Підтримати проєкт!

СВОЮ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

скінчи́ти свою́ пі́сню.

Перестати займатися якою-небудь діяльністю через старість, хворобу і т.ін. Приклади
  • Усім він казав, що вже скінчив свою пісню — став старим, хворобливим, не має сил працювати (З газети)

солоди́ти [сво́ю] ду́шу.

Тішити, задовольняти себе. Приклади
  • Він [Чіпка] став солодити свою душу гульнею та горілкою (Панас Мирний)

дба́ти [ті́льки] про свою́ шку́ру.

Намагатися робити що-небудь лише для себе; піклуватися про власні інтереси. Приклади
  • — На кого не глянеш — усяке, мов звіряка, про свою тільки шкуру… дбає (П. Куліш)

смерть занесла́ [свою́] го́стру косу́ (ру́ку) над ким--чим.

Хто-небудь може померти, загинути. Приклади
  • Часом вона [Марія] зупинялась. Потім схоплювалась і бігла знову. Бігла від смерті, що вже було занесла над нею свою гостру косу (І. Цюпа)
  • Хіба б їй [Марії] легше було, коли б смерть занесла свою руку і над його [Андрія] чолом? (Ю. Бедзик)

свою́ ду́шу повіря́ти кому.

Розповідати, довіряти кому-небудь потаємне, інтимне. Приклади
  • [Тетяна:] Як Тарас поїхав,.. здається — год минає!.. Другому б я цього і не сказала, а вас не соромлюсь; так вже привикла вам свою я душу повірять (І. Карпенко-Карий)

вести́ свою́ лі́нію.

Настирливо триматися у розмові певної теми, не відступати від чогось. Приклади
  • Микола вислухав батька, спитав: — А як це зробити?..— Треба, Миколо, зробити, а от як — ти це мусиш знати краще мене,— вів свою лінію батько (М. Ю. Тарновський)
Послідовно домагатися здійснення чого-небудь наміченого. Приклади
  • А він хоче, щоб я кинула роботу й вийшла за нього. Ну, ото й не може втихомиритись, чіпляється, як реп'ях до кожуха.— Ось воно що, хлоп'яче діло! А ти свою лінію веди,— проговорив Канушевич (Г. Коцюба)

рятува́ти свою́ шку́ру, зневажл.

Оберігати лише своє життя, дбати про власне благополуччя, уникаючи смерті, небезпеки, неприємностей, що загрожують багатьом. Приклади
  • —А де ж ти поділася? — винувато мовив старий, бо, тікаючи з майдану, чув, як гукала йому вслід Наталка. — А то ви не чули? Свою шкуру мерщій рятувати, мене там хай хоч і бомбою рознесе (О. Гончар)
  • Зрозумів візир, що треба рятувати свою шкуру, і кинувся нам навздогін, але знов йому не пощастило (З. Тулуб)

обра́ти [свою́] сте́жку (доро́гу і т.ін.) чого, яку, перев. зі сл. життя.

Визначити, вирішити, чим займатися, як жити. Приклади
  • Може, надаремне відсахнувся тоді брата.., може, брат вірнішу дорогу обрав? Як далеко розійшлися відтоді їхні дороги (О. Гончар)
  • Так і здавалося, що доки він справді обере свою стежку життя, черкаські події наздоженуть його, в дорозі застануть (Іван Ле)

болі́ти (уболіва́ти, пережива́ти і т.ін.) за свою́ шку́ру.

Дбати лише про особисті інтереси, про себе, перев. нехтуючи інтересами інших людей. Приклади
  • — Хіба ж то чоловік? Він заради вигідної служби з відьмою побратається.— А думаєш, за людей вболіває [чоловік]? За себе! За свою шкуру боліє! — Ти за свою шкуру не переживай (С. Голованівський)

ма́ти ру́ку, перев. де.

Користуватися чиєюсь підтримкою, допомогою, протекцією і т.ін. ( перев. впливової, знаної людини). Приклади
  • ма́ти свою́ ру́ку. Та все-таки він [князь] підозрівав, що Іван сяк чи так мав у тім случаю [випадку] свою руку (І. Франко)
  • ма́ти до́сить си́льну ру́ку. Він мав там досить сильну руку в особі одного свого колишнього товариша по службі (Олена Пчілка)
  • Не такого вона роду, щоб її вислали. Вона скрізь руку має (І. Микитенко)
  • Але прикинув [Варчук], що мати в губернії таку руку — велике діло (М. Стельмах). —Важко правди добитися, коли не маєш там руки (О. Гончар)
  • В райцентрі він свій чоловік, руку має… (К. Гордієнко)
  • [Дід:] Він скрізь руку має, а ми що? (І. Карпенко-Карий)

на свою́ го́лову.

На шкоду собі. Приклади
  • — Тільки, я кажу, не треба шукати на свою голову чужого лиха. Ти мене розумієш? (О. Шеренговий)
  • — От і дослужилася у людей, от і заробила добра на свою голову (Панас Мирний)
  • Фельдшер узяв Чубенка за руку…— Та й у тебе, Чубенко, тиф, от і добігався на свою голову (Ю. Яновський)
  • Пані гаптувати її учить, шити; розумна, жвава вона, швидко й навчилась — на свою голову: пані зраділа та чужу роботу почала брати (Марко Вовчок)

приши́ти [свою́] при́шву (при́шви), перев. кому, до чого.

2.Обманути когось. Приклади
  • — А що,— каже спроквола,— трапляється, що й премудрих немудрі одурять. — Авжеж, можуть ману напустити і пришви пришити (Є. Гуцало)
Не досить тактовно доповнити сказане кимсь, втрутитися в розмову. Приклади
  • О! Що то вже за дівка!.. Вона не вміла, як кому пришви пришити? Ну, ну! І проворна, і жартовлива [жартівлива] була (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • А молоденькі панночки раді, що й їм вільно пришити свою пришву до розмови, навперейми почали згадувати та декламувати уривочки з декадентських віршів (Дніпрова Чайка)

зверну́ти (збі́гти) на свою́ (на ту́ю ж) сте́жку.

Вертатися до попередніх роздумів, думок. Приклади
  • — Чому се так, що пан має необмежені ґрунта [ґрунти], а мені не дав Бог і клаптика землі? — непомітно для себе звернув Семен на тую ж стежку (М. Коцюбинський)
Знову починати діяти в певному, властивому собі напрямку. Приклади
  • — От дурів-дурів [Чіпка], та таки й збіг на свою стежку!.. — Так казали люди (Панас Мирний)

бра́ти / взя́ти гріх на [свою́] ду́шу (на се́бе).

Чинити злочин, убивати кого-небудь. Приклади
  • Лежать вони десь отам порубані, в лантухах на дно річки пішли. І це все Ганна? Такого гріха не побоялася на душу взяти? (О. Гончар)
Діяти проти власної совісті, релігійних норм; робити щось несхвальне. Приклади
  • — Грішниця я, — буркотіла стара. — Але не можу, дівонько, ще й такий гріх узяти на себе. Не можу, саму молодою ошукано такечки (Я. Баш)
  • — Піди лишень до Галі та поговори з нею хорошенько по-своєму..— Казав пан — кожух дам, та й слово його тепле. І я тільки гріх на душу візьму (Т. Шевченко)
  • — Ти знаєш, може, та, що цю спідницю носила, лежить під землею,.. я доношую це рам'я… мучуся… беру гріх на себе… (Панас Мирний)
іноді жарт. Нести моральну відповідальність за кого-небудь, за чиїсь вчинки, дії. Приклади
  • Глянув Варава на близнят і враз рішуче вдарив рукою по своїй сквирській смушевій шапці.— Їдьте, хлопці, до мене! — Як це? — виривається в Левка.— Просто. Беру гріх на свою душу (М. Стельмах)

у свою́ че́ргу.

Так само, також. Приклади
  • — І нікому — ніякого спуску. Все, що підлеглим належить,— дайте. Бо я в свою чергу вимагатиму з вас немилосердно по всіх пунктах. Вам зрозуміло? (О. Гончар)

під свою́ ру́ку, зі сл. прийня́ти, бра́ти і т.ін.

До себе під захист, покровительство. Приклади
  • Дізнавшись про причину втечі Наталки, вона рішуче прийняла її під свою руку (С. Добровольський)
  • — А мені якраз і потрібні люди авантюрницької вдачі.— Що ж, коли такі потрібні, беріть колодяженців під свою руку. І, як кажуть, ні пуху, ні пера! (І. Головченко, О. Мусієнко)
  • — Прости нас, князю, що ми тебе зневажали і тебе не послухали: прийми нас під свою руку (І. Нечуй-Левицький)

клопота́ти собі́ (свою́) го́лову чим.

Думати про що-небудь, обтяжуючи себе. Приклади
  • клопота́ти свою́ голі́воньку. — А що ж ми завтра будемо їсти!.. Боже мій, у такі літа та чим свою голівоньку він клопоче?! — подумала вона (Панас Мирний)
  • Чорт зна чим ти клопочеш свою голову, Карпе! (М. Коцюбинський)
  • Марусяк, раз рішивши собі усю оту справу, більше не клопотав собі нею голови (Г. Хоткевич)

го́лову [свою́] прихили́ти де.

Знайти якийсь притулок, пристановище; влаштуватися, сховатися від чогось, жити десь і т.ін. Приклади
  • А може, то в душі свого народу я прихилила голову тоді? (Л. Костенко)
  • — Куди ж нам, Денисе, найкраще податися, де голову прихилити? (М. Стельмах)
  • Хіба мало таких… тиняється по світу, де б свою голову прихилити? (Панас Мирний)
  • — Доки живу — земля моя, я господар на ній. Гичак поділив, а тепер, на старість, не має де голову прихилити (М. Томчаній)
  • Прийдеш над сю гору,— пустиня, спалена сонцем, ні прутика, ні гіллячки, щоб хоч де голову прихилить від палу… (Панас Мирний)

вхо́дити / ввійти́ в [свою́] ко́лію.

Повертатися до свого нормального стану, ходу, перебігу і т.ін. Приклади
  • ввійти́ в береги́. Скільки ще куль із-за рогу просвистить, поки все ввійде в береги і життя потече, як широка течія Дніпрова (О. Гончар)
  • Все, здавалося, увійшло в звичайну колію, так ніби нічого й не сталося (В. Козаченко)
  • — Тихе й просте життя сільського священника ввійшло в свою колію (М. Старицький)
  • Проходили повз [містечко].. білі, червоні, махновці, петлюрівці… Виліплювали накази, оповіщали мобілізації, конфіскації, реквізиції… А потім знову все входило в колію (В. Блакитний)

відда́ти (покла́сти) / віддава́ти (поклада́ти) [свою́] ду́шу.

Щиро полюбити кого-небудь. Приклади
  • відда́ти і се́рце і ду́шу. [Маруся:] Орел, а не парубок! Раз тільки я учула його закохану розмову, і стерялась: і серце і душу йому віддала (М. Кропивницький)
  • І оддав свою душу тривожну я тобі, Лейяніта моя (В. Сосюра)
Померти. Приклади
  • А то щось їй заманулося з канави напитися. Хлепнула й тут же душу віддала (З газети)
  • Вдома, перед тим як приїхала швидка допомога, дихав батько, мов захеканий, руки похололи, очі стали порожні — от-от душу віддасть (Ю. Шовкопляс)
кому, чому. Витратити всю силу, всю енергію. Приклади
  • — Трактористи душу віддають роботі (П. Автомонов)
  • відда́ти се́рце і ду́шу. Сей змінив на домівку і шану і владу, Щоб знайти біля комина тишу й пораду. Він сім'ї своїй серце і душу оддав, Та й незчувся, як рідне за рідним сховав (Я. Щоголів)
  • Почувши про підпільну групу, Володя щиро радів, ладен був віддати організації всю душу (В. Козаченко)
за кого--що, заради кого--чого. Пожертвувати собою чи бути готовим померти заради кого-, чого-небудь. Приклади
  • Покохав Андрій Семена, як рідного брата, як батька, як неньку… Душу свою готов за нього покласти (М. Коцюбинський)
  • [Хвора:] Ніхто не має більшої любові, Як той, хто душу поклада за друзів (Леся Українка)
  • — Стережись, Василино! Колись згадаєш мої слова. Я ж тебе люблю й ладен за тебе душу оддати (І. Нечуй-Левицький)
  • Заради подруги душу ладна віддати [Надія] (Я. Баш)
  • — Жінка моя… Не думав я… ледащо… А проте — люблю її… душу свою віддав би за неї! (Панас Мирний)

накида́ти (наклада́ти і т.ін.) / наки́нути (накла́сти і т.ін.) ярмо́ (петлю́) [на [свою́] ши́ю (діал. на карк, на се́бе)] кому і без додатка.

Взятися за важку роботу, за виконання обтяжливих обов'язків і т.ін. Приклади
  • — Чом же мені не вийти заміж? — сказала Маруся.— І не думай. Надінеш ярмо на шию, то й будеш каятись цілий вік (І. Нечуй-Левицький)
  • Куди ж іти? В попи? Накласти на себе вічне ярмо, що його ні скинути, ні послабити? (Г. Хоткевич)
  • Горпина з молодих літ була не гуляка, не хотілось їй і тепер сорому: одне те, що чоловіка боялась,.. а друге те, що не хотілось і ярма на свою шию накладати (Грицько Григоренко)
Ставити когось у залежність, підкоряти своїй владі; поневолювати. Приклади
  • Життя наложило ярмо на карк і казало орати (Б. Лепкий)
  • Люди дурні. Дали на себе ярмо накинути, а скинути нема кебети (Панас Мирний)
  • Чув він, яке ярмо накладає йому Ґава на шию, але не бачив змоги обминути його і, недовго думавши, згодився на те, що виложив йому Ґава (І. Франко)
  • — А це ж усе люди, яких власть на ноги землею поставила, то що за інтерес їм накидати петлю? (М. Стельмах)

споку́тувати / споку́тати [свою́] вину́ ([свою] прови́ну, [свої́] гріхи́,́ [свій] гріх).

Намагатися добрими ділами, доброю поведінкою заслужити прощення за що-небудь. Приклади
  • Серед інших вашому журналові особливо варто почати спокутувати свої гріхи (Людина..)
  • — О ні, прошу, я сам спокутую свою провину! Не турбуйтесь, я не нароблю вам безладу (І. Підмогильний)

вилива́ти / ви́лити [свою́] ду́шу ([своє́] се́рце) кому, перед ким і без додатка.

Висловлювати свої почуття, переживання. Приклади
  • Заспівали в полі пісню трактористи, виливають серце у словах простих (В. Сосюра)
  • Багато знала й багато співала пісень стара Гафійка, але ні в одній з них не тужила так, душу всю виливаючи, як у пісні про славного Яношіка (Г. Хоткевич)
Щиро ділитися з ким-небудь найпотаємнішим, тим, що хвилює, наболіло. Приклади
  • Данило взяв дочку обома руками й заговорив. Взагалі не дуже балакучий, він інколи любив вилити душу в патетичному монолозі (Л. Дмитерко)
  • Говорили всі, хто бажав перед представником центра вилити наболілу душу (І. Кириленко)
  • На війні хлопці не стануть першому зустрічному виливати свою душу, а вже коли виливають її, то тільки справжньому другові (П. Автомонов)
Досхочу наговорюватися; виговорюватися. Приклади
  • Чоловік мав потребу вилити комусь душу.. Бачить, п'яний іде — підійшов і давай розповідати йому (Зб. Український анекдот); — Куди все зникає? Оте бажання вилити душу, вийти увечері на вулицю, до людей. Як раніше було, поручкатися: — Доброго вам здоров'я… — І вам доброго… (А. Камінчук)

на всю (свою́) обихі́дку, зі сл. бреха́ти, верзти і т.ін., фам.

Без будь-яких обмежень; надмірно, дуже, нахабно. Приклади
  • — Верзи, верзи на свою обихідку! Може, на душі полегшає,— сказав Оникій (І. Нечуй-Левицький)
  • — Мабуть, бреше на всю обихідку,— промовив один дід (І. Нечуй-Левицький)

втра́пити на свою́ сте́жку.

Зуміти визначити, знайти своє місце в житті. Приклади
  • — Ні, не буде й хлібороба з тебе. І хлопець ніби не дурний, тільки, мабуть, на свою стежку не втрапить. Ну, спробуємо ще стельмахувати! (С. Васильченко)

підбива́ти / підби́ти на свою́ ру́ку (руч) кого, що.

Робити кого-небудь своїм прибічником у переконаннях, вчинках, діях і т.ін.; переконувати кого-небудь. Приклади
  • З усіх усюд неслися чутки, що й скрізь отак — не жнуть панського хліба, домагаються більшої ціни.. То й легко вже було забастовщикам усе село на свою руч підбити (А. Головко)

бра́ти / взя́ти на се́бе.

