САМ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

про се́бе.

зі сл. ду́мати, чита́ти. Не вимовляючи вголос. Приклади
  • сам про се́бе. Більше любив [Роман] читати… читати сам про себе, щоб ніхто не перебаранчав йому (І. Нечуй-Левицький)
  • Мусив відзначити про себе Функе: новин багато буде на Україні. Недарма шість років вів… баталії с польською шляхтою Хмельницький (Н. Рибак)
  • [В'язні] ніби зважують у темряві кожний про себе: мене вб'ють чи когось іншого? (Ю. Збанацький)
зі сл. говори́ти, співа́ти і т.ін. Ледь чутно, пошепки. Приклади
  • Був [Ярошенко] веселий і намугикував про себе (В. Речмедін)
  • Раб іде, мимрячи щось тихо про себе (Леся Українка)

сам за се́бе.

Тільки що-небудь одне. Приклади
  • В борщі була сама за себе бутвина [ботвина] та квас (І. Нечуй-Левицький)

сам оди́н.

Без нікого. Приклади
  • Володька всі привітали, дістав ще раз вечерю, а потім він спав на широкій лаві під вікном у світлиці, сам один на цілу світлицю (У. Самчук)

[сам (і)] чорт не брат кому.

Хто-небудь сміливий, відважний, нічого не боїться, все може перебороти. Приклади
  • сам чорт за бра́та. Кашкет на правому вусі, на лівому — копиця закучерявленого чуба, на широких грудях — вишита сорочка, сам чорт йому за брата (Я. Гримайло)
  • — Та що! навіть самі поляки вже будуть за нами, — то тепер нам уже й сам чорт не брат (Леся Українка)
  • Кулеметники порозвалювались на тачанках, і здавалося, що їм і чорт не брат (Ю. Яновський)

сам чорт (біс, сатана́) но́гу (но́ги) зло́мить (вло́мить, злама́є і т.ін.).

Дуже складний, заплутаний, невідомий. Приклади
  • сам чортя́ка но́гу зло́мить (дуже складно, заплутано). [Передерій:] Адже як почне [Стрижаченко] крутити,.. то й праве діло так закруте [закрутить], що сам чортяка ногу зломе [зломить], а в його [нього] правди не дошукається (Панас Мирний)
  • — Аби тільки в ліс перескочити. А там він такі стежки знає, такими шляхами поведе, що сам чорт ногу зломить (В. Козаченко)
у чому, з ким--чим. Важко зрозуміти що-небудь, розібратися в чомусь; нічого не можна зрозуміти. Приклади
  • Потап може лише покрикувати на Таволг, підганяти, придумувати усяку мудрацію, у якій сам сатана ноги поламає! (М. Рудь)
  • Гадав [Левко], що нема в світі вреднішого зілля, аніж баби. З ними сам біс ногу вломить (М. Стельмах)
  • — У ваших канцелярських викрутасах сам чорт зламає ногу.— Інакше, пане, не можна (З. Тулуб)
де. Нема порядку, велике безладдя. Приклади
  • — Стійте, стійте, дайте перше… шовкову спідницю, бо я не знайду, тут сам чорт ногу зломить (Леся Українка)

[і] в сту́пі не влу́чиш (не втовче́ш, не спійма́єш і т.ін.) кого.

Хтось дуже хитрий, спритний, вміє вийти з будь-якої складної ситуації і нікому не вдається довести його причетність до чогось, спіймати на чому-небудь. Приклади
  • сам чорт у сту́пі не влу́чить. — Мама сказала, що ти крутійка і що тебе сам чорт у ступі не влучить (О. Копиленко)
  • і в сту́пі не потра́пиш. — Вас усіх з вашими витребеньками і в ступі не потрапиш, — сердито сказала Варвара Павлівна (В. Собко)
  • Не тільки редактор Правди, а й усі народовці львівські держали себе в цій справі так, що, кажуть, і в ступі їх не спіймаєш (М. Драгоманов)
  • — А тебе, шилохвостий, напевне, і в ступі не втовчеш,— косував на нього дід (М. Стельмах)
  • Не раз уже й Хома терпів через плутощі шуряка… Він тобі з піску мотузку суче, а ти його в ступі не влучиш (Я. Гримайло)
  • Діда і в ступі не влучиш… Сказав одні слова, а думає, мабуть, мішок витрушений, по-іншому (В. Большак)
  • Володьку зачепи — на ходу вигадає сто пояснень, такого в ступі не влучиш (О. Гончар)
  • Тепер, за давністю літ, неможливо відшукати слід запропащеної рукописі [рукопису], та й винуватців того запропащення теж у ступі не влучиш (Леся Українка)

гово́рить сам за се́бе.

Не потребує доказів, пояснень. Приклади
  • Те, що кращі стрічки останніх років, це екранізації творів М. Коцюбинського, В. Стефаника та інших класиків красного письменства, — факт, який говорить сам за себе (З журналу)
  • Знизав плечима агент. — Вільному воля, — знизав плечима агент. — Я своїм товаром не набиваюсь — він сам за себе говорить (М. Стельмах)

[і] [сам] чорт (біс) не розбере (не пізнає і т.ін.), зі сл. не пізна́є, не зрозумі́є і т.ін., грубо.

Зовсім нічого незрозуміло або невідомо. Приклади
  • [Горлов:] Ти, браток, поменше б говорив, Сиплеш, наче горохом, біс не розбере (О. Корнійчук)
  • Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (М. Номис)
  • Ведмідь реве, і корова реве, а хто кого дере — і сам чорт не розбере (Укр. присл.)

[як (мов, ні́би і т.ін.)] сам не свій.

Хто-небудь втратив душевний спокій, дуже схвильований, приголошений чимсь. Приклади
  • Ваша звістка зовсім прибила мене, ходжу сам не свій, не знайду місця собі (М. Коцюбинський)
Дуже зніяковілий. Приклади
  • За столом, при батькові, Андрій сидить тихий та смирний, зніяковілий, ніби й сам не свій (О. Сизоненко)
  • Стоїть сам не свій Павло, дивиться на юрбу веселих, привітних ковалівців (В. Кучер)

сам ді́дько.

Ніхто, ніщо. Приклади
  • Хорунжий ще по-справжньому не нюхав пороху, але намагався триматися з гідністю бувалого запорожця, якому сам дідько не страшний (С. Добровольський)
  • Неждано Христину шпигонув здогад, що, може, чоловік навмисне лізе на небезпеку, бо ж він такий, що сам дідько не розбереться в ньому (М. Стельмах)

сам на сам.

Удвох, без сторонніх. Приклади
  • Так баглося дуже поговорити йому з нею сам на сам (Ірина Вільде)
  • Крокують [три товариші] кожен сам на сам із думою своєю. Що жде їх тут? Вірніше, там, у шахті, під землею? (П. Дорошко)
  • Поки ще сам на сам був [Йосип] з нею [Параскою] — все більше змовчував, мирився з своєю долею, — сам здобув — сам і зноси на здоров'я (Панас Мирний)
Особисто. Приклади
  • Зараз лист послав [Турн] к Енею, Щоб вийшов битись сам на сам (І. Котляревський)
Один, без нікого. Приклади
  • Натішившись учтою,.. цар повертав у покої і в самому темному там замикався сам на сам (Дніпрова Чайка)
Своїми силами, без чиєї-небудь підтримки; самостійно. Приклади
  • Славен той,.. хто сам на сам лихо зборе… (С. Чорнобривець)
  • Вовка він раз сам на сам відігнав від овець… (Панас Мирний)

сам собо́ю.

