СВОЇТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

оберта́ти / оберну́ти на свій лад (стрій) що.

Змінювати по-своєму або для власної вигоди. Приклади

— Моя мати не така, як твоя. Вони все на свій стрій обертають (Леся Українка)

свій хліб, перев. зі сл. іти і под.

Засоби для існування, здобуті власними зусиллями; власні заробітки. Приклади

свої́ хліба́. Підігнуло воно [цуценятко] хвоста і пішло на свої хліба. Десь щось вкраде, десь щось на смітті випорсає або хтось недогризок підкине (Ю. Мельничук)
— Може, скоро закінчить [дочка] цю семінарію та й піде на свій хліб, учительський (П. Козланюк)
Треба було й йому, скінчивши школу, злазити з батьківської шиї,— свого хліба шукати (Панас Мирний)
Батько з сімнадцятирічного зросту пішов на свій хліб (Збірник про М. Кропивницького)

як за свої́м о́ком, зі сл. догляда́ти і под.

Дуже старанно, дбайливо, постійно і т.ін. Приклади

Дуже хотіла мачуха згубити з світу невістку, але ніяк це не вдавалось їй, бо царський син дуже кохав жінку і доглядав за нею, як за своїм оком (Укр. казки)

скінчи́ти свою́ пі́сню.

Перестати займатися якою-небудь діяльністю через старість, хворобу і т.ін. Приклади

Усім він казав, що вже скінчив свою пісню — став старим, хворобливим, не має сил працювати (З газети)

солоди́ти [сво́ю] ду́шу.

Тішити, задовольняти себе. Приклади

Він [Чіпка] став солодити свою душу гульнею та горілкою (Панас Мирний)

дба́ти [ті́льки] про свою́ шку́ру.

Намагатися робити що-небудь лише для себе; піклуватися про власні інтереси. Приклади

— На кого не глянеш — усяке, мов звіряка, про свою тільки шкуру… дбає (П. Куліш)

смерть занесла́ [свою́] го́стру косу́ (ру́ку) над ким--чим.

Хто-небудь може померти, загинути. Приклади

Часом вона [Марія] зупинялась. Потім схоплювалась і бігла знову. Бігла від смерті, що вже було занесла над нею свою гостру косу (І. Цюпа)
Хіба б їй [Марії] легше було, коли б смерть занесла свою руку і над його [Андрія] чолом? (Ю. Бедзик)

на свій лад.

За власним уподобанням; по-своєму. Приклади

Згадаймо, як за часів німої кінематографії глядачі читали у фільмах написи.. Глядачі читали титри кожен на свій лад, кожен із своїми інтонаціями (О. Довженко)
А хто годує нас і поїть, Той нам навік передає Обличчя світлеє своє І на свій лад серця нам строїть (В. Бичко)

свою́ ду́шу повіря́ти кому.

Розповідати, довіряти кому-небудь потаємне, інтимне. Приклади

[Тетяна:] Як Тарас поїхав,.. здається — год минає!.. Другому б я цього і не сказала, а вас не соромлюсь; так вже привикла вам свою я душу повірять (І. Карпенко-Карий)

бра́ти / взя́ти у [свій] ро́зум (в ум).

Усвідомлювати, розуміти що-небудь, вирішити що-небудь. Приклади

— Тепер сам мусиш міркувати. Чи треба жить, чи умирати; А лучче, якби в ум ти взяв.. І занедбав мою Лависю (І. Котляревський)
Так щодня у нашій хаті Гомонять татусь і мати І чекають, що Невмій Візьме все у розум свій (М. Стельмах)

подава́ти / пода́ти [свій] го́лос.

за кого--що. Висловлюватися на захист кого-, чого-небудь, на чиюсь користь. Приклади

Подаю свій авторський голос за участь Лілі і Оксани Ст. [Стешенко] в моїй драмі (Леся Українка)
Я голос подаю за людськість і людину, За міста цвіт гінкий, за красний зріст села (М. Рильський)

Видавати певні звуки, обзиватися. Приклади

— А чому на різдво активізується нечиста сила? — подала голос.. красива сусідка справа (А. Крижанівський)
— Ви! Жовтороті! — несподівано подав голос Левченко. — Та як ви так смієте про неї? (О. Гончар)
Наливайка пекли у мідному бику: уся Варшава збіглася послухати, як зареве бик, та нічого не почули — істлів, сердешний, а голосу не подав (О. Стороженко)

свій у до́шку, фам.

Простий. Приклади

— Ось вам, будь ласка! — обернувся до глядачів Тимощак. — Такий собі з вигляду свій в дошку, а не признається! (Н. Тихий)

Близький за переконаннями, поглядами, настроями і т.ін. Приклади

— Бойовий народ ваші кореспонденти… Я там у вас з одним познайомився, забув, як прізвище… Свій у дошку, дарма, що підполковник! (Л. Первомайський)

оберну́тися / оберта́тися дру́гим (і́ншим, те́мним і т.ін.) бо́ком (кінце́м) до кого.

Різко змінитися ( перев. на гірше), стати тяжким, нестерпним і т.ін. Приклади

оберну́тися свої́м страшни́м бо́ком. Багатство — сила. Бідність — слабкість. Ми виховували слабкість. І вона обернулась до нас своїм страшним боком (О. Довженко)
Обернулось життя до неї другим, темним, неприбраним, буденним боком (І. Нечуй-Левицький)

своїм хо́дом.

За допомогою дії свого механізму, мотора (про машину). Приклади

Чутка пішла, що з станції, десь аж за тридцять кілометрів звідси, прийде своїм ходом трактор і що тоді не треба вже на полі ні коней, ні меж (О. Довженко)
Експонати [автомобільної виставки] з'їхались сюди з усієї України своїм ходом (З газети)

Пішки або з участю живої сили. Приклади

Почувши, що десь на Тихому океані є гуляща земля, і пригодавши деякі мандри за молодих літ, запріг він, не довго думавши, свого мишастого коня й мовчки рушив на Схід своїм ходом у супроводі жінки Харитини й собаки Султана (О. Довженко)
Мені нічогісінько не потрібно, я піду своїм ходом, а якщо стомлюся в дорозі, то, може, якийсь кінний підвезе трохи (П. Кочура)

добува́ти / добу́ти [свої́м] горбо́м що.

Наживати що-небудь тяжкою працею. Приклади

— Так то ж які землі? — перебив мене Пищимуха.— Рангові, а не ті, що кожен своїм горбом добував! (Панас Мирний)

вести́ свою́ лі́нію.

