Мотай на вус, Кузьмо,— підморгнув до хлопця Левко Іванович (О. Гончар)
  • [Хома:] О, друзі, братіє! Міркуйте та на вус мотайте (М. Кропивницький)
  • І між людьми такі ж бувають, Як і на яворі, Шелестуни; Нехай же баєчку вони На вус собі мотають (Л. Глібов)
Розбиратися в чомусь, з'ясовувати що-небудь. Приклади
  • На все вважай і на ус собі мотай (М. Номис)
  • Ласточкін таки щось намотав на вус, і в очах його блимнули іскорки (Ю. Смолич)
  • Вся інформація в книгах, бери, вичитуй, мотай на вус (Ю. Збанацький)
Придивлятися, прислухатися до чого-небудь. Приклади
  • Він не міг очей відвести, хоч розумів, що цим нашкодить Феодосії: в селі все бачать, усе на вус намотують… (В. Шевчук)
  • Ти все на вус мотай собі годяще й непутяще (С. Воскрекасенко)
  • — Я людина військова, все мотаю на вус (С. Голованівський)
  • — Так що ти, Кириле, мотай на вус та вчися, як з підлеглими поводити себе, може, пригодиться (Ю. Збанацький)
Розмірковувати над чимсь, прикидати, обдумувати що-небудь. Приклади
  • Він кому підтакує, кого підбадьорює, а то все прислухається і на вус мотає (Д. Прилюк)
  • — Земство прислало дуже вченого чоловіка, пана Тугаєвича. Послухайте його і на вус намотайте, що воно, як, чому і до чого (М. Стельмах)
  • Дідона зараз одгадала, Чого сумує пан Еней, І все на ус собі мотала (І. Котляревський)

нести́ тяга́р на своїх пле́чах (на собі́).

Мати обтяжливі обов'язки, виконувати важку, об'ємну роботу, здійснювати якусь дуже складну справу. Приклади
  • — Я оце щойно прийшов з роботи і трохи втомлений…— О, розумію,.. розумію… Такий тягар нести на своїх плечах, такий тягар… (М. Ю. Тарновський)
  • Бабця сама несла весь тягар на собі, не допускаючи Марусю навіть до дрібниць (Г. Хоткевич)

[як (мов, не́наче і т.ін.)] не при собі́.

Психічно хворий. Приклади
  • Беріть його попід руки і тягніть: ач, рядком нагнувся, ніби Лаврей на покуті… Він не при собі. Треба відвезти в Київ (Т. Осьмачка)
У поганому настрої, у стані душевного розладу. Приклади
  • Гаряча і задихана, бігла [дівчина] через усе подвір'я, мов не при собі була (В. Конвісар)
  • Тітка Саша привіталася до лікарки, але стара не хотіла її нізащо пізнавати, бо зовсім була неначе не при собі (Ю. Яновський)
  • По дорозі йшов сліпий Ілько — тихий, зажурений, чоловік не при собі, з медаллю За відвагу на сірому піджаці (І. Драч)

заби́ти [собі́] в го́лову що.

Вперто дотримуватися якихось переконань, поглядів, намірів і т.ін. ( перев. неправильних). Приклади
  • Ще забила [Горпина] собі в голову, що вже не побачить на цім світі сина (Грицько Григоренко)
  • Він [Гриць] був не з тих, що раз забивши що в голову, довіку тому слугують, готові стати проти всього світу за те, що вони думають, у що вірять (Панас Мирний)

бра́ти / взя́ти [собі́] на ум (на ро́зум) що і без додатка.

Усвідомлювати, запам'ятовувати що-небудь. Приклади
  • [Конон:] Нам треба до того прислухатись та брати на розум. То люди вчені (М. Кропивницький)
  • Добру науку приймай, Хоч її і від простого чуєш; Злої ж на ум не бери, Хоч би й святий говорив (І. Франко)
  • Сказано на глум, а ти бери собі на ум (Укр. присл.)

іди́ [собі́] до чо́рта (до бі́са, до ді́дька, під три чорти́ і т.ін. ), лайл.

Уживається для вираження зла, обурення, незадоволення чим-небудь, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. Приклади
  • іді́ть собі́ до ли́ха. — Тут не можна пасти коні… Примар звелів, щоб… — А йдіть ви собі до лиха з вашим хабарником примарем та з докторами! — вибухнув Замфір (М. Коцюбинський)
  • — Та іди ти під три чорти! — Славчук замахнувся, готовий ударити Рудя (С. Голованівський)
  • — Іди ти під три чорти! — обурюється Роман. — Найшов чим хвалитися — безстидством (М. Стельмах)

набива́ти (напиха́ти) / наби́ти (напха́ти) [собі́] кише́ні чим і без додатка, зневажл.

Багатіти, наживатися ( перев. нечесним шляхом). Приклади
  • понабива́ти кише́ні (про багатьох┌4343) чиї, кого. По багатьох школах вчителі… пояснювали школярам усю нікчемність сищицьких пригод, вигаданих, щоб понабивати кишені хитрих, пожадливих видавців та ремісників-авторів (Грицько Гриценко)
  • — Чужою працею, товариші, не штука набивати собі кишені (Д. Бедзик)
  • Занедбали сини рідну мовоньку. Не туди бо вони гнуть головоньку, На пожитки густі позіхаючи, Та кишені товсті Напихаючи (П. Грабовський)
  • Писар писав усім бумаги та набивав кишені (І. Нечуй-Левицький)

пробива́ти / проби́ти собі́ доро́гу.

Здобувати визнання, утверджуватися, поширюватися (про що-небудь). Приклади
  • І все ж нові засади насилу пробивають собі дорогу. Заважає насамперед — консерватизм мислення (З газети)
  • Нове завжди нелегко пробиває собі дорогу (З журналу)
  • Народні танці, незважаючи на всі заборони, переслідування і гоніння, скрізь пробивали собі дорогу, не спиняючись і перед дверими пишних дворянських особняків (Д. Кабалевський)

носи́ти (нести́) на собі́ сліди́ чого.