Без стороннього втручання, спонукання, заохочування. Приклади
  • Полюбив [Гордій] хлопця, як рідного сина, навіть дозволив себе називати татусем.. Власне,.. так воно якось само собою вийшло (Д. Бедзик)
Мимоволі; підсвідомо. Приклади
  • Очі самі собою упали на графин і залюбувалися тими непримітними голочками, якими грала біла горілка (Панас Мирний)

сам собі́ пан (голова́, хазя́їн і т.ін.).

Незалежна, вільна у своїх діях, вчинках людина. Приклади
  • сам свій пан. Ось тут, у тім затишнім кабінеті, обставленим хоч і не багато, та по моїй уподобі, я сам свій пан (І. Франко)
  • сама́ собі́ голова́. Ніхто тепер до мене не мішайся… Я сама собі голова (Панас Мирний)
  • Сам собі хазяїн, а добра усякого, хоч скотини, хоч поля, чимало (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Знаходилися й товариші на втечу, і Марусяк на початках був зрадів,.. Але.., з другого боку, один — сам собі голова (Г. Хоткевич)
  • А тут я сам собі пан: схочу — до частини якоїсь пристану, чистиму картоплю, митиму машини або годуватиму коні, то й мене прогодують; а схочу — поживу в бабусі якоїсь немічної, носитиму їй воду, дрова рубатиму (Григір Тютюнник)
  • Остогидло писарювання мені, оселився дома. Голодний, обірваний, та сам собі пан!.. (А. Тесленко)

переве́ршив сам себе́.

Зробив що-небудь краще, ніж раніше; відзначився більше, ніж можна було чекати. Приклади
  • Стефан Потоцький часто влаштовував урочисті бенкети,.. але на цей раз він перевершив сам себе (З. Тулуб)

сам у рот лі́зе (про́ситься).

Такий, що хочеться з'їсти; апетитний. Приклади
  • — Може, ти в нас і пообідаєш? У мене варенички — самі в рот лізуть (О. Ковінька)

сам по собі́.

Без будь-якого втручання. Приклади
  • В оселі, мов сам по собі, гасне каганчик, при місячному сяйві збільшуються, неначе виростають пучки і снопики зілля, і густішає їхній настій (М. Стельмах)
Власне; у власному розумінні цього слова. Приклади
  • Саме по собі імперське самозахоплення — явище досить відворотне для навколишнього світу, типологія його сумновідома, але воно живить амбіції затурканих громадян (Л. Костенко)
  • Був це ліс високої ціни… і сам по собі, деревиною, був величезним багатством — бук та граб (Ю. Смолич)
Окремо. Приклади
  • Ті, що йшли поруч, одразу підхоплювали і не давали втонути. А якби поодинці рушили, кожен сам по собі, то багато хто з нас накрився б (О. Гончар)
  • Цей найдрібніший пилок, відокремлено взятий від інших, Зовсім нічого не важить, бо часткою інших Завжди буває — і сам по собі існувать неспроможний (М. Зеров)
  • — А як, Іване, лучче [краще] живеться; чи гуртом, чи кожен сам по собі? (Ганна Барвінок)
Незалежно від чиєїсь волі; мимовільно. Приклади
  • На його плескатому обличчі самі по собі стиснулись заволохачені уста (М. Стельмах)

[сам (сама́)] себе́ не тя́мить (не пам'ята́є).

Перебуває в стані дуже сильного збудження, хвилювання; діє несвідомо. Приклади
  • Олександра дико скрикнула. Той крик ще більше розлютив Гната. Не тямлячи себе, кинувся він на Олександру (М. Коцюбинський)
  • — Жінка є в мене.. Чуєш, дівчино? Знатимеш… Стенулась од його бігти, сама себе не пам'ятаючи (Марко Вовчок)
  • [Орест:] Тоді було таке щастя, воно зрушило тебе, нерви не витримали, я сам теж не тямив себе тоді (Леся Українка)
  • Ходить [Денис], перебіга з-під одного дерева під друге, руки ломить, сам себе не тямить (Г. Квітка-Основ'яненко)

сам не при собі́.

Хто-небудь перебуває в стані сильного душевного потрясіння; дуже схвильований чимсь. Приклади
  • не при собі́. Вона на когось наштовхнулася, хтось сердито зиркнув на неї, але решта, бачачи, що жінка не при собі, відступилася з дороги (В. Речмедін)
  • сам як не при собі́. Люди прибігли, говорять, вмовляють. Вона мов і не чує, і не одірвуть од дитини. Чоловік ходить сам як не при собі, свекор аж занедужав (Марко Вовчок)
  • Увійшла та й стою сама не при собі. Чую, що стара за мене одповіщає [відповідає] (Марко Вовчок)
Не такий як завжди. Приклади
  • — А той бідолаха зовсім сторопів від такого доброго дива, і — додому приїхав сам не при собі, і привіз капшук грошей (Марко Вовчок)

Більший рояліст, ніж сам король.

Французький вислів «plus royaliste que le Roy» характеризує людину, що йде у своїх переконаннях і вчинках далі за тих, чиї погляди вона представляє. За свідченням письменника Ф. Шатобріана (1768—1848), цей вислів відомий від часів Людовіка XVI (кінець XVIII ст.). Існує також вислів «більший католик, ніж сам Папа». Приклади
  • Хіба ж се інтелігенція — ті наші бюрократи, більше кесарські, як сам кесар, котрі правду і справедливість уважають ремеслом, а народ вигідним матеріалом для всякого роду експлуатації? (І. Франко, Чи вертатись нам назад до народу?)

Кіт, що гуляє сам по собі.

Персонаж казки англійського письменника Р. Кіплінга (1865—1936). У переносному значенні — самостійний характер. Приклади
  • Тоталітаристи і від політики, і від літератури хотіли би бачити людей не як «кішок, що гуляють самі по собі», а як носіїв певної ідеї, певного стилю, міфології тощо. (І. Жиленко, «І я спинила їхню мить…»)
  • Мені, людині з переконання партійній, легко було протистояти спокусі приєднатися до котроїсь партії чи іншого товариства, що зобов'язують своїх членів жити за параграфами дуже мудро вироблених програм. Супроти них я волів, жартома кажучи, триматися постави Кіплінгового кота, який ходив своїми стежками… (І. Кошелівець, Розмови в дорозі до себе)

в мі́ру.

Так, як треба; нормально, добре, гаразд. Приклади
  • в са́му мі́ру. То як часом майстер напився в саму міру, ні замало, ні забагато, то розказував одну подію зі свого життя (В. Стефанник)
  • У кишені були гроші. Небагато, але це якраз і добре, все буде в міру (П. Дорошко)
Стільки, скільки треба; достатньо. Приклади
  • Він [Нерчин] був в міру ввічливий (Н. Рибак)
  • Читаєш, Романе, багато? — Ні, в міру (А. Головко)
  • Легка колонада [ресторану] підтримувала покрівлю, відкрите повітря, блакитно-білі фарби, як хмарки. В міру скла, і всюди квіти! (І. Ле)
чого. Відповідно до чого-небудь, залежно від чогось. Приклади
  • Великі артерії в міру віддалення від серця розгалужуються (Людина..)
  • Кожен художник творить у міру свого таланту, розуміння дійсності, характеру зв'язків зі своєю епохою (З журналу)
  • У міру розвитку світової цивілізації… різко посилилась взаємозалежність між народами і між державами (З журналу)
  • Навесні, в міру наближення білополяків до Києва, тут, у глибині Полтавщини, повітря теж нагрівалося (О. Гончар)

плати́ти / відплати́ти тако́ю (тіє́ю, рідко то́ю) са́мою моне́тою кому.