що. Зобов'язуватися, погоджуватися, вирішувати і т.ін. здійснити, зробити що-небудь самому, самостійно. Приклади
  • бра́ти на свою́ ду́шу. Бери це на свою душу (Нар… присл.)
  • — Дивлюся на вас і думаю: така ви молода і згодились піти на чужих дітей: взяти на себе клопоти з найтруднішими… (О. Гончар)
  • Походити коло війта, щоби дав на ту просьбу громадську печатку та й свій підпис, то вже брав Микола на себе (Л. Мартович)
Робити що-небудь, переважно замість когось, вирішувати чиїсь проблеми. Приклади
  • — З твоїми копійками? — перехопив ініціативу Саунський — каву беру на себе! (А. Крижанівський)
  • — Твої збитки, раз на те пішло, на себе беру,— розщедрився Плачинда. (М. Стельмах)
кого. Опікати кого-небудь, займатися кимсь, чимсь. Приклади
  • — А ніяких особливих обіцянок від нас ніхто не вимагає. Просто побудемо, поговоримо, окреслимо для себе коло можливостей… Взагалі, дозвольте мені словаків узяти на себе (І. Головченко і О. Мусієнко)

су́нути свою́ го́лову в ярмо́.

Добровільно брати на себе важкі обов'язки; покладати на себе обтяжливу справу. Приклади
  • — Я не хочу сунути свою голову в газетярське ярмо (П. Колесник)

гну́ти свою́ лі́нію (своє́).

Наполегливо, уперто домагатися чого-небудь; відстоювати, здійснювати щось по-своєму. Приклади
  • Горленко повільно й неухильно гнув своє (З. Тулуб)
  • — Вибачте, товариші, але діла не буде. В мене не ресторан.— Доведеться його відкривати,— гне свою лінію їхній старший (З журналу)
  • Вони безсилі перед директором, який прикриваючись інтересами колективу, гне свою лінію на шкоду іншим (З газети)

на ру́ку (руч).

для кого, кому. Вигідно, зручно кому-небудь. Приклади
  • на свою́ ру́ку. Вони [тюремники] злодійкувато намагалися на свою руку якось полагодити цей свій злочин, виявляючи зразок революційної пильності (І. Багряний)
  • Марко зрозумів, чому Левкові так хочеться кататися з ним у човні. Але це було і йому на руку (І. Цюпа)
кому. Вигідний, зручний для кого-небудь. Приклади
  • Люди не можуть жити кожен сам по собі, тремтячи й остерігаючись усіх і вся. Це дикий, тваринний стан, який на руку тільки тим, хто при владі (Василь Шевчук)
  • Пішла чутка, що до Межибожа… має незабаром прибути хтось із царської родини. Ця новина дуже була на руку Семенові (М. Коцюбинський)
чию, зі сл. схиля́тися, перехо́дити і т.ін. На чийсь бік, на чию-небудь сторону. Приклади
  • — Тимохо, ти. .. на чию руч говориш? (Іван Ле)
  • Громада почала схилятися на руч Грицькову (Панас Мирний)

підбива́ти / підби́ти під свою́ ру́ку кого, що.

Змушувати кого-небудь коритися чиїйсь волі, владі; підкоряти кого-небудь. Приклади
  • Загордився купецький Новгород, сам хотів жити, а його хотіли підбити під свою руку владимиро-суздальські князі (А. Хижняк)

тремті́ти (труси́тися) за свою́ (вла́сну) шку́ру (за ду́шу).

Дбати лише про себе, про особисті інтереси, нехтуючи інтересами інших. Приклади
  • Боротьба [з фашизмом] йде не на життя, а на смерть, і чимало вилетить, очевидно, з цього життя недоброго, дурнів і пошляків, які, тремтячи за свою шкуру, разом з тим мріяли поживитися на народному нещасті (О. Довженко)
  • Умерла людина — поховати її тихенько, зійтись по тому в гурточок,. .посумувати… і розійтися тихенько по хатах, не тремтячи за власну шкуру (М. Коцюбинський)

диктува́ти свою́ во́лю кому.

Нав'язувати кому-небудь свої погляди і змушувати його діяти відповідно до них. Приклади
  • Голі степи за ним [червоним парламентером], ніяких укріплень, і все ж не Дьяконов йому, а він Дьяконову диктує тут волю свою і своїх військ (О. Гончар)

як вла́сну (свою́) доло́ню, зі сл. зна́ти і под.

Дуже добре. Приклади
  • Ліс свій він знав, як власну долоню (Г. Хоткевич)

гра́ти у вла́сну (свою́) ду́дку.

Мати незалежні думки, погляди і т.ін. і чинити по-своєму. Приклади
  • Диктора немає. То й кожний з них у власну дудку грає, І має кожний з них свою програму (С. Олійник)

мі́ряти на свій арши́н (своє́ю мі́ркою, на свою́ мі́рку і т.ін.) кого, що і без додатка.

Оцінювати, характеризувати і т.ін. кого-, що-небудь із свого погляду, за власними критеріями, суб'єктивно. Приклади
  • мі́ряти на свою́ ку́цу мі́рку. — От не люблю, коли баби починають усе на свою куцу мірку міряти (М. Стельмах)
  • Вона всіх людей міряла своєю міркою і, сама нездатна на підлість, не допускала її і в інших людях (В. Собко)
  • змі́рити свої́м лі́ктем. Один мій вчинок своїм ліктем змірив І мовиш: Всякий це розчовпа (І. Франко)
  • — Він отак скоса глянув на ваші ніжки… ото знаєте, коли ви на стільця стаєте папери з шафи діставати. Я теж, каюсь, грішу іноді. — Ви все міряєте на свій аршин (В. Підмогильний)
  • Петро Петрович… з посмішкою сказав: — Левицький, не міряй на свій аршин. У тебе всі корисні думки вилітають у дірку в капелюсі (П. Панч)
  • Як він, цей брудний, підлий Боровик, сміє міряти всіх людей на свій аршин? (В. Собко)
  • — Що тут замішаний мужик — для мене це факт безперечний. — На свій аршин не міряй (А. Головко)

облива́ти (рідше обмива́ти і т.ін.) / обли́ти (рідше обми́ти і т.ін.) [гірки́ми (гаря́чими і т.ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми) що, рідше кого.

Гірко плакати над ким-, чим-небудь; оплакувати когось, щось. Приклади
  • обли́тий гаря́чими слі́зьми́. То лист від милої, облитий Колись гарячими слізьми (Я. Щоголів)
  • обми́ти слі́зоньками. Хотіла — не хотіла Мелася, а відпустила братика, обмивши слізоньками (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • обли́ти свою́ ду́шу слі́зьми́. — Я ж облила свою душу слізьми.., тебе шукаючи! Я ж виплакала очі, тебе виглядаючи! (І. Нечуй-Левицький)
  • облива́ти рясни́ми слізьми́ [не ті́льки] лице́. Живий жаль брав дівчину за серце, рясними слізьми обливала вона не тільки лице (М. Коцюбинський)
  • Татко ручку доні цілував і гіркими сльозами обливав (Леся Українка)
  • Раптом убіг до кімнати Поет Тарас Григорович Шевченко, Стискає Олдріджа в міцних обіймах, Гарячими сльозами обливає (М. Рильський)
  • Буду в руки златоглави, Китайки хапати, І знаки твої криваві Слізьми обливати… (П. Куліш)
  • Припала я до ніг того пана, цілую їх та обливаю слізьми.— Годі,— каже він,— годі! (Панас Мирний)

підставля́ти / підста́вити [свою́] го́лову [під обу́х].

Ризикуючи, наражатися на небезпеку. Приклади
  • — Що ж, боїтесь голову підставляти, хай хтось інший жар вигрібає?! (Л. Дмитерко)
  • — Бувай здоровий, щасливо тобі залишатися. Бережись і даром голови не підставляй (Григорій Тютюнник)
  • Опришків цей аргумент… не переконував, і підставляти свою голову під обух ради того нікому не хотілося (Г. Хоткевич)

зв'я́зувати / зв'яза́ти своє́ життя́ (себе́, свою́ до́лю) з ким.

Вступати до шлюбу, одружуватися з ким-небудь. Приклади
  • Не вдалося [Уляні] колись з ним зв'язати своєї долі, то хоч зараз посидить коло нього (Д. Бедзик)
  • Відтоді, як вона зв'язала себе з тим пияком, вигляд у неї стає дедалі згорьованіший, змучений (О. Гончар)
  • Чи кохала його, йдучи до шлюбу, зв'язуючи з ним своє життя, чи знала тоді це почуття? Мабуть, що ні (Г. Коцюба)

як свою́ ду́шу, зі сл. люби́ти.

Дуже. Приклади
  • Поважав же і він [Наум] її [дружину], скільки міг, і любив її як свою душу (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Лаврін докоряє її [Мелашку] за те, що він любив її як свою душу, жалував її, як мати дитину, а вона покинула його (І. Нечуй-Левицький)

Книги мають свою долю.

Вислів з твору римського граматика III ст. до н. е. Теренціана Мавра «Про літери, склади й розміри», де сказано: «Зважаючи на те, як їх сприймає читач, книжки мають свою долю». Приклади
  • Древні казали: книжки, як і люди, мають свою долю. Але ж ми, українці, повинні цінувати своє. Що ж ми за нація? (П. Загребельний, Думки нарозхрист)
  • Книги, як і взагалі всі твори людського духу, неоднакову мають долю. (П.Тичина, Сила «Кобзаря»)

Лепта вдовиці. Внести свою лепту.

Вислів походить з євангельського оповідання про пожертви у скарбницю єрусалимського храму. Щедрим внескам багатіїв, які жертвують, не бідніючи, протиставлено скромний внесок бідної вдови, яка віддала все, що мала, — дві лепти (Марк, 12, 41-44; Лука, 21, 1-4). Лепта — дрібна монета у Давній Греції.
У сучасній мові вислів «внести свою лепту» вживається у значенні: взяти посильну участь у чомусь. «Лепта вдовиці» — внесок формально малий, але великий своєю внутрішньою цінністю; вживається також іронічно. Приклади
  • Ти трудишся віддано,
    гинеш незнаною,
    лиш в сотах лишаються світлі меди.
    Навіщо меди ті,
    для кого — це байдуже,
    донести б до вулика
    лепту малу…
     (Т. Одудько, Бджола)
  • Не заріже батько сина,
    Своєї дитини,
    За честь, славу, за братерство,
    За волю Вкраїни.
    Не заріже — викохає
    Та й продасть в різницю
    Москалеві. Це б то, бачиш,
    Лепта удовиці
    Престолові-отечеству…
     (Т. Шевченко, Гоголю)

Усьому свій час, і кожна річ має свою пору під небом.

Цитата з біблійної Книги Екклезіаста, або Проповідника, написаної царем Соломоном (X ст. до н. е.): «Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом: час родитись і час помирати, час садити і час виривати посаджене, час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати…» (3, 1-8).
Значення вислову: плинність життя й невідворотність смерті. Приклади
  • Все має пору, для всього приходить свій час. І для агави. Те, що таїлося в ній, продирає нарешті тісні обійми і виходить на волю як велет, несучи на могутньому тілі, яке може зрівнятися хіба з сосною, цвіт смерті. (М. Коцюбинський, На острові)

оберта́ти / оберну́ти на свій лад (стрій) що.

Змінювати по-своєму або для власної вигоди. Приклади
  • — Моя мати не така, як твоя. Вони все на свій стрій обертають (Леся Українка)

своя́ голова́ на пле́ча́х (на в'я́зах) у кого.

Хто-небудь сам повинен приймати рішення і відповідати за свої вчинки. Приклади
  • — Мав би вас оце відрядити куди слід.. Одначе ні. Не стану робити цього. Зрештою, в тебе,— він звертавсь найперш до Порфира,— своя голова на плечах (О. Гончар)

лама́ти (пору́шувати) / злама́ти (полама́ти, пору́шити) [своє́] сло́во.

Відмовлятися від раніше сказаного, відступатися від обіцяного; не виконувати обіцянки. Приклади
  • Вона, Ївга, мусить порушити слово, яке дала подрузі (О. Донченко)
  • не перелама́ти сло́ва. [Панас:] Я вже поблагословив, то слова не переламаю, бо то гріх! (І. Кропивницький)
  • — Кажуть, що вже пообіцяв він видати свою дочку Інгігерду за норвезького короля Олафа Товстого. Але хай поламає своє слово, раз до нього засилає послів руський князь (П. Загребельний)
  • Чесна людина він. Слово дав — ніколи не зламає [слова] (А. Хижняк)
  • — Царю Латине неправдивий! Ти слово царськеє зламав (І. Котляревський)
  • Сахно не хотіла ні порушувати свого слова, ні рискувати своєю персоною (Ю. Смолич)
  • Хто ламає слово, той віру ламає (М. Номис)
  • — Воно, звісно, дурне діло заклад, але ж не ламати слова (М. Стельмах)
кому і без додатка. Зраджувати. Приклади
  • Як слово зламає [коханий], нехай покарає Його Твоя сила святая! (П. Куліш)
  • — Тримайся мене, Анно,.. я тобі також слова не зломлю [не зламаю]! Скоро поверну, зробимо весілля! (О. Кобилянська)

боя́тися своє́ї (вла́сної) ті́ні.

Дуже боятися; бути дуже лякливим. Приклади
  • Десятирічку погнали з усіма вчителями в Німеччину. Залишилось тільки три перших класи та тихий Мандрика, що боявся власної тіні (О. Довженко)
  • — Я, знаєте, тепер такий полохливий, що й тіні своєї боюся (М. Коцюбинський)

свій хліб, перев. зі сл. іти і под.

Засоби для існування, здобуті власними зусиллями; власні заробітки. Приклади
  • свої́ хліба́. Підігнуло воно [цуценятко] хвоста і пішло на свої хліба. Десь щось вкраде, десь щось на смітті випорсає або хтось недогризок підкине (Ю. Мельничук)
  • — Може, скоро закінчить [дочка] цю семінарію та й піде на свій хліб, учительський (П. Козланюк)
  • Треба було й йому, скінчивши школу, злазити з батьківської шиї,— свого хліба шукати (Панас Мирний)
  • Батько з сімнадцятирічного зросту пішов на свій хліб (Збірник про М. Кропивницького)

пусти́тися / пуска́тися на свої́ кри́ла.

Почати самостійно турбуватися про себе. Приклади
  • Сів на могилу [син] й думає, що тепер робити? Чи йти до школи й далі чи пуститися уже на свої крила? (Три золоті сл..)

як за свої́м о́ком, зі сл. догляда́ти і под.

Дуже старанно, дбайливо, постійно і т.ін. Приклади
  • Дуже хотіла мачуха згубити з світу невістку, але ніяк це не вдавалось їй, бо царський син дуже кохав жінку і доглядав за нею, як за своїм оком (Укр. казки)

держа́ти ро́зум в голові́.

Бути розсудливим, розважливим; обмірковувати, контролювати свої дії, вчинки. Приклади
  • держа́ти ро́зум та ум в свої́й голо́воньці. Не потурай, дівчинонько, та моїй розмовоньці, держи розум та ум добрий в своїй головоньці (Сл. Б. Грінченка)
  • Недарма в народі кажуть: Держи розум в голові — скарб матимеш (З журналу)

у [всі свої́] чоти́ри о́ка; в че́тверо оче́й, зі сл. диви́тися, сте́жити і т.ін.

Дуже пильно, уважно; постійно, невідступно. Приклади
  • За роботою він стежив у всі свої чотири ока: коли в кого траплялась помилка чи затримка, він одразу підходив… (Ю. Шовкопляс)
  • Тепер уже для Марусі ясно було, що треба… тікати. Але й Марусякові се було ясно, і він стежив за своєю попадею в чотири ока (Г. Хоткевич)
Удвох, обоє. Приклади
  • Коли хтось бере в руки макітру чи горщика [на базарі], то чоловік із жінкою затихають, в четверо очей дивляться на покупця та свій товар у його руках (Є. Гуцало)

вести́ своє́ (своє́ї).

Настирливо триматися певної теми, повертатися до тієї самої думки (у розмові). Приклади
  • Видно, Кваша намагався перевести балачку на іншу тему. Але Гайсин уперто вів своєї (П. Панч)
  • — Літувати у нас добре. Хоч і роботи до біса, то зате весело дуже, — веде своєї Мотя (В. Козаченко)
  • Брагун її [коняку] ніколи не підганяв, не сердився… Ніби граючись, помахував батіжком, вів своє: — То таке в мене діло, Михайле Кузьмичу… женюся, одним словом (Ю. Збанацький)

все стає́ на своє́ мі́сце (на свої́ місця́).