Мати, зберігати ознаки, вплив чого-небудь. Приклади
  • Українська поезія середини ХІХ ст. (50-70 рр.) несла на собі сліди могутнього впливу Тараса Шевченка, і навіть саме її існування певною мірою пов'язано з його іменем, з гучною славою Кобзаря (З журналу)
  • Хто б що не робив і як його не робив на користь народові — все то буде носити на собі сліди всесвітнього поступу та розвою (Панас Мирний)

таки́й собі́.

Який нічим не вирізняється серед інших; звичайний, посередній. Приклади
  • Я не майстер мартена, а такий собі сталевар… (Ю. Яновський)

мі́ряти по собі́ що і без додатка.

Оцінювати, характеризувати і т.ін. кого-, що-небудь із свого погляду, за своїми критеріями, суб'єктивно; вважати саме таким. Приклади
  • — Чого спекулянткою обзиває, чого по собі міряє? (Є. Гуцало)
  • В тому, що Таня відразу ж поїде з ним, Федько не сумнівався й хвилини. Міряв усе по собі (А. Дімаров)
  • Друзі міряли по собі: хіба б вони соромилися ото співати, коли б мали сякий-такий слух? (Ю. Яновський)

дава́ти / да́ти го́лову (рідше ру́ку) [на ві́друб (на ві́дсік і т.ін.)] кому і без додатка.

З повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь; переконливо стверджувати щось. Приклади
  • дава́ти го́лову собі́ відруба́ти. Чіпаріу дав би голову собі відрубати, що цей дзвін лише з-під коліс авто (Ю. Смолич)
  • Я ніколи не бачив Севіль'ї, Та на відсік вам голову дам — Саме так молоді й посивілі Карнавалять на вулиці там (І. Муратов)
  • — Даю голову на відсік, це колгоспний Малишок [коник] (З газети)
  • — Так от що я тобі скажу: дурниця все це, непорозуміння якесь. Руку на одруб даю (А. Головко)
  • — Чи ви повірили, що справді злодії перед вами?! Та голову на одруб даю, що це чиста провокація! (А. Головко)
  • — За Сева я даю голову. Коли тільки можливе в світі існування пари друзів, то це я і Сев (Ю. Яновський)

скрути́ти / скру́чувати собі́ в'я́зи.

Не справитися з чим-небудь. Приклади
  • Вони, ці молоді інженери, не можуть критично поставитися до себе. Тому часто скручують собі в'язи (Ю. Шовкопляс)
Покалічитися або вбитися; загинути. Приклади
  • — Не скакати ж мені з оцієї кручі в море!. .Але ж я собі скручу в'язи! — крикнув Ломицький (І. Нечуй-Левицький)

рва́ти / порва́ти жи́ли (ру́ки, си́лу).

Дуже важко, багато, з надмірним напруженням; над силу працювати. Приклади
  • рва́ти на собі́ жи́ли. Добру годину рвали на собі жили, пересаджуючи через ручиці важкі колоди (Григорій Тютюнник)
  • — Ти звідки… знаєш, що таке земля і чи дорожча вона за крові!? Зароби її перше, порви спершу свої жили на ній (М. Стельмах)
  • Рве [хлопець] силу, аби догодить господареві (К. Гордієнко)
  • Блукати по наймах — це добре знає кожен із них: гірко! Рвати руки на чужій праці, ламати спину, губити здоров'я… (А. Головко)
  • Це вони [нинішні пенсіонери], живучи, по суті, в нужді, рвали жили заради світлого майбутнього, що й не маячило на горизонті (З газети)

лама́ти / полама́ти [собі́] язи́к (язика́).

З трудом вимовляти незрозумілі або нерозбірливо написані слова, фрази. Приклади
  • Невже не можна краще писати?.. поки вимовиш — то й язика поламаєш! (Панас Мирний)
  • Тямлю, як я не раз цілими вечорами ломав [ламав] собі язик, виучуючи ті фрази (І. Франко)
Навмисне неправильно вимовляти слова. Приклади
  • Часом юнаки і юнки штучно ламають язика і вигадливо, але недоречно починають гаркавити (О. Ковінька)
чим і без додатка, ірон. Вивчати іноземну мову; говорити іноземною мовою. Приклади
  • Нащо б, здавалося, тріпати мозок, ламати язик такою маловідомою в світі мовою? А ось, бач (Іван Ле)

клопота́ти собі́ (свою́) го́лову чим.

Думати про що-небудь, обтяжуючи себе. Приклади
  • клопота́ти свою́ голі́воньку. — А що ж ми завтра будемо їсти!.. Боже мій, у такі літа та чим свою голівоньку він клопоче?! — подумала вона (Панас Мирний)
  • Чорт зна чим ти клопочеш свою голову, Карпе! (М. Коцюбинський)
  • Марусяк, раз рішивши собі усю оту справу, більше не клопотав собі нею голови (Г. Хоткевич)

потура́ти се́рцю (се́рцеві).

Діяти так, як хочеться, за власним бажанням, довірятися тільки своїм почуттям. Приклади
  • потура́ти собі́. Правда, нині рано служби не маю, ну, але потурати собі не треба (І. Франко)
  • Хай і моєму серцю тяжко Сказать тобі: навік прощай! Нехай і так, нехай і важко, А серцеві не потурай! (Олена Пчілка)
  • Святе писаніє читай, Читай, читай та слухай дзвона, А серцеві не потурай (Т. Шевченко)

само́ собо́ю.