Настирливо триматися у розмові певної теми, не відступати від чогось. Приклади

Микола вислухав батька, спитав: — А як це зробити?..— Треба, Миколо, зробити, а от як — ти це мусиш знати краще мене,— вів свою лінію батько (М. Ю. Тарновський)

Послідовно домагатися здійснення чого-небудь наміченого. Приклади

А він хоче, щоб я кинула роботу й вийшла за нього. Ну, ото й не може втихомиритись, чіпляється, як реп'ях до кожуха.— Ось воно що, хлоп'яче діло! А ти свою лінію веди,— проговорив Канушевич (Г. Коцюба)

на свій (вла́сний) страх і ри́зик (риск), з дієсл.

Беручи відповідальність на себе, ризикуючи власним здоров'ям, життям і т.ін. Приклади

на свій риск. Сташка на свій риск, замість Вайнштона, віднесла роботу до Філіпчука (Ірина Вільде)
Михайла офіцер на власний риск зачислив у солдати та ще й помічником писаря призначив (Ю. Збанацький)
В бою Козакову здебільшого доводилось діяти цілком самостійно, і… він, не вагаючись, приймав потрібні рішення на свій страх і риск (О. Гончар)
Кожен з старих українських композиторів звершував справжній життєвий і громадянський подвиг, бо змушений був творити на свій страх і ризик (З журналу)

рятува́ти свою́ шку́ру, зневажл.

Оберігати лише своє життя, дбати про власне благополуччя, уникаючи смерті, небезпеки, неприємностей, що загрожують багатьом. Приклади

—А де ж ти поділася? — винувато мовив старий, бо, тікаючи з майдану, чув, як гукала йому вслід Наталка. — А то ви не чули? Свою шкуру мерщій рятувати, мене там хай хоч і бомбою рознесе (О. Гончар)
Зрозумів візир, що треба рятувати свою шкуру, і кинувся нам навздогін, але знов йому не пощастило (З. Тулуб)

обра́ти [свою́] сте́жку (доро́гу і т.ін.) чого, яку, перев. зі сл. життя.

Визначити, вирішити, чим займатися, як жити. Приклади

Може, надаремне відсахнувся тоді брата.., може, брат вірнішу дорогу обрав? Як далеко розійшлися відтоді їхні дороги (О. Гончар)
Так і здавалося, що доки він справді обере свою стежку життя, черкаські події наздоженуть його, в дорозі застануть (Іван Ле)

болі́ти (уболіва́ти, пережива́ти і т.ін.) за свою́ шку́ру.

Дбати лише про особисті інтереси, про себе, перев. нехтуючи інтересами інших людей. Приклади

— Хіба ж то чоловік? Він заради вигідної служби з відьмою побратається.— А думаєш, за людей вболіває [чоловік]? За себе! За свою шкуру боліє! — Ти за свою шкуру не переживай (С. Голованівський)

ма́ти ру́ку, перев. де.

Користуватися чиєюсь підтримкою, допомогою, протекцією і т.ін. ( перев. впливової, знаної людини). Приклади

ма́ти свою́ ру́ку. Та все-таки він [князь] підозрівав, що Іван сяк чи так мав у тім случаю [випадку] свою руку (І. Франко)
ма́ти до́сить си́льну ру́ку. Він мав там досить сильну руку в особі одного свого колишнього товариша по службі (Олена Пчілка)
Не такого вона роду, щоб її вислали. Вона скрізь руку має (І. Микитенко)
Але прикинув [Варчук], що мати в губернії таку руку — велике діло (М. Стельмах). —Важко правди добитися, коли не маєш там руки (О. Гончар)
В райцентрі він свій чоловік, руку має… (К. Гордієнко)
[Дід:] Він скрізь руку має, а ми що? (І. Карпенко-Карий)

на свою́ го́лову.

На шкоду собі. Приклади

— Тільки, я кажу, не треба шукати на свою голову чужого лиха. Ти мене розумієш? (О. Шеренговий)
— От і дослужилася у людей, от і заробила добра на свою голову (Панас Мирний)
Фельдшер узяв Чубенка за руку…— Та й у тебе, Чубенко, тиф, от і добігався на свою голову (Ю. Яновський)
Пані гаптувати її учить, шити; розумна, жвава вона, швидко й навчилась — на свою голову: пані зраділа та чужу роботу почала брати (Марко Вовчок)

поверта́ти / поверну́ти [свої́м] ро́зумом (мо́зком).

Думати, мізкувати, міркувати, мислити. Приклади

Він мусив тепер повертати своїм розумом: взяв у одного дуже багатого польського графа в посесію село Журавку і став посесором (І. Нечуй-Левицький)
В стороні від людей, од життя, не знавши ні нужди, ні клопоту.., привикла [Галя] сама повертати своїм розумом (Панас Мирний)

відда́ти / віддава́ти [свій] дух.

Померти. Приклади

Зморений, кволий, тут можу і зовсім я дух свій віддати — Вітром-бо дуже різким повіває з ріки на світанку (Переклад Бориса Тена)

приши́ти [свою́] при́шву (при́шви), перев. кому, до чого.

2.Обманути когось. Приклади

— А що,— каже спроквола,— трапляється, що й премудрих немудрі одурять. — Авжеж, можуть ману напустити і пришви пришити (Є. Гуцало)

Не досить тактовно доповнити сказане кимсь, втрутитися в розмову. Приклади

О! Що то вже за дівка!.. Вона не вміла, як кому пришви пришити? Ну, ну! І проворна, і жартовлива [жартівлива] була (Г. Квітка-Основ'яненко)
А молоденькі панночки раді, що й їм вільно пришити свою пришву до розмови, навперейми почали згадувати та декламувати уривочки з декадентських віршів (Дніпрова Чайка)

зверну́ти (збі́гти) на свою́ (на ту́ю ж) сте́жку.

Вертатися до попередніх роздумів, думок. Приклади

— Чому се так, що пан має необмежені ґрунта [ґрунти], а мені не дав Бог і клаптика землі? — непомітно для себе звернув Семен на тую ж стежку (М. Коцюбинський)

Знову починати діяти в певному, властивому собі напрямку. Приклади

— От дурів-дурів [Чіпка], та таки й збіг на свою стежку!.. — Так казали люди (Панас Мирний)

обпіка́ти (обпа́лювати, опіка́ти і т.ін. ) / обпекти́ (обпали́ти, опекти́ і т.ін.) [свої́м] по́глядом (очи́ма і т.ін.) яким (якими), кого, рідше що.