Обставини набувають визначеності або повертаються до попереднього вигляду. Приклади
  • Про себе думав, що дружина отямиться і все стане на своє місце (М. Ю. Тарновський)
  • Він майже несвідомо, палкою своєю уявою вже відроджував поруйноване.. В нього там все ставало на своє місце (О. Гончар)

вино́сити (нести́) / ви́нести на свої́х пле́ча́х (на собі́).

Зазнавати на собі тягар чого-небудь. Приклади
  • Те [погане життя], що було колись в Ковалівці, люди винесли на своїх плечах, бодай воно більше не верталося (В. Кучер)
  • — Орали ми землю на коровах? Орали. Їли хліб пополам з половою? Їли. Винесли війну на своїх плечах? Винесли (А. Хорунжий)
Виконувати тяжкі, відповідальні обов'язки, долати якісь труднощі і т.ін. самостійно, без чиєї-небудь допомоги. Приклади
  • Я сам учителював довгенько, починаючи з важкого дня для нашого народу та й для нашої школи 1919 року, я на власні очі бачив, яку многотрудну, воістину подвижницьку роботу несли на своїх плечах і сільські, і міські вчителі (М. Рильський)
  • Головний тягар наступу в ці дні виносили на собі сапери (О. Гончар)

своє́ю сме́ртю, зі сл. поми́рати.

Від хвороби, від старості. Приклади
  • — Бог з ними, хай забирають [землю],.. аби життя залишили, щоб хоч померти своєю смертю (І. Микитенко)
  • — Їй-бо, цей рештант [арештант] не помре своєю смертю (М. Стельмах)

на свій лад.

За власним уподобанням; по-своєму. Приклади
  • Згадаймо, як за часів німої кінематографії глядачі читали у фільмах написи.. Глядачі читали титри кожен на свій лад, кожен із своїми інтонаціями (О. Довженко)
  • А хто годує нас і поїть, Той нам навік передає Обличчя світлеє своє І на свій лад серця нам строїть (В. Бичко)

лупи́ти [свої́] о́чі, фам.

на (рідше в) кого--що і без додатка. Пильно дивитися на кого-, що-небудь, вдивлятися в кого-, що-небудь, розглядати когось, щось. Приклади
  • лупи́ти ба́лухи, вульг. Вона [Варя] аж цвіте, коли на неї хтось з чоловіків балухи лупить (Я. Гримайло)
  • Луплю очі на книжку:. .що воно за книжка! (С. Васильченко)
  • І лупить Чіпка свої очі в темну темноту (Панас Мирний)
Марно витрачати час; байдикувати. Приклади
  • лупи́ти баньки́, вульг. — А ви чого баньки тут лупите? — визвірився на стетерілих хлопців Дришпак (І. Головченко і О. Мусієнко)

бра́ти / взя́ти у [свій] ро́зум (в ум).

Усвідомлювати, розуміти що-небудь, вирішити що-небудь. Приклади
  • — Тепер сам мусиш міркувати. Чи треба жить, чи умирати; А лучче, якби в ум ти взяв.. І занедбав мою Лависю (І. Котляревський)
  • Так щодня у нашій хаті Гомонять татусь і мати І чекають, що Невмій Візьме все у розум свій (М. Стельмах)

подава́ти / пода́ти [свій] го́лос.

за кого--що. Висловлюватися на захист кого-, чого-небудь, на чиюсь користь. Приклади
  • Подаю свій авторський голос за участь Лілі і Оксани Ст. [Стешенко] в моїй драмі (Леся Українка)
  • Я голос подаю за людськість і людину, За міста цвіт гінкий, за красний зріст села (М. Рильський)
Видавати певні звуки, обзиватися. Приклади
  • — А чому на різдво активізується нечиста сила? — подала голос.. красива сусідка справа (А. Крижанівський)
  • — Ви! Жовтороті! — несподівано подав голос Левченко. — Та як ви так смієте про неї? (О. Гончар)
  • Наливайка пекли у мідному бику: уся Варшава збіглася послухати, як зареве бик, та нічого не почули — істлів, сердешний, а голосу не подав (О. Стороженко)

назива́ти / назва́ти ре́чі їх (свої́ми і т.ін.) імена́ми.

Говорити про кого-, що-небудь прямо, відверто, недвозначно і т.ін., не добираючи делікатних слів чи виразів. Приклади
  • — Ви ображаєте мене, молодий чоловіче! — Зовсім ні. Я називаю речі своїми іменами (В. Речмедін)
  • Він саме оповідав тепер подробиці любовних своїх авантюр, називаючи речі їх іменами (Г. Хоткевич)

чи при (в) своє́му ро́зумі (ро́зумові) хто.

Уживається для вираження здивування, застереження при необачних, необдуманих діях кого-небудь. Приклади
  • [Матушка гуменя:] Свят! свят! Чи ти при своєму розумові, чоловіче? (Панас Мирний)
  • чи не в своє́му ро́зумі? Коли стурбована Христинка стала на порозі, він одразу пригорнув її до себе.— Чи ти, Левку, не в своєму розумі? — зашипіла дівчина, вислизнула з його рук (М. Стельмах)
  • чи при ро́зумі. [Мальванов:] Та чи ти при розумі? Чого ти приїхала! Тобі ж не можна виходити, та ще в таку жахливу погоду! (І. Кочерга)
  • чи з ро́зумом? — Чи ти з розумом, дівчино? Летить, женеться, наче її хто в спину штовха (В. Винниченко)

свій у до́шку, фам.

Простий. Приклади
  • — Ось вам, будь ласка! — обернувся до глядачів Тимощак. — Такий собі з вигляду свій в дошку, а не признається! (Н. Тихий)
Близький за переконаннями, поглядами, настроями і т.ін. Приклади
  • — Бойовий народ ваші кореспонденти… Я там у вас з одним познайомився, забув, як прізвище… Свій у дошку, дарма, що підполковник! (Л. Первомайський)

ви́везти (ви́тягти) на свої́х пле́ча́х.

Виконати, здійснити що-небудь самостійно, без сторонньої допомоги. Приклади
  • [Дремлюга:] Не такого я гарту! Ми на своїх плечах усе витягли і будемо далі тягти за всіх аж до могили (О. Корнійчук)
  • І всю роботу — перенесення апаратури в сопках, розчистка тайги — вивезли [актори] на своїх плечах (О. Довженко)

ма́ти своє́ о́ко, перев. де.

Бути обізнаним з чимсь, поінформованим про щось, постійно діставаючи відомості від кого-небудь. Приклади
  • Всюди мали [молоді] своє око й критикували, не зважаючи на чини й посади (В. Собко)

іти́ / піти́ своє́ю доро́гою.

Діяти самостійно, незалежно, не піддаючись чужому впливові. Приклади
  • — Не хочу наслідувати своїх батьків, піду своєю дорогою (З журналу)

покопа́тися в свої́й па́м'яті.

Змусити себе згадати що-небудь. Приклади
  • Він глянув на Таню здивовано, мить покопався у своїй пам'яті, нічого там не знайшов (В. Собко)

ма́ти своє́ обли́ччя.

Відрізнятися від інших подібних предметів, явищ і т.ін.; бути оригінальним. Приклади
  • Сувенір, присвячений українському селу та сільській місцевості, має своє обличчя (З газети)

оберну́тися / оберта́тися дру́гим (і́ншим, те́мним і т.ін.) бо́ком (кінце́м) до кого.

Різко змінитися ( перев. на гірше), стати тяжким, нестерпним і т.ін. Приклади
  • оберну́тися свої́м страшни́м бо́ком. Багатство — сила. Бідність — слабкість. Ми виховували слабкість. І вона обернулась до нас своїм страшним боком (О. Довженко)
  • Обернулось життя до неї другим, темним, неприбраним, буденним боком (І. Нечуй-Левицький)

своїм хо́дом.

За допомогою дії свого механізму, мотора (про машину). Приклади
  • Чутка пішла, що з станції, десь аж за тридцять кілометрів звідси, прийде своїм ходом трактор і що тоді не треба вже на полі ні коней, ні меж (О. Довженко)
  • Експонати [автомобільної виставки] з'їхались сюди з усієї України своїм ходом (З газети)
Пішки або з участю живої сили. Приклади
  • Почувши, що десь на Тихому океані є гуляща земля, і пригодавши деякі мандри за молодих літ, запріг він, не довго думавши, свого мишастого коня й мовчки рушив на Схід своїм ходом у супроводі жінки Харитини й собаки Султана (О. Довженко)
  • Мені нічогісінько не потрібно, я піду своїм ходом, а якщо стомлюся в дорозі, то, може, якийсь кінний підвезе трохи (П. Кочура)

добува́ти / добу́ти [свої́м] горбо́м що.

Наживати що-небудь тяжкою працею. Приклади
  • — Так то ж які землі? — перебив мене Пищимуха.— Рангові, а не ті, що кожен своїм горбом добував! (Панас Мирний)

пока́зувати / показа́ти [свої́] ре́бра.

Бути худим, виснаженим. Приклади
  • Огорожа погана, у дворі мало будівлі, ще менше живого: тільки коняка показувала там свої ребра (Б. Грінченко)

показа́ти своє́.

Виявити свої здібності, можливості і т.ін. Приклади
  • — Мене ніщо не лякає,— говорила Катерина.— От станемо в колгоспі на ноги, і моя ланка покаже своє (С. Журахович)
Виявити, підтвердити і т.ін. що-небудь. Приклади
  • На півмісяця він їде до Каховки, а час і тривалі, спокійні роздуми своє покажуть (І. Волошин)

своя́ рука́ у кого.

Підтримка, протекція. Приклади
  • А що ж місцева влада? А нічого, вона просто боїться зв'язуватися з відомствами, у яких свої руки і в Москві, і в Ленінграді (З журналу)
  • Сава Герасимович здавна в селі має вплив і авторитет,.. всі його поважають, скрізь у нього своя рука.. (Ю. Бедзик)

на вла́сні (свої́) ву́ха, зі сл. чу́ти.

Безпосередньо, особисто; сам. Приклади
  • вла́сними (свої́ми) ву́хами. — Що не може бути? На власні очі бачив, своїми вухами чув, не позакладало ж мені! (М. Стельмах)
  • — А дядько Михей збирається висувати себе на голову колгоспу.— Ти що? — Слово честі, чув на свої вуха (М. Зарудний)
  • Мар'яна на власні вуха чула, як Остап запевняв бригадира: ні одна зернина не впаде в мене! (К. Гордієнко)

на свій (вла́сний) страх і ри́зик (риск), з дієсл.

Беручи відповідальність на себе, ризикуючи власним здоров'ям, життям і т.ін. Приклади
  • на свій риск. Сташка на свій риск, замість Вайнштона, віднесла роботу до Філіпчука (Ірина Вільде)
  • Михайла офіцер на власний риск зачислив у солдати та ще й помічником писаря призначив (Ю. Збанацький)
  • В бою Козакову здебільшого доводилось діяти цілком самостійно, і… він, не вагаючись, приймав потрібні рішення на свій страх і риск (О. Гончар)
  • Кожен з старих українських композиторів звершував справжній життєвий і громадянський подвиг, бо змушений був творити на свій страх і ризик (З журналу)

мота́ти (рідше намо́тувати) / намота́ти [собі́] на вус (на ву́са) що і без додатка.

Запам'ятовувати, брати до уваги що-небудь. Приклади
  • намота́ти собі́. — Ну, щастя твоє, що ти не знаєш! І намотай собі — знайдеш листок який, не тич свою морду, а хазяїнам оддай!.. І щоб ні гу-гу нікому! Чув? (А. Головко)
  • — У погребі в нього [багача] скриня стоїть, залізним цепом до стовпа прикована…Парубок намотав на ус (Укр. казки)
  • Так от що, Кузьмін, поїдеш до Чернігова на нараду. Виступати там не доведеться, послухаєш та намотаєш на вус (Ю. Збанацький)
  • Радивон усе примічає,.. все намотує на вуса, хмарніє, кида неприязні погляди (К. Гордієнко)
  • Уляна Григорівна точно інформувала гостя про свої достатки, а обачливий ротмістр все мотав на вуса (С. Добровольський)
  • Увесь вечір хазяйка усе розказувала, як поводиться в панів, а Ївга все, як там кажуть, на ус мотала (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Вчиться тобі треба, багато вчитися та придивлятися, та мотати на вус (Ю. Збанацький)
  • Хто що говорить добреє, а ти на ус мотай (М. Номис)
Робити висновки з чого-небудь; враховувати. Приклади
  • намота́ти на свої ву́са. Вони, бач, уже намотали на свої завжди наставлені в бік вищих інстанцій вуса, уже роблять відповідні висновки (А. Дімаров)
  • закрути́ти на ус. [Филимон (дворецький):] Знаю панову думку: він подума тілько, а я вже й зробив. От він тільки спитав та й годі, а я зараз і на ус закрутив, треба услужить (І. Карпенко-Карий)
  • Розповідав йому якось про тебе, сміється, каже: Отаких нам і треба, енергійних, завзятих. Ти, Павлушо, намотай собі це на вус! (А. Головко)
  • — Староста дав Радивонові виговоритися, хоч дещо і намотав на вус (К. Гордієнко)
  • — Найперше робота отака, як ваша, лишає слід,— мовив розважно професор.— Мотай на вус, Кузьмо,— підморгнув до хлопця Левко Іванович (О. Гончар)
  • [Хома:] О, друзі, братіє! Міркуйте та на вус мотайте (М. Кропивницький)
  • І між людьми такі ж бувають, Як і на яворі, Шелестуни; Нехай же баєчку вони На вус собі мотають (Л. Глібов)
Розбиратися в чомусь, з'ясовувати що-небудь. Приклади
  • На все вважай і на ус собі мотай (М. Номис)
  • Ласточкін таки щось намотав на вус, і в очах його блимнули іскорки (Ю. Смолич)
  • Вся інформація в книгах, бери, вичитуй, мотай на вус (Ю. Збанацький)
Придивлятися, прислухатися до чого-небудь. Приклади
  • Він не міг очей відвести, хоч розумів, що цим нашкодить Феодосії: в селі все бачать, усе на вус намотують… (В. Шевчук)
  • Ти все на вус мотай собі годяще й непутяще (С. Воскрекасенко)
  • — Я людина військова, все мотаю на вус (С. Голованівський)
  • — Так що ти, Кириле, мотай на вус та вчися, як з підлеглими поводити себе, може, пригодиться (Ю. Збанацький)
Розмірковувати над чимсь, прикидати, обдумувати що-небудь. Приклади
  • Він кому підтакує, кого підбадьорює, а то все прислухається і на вус мотає (Д. Прилюк)
  • — Земство прислало дуже вченого чоловіка, пана Тугаєвича. Послухайте його і на вус намотайте, що воно, як, чому і до чого (М. Стельмах)
  • Дідона зараз одгадала, Чого сумує пан Еней, І все на ус собі мотала (І. Котляревський)

як свої́ (свої́х) п'ять па́льців, зі сл. зна́ти, ви́вчити і под.

Дуже добре, досконало. Приклади
  • Знаю я вже їх [селян], як свої п'ять пальців (В. Винниченко)
  • Він знав місто і прилеглі райони, як свої п'ять пальців (А. Хижняк)
  • Санаторці — хитрющий народ, не довго тут жили, а норов кожного як свої п'ять пальців вивчили (Ю. Збанацький)

про́бувати [свої́] си́ли (рідше себе́) в чому, як хто.

Починати займатися чимсь, перевіряти свої здібності, можливості, талант у чомусь. Приклади
  • Крім поезій ліричних і гумористичних пробував себе [поет] й у драматичному роді (В. Самійленко)
  • Під впливом свого приятеля Федькович і сам почав пробувати сили в літературі (Леся Українка)
  • Наші молоді прозаїки пробують свої сили і в надзвичайно важливому жанрі — в літературі для дітей (Ю. Смолич)
  • Зовсім самостійною моєю роботою, де я пробував свої сили як сценарист, режисер і актор одночасно, був фільм За стіною (А. Бучма)

на своє́му мі́сці.

Займається справою, відповідною його знанням, діловим якостям і т.ін.; розбирається в чомусь. Приклади
  • — Але й Рябокляч не на своєму місці,.. нанівець зійшов чоловік (А. Головко)
  • — А може, ви не на своєму місці? Ольга відчула, що блідне. Це було жорстоко. Несправедливо. Образливо (П. Дорошко)
  • Всі вони на своєму місці, всі знають своє діло (О. Гончар)

нести́ тяга́р на своїх пле́чах (на собі́).