Звичайно, безсумнівно. Приклади
  • Князь оповістив..: — Хто хоче добровольно [добровільно] переходити в моє підданство, нехай викине на воротях віху з сіна або соломи.— Ну, само собою, усі повикидали (Г. Хоткевич)

ма́ти [собі́] на умі́ що і без додатка.

Збиратися щось робити, замишляти що-небудь. Приклади
  • Мати зумисне втекла з гостинної.. Вона має щось на умі. Це неспроста. Що це за знак?.. (І.Нечуй-Левицький)
  • ма́ти своє́ на умі́. — Е-е, ні! Це тип хитрий і підступний. Скоріше він прикидається дурником. Він і раніше на весіллях, на хрестинах блазня з себе корчив, а нишком мав своє на умі (П. Автомонов)
Думати про щось, розмірковувати над чимсь, не виявляючи своїх думок, намірів. Приклади
  • ма́ти своє́ на умі́. — Ти не про нас думай, ти своє май на умі (Ю. Бедзик)
  • Мовчання — золото,— мав Григор на умі,— Тому й мовчать усі глухонімі… (В. Симоненко)
  • І як-таки за такого ланця [Чіпку] та вийшла така багачка, як Галя?. Старі діди та баби все те собі на умі мали (Панас Мирний)

[і] в го́лову (в ду́мку) [собі́] не бра́ти чого і без додатка.

Не думати, не здогадуватися про що-небудь. Приклади
  • Цвіркун, що поблизу мене, І в думку не бере: Співа собі (В. Поліщук)
  • Ніхто тоді з хлопців і в голову не брав, що дівчину ж треба провести додому (М. Чабанівський)

по собі́.

Відповідно до своїх смаків, уподобань, можливостей. Приклади
  • Знайти роботу по собі — весь час мучила його думка (З газети)

смія́тися [собі́] під ніс (з-під ву́са) з чого і без додатка.

Злорадіти з приводу чого-небудь. Приклади
  • — Та й я не дополуднував, бо все сміявся собі під ніс з тих брехень,— обізвався Денис (І. Нечуй-Левицький)
  • От ідуть вони удвох, Хвеська з Петром, він собі сміється з-під вуса, а вона й носа похнюпила, розчовпала, що вклепалась (Україна сміється)

за плечи́ма (за спи́ною) не носи́ти чого, що і без додатка.

Згодиться в житті, не буде зайвим. Приклади
  • не за собо́ю носи́ти. Ремесло не за собою носити (М. Номис)
  • — Механізація — то знання, а його, як відомо, за спиною не носять (З газети)
  • — Що знати, то за плечима не носити,— казав старий [батько] (Панас Мирний)
  • — Де ви це слово [бізнес] перейняли? — Воно давно при мені… Науку за плечима не носити… Тільки й досі не дуже второпаю, що воно має визначати? (О. Гончар)

нічо́го собі́.

з дієсл. Непогано, пристойно, досить добре. Приклади
  • — Я хоч і знаю, що мій Хаїм учиться… нічого собі, а все ж просто серце в мене упало при ваших словах (Г. Хоткевич)
  • Я перше училась грать і вже нічого собі грала, але тепер через руку перестала (Леся Українка)
Непоганий, пристойний, досить добрий; такий, як треба. Приклади
  • Тітка, ласкаво дивлячись на неї [молодичку], сказала: — Нічого собі, дорідна ягода… (Є. Гуцало)

іди́ [собі́] з бо́гом.

Форма прощання з побажанням благополуччя, успіху, щастя і т.ін. Приклади
  • — Ну, то йдіть собі з Богом… — Ходім,— торкнув Соцький Семена, відчиняючи двері (М. Коцюбинський)
Уживається для вираження побажання позбавитися чиєїсь присутності. Приклади
  • Як тільки він [Михей] переступав поріг чиєїсь хати, чоловік або жінка зразу: — О, добре, що зайшли, Михею, може, чарочку? — хай, мовляв, краще вип'є та йде з Богом, ніж на язика колись візьме… (М. Зарудний)
  • [Храпко (до молодиці):] Ну, ото розшукуй його [чоловіка] та й прав з його [нього]. А до мене чого ти прийшла? Що я тобі допоможу? У мене свої діти… Йди собі з Богом! (Панас Мирний)

сам собо́ю.

Без стороннього втручання, спонукання, заохочування. Приклади
  • Полюбив [Гордій] хлопця, як рідного сина, навіть дозволив себе називати татусем.. Власне,.. так воно якось само собою вийшло (Д. Бедзик)
Мимоволі; підсвідомо. Приклади
  • Очі самі собою упали на графин і залюбувалися тими непримітними голочками, якими грала біла горілка (Панас Мирний)

не знахо́дити / не знайти́ [собі́] мі́сця.

без чого. Нудьгувати, ходити без діла. Приклади
  • не прибра́ти собі́ мі́сця. Івашко нудиться, місця собі, сердешний, не прибере (О. Стороженко)
  • Кожного місяця листоноша приносив Кучугурі додому пенсійні гроші. Чого ще треба? Але… Без роботи, до якої звик за багато років, ні вдома, ні між людьми не знаходив собі місця (С. Чорнобривець)
Бути дуже схвильованим, втрачати душевну рівновагу, самовладання, спокій. Приклади
  • Заборона України в огні сильно пригнобила мене. Ходжу засмучений і місця собі не знаходжу (О. Довженко)
  • Дорогий пане Володимире [Гнатюк]! Ваша звістка зовсім прибила мене, ходжу сам не свій, не знайду місця собі (М. Коцюбинський)
Фізично страждати від чого-небудь, тяжко переносити щось (спеку, біль і т.ін.). Приклади
  • Як тільки циганка сотворила теє ворожбитство, в баби лице почорніло, з рота виступила піна і стало її так трясти, що місця собі не знайде (Григорій Тютюнник)
  • До города дорога й недалека, Не забариться б перейти. Та як на те така стояла спека, Що місця не знайти (Л. Глібов)
  • Хлопці не знаходили собі місця. Навіть в холодку не вдавалось сховатись від сонця, воно всюди дошкуляло, парило неймовірно (Ю. Збанацький)

[аж] рва́ти (де́рти, ску́бти і т.ін.) на собі́ (на голові́) воло́сся (чу́ба і т.ін.).