Відповідати кому-небудь на щось подібним вчинком, ставленням і т.ін. Приклади
  • Легіник ображався і платив тою ж самою монетою, негречно вдаючися в подробиці, чіпаючи навіть таку делікатну матерію, як питання літ (Г. Хоткевич)
  • Йойна зависливим оком дивився на Нуту, щодня бажав, щоб його ями позавалювалися.. Здається, що й Нута платив Йойні такою самою монетою (І. Франко)

потра́пити (попа́сти і т.ін.) в ціль (у [са́му] то́чку).

Сказати, зробити саме те, що треба; досягти бажаного результату. Приклади
  • — Вони [селяни] мене бояться..— З якої речі? — У мене таке враження.— О-о,— зрадів Сергій.— Потрапили у саму точку (Григорій Тютюнник)
Виявитися, бути доречним у певній ситуації. Приклади
  • — Визнаю, що, може, не тут мені з вами треба говорити. Натяк її [Ольги] одразу потрапив у ціль, породивши в ньому страх (А. Шиян)

дохо́дити / дійти́ до живо́го (до [сами́х (живи́х)] печіно́к) кому і без додатка.

Дуже діймати кого-небудь чимсь. Приклади
  • Вона не чула ще від нього приязного слова, не мала поради! І так вже їй остогидло, так остобісіло, до живих печінок дійшло! (М. Коцюбинський)
  • Вони [пани] собі повбирались в управу, лущитимуть з нас грошики та й ні гадки! — А нашому братові дошкуля, до самих печінок доходить,— веде річ перший (Панас Мирний)
  • До живого нікому не доходило: чужа болячка не болить, чужа потилиця не свербить — тільки бідній матері допекло (А. Свидницький)

утну́ти по са́лі рі́пицю кому.

Змусити кого-небудь бути покірнішим, дуже обмеживши у чомусь. Приклади
  • Гаркуша промовчав, понурившись над возом. Ой, утнуть, здається, утнуть по саму ріпицю! Їхнє сьогодні право, що хочуть, те й роблять (О. Гончар)

у са́ме се́рце, зі сл. вража́ти і под.

Дуже сильно, надзвичайно. Приклади
  • В кожному його слові було стільки сили,. .що натовп, вражений в саме серце, застиг (О. Довженко)
  • З одного червоноармійця сповзла шинель, і жовтий лоб, неприродно випуклий і кістлявий, вразив комбрига в саме серце (Ю. Бедзик)

перела́мувати (перело́млювати) / перелама́ти (переломи́ти) [само́го] себе́.

Виявляти стійкість, непохитність всупереч своїм бажанням, прагненням, звичкам і т.ін. Приклади
  • І все-таки він дуже змінився за ці роки. Адже вистачило в нього витримки не потрапляти на очі Любі, переламати себе (В. Собко)
  • Коли вже Євген не може переламати себе, коли це для нього перша й остання… Коли й вона його щиро серцем обрала… То тут потрібен інший підхід (О. Гончар)

Христа́ ра́ди; ра́ди [само́го] Христа́.

3. Дуже прошу (при наполегливому проханні здійснити, зробити і т.ін. що-небудь). Приклади
  • Річенко підняв голову з крісла і протягнув до неї руки,— скажіть, ради самого Христа: були ви щасливі коли-небудь? Дало вам щастя се ваше мізерне життя? (Г. Хоткевич)
  • І мовив мученик: Ченці, ради Христа, Давайте ще вогню! Вогонь моя відрада (Леся Українка)
  • — Ти не знаєш, де Сидір живе? — Не знаю!.. одказав Лушня. — Тимофію! та скажи Христа ради… — Що я тобі скажу? (Панас Мирний)
зі сл. простяга́ти ру́ки (ру́ку). За подаянням, за милостинею. Приклади
  • Раз якось, простягаючи Христа ради од хати до хати руку, помітила Явдоха в одному дворі на вірьовці розвішані два здоровенних платки (Панас Мирний)
  • Людей, людей неприязних благаєш, І Христа ради простягаєш Коло зачинених дверей Старії руки (Т. Шевченко)
Уживається як звертання при проханні милостині. Приклади
  • Я старець божий, ясновельможний князю! прошу милостині, Христа ради (І. Нечуй-Левицький)
  • — Далеко, небого? В саму Москву, Христа ради, Дайте на дорогу! (Т. Шевченко)
З милості, з ласки. Приклади
  • ра́ди само́го Христа́-спа́са. — Прикажіть ради самого Христа-спаса, щоб усі гнобителі — бодай вони шибениці не минули! — не знущалися з баби Горпинихи? Що я їм такого зробила? (Панас Мирний)
  • Покинула вдова знову хату. Синову господу; Пішла в найми. Стара, кажуть, стала, Нездужає… — і огризок В вікно подавали Христа ради… Не дай, Боже, такого дожити (Т. Шевченко)

перехитри́ти само́го себе́.

Хитруючи, виявити свої наміри або помилитися в розрахунках. Приклади
  • — Так, тату! Ти дуже хитрий, такий хитрий, що аж самого себе перехитрив (І. Франко)

до [са́мої] зорі́.

До ранку. Приклади
  • Одне одному світ як зав'язали, в осокорах стояли до зірок (Л. Костенко)
  • Цілу ніч до зорі я не спала, Прислухалась, як море шуміло (Леся Українка)
До пізнього вечора, до ночі. Приклади
  • до зіро́к. У смугастих тільниках джмелі Чорнобривцям голови морочать, А замурзані бешкетники малі До зірок додому йти не хочуть (Г. Гайворонський)
  • Хотілося.. до самої зорі тесати, стругати дзвінке дерево (М. Стельмах)

по са́ме (до) ні́куди.

Уживається для вираження крайньої межі в чому-небудь. Приклади
  • — Не вчіть жити, ситий навчанням по саме нікуди (О. Гончар)
  • — І справді, хіба ж можна по саме нікуди орати узбіччя, розорювати схили на балках? Дощі підуть — все розмиють (І. Цюпа)
Дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь.. Приклади
  • Вона стріла недалеко від села у вибалку три підводи.., навантажені по саме нікуди хатніми речами (Ю. Яновський)
  • — Ти кого шукаєш? Венеру, ха-ха-ха?! Нащо ти Венері здався, в неї других зальотників по саме нікуди! (Є. Гуцало)
Дуже сильно, надзвичайно, найвищою мірою. Приклади
  • — В нас тут, крім Сутули, час від часу з'являються ще й інші дописувачі. Серед них по саме нікуди набрид нам одноокий занудько із Сулиминих хуторів, якого Микола чомусь прозвав Лжедимитрієм (О. Гончар)
  • Вагон витоптаний пасажирами до нікуди (І. Багряний)
  • — Ну, а ти ж як? — Як бачиш…— показав Шмалько на свою подрану сорочку, на засмальцьовані до нікуди штани (С. Добровольський)

від (од) [са́мої] зорі́.

Від самого ранку, зрання. Приклади
  • Уже ж, бач, думав він [Рябко], не дурно це в дворі Од самої тобі зорі Всі панькаються коло мене (П. Гулак-Артемовський)

на дні душі́ (се́рця) перев. чиєї (чийого).

У глибині почуттів. Приклади
  • Десь на дні мого серця заплела дивну казку любов (П. Тичина)
  • на са́ме дно душі́. Що ти ловив голодними очима й ховав на саме дно душі? (А. Головко)
  • Десь на дні душі ворухнувся і влігся тягар лихої несправедливості (М. Стельмах)

ти́кати під [са́мий] ніс кому, згруб.

Уперто намагатися звернути увагу кого-небудь на щось; постійно нагадувати комусь про що-небудь. Приклади
  • На мене налітає якесь опудало і, топчучи ноги, починає тикати мені під самий ніс обтріпану книгу (П. Колесник)
  • — Невже не можна акуратно, як німці або англійці торгують? — Чого ти мені, тільки що — зараз своїх німців під носа тичеш (М. Стельмах)

би́ти в са́му ду́шу.