Мати обтяжливі обов'язки, виконувати важку, об'ємну роботу, здійснювати якусь дуже складну справу. Приклади
  • — Я оце щойно прийшов з роботи і трохи втомлений…— О, розумію,.. розумію… Такий тягар нести на своїх плечах, такий тягар… (М. Ю. Тарновський)
  • Бабця сама несла весь тягар на собі, не допускаючи Марусю навіть до дрібниць (Г. Хоткевич)

щоб сві́ту бо́жого (свої́х ді́точо́к і т.ін.) не поба́чити.

Уживається для вираження запевнення в правдивості чого-небудь. Приклади
  • — Добродію! — каже до його циган..— Щоб світу Божого не побачив, коли я знаю де я (П. Куліш)
  • — Душа ніжна, як вода в Дунаї, серце добре, хоч до рани прикладай: добро робить, образу забуває, правду кажу, щоб своїх діточок не побачила (Григорій Тютюнник)

на свої́й спи́ні, зі сл. зві́дати і под.

Сам, на власному досвіді. Приклади
  • Та що мені Вам про це розказувати, як Ви самі добре знаєте, на своїй спині усе про це звідали (Панас Мирний)

і кісто́к [свої́х] не позбира́ти.

Загинути. Приклади
  • кісто́к не позбира́ти. Вже скоро фашисти не позбирають кісток! (К. Гордієнко)
  • — Хіба ж оця яма від бомби врятує?.. Як торохне, то й кісток не позбираємо. Справжня домовина! (Д. Ткач)
Уживається як погроза і виражає побажання жорстоко розправитися з ким-небудь, вчинити помсту. Приклади
  • — Зась, пани, до нашої землі! Зась, бо й кісток своїх не позбираєте! — підіймає [Гончар] кулака (М. Стельмах)
  • й кісточо́к не позбира́ти. [Орина:] А як зловлять.. [Петро:] Хай ловлять, нас таких уже сотня в лісі є. Так зустрінемо, що й кісточок не позбирають (В. Собко)

трима́ти на своє́му горбі́ що.

Матеріально утримувати когось. Приклади
  • Батько все життя тримав на своєму горбі велику родину (З газети)
Виконувати основні обов'язки ( перев. пов'язані з великими труднощами). Приклади
  • Декому так прикрутило, що й не витримав, пішов по губерніях зажигалки [запальнички] робити. Але справжнє, пролетарське ядро, звісно, зосталося, тримає все на своєму горбі (О. Гончар)

сідла́ти / осідла́ти свого́ ко́ника.

Починати розмову на улюблену тему або діяти власними випробуваними методами, прийомами і т.ін. Приклади
  • Рубан осідлав свого коника. Якщо він не полає начальників і начальничків, то погано спатиме (Ю. Мушкетик)
  • сідла́ти свого́ коня́. Нема тепер добра ні від сонця, ні від місяця,— сідлає дядечко свого незмінного коня (М. Стельмах)

трима́тися свого́.

Наполегливо домагатися чого-небудь, не поступаючись власними інтересами. Приклади
  • Одні хоч і зараз ладні були ставати до роботи. Але друга частина цупко трималась свого (А. Головко)
  • — Ти, Мироне, тримайся свого, то не пропадеш (М. Стельмах)

у по́ті [свого] чола́ ́(́лиця́)́.

Докладаючи великих зусиль; напружено, самовіддано і т.ін. Приклади
  • в поту́ лиця́. Як праотець Адам, ходжу я тут за плугом, В поту лиця свій хліб насущний їм (П. Куліш)
  • У поті свого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий.. Бо ти порох,— і до пороху вернешся (Біблія, кн. Буття, 3, 19)
  • Буде живою душа — зможемо і хліб виростити на своїй землі, хоч і в поті свого чола! (З журналу)
  • Величезна кількість же малих людей, отих, що здобували у поті чола свого хліб,.. позбавлена зараз перспективи і жодної надії (О. Довженко)
  • Бог… пронав їх [Адама і Єву] з раю на грішну землю, суворо сказавши, що будуть вони здобувати гіркий хліб у поті чола свого (І. Цюпа)
  • Микола з Андрієм трудилися в поті чола (Ю. Збанацький)
  • Яка вона все-таки, безконечна — соціальна нива! Якщо, звісно, поратися на ній в поті чола (З газети)
  • Франко оддає своє серце і всі свої симпатії тим, хто в поті чола добуває хліб (М. Коцюбинський)
  • Цілісіньку ніч носили й носили в поті чола землю й насипали гору (Легенди..)

поверта́ти / поверну́ти [свої́м] ро́зумом (мо́зком).

Думати, мізкувати, міркувати, мислити. Приклади
  • Він мусив тепер повертати своїм розумом: взяв у одного дуже багатого польського графа в посесію село Журавку і став посесором (І. Нечуй-Левицький)
  • В стороні від людей, од життя, не знавши ні нужди, ні клопоту.., привикла [Галя] сама повертати своїм розумом (Панас Мирний)

відда́ти / віддава́ти [свій] дух.

Померти. Приклади
  • Зморений, кволий, тут можу і зовсім я дух свій віддати — Вітром-бо дуже різким повіває з ріки на світанку (Переклад Бориса Тена)

замани́ти в свої́ сі́ті кого.

Зваблюючи чимось, змусити підкоритися, піддатися. Приклади
  • Він [Борис] зовсім ясно почував відразу до тої кокетки і розпусниці, котра, очевидно, всіма способами старалась заманити його в свої сіті (І. Франко)

випуска́ти / ви́пустити віжки з свої́х рук.

Поступатися владою, керівництвом. Приклади
  • З'явилась розгубленість. Доктор Гуль зорієнтувався, в чому річ, і вирішив не випускати віжок з своїх рук (Л. Дмитерко)
  • Онися Степанівна, як стара господиня в домі, й не думала випускати з своїх рук господарських віжок (І. Нечуй-Левицький)

зно́ву (знов) за своє́ (своє́ї).

Продовжувати робити те саме, що й раніше. Приклади
  • До виступу свого він ставився якнайуважніше.. І як розвиднілося вже зовсім та погасили лампу, тільки повернувся й підвівся до вікна і знов за своє (А. Головко)
  • На той рік знову за своє; Пішов я з матір'ю просити (Т. Шевченко)
  • Кличуть вчора до себе матушку Серафиму: Ти, кажуть, знов за своє? ти знов проти мене бунтуєш сестер? (М. Коцюбинський)
Неодноразово повторюючи, наполягати на чому-небудь. Приклади
  • знов своє́ї. [Зет:] Заспівав би краще.. [Амфіон (презирливо махнувши рукою):] Знов своєї! (Леся Українка)
  • — Піду я в найми! — Маланка підняла руки. — Вона знову за своє! (М. Коцюбинський)

обпіка́ти (обпа́лювати, опіка́ти і т.ін. ) / обпекти́ (обпали́ти, опекти́ і т.ін.) [свої́м] по́глядом (очи́ма і т.ін.) яким (якими), кого, рідше що.

Пильно дивитися на когось, на щось, виражаючи своє ставлення ( перев. негативне). Приклади
  • Обернувшись до Йона, опекла його [дівчина] палким поглядом чорних очей (М. Коцюбинський)
  • Оленка метнулася, поглядом обпекла приплюснуте Леськове обличчя (Р. Іваничук)
  • Опустив [сержант] голову і, обпаливши через плече лютим поглядом свого товариша, незграбно пересмикнув плечима (Ю. Бедзик)
  • — Крадена [хустка]? — спитав дядько. — Піди ти тепер украдь! — обпекла його злим поглядом циганка й пішла геть (Григір Тютюнник)
  • Підійшла до нього [чоловіка] впритул, поставила чемоданчик на дорогу, мовчки обпекла його поглядом (П. Загребельний)
  • Вони [полонені вороги] ідуть понуро, звісивши голови додолу, відчувають, що десятки очей опікають їх своїм грізним зором (П. Воронько)
  • Козаки знов зиркнули на Бжеського, опалюючи його важким від зненависті поглядом (З. Тулуб)
  • Степан постояв ще трохи на порозі, обпікаючи їх гарячими очима (В. Кучер)
  • Його обминали з острахом, обпікали недружелюбними поглядами (Ю. Збанацький)

у своє́му репертуа́рі.

Зі своїми звичками, вчинками, рисами характеру; поведінки; як завжди. Приклади
  • — Гаразд, погодився [Кроква], щоб закінчити розмову.— Добре, Леоніде Потаповичу. Не зважайте на мої підозри… я, як завжди, в своєму репертуарі (Л. Дмитерко)
  • Тепер я дивився з кутка, з канапи і думав: Такого, безперечно, треба було визволяти. Хтось вигукнув: Майк у своєму репертуарі. Я струсив із себе спогади (П. Панч)

гляді́ти свого́ но́са.

Турбуватися, клопотатися лише про себе. Приклади
  • Наблизився [Віктор] до Олега: — Лучче [краще] ти б глядів свого носа (П. Автомонов)

обхо́дити (обділя́ти) / обійти́ (обділи́ти) [своє́ю] ла́скою кого.

Ставитися неприхильно, недоброзичливо, з суворістю і т.ін. до кого-небудь. Приклади
  • Ми певні, що Ваша завжди прихильна до слави рідного краю душа не обділе [не обділить] нас своєю ласкою (Панас Мирний)
  • Пораднице наша! Зглянься на нас, горопашних, не обійди нас своєю ласкою (Панас Мирний)

як (рідше мов, на́че і т.ін.) [свого́] о́ка, зі сл. берегти, догляда́ти і т.ін.

Дуже старанно, дбайливо і т.ін. Приклади
  • — А вже що за вірний лісник був з нього, так і не сказати; лісу доглядав, наче свого ока (О. Кониський)
  • — Дайте [воза], дядьку, на степ з'їздить, Не бійтеся обиди, Бо як ока берегтиму, В сохрані доставлю (І. Манжура)
  • Вмер горобчик милої моєї. Вмер горобчик, що вона любила І як свого ока доглядала (М. Зеров)
  • — Буду,— каже [Василь],— тебе, моя зозуленько, як ока берегти (Г. Квітка-Основ'яненко)

доказа́ти свого́.

Зробити по-своєму, добитися здійснення своєї мети. Приклади
  • І вона [Христя] рішилася, як тільки Марина докаже свого, розказати про дівку і вдівця (Панас Мирний)
  • Брюховецький доказав таки свого, хоч після й прийняв слушну кару од гетьмана Дорошенка (П. Куліш)
  • Якось глянула [Хима] в чисту воду та й не пізнала самої себе..: Чи се я? Де ж моя краса дівоча поділася?.. Нехай гине, аби я свого доказала (Марко Вовчок)

обагри́ти / обагря́ти [свої́] ру́ки кро́в'ю, перев. чиєю, якою.

Учинити вбивство; стати вбивцею. Приклади
  • Обагряли свої руки людською кров'ю поліцаї, що служили… гітлерівським катам. Та не вдалося їм уникнути розплати (З газети)
  • Сплять мертвецьким сном… ті, хто сьогодні ще й дитячою кров'ю руки свої обагрив (О. Гончар)
  • На Кальварію йде велика громада різунів.., що в лютім [місяці] обагрили свої руки кров'ю (І. Франко)

бра́ти / взя́ти [свої́] слова́ наза́д.

Відмовлятися від сказаного раніше. Приклади
  • [Єпископ (до неофіта-раба):] Покайся, нечестивий, візьми назад слова ті необачні, бо гірш тобі на тому світі буде, аніж на сьому (Леся Українка)

потягну́ти но́ги (чо́боти і т.ін.) куди.

Повільно, ледве ступаючи, піти. Приклади
  • потягну́ти свої́ важкі́ чо́боти. Андрій Перекат мить постояв, потім повільно, вже відчуваючи втому, потягнув додому свої важкі чоботи (В. Собко)
  • Хто таки й потягне ноги до хати чи в клуню на ночівлю, а хто… тут на землю біля призьби повалиться у втомі (А. Головко)

на па́рі [вла́сних].

Не користуючись транспортом; пішки. Приклади
  • на [своїх] власних. Починали боліти ноги. Власне, це вперше в житті Юра робив таку довгу прогулянку на своїх власних (Ю. Смолич)
  • [Юрко:] Виряджаємось у подорож, на села та на хутори!.. [Савка:] А яким же способом: на велосипедах, поїздом, чи, може, аеропланом? [Юрко:] На парі власних! [Савка:] Значить — пішки (Я. Мамонтов)
  • — Не будеш тут ходить на парі (І. Котляревський)

посі́сти своє́ ́(яке́сь і т.ін.) мі́сце в чому.

Досягти певного становища. Приклади
  • Чи не мудріше було б спершу якесь місце в житті посісти, а вже потім брати на себе відповідальність за сім'ю? (М. Ю. Тарновський)
  • — Мова йде про те, як допомогти учениці знову посісти своє місце в колективі (О. Донченко)

сіда́ти / сі́сти на свого́ ко́ника (конька́).

Починати розмову на улюблену тему або починати діяти власними випробуваними методами, прийомами. Приклади
  • Відразу ж [доярка Харитя] сіла на свого конька: хто ж то такий розумний, що відмінив додаткову оплату дояркам? (М. Чабанівський)
  • — Я, безумовно, не нав'язую своїх думок… Я в порядку обговорення,— сів він на свого випробуваного коника (Ю. Збанацький)

трима́ти на [свої́х] плеча́х що.

Бути відповідальним за що-небудь. Приклади
  • Він [шахтар] бився з тьмою недарма. Це він на радість Батьківщині всю землю на плечах трима (В. Сосюра)
  • Але ці місця перебувають у полоні лісів, і Антон Антонович не наважується туди повезти дружину, та й часу поки що немає. Це ж не жарти тримати на своїх плечах увесь край! (М. Стельмах)

не попуска́ти / не попусти́ти свого́.

Домагатися здійснення якогось задуму, рішення і т.ін.; не поступатися. Приклади
  • — А ви, пане, вважайте, аби-сте голос [при голосуванні] не вкрали, бо як кара, то кара, як кримінал, то кримінал, а я свого не попущу! (Л. Мартович)
  • Марко хоче грати молодого й Терешко хоче, той свого не попускає, і другий не попускає… (С. Васильченко)

трима́ти в [своїх] тене́тах кого.

Позбавляти когось свободи дій, робити залежним від обставин. Приклади
  • Жорстока реальність міцно тримає людину в своїх тенетах потреб і необхідностей (П. Загребельний)

сказа́ти своє́ [сло́во] в чому.

Виявитися в якійсь справі, відіграти певну роль у чомусь. Приклади
  • Генетики сказали своє слово в науці і багато зробили для дальшого розвитку генетики (З газети)

показа́ти / рідко пока́зувати [свої] зу́би (ро́ги, па́зури).

Виявити свою злостиву вдачу, злі наміри і т.ін. Приклади
  • Влещуючи однією рукою поспільство, пан Бжеський незабаром показав свої пазури (З. Тулуб). — Ось же написано чорним по білому — неблагонадійний!.. Це значить, що новий лад не може на вас покластися, що ви в любий момент можете показати свої пазури (Ю. Збанацький)
  • Тепер [після пожежі] настала для них гірка година. Батько до нестями марнувався, мати їла себе, свого чоловіка і дітей. Тоді й батько показав роги… (А. Крушельницький)
  • — Хіба ти сама змалку не вивірила? Не дався він тобі ще узнаки? Підожди трохи, він покаже свої зуби ще гостріші, ніж колись… (Панас Мирний)

виклада́ти / ви́класти [свої́] ка́рти кому і без додатка.

Відверто розказати все, не приховуючи своїх задумів, намірів, планів. Приклади
  • [Буйко:] А ви ж як хотіли? Щоб до командира партизанського загону прийшла якась дівчина, від якогось лікаря і щоб він їй одразу й карти виклав? (Я. Баш)
  • Явтух Каленикович помічає цікаві погляди ярмарчан, що фіксують його надію довгу розмову з жінкою, і одразу викладає карти (Ю. Яновський)

ста́ти (вста́ти, звести́ся, підня́тися і т.ін.) / става́ти (зво́дитися, підніма́тися і т.ін.) на [свої (вла́сні, рі́вні)] но́ги.