Впадати у великий відчай, розпач; дуже переживати, побиватися. Приклади
  • ма́ло не рва́ти на собі́ воло́сся. Сеспель мало не рвав на собі волосся, адже він експлуатував товариша, безсовісно користувався безмежною добротою друга (Ю. Збанацький)
  • Стоїть Кейс ані руш. Уже й іржею почав братися. А пан чуба рве на собі: великі гроші відвалив за ту машину (В. Речмедін)
  • А принц аж волосся на собі скубе, чому випустив дівчину й не спитав, де живе (Три золоті сл.)
  • Якого ти бісового батька качаєшся та рвеш на голові волосся? (Панас Мирний)
  • Він аж дер на собі волосся (А. Кримський)
  • А він виковзне, мов в'юн, й під носом властей позволяє собі такі авантюри, що панове мандатори [власники мандатів] волосся на собі рвуть (Г. Хоткевич)

обпали́ти / обпа́лювати [собі́ (свої́)] кри́ла.

1.Зазнати невдачі; не досягти чогось бажаного. Приклади
  • В житті вона бачила трагедії багатьох сердець, які кидалися на перший обманливий спалах і обпалювали собі крила на довгі роки (М. Ю. Тарновський)
Загинути. Приклади
  • Скільки ж їх по селах-містах наших, цих праведниць-великомучениць… У полум'ї війни обпалили крила їхні суджені, залишивши самих вік вікувати (З газети)

ма́ти [собі́] на прикме́ті (на примі́ті).

кого. Спостерігати, стежити за ким-небудь, постійно пам'ятати про когось. Приклади
  • Од того часу пан мав на прикметі Миколу й звав його бунтарем (І.Нечуй-Левицький)
кого. Виявляти інтерес, придивлятися до когось, виділяючи його серед інших. Приклади
  • — З нього був би неабиякий наводчик. Я мав його на прикметі (О. Гончар)
  • — Не хочу я сватать Варки,— сказав Микола,— бо маю собі дівчину на приміті (І.Нечуй-Левицький)
  • — Нехай Улас та Іван до тебе не чіпляються, бо для тебе маємо на прикметі когось кращого од тих двох лобурів (І.Нечуй-Левицький)
що. Не розголошуючи, думати про що-небудь, намічати щось. Приклади
  • — Сидір собі мав на приміті ще один план (А. Хорунжий)
Запідозрювати когось у чому-небудь. Приклади
  • Кожний легінь, котрий кємкував [розумів], що його мають на приміті,— уже був насторожі (Г. Хоткевич)
  • Килина так говорила, ніби когось і на приміті мала. Бо що там не плещи, а стіну ж таки повалив хтось (Є. Гуцало)

записа́ти собі́ на ло́бі.

Дуже добре, надовго запам'ятати щось. Приклади
  • — Скажи: Я їй цього не забуду! Хай вона це запише собі на лобі!.. (Панас Мирний)

іди́ [собі́] на всі чоти́ри ві́три (на чоти́ри бо́ки і т.ін.), лайл.

Уживається для вираження злості, обурення, незадоволення, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. Приклади
  • Старшина пильно глянув на них [Гната та Олександру]. — А йдіть ви собі на всі чотири вітри, бо, їй же Богу, битиму! — крикнув він (М. Коцюбинський)
  • [Карпо:] Що Домаха! Домаха — пустяк! [Мар'я:] Еге! Добрий пустяк — стілько [стільки] літ у його [нього] жила! Мало чого не буває! Звичайне, в кавалерійськім стані… [Карпо:] Так що з того, що жила! А оженився — на чорта ж вона йому? Іди, голубонько, на всі чотири вітри! (Олена Пчілка)

дава́ти / да́ти собі́ ра́ду (ра́ди) з чим і без додатка.

Самостійно, без чиєїсь допомоги справлятися з чим-небудь. Приклади
  • Дівчина не дає собі ради з таким великим хором (О. Маркуш)
  • А нащо нам здалася та волость!.. Хіба таки самі собі не дамо ради? (І. Нечуй-Левицький)
  • — Може, я чимось… вам допоможу? — Я звикла сама собі давати раду (С. Журахович)
  • Кілька разів Остап вскакував у воду мало не по пояс, часто Соломія з розгону натикалась на кущ верболозу, але кожен раз вони давали собі раду і знов мчали вперед (М. Коцюбинський)

сам собі́ пан (голова́, хазя́їн і т.ін.).

Незалежна, вільна у своїх діях, вчинках людина. Приклади
  • сам свій пан. Ось тут, у тім затишнім кабінеті, обставленим хоч і не багато, та по моїй уподобі, я сам свій пан (І. Франко)
  • сама́ собі́ голова́. Ніхто тепер до мене не мішайся… Я сама собі голова (Панас Мирний)
  • Сам собі хазяїн, а добра усякого, хоч скотини, хоч поля, чимало (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Знаходилися й товариші на втечу, і Марусяк на початках був зрадів,.. Але.., з другого боку, один — сам собі голова (Г. Хоткевич)
  • А тут я сам собі пан: схочу — до частини якоїсь пристану, чистиму картоплю, митиму машини або годуватиму коні, то й мене прогодують; а схочу — поживу в бабусі якоїсь немічної, носитиму їй воду, дрова рубатиму (Григір Тютюнник)
  • Остогидло писарювання мені, оселився дома. Голодний, обірваний, та сам собі пан!.. (А. Тесленко)

ма́ти під собо́ю ґрунт.