Глибоко вражати, дошкуляти, досаджаючи словами, діями. Приклади
  • би́ти в са́му боля́чку. Про неї-бо кажуть, що вона ні одного дня не може пробути без лайки. І Василина розуміє, в чий це город камінчик,.. відповідає їдучо, влучно, б'є в саму болячку (Г. Хоткевич)
  • — Хто тобі так сорочку, як Уляна, випере? — б'є Давида в саму душу, бо він, придивляючись до своїх наймитів, раніше дівчини збагнув, куди має нахилитися парубоче серце (М. Стельмах)

У [са́ме] пе́кло лі́зти / полі́зти.

Намагатися бути там, де найважче, де найбільша небезпека; ризикувати життям. Приклади
  • І треба ж було в саме пекло лізти. От і наслідки (З газети)
Заради кого-, чого-небудь бути готовим на будь-які випробування; робити неможливе. Приклади
  • — Аби молодиця слово сказала, в пекло полізе (М. Коцюбинський)
  • — Я так вас люблю, що, як скажете ви, Я в пекло полізу без слова (В. Самійленко)
  • — За десятини не тільки в ярмо,— а й у пекло можна полізти,— повчаючи, сказав Гнат (М. Стельмах)

добира́тися / добра́тися до се́рця (до душі́).

Лестощами, догоджаннями, вихваляннями і т.ін. добиватися від когось доброго ставлення, уваги; підлещуватися. Приклади
  • Отак пританцьовуючи і посміхаючись, проголошуючи тости і випиваючи без тостів, Лигун добрався до серця дівчини (М. Чабанівський)
  • — Образи образами, а церква церквою — лисицею добирався до жіночого серця [управитель]. — Який тепер у нас батюшка розумний (М. Стельмах)
2. Добрим ставленням, увагою заслуговувати чиєсь довір'я, викликати на відвертість. Приклади
  • Бачура відчув: до душі цієї людини добратися можна (М. Чабанівський)
чим і без додатка. Глибоко вражати, хвилювати, зворушувати, бентежити. Приклади
  • добира́тися / добра́тися до само́го се́рця. Байда говорив з ним, мов старший брат, заглядав у вічі, добирався своїми теплими словами до самого серця (Д. Бедзик)
  • Вона [Христя] чула, як той прикрий погляд пронизував її наскрізь, добирався до серця (Панас Мирний)

проника́ти / прони́кнути в [саму́] ду́шу (в се́рце, до се́рця) кого, кому і без додатка.

Викликати хвилювання, зворушувати. Приклади
  • Піднявся страшний крик попечених, що проникав до серця тих людей, котрі дивились на ту страшну смерть (І. Нечуй-Левицький)
  • Козак Гаркуша у М. Л. Кропивницього був сповнений шляхетності, чарівності у поведінці і духовної краси. Голос його проникав у душу (Минуле укр. театру)
Намагатися зрозуміти стан, почуття, думки кого-небудь. Приклади
  • Не здатні [примітивні твори] проникнути в серце читача, торкнутися живих струн його душі (З газети)
  • Верхня губа її, вкрита золотистим пушком, ледь помітно дрижала, а очі, здавалося, проникали Прохорові в саму душу (А. Шиян)

по (під) [са́му (самі́сіньку)] за́в'язку.

Сповна, дуже багато, достатньо. Приклади
  • Анекдотів про Павла Павловича Гуляйвітра наслухаєтесь під саму зав'язку (В. Дрозд)
  • Квіточки, пташечки, чисте повітря… Він наївся того чистого повітря по самісіньку зав'язку (А. Дімаров)
  • Нам перша ж перевірка по зав'язку всипле (З журналу)
  • Напозичався [грошей] вже й так по саму зав'язку (М. Кропивницький)
  • Дипломатам роботи по зав'язку (І. Драч)

зачіпа́ти / зачепи́ти за [саму́] ду́шу (за се́рце) кого і без додатка.

Глибоко вражати, розчулювати, зворушувати. Приклади
  • Ласкавий голос [Миколи] зачепив Нимидору за саму душу (І. Нечуй-Левицький)
Виклика́ти у кого-небудь якісь почуття, відгук на щось. Приклади
  • зачепи́ти се́рце. Раніше не міг пройти [Сеспель] спокійно, коли чув ту пісню.. Тепер вона якось пролетіла повз його вуха, не зачепила серця (Ю. Збанацький). Він [Холод] говорив і бачив, що слова його пролітають повз сина, не зачіпають за душу, за серце (Ю. Мушкетик)
  • В Оксани з'явилося спокусливе бажання посперечатися з Гнатом, зачепити за душу (С. Чорнобривець)

добира́тися / добра́тися до [сами́х] печіно́к (до живо́го).

Завдавати прикрощів, дуже дошкуляти. Приклади
  • Потім слова швидшають, грубішають… і знову добрішають, щоб згодом.. добратись до печінок (М. Стельмах)
  • То Січкар падкий на такі штуки, а він [Варчук] і без них обійшовся б, коли б не чіпали його, не добиралися до печінок (М. Стельмах)
  • Нас проймав нестямний жаль І добиравсь аж до живого (Панас Мирний)

до [са́мої] сме́рті (заги́ну).

До кінця життя. Приклади
  • Буде в серці отак до загину: Де б не був я, куди б не йшов — Материнське тепло Батьківщини І твоя неспокійна любов (Л. Дмитерко)
  • Чужий чоловік до часу, а свій до смерті (Укр. присл.)
  • Не плач, Катерино, не показуй людям сльози, Терпи до загину! (Т. Шевченко)

лі́зти (рідше зала́зити) / залі́зти в ду́шу кому, чию, до кого і без додатка.

Всіляко намагатися сподобатися комусь; закохувати когось в себе. Приклади
  • [Гнат (один):] А очі, очі як горіли в неї!…. Бач, як залізла знов у душу! (І. Карпенко-Карий)
  • [Андрій:] Не залазь ти їй в душу, чуєш, не залазь. Не для тебе вона! (З. Мороз)
Турбувати, дошкуляти і т.ін. (про що-небудь). Приклади
  • залі́зти в са́му ду́шу. Як той ірод, залізло [лихо] в саму душу (Панас Мирний)
  • Облесний бабин голосок залазив Насті в душу (Я. Качура)
Спонукати когось до відвертості всупереч його бажанню. Приклади
  • Пан прокурор залазив у душу обвинувачуваних (І. Франко)
  • Розпитувати так і не наважився — бо то ж лізти людині в душу (З газети)
  • Буває, лізуть до тебе в душу з хамловитими допитками (О. Гончар)
  • — К чорту всі ваші сподіванки,— ввічливо прогарчав Анрі-Жак,— з якої речі ви лізете до мене в душу? (Ю. Яновський)
Втручатися в чиїсь особисті справи. Приклади
  • — Та чи я в твою душу лізу? — сказала тітка Майорчик.— Може, воно й справді все не так (Є. Гуцало)
  • А хай не намагається до неї в душу залізти! Вона цього нікому не дозволить (В. Собко)
Виявляючи удавану люб'язність, приязнь до когось, добиватися його довір'я, прихильності. Приклади
  • лі́зти зміє́ю в ду́шу. — Прикидається сердечним другом, лізе змією в душу!.. (В. Шевчук)
  • В душі господарям лізуть, щоб потім самим панувати (М. Зеров)
  • Спритний, чіпкий, він [Тимошка] розпустив жаднющі щупальці.. Кожному заліз у душу непомітно (П. Рєзніков)
  • П. Ольга ідеальна товаришка, з тих, що не лізуть силоміць в душу (Леся Українка)
Намагатися зрозуміти когось, дізнатися про його наміри, думки, бажання і т.ін. Приклади
  • — Хто ж його знає. Хіба до чужого залізеш у душу? (Григорій Тютюнник)
  • Декого вже розкусила Марія і її порадники, та всім не залізеш у душу (А. Хижняк)
  • Як він пильно приглядається, як хитро залазить у душу (Ю. Бедзик)

руба́ти (рі́зати) під ко́рінь кого, що.