перен. Досягти певного рівня розвитку; зміцнитися. Приклади
  • Я розтлумачив мету трохи незвичного візиту. Чому б не допомогти… владі, яка в перебудовний час активно стає на ноги (З журналу)
  • Ні, я таки не розумію, як можна животіти в теплій затишку на чужині. Тоді, коли Велика Україна стає на ноги і потребує рук, умів (Р. Іваничук)
  • Ми [українці] стали нацією, яку через її мученицький героїзм не можна знищити, і котра через свою непрактичність не може стати на ноги (Р. Іваничук)
Переборюючи бідність, нужду, стати заможним; збагатитися. Приклади
  • Спромігся трішки Трохим, піднявся на ноги (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Обжився він, почав підніматися на ноги (Панас Мирний)
  • Обжилися ми, значить, з Зіною, потроху на ноги встали. Приробили грошенят, та вже таких, що й до ощадної каси звернулися (В. Логвиненко)
  • Таки, що не кажи, а їхня сім'я поволеньки на ноги стає. Хоч і не завжди є хліб на столі, так на молоко не бідуємо, і хата ж своя (М. Стельмах)
  • Щоби запомогтися бідному чоловікові з того заробітку, придбати щось для господарства або на ноги стати, з наймита зробитися господарем, як то давно бувало,— про те нині нема що й думати (І. Франко)
  • Тепер і на корову спромігся, і коненята купив, і вівці мешкають на оборі. Гнат став на ноги, зробивсь хазяїном (М. Коцюбинський)
Підрости, зробитися дужим, самостійним. Приклади
  • Пригадую, що мені тоді сповнилось одинадцять, дванадцятий пішов. Таких років людина стає вже на свої ноги, починає жити власним розумом (І. Микитенко)
  • Як піднявся хлопець на ноги, то дід його узяв до себе в поміч коло отари (Панас Мирний)
  • Тут, у степах, ледве звівшись на ноги, я вперше торкнувся рукою чепіги плуга і… ручки від кісся (Є. Кравченко)
  • Державна поневолена нація стає на свої власні ноги, як тільки-но ослабне гніт. А недержавна кличе на допомогу чужинців (Р. Іваничук)
  • — Дай Боже. Ти не гівайся… Я не борець… Прибили нас, поламали… — Ми мусимо підвестись знову, стати на рівні ноги! (В. Шевчук)
  • Ще змалечку була [дочка] для нього і помічницею, і порадницею. Може, тому так рано стала на власні ноги (В. Речмедін)
Видужати, поправитися після хвороби. Приклади
  • — А що пан твій Петрусь? Як мається? — Тут ізо мною. Насилу, бідний, на ноги знявсь (П. Куліш)
  • Олена вирішила, як тільки Аркадій зведеться на ноги, виїхати з ним на відпочинок у Карпати (Ірина Вільде)
  • — І справді, чому б вам не залишитися в нас… — Може, й залишимось. Коли б тільки йому [чоловікові] на ноги стати. — Через два тижні поправиться (І. Цюпа)
  • — Забираю тебе, сину! Віддав комісар! Сама дома лікуватиму — в рідній хаті швидше на ноги станеш… (О. Гончар)

уколупа́ти (улупи́ти) б свого́ се́рця.

Бути готовим все віддати, нічого не пожаліти заради когось. Приклади
  • — Ох, Боже мій милий! Серця свого вколупав би я та дав своїм діткам (П. Куліш)
  • — Я б свого серця влупила та дала йому, коли б тільки він став чоловіком (Панас Мирний)

роби́ти / зроби́ти своє́ [ді́ло].

Діяти відповідно. Приклади
  • Зусилля наших шістьох рук, щира робота Тайах і наша, горілка в роті й шлункові — зробили своє діло. Незнайомий остаточно прокинувся (Ю. Яновський)
Виконувати те, що належить, що потрібно, необхідно. Приклади
  • Старости робили своє діло: вони умовляли.. Сикліту Британову віддавати дочку за Василя Мітлу (Грицько Григоренко)

не ві́рити / не пові́рити [свої́м (вла́сним)] оча́м.

Бути надзвичайно здивованим, враженим, побачивши що-небудь. Приклади
  • — Стоп! Данько спочатку не повірив власним очам… Виграв!!! (О. Гончар)
  • — За звичкою підійшов до верб, що похилили своє віття аж до води,.. глянув на тиху заводь. І очам своїм не повірив — по воді голічерева пливла якась волохата тварина, схожа на копичку (А. Камінчук)
  • Ніколи ще так бурхливо не вривалася в її душу довгождана радість.— Блискавка… Блискавка! — вимовляє вона, не вірячи своїм очам (Шиян)
  • Яким озирнувсь і не хотів вірити своїм очам. Перед ним стояли його коні, а на санях сидів Петро, наймит його брата (М. Коцюбинський)

оберта́ти / оберну́ти [свої́] о́чі (по́гляд і т.ін.) до кого--чого, на кого--що, куди.

Дивитися на кого-, що-небудь або в якомусь напрямку. Приклади
  • Глухо зітхнув Панас Петрович і обернув очі до дверей (Г. Епік)
  • Вони все-таки дожидали, що вернуться [брати], та й обертали очі.. у всі боки (Марко Вовчок)
Покладатися на когось, сподіватися на щось. Приклади
  • Був один… Він все до неба Свої зори обертав,.. Але голод своє діяв, Спиняв мрії запальні (П. Грабовський)

зро́шувати / зроси́ти [свої́м] по́том зе́млю.

Важко працювати, затрачувати чимало зусиль, праці, обробляючи землю. Приклади
  • Виріс [Оленчук] на цій землі, зросив її своїм потом і вважає себе законним господарем цього краю (О. Гончар)

нести́ свій (тяжки́й) хрест.

Терпляче зносити труднощі, все, що судилось і стало неминучим у чиємусь житті; виконувати свій обов'язок до кінця. Приклади
  • — Кожному дано нести свій хрест — терпіння і надію (Б. Харчук)
  • Тяжкий свій хрест мовчки несло жіноцтво у війну (М. Стельмах)
  • Йому навіть приємно було уявляти себе убогим, забутим, стертим великим процесом. Він мученик і добровільно несе свій хрест (М. Коцюбинський)

ма́ти [собі́] на умі́ що і без додатка.

Збиратися щось робити, замишляти що-небудь. Приклади
  • Мати зумисне втекла з гостинної.. Вона має щось на умі. Це неспроста. Що це за знак?.. (І.Нечуй-Левицький)
  • ма́ти своє́ на умі́. — Е-е, ні! Це тип хитрий і підступний. Скоріше він прикидається дурником. Він і раніше на весіллях, на хрестинах блазня з себе корчив, а нишком мав своє на умі (П. Автомонов)
Думати про щось, розмірковувати над чимсь, не виявляючи своїх думок, намірів. Приклади
  • ма́ти своє́ на умі́. — Ти не про нас думай, ти своє май на умі (Ю. Бедзик)
  • Мовчання — золото,— мав Григор на умі,— Тому й мовчать усі глухонімі… (В. Симоненко)
  • І як-таки за такого ланця [Чіпку] та вийшла така багачка, як Галя?. Старі діди та баби все те собі на умі мали (Панас Мирний)

бра́ти / взя́ти (прийня́ти) на [свої́] пле́чі що.

Робити все самому, не обтяжуючи когось. Приклади
  • — Він усю виборчу справу на свої плечі взяв… (Панас Мирний)
  • Матуся у них в домі сильна, роботяща, з такою матусею не заживеш мозолів, усе бере на свої натруджені плечі (Ю. Бедзик)
Зобов'язуватися збиратися щось виконати, зробити. Приклади
  • Беру нову ношу на плечі. Хай важче буде, але ж на серці якось гарно… (О. Гончар)
  • — Хочу взяти добровільно на свої плечі додаткові обов'язки — вчасно закінчити ремонт тракторів (З газети)

сяга́ти [свої́м] корі́нням куди.

Вести, брати свій початок з дуже давніх часів; мати давні витоки, першооснови. Приклади
  • Історія східних слов'ян своїм корінням сягає в глибоку давнину (Іст. укр. літ.)

зро́шувати / зроси́ти (скропи́ти) [вла́сною (своє́ю)] кро́в'ю зе́млю (шлях).

Бути пораненим або вбитим у боротьбі з ким-, чим-небудь. Приклади
  • Ми йшли по кинутих полях і вперто з боєм виступали, скропили кров'ю зимний шлях, але чужинця не благали (М. Упеник)
  • Хоч химерні були ті юнацькі мрії, а тепер двадцятишестирічному Максиму, котрий сьорбнув і лиха, і кривди, власною кров'ю зросив рідну землю, вони видалися звабними (Н. Рибак)

на свій кшталт, перев. з дієсл.

По-своєму. Приклади
  • Марію він полюбив теж на свій кшталт. Жадібним оком назирив її, як бездоглядний самородок, по-гендлярському визначив йому справжню ціну (І. Волошин)

[як (мов, ні́би і т.ін.)] сам не свій.

Хто-небудь втратив душевний спокій, дуже схвильований, приголошений чимсь. Приклади
  • Ваша звістка зовсім прибила мене, ходжу сам не свій, не знайду місця собі (М. Коцюбинський)
Дуже зніяковілий. Приклади
  • За столом, при батькові, Андрій сидить тихий та смирний, зніяковілий, ніби й сам не свій (О. Сизоненко)
  • Стоїть сам не свій Павло, дивиться на юрбу веселих, привітних ковалівців (В. Кучер)

не свої́м (нелю́дським, несамови́тим і т.ін.) го́лосом, зі сл. крича́ти, вереща́ти і т.ін.

Дуже голосно, надривно. Приклади
  • Нелюдським голосом закричала жінка, заломивши руки, кинулась уперед (М. Стельмах)
  • Хлопець знітився, загорлав не своїм голосом (О. Довженко)
  • — О жах! і раптом скрикнув не своїм голосом письменник.— Що я написав? Та це ж найсправжнісінька халтура (М. Хвильовий)

записа́ти на свій раху́нок.

Вважати своїм здобутком, досягненням. Приклади
  • — Ось так, товаришу комісаре, можеш записати на свій рахунок перший похід,— обернувсь до мене Олександр Васильович (В. Логвиненко)

у всій [своїй і т.ін.] наготі́.

Без прикрас, у справжньому вигляді; таким, як є. Приклади
  • Факт бунту [селян]..став перед уявою слухачів у всій наготі (І. Франко)
  • Художник стикається з дійсністю у всій її наготі (Деякі пит. поет. майстерн.)

під своє́ крило́, зі сл. бра́ти і под.

Для захисту, опікування. Приклади
  • — Не повинні б союзники їх [фашистів] під своє крило приймати. Як-не-як союзники (О. Гончар)
Під командування, керівництво. Приклади
  • Тоді він зібрав під своє крило розпорошену піхоту, зайняв кругову оборону біля гармат і вів цілу ніч і цілий день нерівний бій з німцями (В. Кучер)

ти́кати (ти́цяти) [свого́] но́са в чужи́й горо́д.

Втручатися куди не слід, в чужі справи. Приклади
  • Е-е, краще вже хай люди живуть як живуть, а мені зась тицяти носа в чужий город (Є. Гуцало)

хили́ти на своє́.

Настійливо, наполегливо відстоювати свою думку, переконувати в своїй правоті. Приклади
  • А Щука на своє хилила: — Ет, вигадки! Велике діло — миш (Л. Глібов)

Доклада́ти / докла́сти свої́х слів.

Втручатися в розмову, висловлюватися з приводу чого-небудь. Приклади
  • — А ви, стара, таки і своїх слів докладіть, як часом Лукина носа вгору задере (І. Нечуй-Левицький)

затяга́ти (затя́гувати) / затягти́ (затягну́ти) своє́ї (своє́).

Настирливо повторювати те саме. Приклади
  • Схаменіться, доки не пізно. Схаменіться, коли не бажаєте, щоб Баржак у петлю вас завів,— знову затягнув своє Хлопєшка. Ще вихід є! (О. Гончар)
  • — Так що ж ми будемо робити з цими… як їх? з мозаїками? — знову затяг своєї власник кабінету (П. Загребельний)

покопа́тися в свої́й голові́.

Подумати, обміркувавши все, зважити на що-небудь. Приклади
  • Сама у своїй голові покопайся, у своїй душі порийся та й спитай себе: чи винувата ти, чи ні? (Панас Мирний)

сіда́ти / сі́сти (влі́зти) не в (на) свої́ (чужі́) са́ни.

Братися не за свою справу; займати невідповідне місце на роботі, в суспільстві тощо. Приклади
  • Не в свої сани вліз (Укр. присл.)
  • [Василь (сумно):] Ех! сіла ти, Марусе, на чужі сани, ускочила, рибонько, в ятерину, б'ється, тріпаєшся там — немає тобі виходу! (Панас Мирний)

хазя́їн свого́ сло́ва.

Той, хто завжди здійснює те, що обіцяє. Приклади
  • Нас лякає те, що ви не хазяїн свого слова, у вас нема почуття гідності, і ви не знаєте, що таке пошана до самого себе (О. Довженко)

мозо́лити [свій] язи́к (язика́), зневажл.

Говорити багато зайвого, несуттєвого; базікати. Приклади
  • Як би там не мозолили свої язики, але політика… і далі йтиме (Ю. Мельничук)
  • Даремно язик свій мозолив оратор (З газети)

не при своє́му (при свої́м) ро́зумі (умі́).

Розумово обмежений, не може правильно мислити, діяти, оцінювати щось. Приклади
  • [Одарка:] Та що це ти плещеш таке? Мов не при своїм умі (Панас Мирний)
  • не при умі́. Така вона [Горпина] стала якась не при умі (Марко Вовчок)
  • — А що поробляєш, чоловіче? — повторив. І знову мовчання. А, та це дурний Тодосик,— догадався дід.— Від народження не при своєму розумі. Ох горе! (О. Донченко)

держа́тися (трима́тися) [свого́] бе́рега.

Притримуватися своїх принципів; діяти розважливо, помірковано. Приклади
  • — Мені здається, що Соломія з таких, що крутиться, вертиться й берега не держиться (І. Нечуй-Левицький)
  • Усяк до чого-небудь вдався, Той робить те, другий — друге; Всяк свого берега й держався. (Л. Глібов)

свій брат.

Людина, однакова за становищем, світоглядом і т.ін.; однодумець. Приклади
  • Перше карав [Чіпка] тільки пана та єврея, а то вже став одбирати своє й у свого брата, заможного козака (Панас Мирний)
  • — Та се не Січ: тут тобі гетьман не свій брат! (П. Куліш)

наставля́ти (розкида́ти, розставля́ти, плести́ і т.ін.) / наста́вити (розки́нути, розста́вити і т.ін.) [свої́] тене́та (сі́ті, па́стки, си́льця і т.ін.) на кого і без додатка, із спол.

щоб. Підступними діями, хитрощами, лестощами і т.ін. намагатися підкорити собі кого-небудь, заволодіти кимсь, домогтися свого. Приклади
  • Василь втямив, звідки гроза насувається. Виходить, знову ксьондз якісь сильця розставляє (І. Головченко, О. Мусієнко)
  • Він розкинув свої сіті так широко, що щастя, коли не тут, то там мусило попастися в них (І. Франко)
  • Можливо, поліція так діяла з якимось наміром, хитро розставляючи пастки, щоб вислідити його [Дорошенка] на волі і напасти на слід (І. Цюпа)
  • Дряпіжники, сутяжники, всякі військові товариші розкинули свої тенета (Панас Мирний)
  • [Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставляє тенета на неофітів (Леся Українка)
  • Помовчав трохи і знову плете хитро тенета, щоб спіймати довірливу жінку (І. Цюпа)

не своє́ю сме́ртю, зі сл. помира́ти, ги́нути і т.ін.

Передчасно (від підступних дій, в бою, від нещасного випадку). Приклади
  • Нікому не хочеться помирати не своєю смертю (З газети)

бра́ти / взя́ти [свої́м] горбо́м що.

Здобувати що-небудь, досягти результатів ціною великих зусиль, важкою працею. Приклади
  • А хто ж владає цим добром, що ви [сини] взяли своїм трудом, Своїм трудом, своїм горбом? Так! Хто вони? (М. Рильський)
  • — Ех, Никаноре. Дали ж тобі землю. Ти ж за неї болів. Чом же тепер не радієш? — Дали, та взять її нічим. Горбом тільки й береш (І. Микитенко)

бра́ти / взяти на язика́ кого.

Розпускати плітки про кого-небудь, судити, гудити когось. Приклади
  • взя́ти в свої́ язики́. Люблю дівчину самую Хорошую, молодую, Іно [тільки] превражі розлучники Взяли нас в свої язики (Укр. пісні)
  • взя́ти на язички́. Як відомо, в Сосниці таємниць не існувало, тож і взяли на язички молодиці Марту і Ладька (М. Зарудний)
  • — Я люблю його, Платоне,— прошептала дівчина..— Про це ніхто не мусить знати, бо як візьмуть на язики… (М. Зарудний)
  • — Якби її [Іваниху] другі жінки взяли на язик за газету [що читає], то вона би з сорому… під землю провалилася (Л. Мартович)
  • О, добре, що зайшли, Михею, може, чарочку? — Хай, мовляв, краще вип'є та йде з богом, ніж на язика колись візьме… (М. Зарудний)

ви́кинути (ви́креслити) зі [свого́] се́рця кого.