Бути зумовленим, виправданим чим-небудь; обумовлюватися, пояснюватися чимсь. Приклади
  • [Джаліл:] Якщо скосити люцерну, то сарана сяде на бавовник… Розпорядження директора не має під собою ґрунту (Л. Первомайський)
  • Задерикуватість та зухвалість багатомаєтних галицьких бояр мали під собою ґрунт (А. Хижняк)

не ма́ти собі́ рі́вного (рі́вних, поді́бних), перев. де.

Виділятися за якимось показниками; бути найкращим, найбільшим і т.ін. з-поміж усіх інших. Приклади
  • За кількістю видань і тиражами Біблія не має собі рівних у світі (З журналу)
  • А ось щодо верб, що ними уквітчане Бабине, то вони не мають собі подібних ніде в світі (П. Інгульський)
  • Слухаючи Хому, можна було подумати, що цей гвардійський стрілецький полк.. не має собі взагалі ніде рівного. Виходило так, що складається він всуціль з виняткових людей, з добірних героїв-богатирів (О. Гончар)
  • [Гелен:] Я рівного собі не маю тут з-поміж усіх владарів і героїв (Леся Українка)

і в га́дці (в ду́мці, на ду́мці і т.ін.) [собі́] не ма́ти.

Не чекати чогось, не сподіватися на щось. Приклади
  • Вона ніколи і в думці не мала почути таке від сина. Тепер вона радніша б смерті ніж такому (Панас Мирний)
чого, рідше про що. Зовсім не знати чогось, не здогадуватися про що-небудь. Приклади
  • Йому закортіло щось сказати таке, про що й у гадці не мали ні князі, ні сам глибокомудрий Дуліб! (П. Загребельний)
  • В той день Ерік і на думці не мав, що незабаром Олесь стане найближчим його другом (П. Панч)
  • Цей Спартак, цей ультрапильний факультетський діяч, мабуть, і в гадці не має, якої глибокої кровоточивої рани в серці Богдановім торкнувся (О. Гончар)
чого. Зовсім, ніколи не думати про що-небудь. Приклади
  • на́віть у га́дці не ма́ти. Самусь розкошував, нахабнів і возносився в гордині, навіть у гадці не маючи, що ця ласкава й гостинна циганочка може завдати йому такого удару в спину, якого ще не завдавав ніхто (П. Загребельний)
  • Не кажіть мені про те, не люблю. Я й в мислі не мав такого (М. Коцюбинський)
  • Він і на думці не мав, що Жакліна — поетеса (І. Муратов)
  • То тепер тільки стали городи обгороджувати, а тоді — ніхто цього й на думці не мав (Панас Мирний)
  • Ні, і в гадці не мав собі, що коли-небудь переступлю цю страшну браму [тюрми]. Вона ж тільки для злочинців, для людей нечесних (Ю. Збанацький)
перев. з інфін. Не виявляти наміру, бажання, не збиратися щось робити. Приклади
  • Він і в думці не мав її сватати (І.Нечуй-Левицький)
  • Але ж Отава і в гадці не мав утікати чи рятуватися (П. Загребельний)

лиша́ти / лиши́ти [за собо́ю] ни́точку.

Давати можливість продовжити щось, налагодити зв'язок з чимсь, розібратися в чомусь і т.ін. Приклади
  • не лиша́ти бода́й найто́ншої ни́точки. Він так і пішов, не зрозумівши нічого.. .Що ж, це, може, й краще. Рвати так рвати одразу, не лишаючи бодай найтоншої ниточки (А. Дімаров)
  • Ясне діло, хтось із янковичан пристав до них [партизанів], повинен був пристати. Ну, а значить і ниточку за собою лишити (І. Головченко і О. Мусієнко)

і в го́лову (в го́лови, в ду́мці і т.ін.) [собі́] не кла́сти що.

Не передбачати, не сподіватися і т.ін. чого-небудь, не здогадуватися про щось. Приклади
  • — Винуватий, товаришу комісар. Дозвольте доповісти, — ми собі й у голови не покладали, що ви почуєте (Ю. Яновський)
  • в думка́х не поклада́ти. Коли товариш, Здавалося, що спав, то міг щохвилини Прокинутись, — дід зняв бекешу з нього, Щоб навіть той в думках не покладав, Що дбає дід про нього (М. Рильський)
  • Він, ясна річ, не міг і в думці класти собі, що перед ним той самий хлоп'як, який колись врізав його сирицею по мармизі (П. Загребельний)
  • А гайдамаки мовчки ждали, Поки поганці ляжуть спать. Лягли, і в голови не клали, Що вже їм завтра не вставать (Т. Шевченко)
  • Сите та п'яне лицарство спало покотом, ніхто й у голову не клав, що на кінцях мужицьких кіс тихим, котячим ходом вривається поміж них смерть (Юліан Опільський)

нагріва́ти / нагрі́ти (рідше зігрі́ти) [собі́] мі́сце.

Жити, працювати і т.ін. якийсь час на одному місці; приживатися десь. Приклади
  • За останній рік він і вулиці мостив,.. і мурував печі.. І ніде місця не зігрів (М. Ю. Тарновський)
  • [Домаха:] Ходім, дитино моя, з таткової хати. Не нагріли ми тут місця, пошукаємо деінде… (М. Кропивницький)
  • — Взяв каганець, пішов дивитись у клас.. Думаю: знову починати, знову привикать, нагрівати собі місце в цьому сумному закутку?.. (С. Васильченко)

посипа́ти (присипа́ти) / поси́пати (приси́пати) го́лову по́пелом, книжн.