Підривати основу існування кого, чого-небудь. Приклади
  • руба́ти де́рево під са́мий ко́рінь. Ісус узявся до діла набагато рішучіше, заходившись рубати дерево під самий корінь. Щоправда, й він часом звертається до священного тексту, спростовуючи хибні мазори, або фарисейські приписи (З журналу)
  • Міцно стояв на землі Степан Куреня. І раптом — земля з-під ніг! Караул, рятуйте, кревне однімають, рубають під корінь (В. Дрозд)
  • — Мене [Задніпровський] ріже під корінь (М. Стельмах)
  • Самогонщиків треба рубати під корінь (В. Кучер)

з (із) [са́мого] сповитка́.

З ранніх років; з віку немовляти. Приклади
  • з [са́мого] сповито́чка. — А ви змалечку рибалите, дідусю? — З самого сповиточка, як тільки ходити навчився (Ю. Збанацький)
  • — Слухай, який у тебе стаж? По-моєму, ти редактор із сповитка (О. Гончар)

пекти́ в са́мі печінки́ кого.

Дуже дошкуляти комусь чим-небудь надзвичайно вразливим. Приклади
  • — Набрехала Параска, що в мене [Палажки] голова лиса. Це ж вона пече мене в самі печінки (І. Нечуй-Левицький)

[аж] до [сами́х] хмар; під [самі́ (самі́сінькі)] хма́ри.

Дуже високо. Приклади
  • Прощайте ж, соснові ліси, Рости вам під хмари (П. Дорошко)
  • до самої́ хма́ри. А пожар удвоє Розгорівся, розпалався До самої хмари (Т. Шевченко)
  • [Поет:] Бачили ви, як велике багаття кида вогонь аж до хмар? (Леся Українка)
  • Аеростатів загороди готові знятися до хмар (В. Сосюра)
  • На крайній найвищій горі… стирчить ще одна тераса, немов величезний престол піднімається під самісінькі хмари (І. Нечуй-Левицький)

[аж] по [са́мі] п'я́ти; [аж] до [са́мих] п'ят.

Дуже довгий. Приклади
  • У двері просовується якась дивовижна фігура. Щось цибате, в довгій, аж до п'ят, свитині невиразного якогось кольору (Г. Хоткевич)
  • — Дозволь мені, мати, Дівчину узяти, Що у неї русі коси Аж по самі п'яти (Л. Дмитерко)

до [са́мих] кісто́к, зі сл. промокнути, пройма́ти і т.ін.

1.Дуже сильно, наскрізь, повністю. Приклади
  • Вітер пронизував тіло, проймав до кісток (С. Чорнобривець)
  • Додому пішов [Боровий], коли вже до самих кісток пробрало його холодом та вологістю (Я. Гримайло)
  • Дівчата промокли до кісток (Ю. Збанацький)
Усім єством (бути кимось); справжній. Приклади
  • Афіноген Максимович педагог, як кажуть, до самих кісток: найулюбленішою його справою є математика (Ю. Мельничук)

в са́мий раз.

Так, як потрібно, добре; якраз. Приклади
  • Як подивлюсь на твоє господарство, все в тебе виходить в самий раз: ти машинерію любиш, а жінка землі дає лад не гірше за якогось господаря (М. Стельмах)
  • Коли б у нього була зайва сорочка або, скажімо, валянці — вони довго не втримались би в хаті, адже мав чимало друзів, яким би та сорочка чи взуття прийшлося в самий раз (Ю. Збанацький)
Якраз, вчасно. Приклади
  • Мати його обох чоловіків пережила, а ще здавалась наче молодою, ще б заміж в самий раз іти (Грицько Григоренко)

самі́ ву́ха та зу́би.

Дуже худий. Приклади
  • Я не вважав себе за хворого, хіба що був худий — самі вуха та зуби (П. Панч)

до [са́мої] домови́ни.

До тру́ни. Приклади
  • Поробляй, поробляй, поробляй! До труни не спочити сіромі (П. Грабовський)
До кінця життя, до смерті. Приклади
  • Побрались: І тихо, весело прийшли, Душею-серцем неповинні, Аж до самої домовини (Т. Шевченко)
  • Все буде, як було: довіку буде убогий на чужім марнувати свою силу, до домовини не зазнає Маланка кращої долі (М. Коцюбинський)

до [са́мого] су́дного дня.

До кінця світу, довіку. Приклади
  • Щоб ти сміявся й не переставав до самого судного дня! — стає на поріг Василина і вся аж пашить гнівом (М. Стельмах)
  • Чоловік вирядився.., а тут заліз в такі гноїща, прийдеться ними до судного дня смердіти (С. Ковалів)
  • Тяжко, тяжко, що на гробі До судного дня не прийде ніхто в жалобі (Пісні та романси)

влуча́ти (би́ти) / влучи́ти в [са́му] то́чку (в ціль, в [са́ме] о́ко).

Говорити, висловлювати те, що потрібне, доречне, своєчасне, відповідає конкретній ситуації. Приклади
  • попада́ти / попа́сти про́сто в о́ко. Сиплеться град гуцульських жартів, іноді неотесаних, вузлуватих, але завше влучних, що попадають просто в око (Г. Хоткевич)
  • — Підсусідки, замість бути нашими хлопами й орати нам землю,— працюють на своїх хлопських отаманів. — Правильно, — загули голоси. — Молодець, Кособудський. Влучив у саме око (З. Тулуб)
  • — Що ж, його [чай] з нарзану роблять, чи як? Бачура обернувся, наче його вкололи голкою.. Тепер Ковалів влучив у саму точку, вдарив дошкульно (М. Чабанівський)
  • Артилеристи бачили цю людину вперше. Спочатку висміювали її дикий вигляд.. Але промова припала їм до серця.— В саму точку б'є! (П. Панч)

[аж] по са́му рі́пицю.

Уживається для вираження крайньої межі в чому-небудь; повною мірою, повністю, до решти. Приклади
  • — Іди, вони [німці] тобі приріжуть [землі]. Як одхватять, то аж по саму ріпицю (Григорій Тютюнник)

по [са́мі] ву́ха.

Дуже сильно, надзвичайно. Приклади
  • — Галина зітхнула. Я знав, що вона по вуха закохана в Семена Михайловича (Ю. Збанацький)
  • Всі знали, що майор Кортунов по вуха закоханий у довгоногу степовичку і сам влаштував її на роботу (М. Зарудний)
чого. Дуже багато. Приклади
  • Під час тимчасової окупації міста обоє [учитель з дружиною] зазнали лиха, набралися горя по вуха (Ю. Яновський)
  • Вже зі злості говорив дехто, що він картяр і довгів [боргів] має по вуха (О. Маковей)
  • А роботи по самі вуха: треба обід готувати та видавати, посуду мити,. .прати, хліб пекти… (М. Коцюбинський)
Повністю, зовсім. Приклади
  • по самі́сінькі ву́ха. Був призначений день, коли я мав захищати кандидатську, замовлені в ресторані кілька столів для бенкету (заліз у борги по самісінькі вуха) (А. Дімаров)
  • — Фтеропант коня за поводи тримав. І він, і кінь заболочені були по вуха (Б. Лепкий)
  • [Захарко:] Іншу людину хоч по вуха засип розкошами, а вона таки белькоче: Мало, мало!.. (М. Кропивницький)

під (пе́ред) [са́мим] но́сом.