Пильно дивитися на когось, на щось, виражаючи своє ставлення ( перев. негативне). Приклади

Обернувшись до Йона, опекла його [дівчина] палким поглядом чорних очей (М. Коцюбинський)
Оленка метнулася, поглядом обпекла приплюснуте Леськове обличчя (Р. Іваничук)
Опустив [сержант] голову і, обпаливши через плече лютим поглядом свого товариша, незграбно пересмикнув плечима (Ю. Бедзик)
— Крадена [хустка]? — спитав дядько. — Піди ти тепер украдь! — обпекла його злим поглядом циганка й пішла геть (Григір Тютюнник)
Підійшла до нього [чоловіка] впритул, поставила чемоданчик на дорогу, мовчки обпекла його поглядом (П. Загребельний)
Вони [полонені вороги] ідуть понуро, звісивши голови додолу, відчувають, що десятки очей опікають їх своїм грізним зором (П. Воронько)
Козаки знов зиркнули на Бжеського, опалюючи його важким від зненависті поглядом (З. Тулуб)
Степан постояв ще трохи на порозі, обпікаючи їх гарячими очима (В. Кучер)
Його обминали з острахом, обпікали недружелюбними поглядами (Ю. Збанацький)

бра́ти / взя́ти гріх на [свою́] ду́шу (на се́бе).

Чинити злочин, убивати кого-небудь. Приклади

Лежать вони десь отам порубані, в лантухах на дно річки пішли. І це все Ганна? Такого гріха не побоялася на душу взяти? (О. Гончар)

Діяти проти власної совісті, релігійних норм; робити щось несхвальне. Приклади

— Грішниця я, — буркотіла стара. — Але не можу, дівонько, ще й такий гріх узяти на себе. Не можу, саму молодою ошукано такечки (Я. Баш)
— Піди лишень до Галі та поговори з нею хорошенько по-своєму..— Казав пан — кожух дам, та й слово його тепле. І я тільки гріх на душу візьму (Т. Шевченко)
— Ти знаєш, може, та, що цю спідницю носила, лежить під землею,.. я доношую це рам'я… мучуся… беру гріх на себе… (Панас Мирний)

іноді жарт. Нести моральну відповідальність за кого-небудь, за чиїсь вчинки, дії. Приклади

Глянув Варава на близнят і враз рішуче вдарив рукою по своїй сквирській смушевій шапці.— Їдьте, хлопці, до мене! — Як це? — виривається в Левка.— Просто. Беру гріх на свою душу (М. Стельмах)

у свою́ че́ргу.

Так само, також. Приклади

— І нікому — ніякого спуску. Все, що підлеглим належить,— дайте. Бо я в свою чергу вимагатиму з вас немилосердно по всіх пунктах. Вам зрозуміло? (О. Гончар)

під свою́ ру́ку, зі сл. прийня́ти, бра́ти і т.ін.

До себе під захист, покровительство. Приклади

Дізнавшись про причину втечі Наталки, вона рішуче прийняла її під свою руку (С. Добровольський)
— А мені якраз і потрібні люди авантюрницької вдачі.— Що ж, коли такі потрібні, беріть колодяженців під свою руку. І, як кажуть, ні пуху, ні пера! (І. Головченко, О. Мусієнко)
— Прости нас, князю, що ми тебе зневажали і тебе не послухали: прийми нас під свою руку (І. Нечуй-Левицький)

клопота́ти собі́ (свою́) го́лову чим.

Думати про що-небудь, обтяжуючи себе. Приклади

клопота́ти свою́ голі́воньку. — А що ж ми завтра будемо їсти!.. Боже мій, у такі літа та чим свою голівоньку він клопоче?! — подумала вона (Панас Мирний)
Чорт зна чим ти клопочеш свою голову, Карпе! (М. Коцюбинський)
Марусяк, раз рішивши собі усю оту справу, більше не клопотав собі нею голови (Г. Хоткевич)

не ві́рити / не пові́рити [свої́м (вла́сним)] оча́м.

Бути надзвичайно здивованим, враженим, побачивши що-небудь. Приклади

— Стоп! Данько спочатку не повірив власним очам… Виграв!!! (О. Гончар)
— За звичкою підійшов до верб, що похилили своє віття аж до води,.. глянув на тиху заводь. І очам своїм не повірив — по воді голічерева пливла якась волохата тварина, схожа на копичку (А. Камінчук)
Ніколи ще так бурхливо не вривалася в її душу довгождана радість.— Блискавка… Блискавка! — вимовляє вона, не вірячи своїм очам (Шиян)
Яким озирнувсь і не хотів вірити своїм очам. Перед ним стояли його коні, а на санях сидів Петро, наймит його брата (М. Коцюбинський)

оберта́ти / оберну́ти [свої́] о́чі (по́гляд і т.ін.) до кого--чого, на кого--що, куди.

Дивитися на кого-, що-небудь або в якомусь напрямку. Приклади

Глухо зітхнув Панас Петрович і обернув очі до дверей (Г. Епік)
Вони все-таки дожидали, що вернуться [брати], та й обертали очі.. у всі боки (Марко Вовчок)

Покладатися на когось, сподіватися на щось. Приклади

Був один… Він все до неба Свої зори обертав,.. Але голод своє діяв, Спиняв мрії запальні (П. Грабовський)

зро́шувати / зроси́ти [свої́м] по́том зе́млю.

Важко працювати, затрачувати чимало зусиль, праці, обробляючи землю. Приклади

Виріс [Оленчук] на цій землі, зросив її своїм потом і вважає себе законним господарем цього краю (О. Гончар)

нести́ свій (тяжки́й) хрест.

Терпляче зносити труднощі, все, що судилось і стало неминучим у чиємусь житті; виконувати свій обов'язок до кінця. Приклади

— Кожному дано нести свій хрест — терпіння і надію (Б. Харчук)
Тяжкий свій хрест мовчки несло жіноцтво у війну (М. Стельмах)
Йому навіть приємно було уявляти себе убогим, забутим, стертим великим процесом. Він мученик і добровільно несе свій хрест (М. Коцюбинський)

го́лову [свою́] прихили́ти де.

Знайти якийсь притулок, пристановище; влаштуватися, сховатися від чогось, жити десь і т.ін. Приклади

А може, то в душі свого народу я прихилила голову тоді? (Л. Костенко)
— Куди ж нам, Денисе, найкраще податися, де голову прихилити? (М. Стельмах)
Хіба мало таких… тиняється по світу, де б свою голову прихилити? (Панас Мирний)
— Доки живу — земля моя, я господар на ній. Гичак поділив, а тепер, на старість, не має де голову прихилити (М. Томчаній)
Прийдеш над сю гору,— пустиня, спалена сонцем, ні прутика, ні гіллячки, щоб хоч де голову прихилить від палу… (Панас Мирний)

сяга́ти [свої́м] корі́нням куди.