Вдаватися в тугу, в розпач, втрачати мужність, надію; картати себе, журитися і т.ін. Приклади
  • посипа́ти сі́ллю ра́ну кому і без додатка. Нагадувати про щось, пов'язане з тяжкими споминами; завдавати душевного болю. — Не посипайте рану сіллю.. Хіба не знаєте, що Меланія Левченко — моя найкраща учениця.. Тепер на її путі з'явилися ви, щоб зрушувати те, що я вибудував, виплекав (П. Туріненко)
  • поси́пати собі́ ́го́лову по́пелом. — Сердишся на старого директора? Ждеш, щоб він посипав собі голову попелом?. .Хочеш назвати консерватором? Називай. Приймаю все (П. Загребельний)
  • — Ну, друзі? — кинув бадьоро вусами [Жук]. — Не казав я вам, що немає чого попелом голови присипати?.. Не говорив, що справа не загине на Затишній? (П. Козланюк)
  • Нині, стоячи на руїні з жебрацькою торбою, посипаємо голову попелом, волаючи: нас обдурили — плану перебудови не було! Та в тому ж і сіль, що був він! Тільки не той (Б. Олійник)
  • Надягнувши траур і волосяниці, посипали голову попелом бідні батьки і голосно кричали (П. Загребельний)

кра́яти собі́ мо́зок.

Думати, детально розмірковуючи над чимось. Приклади
  • Я довго краяв собі мозок: ну, а звідки ж цей Хамелеон міг перейняти риси мого рідного брата? (І. Волошин)

собі́ на умі́.

Який вміє приховувати свої думки, настрої і т.ін., неохоче спілкується з іншими; хитрий, скритний. Приклади
  • Він показав себе ще в студентські роки; керувався репутацією хитрої пронози, людини собі на умі… (О. Бойченко)
Думати про власні інтереси, мати свої плани, задуми. Приклади
  • Показує одного карася і дві щучки — отакісінькі! Він показує, а я сама собі на умі (О. Ковінька)

не дава́ти / не да́ти собі́ по но́сі гра́ти.

Не дозволяти нечемно чи зверхньо поводитися з собою. Приклади
  • —..Він до мене остро, знаєш, ставиться так, мов він тут пан.. Ну, сим разом я не дав собі по носі грати (І. Франко)

володі́ти (оволодіва́ти) / оволоді́ти собо́ю.

Триматися врівноважено та спокійно; уміти стримуватися. Приклади
  • — Куди ведеш полоненого? — намагаючись оволодіти собою, але все ще блідий, промовив офіцер (Ю. Бедзик)
  • Джен ледве помітно здригається, але зразу ж оволодіває собою (В. Собко)
  • І якщо слова його звучали немовби байдуже, то погляд цей показав їм, що він зовсім не спокійний, що він лише добре володіє собою (Ю. Шовкопляс)

суши́ти / ви́сушити [собі́] го́лову (мо́зок) над чим, чим і без додатка.

Невідступно з'являтися у свідомості, турбувати, хвилювати когось (про думки). Приклади
  • не суши́ти голови́. Жартує чоловік та сміється, нібито й хвороби в нього ніякої —. .Що вже з нього було б, коли б ото кістки не боліли, коли б чорна жура не сушила весь час голови? (Ю. Збанацький)
  • [Зінаїда Павлівна (До Арсена):] Не журіться, журба висушить мозок, а ради не дасть (Л. Дмитерко)
  • Город [місто] твердо засинає, а наразливая думка.. сушить мозок непокоєм (Дніпрова Чайка)
чим. Виснажувати кого-, що-небудь, ослаблювати здатність до чіткого мислення, ясного розуміння і т.ін. Приклади
  • Як швець дубом шкури пересипа, Так нюхарі сушать собі мозок табакою (Укр. присл.)
Напружено згадувати кого-, що-небудь, турбуватися про щось. Приклади
  • — Вам зовсім не потрібно сушити собі голови, бо про все турбуватиметься Люся (Олесь Досвітній)
  • не суши́ти [собі́] голови́. Найпростіше було Василеві. Він і досі був одинаком, жив десь на висілку, наймаючи собі кімнату, не сушив голови різним житейським дріб'язком (П. Загребельний)
  • Як душив мене в тій хаті Дух від зілля! Я все думав, Голову сушив, де чув я Пах такий? Даремно думав (Леся Українка)
Напружено думати, роздумувати над чимось, шукаючи розв'язання якихось проблем. Приклади
  • [Грінчук:] Десь там,— кажу,— сам [писар] у тій радниці сидить та над нашими справами мозок собі сушить (І. Франко)
  • Тому знов Мартин виступив: — Люди добрі! Ніколи над цим довго сушити голови. Ніч на носі (І. Самчук)
  • Вляглася метушня, а князь все ходить у покоях, сушить собі голову. Що значать ці кляті дари? (Д. Міщенко)
  • Учений вже довгий час сушить голову над якоюсь проблемою (З журналу)

лиша́ти (залиша́ти і т.ін.) / лиши́ти (залиши́ти і т.ін.) [за собо́ю] слід.

Запам'ятовуватися якимись вчинками, справами. Приклади
  • Там, де… кипіли життя та радість, там буде гола, дика пустеля без тіні, без билинки… Чи не такий слід лишав за собою Аттіла? (М. Коцюбинський)
Робити значний внесок у якусь справу. Приклади
  • — Як по-вашому? Що залишає слід?.. — Найперше робота отака, як ваша, лишає слід,— мовив розважно професор (О. Гончар)

здава́ти / зда́ти собі́ спра́ву в чому і без додатка.