Поруч з ким-небудь, дуже близько від когось. Приклади
  • під самі́сіньким но́сом. Не помітив того, що робилося в нього під самісіньким носом (М. Ю. Тарновський)
  • Я був упевнений: оця зовсім не схожа з дочкою жінка примусила Оксану зачинити перед моїм носом двері (В. Шевчук)
  • Чуже бачимо під лісом, а свого не бачимо під носом (Укр. присл.)
  • Шукають життя, а воно у них перед носом (В. Винниченко)
тільки під но́сом, зі сл. говори́ти і под. Тихо, нерозбірливо. Приклади
  • Гапка й собі бурчала щось під носом (І. Франко)
  • Ставав на дорозі, щось мимрив під носом, щось міркував… (М. Коцюбинський)

само́ собо́ю.

Звичайно, безсумнівно. Приклади
  • Князь оповістив..: — Хто хоче добровольно [добровільно] переходити в моє підданство, нехай викине на воротях віху з сіна або соломи.— Ну, само собою, усі повикидали (Г. Хоткевич)

від [усіє́ї] душі́.

На всю силу почуттів; до самозабуття. Приклади
  • Він [Бачура] любить, коли ненавидять — то від усієї душі (М. Чабанівський)
Відверто, нічого не приховуючи. Приклади
  • І справді, міністр заговорив від душі. Головне — не прикрашав дійсність, охарактеризував наше сільгоспвиробництво як дуже хворе (З газети)
  • — От, мій друже, конче потрібно мені від душі поговорити з тобою про неї [Інну]. Все збирався, та якось… не вистачало ніби часу (Є. Кротевич)
Нестримно, невимушено; з великим задоволенням. Приклади
  • Панночка сміялася від усієї душі (О. Довженко)
  • Данько сміявся від душі: навчилися [французькі матроси] від чорноморців, як із своїми офіцерами розмовляти (О. Гончар)
Щиро, глибоко, сердечно. Приклади
  • з душі, рідко. Що чорнявую з душі люблю, На біляву залицяюся, А з рудою препоганою хіба піду розпрощаюся (Українські народні ліричні пісні)
  • Антін від усієї душі співчував лиху Семків (С. Чорнобривець)
  • Оп'ять [знову] біда гне в сук Латина, Сердешний каявсь од душі, Що тестем не зробивсь Енею (І. Котляревський)
Щедро. Приклади
  • Я Одісея у дім свій привів і прийнявши, гостинно Став від душі частувати (Гомер, перекл. Б. Тенна)
  • На площах малеча.., плуталась поміж машинами і кіньми, тягаючи за собою повні відра, навперебій простягаючи кожному кварту, зачерпнуту від душі по самі вінця!.. (О. Гончар)
Дуже сумлінно, з надзвичайною старанністю. Приклади
  • від са́мої душі́. А вже чим я захоплююся, дорогі товариші, Те роблю я не абияк, а від самої душі (С. Воскрекасенко)
  • Згадав [Антон] себе завзятим парубком, першим комбайнером.. Працював він тоді від душі (Д. Бедзик)
  • Дзвеніла [пісня] в зоряній тиші, у простір місячний лилася про тих дівчат, що на Донбасі усе робили від душі (О. Гончар)

[аж] до [са́мої] моги́ли.

Протягом усього життя, до кінця свого життя; завжди. Приклади
  • За юних літ Нам видиться видимий світ Так свіжо, як його б хотіли Ми бачити аж до могили (М. Рильський)
  • — Я Омеляну Овсійовичу завдячуватиму до могили,— бив себе кулаком у груди Федір (В. Логвиненко)
із запереч. Ніколи. Приклади
  • — Взяла ти, Мар'яно, моє серце, і не буде йому покою до самої могили (С. Васильченко)
  • Дитина навчається книжної мови із свого журналу, помалу звикає до цієї мови, вона потроху стає йому його мовою, і ця мова не забувається аж до могили (Рідна мова)

до чо́рта в зу́би, грубо.

У найнебезпечніше або найвіддаленіше місце. Приклади
  • [само́му] чо́ртові в зу́би. Так йому було весело і приємно стояти в компанії з батьком і коником в теплі гетьманського палацу з чарочкою, що він готовий був за одну таку мить кинутись не тільки в… огонь, а самому чортові в зуби (О. Довженко)
  • чо́рту в зу́би. — Чого ви дивитесь, жіночки? Коли чоловіків забрали, то хай роздають увесь хліб, худобу — все одно кудись чорту в зуби спроваджують (Ю. Збанацький)
  • до всіх бі́сів у зу́би. Зачеплений міцною рукою жінки, побіг [Сивоок] кудись до всіх бісів у зуби (П. Загребельний)
  • [Ніна:] Знаю, Пашо, знаю, що кожен з нас, як стій, в атаку піде, у розвідку, на смерть, до чорта в зуби. І не злякається нічого в світі (Л. Дмитерко)
  • [Голос з 1-го хору:] Повтікали старогородські шевці, мабуть, до чорта в зуби (І. Нечуй-Левицький)

само́му чо́рту брат [і сват].

Дуже грізний або сміливий. Приклади
  • — Сидить там… клятий супостат — самому чорту брат і сват! — А що воно таке за птиця? — Стара трухлява печериця. Війну роздмухати береться (В. Іванович)

як (мов, на́че і т.ін.) ноже́м вколо́ти в [са́ме] се́рце кого.

Дуже вразити когось чим-небудь. Приклади
  • Нимидорине ймення наче ножем укололо Миколу в саме серце, і гаряча сльоза скотилась з його очей (І. Нечуй-Левицький)

по [са́мі] ві́нця.

До крайньої межі. Приклади
  • Я попросився б ще на один строк, щоб повторити все те бурхливе, насичене по вінця життя курсанта (М. Ю. Тарновський)
  • По вінця повні ярості й любові Стояли ми, Замислені й тяжкі (М. Бажан)
  • І порівнює [хлопця з мамонтом] вона жартома, щоб потім сміятися й сміятися. Від захоплення розкішним вечором, від гаю, кохання, молодості — від повного по вінця щастя… (Л. Смілянський)
Повністю, до кінця. Приклади
  • Програма двох днів, проведених у Києві, була заповнена по вінця (З журналу)
  • Пасажири заповнювали по вінця вагони, влаштовувались на дахах, гнулися в тамбурах (Ю. Збанацький)
  • Десять чорних кімнат, налитих пітьмою по самі вінця. Вони облягають мою кімнату (М. Коцюбинський)
Дуже багато. Приклади
  • Я втратив сім'ю. Мій будинок згорів. Я горя незнаного звідав по вінця, Яке не оплаче і сто матерів (О. Підсуха)
  • Клопотів було по вінця. Біжи в контору, сварися з бухгалтером Харитоном, щоб виписав більше і м'яса, і борошна, і масла, а потім ганяйся за комірником (Я. Стецюк)
Надзвичайно щедро. Приклади
  • Наш край [Прикарпаття] природа наділила красою по вінця, і ми можемо бути цілком об'єктивними цінителями красивого (Ю. Мельничук). Вся широчінь, розніжена по вінця прохолодою… нуртує, рветься в білосинь (М. Понеділок)

по [са́ме] го́рло.

Дуже багато. Приклади
  • Йому й так роботи по горло. Хліб давай, молоко і м'ясо вези (В. Кучер)
  • Роботи [в полі] — по саме горло (П. Інгульський)
У великій мірі, повністю. Приклади
  • Він зайнятий по горло і тому не подає вістей (З газети)
  • — Хоче суд над ближнім творити, бувши сам по горло у гріхах (С. Караванський)

з (від) са́мого ма́лечку (ма́лку).