Перестати любити кого-небудь. Приклади
  • Може, Ольга забула про нього, викреслила з свого серця? (Н. Рибак)
  • В якій справі вона зайшла до Саїда, викинувши його з свого серця? (Іван Ле)

держа́ти (трима́ти) в свої́й кише́ні кого.

Утримувати кого-небудь у повній ( перев. матеріальній) залежності від себе. Приклади
  • Що йому [Власову] дивитися на його [Василя], коли він усіх держить у своїй кишені? Дука та й годі (Панас Мирний)

на́ша (своя́) люди́на.

Близький, чимсь схожий, підходить, потрібний і т.ін. Приклади
  • Ефект своєї людини посилюється також за рахунок будь-якої іншої схожості: біографічних подробиць, обставин життя, вживаної лексики, стилю поведінки, навіть одягу (З журналу). Товканець мав на кожному селі своїх людей. Єдним [одним] давав гроші, других гостив (Народні оповідання)
  • Встряне [агент] в компанію, скрізь він своя людина (М. Коцюбинський)
  • Якби хтось пильнував за молодиком, відразу здогадався б — не наша людина (А. Крижанівський)

у час оста́нній [свій].

Перед смертю. Приклади
  • Хай дружби непогасної крило Гірке від тебе відганяє зло, І хай у час останній свій про сина Спокійно я подумаю: людина! (М. Рильський)

по своє́му пі́р'ю.

Відповідно до власних уподобань, можливостей або потреб. Приклади
  • — Коли тобі так [захотілося].. женитись — візьми дружину по своєму пір'ю (Ю. Збанацький)
  • Кожний вишукував товариша по своєму пір'ю (Панас Мирний)

свого́ ча́су.

Колись, у минулому. Приклади
  • Поміж підводами ходив той артилерійський технік, який свого часу підвозив Ясногорську (О. Гончар)
У майбутньому, якщо буде необхідність. Приклади
  • Чистий дохід з видання визначаємо на премії за видатні твори красного українського письмениства по конкурсу, який буде об'явлено в свій час (М. Коцюбинський)
  • у свій час. Те, що ми в свій час починали, бачите, пішло без сліду (Ю. Яновський)
  • Мати вірила, що може статися щось незвичайне і що яксь невідома сила прийде свого часу на поміч (З журналу)

плу́тати (заплу́тувати, сплу́тувати) / заплу́тати (сплу́тати) [свої́] сліди́.

Неодноразово змінювати напрям руху, дезорієнтовуючи кого-небудь. Приклади
  • На Поліцейській вулиці він побіг через наскрізний двір і заплутав свої сліди (П. Панч)
  • Глухими вулицями втікали вони, плутаючи сліди (Цюпа)
Хитрувати, намагаючись відвести підозру. Приклади
  • — Щоб сплутати сліди на випадок провокації, я й прийшов сюди раніше призначеного часу (Цюпа)
  • Плутати свої сліди й говорити безглузді речі — в цьому Самійло Овсійович був великим майстром (Ю. Шовкопляс)

прибира́ти / прибра́ти до [свої́х] рук.

кого. Ставити когось у залежність від себе, примушувати слухатися, підкорятися і т.ін. Приклади
  • Дівчина у рожевому кімоно належала чорному токійському магу. А того, у свою чергу, прибрав до рук Тривушний, теж маг і чарівник (А. Крижанівський)
  • Вона знала, що батько не від того, щоб поріднитися з Конашевичем, але старий часто бурчав про гетьмана: Так і лізе на вогонь, як метелик… Треба його прибрати до рук і до пуття наставити (З. Тулуб)
  • Нічого. Ми їх усіх приберемо до рук, усіх, — мовив Павук (Панас Мирний)
  • [Старицький:] Майбутній мільйонер [Черепань]. [Андрій:] Все прибирає до рук: і дворян, і цих голодних людей (Ю. Мокрієв)
  • Ощадлива Векла почала потроху прибирати його до рук. Нашила десяток кофтин і послала Василя торгувати на базар (М. Чабанівський)
що. Захоплювати, забирати щось, заволодівати чим-небудь. Приклади
  • прибра́ти до свої́х лап. Як квочка курчат збирає під крила, так Василь Семенович прибрав до своїх лап цілий повіт (Панас Мирний)
  • Та ще коли б Єдиний хліб Вони бажали мати, То ще б нехай, А то весь край Хотять [хочуть] до рук прибрати (В. Самійленко)
  • За зовнішнім демократичним антуражем він не зміг побачити, як поступово владу до рук прибирає адміністрація (З журналу)
  • — Карпо програє останній спадкоємний хутір, стоїть значно вище людини, котра розумно прибирає цей хутір до своїх рук (М. Стельмах)

не ві́рити / не пові́рити [свої́м (вла́сним)] ву́хам.

Бути надзвичайно здивованим, почувши що-небудь. Приклади
  • — Я більше не буду. Поверніть мене до школи.. Я не повірив власним вухам. Невже це той самий шибайголова Васько Дягіль? (Ю. Збанацький)
  • Віталій слухав і вухам не вірив (І. Муратов)
  • — І от Нечипір, віч-на-віч зустрівшись із камердинером полковника Божича, почув і вухам своїм не повірив (Р. Чумак)

не пропуска́ти / не пропусти́ти свого́.

Уміти скористатися з чого-небудь у власних інтересах. Приклади
  • Павло з Катрею запросили Барила й Домну на весілля, посадовили на воза до музики. — От клятий Бариляка! І тут свого не пропустить. Таки напросився (В. Кучер)

на свої́й (на вла́сній) шку́рі (шкі́рі), зі сл. випро́бувати, відчу́ти і т.ін.

Сам, особисто, на практиці. Приклади
  • — Це фігура потужне. Ферзь..— фігура всевладна і всемогутня, як і всяка жінка, це ви відчули на своїй шкірі… (Григір Тютюнник)
  • Всю принадність приватної антрепризи, вічного кочування, гоніння і утисків австро-угорської адміністрації довелось випробувати на власній шкірі (З глибин душі)
  • То було слово самого життя; слово чоловіка, котрий не тільки бачив лихо, а й на своїй шкурі звідав його (Панас Мирний)

доклада́ти / докла́сти [свої́х] рук до чого.

Займатися чим-небудь. Приклади
  • Роками тисячі людей у місті не знали, куди руки докласти (І. Сенченко)
  • Дома взимку… не було до чого й рук докласти, оце… перша справжня робота (А. Головко)
  • [Руфін:].. Іди, руйнуй, що хочеш і як хочеш. Та не змушуй мене до того докладати рук — се понад силу, я того не можу… (Леся Українка)
Втручатися в що-небудь. Приклади
  • Навіть до набору робочої сили доводилось докладати рук тим першим уже кадровим інженерам, серед яких був і Клименко (Іван Ле)
Брати участь у якій-небудь роботі, у створенні чогось. Приклади
  • Не було в селі жодної людини, яка б не доклала своїх рук до тієї [електричної] станції (В. Кучер)
  • докла́сти ру́ки. Він [Грицько].. і в революцію не спав на печі, і в громадянську воював.. Та до всього руки доклав (Є. Гуцало)
Старатися серйозно, багато працювати над чим-небудь. Приклади
  • Коли б вона, Катерина, мала свій родючий ґрунт, то шанувала б його і пестила. Вона б доклала до нього своїх роботящих рук (С. Чорнобривець)
  • Як сама не докладеш до всього рук, то нічого й не буде (І. Нечуй-Левицький)
  • ..Як звернеться [повернеться] додому [панич], та подивиться, що так всюди чисто та гарно, хай догадається: хто то до того своїх рук докладав! — подумала вона [Христя] (Панас Мирний)

нести́ [своє́] ярмо́.

Покірно й терпляче витримувати життєві незгоди, випробування і т.ін. Приклади
  • Після цього Павло сказав Явдосі: Хай ти сказишся, більше і пальцем не торкну. І справді, більше не чіпав і покірно, без ремства ніс своє ярмо (Григорій Тютюнник)
  • І коли що полегшує мені нести це ярмо, так це те, що бачу, як руський народ, хоч він гноблений.., все-таки поволі підноситься, відчуває.. жадобу світла, правди та справедливості (І. Франко)

обпали́ти / обпа́лювати [собі́ (свої́)] кри́ла.

1.Зазнати невдачі; не досягти чогось бажаного. Приклади
  • В житті вона бачила трагедії багатьох сердець, які кидалися на перший обманливий спалах і обпалювали собі крила на довгі роки (М. Ю. Тарновський)
Загинути. Приклади
  • Скільки ж їх по селах-містах наших, цих праведниць-великомучениць… У полум'ї війни обпалили крила їхні суджені, залишивши самих вік вікувати (З газети)

про́бувати [своє́] перо́ в чому.

Починати писати художні твори, замітки і т.ін. Приклади
  • Не поодинокі в літературі випадки, коли поет звертається до прози чи пробує своє перо в якомусь іншому, новому для нього жанрі (З газети)

держа́ти (трима́ти) ко́ло свого́ по́яса кого.

Дуже пильнувати, оберігати кого-небудь, не відпускаючи від себе. Приклади
  • — Чим же я винна? — з плачем вимовила вона [Горпина]. — Не держати ж мені його [сина] коло свого пояса, не водити на уривочку, мов щеня (Панас Мирний)

на [своє́] безголо́в'я (рідше безголі́в'я) чиє, рідко кому і без додатка.

На нещастя, на лихо. Приклади
  • на безголо́в'ячко. Тут дурень встав, раз-два зглянув, на землю сів собі… Та незабаром після того, на безголов'ячко, й заснув (Укр. поети-романтики)
  • Мов із гранітних глибин казацької Хортиці, виходить на безголов'я ворогам богатир Влас Харитонович, що самому Піддубному колись м'яв ребра (З газети)
  • Через море брела, спішила,.. прибігла в садок на побачення і, виходить, на своє безголов'я (О. Гончар)
  • Вмерла друга жінка, і він закаявся женитись, щоб знову не взяти такої лихої на своє безголов'я (М. Коцюбинський)
  • Отож і вчити почали Письму панят. На безголов'я і я учуся. Слізьми! Кров'ю! Письмо то полилося! (Т. Шевченко)

на горбі́.

зі сл. своє́му, свої́м. Важкою працею, важкими власними зусиллями. Приклади
  • свої́м (вла́сним┌18878) горбо́м. Буде він платить [борг] чи своїм горбом одробляти (Грицько Григоренко)
  • — Оце, як бачиш, Гришо. Не робота, а шарпанина нервів.. Сам один на своєму горбі всю газету тягну (А. Головко)
зі сл. чужо́му. Важкому працею, важкими зусиллями інших. Приклади
  • — Хай їм хтось інший плече підставляє,— сказав Жорка,— а то звикли на чужому горбі до раю (І. Муратов)

вила́зити (виліза́ти) / ви́лізти зі своє́ї (вла́сної) шкаралу́пи.

Цікавитися тим, що виходить за межі особистих інтересів. Приклади
  • Вадим бачив, як люди починають вилізати з власної шкаралупи (О. Бойченко)

зако́пувати (зарива́ти) / закопа́ти (зари́ти) [у зе́млю] свій тала́нт.

Занедбувати, не розвивати, не застосовувати свої здібності. Приклади
  • Я певно свій талант не закопаю, Добром своїм рад другим я служить (І. Франко)
  • Артемовський виконував дуже добре ролі драматичні, і не раз йому говорили, що він зариває цей свій талант, мало приділяє уваги драматичним п'єсам (М. Рильський)
  • — Ви, батечку, свій талант закопуєте. Мости мостами, а талант — фізика. Облиште мости, ідіть на кафедру фізики (Н. Рибак)

не в свої́й тарі́лці, зі словосп.

почува́ти себе́ і под. Незручно, невпевнено, зніяковіло і т.ін. Приклади
  • І може саме тому, що вже майже дорослий хлопець почував себе в класі серед малюків не в своїй тарілці, вчився він [Радивон] неохоче, зате на всілякі витівки був спритний і винахідливий (Д. Ткач)
  • З дівчатами, коли вони ніяковіють, або почувають себе не в своїй тарілці, чи й просто затнуться на своїй дівочій упертості — розбалакатись важко (Ю. Смолич)
  • Панки-християни, що тож [теж] були в тій купі, нараз помовкли і повідсувалися набік, чуючися не в своїй тарілці (І. Франко)

стоя́ти / ста́ти на своє́му (на свої́м).

Дотримуючись певних поглядів, думок, уперто відстоювати їх. Приклади
  • Вони стояли на своєму: їх ніхто не присилує жити вкупі (М. Коцюбинський)
  • Що хочете кажіть, шановні друзі, А я уперто на своїм стою (М. Рильський)
  • — Ну що ви! — червоніє мій професор.. .Але ми — я й Юлія Шпол — стоїмо на свойому [своєму]: ..мовляв, він не знає, що в цьому році ми таки зуміли провести кількох своїх кандидатів (М. Хвильовий)

бра́ти / взя́ти своє́.

Виявлятися на повну силу. Приклади
  • Та весна брала своє, і навіть дощ прикрашав її (Ю. Яновський)
  • Зарилися [подорожні] в сіно, незчулись, як їх припорошило. Холод взяв своє. Добрався до кісток (Д. Косарик)
Позначатися на чому-небудь, виявлятися в чомусь. Приклади
  • Він гордовито несе… свою левино-кудлату голову, чорна блискуча грива його злегка сріблиться, але то не мороз її посріблив, то вік людський бере своє (О. Гончар)
Домагатися чого-небудь бажаного, досягати мети. Приклади
  • Шавкунова рада взяла своє. Шавкуна послухали і змовились, як в один голос, казати чиновникові про вибори (Панас Мирний)
  • Нічого,— ми підождем, а все-таки своє візьмем! (Укр. присл.)
Повністю оволодівати ким-небудь, охоплювати когось (про якесь почуття, стан і т.ін.). Приклади
  • Сон таки своє бере (І. Котляревський)
  • Всі троє знали ненадійність свого становища… Незабаром втома візьме своє (М. Трублаїні)
Виявлятися сильнішим від чогось, перемагати. Приклади
  • Його дужий організм потроху брав своє, і Данило, врешті, звівся на ноги (Л. Дмитерко)
  • Соломія не тратила надії й навіть не дуже журилась. Молодість брала своє. Коли вони не загинули в плавнях, коли не пропали досі, то вже тепер не загинуть (М. Коцюбинський)

[не] в свої́й соро́чці (льо́лі), фам.

Психічно хворий. Приклади
  • [Василина:] Як ти сказала? Чи ти в своїй льолі, дівко! (С. Васильченко)

приде́ржати / приде́ржувати язи́к ([свого́] язика́) [за зуба́ми].

Утриматися від розмови, від висловлення; змовчати. Приклади
  • — І ти, Павле Григоровичу, придержав язика за зубами (П. Панч)
  • Але на цей раз я таки придержав свого язика і не розповів нічого (Л. Смілянський)

держа́ти (трима́ти) в [свої́х] лабе́тах (ла́бах) кого, що.

Ставити в повну залежність, неволити кого-, що-небудь; підкоряти. Приклади
  • Не можна допускати, щоб бюрократ у своїх лабетах держав усю владу (З газети)
Повністю оволодівати ким-небудь, охоплювати когось (про почуття, настрої, душевний стан і т.ін.). Приклади
  • Мене знову рвонуло встати. Аж хижий сон уже держав мене в своїх лабетах (С. Васильченко)
  • Здалося йому.., що якась важка змора, котра досі держала його в своїх лабах, відступила від нього і позволила йому віддихнути свобідно (І. Франко)

сиді́ти на своє́му мі́сці.

Відповідати знаннями, покликанням тощо тій справі, якою зайнятий. Приклади
  • Він був обізнаним у своїй справі, знав усе достеменно. Про таких кажуть — сидить на своєму місці (З газети)

зна́ти своє́ мі́сце.

Поводитися, діяти згідно зі своїм становищем. Приклади
  • — Вона [Катря] їй так розмалює нігтями писка, що довго в свою школу не покажеться. Хай знає своє місце (В. Кучер)

як вла́сні (свої́) ву́ха, зі сл. ба́чити і под., ірон.

Уживається як категоричне заперечення змісту слів; зовсім не (побачити, бачити). Приклади
  • Смикнуло ж тебе за язик… Дядько, було, вже зовсім відписав нам свою левадку, а після цього побачиш ти її, як власні вуха (П. Панч)

ма́йстер своє́ї спра́ви (свого́ ді́ла).