Усвідомлювати що-небудь, здогадуватися про щось, розбиратися в чомусь. Приклади
  • Вона чогось мусила згадувати про Дарку, не раз навіть плакала при тому — чи за лялькою, чи за Даркою, вона якось сама не могла собі здати справи в тому (Леся Українка)
  • Так, так…, — шепотіла вона, не здаючи собі справи в тому, що десь уже сходилась публіка на її концерт, що на вулиці чекало на неї авто… (Л. Смілянський)
  • Він не здавав собі справи, він не пам'ятав себе, клекотів і тіпався весь, як божевільний, спостерігаючи, як Великін намагався звестись і не міг, оглушений, з розбитим об плінтус обличчям (І. Багряний)

добува́ти (здобува́ти) / добу́ти (здобу́ти) [собі́] ла́врів (ла́ври).

Досягати успіхів, слави, визнання. Приклади
  • При недавніх виборах… він.. здобув собі нові лаври (І. Франко)
  • — Я буду давати концерти на фортепіані.. Добудемо собі лаврів (І. Нечуй-Левицький)

ві́рний собі́.

Який завжди дотримується власних принципів, поглядів, переконань, звичок тощо, не відступає від них. Приклади
  • Вбивство парламентарів було провокаційним викликом. Армія вандалів, загнана у безвихідь, залишалась і тут вірною собі (О. Гончар)
  • Аж тік пішов у долину. Він був вірний собі. На Катеринину пораду — вдатися до багатіїв — тільки промовчав, а в голові в нього була інша думка: піти до заможніх господарів (С. Чорнобривець)

ні собі́, ні лю́дям.

Без користі. Приклади
  • Ти [Лілія] знаєш, либонь, як неприємно буває, лягаючи спати, подумати собі: от і знов день минув даремнісінько, ні собі, ні людям (Леся Українка)

сам по собі́.

Без будь-якого втручання. Приклади
  • В оселі, мов сам по собі, гасне каганчик, при місячному сяйві збільшуються, неначе виростають пучки і снопики зілля, і густішає їхній настій (М. Стельмах)
Власне; у власному розумінні цього слова. Приклади
  • Саме по собі імперське самозахоплення — явище досить відворотне для навколишнього світу, типологія його сумновідома, але воно живить амбіції затурканих громадян (Л. Костенко)
  • Був це ліс високої ціни… і сам по собі, деревиною, був величезним багатством — бук та граб (Ю. Смолич)
Окремо. Приклади
  • Ті, що йшли поруч, одразу підхоплювали і не давали втонути. А якби поодинці рушили, кожен сам по собі, то багато хто з нас накрився б (О. Гончар)
  • Цей найдрібніший пилок, відокремлено взятий від інших, Зовсім нічого не важить, бо часткою інших Завжди буває — і сам по собі існувать неспроможний (М. Зеров)
  • — А як, Іване, лучче [краще] живеться; чи гуртом, чи кожен сам по собі? (Ганна Барвінок)
Незалежно від чиєїсь волі; мимовільно. Приклади
  • На його плескатому обличчі самі по собі стиснулись заволохачені уста (М. Стельмах)

річ у собі́.

Нерозкритий, непізнаний, такий, що не має певного признчення. Приклади
  • Серцевину матеріальних ресурсів становить промисловий потенціал. Сьогодні це річ у собі, клубок багатьох суперечностей (З журналу)
  • — Найгірше, коли ніхто не чує, який у тебе голос, ніхто не бачить, яке у тебе серце…— сказала раптом журно.— Ти є, а ніби тебе немає… Річ у собі (В. Шевчук). Надзвичайно важливо, щоб усі відкриття науки не залишалися річчю в собі, а якомога швидше застосовувалися на практиці (З журналу)

зна́ти собі́ ціну́.

Мати гідність, достоїнство, самоповагу. Приклади
  • У товаристві Наталя поводилася просто. Дружила однаково зі всіма… дівчатами, не цуралася хлопців, але ціну собі знала, уміла кожного поставити в належні рамки (Ю. Збанацький)
  • На обличчі її не було розгубленості, воно мало той вираз збудженої розбишацької веселості, властивої для жінок, що знають собі ціну і звикли покоряти (Григорій Тютюнник)

пусти́ти собі́ ку́лю в лоб (в ло́ба, в го́лову, в скро́ню).

Застрелитися. Приклади
  • Я поки й віку, не збагну, як Ничипір Безхлібний міг у тридцять шостому році пустити собі кулю в скроню! (Н. Тихий)
  • — Да, коли б от немов сталося — всі діти вимерли за одну ніч на всій землі,.. я б, мабуть, на ранок пустив би собі кулю в голову (А. Головко)
  • В бурхливому каятті він ладен був пустити собі кулю в лоб (Ю. Бедзик)

сам не при собі́.

Хто-небудь перебуває в стані сильного душевного потрясіння; дуже схвильований чимсь. Приклади
  • не при собі́. Вона на когось наштовхнулася, хтось сердито зиркнув на неї, але решта, бачачи, що жінка не при собі, відступилася з дороги (В. Речмедін)
  • сам як не при собі́. Люди прибігли, говорять, вмовляють. Вона мов і не чує, і не одірвуть од дитини. Чоловік ходить сам як не при собі, свекор аж занедужав (Марко Вовчок)
  • Увійшла та й стою сама не при собі. Чую, що стара за мене одповіщає [відповідає] (Марко Вовчок)
Не такий як завжди. Приклади
  • — А той бідолаха зовсім сторопів від такого доброго дива, і — додому приїхав сам не при собі, і привіз капшук грошей (Марко Вовчок)

лама́ти / Злама́ти (полама́ти і т.ін.) зу́би на кому--чому, об кого--що і без додатка.

Не діставати бажаного результату; зазнавати невдачі, поразки і т.ін. Приклади
  • пополама́ти собі́ зу́би (багато разів, тривалий час). [Сотник:] Пішли на валт, та з'їли гарбуза. Об нас собі пополамали зуби! (М. Старицький)
  • — Нас підтримують київські міщани й ремісники. А коли корона зламає зуби на такому дружному опорі,— підемо на Буг (Іван Ле)
  • Невже він може повірити, що ця дівчина, практикантка, розв'язала проблему, на якій зламали зуби видатні інженери? (В. Собко)

не по собі́ кому і без додатка.