З раннього віку, з дитинства; змалку. Приклади
  • Скривджене з самого малку її сирітське серце догадалося, що Чіпка не такий (Панас Мирний)
  • У хліборобів діти з самого малку призвичаюються до важкої роботи (Панас Мирний)
  • З самого малечку хлопець звик бути в центрі уваги (А. Головко). Все, що було Миронове, те й було Оксанине,— це Оксана знала від самого малечку (Грицько Григоренко)
із запереч. Приклади
  • З самого малечку не знав він [Іван] ні догляду, ні материнської ласки (С. Чорнобривець)

самі́ но́ги несу́ть (но́сять) / понесли́ кого, куди і без додатка.

Хто-небудь іде, рухається надзвичайно легко, залюбки, з бажанням. Приклади
  • Як заграє у дуду — лист танцює на дубу, батько й мати годі — просять, самі ноги так і носять (П. Тичина)
  • — То, сину, так завжди: до рідного дому ноги людину самі несуть (О. Гончар)
Хто-небудь рухається в якомусь напрямку, не контролюючи себе. Приклади
  • Ноги самі понесли [Сеспеля] нерівним, ковзьким тротуаром до вокзалу (Ю. Збанацький)
  • Він чує, що ноги самі, без його волі, носять його по подвір'ю, руки самохіть підіймають усяке манаття (М. Коцюбинський)
  • — Тягне було мене… на той шлях, кудою понесли її на кладовище. Вийду на шлях, а самі ноги несуть мене на ту гору, де кладовище (І. Нечуй-Левицький)

вціля́ти / вці́лити в [са́ме] се́рце кому.

Боляче вражати кого-небудь, зачіпаючи те, що його хвилює. Приклади
  • Удова засміялась: Що се ти?.. Чи козака боїшся? Так мені сим і вцілила в серце (Ганна Барвінок)

вража́ти / вра́зити [в са́ме] се́рце кого, чиє.

Дуже хвилювати, тривожити. Приклади
  • Вони [згарища] дивно якось вражали її серце (І. Франко)
  • З одного червоноармійця сповзла шинель, і жовтий лоб, неприродно випуклий і кістлявий, вразив комбрига в саме серце (Ю. Бедзик)
Завдавати кому-небудь великих страждань, душевного болю. Приклади
  • Вона зараз впізнала того, що недавно вразив її в саме серце (І. Нечуй-Левицький)

до [са́мої] соро́чки.

зі сл. змо́кнути і под. Наскрізь. Приклади
  • до сами́х сорочо́к. Становий з десяцькими дурнісінько блукали в очеретах та не знайшли бурлак і тільки змокли до самих сорочок (І. Нечуй-Левицький)
зі сл. обібра́ти і под. Нічого не залишаючи. Приклади
  • Одного обібрали до сорочки, другому забрали муку з корита (Л. Мартович)

пробира́ти / пробра́ти [аж] до кісто́к кого і без додатка.

Викликати у когось відчуття сильного холоду. Приклади
  • пробра́ло до са́мих кісто́к, чим, безос. До самих кісток пробрало його холодом та вологістю (Я. Гримайло)
  • пробира́ти до косте́й. Дощ перестав, стало ніби ясніше, але вітер пробирав до костей і ліс голосніше шумів, шепотів (Мирослав Ірчан)
  • Міцний мороз пробирав аж до кісток (Я. Качура)
  • Осіння вже пора по-вовчи закрадалась. І холод до кісток рибалок пробирав (М. Рильський)
  • Вночі знову йшов дощ, дув пронизливий сирий вітер, пробирав до кісток (О. Сизоненко)

моро́з (хо́лод) пробира́ється / пробра́вся до ті́ла (до [са́мих] кісто́к, за пле́чі і т.ін.) кому і без додатка.

Комусь стає холодно, хтось мерзне. Приклади
  • Холод, здається, пробрався вже до самих кісток (І. Багмут)
  • Холод пробирався за плечі, руки швидко буряковіли (Ю. Збанацький)
  • Мороз пробирався… до тіла (В. Кучер)

в са́мому соку́; са́ме в соку́.

У розквіті фізичних сил. Приклади
  • — А то таку панянку десь підхопив, що не йому, старому б, залицятися.— Молоду, гожу? — скрикнув Місяць.— Саме в соку (Панас Мирний)
  • Хлопець я був якраз в самому соку, важкуватий, щось вісімдесят з зайвиною кілограмів… (В. Логвиненко)

[самі́ (ті́льки)] кістки́ та шкі́ра (шку́ра).

Дуже, надто худий. Приклади
  • Були вони [партизани] — сама шкіра та кості (О. Гончар)
  • одні́ ко́сті, шкі́рою обши́ті. — Та його ж вітром занесе аж у Сумську область. Одні ж кості, шкірою обшиті (Григорій Тютюнник)
  • [сама́] шку́ра (шкі́ра) та ко́сті. От назбиралися прохані гості, Бліді, намучені — шкура та кості (П. Грабовський)
  • З тим Павлом їй ще буде клопоту. Геть занехаяв себе, кістки самі та шкіра (Ю. Бедзик)
  • — Не здужають [підпанки]! Сухі, як хорти: самі кістки та шкура (З. Тулуб)

запада́ти / запа́сти в [саму́] ду́шу (в се́рце) чию (чиє), кому і без додатка.

Глибоко вражати когось, надовго лишаючись у пам'яті. Приклади
  • — Ну що ж, рости, вчись та до мене в театр, будеш актором. Ця випадково сказана фраза глибоко запала в моє серце (Минуле укр. театру)
  • — Запам'яталось мені слово вашого маршала, розумне слово,— в саму душу запало (О. Гончар)
Дуже подобатися комусь, запам'ятовуватися. Приклади
  • Ольга Річинська, яка так неждано.. запала йому в серце, дійсно була для нього нічим більше, як фата-морґаною (Ірина Вільде)
  • Його обступили роєм усі, хто запав йому в душу й жив у ній життям безсмертних (І. Багряний)

співа́ти (вести́) тіє́ї [ж (са́мої, своє́ї)].

Повторювати сказане кимсь раніше. Приклади
  • — А хто ж це, хлопці, є там у вас у Борисівці? — Є… Моя наречена… Зайшла мовчанка. Чи він справді, чи.. Ваньку валяє? — вела тієї ж самої Маскимова. . думка (І. Багряний)
  • — Мало знати [хлопці]. Серцем треба перевірити, — відповідала Катерина. — Глядіть, перевіряйте, — співала своєї Уляна. — Наше бабське діло таке: сьогодні краса, а завтра роса… (М. Олійник)
  • Одно затялося, каже, що не буде вкупі жити, а друге й собі тієї співає (М. Коцюбинський)

ті́льки [сама́ (одна́)] душа́ залиши́лася (лиши́лася) у кого.

Хто-небудь зовсім зубожів, збіднів. Приклади
  • — Хоч би ще троячку накинули,—. .кидає фурман.— Май Онуфрію совість! — гримнула на нього Петрівна.— Бачиш, що у чоловіка тільки сама душа залишилася (М. Стельмах)

лі́зти чо́ртові на ро́ги (в зу́би), фам.