Людина, що досягла високої майстерності, досконалості в чому-небудь; кваліфікований фахівець, виконавець, прфесіонал і т.ін. Приклади
  • На весіллях як танцюристи, так і музиканти були майстрами свого діла (Весілля)
  • А секретар знову заговорив про батька,. .про те, який це був майстер свого діла. (О. Гончар)
  • Чудовий майстер своєї справи. Він досконало оволодів технікою, знав всі секрети виробництва (З газети)
  • Нести культуру в побут на високому професіональному рівні можуть лише майстри своєї справи (З журналу)

своє́ю че́ргою.

Так само, теж. Приклади
  • Гість своєю чергою випив за здоров'я хазяїна, потім хазяйки, а далі за здоров'я Ваті (І. Нечуй-Левицький)

лі́зти не в своє́ ді́ло.

Втручатися в що-небудь, не будучи компетентним або викликаючи чиєсь незадоволення. Приклади
  • лі́зти не в своє́. Той же чабанський гонор не дозволяв йому бути причепливим, лізти не в своє (О. Гончар)
  • [Черепань (Лисенку):] Не лізь не в своє діло! на таких метких у нас теж вуздечка знайдеться (Ю. Мокрієв)

зла́зити з свого́ ко́ника.

Залишати розмову на улюблену тему; не наполягати на чому-небудь (на своїх поглядах, переконаннях і т.ін.). Приклади
  • — Е-е, ні! — не хотів злазити зі свого коника Донат Озерний.— Коли вже почали, то давайте й далі говорити відверто (Є. Гуцало)

со́вати (ти́кати і т.ін.) / су́нути (ткну́ти і т.ін.) [свого́] но́са куди, у що.

Самочинно втручатися в що-небудь ( перев. у чужі справи). Приклади
  • З сили-силенної порад і настанов [матері] Валентинові запам'яталася одна, мабуть, найголовніша; не совати носа куди не слід (О. Ільченко)
  • со́вати но́са до на́шого про́са. — Потім, серденько,— зупинив дружину вчитель,— немає потреби Івану Семеновичу совати носа до нашого проса (Ю. Яновський)
  • су́нути свого́ но́са в чужи́й горо́д (в чужі́ горі́шки). Товариш Сагайдак замість того, щоб сунути свого носа в чужий город, краще попрацював би сам (С. Добровольський)
  • — Я ж чужа в цьому селі, як-то кажуть, не прописана, може, й нагорить мені, коли суну свого носа в чужі горішки (В. Кучер)

пра́вити своє́ (своє́ї).

Відстоювати свій погляд, настійливо дотримуватися власної думки, наполягати на чомусь і т.ін. Приклади
  • — Нешліфованим?! — знову підкинуло дідуся. — А так! — правлю своє.. .Є дещо гірше — штампи антиштампів: молоді чомусь із залисинами, а старші люди — патлаті (А. Крижанівський)
  • — Одне діло робити, приміром, у затишку, у котловані, інше діло мерзнути під вітром,— правив своєї Тугай (Г. Коцюба)
  • Хоч як Платон умовляв її, малюючи звабливі картини міського життя, Галина правила своє (М. Зарудний)

не ма́ти [своє́ї] во́лі (си́ли во́лі).

Легко піддаватися різним впливам; бути нестійким, нерішучим, безвольним і т.ін. Приклади
  • ма́ти вели́ку си́лу ду́ха. [Матушка гуменя:] Треба, кажу, дуже берегтися, велику силу духа мати, щоб від його [лукавого] захиститися (П. Мирний)
  • Отже-таки вкінці послухав [Славко] просьби. Не мав своєї волі. Перед котрим чоловіком почував пошану, то не міг опертись його намові (Л. Мартович)

жи́ти свої́м ро́зумом (умо́м).

У своїх діях та вчинках дотримуватися власних поглядів, переконань і т.ін. Приклади
  • — Не майте гніву на мене, коли не так щось. Думаєш порадити, помогти, а кому ті поради потрібні. Кожен живе своїм розумом, на чужий не зважає (Є. Гуцало)
  • — Оце накрутив,— промовив Килигей упівголоса, прочитавши Куликів меморандум.— І складно й жалібно. Хто це тобі так — чи не до дяка ходив? Кулик несподівано образився: — Своїм умом живу (О. Гончар)

поба́чити на [свої (вла́сні)] о́чі.

Переконатися, упевнитися особисто в чому-небудь. Приклади
  • поба́чити своїми очи́ма. Як доля коли-небудь понесе Вас до Полтави, то своїми очима побачите, чи здатна та Лимерівна на що-небудь (Панас Мирний)
  • Мені, може, що й трапиться… Дещо побачу на свої очі… (Марко Вовчок)
  • [Аецій Панса:] Щось там гомоніли немовби ви розлуку мали брати Тепер я бачу: брешуть. Найкраще так, побачити на очі, тоді ніяким брехням не повіриш (Леся Українка)

сам собі́ пан (голова́, хазя́їн і т.ін.).

Незалежна, вільна у своїх діях, вчинках людина. Приклади
  • сам свій пан. Ось тут, у тім затишнім кабінеті, обставленим хоч і не багато, та по моїй уподобі, я сам свій пан (І. Франко)
  • сама́ собі́ голова́. Ніхто тепер до мене не мішайся… Я сама собі голова (Панас Мирний)
  • Сам собі хазяїн, а добра усякого, хоч скотини, хоч поля, чимало (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Знаходилися й товариші на втечу, і Марусяк на початках був зрадів,.. Але.., з другого боку, один — сам собі голова (Г. Хоткевич)
  • А тут я сам собі пан: схочу — до частини якоїсь пристану, чистиму картоплю, митиму машини або годуватиму коні, то й мене прогодують; а схочу — поживу в бабусі якоїсь немічної, носитиму їй воду, дрова рубатиму (Григір Тютюнник)
  • Остогидло писарювання мені, оселився дома. Голодний, обірваний, та сам собі пан!.. (А. Тесленко)

диви́тися да́лі сво́го но́са.

Мислити масштабно, з перспективою на майбутнє; не бути обмеженим у своїх поглядах, діях і т.ін. Приклади
  • да́льше сво́го но́са не диви́тись. В політиці не годиться далеко заскакувати фантазією, та не годиться й дальше… свого носа не дивитись! (М. Драгоманов)
  • Себе передусім… мала [Ольга] на думці, коли говорила, що багато наших молодих колгоспників ще не навчились дивитись далі свого носа (Ірина Вільде)

не жалі́ти (не жалкува́ти) [свої́х] ніг.

Дуже багато ходити, бігати, незважаючи на втому. Приклади
  • Попереду в'ється дорога, якою судилося йти, не жалкуючи ніг (М. Упеник)
  • Катря не жаліла своїх ніг: скільки хапало духу, мчалася, спотикалася об груду, падала у високі кучугури снігу (Панас Мирний)

би́ти но́ги (чо́боти і т.ін.).

Іти куди-небудь. Приклади
  • — Нема Тамари,— сказала [мати] відчужено.— До міста подалась.— Давно? — запитав він, уже жалкуючи, що марно бив ноги (Є. Гуцало)
  • — За селом, уже на вигоні… він сказав: — Попрощаємось, мамо, чого вам бити далі ноги (Г. Коцюба)
Марно ходити. Приклади
  • би́ти свої́ми нога́ми. — Бачили б ви мене, коли б мала я сюди своїми ногами бити (І. Вільде)
  • — То чого ж маєш бити чоботи на наш куток? Тільки жениха мого, коли трапиться, відіб'єш? (М. Стельмах)

дохо́дити / дійти́ свої́м (вла́сним) ро́зумом до чого, чого.

Осягати, усвідомлювати зміст, значення і т.ін. чого-небудь самостійно, без сторонньої допомоги. Приклади
  • Любить Іван Іванович до всього власним розумом дійти, руки своєї докласти (З газети)
  • Спати більше Гордій не міг. Він боявся щось проґавити, а все необхідно бачити на власні очі і дійти всього своїм розумом (О. Копиленко)

не ба́чити да́лі свого́ (вла́сного) но́са.

Бути обмеженим, мати вузький світогляд, турбуватися, думати лише про себе. Приклади
  • ба́чити да́лі свого́ но́са. — Що, милуєшся?..— А ти — ні? — А я ні. Бо бачу трохи далі.. Далі свого носа. Бачу, як боком вилізе оцим дурним головам панська худоба (А. Головко)
  • не ба́чити нічо́го, крім свого́ но́са і живота́. — Ти, Кузьку, не ображайся,— вже м'якше сказав Оксен,— але я тобі скажу так, що, крім свого носа і живота, ти нічого не бачиш (Григорій Тютюнник)
  • — Вона [Катря], мені здається, далі свого носа не бачить. Аби їй було добре та тепло, а там хоч потоп (В. Кучер)

викре́слювати (витра́влювати) / ви́креслити (ви́травити) з [своє́ї] па́м'яті (з [свого́] життя́) кого, що.

Змушувати забути. Приклади
  • Ніякий час не витравить з пам'яті злочинства фашизму! (П. Автомонов)
  • Один факт [для ілюстрації соціологічного спостереження], щоправда, був, він сам уписувався в те дослідження, але я волів його швидше забути, раз і назавжди викреслити з пам'яті (А. Дімаров)
  • Вона навіть рахувала день свій з тої хвилі, коли могла врешті бути з о. Василем. Решту ж вона охоче викреслювала з свого життя (М. Коцюбинський)
  • Хотів викреслювати її [сторінку історії] геть з пам'яті, але не міг (І. Багряний)

доде́ржувати (дотри́мувати) / доде́ржати (дотри́мати) [свого́] сло́ва.

Виконувати свої обіцянки, зобов'язання. Приклади
  • — Я свого слова дотримав. Наші хористи ждуть вас, Іване Івановичу (Ю. Збанацький)
  • Курс теоретичної фізики він [Максим] здав на відмінно, хоч Федір додержав свого слова і ганяв Максима, як говорили студенти, по спіралі (Н. Рибак)

су́нутися зі свої́ми ко́зами на торг.

Встрявати в щось, виявляти небажану цікавість, ініціативу. Приклади
  • зі свої́ми ко́зами на торг. — Справді, Вітольде Станіславовичу, що все це означає? — І Федь Масюта зі своїми козами на торг (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • — У кожній хаті свої звичаї,— продовжував Захар Максимович.— Поважай їх, сину, не топчи.. .І не сунься з своїми козами на торг (В. Кучер)

як на [свого́ (рі́дного)] ба́тька, зі сл. крича́ти.

Не стримуючи себе; дуже сильно. Приклади
  • Кричать, як на батька (Укр. присл.)

ма́ти верх над ким — чим, рідше в чому.

Бути головним у чомусь; керувати. Приклади
  • ма́ти свій верх. Невістка уміє цілковито задобрити воркотливу [воркітливу] свекруху, бажаючи мати у всім і все свій верх у хаті (І. Франко)
  • Щоб на Крутогорі хтось верх мав над ними або хтось прогнав їх звідси,— та ви що, з кого смієтесь? (М. Ю. Тарновський)

вла́сними (свої́ми) рука́ми.

Особисто, сам. Приклади
  • — Не гордий [офіцер], таки сам своїми руками узяв та й посадив мене край себе (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Того ж [1846] Божого року, написавши тобі лист і гарненько власними руками оддавши на почту [пошту], поїхав собі в престольний град Москву (Т. Шевченко).; Якби можна було весь обман… усю підлість… по всьому світу позбирати, то я власними руками визбирала б і спалила б на великому вогні (Є. Гуцало)

співа́ти (вести́) тіє́ї [ж (са́мої, своє́ї)].

Повторювати сказане кимсь раніше. Приклади
  • — А хто ж це, хлопці, є там у вас у Борисівці? — Є… Моя наречена… Зайшла мовчанка. Чи він справді, чи.. Ваньку валяє? — вела тієї ж самої Маскимова. . думка (І. Багряний)
  • — Мало знати [хлопці]. Серцем треба перевірити, — відповідала Катерина. — Глядіть, перевіряйте, — співала своєї Уляна. — Наше бабське діло таке: сьогодні краса, а завтра роса… (М. Олійник)
  • Одно затялося, каже, що не буде вкупі жити, а друге й собі тієї співає… (М. Коцюбинський)

вступа́ти (входи́ти) / вступи́ти (ввійти́) в [свої́] права́.

Виявлятися повною мірою. Приклади
  • Весна вступила в свої права (З журналу)
  • Робочий будень ще не склав інструментів, але свято вже входило в свої права (О. Кундзич)

своя́ кі́стка.

Кровно рідний; рідня. Приклади
  • Надивовижу всім дворовим, винесла та течія і панську горничну Катрю з двору на волю!.. Сказано: своя кістка (Панас Мирний)

на вла́сні (свої́) о́чі, зі сл. ба́чити і под.

Безпосередньо, особисто, в дійсності; сам. Приклади
  • Не впевнюсь, поки не побачу дива на свої очі (П. Куліш)
  • — Я на свої очі бачила, як воно плазувало в бур'яні (І. Нечуй-Левицький)
  • Із морських тварин, що я їх бачив на власні очі, зазначу таких-о: дельфін, султанка, камбала (Остап Вишня)
  • — Хіба ти з нами не був? — Я? Борони Боже! Я сидів вдома.— От так. Я ж тебе бачив на власні очі (М. Коцюбинський)

заплу́тувати / заплу́тати у [свої́] тене́та кого.

Хитрощами, підступністю підкоряти когось своїй волі. Приклади
  • — Так, так, сидите, значить, дівчатка. А ваша подружка вас завела сюди, заплутала в тенета, та й навіть забулася про своїх спільниць. Недобре, дуже недобре вона вчинила (Ю. Збанацький)

встромля́ти (су́нути і т.ін.) / встроми́ти (всу́нути і т.ін.) [свого́] но́са ([свій] ніс) перев. у що, куди, несхв.

Безцеремонно втручатися в що-небудь, переважно в те, що не стосується когось. Приклади
  • З усіх боків можна було чекати, що скажуть: у чуже просо не сунь свого носа (Г. Хоткевич)
  • — А я не серджусь, а тільки раджу тобі, Назаре, як молодшому: не сунь свого носа до чужого проса (Ю. Збанацький)
  • су́нути свого́ но́са в чужі́ горшки́ (до чужо́го про́са, в чуже́ про́со). — Я ж чужа в цьому селі… Може, й нагорить мені, коли суну свого носа в чужі горшки (В. Кучер)
  • — І дихнути не годен, коли десь не так щось? І всюди встромиш свого довгого носа? (Є. Гуцало)
  • А Солов'їха й свого носа туди таки втисла: без неї, бачте, ніде вода не освятиться (І. Нечуй-Левицький)
  • На педагогіці, як святий на самогоні, розуміється [Петро Андрійович], а теж свого носа суне (Ю. Мушкетик)
  • Намагаюсь пояснити Фатеєвій Марії те, куди ліпше було б не пхати носа (Є. Гуцало)
  • — Куди жінка носа усуне, та ще й не одна, то там уже не жди добра (М. Старицький)
  • Уляна таки сварилася з Василем, але за що — зась комусь носа встромляти! (В. Большак)

обли́ти / облива́ти [своє́] се́рце кро́в'ю.

Багато витерпіти горя; натерпітися, настраждатися. Приклади
  • — Я ж.. облила серце кров'ю, тебе шукаючи! Я ж виплакала очі, тебе виглядаючи! (І. Нечуй-Левицький)
  • обли́те кро́в'ю се́рце. — З таким, кров'ю облитим серцем, зумій стати вище всіх кривд і образ! (О. Гончар)

бра́ти / взя́ти в свої́ ру́ки що.

Очолювати що-небудь. Приклади
  • Зазначу… свою радість, що власне Ви взяли цю справу в свої руки, бо вже давно почувається пекуча потреба в упорядкуванню видань для люду (М. Коцюбинський)

перемага́ти / перемогти́ себе́ (своє́ се́рце і т.ін.).

Тамувати в собі які-небудь почуття, емоції і т.ін., боротися з якимсь станом. Приклади
  • Вона перемогла себе й почала казати далі: — Я… сама підпалила хату (Б. Грінченко)
  • Став шинкар свою жінку зневажати.., а Чайченко не переміг свого серця, уступився (Марко Вовчок)
  • Борис, перемагаючи себе, дивлячись не на друга, а на вулицю, на тіні, на одиноких перехожих, сказав: — Ти пам'ятаєш, я тобі колись говорив, що збираюсь одружитися (В. Собко)

дожива́ти / дожи́ти [свого́] ві́ку.

