РУШНИКОВІ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

ста́вити (станови́ти) на рушни́к (на рушнику́) кого.

Одружувати. Приклади
  • Без любистку, заговорів — силою тільки власного язика вона не раз і не два зводила докупи роз'єднані серденька, становила на рушнику навіть дітей кровних ворогів (Л. Яновська)

ста́ти / става́ти на рушнику́, перев. з ким.

Взяти шлюб, одружитися. Приклади
  • — Миколо, Миколочко любий, я не знаю, чого ти хочеш… — Привітної усмішки,— шепотів козак, не випускаючи плечей удови.. — І ходімо до церкви, станемо на рушники… — А в тебе багато грошей? (М. Лазорський)
  • на рушники́ ста́ти. Не зглянулись, як ще місяць злетів, коли ми з Марією на рушники стали (І. Муратов)
  • Пошли, Боже, нам з тобою на рушничку стати (Л. Глібов)
  • на рушничку́ ста́ти. Допоможи, Боже, на рушничку стати. Тоді не розлучать ні батько, ні мати (Укр. пісні..)
  • [Химка:] Усі бачили, сам Бог бачив, як ми перед ним у церкві на рушнику ставали, шлюб приймали… (Панас Мирний)
  • Отак воно велося до Покрови, а тоді й до церкви пішла Пріся та, на рушник ставши, взяла з Микитою чесний шлюб (А. Кащенко)
  • — Ми дякували, а він: Що мені з такої дяки? Тоді мені подякуєте, як на рушнику з вашею кралею стану (П. Куліш)

сла́ти (засила́ти, присила́ти, посила́ти) / засла́ти (присла́ти) старості́в (люде́й) [за рушника́ми] до кого і без додатка.

Просити згоди на шлюб в обраної особи та її батьків; сватати. Приклади
  • посила́ти за рушника́ми. Я вже двічі посилав До дівчини за рушниками (Т. Шевченко)
  • — За півгодини Микита дістав згоду Прісиних батьків, щоб прислати старостів (А. Кащенко)
  • Шепелява Марія зістарілась, посивіла, бо Гнат не присилав старостів (Казки Буковини..)
  • Через те, що в них була тільки латка землі, ніхто довго не слав старостів [до Марійки] (М. Стельмах)
  • Зачали парубки засилати старостів до дівчат (Г. Квітка-Основ'яненко)