Наражатися на небезпеку; ризикувати потрапити у складну ситуацію. Приклади
  • Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (П. Автомонов)
  • лі́зти (наско́чити┌70041) само́му чо́ртові на ро́ги. — Якби для того, щоб урятувати товарища, треба було не те що на вила, а й самому чортові на роги лізти, то й тоді ми не повинні задумуватися! гнівно крикнув Кармелюк (М. Старицький)
  • — Завжди сам лізеш чортові на роги! (О. Гончар)
  • Льотчик провів друга на дорогу, сказав на прощання: То гляди ж, Найдо, не лізь чортові в зуби. Будь обережний! (В. Минко)

скрути́ти ро́ги само́му чо́ртові (чо́рту).

Подолати, подужати будь-кого, будь-що. Приклади
  • Нехай вона скаже лиш одне слово, і він буде щасливий, і завтра скрутить роги самому чортові (П. Автомонов)
  • — З усього видно: люди стоящі… Такі самому чорту, як раз плюнути, роги скрутять (І. Головченко і О. Мусієнко)

пройня́ти аж до [са́мого] се́рця (до [са́мої] душі́).

Глибоко вразити кого-небудь. Приклади
  • Несамовита печія, жалюча ураза пройняла аж до серця (Панас Мирний)

як (мов, на́че і т.ін.) в о́ко вліпи́ти.

Точно, безпомилково передбачити, вгадати що-небудь. Приклади
  • Ударить грім великий, і буде буря громова!.. Засіяє весняне сонце і засміються люди. Ніколи, ніколи не забути мені дідового пророцтва. Як в око вліпив (О. Ковінька)
  • Вона таки у його відьма. . Хіба і мені не напророкувала Оришка сього лиха… Тоді ж, у Хведора як були… Сміялись чогось. А вона: Не смійтеся, тебе лихо жде. Як ув око вліпила! З того часу все пішло — як згори посунулося… (Панас Мирний)
Влучно, дотепно сказати чи точно визначити щось. Приклади
  • вліпи́ти в са́ме о́ко. Танцюра аж рот роззявив здивовано. — Здорово! — ляснув він себе по гладких боках. — Ось, як він закрутив… Вліпив у саме око (З. Тулуб)
  • — Тоді громаді добре, як усі в достатках.— Правда! Правда! — озвалися навкруги голоси.— Наче в око вліпив! (Б. Грінченко)
  • — Навіть за могилу на цвинтарі треба було заплатити,— несміливо обізвався Дмитро.— Як в око вліпив,— задоволено відказав Тимофій (М. Стельмах)

з-під (з-пе́ред) [са́мого] но́са у кого, кого.

З дуже близької відстані від кого-небудь. Приклади
  • У перекупки з-перед самого носа хтось із безпритульних потяг картопляника (Ю. Збанацький)
  • Олена з-під носа чоловіка вихоплює миску.., а потім завзято вихлюпує в помийницю всю страву (М. Стельмах)
перен. Безпосередньо, у когось. Приклади
  • — Таку красуню з-під носа поцупив, забути не можу (А. Крижанівський)
  • з-під самі́сінького но́са. — Ти навіть цю Марту проґавиш… її з-під самісінького носа у тебе, тюхтія, вихопить Коваль (В. Собко)
  • А Навроцький вихопив у нього ініціативу з-під носа (І. Микитенко)

по [са́му (самі́сіньку)] ши́ю.

У дуже великих, кількісно значних розмірах (про борги). Приклади
  • Колісник по коліна в трісках, по шию в боргах (Укр. присл.)
Дуже глибоко. Приклади
  • Варто лише кому збитись убік на кілька кроків, і вже він провалюється по саму шию (О. Гончар)
Дуже багато. Приклади
  • аж по ши́ю. Навколишніми селами ширилася чутка: Он у Строїні знали, що з шкуродерами зробити! Правда, перебільшували дійсне: казали, що кожний набрав собі всякого добра аж по шию (Л. Дем'ян)
  • Час робочий, у кожного ще роботи по шию, у кого на полі, у кого на дворі (О. Кониський)
  • — Роботи в мене по самісіньку шию (І. Нечуй-Левицький)
Повністю. Приклади
  • — Лаяв? — Ні, говорив тільки, що корови по шиї в грязюці стоять (Григорій Тютюнник)
  • — Пани наділили свою Меласю усім, чим тільки здумали; а що вже у мужа свого найшли усякого добра, так іменно по шию у золоті сиділа (Г. Квітка-Основ'яненко)

з (від) ра́нку (ра́ння) до [са́мого] ве́чора (до сме́рку, до смерка́ння, до темна́, до [пі́зньої] но́чі).

Весь день; цілими днями, протягом довгого часу. Приклади
  • з ра́ннього ра́нку до пі́зньої ні́ченьки. Рученьки терпнуть, злипаються віченьки… Боже, чи довго тягти? З раннього ранку до пізньої ніченьки Голкою денно верти (П. Грабовський)
  • З ранку до ночі бачу твої очі (Пісня)
  • Ну, а нам з весною стільки діла! Ми в труді від ранку до темна, Щоб, як ліс, озимина шуміла, Щоб, як військо, встала ярина (П. Дорошко)
  • Білка сумочку свою Розстебнула у гаю І від рання до смеркання В сумку зносить харчування (М. Стельмах)
  • Під вогнем бійці на переправі, і на тій — на правій стороні теж вогонь від ранку до смеркання (І. Гончаренко)
  • Цілими днями сіялись крізь сіре сито осінні дощі, а коли їх не було, то над полем від ранку до самого вечора бродили тумани (О. Гончар)
  • [Шинкарка:] Крячуть, крячуть чорні галки з рання до смеркання; Брешуть, брешуть вражі хлопці, що є в них кохання (С. Руданський)
  • Наче й мотаєшся по району з ранку до смерку, а все ж таки не косиш, не молотиш (І. Цюпа)
  • Трудно буде в кузні день у день з ранку до вечора (А. Головко)

Лікарю, вилікуй себе самого.

Євангельський вислів (Лука, 4, 23). Сучасне вживання цих слів: виправ свою поведінку, перш ніж осуджувати когось. Приклади
  • Олекса Загайчик, якому Бронко не переставав допікати боягузтвом, міг тепер йому відповісти: «Лікар, вилікуй себе самого». (І. Вільдє, Сестри Річинські)
  • — Дикий приклад. Вам самому треба лікуватися.
    — Знаю. Та й не нове. Лікарю… і так далі.
    (Ю. Мушкетик, Позиція)

Не можна двічі увійти в ту саму річку.

Вислів належить грецькому філософу Геракліту з Ефеса (530—470 до н. е.). Платон розповідає у своєму творі «Кратіл»: Геракліт говорить, що все рухається й ніщо не стоїть на місці, і, уподібнюючи все існуюче течії річки, додає, що двічі в ту саму річку увійти неможливо». Приклади
  • Душа задивиться в туман
    і марить обрисами літа.
    Чи, може, це наснилось нам
    купання в річці Геракліта?
    (Л. Костенко, Марнували літечко, марнували…)

Пізнай самого себе.

Цю думку поширював і пояснював Сократ (469—399 до н. е.), але Платон у діалозі «Протагор» наводить переказ, за яким її сформулювали сім мудреців, що зійшлися у храмі Аполлона в Дельфах.
Значення вислову: найбільшою загадкою для людини залишається сама людина; найважче у процесі пізнання — зрозуміти саму людину.
Приклади
  • Олімпіада Іванівна: Нащо ви, Якове Григоровичу, дратуєте Мілевського старістю, він цього не любить. Лікар: Ба, не любить! А нащо сказано: пізнай самого себе! (Леся Українка, Блакитна троянда)
  • Було і страшно, й солодко. Лякала густа самотність, а веселила душу та філософська, незрима єдність між ним і світом, яку збагнув допіру. Воістину, пізнай себе, і ти пізнаєш усе! Не пам'ятав, чия це мудрість, але був певен в її правдивості. (Вас. Шевчук, Григорій Сковорода)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання