РІЗНЕ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

як (мов, на́че і т.ін.) хто [ноже́м (серпо́м)] різну́в (різону́в) [по се́рцю] кого.

Кому-небудь стало боляче, дуже прикро. Приклади
  • на́че вда́рив хто го́стрим ноже́м. Юлдаш раптом відчув, що ці слова шпигнули його в самісіньке серце, наче вдарив хто гострим ножем (О. Донченко)
  • — Не жилець він..— мов хто серпом різнув по серцю Уляну, так тії Грицькові слова (Панас Мирний)
  • Софію наче хто різонув по серцю. Нещасна дитина, як їй хочеться, мабуть, мати годинника (А. Дімаров)

рі́зати ву́хо (ву́ха, слух) кому і без додатка.

чим і без додатка. Дратувати, вражати кого-небудь, неприємно діяти на органи слуху. Приклади
  • — Від телефону відривається жвава дівчина в голубій косинці. — Ви до кого, бабусю? — різнуло вуха прикре слово. — До секретаря… (А. Хижняк)
  • різону́ти (різну́ти┌113011) ву́хо (ву́ха) кому, що. — Мухо, ти? — запитав [Федір] розгублено. На це прізвисько Муся раніше покірно і навіть охоче озивалася. Тепер воно різонуло їй вухо прозвучало образливо і принизливо (Д. Ткач)
  • Поема до друку не годилася, а серед віршів були цікаві. Брунькасті і важкі, вони трохи різали слух, але й будили думку (Ю. Мушкетик)
  • Я не вбачаю ні одного виразу [в сонетах Грінченка], щоб різав ухо та потребував зміни (В. Самійленко)
  • На розхряпаних вікнах сиділи хлопці й співали. А їхні голоси високі, неодностайні, різали вухо дзвінким і гострим склом (І. Микитенко)
Неприємно, різко, грубо звучати (про звуки, слова). Приклади
  • Різали вуха незвичні слова власників отих рундуків і крамничок: — Мадам, тільки для вас, справжнє Коті… (Натан Рибак)
без додатка. Виділятися серед чого-небудь, знижуючи його якість. Приклади
  • У маленькому творі кожна зайвина і неточність одразу впадає в око, ріже слух, калічить художню тканину (З газети)

на всі (вся́кі, рі́зні і т.ін.) лади́.

Різноголосий, всілякий і т.ін. ( перев. про звуки). Приклади
  • Писар… нероздягнений спить щасливим сном із присвистами на всі лади (Ф. Малицький)
Будь-якими способами; по-різному, всіляко і т.ін. Приклади
  • Коли хто помилявся в читанню,.. підхоплював [о. Телесницький] помилку, повторював її на різні лади (І. Франко)
  • Ходив Грицько.., марив на всякі лади, пригадуючи колись перечитані романи (С. Васильченко)
  • Він [головком] зовсім не почував утоми, і його голова на всі лади варіювала план загального наступу і кривавої атаки (Ю. Яновський)
зі сл. густи, співа́ти і т.ін. Видаючи різноманітні звуки; різноголосо. Приклади
  • В степу… стрекотали коники, співали на різні лади пташки (П. Панч)
  • На околицях міста на всі лади загули фабрики й заводи (П. Панч)
  • Немовби там… сиділо щонайменше з півсотні солов'їв та з десяток жайворонків, і виспівували вони [птахи] на всі лади (І. Цюпа)
зі сл. розповіда́ти, говори́ти і т.ін. Із захопленням, багато, жваво і т.ін. Приклади
  • На усякі лади про це балакали (Марко Вовчок)
  • Ревна громадянка, вона потім до самої грязелікарні на всі лади розповідатиме, як перша помітила цього малого злочинця (О. Гончар)
зі сл. хвали́ти, проси́ти і т.ін. Дуже; сильно. Приклади
  • Скочив Заєць на ослін, Що робить? — міркує він.. Просить [Рись] на усі лади — Йди Ведмедя розбуди! (Д. Павличко)
  • на вся́кий лад. Нам привіз його [керівника] й нарадив Навесні районний сват… Вихваляв на всякий лад: Це вам клад (С. Олійник)
  • Вони, бач, кесаря хвалили На всі лади (Т. Шевченко)
зі сл. обмірко́вувати і под. З усіх сторін, всебічно. Приклади
  • За столом тривало пожвавлення, відгадка була справді дотепною, і її обмірковували на всі лади (Л. Дмитерко)

ходи́ти / піти́ по рі́зних стежка́х (рі́зними стежка́ми).

Мати неоднакові інтереси, уподобання і т.ін. Приклади
  • Життя обох — батька і сина — склалося так, що вони весь час ходили по різних стежках, які майже ніколи не схрещувалися (Григорій Тютюнник)

усІ́х (уся́ких і т.ін.) масте́й, зневажл.

Різні за напрямами, поглядами, переконаннями і т.ін. (про людей). Приклади
  • рі́зної ма́сті. Дорога до Винників іде через ліси, а в лісах вештаються в цей переломний час різної масті підозрілі людці (Ірина Вільде)
  • Мафія всіляких мастей значно краще забезпечена матеріально-технічними засобами, ніж міліція, її охоронці одержують платню в десятки разів більшу, ніж наші люди в сірих шинелях (З журналу)
  • Микола Білкун піддав [у романі Дикі гуси] нещадній критиці [піддано] представників усіх мастей. (З газети)
  • — Видно й так уже, що за хлюст.. Бачив їх на своєму віку всяких мастей (А. Головко)

з рі́зних (з усі́х) кінці́в, з дієсл.

Звідусіль. Приклади
  • Дзвін загудів. По дворі почали мигтіти ченці молоді, як мухи, зо всіх кінців (Марко Вовчок)

на (у) всі (рі́зні) кінці́, з дієсл.

Скрізь, усюди, в кожному напрямі. Приклади
  • У нас зійшло вже сонце, його вогні ми шлем на всі кінці (В. Сосюра)
  • В повіті вже, видно, щось прочули, раз дозори оце порозсилали в усі кінці (О. Гончар)
  • Вершники на момент круто збили коней і потім з… криком кинулись у різні кінці (П. Панч)