Помирати. Приклади
  • — До живого обшмульгали шию всякі хомути,— він [Мефодій Кулик] вдарив себе по шиї! На волі хочу вік дожити! (О. Гончар)
  • дожива́ти / дожи́ти вік. Вона глуха, столітня й тихо доживає вік (М. Хвильовий)
  • Минув рік. Просить Тимоша стара мати: — Сину мій, сину! Одружись, мій голубе!.. Втіш мене старую, нехай я свого віку доживу в радості (Марко Вовчок)
  • Степан матрац розпотрошив і грубку в старій хатині, де теща віку доживала, по цеглині розібрав (В. Дрозд)
Бути в похилому віці, закінчувати життєвий шлях. Приклади
  • — Смола кипить.. Старі корабельні майстри, що вже доживають свого віку, могли іноді побачити майбутнє корабля в тих смоляних бульках і хвилях (Ю. Яновський)
  • — Доживаєш [Андрію] віку? А де твої молоді літа, де твоя сила, покажи свою працю (М. Коцюбинський)

промІ́ряти [свій] шлях.

Прожити життя. Приклади
  • От уже шлях свій промірявши, батько помер мій спокійно; Дев'ять десятків прожив він на своєму віку (М. Зеров)

мозо́лити ру́ки, зневажл.

Займатися фізичною працею; працювати. Приклади
  • помозо́лити свої́ ні́жні ру́чки. — Чули?..Наш зоотехнік сам доглядає і доїть корову. — Нехай помозолить свої ніжні ручки, — кепкувала Химка (С. Добровольський)

бра́ти (прийма́ти) / взя́ти (прийня́ти) [бли́зько] до [свого́] се́рця що.

Перейматися чимсь, співчутливо ставитися до чого-небудь. Приклади
  • Вислухуючи мої дитячі скарги, вона завжди близько приймала їх до свого серця, умовляючи мене не звертати на те уваги (Панас Мирний)
  • Мирослава… дуже любила брата та і всю його родину. І інтереси їх близько брала до серця (А. Головко)
Ставитися до чого-небудь з інтересом, надаючи йому великого значення. Приклади
  • [Едіта:] Я мушу вам признатись, що я на сина втратила надію. Він слів моїх до серця не приймає (Леся Українка)
  • Мудрість Данте Шевченко так близько бере до серця тому, що доля італійського поета схожа була на його власну (З журналу)
Болісно сприймати, переживати що-небудь. Приклади
  • Звернувся ласкаво Василь до зажуреної дівчини,— Не бери всього так близько до серця (І. Цюпа)
  • — Маріє, не бери собі того так до серця… Плачем лиха не виплачеш (Р. Іваничук)

го́ре ми́кати, нар.-поет.

Бідувати, поневірятися і т.ін. Приклади
  • ми́кати своє́ го́ре. — Батько його з матір'ю рано померли, і залишився він сиротою микати своє горе на білому світі (Укр. казки)

свої́ми (вла́сними) очи́ма, зі сл. ба́чити, поба́чити і т.ін.

Безпосередньо, особисто, в дійсності; сам. Приклади
  • вла́сним о́ком. О, якби ж ми побачить могли власним оком хоч раз того Бога (Леся Українка)
  • — Я сама, своїми очима бачила, як твій кум прехороший, отой Цимбаленко витрішкуватий, ту ніч тюрив [ніс] щось на плечах (Л. Яновська)
  • —Хто казав? Відки знаєте?.. — Сам бачу своїми очима (І. Франко)

ма́ти свій ро́зум [у голові́].

Діяти по-своєму, на власний розсуд, незалежно від інших. Приклади
  • [Робітник:] Ти гадаєш, небоже, що то мала робота сімсот овець! Адже то живе, адже то кожде [кожне] свій розум має (І. Франко)
  • Людей питай, а свій розум май (М. Номис)
для чого і без додатка.Приймати самостійно рішення, вважаючи їх правильними. Приклади
  • Волосний сказав, що Мелашка не маленька, а коли зосталась у Києві, то вона мала свій розум у голові для того (І.Нечуй-Левицький)

ски́нути [своє́] о́ко на кого--що і без додатка.

Помітити кого-, що-небудь, звернути увагу на когось, щось; приглядатися до когось, чогось. Приклади
  • Що було там звіру та птиці усякої. Ніхто не рушав їх таємного покою. Аж поки молодий Гамза не скинув свого ока (Панас Мирний)

як [своє́] о́ко; як [свої́] о́чі,

зі сл. догляда́ти, пильнува́ти, хова́ти і т.ін. Дуже старанно, дбайливо і т.ін. Приклади
  • Хима відчинила скриню, вийняла ганчірку з п'ятизлотником, розгорнула її, оглянула свій скарб, що тридцять літ ховала, як око, і знов загорнула (М. Коцюбинський)
  • Цілий гай молодих дарувань, що виростають з року в рік, тішить наш погляд, і ми, старші письменники, як око своє, повинні пильнувати, берегти й доглядати цей гай (М. Рильський)
зі сл. берегти, стерегти і т.ін.Так, як ніщо інше; ретельно, пильно і т.ін. Приклади
  • Як очі свої стереже вона синів, та хіба встережеш від такого, як Наливайко? (Іван Ле)

поверну́ти / поверта́ти на своє́.

Наполегливо намагатися спрямувати розмову або яку-небудь дію у потрібному для себе напрямі. Приклади
  • — От мені дивно, що ви її не пам'ятаєте? — знову вона повернула на своє.— А вона вас добре знає (Панас Мирний)

на свій мані́р, з дієсл.

Відповідно до своїх уподобань; по-своєму. Приклади
  • — Гарні в тебе коси, Нонно. Та ще ти їх якось заплітаєш на свій, на особливий манір (О. Гончар)

не при свої́х.

Божевільний. Приклади
  • Він був не при своїх. Всі його жаліли (З газети)
  • при свої́х. Катерина вже напустилась на Василя: — Чи ти, бува, не здурів зовсім, чи на тебе лиш, памороки найшли? І чи ти при своїх? От мені втяв штуку! Соромся! Йди додому! (У. Самчук)

не вде́ржати (не втри́мати) [свого́] язика́.

Не змогти промовчати, зберегти якусь таємницю. Приклади
  • Ну, нехай тепер сама на себе ремствує, коли ображена Соломія сказиться і не вдержить свого язика… (В. Кучер)
  • [Сидір Свиридович:] Цить, цить, цить! (Затуляє рота Євдокії Корніївні). Ніяк не вдержить свого язика! Ще й дочці розкаже (І. Нечуй-Левицький)

на своє́ копи́то.

На свій лад, по-своєму. Приклади
  • Агент принявся оброблювати Шеффеля на своє копито (І. Франко)

у свої́ ру́ки, зі сл. взя́ти і под.

Стати власником чого-небудь. Приклади
  • Андрій поглядав на розвалені кам'яниці і радісно хитав головою.— Та! вже воно так довго не буде!.. вони.. [німці, чехи] як візьмуть у свої руки, то швидко пустять пару! (М. Коцюбинський)

снува́ти [свої́] химе́ри.

Вигадувати що-небудь; фантазувати. Приклади
  • Чайка не слухає перемовлянь Миколи з старшиною. Він взагалі нездатен прислухатися до будь-кого. Він далі снує свої химери (П. Загребельний)

добува́ти хліб [свій].

Заробляти собі на прожиття важкою працею. Приклади
  • — Я все думаю, що хліб майбутнього — не пшениця, а горіх. Коли людство це зрозуміє, кінчиться прокляття Адама — в поті лиця добувати хліб свій (О. Довженко)

розставля́ти / Розста́вити по свої́х місця́х.

З'ясовувати, визначати суть чого-небудь, робити виразним щось. Приклади
  • Минуле раптом багато що розставило по своїх місцях у сучасному. Отак непомітно у творі [Сьоме небо Р. Іваничука] зростає важливість фактографії минулого (Наука і культура..)

перепуска́ти / перепусти́ти че́рез свої́ ру́ки.

Самому збувати, продавати щось або бути причетним до чого-небудь. Приклади
  • — Сорок років зимогорю,— зітхає старий.— Стільки золота перепустив через свої руки, що тобі і не присниться. .. І все прогуляв (О. Донченко)

бра́ти / Взя́ти свої́ права́.

Утверджуватися в чомусь, виявлятися на повну силу. Приклади
  • Завжди рани дістає колишнє, як нове бере свої права (М. Рильський)

дійти́ [до] літ [свої́х].

Стати дорослим, вирости. Приклади
  • По інших сторонах то навіть підлітків по школах учать про те,. .які вони матимуть права і обов'язки, коли дійдуть до літ (Леся Українка)
  • Як дійшла вона літ своїх, то я без клопоту хліб їла: вона й зробить усе, й догледить усього (Марко Вовчок)

понести́ на свої́х плеча́х що.

Мати багато проблем у житті, пережити немало неприємностей, лиха, клопотів тощо; витерпіти. Приклади
  • Багато горя бачила Гнила Липа на своєму віку, багато поту, крові і сліз українців понесла вона на своїх плечах (З журналу)

пережи́ти себе́ (свій вік).

Втратити своє значення ще за життя; ставати непотрібним, зайвим, застарілим. Приклади
  • [Криштоф:] Упадають останки середньовіччини [середньовіччя], дрібна продукція пережила свій вік — капітал концентрується (І. Франко)
  • Багато чого у промисловості трималося на традиціях, які давно пережили себе, а не на здоровому глузді (З газети)
Зберегти своє значення після смерті. Приклади
  • Хто цілком на послугу народу Віддає своє життя слабе В боротьбі за щастя, за свободу — Тільки той переживе себе! (М. Старицький)

відігріва́ти / відігрі́ти (ви́годувати) змію́ (гадю́ку) бі́ля (ко́ло) [свого́] се́рця (за па́зухою) зневажл.

Виявляти турботу, піклуватися про того, хто згодом віддячить злом. Приклади
  • ви́гріти змію́ за па́зухою. — Покійний гетьман змію за пазухою вигрів. При батькові в пір'я поріс, а сина скривдив, булаву і достатки забрав, з батькового двора сиріт гонить (Б. Лепкий)
  • [Харко:] Пізнав, бідага, що вигодував гадюку коло свого серця, пізнав — та пізно вже (Панас Мирний)
  • Захотілося, наприклад, Пашці вчитися. Тітка-лавушниця в крайнім ступеню обурення казала їй добросердечно: — Ах ти ж, паскудо неприкаяна! А що ж, я по хазяйству сама тоді маю бігати? Навіщо ж ми тоді тебе брали? От і відігрій змію за пазухою! (Г. Хоткевич)
  • — А що, одігріли змію біля свого серця! — гукали перші неймовірці (Панас Мирний)

на мі́сці.

зі сл. заги́нути, околі́ти і т.ін. Відразу, там же. Приклади
  • І раптом Маковейчик як біг, так і вкляк на місці (О. Гончар)
  • — А молодиця як була, так і околіла на місці (Панас Мирний)
Там, де постійно, звичайно перебуває, знаходиться або має бути хто-, що-небудь; там, де треба. Приклади
  • Всі були на місці. на своє́му мі́сці. Ефективність мовлення багато в чому залежить від доречно, на своєму місці вжитого слова (Культура слова)
  • Багато синонімів має прикметник старий. Серед них, зокрема, і слово стародавній. Воно цілком на місці в таких, наприклад, словосполученнях, як стародавнє місто, стародавня книжка, стародавня вулиця і т. д. (Рідне слово)
  • Слово спрацьовуватися в ужитому перекладачем значенні зафіксовано словниками: може, в ділових паперах воно й на місці. З художнього ж тексту воно стирчить, мов скабка (Питання мовної культури)
чиєму. У чиємусь становищі. Приклади
  • Пігловський на його [Матвія] місці за милу душу пригостив би [недруга] свинцевою начинкою, а Матвій чогось пожалів (М. Стельмах)
  • — А я б на твоєму місці уже б мовчала, — обізвалась Надя (Леся Українка)
  • Я б на твоєму місці добру скибку житняка вмолов з гарячою стравою… (О. Гончар)

бра́тися / взя́тися за своє́.

Продовжувати робити щось, наполягати на чомусь. Приклади
  • Вони знов узялися за своє? Гадають, що й цього разу їм минеться? (Ю. Шовкопляс)

Все вертається на кола свої.

Вислів походить з біблійної Книги Екклезіаста, або Проповідника: «Вітер повіє на південь, потім поверне на північ, крутиться навколо й вертається туди, звідки взявся (і, 6).
Значення вислову: все повторюється. Приклади
  • Про хмари, книги, храми і вокзали, — про що б я в цьому світі не писала — усе зіходить на круги своя, і ті круги, вірніш — пекельні кола — зіходяться до центру, сходять болем в оцю кімнату, де над дітьми — я. (І. Жиленко, Лице)
  • Але стара історія землі, і в ній все повертається на кола свої. І ми знаємо, що всі переломні історичні моменти є тільки новими розділами в Книзі Господній, яка гортається з нашою участю. (Є. Сверстюк, Блудні сини України)

Все має пору, для всього приходить свій час.

Вислів походить з Біблії: «Усьому під небом свій час і всякому ділу своя пора» (Книга Екклезіаста, або Проповідника, 3, І). Приклади
  • Все має пору, для всього приходить свій час. І для агави. Те, що таїлося в ній, продирає нарешті тісні обійми, і виходить на волю як велет, несучи на могутньому тілі, яке може зрівнятись хіба з сосною, цвіт смерті. (М. Коцюбинський, На острові)

Доглядати свій сад.

Цитата з повісті французького письменника і філософа Вольтера «Кандід, або Оптимізм» (1759). Після багатьох пригод і нещасть під час тривалих мандрівок герой повісті приходить до висновку, що кожна людина повинна займатися корисною працею: «…Треба доглядати свій сад».
У переносному значенні: наполегливо й самовіддано працювати, докладати зусиль до певної справи. Приклади
  • Симон підтримав мою ідею… Треба було по-кандідівськи і далі садити сад, світлий сад дружби й взаємопізнання. (М. Бажан, Спогади)
  • Не бійтесь заглядати у словник:
    Це пишний яр, а не сумне провалля;
    Збирайте, як розумний садівник,
    Достиглий овоч у Грінченка й Даля,
    Не майте гніву до моїх порад
    І не лінуйтесь доглядать свій сад.
     (М. Рильський, Мова)

Мавр зробив своє діло, мавр може йти.

Цитата з драми Ф. Шіллера «Змова Фієско в Генуї» (1783). Слова Мавра, який допоміг Фієско організувати повстання республіканців проти тирана Генуї — Доріа, а після цього став йому непотрібен.
Вислів характеризує цинічне ставлення до людини, яку використали й прогнали геть. Приклади
  • Зрадили. Обдурили. Викинули, як сміття, коли стали козаки непотрібні. Мавр зробив свою справу. Мавр може піти. (З. Тулуб, Людолови)

Нема пророка у своїй країні.

Вислів з Євангелія (Матв., 13, 57; Марк, 6,4; Лука, 4, 24; Іван, 4, 44). У переносному значенні: люди охоче прислухаються до слів сторонніх людей, але зовсім не цінують навіть найрозумніших думок, якщо вони належать близьким особам. Приклади
  • Здогадуюсь, час би вже підкріпити свої викладки якоюсь цитатою (найкраще — класичною), бо ж нема в нас пророка в рідному краї — це відомо давно. (Л. Пастушенко, Яничарність)
  • Не дослухалися, хоча авторитет Дзюби-літературознавця, Дзюби-критика був високий. Нема пророків на своїй землі. (М. Жулинський, Засади «шістдесятників»)
  • Ходім, ходім мерщій відсіль:
    Бо ми обидва добре знаєм,
    Що в краю рідному ніхто
    З своїх пророком не буває.
     (О. Кониський, Пророк)

Нести свій хрест.

Євангельський образний вислів: «Тоді Ісус сказав учням своїм: коли хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе самого і візьме хрест свій і йде за мною» (Матв., 16, 24). Вислів пов'язано з давнім звичаєм: засуджені на смерть повинні були нести до місця страти хрести, на яких їх розпинали.
У переносному вживанні означає покірність долі; муки, які людина терпить в ім'я ідеї. Приклади
  • У драмі людській небагато дій: дитинство, юність, молодість і старість. Роби, що хоч, ридай або радій, неси свій хрест. Все інше — позосталість. (Л. Костенко, У драмі людській небагато дій…)
  • Місця в школі були зайняті, і виконуючий обов'язки голови колгоспу Данило Вигон уклінно просив, щоб Коляда став завгоспом. Це була пекельна робота, але він мужньо почав нести свій хрест. (М. Зарудний, На білому світі)
  • Як добре те, що смерті не боюсь я
    і не питаю, чи тяжкий мій хрест,
    що перед вами, судді, не клонюся
    в передчутті недовідомих верст…
     (В. Стус, Як добре те, що смерті не боюсь я…)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання
Відключити рекламу
Дивіться також