Вести, брати свій початок з дуже давніх часів; мати давні витоки, першооснови. Приклади

Історія східних слов'ян своїм корінням сягає в глибоку давнину (Іст. укр. літ.)

на свій кшталт, перев. з дієсл.

По-своєму. Приклади

Марію він полюбив теж на свій кшталт. Жадібним оком назирив її, як бездоглядний самородок, по-гендлярському визначив йому справжню ціну (І. Волошин)

[як (мов, ні́би і т.ін.)] сам не свій.

Хто-небудь втратив душевний спокій, дуже схвильований, приголошений чимсь. Приклади

Ваша звістка зовсім прибила мене, ходжу сам не свій, не знайду місця собі (М. Коцюбинський)

Дуже зніяковілий. Приклади

За столом, при батькові, Андрій сидить тихий та смирний, зніяковілий, ніби й сам не свій (О. Сизоненко)
Стоїть сам не свій Павло, дивиться на юрбу веселих, привітних ковалівців (В. Кучер)

не свої́м (нелю́дським, несамови́тим і т.ін.) го́лосом, зі сл. крича́ти, вереща́ти і т.ін.

Дуже голосно, надривно. Приклади

Нелюдським голосом закричала жінка, заломивши руки, кинулась уперед (М. Стельмах)
Хлопець знітився, загорлав не своїм голосом (О. Довженко)
— О жах! і раптом скрикнув не своїм голосом письменник.— Що я написав? Та це ж найсправжнісінька халтура (М. Хвильовий)

записа́ти на свій раху́нок.

Вважати своїм здобутком, досягненням. Приклади

— Ось так, товаришу комісаре, можеш записати на свій рахунок перший похід,— обернувсь до мене Олександр Васильович (В. Логвиненко)

вхо́дити / ввійти́ в [свою́] ко́лію.

Повертатися до свого нормального стану, ходу, перебігу і т.ін. Приклади

ввійти́ в береги́. Скільки ще куль із-за рогу просвистить, поки все ввійде в береги і життя потече, як широка течія Дніпрова (О. Гончар)
Все, здавалося, увійшло в звичайну колію, так ніби нічого й не сталося (В. Козаченко)
— Тихе й просте життя сільського священника ввійшло в свою колію (М. Старицький)
Проходили повз [містечко].. білі, червоні, махновці, петлюрівці… Виліплювали накази, оповіщали мобілізації, конфіскації, реквізиції… А потім знову все входило в колію (В. Блакитний)

відда́ти (покла́сти) / віддава́ти (поклада́ти) [свою́] ду́шу.

Щиро полюбити кого-небудь. Приклади

відда́ти і се́рце і ду́шу. [Маруся:] Орел, а не парубок! Раз тільки я учула його закохану розмову, і стерялась: і серце і душу йому віддала (М. Кропивницький)
І оддав свою душу тривожну я тобі, Лейяніта моя (В. Сосюра)

Померти. Приклади

А то щось їй заманулося з канави напитися. Хлепнула й тут же душу віддала (З газети)
Вдома, перед тим як приїхала швидка допомога, дихав батько, мов захеканий, руки похололи, очі стали порожні — от-от душу віддасть (Ю. Шовкопляс)

кому, чому. Витратити всю силу, всю енергію. Приклади

— Трактористи душу віддають роботі (П. Автомонов)
відда́ти се́рце і ду́шу. Сей змінив на домівку і шану і владу, Щоб знайти біля комина тишу й пораду. Він сім'ї своїй серце і душу оддав, Та й незчувся, як рідне за рідним сховав (Я. Щоголів)
Почувши про підпільну групу, Володя щиро радів, ладен був віддати організації всю душу (В. Козаченко)

за кого--що, заради кого--чого. Пожертвувати собою чи бути готовим померти заради кого-, чого-небудь. Приклади

Покохав Андрій Семена, як рідного брата, як батька, як неньку… Душу свою готов за нього покласти (М. Коцюбинський)
[Хвора:] Ніхто не має більшої любові, Як той, хто душу поклада за друзів (Леся Українка)
— Стережись, Василино! Колись згадаєш мої слова. Я ж тебе люблю й ладен за тебе душу оддати (І. Нечуй-Левицький)
Заради подруги душу ладна віддати [Надія] (Я. Баш)
— Жінка моя… Не думав я… ледащо… А проте — люблю її… душу свою віддав би за неї! (Панас Мирний)

мозо́лити [свій] язи́к (язика́), зневажл.

Говорити багато зайвого, несуттєвого; базікати. Приклади

Як би там не мозолили свої язики, але політика… і далі йтиме (Ю. Мельничук)
Даремно язик свій мозолив оратор (З газети)

не при своє́му (при свої́м) ро́зумі (умі́).

Розумово обмежений, не може правильно мислити, діяти, оцінювати щось. Приклади

[Одарка:] Та що це ти плещеш таке? Мов не при своїм умі (Панас Мирний)
не при умі́. Така вона [Горпина] стала якась не при умі (Марко Вовчок)
— А що поробляєш, чоловіче? — повторив. І знову мовчання. А, та це дурний Тодосик,— догадався дід.— Від народження не при своєму розумі. Ох горе! (О. Донченко)

свій брат.

Людина, однакова за становищем, світоглядом і т.ін.; однодумець. Приклади

Перше карав [Чіпка] тільки пана та єврея, а то вже став одбирати своє й у свого брата, заможного козака (Панас Мирний)
— Та се не Січ: тут тобі гетьман не свій брат! (П. Куліш)

накида́ти (наклада́ти і т.ін.) / наки́нути (накла́сти і т.ін.) ярмо́ (петлю́) [на [свою́] ши́ю (діал. на карк, на се́бе)] кому і без додатка.

Взятися за важку роботу, за виконання обтяжливих обов'язків і т.ін. Приклади

— Чом же мені не вийти заміж? — сказала Маруся.— І не думай. Надінеш ярмо на шию, то й будеш каятись цілий вік (І. Нечуй-Левицький)
Куди ж іти? В попи? Накласти на себе вічне ярмо, що його ні скинути, ні послабити? (Г. Хоткевич)
Горпина з молодих літ була не гуляка, не хотілось їй і тепер сорому: одне те, що чоловіка боялась,.. а друге те, що не хотілось і ярма на свою шию накладати (Грицько Григоренко)

Ставити когось у залежність, підкоряти своїй владі; поневолювати. Приклади

Життя наложило ярмо на карк і казало орати (Б. Лепкий)
Люди дурні. Дали на себе ярмо накинути, а скинути нема кебети (Панас Мирний)
Чув він, яке ярмо накладає йому Ґава на шию, але не бачив змоги обминути його і, недовго думавши, згодився на те, що виложив йому Ґава (І. Франко)
— А це ж усе люди, яких власть на ноги землею поставила, то що за інтерес їм накидати петлю? (М. Стельмах)

споку́тувати / споку́тати [свою́] вину́ ([свою] прови́ну, [свої́] гріхи́,́ [свій] гріх).

Намагатися добрими ділами, доброю поведінкою заслужити прощення за що-небудь. Приклади

Серед інших вашому журналові особливо варто почати спокутувати свої гріхи (Людина..)
— О ні, прошу, я сам спокутую свою провину! Не турбуйтесь, я не нароблю вам безладу (І. Підмогильний)

бра́ти / взя́ти [свої́м] горбо́м що.

Здобувати що-небудь, досягти результатів ціною великих зусиль, важкою працею. Приклади

А хто ж владає цим добром, що ви [сини] взяли своїм трудом, Своїм трудом, своїм горбом? Так! Хто вони? (М. Рильський)
— Ех, Никаноре. Дали ж тобі землю. Ти ж за неї болів. Чом же тепер не радієш? — Дали, та взять її нічим. Горбом тільки й береш (І. Микитенко)

вилива́ти / ви́лити [свою́] ду́шу ([своє́] се́рце) кому, перед ким і без додатка.

Висловлювати свої почуття, переживання. Приклади

Заспівали в полі пісню трактористи, виливають серце у словах простих (В. Сосюра)
Багато знала й багато співала пісень стара Гафійка, але ні в одній з них не тужила так, душу всю виливаючи, як у пісні про славного Яношіка (Г. Хоткевич)

Щиро ділитися з ким-небудь найпотаємнішим, тим, що хвилює, наболіло. Приклади

Данило взяв дочку обома руками й заговорив. Взагалі не дуже балакучий, він інколи любив вилити душу в патетичному монолозі (Л. Дмитерко)
Говорили всі, хто бажав перед представником центра вилити наболілу душу (І. Кириленко)
На війні хлопці не стануть першому зустрічному виливати свою душу, а вже коли виливають її, то тільки справжньому другові (П. Автомонов)

Досхочу наговорюватися; виговорюватися. Приклади

Чоловік мав потребу вилити комусь душу.. Бачить, п'яний іде — підійшов і давай розповідати йому (Зб. Український анекдот); — Куди все зникає? Оте бажання вилити душу, вийти увечері на вулицю, до людей. Як раніше було, поручкатися: — Доброго вам здоров'я… — І вам доброго… (А. Камінчук)

на всю (свою́) обихі́дку, зі сл. бреха́ти, верзти і т.ін., фам.

Без будь-яких обмежень; надмірно, дуже, нахабно. Приклади

— Верзи, верзи на свою обихідку! Може, на душі полегшає,— сказав Оникій (І. Нечуй-Левицький)
— Мабуть, бреше на всю обихідку,— промовив один дід (І. Нечуй-Левицький)

у час оста́нній [свій].

Перед смертю. Приклади

Хай дружби непогасної крило Гірке від тебе відганяє зло, І хай у час останній свій про сина Спокійно я подумаю: людина! (М. Рильський)

свого́ ча́су.

Колись, у минулому. Приклади

Поміж підводами ходив той артилерійський технік, який свого часу підвозив Ясногорську (О. Гончар)

У майбутньому, якщо буде необхідність. Приклади

Чистий дохід з видання визначаємо на премії за видатні твори красного українського письмениства по конкурсу, який буде об'явлено в свій час (М. Коцюбинський)
у свій час. Те, що ми в свій час починали, бачите, пішло без сліду (Ю. Яновський)
Мати вірила, що може статися щось незвичайне і що яксь невідома сила прийде свого часу на поміч (З журналу)

втра́пити на свою́ сте́жку.

Зуміти визначити, знайти своє місце в житті. Приклади

— Ні, не буде й хлібороба з тебе. І хлопець ніби не дурний, тільки, мабуть, на свою стежку не втрапить. Ну, спробуємо ще стельмахувати! (С. Васильченко)

не ві́рити / не пові́рити [свої́м (вла́сним)] ву́хам.

Бути надзвичайно здивованим, почувши що-небудь. Приклади

— Я більше не буду. Поверніть мене до школи.. Я не повірив власним вухам. Невже це той самий шибайголова Васько Дягіль? (Ю. Збанацький)
Віталій слухав і вухам не вірив (І. Муратов)
— І от Нечипір, віч-на-віч зустрівшись із камердинером полковника Божича, почув і вухам своїм не повірив (Р. Чумак)

підбива́ти / підби́ти на свою́ ру́ку (руч) кого, що.

Робити кого-небудь своїм прибічником у переконаннях, вчинках, діях і т.ін.; переконувати кого-небудь. Приклади

З усіх усюд неслися чутки, що й скрізь отак — не жнуть панського хліба, домагаються більшої ціни.. То й легко вже було забастовщикам усе село на свою руч підбити (А. Головко)

бра́ти / взя́ти на се́бе.

що. Зобов'язуватися, погоджуватися, вирішувати і т.ін. здійснити, зробити що-небудь самому, самостійно. Приклади

бра́ти на свою́ ду́шу. Бери це на свою душу (Нар… присл.)
— Дивлюся на вас і думаю: така ви молода і згодились піти на чужих дітей: взяти на себе клопоти з найтруднішими… (О. Гончар)
Походити коло війта, щоби дав на ту просьбу громадську печатку та й свій підпис, то вже брав Микола на себе (Л. Мартович)

Робити що-небудь, переважно замість когось, вирішувати чиїсь проблеми. Приклади

— З твоїми копійками? — перехопив ініціативу Саунський — каву беру на себе! (А. Крижанівський)
— Твої збитки, раз на те пішло, на себе беру,— розщедрився Плачинда. (М. Стельмах)

кого. Опікати кого-небудь, займатися кимсь, чимсь. Приклади

— А ніяких особливих обіцянок від нас ніхто не вимагає. Просто побудемо, поговоримо, окреслимо для себе коло можливостей… Взагалі, дозвольте мені словаків узяти на себе (І. Головченко і О. Мусієнко)

на горбі́.