Хто-небудь погано себе почуває; нездужається, нездоровиться комусь. Приклади
  • Як стало тепер холодніше, то щось мені від часу до часу робиться не по собі (Леся Українка)
  • Була темна осіння ніч.. Під таку годину завжди важко дишеться,.. кожному чогось не по собі (Панас Мирний)
Кому-небудь незручно, ніяково або неприємно. Приклади
  • Давидові одразу, від самої інтонації його голосу, стало якось не по собі (А. Головко)
  • Був мир. Був перший день, коли Ми відомстить за друга не могли. І через те не по собі було (О. Підсуха)

не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) [собі́] в ка́шу (в борщ) кому і без додатка.

Вміти відстоювати, захищати себе. Приклади
  • Звичайно, стосунки з молодим і недосвідченим парторгом треба налагоджувати, але плювати собі в борщ він не дозволить нікому (В. Собко)
  • Завадка серцем відчував, що Бронко не занехаяв справи. Не такий характер в його сина, щоб дозволити собі наплювати в кашу (Ірина Вільде)
  • В Зарічному він не одного знав: народ тямущий! В кашу плюнути не дасть нікому (П. Рєзніков)
  • [Кукса:] ..Я так думаю, що цей [отаман] не дасть у кашу наплювати, дарма що молодий! (М. Кропивницький)
  • Діти… не дуже гарно обходилися з сиротою, а надто ще за те, що він не давав наплювати собі в кашу (М. Коцюбинський)

мі́сця собі́ зігрі́ти не мо́же, жарт.

Не затримується довго десь, на чомусь, у чомусь (про кого-небудь). Приклади
  • З'ясуємо, що таке невстояний автор. Це такий автор, що в жодному жанрі місця собі зігріти не може (З газети)

А братія мовчить собі, Витріщивши очі!

Поет засуджує пасивність людей — свідків тяжких злочинів: загарбницьких воєн, братовбивства, підступів… Наведені слова стали образним визначенням байдужості, малодушності, житейської філософії невтручання в «чужі» справи. Приклади
  • …Отечество так любить,
    Так за ним бідкує,
    Так із його, сердешного,
    Кров, як воду, точить!..
    А братія мовчить собі,
    Витріщивши очі!
    Як ягнята; нехай, каже,
    Може, так і треба.     (Т. Шевченко, Сон, 1844 р.)
  • «Отечество» у кожного раз у раз на язиці, — та тільки ж під отечеством вони (гнобителі) розуміють «нові петлиці та муштри ще новіші», а з люду сердешного точать кров, як воду. А дрібна «братія», розуміється, не хоче й не сміє навіть забороняти їм се, «мовчить собі, витріщивши очі, як ягнята… Нехай, — каже, — може так і треба!» (І. Франко, Темне царство)

Кіт, що гуляє сам по собі.

Персонаж казки англійського письменника Р. Кіплінга (1865—1936). У переносному значенні — самостійний характер. Приклади
  • Тоталітаристи і від політики, і від літератури хотіли би бачити людей не як «кішок, що гуляють самі по собі», а як носіїв певної ідеї, певного стилю, міфології тощо. (І. Жиленко, «І я спинила їхню мить…»)
  • Мені, людині з переконання партійній, легко було протистояти спокусі приєднатися до котроїсь партії чи іншого товариства, що зобов'язують своїх членів жити за параграфами дуже мудро вироблених програм. Супроти них я волів, жартома кажучи, триматися постави Кіплінгового кота, який ходив своїми стежками… (І. Кошелівець, Розмови в дорозі до себе)

Не сотвори собі кумира.

Вислів походить з Біблії. У заповідях, які Бог дав Мойсееві, сказано: «Не робитимеш собі різьбленого кумира чи подоби того, що на небесах угорі, і того, що на землі внизу, і того, що у водах та під землею. Щоб не падав ниць перед ними і не служив їм…» (Вихід, 20, 4-5).
Значення вислову: не схиляйся сліпо перед ким-небудь або чим-небудь. Приклади
  • Як відомо, проблема кумирів виникла ще в часи пророка Мойсея. «Не сотвори собі кумира…» (П. Загребельний, Думки нарозхрист)
  • Але в народі відтепер,
    Кумира сотворивши,
    Усе сприймали як шедевр,
    І так художник в шані вмер,
    До старості доживши.
     (М. Луків, Балада про художника)
  • Не продасться справжня ліра,
    Повна гніву, повна сліз!..
    «Не твори собі кумира» —
    Мій улюблений девіз.
     (Г. Чупринка, Credo)

Усе моє ношу з собою.

Цей вислів (поширений також у латинській формі — «Omnia mea mecum porto») приписують грецькому філософові VI ст. до н. е. Біанту. Коли перське військо напало на місто Прієну, мешканці його, рятуючись від ворога, втекли, забравши своє майно. Біант також залишив місто, але без речей. Коли його запитали, чому він нічого не взяв, він відповів: «Усе своє (майно) я ношу з собою». Цим він хотів сказати, що лише духовні цінності є справжнім багатством. Приклади
  • Ми люди тихі, незаздрі, чесні. Нам досить дещиці. В чини не ліземо. Ґрунтів не стягуємо й грошей у бодні не складаємо. Як казали римляни: omnia mea mecum porto. (Вас. Шевчук, Григорій Сковорода)
  • Він носить все своє з собою.
    Носи, лебедику, носи.
    І звідки ти такий єси
    Мудрований!
     (І. Світличний, Анти-Сковорода)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання
Відключити рекламу
Дивіться також