зі сл. своє́му, свої́м. Важкою працею, важкими власними зусиллями. Приклади

свої́м (вла́сним┌18878) горбо́м. Буде він платить [борг] чи своїм горбом одробляти (Грицько Григоренко)
— Оце, як бачиш, Гришо. Не робота, а шарпанина нервів.. Сам один на своєму горбі всю газету тягну (А. Головко)

зі сл. чужо́му. Важкому працею, важкими зусиллями інших. Приклади

— Хай їм хтось інший плече підставляє,— сказав Жорка,— а то звикли на чужому горбі до раю (І. Муратов)

зако́пувати (зарива́ти) / закопа́ти (зари́ти) [у зе́млю] свій тала́нт.

Занедбувати, не розвивати, не застосовувати свої здібності. Приклади

Я певно свій талант не закопаю, Добром своїм рад другим я служить (І. Франко)
Артемовський виконував дуже добре ролі драматичні, і не раз йому говорили, що він зариває цей свій талант, мало приділяє уваги драматичним п'єсам (М. Рильський)
— Ви, батечку, свій талант закопуєте. Мости мостами, а талант — фізика. Облиште мости, ідіть на кафедру фізики (Н. Рибак)

стоя́ти / ста́ти на своє́му (на свої́м).

Дотримуючись певних поглядів, думок, уперто відстоювати їх. Приклади

Вони стояли на своєму: їх ніхто не присилує жити вкупі (М. Коцюбинський)
Що хочете кажіть, шановні друзі, А я уперто на своїм стою (М. Рильський)
— Ну що ви! — червоніє мій професор.. .Але ми — я й Юлія Шпол — стоїмо на свойому [своєму]: ..мовляв, він не знає, що в цьому році ми таки зуміли провести кількох своїх кандидатів (М. Хвильовий)

су́нути свою́ го́лову в ярмо́.

Добровільно брати на себе важкі обов'язки; покладати на себе обтяжливу справу. Приклади

— Я не хочу сунути свою голову в газетярське ярмо (П. Колесник)

гну́ти свою́ лі́нію (своє́).

Наполегливо, уперто домагатися чого-небудь; відстоювати, здійснювати щось по-своєму. Приклади

Горленко повільно й неухильно гнув своє (З. Тулуб)
— Вибачте, товариші, але діла не буде. В мене не ресторан.— Доведеться його відкривати,— гне свою лінію їхній старший (З журналу)
Вони безсилі перед директором, який прикриваючись інтересами колективу, гне свою лінію на шкоду іншим (З газети)

жи́ти свої́м ро́зумом (умо́м).

У своїх діях та вчинках дотримуватися власних поглядів, переконань і т.ін. Приклади

— Не майте гніву на мене, коли не так щось. Думаєш порадити, помогти, а кому ті поради потрібні. Кожен живе своїм розумом, на чужий не зважає (Є. Гуцало)
— Оце накрутив,— промовив Килигей упівголоса, прочитавши Куликів меморандум.— І складно й жалібно. Хто це тобі так — чи не до дяка ходив? Кулик несподівано образився: — Своїм умом живу (О. Гончар)

сам собі́ пан (голова́, хазя́їн і т.ін.).

Незалежна, вільна у своїх діях, вчинках людина. Приклади

сам свій пан. Ось тут, у тім затишнім кабінеті, обставленим хоч і не багато, та по моїй уподобі, я сам свій пан (І. Франко)
сама́ собі́ голова́. Ніхто тепер до мене не мішайся… Я сама собі голова (Панас Мирний)
Сам собі хазяїн, а добра усякого, хоч скотини, хоч поля, чимало (Г. Квітка-Основ'яненко)
Знаходилися й товариші на втечу, і Марусяк на початках був зрадів,.. Але.., з другого боку, один — сам собі голова (Г. Хоткевич)
А тут я сам собі пан: схочу — до частини якоїсь пристану, чистиму картоплю, митиму машини або годуватиму коні, то й мене прогодують; а схочу — поживу в бабусі якоїсь немічної, носитиму їй воду, дрова рубатиму (Григір Тютюнник)
Остогидло писарювання мені, оселився дома. Голодний, обірваний, та сам собі пан!.. (А. Тесленко)

на ру́ку (руч).

для кого, кому. Вигідно, зручно кому-небудь. Приклади

на свою́ ру́ку. Вони [тюремники] злодійкувато намагалися на свою руку якось полагодити цей свій злочин, виявляючи зразок революційної пильності (І. Багряний)
Марко зрозумів, чому Левкові так хочеться кататися з ним у човні. Але це було і йому на руку (І. Цюпа)

кому. Вигідний, зручний для кого-небудь. Приклади

Люди не можуть жити кожен сам по собі, тремтячи й остерігаючись усіх і вся. Це дикий, тваринний стан, який на руку тільки тим, хто при владі (Василь Шевчук)
Пішла чутка, що до Межибожа… має незабаром прибути хтось із царської родини. Ця новина дуже була на руку Семенові (М. Коцюбинський)

чию, зі сл. схиля́тися, перехо́дити і т.ін. На чийсь бік, на чию-небудь сторону. Приклади

— Тимохо, ти. .. на чию руч говориш? (Іван Ле)
Громада почала схилятися на руч Грицькову (Панас Мирний)

підбива́ти / підби́ти під свою́ ру́ку кого, що.

Змушувати кого-небудь коритися чиїйсь волі, владі; підкоряти кого-небудь. Приклади

Загордився купецький Новгород, сам хотів жити, а його хотіли підбити під свою руку владимиро-суздальські князі (А. Хижняк)

тремті́ти (труси́тися) за свою́ (вла́сну) шку́ру (за ду́шу).

Дбати лише про себе, про особисті інтереси, нехтуючи інтересами інших. Приклади

Боротьба [з фашизмом] йде не на життя, а на смерть, і чимало вилетить, очевидно, з цього життя недоброго, дурнів і пошляків, які, тремтячи за свою шкуру, разом з тим мріяли поживитися на народному нещасті (О. Довженко)
Умерла людина — поховати її тихенько, зійтись по тому в гурточок,. .посумувати… і розійтися тихенько по хатах, не тремтячи за власну шкуру (М. Коцюбинський)

дохо́дити / дійти́ свої́м (вла́сним) ро́зумом до чого, чого.

Осягати, усвідомлювати зміст, значення і т.ін. чого-небудь самостійно, без сторонньої допомоги. Приклади

Любить Іван Іванович до всього власним розумом дійти, руки своєї докласти (З газети)
Спати більше Гордій не міг. Він боявся щось проґавити, а все необхідно бачити на власні очі і дійти всього своїм розумом (О. Копиленко)

диктува́ти свою́ во́лю кому.

Нав'язувати кому-небудь свої погляди і змушувати його діяти відповідно до них. Приклади

Голі степи за ним [червоним парламентером], ніяких укріплень, і все ж не Дьяконов йому, а він Дьяконову диктує тут волю свою і своїх військ (О. Гончар)

ма́ти верх над ким — чим, рідше в чому.

Бути головним у чомусь; керувати. Приклади

ма́ти свій верх. Невістка уміє цілковито задобрити воркотливу [воркітливу] свекруху, бажаючи мати у всім і все свій верх у хаті (І. Франко)
Щоб на Крутогорі хтось верх мав над ними або хтось прогнав їх звідси,— та ви що, з кого смієтесь? (М. Ю. Тарновський)

як вла́сну (свою́) доло́ню, зі сл. зна́ти і под.

Дуже добре. Приклади

Ліс свій він знав, як власну долоню (Г. Хоткевич)

гра́ти у вла́сну (свою́) ду́дку.

Мати незалежні думки, погляди і т.ін. і чинити по-своєму. Приклади

Диктора немає. То й кожний з них у власну дудку грає, І має кожний з них свою програму (С. Олійник)

мі́ряти на свій арши́н (своє́ю мі́ркою, на свою́ мі́рку і т.ін.) кого, що і без додатка.

Оцінювати, характеризувати і т.ін. кого-, що-небудь із свого погляду, за власними критеріями, суб'єктивно. Приклади

мі́ряти на свою́ ку́цу мі́рку. — От не люблю, коли баби починають усе на свою куцу мірку міряти (М. Стельмах)
Вона всіх людей міряла своєю міркою і, сама нездатна на підлість, не допускала її і в інших людях (В. Собко)
змі́рити свої́м лі́ктем. Один мій вчинок своїм ліктем змірив І мовиш: Всякий це розчовпа (І. Франко)
— Він отак скоса глянув на ваші ніжки… ото знаєте, коли ви на стільця стаєте папери з шафи діставати. Я теж, каюсь, грішу іноді. — Ви все міряєте на свій аршин (В. Підмогильний)
Петро Петрович… з посмішкою сказав: — Левицький, не міряй на свій аршин. У тебе всі корисні думки вилітають у дірку в капелюсі (П. Панч)
Як він, цей брудний, підлий Боровик, сміє міряти всіх людей на свій аршин? (В. Собко)
— Що тут замішаний мужик — для мене це факт безперечний. — На свій аршин не міряй (А. Головко)

встромля́ти (су́нути і т.ін.) / встроми́ти (всу́нути і т.ін.) [свого́] но́са ([свій] ніс) перев. у що, куди, несхв.

Безцеремонно втручатися в що-небудь, переважно в те, що не стосується когось. Приклади

З усіх боків можна було чекати, що скажуть: у чуже просо не сунь свого носа (Г. Хоткевич)
— А я не серджусь, а тільки раджу тобі, Назаре, як молодшому: не сунь свого носа до чужого проса (Ю. Збанацький)
су́нути свого́ но́са в чужі́ горшки́ (до чужо́го про́са, в чуже́ про́со). — Я ж чужа в цьому селі… Може, й нагорить мені, коли суну свого носа в чужі горшки (В. Кучер)
— І дихнути не годен, коли десь не так щось? І всюди встромиш свого довгого носа? (Є. Гуцало)
А Солов'їха й свого носа туди таки втисла: без неї, бачте, ніде вода не освятиться (І. Нечуй-Левицький)
На педагогіці, як святий на самогоні, розуміється [Петро Андрійович], а теж свого носа суне (Ю. Мушкетик)
Намагаюсь пояснити Фатеєвій Марії те, куди ліпше було б не пхати носа (Є. Гуцало)
— Куди жінка носа усуне, та ще й не одна, то там уже не жди добра (М. Старицький)
Уляна таки сварилася з Василем, але за що — зась комусь носа встромляти! (В. Большак)

промІ́ряти [свій] шлях.

Прожити життя. Приклади

От уже шлях свій промірявши, батько помер мій спокійно; Дев'ять десятків прожив він на своєму віку (М. Зеров)

ма́ти свій ро́зум [у голові́].

Діяти по-своєму, на власний розсуд, незалежно від інших. Приклади

[Робітник:] Ти гадаєш, небоже, що то мала робота сімсот овець! Адже то живе, адже то кожде [кожне] свій розум має (І. Франко)
Людей питай, а свій розум май (М. Номис)

для чого і без додатка.Приймати самостійно рішення, вважаючи їх правильними. Приклади

Волосний сказав, що Мелашка не маленька, а коли зосталась у Києві, то вона мала свій розум у голові для того (І.Нечуй-Левицький)

облива́ти (рідше обмива́ти і т.ін.) / обли́ти (рідше обми́ти і т.ін.) [гірки́ми (гаря́чими і т.ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми) що, рідше кого.

Гірко плакати над ким-, чим-небудь; оплакувати когось, щось. Приклади

обли́тий гаря́чими слі́зьми́. То лист від милої, облитий Колись гарячими слізьми (Я. Щоголів)
обми́ти слі́зоньками. Хотіла — не хотіла Мелася, а відпустила братика, обмивши слізоньками (Г. Квітка-Основ'яненко)
обли́ти свою́ ду́шу слі́зьми́. — Я ж облила свою душу слізьми.., тебе шукаючи! Я ж виплакала очі, тебе виглядаючи! (І. Нечуй-Левицький)
облива́ти рясни́ми слізьми́ [не ті́льки] лице́. Живий жаль брав дівчину за серце, рясними слізьми обливала вона не тільки лице (М. Коцюбинський)
Татко ручку доні цілував і гіркими сльозами обливав (Леся Українка)
Раптом убіг до кімнати Поет Тарас Григорович Шевченко, Стискає Олдріджа в міцних обіймах, Гарячими сльозами обливає (М. Рильський)
Буду в руки златоглави, Китайки хапати, І знаки твої криваві Слізьми обливати… (П. Куліш)
Припала я до ніг того пана, цілую їх та обливаю слізьми.— Годі,— каже він,— годі! (Панас Мирний)

на свій мані́р, з дієсл.

Відповідно до своїх уподобань; по-своєму. Приклади

— Гарні в тебе коси, Нонно. Та ще ти їх якось заплітаєш на свій, на особливий манір (О. Гончар)

підставля́ти / підста́вити [свою́] го́лову [під обу́х].

Ризикуючи, наражатися на небезпеку. Приклади

— Що ж, боїтесь голову підставляти, хай хтось інший жар вигрібає?! (Л. Дмитерко)
— Бувай здоровий, щасливо тобі залишатися. Бережись і даром голови не підставляй (Григорій Тютюнник)
Опришків цей аргумент… не переконував, і підставляти свою голову під обух ради того нікому не хотілося (Г. Хоткевич)

добува́ти хліб [свій].

Заробляти собі на прожиття важкою працею. Приклади

— Я все думаю, що хліб майбутнього — не пшениця, а горіх. Коли людство це зрозуміє, кінчиться прокляття Адама — в поті лиця добувати хліб свій (О. Довженко)

зв'я́зувати / зв'яза́ти своє́ життя́ (себе́, свою́ до́лю) з ким.

Вступати до шлюбу, одружуватися з ким-небудь. Приклади

Не вдалося [Уляні] колись з ним зв'язати своєї долі, то хоч зараз посидить коло нього (Д. Бедзик)
Відтоді, як вона зв'язала себе з тим пияком, вигляд у неї стає дедалі згорьованіший, змучений (О. Гончар)
Чи кохала його, йдучи до шлюбу, зв'язуючи з ним своє життя, чи знала тоді це почуття? Мабуть, що ні (Г. Коцюба)

пережи́ти себе́ (свій вік).

Втратити своє значення ще за життя; ставати непотрібним, зайвим, застарілим. Приклади

[Криштоф:] Упадають останки середньовіччини [середньовіччя], дрібна продукція пережила свій вік — капітал концентрується (І. Франко)
Багато чого у промисловості трималося на традиціях, які давно пережили себе, а не на здоровому глузді (З газети)

Зберегти своє значення після смерті. Приклади

Хто цілком на послугу народу Віддає своє життя слабе В боротьбі за щастя, за свободу — Тільки той переживе себе! (М. Старицький)

як свою́ ду́шу, зі сл. люби́ти.

Дуже. Приклади

Поважав же і він [Наум] її [дружину], скільки міг, і любив її як свою душу (Г. Квітка-Основ'яненко)
Лаврін докоряє її [Мелашку] за те, що він любив її як свою душу, жалував її, як мати дитину, а вона покинула його (І. Нечуй-Левицький)

Все має пору, для всього приходить свій час.

Вислів походить з Біблії: «Усьому під небом свій час і всякому ділу своя пора» (Книга Екклезіаста, або Проповідника, 3, І). Приклади

Все має пору, для всього приходить свій час. І для агави. Те, що таїлося в ній, продирає нарешті тісні обійми, і виходить на волю як велет, несучи на могутньому тілі, яке може зрівнятись хіба з сосною, цвіт смерті. (М. Коцюбинський, На острові)

Доглядати свій сад.

Цитата з повісті французького письменника і філософа Вольтера «Кандід, або Оптимізм» (1759). Після багатьох пригод і нещасть під час тривалих мандрівок герой повісті приходить до висновку, що кожна людина повинна займатися корисною працею: «…Треба доглядати свій сад».
У переносному значенні: наполегливо й самовіддано працювати, докладати зусиль до певної справи. Приклади

Симон підтримав мою ідею… Треба було по-кандідівськи і далі садити сад, світлий сад дружби й взаємопізнання. (М. Бажан, Спогади)
Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля,
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.
(М. Рильський, Мова)

Книги мають свою долю.

Вислів з твору римського граматика III ст. до н. е. Теренціана Мавра «Про літери, склади й розміри», де сказано: «Зважаючи на те, як їх сприймає читач, книжки мають свою долю». Приклади

Древні казали: книжки, як і люди, мають свою долю. Але ж ми, українці, повинні цінувати своє. Що ж ми за нація? (П. Загребельний, Думки нарозхрист)
Книги, як і взагалі всі твори людського духу, неоднакову мають долю. (П.Тичина, Сила «Кобзаря»)

Лепта вдовиці. Внести свою лепту.

Вислів походить з євангельського оповідання про пожертви у скарбницю єрусалимського храму. Щедрим внескам багатіїв, які жертвують, не бідніючи, протиставлено скромний внесок бідної вдови, яка віддала все, що мала, — дві лепти (Марк, 12, 41-44; Лука, 21, 1-4). Лепта — дрібна монета у Давній Греції.
У сучасній мові вислів «внести свою лепту» вживається у значенні: взяти посильну участь у чомусь. «Лепта вдовиці» — внесок формально малий, але великий своєю внутрішньою цінністю; вживається також іронічно. Приклади

Ти трудишся віддано,
гинеш незнаною,
лиш в сотах лишаються світлі меди.
Навіщо меди ті,
для кого — це байдуже,
донести б до вулика
лепту малу…
(Т. Одудько, Бджола)
Не заріже батько сина,
Своєї дитини,
За честь, славу, за братерство,
За волю Вкраїни.
Не заріже — викохає
Та й продасть в різницю
Москалеві. Це б то, бачиш,
Лепта удовиці
Престолові-отечеству…
(Т. Шевченко, Гоголю)

Нести свій хрест.

Євангельський образний вислів: «Тоді Ісус сказав учням своїм: коли хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе самого і візьме хрест свій і йде за мною» (Матв., 16, 24). Вислів пов'язано з давнім звичаєм: засуджені на смерть повинні були нести до місця страти хрести, на яких їх розпинали.
У переносному вживанні означає покірність долі; муки, які людина терпить в ім'я ідеї. Приклади

У драмі людській небагато дій: дитинство, юність, молодість і старість. Роби, що хоч, ридай або радій, неси свій хрест. Все інше — позосталість. (Л. Костенко, У драмі людській небагато дій…)
Місця в школі були зайняті, і виконуючий обов'язки голови колгоспу Данило Вигон уклінно просив, щоб Коляда став завгоспом. Це була пекельна робота, але він мужньо почав нести свій хрест. (М. Зарудний, На білому світі)
Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест,
що перед вами, судді, не клонюся
в передчутті недовідомих верст…
(В. Стус, Як добре те, що смерті не боюсь я…)

Усьому свій час, і кожна річ має свою пору під небом.

Цитата з біблійної Книги Екклезіаста, або Проповідника, написаної царем Соломоном (X ст. до н. е.): «Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом: час родитись і час помирати, час садити і час виривати посаджене, час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати…» (3, 1-8).
Значення вислову: плинність життя й невідворотність смерті. Приклади

Все має пору, для всього приходить свій час. І для агави. Те, що таїлося в ній, продирає нарешті тісні обійми і виходить на волю як велет, несучи на могутньому тілі, яке може зрівнятися хіба з сосною, цвіт смерті. (М. Коцюбинський, На острові)